18

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Після цього Павло вийшов з Атен і прибув до Корінту.

Він тут знайшов одного юдея, на ім'я Акила, родом з Понту, що прибув недавно з Італії, і Прискиллу, його жінку, - бо Клавдій був звелів усім юдеям вийти з Риму; - і він пристав до них.

А що він був того самого ремесла, то перебував у них і працював, бо ремесло їхнє було - намети виробляти.

Щосуботи ж вів бесіди в синагозі й переконував юдеїв та греків.

Якже прибули з Македонії Сила та Тимотей, Павло запопадливо взявся за слово, засвідчуючи юдеям, що Ісус є Христос.

А що вони противилися і хулили, він обтрусив свою одежу й до них мовив: «Кров ваша хай впаде на голову вашу! Я - чистий; віднині піду між поган.»

І, вийшовши звідтіль, пішов у господу до одного на ім'я Тит Юст, який був богобійний, а його дім був сумежний синагозі.

Крисп, голова синагоги, увірував у Господа з усім своїм домом, та й багато корінтян, чувши (слово), увірували і христились.

Уночі ж Господь сказав до Павла у видінні: «Не бійся, говори лиш, не мовчи,

бо я з тобою, і ніхто не нападе на тебе, щоб тобі завдати лиха, бо я маю багато людей у цім місті.»

І він перебув рік і шість місяців, навчаючи їх слова Божого.

Коли Галліон був проконсулом Ахаї, юдеї однодушно піднялись проти Павла й привели його на суд,

кажучи: «Цей проти закону намовляє людей шанувати Бога.»

І як Павло хотів відкрити уста, Галліон сказав до юдеїв: «Якби йшлося про якусь кривду чи якийсь злочин, я б вислухав вас, юдеї, як воно й слушно.

Коли ж ведуться суперечки про слова й імена та про закон ваш, - самі глядіть. Не хочу бути я суддею у цих справах.»

І прогнав їх із суду.

Тоді всі греки схопили Состена, голову синагоги, і заходились його бити перед судом. А Галліонові було про те цілком байдуже.

Павло ж, перебувши там ще доволі днів, попрощався з братами і відплив у Сирію, а з ним Прискилла й Акила. Він остриг собі голову в Кенхреях, бо мав обіт.

Прибули вони в Ефес, і він зоставив їх там, а сам, увійшовши в синагогу, диспутував з юдеями.

І коли ці просили зостатись у них довше, він не згодився,

але, попрощався з ними, мовивши: «Я знову до вас повернуся, як на те воля Божа», - і відплив з Ефесу.

Зійшовши в Кесарію, він пішов, щоб привітати Церкву, та й пішов у Антіохію.

І перебувши там деякий час, він рушив далі і пройшов за порядком Галатський край та Фригію, утверджуючи всіх учнів.

Один юдей, на ім'я Аполлос, олександрієць родом, людина красномовна й сильна в Писанні, прибув до Ефесу.

Він був наставлений на шлях Господній і, палаючи духом, бесідував і навчав точно про Ісуса, дарма, що знав тільки хрищення Йоана.

Отож, він сміливо почав говорити в синагозі. А почувши його Прискилла й Акила, взяли його до себе й точніше виклали йому путь Божу.

Коли ж він хотів піти в Ахаю, брати заохотили його до того й написали учням, щоб його прийняли. І він, прибувши, багато допомагав тим, що увірували, завдяки ласці,

. бо сильно поконував юдеїв, доводячи з Письма прилюдно, що Ісус - Христос.

Переклад Огієнка

Після цього він вийшов з Атен і прибув до Коринту.

І знайшов він одного юдея, на ймення Акилу, родом із Понту, що недавно прибув із Італії, та Прискиллу, його дружину, бо Клавдій звелів усім юдеям, щоб покинули Рим. І до них він прийшов,

а що був він того ж ремесла, то в них позостався та працював; ремесло ж їхнє було виробляти намети.

І він щосуботи розмову точив у синагозі, переконуючи юдеїв та гелленів.

А коли прибули Сила та Тимофій з Македонії, Павло слову віддався, і він свідчив юдеям, що Ісус то Христос.

Як вони ж спротивлялися та богозневажали, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий. Відтепер я піду до поган.

І, вийшовши звідти, він прибув до господи одного, на ім'я Тита Юста, що був богобійний, його ж дім межував із синагогою.

