А був у Кесарії один чоловік на ім'я Корнилій, сотник, з полку, що звався італійським,
побожний і богобоязливий з усім своїм домом; він чинив народові великі милостині й завжди Богові молився.
Бачив він - десь коло дев'ятої години дня - ясно у видінні ангела Божого, що ввійшов до нього та йому мовив: «Корнилію!»
Той видивився на нього і, переляканий, озвався: «Що, Господи?» А він сказав до нього: «Твої молитви і твої милостині піднялись перед Богом, і він згадав про тебе.
Пошли ж тепер людей у Яффу і приведи Симона, що зветься Петром.
Він гостює в одного гарбаря Симона, що має дім край моря.»
І коли ангел, що говорив до нього, відійшов, Корнилій покликав двох із своїх домових слуг та побожного воїна з тих, що стало з ним перебували,
і, розповівши їм усе, послав їх у Яффу.
Другого ж дня, як ті були в дорозі й наближалися до міста, Петро зійшов на крівлю помолитись коло шостої години.
Він зголоднів і захотілося йому їсти. І от, як йому готували, найшов захват на нього:
бачить він небо відкрите, а з нього сходить якась річ, неначе скатерка велика, прив'язана чотирма кінцями, і спускається на землю.
Були ж у ній всякі чотириногі, плазуни земні й небесні птиці.
І пролунав до нього голос: «Устань, Петре, заколи і їж!»
Петро ж відповів: «Ніколи, Господи, бо я ніколи не їв нічого поганого й нечистого.»
І знову, вдруге, залунав голос до нього: «Що Бог очистив, ти не погань.»
Це сталося тричі, і зараз же річ ота піднялась на небо.
Якже збентежений Петро питав себе самого, що це могло б бути за видіння, що він бачив, - он люди, послані Корнилієм, розпитавши про Симонову хату, стали біля дверей
і, покликавши, спитали, чи тут гостює Симон, на прізвище Петро.
А як Петро роздумував над тим видінням, Дух сказав до нього: «Он три чоловіки тебе шукають.
Устань же, зійди вниз і піди з ними без усякого вагання, бо то я послав їх.»
Зійшов Петро до тих мужів і мовив: «Ось я! Я той, кого ви шукаєте. Яка причина вашого приходу?»
Ті відповіли: «Корнилій сотник, муж праведний і богобоязливий, доброї слави в усього юдейського народу, був святим ангелом повідомлений покликати тебе до свого дому й послухати слів твоїх.»
Отже, він запросив їх до себе та прийняв їх. Другого дня він устав і рушив з ними; дехто з братів з Яффи теж пішли з ним.
Наступного ж дня він увійшов у Кесарію. А Корнилій, скликавши рідню та близьких приятелів, чекав їх.
І саме як Петро входив, Корнилій вийшов йому назустріч і, припавши йому до ніг, уклонився.
Петро ж підвів його, кажучи: «Встань, бо я теж людина.»
І, розмовляючи з ним, увійшов до середини, знайшов багато зібраних,
. і до них промовив: «Ви знаєте, що юдеєві не дозволено приставати до чужинця чи входити до нього. Та Бог мені об'явив, що не слід уважати ніяку людину за погану чи за нечисту.
. Тому я без вагання прибув на ваш поклик. Питаю, отже, з якої причини ви по мене посилали?»
Корнилій відповів: «Ось уже четвертий день, як я о цій годині, о дев'ятій, молився у своїй хаті, аж ось передо мною став чоловік у сяючій одежі
і мовив: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.
Пошли, отже, в Яффу і приклич Симона, що зветься Петром. Він перебуває в хаті Симона гарбаря, край моря.
Я зараз же послав по тебе, і ти добре зробив, що прийшов. І оце тепер ми всі перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що Господь тобі наказав.»
Тоді Петро почав говорити, мовивши: «Я справді розумію, що Господь не дивиться на особу,
а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний.
Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх.
Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрищення, що проповідував Йоан:
про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним.
І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили.
Того Бог на третій день воскресив і дав йому з'явитись,
не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих.
