22

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

«Мужі брати й батьки! Послухайте тепер мою оборону перед вами.»

Почувши, що він до них говорить єврейською мовою, вони ще більше притихли.

І він промовив: «Я - юдей, родом з Тарсу в Кілікії, але вихований у цім місті при ногах Гамалиїла, навчений докладно батьківського закону та ревнитель Бога, як і ви всі сьогодні.

Я переслідував путь цю аж до смерти, кидаючи в кайдани та запроторюючи в тюрми чоловіків і жінок;

як і первосвященик може мені бути свідком і вся старшина; я навіть брав від них листи до братів у Дамаску й ішов туди, щоб привести і тих, які там були, зв'язаними в Єрусалим, щоб їх покарати.

І сталося, як я був у дорозі й наближався до Дамаску, десь опівдні, зненацька велике світло з неба засяяло навкруг мене;

я повалився на землю і почув голос, що казав до мене: Савле, Савле! Чого ти мене переслідуєш?

А я озвався: Хто ти, Господи? Він же сказав до мене: Я - Ісус Назарянин, що його ти переслідуєш.

Ті ж, що були зо мною, бачили світло, та не розуміли того, що говорив до мене.

Я спитав: Що мені, Господи, робити? Господь сказав до мене: Встань, іди в Дамаск; там тобі скажуть усе, що тобі постановлено робити.

Коли ж я від сяйва того світла не бачив, ті, що були зо мною, повели мене за руку, і я прибув до Дамаску.

А був там якийсь Ананія, чоловік побожний за законом, доброї слави в усіх місцевих юдеїв.

Він прийшов до мене і, приступивши близько, сказав мені: Савле брате, прозри! І я тієї хвилини глянув на нього.

А він мовив: Бог батьків наших тебе наперед призначив спізнати його волю, бачити Праведника й чути з його уст голос;

бо будеш перед усіма людьми йому свідком того, що ти чув і бачив.

Чому ж іще зволікаєш? Встань, охристися та обмий твої гріхи, призвавши його ім'я.

І сталося зо мною, як я повернувсь у Єрусалим і молився у храмі: я потрапив у захоплення.

І я побачив його, який до мене мовив: Спішись, вийди швидко з Єрусалиму, бо вони не приймуть твого свідоцтва про мене.

А я сказав: Господи, та вони добре знають, що я кидав у в'язниці та бив по синагогах тих, що вірують у тебе.

А коли лилась кров Стефана, твого свідка, то і я сам стояв при тому й похваляв тих, що його вбивали, і стеріг їхню одежу.

Та він до мене мовив: Іди, бо я пошлю тебе до поган далеко.»

І слухали вони його аж до цього слова, а потім зняли свій голос, кажучи: «Геть із землі такого! Йому не жити!»

І як вони кричали та одежею жбурляли й кидали в повітря порох,

тисяцький звелів увести його в твердиню і наказав бичами його допитати, щоб дізнатись, чого вони на нього так кричали.

А як вони його простягнули лід ременями, Павло сказав до сотника, що стояв: «Чи дозволено вам бичувати римського громадянина, та ще й без суду?»

Почувши це сотник, пішов до тисяцького й доніс, кажучи: «(Вважай), що наміряєшся робити, бо цей чоловік - римський громадянин.»

І прийшов до Павла тисяцький та й питає: «Скажи мені, чи ти римлянин?» А він: «Так!»

. Тоді тисяцький сказав: «Я за великі гроші здобув це громадянство.» А Павло мовив: «А я в ньому народився.»

. І зараз відступили від нього ті, що хотіли робити над ним допит; та й тисяцький злякався, довідавшися, що то був римський громадянин і що він його зв'язав.

Наступного дня, бажаючи довідатися достеменно, в чому юдеї його винуватять, він зняв з нього кайдани і звелів зібратися первосвященикам і всій раді, і привівши Павла, поставив його перед ними.

Переклад Огієнка

Мужі-браття й батьки! Послухайте ось тепер виправдання мого перед вами!

Як зачули ж вони, що до них він говорить єврейською мовою, то тиша ще більша настала. А він промовляв:

Я юдеянин, що родився в кілікійському Тарсі, а вихований у цім місті, у ніг Гамаліїла докладно навчений Закону отців; горливець я Божий, як і всі ви сьогодні.

Переслідував я аж до смерти цю путь, і в'язав, і до в'язниці вкидав чоловіків і жінок,

як засвідчить про мене первосвященик та вся старшина. Я від них був узяв навіть листи на братів, і пішов до Дамаску, щоб тамтешніх зв'язати й привести до Єрусалиму на кару.

І сталося, як у дорозі я був, і наближавсь до Дамаску опівдня, то ось мене нагло осяяло світло велике з неба!

