3

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Ось тому, святі брати, учасники небесного покликання, вважайте на апостола й архиєрея, якого ми вірою визнаємо, Ісуса,

вірного тому, хто його настановив, як був Мойсей у всім його домі.

Бо він удостоївся остільки вищої понад Мойсея слави, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок.

Усякий бо дім хтось будує, а той, що збудував усе, - Бог.

Мойсей був вірний у всім його домі, як слуга, на свідчення того, що мало бути сказане,

Христос же - як Син у своїм домі. А дім цей - ми, якщо дотримаємо до кінця непохитне довір'я і похвалу надії.

Ось чому, як каже Святий Дух: «Коли ви почуєте сьогодні його голос,

не твердійте серцями вашими, як то було на місці сварки в день спокуси у пустині,

де мене спокушали батьки ваші, виставляли мене на пробу, дарма що

сорок років бачили мої діла. Тому я і прогнівався на рід цей і мовив: Вони завжди блудять серцем, вони доріг моїх ніколи не знали!

Тому я і поклявсь у своїм гніві: Ні! їм не ввійти в мій відпочинок!»

Глядіть же, брати, щоб у когось із вас не було серця лукавого в невірстві і щоб воно не відступило від живого Бога,

а, навпаки, підбадьорюйте щодня один одного, доки триває те «сьогодні», щоб хтось із вас не став запеклим через обманство гріха.

Бо ми стали учасниками Христа, якщо додержуємо аж до кінця твердо нашу віру, як напочатку,

як ото говориться: «Коли почуєте сьогодні його голос, не твердійте серцями вашими, як то було на місці бунту.»

Хто були ті, що почувши, збунтувалися? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту під проводом Мойсея?

На кого він гнівався сорок років? Хіба не на тих, що згрішили, які лягли кістьми в пустині?

Кому ж він клявся, що не ввійдуть у його відпочинок, якщо не тим, що були неслухняні?

І бачимо, що не могли ввійти через невірство.

Переклад Огієнка

Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса,

що вірний Тому, Хто настановив Його, як був і Мойсей у всім домі Його,

бо гідний Він вищої слави понад Мойсея, поскільки будівничий має більшу честь, аніж дім.

Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог.

І Мойсей вірний був у всім домі Його, як слуга, на свідоцтво того, що сказати повинно було.

Христос же, як Син, у Його домі. А дім Його ми, коли тільки відвагу й похвалу надії додержимо певними аж до кінця.

Тому то, як каже Дух Святий: Сьогодні, як голос Його ви почуєте,

не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань, за дня випробовування на пустині,

де Мене випробовували отці ваші, Мене випробовували, і бачили працю Мою сорок років.

Через це Я розгнівався був на той рід і сказав: Постійно вони блудять серцем, вони не пізнали доріг Моїх,

тому Я присягнув був у гніві Своїм, що вони до Мого відпочинку не ввійдуть!

Стережіться, брати, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!

Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься Сьогодні, щоб запеклим не став котрий з вас через підступ гріха.

Бо ми стали учасниками Христа, коли тільки почате життя ми затримаємо певним аж до кінця,

аж поки говориться: Сьогодні, як голос Його ви почуєте, не робіть затверділими ваших сердець, як під час нарікань!

Котрі бо, почувши, розгнівали Бога? Чи не всі, хто з Єгипту вийшов з Мойсеєм?

На кого ж Він гнівався був сорок років? Хіба не на тих, хто згрішив, що їхні кості в пустині полягли?

Проти кого Він був присягався, що не ввійдуть вони до Його відпочинку, як не проти неслухняних?

І ми бачимо, що вони не змогли ввійти за невірство.

Переклад Куліша

Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.

Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:

більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь має, нїж будинок, той, хто збудував його.

Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.

І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;

Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.

Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,

не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пустинї,

де спокушували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й видїли дїла мої сорок років.

За се прогнївивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;

так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.

Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.

А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.

Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.

Коли (нам) глаголеть ся: "Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню."

Деякі бо, чувши, прогнївали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.

