2

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Коли, отже, є в Христі якась утіха, коли є якась відрада в любові, коли є якась спільність духа та якесь серце і милосердя,

то завершіте мою радість: думайте те саме, майте любов ту саму, будьте однодушні, згідливі.

Не робіть нічого підо впливом суперечки, чи з марної слави, але вважаючи в покорі один одного за більшого від себе;

майте на увазі користь не власну, а радше інших.

Плекайте ті самі думки в собі, які були й у Христі Ісусі.

Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом,

а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини. Подобою явившися як людина,

він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, смерти ж - хресної.

Тому і Бог його вивищив і дав йому ім'я, що понад усяке ім'я,

щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею,

і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця.

Отож, мої любі, як то ви завжди були слухняні, працюйте над спасінням вашим в острасі та трепеті, не тільки коли я присутній, але ще більше тепер, коли мене нема між вами,

бо то Бог викликає у вас і хотіння і діяння за своїм уподобанням.

Усе робіть без нарікання і мудрування,

щоб ви були бездоганні й щирі, непорочні діти Божі серед лукавого й розбещеного роду, серед якого сяєте, немов світила у світі,

зберігаючи слово життя, на похвалу мені в день Христа, що я біг не дарма і трудився не марно.

Ба навіть коли мушу пролити мою кров на жертву й офіру за вашу віру, я радуюсь і веселюся разом з усіма вами.

Та й ви також радуйтеся і веселіться зо мною.

Надіюсь у Господі Ісусі послати до вас незабаром Тимотея, щоб і мені на серці стало легше, коли довідаюся про вас.

Нікого бо не маю рівного йому душею, що так щиро дбав би про вас,

бо всі шукають чогось власного, а не Христа Ісуса.

Ви знаєте його випробувану чесність: він, як син батькові, служив зо мною справі Євангелії.

Отож, надіюся його до вас послати, як лиш довідаюся, як воно зо мною.

А я маю в Господі впевнену надію, що скоро й сам прибуду.

Але вважав необхідним послати до вас Епафродита, мого брата і співробітника та співвояка, якого ви послали, і служителя в моїй потребі;

бо він за вами всіма побивався і непокоївся - тому, що ви почули про його недугу.

Він бо, справді, занедужав смертельно, але Бог змилувався над ним, та не лише над ним, а й надо мною, щоб я не мав смутку за смутком.

. Тому я послав його вам, щоб ви, знову побачивши його, зраділи і щоб і я мав менше смутку.

. Прийміть же його в Господі з усякою радістю і майте таких у пошані,

бо за Христове діло він наблизився до смерти, наражаючи життя на небезпеку, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

Переклад Огієнка

Отож, коли є в Христі яка заохота, коли є яка потіха любови, коли є яка спільнота духа, коли є яке серце та милосердя,

то доповніть радість мою: щоб думали ви одне й те, щоб мали ту саму любов, одну згоду й один розум!

Не робіть нічого підступом або з чванливости, але в покорі майте один одного за більшого від себе.

Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.

Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі!

Він, бувши в Божій подобі, не вважав за захват бути Богові рівним,

але Він умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба, ставши подібним до людини; і подобою ставши, як людина,

Він упокорив Себе, бувши слухняний аж до смерти, і то смерти хресної...

Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім'я, що вище над кожне ім'я,

щоб перед Ісусовим Ім'ям вклонялося кожне коліно небесних, і земних, і підземних,

і щоб кожен язик визнавав: Ісус Христос то Господь, на славу Бога Отця!

Отож, мої любі, як ви завжди слухняні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо страхом і тремтінням виконуйте своє спасіння.

Бо то Бог викликає в вас і хотіння, і чин за доброю волею Своєю.

Робіть усе без нарікання та сумніву,

щоб були ви бездоганні та щирі, невинні діти Божі серед лукавого та розпусного роду, що в ньому ви сяєте, як світла в світі,

додержуючи слово життя на похвалу мені в день Христа, що я біг не надармо, що я працював не надармо.

Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся разом із вами всіма.

Тіштесь тим самим і ви, і тіштеся разом зо мною!

Надіюся в Господі Ісусі незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я зміцнів духом, розізнавши про вас.

Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас.

Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового.

Та ви знаєте досвід його, бо він, немов батькові син, зо мною служив для Євангелії.

Отже, маю надію негайно послати цього, як тільки довідаюся, що буде зо мною.

Але в Господі маю надію, що й сам незабаром прибуду до вас.

Але я вважав за потрібне послати до вас брата Епафродита, свого співробітника та співбойовника, вашого апостола й служителя в потребі моїй,

бо він побивався за вами всіма, і сумував через те, що ви чули, що він хворував.