А Крисп, старший синагоги, увірував в Господа з усім домом своїм; і багато з коринтян, почувши, увірували й охристились.

Сказав же Павлові Господь у видінні вночі: Не бійся, але говори й не мовчи,

бо з тобою ось Я, і на тебе ніхто не накинеться, щоб тобі заподіяти зло, бо Я маю в цім місті багато людей.

І позостався він рік і шість місяців, навчаючи в них Слова Божого.

А коли Галліон був в Ахаї проконсулом, то проти Павла однодушно повстали юдеї, і на суд привели його,

кажучи: Цей людей намовляє, щоб Богові честь віддавали незгідно з Законом!

Як Павло ж хотів уста відкрити, сказав Галліон до юдеїв: О юдеї, якби сталася кривда яка, або злий учинок, то я б справедливо вас вислухав.

Та коли спір іде про слово та ймення й Закон ваш, то самі доглядайте, я суддею цього бути не хочу.

І прогнав їх від суду.

Тоді всі схопили Состена, начальника над синагогою, та й перед судом його били. Галліон же на те зовсім не зважав.

А Павло, перебувши доволі ще днів, попрощався з братами, і поплинув у Сирію, і з ним Прискилла й Акила; він у Кенхреях обстриг собі голову, бо обітницю дав був.

І прибув він в Ефес, і там їх позоставив, а сам у синагогу ввійшов і розмовляв із юдеями.

Як просили ж його довший час позостатися в них, то він не згодився,

але попрощався й сказав: Знов вернуся до вас, коли буде на те воля Божа! І відплив із Ефесу.

І, побувши в Кесарії, він піднявся, і, привіт славши Церкві, відбув в Антіохію.

І, пробувши там деякий час, він вибрався в подорож знову, за порядком проходячи через країну галатську та Фрі?ію, та всіх учнів зміцняючи.

Один же юдей, на ім'я Аполлос, родом з Олександрії, красномовець та сильний в Писанні, прибув до Ефесу.

Він був навчений дороги Господньої, і, палаючи духом, промовляв і про Господа пильно навчав, знаючи тільки Іванове хрищення.

І він сміливо став промовляти в синагозі. Як Акила й Прискилла почули його, то його прийняли, і докладніш розповіли йому про дорогу Господню.

А коли він схотів перейти до Ахаї, брати написали до учнів, нагадуючи, щоб його прийняли. А прибувши, помагав він багато тим, хто ввірував благодаттю,

бо він переконував пильно юдеїв, Писанням прилюдно доводячи, що Ісус то Христос.

Переклад Куліша

Після сього, покинувши Павел Атини, прийшов у Коринт,

І, знайшовши одного Жидовина, на ймя Авкилу, родом Понтянина, тільки що прибувшого з Італиї, і Прискилу, жінку його (бо Клавдий повелїв, щоб усї Жиди вийшли з Риму), прийшов до них.

А, бувши одного з ними ремесла, пробував у них і робив; були бо наметники по ремеслу.

І розмовляв що-суботи в школї, і пересьвідчував Жидів і Єленян.

Як же прийшов з Македониї Сила та Тимотей, був Павел спонукуваний духом, сьвідкуючи Жидам про Христа Ісуса.

Як же противились вони і хулили, струснувши він одежу, рече до них: кров ваша на голови ваші; я чистий; від нинї між погане йду.

І, пійшовши звідтіля, прийшов у господу одного, на ймя Юста, що поклоняв ся Богу, котрого господа була обіч школи.

Крисп же, шкільний старшина, увірував у Господа з усїм домом своїм, і многі з Коринтян, почувши, увірували, та й охрестились.

Рече ж Господь у нічному видїнню Павлу: Не бій ся, тільки говори й не мовчи:

бо я з тобою, і нїхто не одважить ся тобі нїчого лихого заподїяти; бо в мене багато людей у сьому городї.

І пробував там рік і шість місяцїв, навчаючи між ними слова Божого.

Як же старостував Галион в Ахаї, напали однодушно Жиди на Павла, та й повели його перед суд,

говорячи, що він намовляє людей проти закону шанувати Бога.

Як же хотїв Павел одкрити уста, каже Галион до Жидів: Жидове, коли б (тут була) кривда яка, або лихе дїло, вислухав би я вас (до слова).

