12

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Під ту пору цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви.

Він стяв мечем Якова, Йоанового брата.

Побачивши, що це подобалося юдеям, він звелів, крім того, ще й Петра схопити; а були дні Опрісноків.

Схопивши його, він посадив його у в'язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пасці.

Отож, Петра стерегли у в'язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього.

Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий двома ланцюгами, спав тієї ночі, між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в'язницю.

Нараз з'явився ангел Господній, і у в'язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чимскорше!» І ланцюги впали з рук у нього.

Далі сказав до нього ангел: «Підпережися і надінь свої сандалі.» (Петро) зробив так. Знову сказав до нього: «Накинь на себе плащ і йди за мною.»

Вийшов Петро й ішов за ним; не знав він, чи це правда, що робив ангел; він думав, що видіння бачить.

Минули вони першу варту і другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, й ангел нараз відступив від нього.

Тоді Петро, опритомнівши, мовив: «Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого і вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого очікував юдейський народ.»

Цілком свідомий, він пішов у дім Марії, Матері Йоана, що звався Марком, де досить багато зібрались і молилися.

Як він постукав у хвіртку брами, вийшла послухати дівчина, на ім'я Рода;

і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила брами, а вбігши, сповістила, що Петро стоїть при брамі.

Ті їй сказали: «Ти збожеволіла!» Вона ж таки своє твердила. Тоді вони сказали: «То його ангел.»

А Петро далі стукав. І відчинили і, побачивши його, нестямилися.

Махнувши їм рукою, щоб мовчали, він докладно оповів їм, як Господь вивів його з в'язниці, і мовив: «Оповістіть це Яковові і братам.» І, вийшовши, пішов у друге місце.

Коли ж настав день, поміж вояками настала чимала тривога: що воно могло з Петром статись?

Ірод послав, щоб його розшукати; та, не знайшовши, вчинив сторожам допит і повелів їх на смерть скарати. Потім він пішов з Юдеї в Кесарію і перебував там.

Ірод був сильно лютий на тирян та сидонян. Ці, змовившись разом, прибули до нього та, притягнувши на свій бік Власта, царського постельника, просили миру, бо край їхній живився із царського.

І от призначеного дня Ірод, надягнувши царські шати і сівши на трибуні, держав до них промову.

Народ же викрикував: «Це голос Бога, не людини.»

В ту ж саму мить ангел Господній вдарив його за те, що він не віддав Богові слави. Черви пожерли його, і він помер.

А слово Боже росло і множилося.

Варнава ж та Савло, виконавши службу й узявши з собою Йоана, прозваного Марком, повернулися з Єрусалиму.

Переклад Огієнка

А Цар Ірод тоді підніс руки, щоб декого з Церкви гнобити.

І мечем він стяв Якова, брата Іванового.

А бачивши, що подобалося це юдеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опрісноків.

І, схопивши його, посадив до в'язниці, і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб його стерегли, бажаючи вивести людям його по Пасці.

Отож, у в'язниці Петра стерегли, а Церква ревно молилася Богові за нього.

А як Ірод хотів його вивести, Петро спав тієї ночі між двома вояками, закутий у два ланцюги, і сторожа пильнувала в'язницю при дверях.

І ось Ангол Господній з'явився, і в в'язниці засяяло світло. І, доторкнувшись до боку Петрового, він збудив його, кажучи: Мерщій вставай! І ланцюги йому з рук поспадали.

А Ангол до нього промовив: Підпережися, і взуй сандалі свої. І він так учинив. І каже йому: Зодягнися в плаща свого, та й за мною йди.

І, вийшовши, він ішов услід за ним, і не знав, чи то правда, що робилось від Ангола, бо думав, що видіння він бачить.

Як сторожу минули вони першу й другу, то прийшли до залізної брами, що до міста веде, і вона відчинилась сама їм. І, вийшовши, пройшли одну вулицю, і відступив Ангол зараз від нього.

Сказав же Петро, опритомнівши: Тепер знаю правдиво, що Господь послав Свого Ангола, і видер мене із рук Іродових та від усього чекання народу юдейського.

А зміркувавши, він прийшов до садиби Марії, матері Івана, званого Марком, де багато зібралося й молилося.

І як Петро в фіртку брами постукав, то вийшла послухати служниця, що звалася Рода,

та голос Петрів розпізнавши, вона з радощів не відчинила воріт, а прибігши, сказала, що Петро при воротях стоїть!...

А вони їй сказали: Чи ти навісна? Та вона запевняла своє, що є так. Вони ж говорили: То Ангол його!

А Петро й далі стукав. Коли ж відчинили, вони його вгледіли та й дивувалися.

Махнувши ж рукою до них, щоб мовчали, він їм розповів, як Господь його вивів із в'язниці. І сказав: Сповістіть про це Якова й браттю. І, вийшовши, він до іншого місця пішов.

Коли ж настав день, поміж вояками зчинилась велика тривога, що то сталось з Петром.