І я повалився на землю, і голос почув, що мені говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

А я запитав: Хто Ти, Господи? А Він мені відказав: Я Ісус Назарянин, що Його переслідуєш ти...

А ті, що зо мною були, правда, бачили світло, але не почули вони того голосу, що мені говорив.

А я запитав: Що я, Господи, маю робити? Господь же до мене промовив: Уставай та й іди до Дамаску, а там тобі скажуть про все, що тобі призначено робити.

А від ясности світла того невидющим я став... І присутні зо мною за руку мене повели, і до Дамаску прибув я.

А один муж Ананій, у Законі побожний, що добре свідоцтво про нього дають усі юдеї в Дамаску,

до мене прибув, і, ставши, промовив мені: Савле брате, стань видющий! І я хвилі тієї побачив його...

І озвавсь він до мене: Бог отців наших вибрав тебе, щоб ти волю Його зрозумів, і щоб бачив ти Праведника, і почув голос із уст Його.

Бо будеш ти свідком Йому перед усіма людьми про оте, що ти бачив та чув!

А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!

І сталось, як вернувся я в Єрусалим, і молився у храмі, то в захоплення впав я,

і побачив Його, що до мене сказав: Поспіши, і піди хутчій з Єрусалиму, бо не приймуть свідоцтва твого про Мене...

А я відказав: Самі вони, Господи, знають, що я до в'язниць садовив та бив по синагогах отих, хто вірував у Тебе.

А коли лилась кров Твого свідка Степана, то сам я стояв та вбивство його похваляв, і одежу вбивців його сторожив...

Але Він до мене промовив: Іди, бо пошлю Я далеко тебе, до поган!

І аж до слова цього його слухали. Аж ось піднесли вони голос свій, гукаючи: Геть такого з землі, бо жити йому не годиться!...

І як вони верещали, і одежу шпурляли, і кидали порох у повітря,

то звелів тисяцький у фортецю його відвести, і звелів бичуванням його допитати, щоб довідатися, з якої причини на нього вони так кричали.

І як його розтягли для ремінних бичів, то Павло сказав сотникові, що стояв: Хіба бичувати дозволено вам громадянина римського та ще й незасудженого?

Якже сотник це почув, то подався до тисяцького, і завідомив, говорячи: Що хочеш робити? Бож римлянин цей чоловік!

Підійшов тоді тисяцький, та й поспитався його: Скажи мені, чи ти римлянин? А він: Так! відказав.

Відповів на те тисяцький: За великі гроші громадянство оце я набув... А Павло відказав: А я в нім і родився!

І відступили негайно від нього оті, що хотіли допитувати його. І злякався тисяцький, довідавшись, що той римлянин, і що він ізв'язав був його.

А другого дня, бажавши довідатись правди, у чому юдеї його оскаржають, він звільнив його та звелів, щоб зібралися первосвященики та ввесь синедріон. І він вивів Павла, і поставив його перед ними.

Переклад Куліша

Мужі брати й батьки, вислухайте тепер моє оправданнє перед вами.

Почувши ж, що Жидівською мовою говорив до них, ще більш утихомирились.)

І рече: Я справдї чоловік Жидовин, роджений у Тарсї Киликийському, зрощений же у сьому городї при ногах Гамалиїла, навчений добре отцївського закону, бувши ревнителем Бога, якож ви всї тепер.

Я сей путь гонив до смерти, вяжучи та віддаючи в темницї чоловіків і жінок;

яко ж і архиєрей засьвідкує менї, і вся старшина, від котрих і листи взявши до братів, ішов я в Дамаск, щоб звязавши привести у Єрусалим тих, що там були, щоб скарано їх.

Стало ся ж менї, як ішов я і наближавсь до Дамаску, о полуднї зразу осияло мене велике сьвітло з неба.

І впав я на землю, і почув голос, глаголючий менї: Савле, Савле, чого мене гониш?

Я ж озвавсь: Хто єси, Господи? І рече до мене: Я Ісус Назорей, котрого ти гониш.

Ті ж, що були зо мною, видїли сьвітло і полякались; голосу ж не чули, що глаголав менї.

Сказав же я: Що робити менї, Господи? Господь же рече до мене: Уставши йди в Дамаск; а там скажеть ся тобі про все, що постановлено тобі робити.

Як же не бачив я від сяєва того сьвітла, то ведений за руку від тих, що були зо мною, увійшов я в Дамаск.

Ананїя ж, чоловік один побожний по закону, доброї слави у всїх тамешнїх Жидів,

прийшовши до мене і ставши, рече менї: Савле брате, прозри. І я тієї ж години побачив його.

Він же рече: Бог отцїв наших вибрав тебе розуміти волю Його, й видїти Праведника, й чути голос із уст Його.

