А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки.
Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка.
Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка - чоловікові.
Жінка не має влади над своїм тілом, лише - чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише - жінка.
Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю.
Говорю це як раду, а не як наказ.
Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один - такий, а другий - інший.
Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я;
але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися.
Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка;
коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, - а чоловік нехай не відпускає жінки!
А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.
І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.
Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.
Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.
Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?
А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.
Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.
Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише - зберігання заповідей Божих.
Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав.
Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;
бо раб, покликаний у Господі - Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.
Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.
Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.
Щождо дівиць, то наказу Господнього не маю, а даю раду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я.
Отже, через теперішні клопоти, уважаю що це добре, тобто, що воно людині добре так бути.
А зв'язаний ти з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки.
. Однак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, але такі зазнають тілесного горя, - мені ж вас жалко.
. Ось що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали,
і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали,
і ті, що користуються цим світом, немов би 6 не користувались, бо проминає образ світу цього.
Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві;
а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці,
і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові.
Кажу це вам на вашу користь, - не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.
Коли ж хтось думає, що він негоже чинить супроти дівчини своєї, дозволивши перецвісти їй, і так мало б бути, то нехай робить, що хоче, він не згрішить; нехай одружується.
Але коли хтось твердо стоїть при своїй думці, і, без примусу, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своїм серці берегти свою дівчину, той робить добре.
Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.
Жінка - прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його. Коли ж чоловік умре, вона вільна; за кого вона хоче, може вийти заміж, аби лише у Господі це було.
Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.
А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина.
Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина.
Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням.
А це говорю вам як раду, а не як наказа.
Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так.
Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.
Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися.
А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!
А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини!
Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її.
І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його.
Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі.
А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.
Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини?
Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.
Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується.
Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей.
Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.
Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.
Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.
Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!
Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!
Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.
Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.
Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини.
А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.
А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,
а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,
а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.
А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,
а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,
і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.
А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.
А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.
А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.
Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.
Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.
Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.
Про що ж ви писали до мене, то добре б чоловікові до жінки не приставати.
Та задля (ухилення) перелюбу, кожен свою жінку нехай має, і кожна свого чоловіка нехай має.
Нехай чоловік оддає жінцї, яку треба, любов; так само й жінка чоловікові.
Жінка над своїм тїлом не має власти, а чоловік; так же само й чоловік над своїм тїлом не має власти, а жінка.
Не вхиляйтесь одно від одного, хиба що по згодї на (який ся) час, щоб пробували в постї та молитві, та й знов докупи сходьтесь, щоб сатана не спокушував вас невдержаннєм вашим.
Се ж глаголю по дозволу, а не по наказу.
Бажаю бо, щоб усї люде були, як я сам. Тільки ж свій дар має кожен від Бога: один так, другий так.
Глаголю ж нежонатим та вдовицям: Добре їм, коли зістануть ся, як і я.
Коли ж не вдержять ся, нехай женять ся; лучче бо женитись, нїж розпалюватись.
Жонатим же завітую не я, а Господь: Жінка нехай не розлучаєть ся з чоловіком.
Коли ж і розлучить ся, то нехай буде без чоловіка, або нехай з чоловіком помирить ся; та й чоловік щоб з жінкою не розлучав ся.
Иншим же я глаголю, не Господь: Коли которий брат має жінку, що не вірує, а любо їй жити з ним, нехай не відпуска її.
І котора жінка має чоловіка, що не вірує, а йому любо жити з нею, нехай не відпуска його.
Осьвячуєть ся бо чоловік невіруючий в жінцї, і осьвячуєть ся жінка невіруюча в чоловікові; ато дїти ваші були б нечисті; тепер же сьвяті.
Коли ж невіруючий розлучаєть ся, нехай розлучаєть ся; не приневолюєть ся бо брат або сестра у такому; у впокою ж бо покликав нас Бог.
Як бо ти знаєш, жінко, що може спасеш чоловіка? Або як ти знаєш, чоловіче, що може жінку спасеш?
Тільки, як кожному удїлив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую.
Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся.
Обрізаннє нїщо, і необрізаннє нїщо, а хороненнє заповідей Божих.
Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся.
Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся.
Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів.
Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людськими.
У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробуває перед Богом.
Про дїв же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути.
Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути.
Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки.
Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся дїва, не згрішила; та горе по тїлу мати муть такі; я ж вас щаджу.
Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають;
і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають;
і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього.
Я ж хочу, щоб ви не журились. Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господеві;
жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінцї.
Єсть (також) ріжниця між жінкою і дївицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові.
Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання.
Коли ж хто думає, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж.
