Отож, благаю вас я, Господній в'язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано,
в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові,
стараючися зберігати єдність духа зв'язком миру.
Одне бо тіло, один дух, айв одній надії вашого покликання, яким ви були візвані.
Один Господь, одна віра, одне хрищення.
Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх.
Кожному з нас дана благодать за мірою Христових дарів.
Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям.”
А те “вийшов” що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі?
Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити.
І він сам настановив одних апостолами, інших - пророками, ще інших - євангелистами і пастирями, і вчителями,
для вдосконалення святих на діло служби, на будування Христового тіла,
аж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа.
Тоді ми не будемо більше малолітками, яких кидають хвилі і яких обносить усякий вітер науки, зводячи на манівці людською хитрістю й обманом.
Але будемо жити по правді та в любові, в усьому зростаючи в того, хто є головою - у Христа.
Кожне тіло, складене та споєне всякою в'яззю допомоги, згідно з відповідним діянням кожного члена, від нього бере зріст на будування самого себе в любові.
Отож, кажу і в Господі вас заклинаю, щоб ви більш не поводились, як поводяться погани, що ходять у марноті свого ума,
бувши запоморочені умом, далекі від життя в Бозі із-за свого неуцтва, що є в них, та через зачерствілість свого серця.
Вони, очманівши, віддали себе непогамованій розпусті, щоб з ненаситністю коїти всяку нечисть.
Та ви не так Христа вивчили,
як це про нього чули й були навчилися у ньому, як то воно справді є в Ісусі.
А саме: вам треба позбутися, за вашим попереднім життям, старої людини, яку розтлівають звабливі пристрасті,
а відновитись духом вашого ума
й одягнутись у нову людину, створену на подобу Божу, у справедливості й у святості правди.
Тому, відкинувши брехню, говоріть кожен правду ближньому своєму, ми бо один одному члени.
Гнівайтеся, та не грішіте! Хай сонце не заходить над вашим гнівом;
і не давайте місця дияволові.
. Хто крав, нехай не краде більше, а краще хай працює, творивши власними руками добро, щоб він мав змогу дати тому, хто потребує.
. Жадне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його.
І не засмучуйте Святого Духа Божого, що ним ви назнаменовані на день відкуплення.
Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викорінені з-посеред вас разом з усією злобою.
Будьте, натомість, добрі один до одного та милосердні, прощайте один одному, як Бог у Христі вам простив.
Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,
зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,
пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.
Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.
Один Господь, одна віра, одне хрищення,
один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.
А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.
Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!
А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?
Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.
І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,
щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,
аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,
щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,
щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.
А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю.
Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,
вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,
вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.
Але ви не так пізнали Христа,
якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,
щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,
та відновлятися духом вашого розуму,
і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.
Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.
Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,
і місця дияволові не давайте!
Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.
Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.
І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.
Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.
А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!
Благаю ж оце вас я, вязник у Господї, ходити достойно поклику, яким вас покликано,
з усякою смирнотою й тихостю, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любови,
стараючись держати єдиненнє духа в мирному союзї.
Одно тїло й один дух, яко ж і покликані в одній надїї вашого покликання;
один Господь, одна віра, одно хрещеннє,
один Бог і Отець усїх, що над усїма й через усїх і в усїх вас.
Кожному ж з нас дана благодать по мірі даровання Христового.
Тим же глаголе: Зійшовши на висоту, полонив єси полонь, і дав дари людям.
(А те [слово] зійшов, що ж воно [значить], коли не те, що перш зійшов у найнищі сторони землї?
Хто зійшов додолу, се Той, що й зійшов вище всїх небес, щоб сповнити все.)
