4

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Нехай, отже, кожний уважає нас як слуг Христових і завідувачів тайн Божих.

Тим то вимагається від завідувачів, щоб кожний з них був вірний.

Для мене то найменша річ, щоб ви мене судили чи якийсь суд людський; ба й сам себе я не суджу.

Бо я не почуваю себе винним ні в чому, але я тим не виправданий. Хто мене судить - це Господь.

Тож не судіть нічого перед часом, поки Господь не прийде й не освітить те, що скрите в темряві, та виявить задуми сердець, і тоді кожному хвала буде від Бога.

А те, брати, що я ото пристосував до себе й до Аполлоса - заради вас, щоб ви на нас навчилися, як сказано: «Нічого понад те, що написано»; щоб ви не неслись гордо один над одного проти іншого.

Хто бо тебе вирізняє? Що маєш, чого б ти не одержав? Коли ж одержав, то чому вихваляєшся, неначе б не одержав?

Ви вже наситилися! Вже збагатилися! Без нас зацарювали! Коли б то вже зацарювали, щоб і ми разом з вами царювали!

Мені бо так здається, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, й ангелам, і людям.

Ми нерозумні Христа ради, ви ж у Христі розумні; ми немічні, ви ж - міцні; ви славні, ми ж без чести.

До сього часу ми голодуємо і спраглі і нагі; нас б'ють, і ми скитаємось.

Ми трудимося, працюючи власними руками; нас ображають, а ми благословляємо; нас гонять, а ми терпимо;

нас ганьблять, а ми з любов'ю відзиваємося; ми мов те сміття світу стали, покидьки всіх аж досі.

Не щоб осоромити вас я це пишу, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум.

Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, та батьків не багато; бо я вас породив через Євангелію в Христі Ісусі.

Отож благаю вас: Будьте моїми послідовниками.

Власне, тому я і послав вам Тимотея, мою улюблену і вірну в Господі дитину; він нагадає вам мої в Христі дороги, як я навчаю скрізь у кожній Церкві.

Деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас уже більше.

Але я незабаром до вас прийду, коли Господня на те воля, і спізнаю не слова загорділих, а й силу.

Бо царство Боже не у слові, а в силі.

Що ви хочете? Щоб я прийшов до вас із палицею, - чи з любов'ю та духом лагідности?

Переклад Огієнка

Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць;

а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним.

А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе.

Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь.

Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.

Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполлоса ради вас, щоб від нас ви навчилися думати не більш, як написано, щоб ви не чванились один за одним перед іншим.

Хто бо тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чванишся, ніби не взяв?

Ви вже нагодовані, ви вже збагатилися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царювати, щоб і ми царювали з вами!

Бо я думаю, що Бог нас, апостолів, поставив за найостанніших, мов на смерть засуджених, бо ми стали дивовищем світові, і Анголам, і людям.

Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні; ви славні, а ми безчесні!

Ми до цього часу і голодуємо, і прагнемо, і нагі ми, і катовані, і тиняємось,

і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо;

як лають, ми молимось; ми стали, як сміття те для світу, аж досі ми всім, як ті викидки!

Не пишу це для того, щоб вас осоромити, але остерігаю, як своїх любих дітей.

Бо хоч би ви мали десять тисяч наставників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Євангелію...

Тож благаю я вас: будьте наслідувачами мене!

Для цього послав я до вас Тимофія, що для мене улюблений і вірний син у Господі, він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.

Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.

Та небавом прийду до вас, як захоче Господь, і пізнаю не слово згорділих, але силу.

Бо Царство Боже не в слові, а в силі.

Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом лагідности?

Переклад Куліша

Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих.

Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним.

Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу.

Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог.

Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.

Се ж, браттє, приложив я до себе та Аполоса задля вас, щоб ви з нас навчились не думати більш того, що написано, щоб один перед одним не неслись гордо проти другого.

Хто бо тебе одрізняє? що ж маєш, чого не прийняв (од Бога)? а коли прийняв, то чого величаєш ся, мов би не прийнявши?

Ви вже ситі, вже забагатїли, без нас зацарювали. О, щоб ви зацарювали, щоб і ми з вами царювали!

Та я думаю, що Бог нас, апостолів, яко останнїх поставив, мов на смерть призначених; бо видовищем зробились ми сьвітові, і ангелам, і людям.

Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христї; ми немічні, ви ж кріпкі; ви славні, ми ж безчесні.

Ще ж і до сієї години й голодуємо й жаждуємо, й наготїєм і биті в лице, і тиняємось,

і трудимось, працюючи своїми руками; нас лають, а ми благословляємо; нас гонять, ми терпимо;

нас хулять, ми молимось; мов сьміттє сьвіту стали ся ми, ометиця всїм аж досї.

Не на сором вам се пишу, а яко дїтей моїх любих остерегаю.