Бо будеш сьвідком Йому перед усїма людьми у тому, що ти бачив і чув єси.

А тепер чого гаєш ся? уставши охрестись, та обмий гріхи твої, призвавши імя Господнє.

І сталось, як вернувсь я в Єрусалим та моливсь у церкві, то був у захопленню,

і видїв Його, глаголючого менї: Поспіши та вийди боржій з Єрусалиму, бо не приймуть сьвідчення твого про мене.

А я сказав: Господи, вони знають, що я вкидав у темницї та бив по школах тих, що вірували в Тебе.

І як пролилась кров Стефана, сьвідка Твого, я сам стояв і похваляв убийство його, стережучи одежі убийцїв його.

І рече до мене: Іди: бо я до поган далеко пішлю тебе.

Слухали ж його аж до сього слова, а тепер зняли голос свій, кажучи: Геть із землї такого! не жити йому.

Як же кричали вони та кидали одежу, та підкидали порохом на воздух,

звелїв тисячник вести його в замок, і казав бійкою допитуватись у него, щоб дознатись, чого так гукають на него.

Як же розтягнуто (вязано) його реміннєм, рече Павел до сотника стоячого: Хиба годить ся вам чоловіка Римлянина, та й несудженого, бити?

Почувши ж сотник, приступивши до тисячника, сповістив, говорячи: Дивись, що хочеш робити; чоловік бо сей Римлянин.

Прийшовши тисячник промовив до него: Скажи менї, чи Римлянин єси ти? Він же рече: Так.

І відказав тисячник: За велику суму здобув я се горожанство. Павел же рече: Я ж і родивсь (у йому).

Зараз тодї відступили від него ті, що мали в него допитуватись; і тисячник злякав ся, довідавшись, що се Римлянин, і що він його закував.

Назавтра ж, хотївши довідатись певно, за що винуватять його, зняв з него кайдани, і звелїв прийти архиєреям і всїй радї їх і, вивівши Павла, поставив перед ними.

Переклад УБТ Турконяка

Мужі-брати й батьки, послухайте тепер мого виправдання перед вами!

Почувши ж, що заговорив до них юдейською мовою, притихли. А він сказав:

Я чоловік - юдей, що народився в Тарсі килікійськім, вихований у цьому ж місті, при ногах Гамалиїла, навчений докладно батьківського закону: я ревнитель Божий, як всі ви сьогодні.

Я цю дорогу переслідував аж до смерти, в'яжучи і передаючи до в'язниці чоловіків і жінок,

як засвідчить про мене архиєрей і всі старші. Від них я одержав листи до братів у Дамаску і пішов, щоб привести зв'язаними до Єрусалима на муки тих, що там були.

Сталося ж, як я ішов і наближався до Дамаска опівдні, раптом з неба засяяло довкола мене велике світло.

Я впав на землю і почув голос, що говорив мені: Савле, Савле, чому мене переслідуєш?

Я ж відповів: Хто ти є, Господи? Сказав же до мене: Я Ісус Назарянин, якого ти переслідуєш.

А ті, що були зі мною, побачили світло [і перелякавшись], голосу ж, що говорив до мене, не чули.

Я запитав: Що маю робити, Господи? Господь промовив до мене: Устань, іди до Дамаска, а там скажуть тобі про все, що треба тобі робити.

І, оскільки я не бачив від яскравости того світла, до Дамаска мене вели за руку ті, що були зі мною.

А якийсь Ананій, за законом муж побожний, засвідчений усіма юдеями, мешканцями [Дамаска],

прийшовши до мене, і ставши, сказав мені: Савле, брате, прозрій. І в тій хвилі я поглянув на нього.

Він же сказав: Бог наших батьків благоволив до тебе, щоб ти пізнав його волю і побачив Праведника, і почув голос із його вуст,

бо ти будеш йому свідком перед усіма людьми про те, що побачив і почув.

А тепер чого баришся? Устань, охрестися та обмий свої гріхи, прикликавши його ім'я.

Сталося ж, як я повернувся до Єрусалима й молився в храмі, був я в захваті

і побачив його, що говорив до мене: Поспіши і хутко вийди з Єрусалима, бо не приймуть твого свідчення про мене.

І я сказав: Господи, самі знають, що я садовив до в'язниці і бив по синагогах тих, що вірять у тебе,

а коли лилася кров твого свідка Степана, то сам я стояв, схвалював [на його убивство] і стеріг одяг тих, що його вбивали.

І сказав мені: Іди, бо я пошлю тебе до народів далеко.

Слухали ж його аж до цього слова і піднеси голос свій, кажучи: Забери з землі такого, бо не належиться йому жити.