І Він настановив инших апостолами, а инших пророками, а инших благовістниками, а инших пастирями та учителями,
на звершеннє сьвятих, на дїло служення, на збудуваннє тїла Христового,
доки дійдемо всї до з'єдинення віри і познання Сина Божого, до чоловіка звершеного, до міри зросту сповнення Христового,
щоб більш не бути малолїтками, хвилюючись і кидаючись від усякого вітру науки, в оманї людській, у лукавстві до підступного заблуду,
а ходячи поправдї в любови помножаймо все в Того, котрий єсть голова, Христос,
котрого все тїло зложене і звязано всякою увяззю спромоги по дїйству, (яке є) в мірі кожної части, робить зрост тїла на збудуваннє самого себе в любові.
Се ж оце глаголю і сьвідкую в Господї, щоб вам більш не ходити, яко ж і инші погане ходять у суєтї ума свого,
оморочені мислями, відчужені від життя Божого через невіжество, що єсть в них, через окаменїннє сердець їх.
Вони, зробившись безчувственними, оддали себе розпусту, щоб робити всяку нечистоту в зажерливости.
Ви ж не так познали Христа:
коли ж бо чули Його і в Йому навчились, що істина в Ісусї,
щоб відложити вам по першому життю давнього чоловіка, що тлїє в похотях лукавих,
а обновлятись духом ума вашого,
та й одягнутись у нового чоловіка, створеного по Богу в праведности і сьвятости правди.
Тим же, відкинувши лож, говоріть правду кожен до ближнього свого; бо ми один одному члени.
Гнївайтесь та й не грішіть: нехай сонце не зайде у гнїві вашому.
Анї давайте місця дияволу.
Хто крав, більш не крадь, а лучче працюй, роблячи руками своїми добре, щоб мав що подати тому, хто в нуждї.
Всяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки таке, що годить ся на збудуваннє віри, щоб подало благодать тим, хто чує.
І не засмучуйте Духа сьвятого Божого, котрим ви запечатані в день викупу.
Усяка гіркість, і гнїв, і ярость, і крик, і лайка нехай зникне од вас із усїм лихим.
Бувайте ж один до одного добрі, милосерні, прощаючи один одному, яко ж і Бог у Христї простив вам.
Отже, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно, відповідно до звання, до якого були покликані:
з усякою покірністю і лагідністю, з великодушністю, терплячи одне одного в любові,
намагаючись берегти єдність духа в злуці миру.
Одне тіло й один дух, - як ото ви покликані були в одній надії вашого звання.
Один Господь, одна віра, одне хрещення,
один Бог і Батько всіх, який над усіма, і через усіх, і в усіх [нас].
Кожному ж з нас дана ласка відповідно до Христового дару.
Тому сказано: Піднявшись на висоту, ти полонив полон і дав дари людям.
А що означає піднявшись, як не те, що й [раніше] сходив був до найнижчих місць землі?
Хто сходив, той і піднявся вище від небес, аби наповнити все.
Він і поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших проповідниками доброї вістки, а тих - пастирями та вчителями,
щоб вдосконалити святих для діл служіння, для збудування Христового тіла,
доки всі не дійдемо до єдности віри й до пізнання Божого Сина, до змужніння досконалого, до міри зростання в нас повноти Христової.
Аби ми не були більше підлітками, які хитаються і захоплюються всяким вітром науки - за людською підступністю, за лукавством до хитрого блуду.
А щоб ми були правдомовними в любові, щоб в усьому зросли в тому, який є головою - Христос;
з нього - все тіло, складене і надійно злучене всякими зв'язками, за мірою чинности кожного окремого члена; він дає зріст тілові на розбудову самого себе в любові.
Усе це я кажу і свідчу в Господі, щоб ви більше не були, як [оті] погани, що ходять у марноті свого розуму,
запаморочені своїм розумуванням, відчужені від Божого життя через те неуцтво, що живе в них, через закам'янілість їхніх сердець.
Вони, отупівши, піддалися розпусті, щоб із запалом чинити всяке плюгавство.