Которий стоїть твердо в серцї, не маючи примусу, та має власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дївицю свою, добре робить.
Тим же хто віддає заміж, добре робить; а хто не віддає, лучче робить.
Жінка звязана законом, доки жив чоловік її; як же вмре чоловік її, вільна вона йти, за кого схоче, тільки в Господї.
Щасливша ж, коли так пробувати ме по моїй радї; думаю ж, що й я маю Духа Божого.
А про що ви писали [мені], то добре було б чоловікові до жінки не дотикатися.
Але, щоб уникнути розпусти, хай кожний має свою дружину і кожна хай має свого чоловіка.
Хай чоловік віддає дружині належну [любов], так само й дружина чоловікові.
Дружина не володіє своїм тілом, а чоловік; так само й чоловік не володіє своїм тілом, а дружина.
Не ухиляйтеся одне від одного, хіба що за згодою, тимчасово, коли перебуваєте в [пості й] молитві, - і знову будьте разом, щоб сатана не спокушував вас нестриманістю вашою.
Кажу це як пораду, не як наказ.
Бажаю, щоб усі люди були, як і я; але кожний має свій дар від Бога, - один такий, другий інакший.
Неодруженим і вдовам кажу: добре їм, якщо залишаться, як і я.
Коли ж не можуть стриматися, хай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися.
А тим, що одружилися, завіщаю не я, а Господь: Щоб жінка з чоловіком не розлучалася.
Якщо ж і розлучиться, хай залишається неодруженою, або ж хай помириться з чоловіком - і чоловік хай не відпускає дружини.
Іншим уже кажу я, а не Господь: Якщо якийсь брат має невіруючу дружину і та погоджуєтся жити з ним, хай її не покидає.
А коли яка жінка має невіруючого чоловіка і той хоче жити з нею, хай не покидає чоловіка.
Бо невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через брата. А інакше ваші діти - нечисті; тепер же вони святі.
Якщо ж невіруючий розлучається, - хай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв'язані: бо ж покликав вас Бог в мирі.
Звідки знаєш, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або, чоловіче, звідкіля знаєш, чи не спасеш дружини?
Хай тільки кожний так ходить, як кому відміряв Господь, як був покликаний Богом. І так я навчаю в усіх церквах.
Як хтось був покликаний в обрізанні, хай він не цурається. Як хтось був покликаний в необрізанні, - хай не обрізується.
Обрізання ніщо і необрізання ніщо; головне - дотримуватися Божих заповідей.
Кожний хай залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.
Чи ти був покликаний як раб? Не журися! Але якщо можеш стати вільним, - скористайся з цього.
Бо раб, покликаний Господом, є вільним у Господа. Так само покликаний вільним - є Христовим рабом.
Ви куплені ціною; не ставайте рабами людей.
Кожний, братове, хай залишаєтся перед Богом у тому стані, в якому був покликаний.
Про цнотливість наказу від Господа не маю, а даю пораду як той, що помилуваний Господом, гідний довір'я.
Отож, з огляду на сучасні утиски, визнаю за краще, що людині добре залишатися так.
Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розлучення. Звільнився від дружини? Не шукай дружини.
Якщо ж і одружишся, - ти не згрішив; якщо дівчина вийде заміж, - не згрішила. Але вони матимуть тілесні муки; мені ж вас шкода.
Це кажу, братове, бо час короткий: тому хай і ті, що мають дружин, будуть як ті, що їх не мають;
а хто плаче, хай будуть як ті, що не плачуть; а ті, що радіють, - як ті, що не радіють; а ті, що купують, - як ті, що нічого не придбали;
і ті, що користуються світом, - як ті, що ним не користуються; бо минає образ цього світу.
Я хочу, щоб ви не мали клопотів. Хто не одружився, журиться про Господнє - як догодити Господеві;
а хто одружився, журиться про світське, - як догодити дружині,
і тому він поділений. І незаміжня жінка й дівчина журяться про Господнє, - щоб бути святою тілом і духом; а та, що вийшла заміж, журиться про світське, як догодити чоловікові.
Кажу це вам на користь не для того, щоб ярмо на вас накласти, але щоб гідно й ревно трималися ви Господа.
Як хто думає про свою дівчину що недобре, як вона постаріє і так залишається, то нехай робить, як хоче, - не згрішить: хай вийде заміж.
А хто несхитний серцем, не примушується, має владу над своєю волею і постановив у своєму серці берегти цнотливість, - той добре робить.
Отож, хто віддає дівчину, - добре робить, а хто не віддає її, - робить ще краще.
