7

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Оцей Мелхиседек, цар Салему, священик Всевишнього Бога, який зустрів Авраама, коли він повертався після поразки царів, і який благословив його;

якому Авраам відділив десятину з усього, і якого ім'я означає спершу «цар справедливости», а потім цар Салему, тобто «цар миру»;

без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, уподібнений до Божого Сина, - зостається священиком повіки.

Дивіться, отже, який великий той, якому патріярх Авраам дав десятину з найліпшої добичі!

Також і ті з синів Леві, що мають сан священства, мають за законом наказ брати десятину з народу, тобто з своїх братів, дарма що вони вийшли з бедер Авраама.

Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці.

Тим часом і сумніву не може бути, що нижчий благословляється вищим.

Ба більше, тут беруть десятину люди, що вмирають; а там - той, про кого свідчать, що живе.

І, так би мовити, і Леві, який тепер збирає десятини, дав був десятину через Авраама,

бо він ще був у бедрах свого прабатька, коли Мелхиседек вийшов йому назустріч.

Якби, отже, досконалість була через левітське священство, під яким народ одержав закон, то яка була б іще потреба з'являтись іншому священикові, за чином Мелхиседека, священикові, що не звався б за чином Арона?

Бо як міняється священство, конче міняється і закон.

Бо той, про кого це говориться, був з іншого коліна, з якого ніхто не служив при жертовнику.

Відомо бо, що наш Господь походить від Юди, про покоління якого Мойсей нічого не згадав як про священиків.

Це стає ще яснішим, коли на подобу Мелхиседека постає інший священик;

він став ним не за законом тілесної заповіді, а за силою життя нетлінного,

бо він прийняв таке свідоцтво: «Ти - священик повіки за чином Мелхиседека.»

Так перша заповідь скасована через її неміч і безкорисність -

закон бо не зробив нічого досконалим, - уведено ж кращу надію, яка зближає нас до Бога.

Тим більше, що це не сталося без клятви: бо коли інші настановлялися священиками без клятви,

то цей мав клятву того, який сказав до нього: «Господь поклявсь, і каятись не буде: Ти - священик повіки.»

Ось чому Ісус став запорукою кращого союзу.

Крім того: отих священиків було більше, бо смерть не дозволяла їм зоставатися;

цей же, тому що перебуває повіки, має священство непроминальне

і тому може спасти повіки тих, які через нього до Бога приступають, бо він завжди живий, щоб за них заступатися.

Якраз і годилося, щоб ми мали такого первосвященика непорочного, відлученого від грішників і вищого за небеса,

який не має потреби, як архиереї, щодня приносити перше за власні гріхи жертви, а потім за гріхи народу, бо він зробив це раз, принісши себе самого в жертву.

. Закон бо настановляє архиєреями людей, немочі підлеглих, а слово клятви, що було після закону, настановляє Сина, що навіки досконалий.

Переклад Огієнка

Бо цей Мелхиседек, цар Салиму, священик Бога Всевишнього, що був стрів Авраама, як той вертався по поразці царів, і його поблагословив.

Авраам відділив йому й десятину від усього, найперше бо він визначає цар правди, а потім цар Салиму, цебто цар миру.

Він без батька, без матері, без родоводу, не мав ані початку днів, ані кінця життя, уподобився Божому Сину, пробуває священиком завжди.

Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам!

Ті з синів Левієвих, що священство приймають, мають заповідь брати за Законом десятину з народу, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових стегон.

Але цей, що не походить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обітницю мав.

І без усякої суперечки більший меншого благословляє.

І тут люди смертельні беруть десятину, а там той, про якого засвідчується, що живе.

І, щоб сказати отак, через Авраама і Левій, що бере десятини, дав сам десятини.

Бо ще в батькових стегнах він був, коли стрів його Мелхиседек.

Отож, коли б досконалість була через священство левитське, бо люди Закона одержали з ним, то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседековим, а не зватися за чином Аароновим?

Коли бо священство зміняється, то з потреби буває переміна й Закону.

Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до жертівника.

Бож відомо, що Господь наш походить від Юди, а про це плем'я, про священство його, нічого Мойсей не сказав.

І ще більше відомо, коли повстає на подобу Мелхиседека Інший Священик,

що був не за законом тілесної заповіді, але з сили незнищального життя.

Бо свідчить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим.

Попередня бо заповідь відкладається через неміч її та некорисність.

Бо не вдосконалив нічого Закон. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога.

І поскільки воно не без клятви,

вони бо без клятви були священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: Клявся Господь і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим,

то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту!

І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм,

але Цей, що навіки лишається, безперестанне Священство Він має.