Бо смертельно він був хворував. Але змилувався Бог над ним, і не тільки над ним, але й надо мною, щоб я смутку на смуток не мав.

Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його знову побачивши, і щоб без смутку я був.

Тож прийміть його в Господі з повною радістю, і майте в пошані таких,

бо за діло Христове наблизився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб доповнити ваш нестаток служіння для мене.

Переклад Куліша

Коли ж оце (є) утїшеннє в Христї, або яка одрада любови, коли (є) яка спільність духа, коли (є) яка милость і милосердє,

то сповнїть мою радість, щоб однаково думали, одну любов маючи, один дух і один розум.

Нїчого (не роблячи) перекором або з марної слави; а смирним розумом один одного вважаючи більшим себе.

Не про своє кожен, а також про другого (справи) кожен дбайте.

Так бо нехай думаєть ся у вас, як і в Христї Ісусї,

котрий, бувши в образї Божому, не вважав хижацтвом бути рівним Богу;

тільки ж умалив себе, прийнявши вид слуги, бувши в подобиї чоловічому,

і здававшись видом, яко чоловік, принизив себе, бувши слухняним аж до смерти, смерти ж хрестної.

Тим же і Бог Його високо вознїс, і дав Йому імя, більше всякого імени,

щоб в імя Ісусове приклонилось усяке колїно, що на небі, і на землї, і під землею,

і щоб усякий язик визнавав, що Господь Ісус Христос у славу Бога Отця.

Тим же, любі мої, яко ж завсїди слухали ви мене, не тільки як се за мого побиту між вами, а й тепер ще більш за моїм непобитом, із страхом і трепетом про своє спасеннє дбайте.

Бог бо се робить у вас, щоб і хотїти (вам) і робити по (Його) вподобі.

Усе робіть без нарекання і розбирання,

щоб ви були безвинними і чистими, дїтьми Божими непорочними серед лукавого і розворотного роду, що між ними ви сияєте як сьвітила в сьвітї,

держачи (перед ними) слово життя, на похвалу менї в день Христів, що не дурно ходив я, анї дурно працював.

Та хоч і приносять мене в жертву і служеннє віри вашої, я (тим) радуюсь і веселюсь із усїма вами.

Тим же самим і ви радуйтесь і веселїть ся зо мною.

Уповаю ж в Господї Ісусї незабаром послати до вас Тимотея, щоб і менї радїти душею, довідавшись про вас.

Нїкого бо не маю рівного (йому) душею, щоб (так) щиро дбав про вас.

Усї бо свого шукають, а не Ісус-Христового.

Ви ж досьвід його знаєте; тим, що як батькові дитина, так він служив зо мною в благовістї.

Сього ж оце надїюсь послати зараз, скоро тільки довідаюсь, як воно буде зо мною.

Маю ж надїю в Господї, що й сам скоро прийду.

Вважав же я потрібним послати до вас Єпафродита, брата й товариша мого в працї і боротьбі, а вашого посла й слугу в потребі моїй.

Яко ж бо жадав (бачити) всїх вас і тужив тим, що ви чули, що він нездужав.

Бо й нездужав мало що не до смерти, та Бог помилував його; не його ж тільки, та й мене, щоб не було менї смутку на смуток.

Оце ж скоріщ послав я його, щоб ви, побачивши його знов, зрадїли, та й я меньше мав смутку.

Прийміть же оце його в Господї з усякими радощами, і таких держіть у повазї,

тим що він за дїло Христове був близько смерти, не дбаючи про своє життє, аби сповнити недостаток служення вашого менї.

Переклад УБТ Турконяка

Отож, коли є яка втіха в Христі, коли є яка відрада в любові, коли є яка спільність духа, коли є якесь милосердя і щедрість, -

доповніть мою радість, щоб ви думали те саме, мали ту саму любов, були однієї душі й однієї думки.

Нічого не робіть для суперечок або для марнословства, але в покорі майте один одного більшим за себе.

Хай кожний дбає не про себе, але і про ближнього.

Плекайте в собі ті самі думки, що були і в Христа Ісуса.

Він, маючи Божу природу, не вважав за здобич бути рівним Богові,

але принизив самого себе, прийняв вигляд раба, став подібним до людини, і в подобі з'явився як людина;

упокорив себе, став слухняним аж до смерти, - і то до смерти хресної.

Тому Бог підніс його, дав йому ім'я понад усяке інше ім'я,

щоб перед ім'ям Ісуса вклонилося кожне коліно - і небесних, і земних, і підземних;

і щоб кожною мовою визналося, що Ісус Христос - це Господь на славу Бога Батька!