Бо, коли б ви мали й тисячі наставників у Христї, та батьків небагато; бо в Христї Ісусї благовістєм я вас появив (зродив).

Благаю ж оце вас, будьте послїдувателями моїми.

Про се післав я до вас Тимотея, мою любу дитину і вірного в Господї, котрий вам нагадає про дороги мої в Христї, яко ж усюди у всякій церкві я навчаю.

Мов би не мав я до вас прийти, так розгордїли деякі.

Я ж прийду скоро до вас, коли Господь схоче, і розвідаю не слово розгордївших, а силу.

Не в слові бо царство Боже, а в силї.

Чого хочете? чи з лозиною прийти менї до вас, чи з любовю і духом лагідности?

Переклад УБТ Турконяка

Нехай кожний уважає нас за слуг Христових та завідувачів Божих тайн.

Від завідувачів вимагається, щоб кожний був вірним.

Мені зовсім не залежить, як ви про мене судите, - або взагалі людський день; я і сам себе не суджу.

Хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим не виправдуюся. Той, хто мене судить, - це Господь.

Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, який і освітить таємниці темряви і виявить задуми сердець, - тоді кожному буде похвала від Бога.

Це, брати, відніс я до себе й до Аполоса - задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано; щоб ви не пишалися поміж собою та перед іншими.

Бо хто тебе виділяє? Що маєш, чого б ти не одержав? А якщо одержав, то чому хвалишся, мовби той, що не одержав?

Ось ви наситилися, ось ви збагатилися, і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!

Але я думаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, - адже ж ми стали видовищем для світу, - і ангелів, і людей.

Ми дурні задля Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви славні, ми - без чести.

Навіть тепер ми голодні і спраглі, голі й биті - ми тиняємося,

трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, - благословляємо; коли переслідують, - терпимо;

коли лають, - молимося; ми стали наче сміттям світу, покидьками для всіх аж досі.

Не соромлячи вас це пишу, але повчаю як моїх улюблених дітей.

Бо хоч маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; бо я благою вісткою народив вас в Ісусі Христі.

Тож благаю вас: ставайте подібними до мене, [як я - до Христа].

Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моєю улюбленою і вірною дитиною в Господі; він вам пригадає мої дороги в Ісусі Христі, як я всюди, в кожній церкві навчаю.

Бо деякі загорділи, наче я не мав би прийти до вас.

Прийду незабаром до вас, якщо Господь схоче, і пізнаю не слово гордіїв, а силу.

Бо Царство Боже не в слові, а в силі.

Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з палицею, чи з любов'ю та духом лагідности?

Російський синодальний переклад

Итак каждый должен разуметь нас, как служителей Христовых и домостроителей таин Божиих.

От домостроителей же требуется, чтобы каждый оказался верным.

Для меня очень мало значит, как судите обо мне вы или как судят другие люди; я и сам не сужу о себе.

Ибо хотя я ничего не знаю за собою, но тем не оправдываюсь; судия же мне Господь.

Посему не судите никак прежде времени, пока не придет Господь, Который и осветит скрытое во мраке и обнаружит сердечные намерения, и тогда каждому будет похвала от Бога.

Это, братия, приложил я к себе и Аполлосу ради вас, чтобы вы научились от нас не мудрствовать сверх того, что написано, и не превозносились один перед другим.

Ибо кто отличает тебя? Что ты имеешь, чего бы не получил? А если получил, что хвалишься, как будто не получил?

Вы уже пресытились, вы уже обогатились, вы стали царствовать без нас. О, если бы вы и в самом деле царствовали, чтобы и нам с вами царствовать!

Ибо я думаю, что нам, последним посланникам, Бог судил быть как бы приговоренными к смерти, потому что мы сделались позорищем для мира, для Ангелов и человеков.

Мы безумны Христа ради, а вы мудры во Христе; мы немощны, а вы крепки; вы в славе, а мы в бесчестии.

Даже доныне терпим голод и жажду, и наготу и побои, и скитаемся,

и трудимся, работая своими руками. Злословят нас, мы благословляем; гонят нас, мы терпим;

хулят нас, мы молим; мы как сор для мира, как прах, всеми попираемый доныне.

Не к постыжению вашему пишу сие, но вразумляю вас, как возлюбленных детей моих.

Ибо, хотя у вас тысячи наставников во Христе, но не много отцов; я родил вас во Христе Иисусе благовествованием.

Посему умоляю вас: подражайте мне, как я Христу.

Для сего я послал к вам Тимофея, моего возлюбленного и верного в Господе сына, который напомнит вам о путях моих во Христе, как я учу везде во всякой церкви.

Как я не иду к вам, то некоторые у вас возгордились;

но я скоро приду к вам, если угодно будет Господу, и испытаю не слова возгордившихся, а силу,

ибо Царство Божие не в слове, а в силе.

Чего вы хотите? с жезлом придти к вам, или с любовью и духом кротости?