А Ірод, пошукавши його й не знайшовши, віддав варту під суд, і звелів їх стратити. А сам із Юдеї відбув в Кесарію, і там перебував.

А Ірод розгніваний був на тирян та сидонян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царського постельника Власта, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царської.

Дня ж призначеного Ірод убрався в одежу царську, і на підвищенні сів та й до них говорив.

А натовп кричав: Голос Божий, а не людський!

І Ангол Господній уразив зненацька його, бо він не віддав слави Богові. І черва його з'їла, і він умер...

Слово ж Боже росло та помножувалось.

А Варнава та Савл, службу виконавши, повернулись із Єрусалиму, узявши з собою Івана, що прозваний Марком.

Переклад Куліша

Під той же час здвигнув цар Ірод руки, щоб мучити деяких із церкви.

Вбив же Якова, брата Йоанового, мечем,

а видївши, що се подобаєть ся Жидам, постановив схопити й Петра. (Були ж днї опрісноків.)

І схопивши його, посадив у темницю, передавши чотиром четверицям воїнів стерегти його, задумавши після пасхи вивести його перед народ.

Стережено ж Петра в темницї; церква ж без перестану молилась Богу за него.

Як же мав його вивести Ірод, спав тієї ночи Петр між двома воїнами, скований двома залїзами; а сторожі перед дверима стерегли темницї.

І ось ангел Господень став перед ним, і сьвітло засияло в будинку; торкнувши ж у бік Петра, підвів його, говорячи: Уставай боржій. І поспадали кайдани з рук його.

І рече ангел до него: Підпережись та підвяжи постоли твої. Зробив же так. І рече йому: Надїнь одежу твою, та йди за мною.

І, вийшовши, пійшов слїдом за ним, і не знав, що се правда, що сталось через ангела; думав же, що видїннє бачить.

Минувши ж перву сторожу й другу, прийшли до залїзних воріт, що вели в город, котрі самі собою відчинились їм; і вийшовши пройшли одну улицю, і зараз відступив ангел від него.

І, прийшовши Петр до себе, рече: Тепер знаю справдї, що післав Господь ангела свого, і вирвав мене з руки Іродової і від усього дожидання народу Жидівського.

І зміркувавши, прийшов до хати Мариї, матери Йоана, званого Марком, де многі зібрались і молились.

Як же постукав Петр у сїнешні двері, вийшла послухати дївчина, на ймя Рода;

і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила дверей, а вбігши, сповістила, що Петр стоїть під дверима.

Вони ж сказали до неї: Збожеволїла єси. Вона ж таки говорила, що се так. Вони ж казали: Се ангел його.

Петр же не перестав стукати; відчинивши ж, увидїли його, та й здивувались.

Махнувши ж їм рукою, щоб мовчали, оповів їм, як Господь вивів його з темницї. Рече ж: Сповістїть Якова та братів про се. І, вийшовши, пійшов у друге місце.

Скоро ж настав день, зробивсь немалий переполох між воїнами, що стало ся з Петром.

Ірод же, пошукавши його, й не знайшовши, судив сторожів, та й звелїв покарати їх. І перейшовши з Юдеї в Кисарию, жив (там).

Лютував же Ірод на Тирян та на Сидонян. Прийшовши ж однодушно до него, й приєднавши Бласта, царського постельника, просили примирря; бо земля їх живилась од царської.

Призначеного ж дня Ірод, одігшись у царські шати і сївши на престолї, промовляв до них:

Народ же покликував: Голос Бога, а не чоловіка!

Зараз же поразив його ангел Господень за те, що не віддав слави Богу; і з'їли його черви, і вмер.

Слово ж Боже росло і множилось.

Варнава ж та Савло вернулись із Єрусалиму, сповнивши службу, і взявши з собою Йоана, званого Марком.

Переклад УБТ Турконяка

У той час цар Ірод підніс руки, щоб декому з церкви заподіяти зло.

Убив мечем Іванового брата Якова.

Коли побачив, що це подобається юдеям, задумав схопити й Петра. Були тоді дні Опрісноків.

Схопив Його й посадив до в'язниці, передав чотирьом четвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його до народу після Пасхи.

Отже, Петра стерегли у в'язниці. Ревна молитва піднімалася від церкви до Бога за нього!

Коли Ірод мав його вивести, тієї ночі Петро спав між двома вояками, скований двома залізними кайданами; а сторожі перед дверима стерегли в'язницю.

І ось Господній ангел став перед ним, - і світло засяяло в кімнаті. Штовхнувши Петра у бік, підвів його, кажучи: Швидко вставай! І спали залізні кайдани з його рук.

Сказав же ангел до нього: Підпережися і взуйся в свої сандалі. Зроби же це. І каже йому: Зодягнися в свою одіж і йди за мною.

Вийшовши, попрямував за ним, не знаючи, чи це дійсність, - те, що відбувається через ангела, - бо думав, що бачить видіння.