На кого ж Він гнївив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих костї полягли в пустинї?

Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?

І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.

Переклад УБТ Турконяка

Тому, святі брати, учасники небесного покликання, вважайте на посланця і архиєрея нашого віровизнання - Ісуса,

який вірний тому, хто поставив його, як ото і Мойсей у всьому його домі.

Бо він гідний настільки більшої слави, ніж Мойсей, наскільки більшу честь має будівничий, ніж дім.

Адже кожний будинок хтось будує, а той, хто збудував усе, - Бог.

Мойсей же був вірний у всьому його домі, як слуга -для свідчення сказаного.

Христос же - як Син у своєму домі, - а цим домом є ми, якщо [аж до кінця впевнено] збережемо відвагу та похвалу надії.

Тому так промовляє Святий Дух: Сьогодні, як почуєте його голос,

не робіть закам'янілими ваші серця, як ото було під час випробування у день спокуси в пустині, -

де [мене] спокушували ваші батьки, - випробовували [мене] й побачили мої вчинки

упродовж сорока років. І тому я обурився цим родом і сказав: Постійно вони баламутяться серцем, не пізнали вони моїх шляхів,

тому я присягнув у своїм гніві, що вони не ввійдуть до мого спочинку.

Остерігайтеся, брати, щоб часом не було в когось із вас лукаве серце, повне невіри, щоб відступити від живого Бога;

але потішайте себе щодня, доки це нині триває, щоб не закам'янів дехто з вас оманою гріха.

Бо ми стали співучасниками Христа, якщо початок життя твердо збережемо аж до кінця, -

як ото мовиться: Сьогодні, коли почуєте його голос, не робіть закам'янілими ваші серця, як було під час нарікань.

Бо хто ті, що почули, але прогнівили? Хіба не всі ті, що вийшли з Єгипту з Мойсеєм?

Ким же він обурювався сорок років? Чи не тими, що згрішили і чиї кості полягли в пустині?

Кому присягав, що не ввійдуть до його спочинку, як не тим, що противилися?

І ми бачимо, що вони не змогли ввійти через своє невірство!

Російський синодальний переклад

Итак, братия святые, участники в небесном звании, уразумейте Посланника и Первосвященника исповедания нашего, Иисуса Христа,

Который верен Поставившему Его, как и Моисей во всем доме Его.

Ибо Он достоин тем большей славы пред Моисеем, чем большую честь имеет в сравнении с домом тот, кто устроил его,

ибо всякий дом устрояется кем -либо; а устроивший все есть Бог.

И Моисей верен во всем доме Его, как служитель, для засвидетельствования того, что надлежало возвестить;

а Христос - как Сын в доме Его; дом же Его - мы, если только дерзновение и упование, которым хвалимся, твердо сохраним до конца.

Почему, как говорит Дух Святый, ныне, когда услышите глас Его,

не ожесточите сердец ваших, как во время ропота, в день искушения в пустыне,

где искушали Меня отцы ваши, испытывали Меня, и видели дела Мои сорок лет.

Посему Я вознегодовал на оный род и сказал: непрестанно заблуждаются сердцем, не познали они путей Моих;

посему Я поклялся во гневе Моем, что они не войдут в покой Мой.

Смотрите, братия, чтобы не было в ком из вас сердца лукавого и неверного, дабы вам не отступить от Бога живаго.

Но наставляйте друг друга каждый день, доколе можно говорить: "ныне ", чтобы кто из вас не ожесточился, обольстившись грехом.

Ибо мы сделались причастниками Христу, если только начатую жизнь твердо сохраним до конца,

доколе говорится: "ныне, когда услышите глас Его, не ожесточите сердец ваших, как во время ропота ".

Ибо некоторые из слышавших возроптали; но не все вышедшие из Египта с Моисеем.

На кого же негодовал Он сорок лет? Не на согрешивших ли, которых кости пали в пустыне?

Против кого же клялся, что не войдут в покой Его, как не против непокорных?

Итак видим, что они не могли войти за неверие.