Тому може Він завжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він завжди живий, щоб за них заступитись.

Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса,

що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе.

Закон бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Законом, ставить Сина, Який досконалий навіки!

Переклад Куліша

Сей бо Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога вишнього, що зустрів Авраама, як вертавсь він з побоїща царів, і благословив його;

котрому й десятину з усього віддїлив Авраам (перше ж оце перекладом зветь ся цар правди, а потім і цар Салимський, чи то цар впокою),

без батька, без матери, без родоводу, нї почину днїв, нї конця життя не маючи, уподоблений же Сину Божому, пробуває священиком вічно.

Дивіте ся ж, який великий той, кому і десятину дав Авраам патриярх із вибраного.

Тай ті із синів Левіїних, що приймають сьвященство, мають заповідь брати десятину з народу по закону, се єсть із браття свого, хоч і з чересел Авраамових вийшло воно.

Той же, хто не виводить роду свого від них, узяв десятину з Авраама, і маючого обітницю благословив.

Без усякого ж перечення менше від більшого благословляєть ся.

І тут беруть десятини люде, що мруть, а там - той, про кого сьвідчить ся, що він живе.

І, щоб так сказати, через Авраама взята десятина і з Левія, що бере десятини.

Ще бо в череслах отецьких був, як зустрів його Мелхиседек.

Коли ж звершеннє було через Левійське сьвященство (бо під ним люде озаконені стались), то яка ж іще потреба иншому встати сьвященикові по чину Мелхиседековому, а не по чину Аароновому звати ся?

Коли бо переміняєть ся сьвященство, мусить конче і переміна закону бути.

Про Кого бо се говорить ся, з иншого колїна був, з котрого нїхто не приступав до жертівнї.

Явно бо, що з колїна Юдового вийшов Господь наш, а про се колїно Мойсей об сьвященстві нїчого не сказав.

І більше ще явно, що по подобию Мелхиседековому встає инший сьвященик,

котрий не по закону заповідї тїлесної постав, а по силї життя незотлїнного.

Сьвідкує бо: "Що Ти єси сьвященик по вік по чину Мелхиседековому."

Стало ся ж знищеннє попередньої заповідї за її неміць і невжиточність.

Нїчого бо не звершив закон, а приведене лучче впованнє, котрим наближуємось до Бога.

І на скілько воно не без клятьби,

(ті бо сьвященики без клятьби ставали, а Сей з клятьбою через Того, хто глаголав до Него: "Кляв ся Господь, і не розкаяв ся: Ти єси сьвященик по вік, по чину Мелхиседековому")

на стілько луччого завіту став ся порукою Ісус.

І більш їх було сьвящениками, бо смерть боронила їм пробувати;

сей же, через те, що пробуває по вік, непереходяче має сьвященство.

Тим же і спасти може до кінця приходящих через Нього до Бога, будучи вічно жив, щоб посередникувати за них.

Такого бо нам подобало (мати) Архиєрея, преподобного, безвинного, непорочного, відлученого від грішників і вищого небес,

котрий не має по всї днї нужди, як архиєреї, перше за свої гріхи жертви приносити, а потім за людські: се бо зробив заразом, себе принїсши.

Закон бо людей поставляє архиєреями, маючих немочі, слово ж клятьби, що послї закону, Сина на віки звершеного.

Переклад УБТ Турконяка

Бо цей Мелхиседек, цар Салимський, священик Бога Всевишнього, зустрів був Авраама, коли той повертався з бою з царями, і благословив його;

і Авраам виділив йому десятину з усього; він насамперед означає цар справедливости; потім же - і цар Салимський, тобто цар миру, -

без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ані кінця життя; він подібний до Божого Сина і залишається священиком назавжди.

Бачите, яким великим є той, кому патріярх Авраам дав десятину найкращої здобичі!

Ті з синів Левія, що одержують священство, мають заповідь за законом брати десятину з людей, тобто із своїх братів, хоч і вони з роду Авраама.

А той, що не був з їхнього роду, взяв десятину від Авраама, і поблагословив того, що мав обітниці.

Без жодної суперечки - менше благословляється більшим.

І тут десятини одержують смертні люди, а там - той, про кого свідчать, що він живий.

І, так би мовити, через Авраама й Левій, що бере десятини, дав десятину,

бо ще не народився від батька, коли його зустрів Мелхиседек.

Отже, якби досконалість була через левітське священство, - адже через нього народ одержав закон, - то навіщо треба було, щоб з'явився ще інший священик - за чином Мелхиседека, а не названий за чином Аарона?

Це тому, що зі зміною священства, треба, щоб змінився і закон.