Але ви не так пізнали Христа,
бо ви чули його і в нього навчилися, - адже правда в Ісусі, -
то треба, щоб ви відкинули стародавню людину з її первісним життям, яка нидіє в оманливих хтивостях,
а щоб ваш розум оновлювався духом,
щоб ви зодягалися в нову людину, створену за Богом, за праведністю й святістю правди.
Тому, відкинувши брехню, кажіть правду кожний до свого ближнього, бо ми є членами одне одного.
Гніваючись, - не грішіть: сонце хай не заходить у вашому гніві;
і не давайте місця дияволові.
Хто крав, хай більше не краде, але краще хай працює, роблячи своїми руками добро, щоб мав що подати тому, хто потребує.
Жодне погане слово хай не виходить з ваших уст, а тільки добре для настанови в потребі, щоб воно дало користь тим, що слухають.
І не засмучуйте Святого Божого Духа, яким ви запечатані на день викупу.
Всяке роздратування, і гнів, і лють, і крик, і огуда хай віддаляться від вас разом з усякою злобою.
Будьте ж добрими одне до одного, милосердими, прощаючи одне одному, як і Бог через Христа вам простив!
Итак я, узник в Господе, умоляю вас поступать достойно звания, в которое вы призваны,
со всяким смиренномудрием и кротостью и долготерпением, снисходя друг ко другу любовью,
стараясь сохранять единство духа в союзе мира.
Одно тело и один дух, как вы и призваны к одной надежде вашего звания;
один Господь, одна вера, одно крещение,
один Бог и Отец всех, Который над всеми, и через всех, и во всех нас.
Каждому же из нас дана благодать по мере дара Христова.
Посему и сказано: восшед на высоту, пленил плен и дал дары человекам.
А "восшел " что означает, как не то, что Он и нисходил прежде в преисподние места земли?
Нисшедший, Он же есть и восшедший превыше всех небес, дабы наполнить все.
И Он поставил одних Апостолами, других пророками, иных Евангелистами, иных пастырями и учителями,
к совершению святых, на дело служения, для созидания Тела Христова,
доколе все придем в единство веры и познания Сына Божия, в мужа совершенного, в меру полного возраста Христова;
дабы мы не были более младенцами, колеблющимися и увлекающимися всяким ветром учения, по лукавству человеков, по хитрому искусству обольщения,
но истинною любовью все возращали в Того, Который есть глава Христос,
из Которого все тело, составляемое и совокупляемое посредством всяких взаимно скрепляющих связей, при действии в свою меру каждого члена, получает приращение для созидания самого себя в любви.
Посему я говорю и заклинаю Господом, чтобы вы более не поступали, как поступают прочие народы, по суетности ума своего,
будучи помрачены в разуме, отчуждены от жизни Божией, по причине их невежества и ожесточения сердца их.
Они, дойдя до бесчувствия, предались распутству так, что делают всякую нечистоту с ненасытимостью.
Но вы не так познали Христа;
потому что вы слышали о Нем и в Нем научились, - так как истина во Иисусе, -
отложить прежний образ жизни ветхого человека, истлевающего в обольстительных похотях,
а обновиться духом ума вашего
и облечься в нового человека, созданного по Богу, в праведности и святости истины.
Посему, отвергнув ложь, говорите истину каждый ближнему своему, потому что мы члены друг другу.
Гневаясь, не согрешайте: солнце да не зайдет во гневе вашем;
и не давайте места диаволу.
Кто крал, вперед не кради, а лучше трудись, делая своими руками полезное, чтобы было из чего уделять нуждающемуся.
Никакое гнилое слово да не исходит из уст ваших, а только доброе для назидания в вере, дабы оно доставляло благодать слушающим.
И не оскорбляйте Святаго Духа Божия, Которым вы запечатлены в день искупления.
Всякое раздражение и ярость, и гнев, и крик, и злоречие со всякою злобою да будут удалены от вас;
но будьте друг ко другу добры, сострадательны, прощайте друг друга, как и Бог во Христе простил вас.