Коли ж (тут) питаннє про слово, та імена, та про закон ваш, то гледїть самі; суддею бо сього не хочу бути.

Та й повиганяв їх із судища.

Тодї всї Єленяне, взявши Состена, шкільного старшину, били його перед судищем; та Галионові було про те байдуже.

Павел же, пробувши там ще доволї днїв, попрощавшись із братами, поплив у Сирию (а з ним Прискила й Авкила), остригши голову в Кинхреях; бо зробив був обітницю.

Прибувши ж у Єфес, зоставив тих там, сам же, ввійшовши в школу, розмовляв з Жидами.

Як же просили його, щоб довший час побув у них, не зволив,

а попрощав ся з ними, говорячи: Притьмом мушу сьвято, що надходить, сьвяткувати в Єрусалимі; та вернусь знов до вас, коли буде воля Божа. І поплив з Єфесу.

А прибувши в Кесарию, вступив (до Єрусалиму), і привитавши церкву, пійшов ув Антиохию.

І, пробувши тут час якийсь, вийшов, проходячи рядом Галацьку сторону та Фригию, і утверджуючи всїх учеників.

Один же Жидовин, на ймя Аполос, родом Александриєць, чоловік вимовний і сильний у писаннях, прийшов у Єфес.

Сей був наставлений на путь Господень, і палаючи духом, промовляв і навчав пильно про Господа, знаючи тільки про хрещеннє Йоанове.

І почав одважно говорити в школї. Слухаючи ж його Авкила та Прискила, прийняли його, і виложили йому доладнїщ путь Господень.

Як же захотїв він перейти в Ахаю, писали брати ученикам, напоминаючи прийняти його; а він прибувши, много помагав тим, що увірували благодаттю;

сильно бо обличав Жидів прилюдно, доводячи писаннями, що Ісус єсть Христос.

Переклад УБТ Турконяка

Після цього [Павло], відійшовши з Атен, прибув до Коринта.

І знайшов якогось юдея, на ім'я Акила, понтійця родом, що недавно прибув з Італії, та Прискилу, його жінку, бо Клавдій наказав усім юдеям залишити Рим. І прийшов до них.

А що вони були того самого ремесла, лишився в них і працював - їхнім ремеслом було виробляти намети.

Щосуботи дискутував у синагозі, переконуючи юдеїв та греків.

А коли прибули з Македонії Сила та Тимофій, Павло віддався слову, свідчачи юдеям, що Ісус є Христом.

А коли вони противилися і богозневажали, то він обтрусив свій одяг і мовив до них: Кров ваша на головах ваших. Я чистий, відтепер піду до поган.

І, пішовши звідти, прибув до оселі такого собі, на ім'я Тита Юста, що шанував Бога; його оселя була край синаґоґи.

А Крисп, голова синаґоґи, повірив Господеві з усім своїм домом, і багато з коринтян, почувши, увірували й охрестилися.

Сказав же Господь у видінні вночі Павлові: Не бійся, але говори й не мовчи,

бо я з тобою, і ніхто не накинеться на тебе, щоб заподіяти тобі зло, тому що маю в цьому місті багато людей.

Лишився на рік і шість місяців, навчаючи в них Божого слова.

А коли Галіон був проконсулом в Ахаї, юдеї однодушно напали на Павла і привели його на суд,

кажучи: Він проти закону підбурює людей шанувати Бога.

Коли ж Павло хотів відкрити уста, Галіон сказав до юдеїв: Якби була якась несправедливість або підступна кривда, о юдеї, то я згідно зі словом послухав би вас;

та коли сперечання іде про слово і про імена, і про ваш закон, глядіть самі, [бо] я не хочу бути суддею в цьому.

І вигнав їх із суду.

Тоді всі [греки] схопили Состена, голову синагоги, та били перед судом, а Галіонові те було зовсім байдуже.

А Павло, перебувши ще багато днів, попрощався з братами й відплив до Сирії, і з ним Акила та Прискила. Він обстриг голову в Кенхреях, бо дав обітницю.

Причалив до Ефеса й залишив їх тут, а сам, увійшовши до синаґоґи, розмовляв з юдеями.

Як просили вони лишитися довший час [у них], то він не згодився,

а попрощався і сказав: [Мені конче треба свято, яке наступає, провести в Єрусалимі], знову [ж] повернуся до вас, як буде воля Божа. Та й відплив з Ефеса.