І він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то він призначений Богом суддя живих і мертвих.
Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, через його ім'я одержує відпущення гріхів.»
Петро ще говорив слова ці, як Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав промову.
Всі вірні обрізані, що прибули з Петром, дивувались, що дар Святого Духа вилився і на поган;
бо чули, як ті говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро озвався:
«Чи може хтось боронити води, щоб оці не христились, що, як і ми, одержали Святого Духа?»
І повелів, щоб їх христили во ім'я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його зостатись у них кілька днів.
Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.
З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.
Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.
Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.
Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.
Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,
і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.
А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.
І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,
і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.
У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.
І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!
А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!
І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!
І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.
Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,
і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?
Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.
Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!
І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?
А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.
Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.
І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши.
А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився.
Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина!
І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися,
і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту.
Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене?
А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі
й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися.
Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі.
Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі.
А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя,
але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду.
Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім.
Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував,
Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним.
І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши...
Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився,
не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих.
Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням.
Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова.
А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган!
Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів:
Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми?
І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською,
побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу.
Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию!
Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом.
Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром.
Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити.
Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його,
і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию.
Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години.
Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє,
і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю,
в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні.
І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж.
Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого.
А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань.
Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо.
Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт,
і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр?
Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе.
Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх.
Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли?
Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе.
Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.
А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв.
Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся.
Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік.
І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились.
І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав.
Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене?
І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі,
і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом.
Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі.
Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.
Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог,
а в кожному народї, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому.
Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа (се Господь усїх);
ви знаєте слово, що було по всїй Юдеї, почавши від Галилеї після хрещення, що проповідував Йоан,
Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всїх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним.
І ми сьвідки всього, що Він робив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві.
Сього воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним
не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, - нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих.
І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим.
Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.
Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всїх, хто слухав його.
І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром, що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся.
Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тодї озвав ся Петр:
Чи може хто боронити води, щоб оцїм охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми?
І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тодї просили його, щоб пробув у них кілька днїв.
У Кесарії [жив] якийсь чоловік на ім'я Корнилій - сотник полку, що звався Італійським.
Побожний і богобійний був разом з усім своїм домом, робив численні милостині людям, завжди молився Богові.
Побачив він явно у видінні - близько дев'ятої години дня: Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію.
Він же, поглянувши на нього, злякався і запитав: Що, Господи? Сказав же йому: Твої молитви і твої милостині згадалися перед Богом.
Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, що зветься Петром.
Він гостює в якогось кожум'яки Симона, що живе біля моря; [він скаже тобі слова, якими врятуєшся ти і весь дім твій.]
Як відійшов ангел, що говорив до нього, покликав двох слуг і одного побожного вояка з тих, що служили йому;
розповівши їм усе, послав їх до Йопії.
Другого дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро вийшов на горницю помолитися, - о шостій годині.
Був голодний, захотів їсти. Поки готували вони, найшло на нього захоплення:
побачив відкрите небо і якусь посудину, що опускається [до нього], мов велика скатерка, [прив'язана] з чотирьох країв, [і] спускалася аж до землі.
В ній були всі земні чотириногі [звірі], плазуни, небесні птахи.
Пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж.
Петро сказав: Ніколи, Господи, бо ніколи не їв я нічого поганого, нечистого.
І голос знову до нього - вдруге: Що Бог очистив, того не вважай за погань.
Це сталося тричі, - і знову піднялася посудина на небо.
Коли Петро дивувався сам собі, що б то було за видіння, яке він побачив, - саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про хату Симона, стали перед дверима.
Крикнувши, запитали, чи тут перебуває Симон, що зветься Петром.
Як Петро роздумував над видінням, сказав йому Дух: Ось, троє людей шукають тебе;
встань, зійди і йди з ними, зовсім не вагаючись, бо це я їх послав.
Зійшовши, Петро сказав до людей: Я той, кого шукаєте. Яка причина, що спонукала вас прийти?
Вони сказали: Корнилій - сотник, чоловік справедливий, який боїться Бога, засвідчений усім народом юдейським, - дістав повеління від святого ангела покликати тебе до своєї хати і послухати від тебе слова.