Минувши першу й другу сторожі, прийшли до залізної брами, що вела до міста, - вона сама собою їм відкрилася. Вийшовши, поминули одну вулицю - і тут же відступив ангел від нього.

Отямившись, Петро сказав: Нині твердо знаю, що Господь послав свого ангела і вирвав мене з Іродових рук та від усіх сподівань юдейського народу.

Подумавши, прийшов до Маріїної хати, матері Івана, прозваного Марком. Тут зібралися численні люди і молилися.

Як постукав він у двері двору, вийшла рабиня на ім'я Рода, щоб довідатися.

Пізнавши голос Петра, з радости не відчинила дверей, а прибігла і сказала, що Петро стоїть під дверима.

Вони їй сказали: Ти навіжена! Вона ж настоювала, що так воно є. Вони ж говорили: Це його ангел.

Петро стукав далі. Відчинивши, побачили його й жахнулися.

Махнувши їм рукою, щоб мовчали, розповів їм, як Господь його вивів із в'язниці. Сказав: Сповістіть це Якову й братам. Вийшов, пішов до іншого місця.

Коли настав день, поміж вояками зчинилася велика тривога: що сталося з Петром?

Ірод, пошукавши його і не знайшовши, допитавши сторожів, наказав їх відвести. Потім пішов з Юдеї до Кесарії і перебував [там].

Ірод гнівався на тирян і сидонян. Прийшли ті до нього й однодушно благали Власта, царського постельника, просили миру, бо живилися їхні землі з царських.

Одного призначеного дня Ірод, зодягнутий у царські шати і сівши на судищі, говорив до них з гордістю.

Юрба ж кричала: Це голос Бога, а не людини.

Зненацька вдарив його Господній ангел, бо не віддав славу Богові. З'їли [його] черви - він помер.

Боже слово зростало і множилося.

Варнава й Савло, скінчивши службу, повернулися до Єрусалима, взявши Івана, званого Марком.

Російський синодальний переклад

В то время царь Ирод поднял руки на некоторых из принадлежащих к церкви, чтобы сделать им зло,

и убил Иакова, брата Иоаннова, мечом.

Видя же, что это приятно Иудеям, вслед за тем взял и Петра, - тогда были дни опресноков, -

и, задержав его, посадил в темницу, и приказал четырем четверицам воинов стеречь его, намереваясь после Пасхи вывести его к народу.

Итак Петра стерегли в темнице, между тем церковь прилежно молилась о нем Богу.

Когда же Ирод хотел вывести его, в ту ночь Петр спал между двумя воинами, скованный двумя цепями, и стражи у дверей стерегли темницу.

И вот, Ангел Господень предстал, и свет осиял темницу. Ангел, толкнув Петра в бок, пробудил его и сказал: встань скорее. И цепи упали с рук его.

И сказал ему Ангел: опояшься и обуйся. Он сделал так. Потом говорит ему: надень одежду твою и иди за мною.

Петр вышел и следовал за ним, не зная, что делаемое Ангелом было действительно, а думая, что видит видение.

Пройдя первую и вторую стражу, они пришли к железным воротам, ведущим в город, которые сами собою отворились им: они вышли, и прошли одну улицу, и вдруг Ангела не стало с ним.

Тогда Петр, придя в себя, сказал: теперь я вижу воистину, что Господь послал Ангела Своего и избавил меня из руки Ирода и от всего, чего ждал народ Иудейский.

И, осмотревшись, пришел к дому Марии, матери Иоанна, называемого Марком, где многие собрались и молились.

Когда же Петр постучался у ворот, то вышла послушать служанка, именем Рода,

и, узнав голос Петра, от радости не отворила ворот, но, вбежав, объявила, что Петр стоит у ворот.

А те сказали ей: в своем ли ты уме? Но она утверждала свое. Они же говорили: это Ангел его.

Между тем Петр продолжал стучать. Когда же отворили, то увидели его и изумились.

Он же, дав знак рукою, чтобы молчали, рассказал им, как Господь вывел его из темницы, и сказал: уведомьте о сем Иакова и братьев. Потом, выйдя, пошел в другое место.

По наступлении дня между воинами сделалась большая тревога о том, что сделалось с Петром.

Ирод же, поискав его и не найдя, судил стражей и велел казнить их. Потом он отправился из Иудеи в Кесарию и там оставался.

Ирод был раздражен на Тирян и Сидонян; они же, согласившись, пришли к нему и, склонив на свою сторону Власта, постельника царского, просили мира, потому что область их питалась от области царской.

В назначенный день Ирод, одевшись в царскую одежду, сел на возвышенном месте и говорил к ним;

а народ восклицал: это голос Бога, а не человека.

Но вдруг Ангел Господень поразил его за то, что он не воздал славы Богу; и он, быв изъеден червями, умер.

Слово же Божие росло и распространялось.

А Варнава и Савл, по исполнении поручения, возвратились из Иерусалима в Антиохию, взяв с собою и Иоанна, прозванного Марком.