І прибувши до Кесарії, ввійшов, та привітавши церкву, відбув до Антіохії.

Перебувши певний час, вирушив, переходячи за порядком галатську країну та Фригію, підтримуючи всіх учнів.

Трапився в Ефесі один же юдей, на ім'я Аполлос, александрієць родом, чоловік красномовний. Він був сильний у Писанні.

Він був наставлений на Господню дорогу, і, палаючи духом, упевнено говорив і навчав про Ісуса, знаючи тільки Іванове хрещення.

І почав сміливо промовляти в синагозі. Почувши його, Акила і Прискила прийняли його, і точніше йому виклали про Божу дорогу.

А коли він хотів піти до Ахаї, заохотивши, брати написали учням, щоб прийняли його, а він, прийшовши, дуже допоміг тим, що повірили через ласку,

бо постійно заперечував юдеям, прилюдно доводячи Писанням, що Ісус є Христос.

Російський синодальний переклад

После сего Павел, оставив Афины, пришел в Коринф;

И, нашед некоторого Иудея, именем Акилу, родом Понтянина, недавно пришедшего из Италии, и Прискиллу, жену его, - потому что Клавдий повелел всем Иудеям удалиться из Рима, - пришел к ним,

и, по одинаковости ремесла, остался у них и работал; ибо ремеслом их было делание палаток.

Во всякую же субботу он говорил в синагоге и убеждал Иудеев и Еллинов.

А когда пришли из Македонии Сила и Тимофей, то Павел понуждаем был духом свидетельствовать Иудеям, что Иисус есть Христос.

Но как они противились и злословили, то он, отрясши одежды свои, сказал к ним: кровь ваша на главах ваших; я чист; отныне иду к язычникам.

И пошел оттуда, и пришел к некоторому чтущему Бога, именем Иусту, которого дом был подле синагоги.

Крисп же, начальник синагоги, уверовал в Господа со всем домом своим, и многие из Коринфян, слушая, уверовали и крестились.

Господь же в видении ночью сказал Павлу: не бойся, но говори и не умолкай,

ибо Я с тобою, и никто не сделает тебе зла, потому что у Меня много людей в этом городе.

И он оставался там год и шесть месяцев, поучая их слову Божию.

Между тем, во время проконсульства Галлиона в Ахаии, напали Иудеи единодушно на Павла и привели его пред судилище,

говоря, что он учит людей чтить Бога не по закону.

Когда же Павел хотел открыть уста, Галлион сказал Иудеям: Иудеи! если бы какая-нибудь была обида или злой умысел, то я имел бы причину выслушать вас,

но когда идет спор об учении и об именах и о законе вашем, то разбирайте сами; я не хочу быть судьею в этом.

И прогнал их от судилища.

А все Еллины, схватив Сосфена, начальника синагоги, били его перед судилищем; и Галлион нимало не беспокоился о том.

Павел, пробыв еще довольно дней, простился с братиями и отплыл в Сирию, - и с ним Акила и Прискилла, - остригши голову в Кенхреях, по обету.

Достигнув Ефеса, оставил их там, а сам вошел в синагогу и рассуждал с Иудеями.

Когда же они просили его побыть у них долее, он не согласился,

а простился с ними, сказав: мне нужно непременно провести приближающийся праздник в Иерусалиме; к вам же возвращусь опять, если будет угодно Богу. И отправился из Ефеса. (Акила же и Прискилла остались в Ефесе).

Побывав в Кесарии, он приходил в Иерусалим, приветствовал церковь и отошел в Антиохию.

И, проведя там несколько времени, вышел, и проходил по порядку страну Галатийскую и Фригию, утверждая всех учеников.

Некто Иудей, именем Аполлос, родом из Александрии, муж красноречивый и сведущий в Писаниях, пришел в Ефес.

Он был наставлен в начатках пути Господня и, горя духом, говорил и учил о Господе правильно, зная только крещение Иоанново.

Он начал смело говорить в синагоге. Услышав его, Акила и Прискилла приняли его и точнее объяснили ему путь Господень.

А когда он вознамерился идти в Ахаию, то братия послали к тамошним ученикам, располагая их принять его; и он, прибыв туда, много содействовал уверовавшим благодатью,

ибо он сильно опровергал Иудеев всенародно, доказывая Писаниями, что Иисус есть Христос.