Бо той, про кого йдеться, належав до іншого племени, з якого ніхто не мав участи в жертівнику.

Відомо ж бо, що наш Господь походив з Юди, - а про це плем'я Мойсей нічого не говорив щодо священства.

Це стає ще яснішим, коли за подобою Мелхиседека з'являється інший священик,

який був таким не за законом тілесної заповіді, але за силою незнищенного життя.

Бо свідчить: Ти священик навіки за чином Мелхиседека.

Попередня заповідь скасовується через її немічність і некорисність;

бо закон нічого не вдосконалив; зміна ж на кращу надію, якою ми наближаємося до Бога.

І наскільки це не без клятви, - бо вони стали священиками без клятви,

а цей з клятвою через того, хто до ного каже: Поклявся Господь і не розкається, що ти є священиком навіки [за чином Мелхиседека],

настільки й Ісус став запорукою кращого заповіту.

Тих священиків було багато, бо смерть не давала залишатися їм, -

а цей, перебуваючи вічно, має священство нескінченне.

Тому, будучи завжди живим, і може завжди спасати тих, що приходять до Бога через нього, щоб заступався за них.

Отакого потрібно було нам архиєрея - святого, незлобивого, невинного, відділеного від грішників, вищого від неба;

який не має потреби щодня, як архиєреї, приносити жертву спочатку за свої гріхи, а потім за гріхи народу. Бо він це зробив раз, принісши себе.

Адже закон велів наставляти архиєреями людей, що мають неміч; а слово клятви, що після закону, поставило навіки досконалого сина.

Російський синодальний переклад

Ибо Мелхиседек, царь Салима, священник Бога Всевышнего, тот, который встретил Авраама и благословил его, возвращающегося после поражения царей,

которому и десятину отделил Авраам от всего, - во-первых, по знаменованию имени царь правды, а потом и царь Салима, то есть царь мира,

без отца, без матери, без родословия, не имеющий ни начала дней, ни конца жизни, уподобляясь Сыну Божию, пребывает священником навсегда.

Видите, как велик тот, которому и Авраам патриарх дал десятину из лучших добыч своих.

Получающие священство из сынов Левииных имеют заповедь - брать по закону десятину с народа, то есть со своих братьев, хотя и сии произошли от чресл Авраамовых.

Но сей, не происходящий от рода их, получил десятину от Авраама и благословил имевшего обетования.

Без всякого же прекословия меньший благословляется большим.

И здесь десятины берут человеки смертные, а там - имеющий о себе свидетельство, что он живет.

И, так сказать, сам Левий, принимающий десятины, в лице Авраама дал десятину:

ибо он был еще в чреслах отца, когда Мелхиседек встретил его.

Итак, если бы совершенство достигалось посредством левитского священства, - ибо с ним сопряжен закон народа, - то какая бы еще нужда была восставать иному священнику по чину Мелхиседека, а не по чину Аарона именоваться?

Потому что с переменою священства необходимо быть перемене и закона.

Ибо Тот, о Котором говорится сие, принадлежал к иному колену, из которого никто не приступал к жертвеннику.

Ибо известно, что Господь наш воссиял из колена Иудина, о котором Моисей ничего не сказал относительно священства.

И это еще яснее видно из того, что по подобию Мелхиседека восстает Священник иной,

Который таков не по закону заповеди плотской, но по силе жизни непрестающей.

Ибо засвидетельствовано: Ты священник вовек по чину Мелхиседека.

Отменение же прежде бывшей заповеди бывает по причине ее немощи и бесполезности,

ибо закон ничего не довел до совершенства; но вводится лучшая надежда, посредством которой мы приближаемся к Богу.

И как сие было не без клятвы, -

ибо те были священниками без клятвы, а Сей с клятвою, потому что о Нем сказано: клялся Господь, и не раскается: Ты священник вовек по чину Мелхиседека, -

то лучшего завета поручителем соделался Иисус.

Притом тех священников было много, потому что смерть не допускала пребывать одному;

а Сей, как пребывающий вечно, имеет и священство непреходящее,

посему и может всегда спасать приходящих чрез Него к Богу, будучи всегда жив, чтобы ходатайствовать за них.

Таков и должен быть у нас Первосвященник: святой, непричастный злу, непорочный, отделенный от грешников и превознесенный выше небес,

Который не имеет нужды ежедневно, как те первосвященники, приносить жертвы сперва за свои грехи, потом за грехи народа, ибо Он совершил это однажды, принеся в жертву Себя Самого.

Ибо закон поставляет первосвященниками человеков, имеющих немощи; а слово клятвенное, после закона, поставило Сына, на веки совершенного.