Запросивши, гостинно прийняв їх. Другого дня, вставши, пішов з ними; деякі з братів, що були з Йопії, теж пішли з ним.
Назавтра прийшли до Кесарії. Корнилій очікував їх, покликав своїх родичів та близьких друзів.
Як увійшов Петро, зустрів його Корнилій - упав до ніг, поклонився.
Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж і сам людина.
Розмовляючи з ним, увійшов і знайшов багатьох зібраних.
Сказав до них: Ви знаєте, що не годиться мужеві - юдеєві приставати або приходити до чужинця; а мені Бог відкрив, щоб жодної людини не називали брудною або нечистою;
тому і без вагання прийшов я, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви за мною?
Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [постив я]; о дев'ятій годині молився в своїй хаті. І ось муж став переді мною в світлому одязі,
сказавши: Корнилію, твоя молитва вислухана і твої милостині згадані перед Богом.
Пошли до Йопії і поклич Симона, що зветься Петром; він перебуває в хаті кожум'яки Симона коло моря. [Він прийде й говоритиме до тебе].
Отже, я зараз послав по тебе. Ти добре зробив, що прийшов. Нині всі ми стоїмо перед Богом, щоб слухати все, що Господь наказав тобі.
Розтуливши уста, Петро сказав: По правді розумію, що не на обличчя дивиться Бог,
але прийнятним для нього в кожнім народі є той, хто боїться його і чинить справедливість.
Він послав синам Ізраїля слово, благовістуючи мир через Ісуса Христа; він є Господь для всіх.
Ви знаєте про справу, що сталася по всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван;
про Ісуса, який з Назарета, - як помазав його Бог Святим Духом і силою, який прийшов роблячи добро і оздоровляючи всіх поневолених дияволом, - бо Бог був з ним.
І ми є свідками всього, що він зробив у околиці Юдеї і в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві,
Бог підняв його на третій день і дав йому з'явитися,
не всім людям, але свідкам, раніше призначеним від Бога, нам, які з ним їли й пили по його воскресінні з мертвих.
І він наказав нам проповідувати народові, і засвідчити, що він визначений Богом суддя живих і мертвих.
Про нього свідчать усі пророки, що відпущення гріхів дістає його ім'ям кожний, хто вірить у нього.
Ще як казав Петро ці слова, зійшов Святий Дух на всіх, що слухали слово.
І здивувалися обрізані віруючі, які прийшли з Петром, - що й на поган був дар Святого Духа.
Бо чули, як говорили мовами і величали Бога. Тоді сказав Петро:
Чи може хто заборонити хреститися водою оцим, що одержали Святого Духа так, як і ми?
Велів хрестити їх в ім'я Ісуса Христа. Тоді просили його побути в них кілька днів.
В Кесарии был некоторый муж, именем Корнилий, сотник из полка, называемого Италийским,
благочестивый и боящийся Бога со всем домом своим, творивший много милостыни народу и всегда молившийся Богу.
Он в видении ясно видел около девятого часа дня Ангела Божия, который вошел к нему и сказал ему: Корнилий!
Он же, взглянув на него и испугавшись, сказал: что, Господи? Ангел отвечал ему: молитвы твои и милостыни твои пришли на память пред Богом.
Итак пошли людей в Иоппию и призови Симона, называемого Петром.
Он гостит у некоего Симона кожевника, которого дом находится при море; он скажет тебе слова, которыми спасешься ты и весь дом твой.
Когда Ангел, говоривший с Корнилием, отошел, то он, призвав двоих из своих слуг и благочестивого воина из находившихся при нем
и, рассказав им все, послал их в Иоппию.
На другой день, когда они шли и приближались к городу, Петр около шестого часа взошел на верх дома помолиться.
И почувствовал он голод, и хотел есть. Между тем, как приготовляли, он пришел в исступление
и видит отверстое небо и сходящий к нему некоторый сосуд, как бы большое полотно, привязанное за четыре угла и опускаемое на землю;
в нем находились всякие четвероногие земные, звери, пресмыкающиеся и птицы небесные.