Вони кричали, і жбурляли одяг, і порох кидали в повітря,

а тисяцький звелів відвести його в табір, наказавши бичуванням випитати його, щоб зрозуміти, з якої причини так кричали проти нього.

Як же розтягли його канатами, то Павло сказав сотникові, що стояв: Хіба вам дозволено бичувати чоловіка - римлянина і не засудженого?

Почувши ж, сотник підійшов до тисяцького і сповістив, кажучи: [Зважай], що хочеш робити? Бо ж цей чоловік - римлянин.

Наблизившись, тисяцький сказав йому: Скажи мені, чи ти римлянин? Він відказав: Так.

Відповів же тисяцький: Я набув цього громадянства за великі гроші. А Павло сказав: А я в ньому й народився.

Негайно відступили від нього ті, що мали його допитувати, і тисяцький налякався, дізнавшись, що він римлянин і що він його зв'язав був.

А другого дня, бажаючи краще довідатись, у чому юдеї його звинувачують, звільнив його [з кайданів] і наказав, щоб прийшли архиєреї і ввесь синедріон, і, привівши Павла, поставив його перед ними.

Російський синодальний переклад

Мужи братия и отцы! выслушайте теперь мое оправдание перед вами.

Услышав же, что он заговорил с ними на еврейском языке, они еще более утихли. Он сказал:

я Иудеянин, родившийся в Тарсе Киликийском, воспитанный в сем городе при ногах Гамалиила, тщательно наставленный в отеческом законе, ревнитель по Боге, как и все вы ныне.

Я даже до смерти гнал последователей сего учения, связывая и предавая в темницу и мужчин и женщин,

как засвидетельствует о мне первосвященник и все старейшины, от которых и письма взяв к братиям, живущим в Дамаске, я шел, чтобы тамошних привести в оковах в Иерусалим на истязание.

Когда же я был в пути и приближался к Дамаску, около полудня вдруг осиял меня великий свет с неба.

Я упал на землю и услышал голос, говоривший мне: Савл, Савл! что ты гонишь Меня?

Я отвечал: кто Ты, Господи? Он сказал мне: Я Иисус Назорей, Которого ты гонишь.

Бывшие же со мною свет видели, и пришли в страх; но голоса Говорившего мне не слыхали.

Тогда я сказал: Господи! что мне делать? Господь же сказал мне: встань и иди в Дамаск, и там тебе сказано будет все, что назначено тебе делать.

А как я от славы света того лишился зрения, то бывшие со мною за руку привели меня в Дамаск.

Некто Анания, муж благочестивый по закону, одобряемый всеми Иудеями, живущими в Дамаске,

пришел ко мне и, подойдя, сказал мне: брат Савл! прозри. И я тотчас увидел его.

Он же сказал мне: Бог отцов наших предъизбрал тебя, чтобы ты познал волю Его, увидел Праведника и услышал глас из уст Его,

потому что ты будешь Ему свидетелем пред всеми людьми о том, что ты видел и слышал.

Итак, что ты медлишь? Встань, крестись и омой грехи твои, призвав имя Господа Иисуса,

Когда же я возвратился в Иерусалим и молился в храме, пришел я в исступление,

и увидел Его, и Он сказал мне: поспеши и выйди скорее из Иерусалима, потому что здесь не примут твоего свидетельства о Мне.

Я сказал: Господи! им известно, что я верующих в Тебя заключал в темницы и бил в синагогах,

и когда проливалась кровь Стефана, свидетеля Твоего, я там стоял, одобрял убиение его и стерег одежды побивавших его.

И Он сказал мне: иди; Я пошлю тебя далеко к язычникам.

До этого слова слушали его; а за сим подняли крик, говоря: истреби от земли такого! ибо ему не должно жить.

Между тем как они кричали, метали одежды и бросали пыль на воздух,

тысяченачальник повелел ввести его в крепость, приказав бичевать его, чтобы узнать, по какой причине так кричали против него.

Но когда растянули его ремнями, Павел сказал стоявшему сотнику: разве вам позволено бичевать Римского гражданина, да и без суда?

Услышав это, сотник подошел и донес тысяченачальнику, говоря: смотри, что ты хочешь делать? этот человек - Римский гражданин.

Тогда тысяченачальник, подойдя к нему, сказал: скажи мне, ты Римский гражданин? Он сказал: да.

Тысяченачальник отвечал: я за большие деньги приобрел это гражданство. Павел же сказал: а я и родился в нем.

Тогда тотчас отступили от него хотевшие пытать его. А тысяченачальник, узнав, что он Римский гражданин, испугался, что связал его.

На другой день, желая достоверно узнать, в чем обвиняют его Иудеи, освободил его от оков и повелел собраться первосвященникам и всему синедриону и, выведя Павла, поставил его перед ними.