Жінка зв'язана [законом], доки живе її чоловік. Якщо ж помре чоловік, вона вільна віддатися, за кого хоче, тільки щоб у Господі.
Блаженніше, якщо залишаєтся так, за моєю порадою. Думаю, що і я маю Божого Духа.
А о чем вы писали ко мне, то хорошо человеку не касаться женщины.
Но, во избежание блуда, каждый имей свою жену, и каждая имей своего мужа.
Муж оказывай жене должное благорасположение; подобно и жена мужу.
Жена не властна над своим телом, но муж; равно и муж не властен над своим телом, но жена.
Не уклоняйтесь друг от друга, разве по согласию, на время, для упражнения в посте и молитве, а потом опять будьте вместе, чтобы не искушал вас сатана невоздержанием вашим.
Впрочем это сказано мною как позволение, а не как повеление.
Ибо желаю, чтобы все люди были, как и я; но каждый имеет свое дарование от Бога, один так, другой иначе.
Безбрачным же и вдовам говорю: хорошо им оставаться, как я.
Но если не могут воздержаться, пусть вступают в брак; ибо лучше вступить в брак, нежели разжигаться.
А вступившим в брак не я повелеваю, а Господь: жене не разводиться с мужем, -
если же разведется, то должна оставаться безбрачною, или примириться с мужем своим, - и мужу не оставлять жены своей.
Прочим же я говорю, а не Господь: если какой брат имеет жену неверующую, и она согласна жить с ним, то он не должен оставлять ее;
и жена, которая имеет мужа неверующего, и он согласен жить с нею, не должна оставлять его.
Ибо неверующий муж освящается женою верующею, и жена неверующая освящается мужем верующим. Иначе дети ваши были бы нечисты, а теперь святы.
Если же неверующий хочет развестись, пусть разводится; брат или сестра в таких случаях не связаны; к миру призвал нас Господь.
Почему ты знаешь, жена, не спасешь ли мужа? Или ты, муж, почему знаешь, не спасешь ли жены?
Только каждый поступай так, как Бог ему определил, и каждый, как Господь призвал. Так я повелеваю по всем церквам.
Призван ли кто обрезанным, не скрывайся; призван ли кто необрезанным, не обрезывайся.
Обрезание ничто и необрезание ничто, но все в соблюдении заповедей Божиих.
Каждый оставайся в том звании, в котором призван.
Рабом ли ты призван, не смущайся; но если и можешь сделаться свободным, то лучшим воспользуйся.
Ибо раб, призванный в Господе, есть свободный Господа; равно и призванный свободным есть раб Христов.
Вы куплены дорогою ценою; не делайтесь рабами человеков.
В каком звании кто призван, братия, в том каждый и оставайся пред Богом.
Относительно девства я не имею повеления Господня, а даю совет, как получивший от Господа милость быть Ему верным.
По настоящей нужде за лучшее признаю, что хорошо человеку оставаться так.
Соединен ли ты с женой? не ищи развода. Остался ли без жены? не ищи жены.
Впрочем, если и женишься, не согрешишь; и если девица выйдет замуж, не согрешит. Но таковые будут иметь скорби по плоти; а мне вас жаль.
Я вам сказываю, братия: время уже коротко, так что имеющие жен должны быть, как не имеющие;
и плачущие, как не плачущие; и радующиеся, как не радующиеся; и покупающие, как не приобретающие;
и пользующиеся миром сим, как не пользующиеся; ибо проходит образ мира сего.
А я хочу, чтобы вы были без забот. Неженатый заботится о Господнем, как угодить Господу;
а женатый заботится о мирском, как угодить жене. Есть разность между замужнею и девицею:
незамужняя заботится о Господнем, как угодить Господу, чтобы быть святою и телом и духом; а замужняя заботится о мирском, как угодить мужу.
Говорю это для вашей же пользы, не с тем, чтобы наложить на вас узы, но чтобы вы благочинно и непрестанно служили Господу без развлечения.
Если же кто почитает неприличным для своей девицы то, чтобы она, будучи в зрелом возрасте, оставалась так, тот пусть делает, как хочет: не согрешит; пусть таковые выходят замуж.
Но кто непоколебимо тверд в сердце своем и, не будучи стесняем нуждою, но будучи властен в своей воле, решился в сердце своем соблюдать свою деву, тот хорошо поступает.
Посему выдающий замуж свою девицу поступает хорошо; а не выдающий поступает лучше.
Жена связана законом, доколе жив муж ее; если же муж ее умрет, свободна выйти, за кого хочет, только в Господе.
Но она блаженнее, если останется так, по моему совету; а думаю, и я имею Духа Божия.