Тому, мої улюблені, як ото ви завжди слухали, - не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, - зі страхом і тремтінням працюйте для свого спасіння!

Бо то Бог викликає у вас і бажання і дію - доброю волею.

Все чиніть без нарікання і вагання,

щоб ви були непорочними і простими, невинними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила в світі,

держачи слово життя мені на похвалу в Христовий день, що недаремне я біг, недаремне трудився.

Але коли й стаю жертвою при жертві й службі вашої віри, то радію і співрадію з усіма вами.

Так само й ви радійте та співрадійте зі мною.

Надіюся в Господі Ісусі послати незабаром до вас Тимофія, щоб і я звеселився духом, впевнившись про вас.

Бо не маю нікого іншого щирішого, хто б ревніше клопотався про вас;

адже всі шукають свого, а не того, що Ісуса Христа.

Досвідченість же його знаєте, бо наче син батькові послужив зі мною для благої вістки.

Надіюся послати його, щойно довідаюся, що він зі мною.

Але сподіваюся в Господі, що й сам незабаром прийду.

Вважав за потрібне послати до вас Епафродита - мого брата, помічника і співвояка, та вашого посланця і служителя в моїй потребі.

Адже він побивався за всіма вами й тужив, бо ви почули, що він хворів.

Бо таки хворів смертельно, але Бог помилував його, - і не тільки його, а й мене, щоб я не переживав смуток за смутком.

Отже, швидко послав я його, щоб, побачивши його, ви знову зраділи, та і я був без смутку.

Прийміть же його в Господі з повною радістю - і шануйте таких,

бо він наблизився був до смерти за справу Христа, наражаючи своє життя на небезпеку, щоб доповнити нестачу ваших послуг для мене.

Російський синодальний переклад

Итак, если есть какое утешение во Христе, если есть какая отрада любви, если есть какое общение духа, если есть какое милосердие и сострадательность,

то дополните мою радость: имейте одни мысли, имейте ту же любовь, будьте единодушны и единомысленны;

ничего не делайте по любопрению или по тщеславию, но по смиренномудрию почитайте один другого высшим себя.

Не о себе только каждый заботься, но каждый и о других.

Ибо в вас должны быть те же чувствования, какие и во Христе Иисусе:

Он, будучи образом Божиим, не почитал хищением быть равным Богу;

но уничижил Себя Самого, приняв образ раба, сделавшись подобным человекам и по виду став как человек;

смирил Себя, быв послушным даже до смерти, и смерти крестной.

Посему и Бог превознес Его и дал Ему имя выше всякого имени,

дабы пред именем Иисуса преклонилось всякое колено небесных, земных и преисподних,

и всякий язык исповедал, что Господь Иисус Христос в славу Бога Отца.

Итак, возлюбленные мои, как вы всегда были послушны, не только в присутствии моем, но гораздо более ныне во время отсутствия моего, со страхом и трепетом совершайте свое спасение,

потому что Бог производит в вас и хотение и действие по Своему благоволению.

Все делайте без ропота и сомнения,

чтобы вам быть неукоризненными и чистыми, чадами Божиими непорочными среди строптивого и развращенного рода, в котором вы сияете, как светила в мире,

содержа слово жизни, к похвале моей в день Христов, что я не тщетно подвизался и не тщетно трудился.

Но если я и соделываюсь жертвою за жертву и служение веры вашей, то радуюсь и сорадуюсь всем вам.

О сем самом и вы радуйтесь и сорадуйтесь мне.

Надеюсь же в Господе Иисусе вскоре послать к вам Тимофея, дабы и я, узнав о ваших обстоятельствах, утешился духом.

Ибо я не имею никого равно усердного, кто бы столь искренно заботился о вас,

потому что все ищут своего, а не того, что угодно Иисусу Христу.

А его верность вам известна, потому что он, как сын отцу, служил мне в благовествовании.

Итак я надеюсь послать его тотчас же, как скоро узнаю, что будет со мною.

Я уверен в Господе, что и сам скоро приду к вам.

Впрочем я почел нужным послать к вам Епафродита, брата и сотрудника и сподвижника моего, а вашего посланника и служителя в нужде моей,

потому что он сильно желал видеть всех вас и тяжко скорбел о том, что до вас дошел слух о его болезни.

Ибо он был болен при смерти; но Бог помиловал его, и не его только, но и меня, чтобы не прибавилась мне печаль к печали.

Посему я скорее послал его, чтобы вы, увидев его снова, возрадовались, и я был менее печален.

Примите же его в Господе со всякою радостью, и таких имейте в уважении,

ибо он за дело Христово был близок к смерти, подвергая опасности жизнь, дабы восполнить недостаток ваших услуг мне.