И был глас к нему: встань, Петр, заколи и ешь.
Но Петр сказал: нет, Господи, я никогда не ел ничего скверного или нечистого.
Тогда в другой раз был глас к нему: что Бог очистил, того ты не почитай нечистым.
Это было трижды; и сосуд опять поднялся на небо.
Когда же Петр недоумевал в себе, что бы значило видение, которое он видел, - вот, мужи, посланные Корнилием, расспросив о доме Симона, остановились у ворот,
и, крикнув, спросили: здесь ли Симон, называемый Петром?
Между тем, как Петр размышлял о видении, Дух сказал ему: вот, три человека ищут тебя;
встань, сойди и иди с ними, нимало не сомневаясь; ибо Я послал их.
Петр, сойдя к людям, присланным к нему от Корнилия, сказал: я тот, которого вы ищете; за каким делом пришли вы?
Они же сказали: Корнилий сотник, муж добродетельный и боящийся Бога, одобряемый всем народом Иудейским, получил от святаго Ангела повеление призвать тебя в дом свой и послушать речей твоих.
Тогда Петр, пригласив их, угостил. А на другой день, встав, пошел с ними, и некоторые из братий Иоппийских пошли с ним.
В следующий день пришли они в Кесарию. Корнилий же ожидал их, созвав родственников своих и близких друзей.
Когда Петр входил, Корнилий встретил его и поклонился, пав к ногам его.
Петр же поднял его, говоря: встань; я тоже человек.
И, беседуя с ним, вошел в дом, и нашел многих собравшихся.
И сказал им: вы знаете, что Иудею возбранено сообщаться или сближаться с иноплеменником; но мне Бог открыл, чтобы я не почитал ни одного человека скверным или нечистым.
Посему я, будучи позван, и пришел беспрекословно. Итак спрашиваю: для какого дела вы призвали меня?
Корнилий сказал: четвертого дня я постился до теперешнего часа, и в девятом часу молился в своем доме, и вот, стал предо мною муж в светлой одежде,
и говорит: Корнилий! услышана молитва твоя, и милостыни твои воспомянулись пред Богом.
Итак пошли в Иоппию и призови Симона, называемого Петром; он гостит в доме кожевника Симона при море; он придет и скажет тебе.
Тотчас послал я к тебе, и ты хорошо сделал, что пришел. Теперь все мы предстоим пред Богом, чтобы выслушать все, что повелено тебе от Бога.
Петр отверз уста и сказал: истинно познаю, что Бог нелицеприятен,
но во всяком народе боящийся Его и поступающий по правде приятен Ему.
Он послал сынам Израилевым слово, благовествуя мир чрез Иисуса Христа; Сей есть Господь всех.
Вы знаете происходившее по всей Иудее, начиная от Галилеи, после крещения, проповеданного Иоанном:
как Бог Духом Святым и силою помазал Иисуса из Назарета, и Он ходил, благотворя и исцеляя всех, обладаемых диаволом, потому что Бог был с Ним.
И мы свидетели всего, что сделал Он в стране Иудейской и в Иерусалиме, и что наконец Его убили, повесив на древе.
Сего Бог воскресил в третий день, и дал Ему являться
не всему народу, но свидетелям, предъизбранным от Бога, нам, которые с Ним ели и пили, по воскресении Его из мертвых.
И Он повелел нам проповедывать людям и свидетельствовать, что Он есть определенный от Бога Судия живых и мертвых.
О Нем все пророки свидетельствуют, что всякий верующий в Него получит прощение грехов именем Его.
Когда Петр еще продолжал эту речь, Дух Святый сошел на всех, слушавших слово.
И верующие из обрезанных, пришедшие с Петром, изумились, что дар Святаго Духа излился и на язычников,
ибо слышали их говорящих языками и величающих Бога. Тогда Петр сказал:
кто может запретить креститься водою тем, которые, как и мы, получили Святаго Духа?
И велел им креститься во имя Иисуса Христа. Потом они просили его пробыть у них несколько дней.