9

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея

і попросив у нього листів у Дамаск до синаног, щоб, коли знайде якихнебудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим.

Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба,

і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?»

Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я - Ісус, що його ти переслідуєш.

Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.»

А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого.

Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск.

Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого.

А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.»

Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.»

І бачив (Савло) у видінні чоловіка, на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову.

Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі.

Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.»

Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля.

Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.»

Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.»

І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився.

Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;

і зараз же почав по синагогах проповідувати Ісуса, що він - Син Божий.

Усі, що чули, дивувались і казали: «Чи це не той, що в Єрусалимі лютував проти тих, які це ім'я призивають, та й що сюди прибув на те, щоб зв'язаними їх вести до архиєреїв?»

А Савло дедалі дужчав і бентежив юдеїв, які мешкали в Дамаску, доводячи, що цей (Ісус) - Христос.

Як минуло доволі часу, юдеї змовилися, щоб його вбити,

але Савло довідався про їхню змову. День і ніч чатували вони при воротях, щоби його вбити.

Та учні взяли його вночі й по мурі спустили в коші.

Прибувши ж у Єрусалим, він пробував пристати до учнів, та всі його боялися, не віривши, що він учень.

Тоді Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як він у дорозі бачив Господа і що говорив до нього, і як він проповідував відважно в Дамаску ім'я Ісуса.

. І він був з ними, виходячи і входячи до Єрусалиму та проповідуючи сміливо ім'я Господнє;

. а й розмовляв і змагався з гелленістами, однак вони намагались його вбити.

Брати ж, довідавшись про те, відвели його в Кесарію і вислали в Тарс.

Отож, Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала спокій; будуючись і ходячи в Господнім страсі, наповнялася вона втіхою Святого Духа.

І сталося, що Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

Там він знайшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик.

Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся.

І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа.

Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила.

І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці.

А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!»

Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними.

Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла.

Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою.

Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.

Доволі днів Петро перебув у Яффі в одного гарбаря Симона.

Переклад Огієнка

А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.

А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,

а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!

А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.

Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.

І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.

А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!

Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,

і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...

Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.

І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,

і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.

А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.

Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.

І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.

Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.

І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...

І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.

А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.

А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!

І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...

Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.

І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.

Переклад Куліша

Савло ж, ще дишучи грозьбою та вбийством на учеників Господнїх, приступив до архиєрея,

і просив від него листів у Дамаск до шкіл, щоб, коли кого знайде, що путя того будуть, чоловіків і жінок, звязавши, поприводив у Єрусалим.

Ідучи ж був близько Дамаску, аж ось осияло його сьвітло з неба,

і, впавши на землю, чув голос, глаголючий йому: Савле, Савле, чого мене гониш?

Каже ж: Хто єси, Господи? Господь же рече: Я Ісус, котрого ти гониш. Трудно тобі проти рожна прати (упиратись).

І затрусившись та стуманївши, каже: Господи, що хочеш, щоб робив я? А Господь до него: Устань, та йди в город; і скажеть ся тобі, що маєш робити.

Люде ж, що йшли з ним, стояли з'умівшись, чуючи голос, нїкого ж не бачивши.

Устав же Савло в землї; як же відтворив очі, нїкого не бачив. І вели його за руку, та й привели в Дамаск.

І був він три днї невидющим, і не їв і не пив.

Був же один ученик у Дамаску, на ймя Ананїя; і рече йому Господь у видїннї: Ананїє! Він же каже: Ось я, Господи.

Господь же до него: Уставши, йди на улицю, що зветь ся Простою, та й пошукай у Юдиній хатї Тарсянина, на ймя Савла; ось бо він молить ся,

І видїв (Савло) у видїннї чоловіка, на ймя Ананїю, що (нїби) ввійшов і положив руку на него, щоб прозрів.

Відказав же Ананїя: Господи, я чув од многих про чоловіка сього, скільки він зла заподїяв сьвятим твоїм у Єрусалимі;

і тут має власть од архиєреїв вязати всїх, хто призиває імя Твоє.

Рече ж до него Господь: Іди, бо сей у мене вибрана посудина, щоб нести ймя моє перед поган, і царів і синів Ізраїлевих:

я бо покажу йому, скільки мусить він за ймя моє терпіти.

Пійшовши Ананїя, ввійшов у господу та, положивши на него руки, рече: Савле брате! Господь Ісус, що явивсь тобі в дорозї, котрою йшов єси, післав мене, щоб ти прозрів і сповнив ся Духом сьвятим.

І зараз із очей йому, мов би луска, спало, і прозрів того часу, та й вставши, охрестив ся.

І прийнявши їжу, покрепив ся. Був же Савло з учениками, що в Дамаску, днїв кілька.

І зараз проповідував по школах Христа, що се Син Божий.

Дивувались же усї, хто чув, і казали: Чи се не той, що погубляв у Єрусалимі призиваючих се імя, та й сюди на те прийшов, щоб, звязавши їх, вести до архиєреїв?

А Савло вбивавсь у силу та в силу, й перемагав Жидів, що жили в Дамаску, доводячи, що се Христос.

Як же сповнилось доволї днїв, змовили ся Жиди, вбити його.

Довідав ся ж Савло про змову їх. А вони стерегли воріт день і ніч, щоб його вбити.

Взявши ж його ученики в ночі, спустили через мур у коші.

Прийшовши ж Савло в Єрусалим, пробував пристати в ученики; та всї боялись його, не діймаючи віри, що він ученик.

Варнава ж, прийнявши його, повів до апостолів, і розповів їм, як він дорогою видїв Господа, і як він глаголав йому, та як у Дамаску одважно проповідував імя Ісусове.

І ввіходив і виходив з ними в Єрусалимі.

І одважно проповідував імя Господа Ісуса й розмовляв і змагав ся з Єленянами; вони ж лагодились убити його.

Довідавшись же брати, привели його в Кесарию, та й вислали його в Тарс.

Церкви ж по всїй Юдеї і Галилеї і Самариї мали впокій, будуючись і ходячи в страсї Господнїм, а потїхою сьвятого Духа намножувались.

Стало ся ж, як переходив Петр усї, прийшов і до сьвятих, що проживали в Лиддї.

Знайшов же там одного чоловіка, на ймя Єнея, що на ліжку лежав вісїм років, будучи розслабленим.

І рече йому Петр: Єнею, оздоровлює тебе Ісус Христос; устань, та й постели собі. І зараз устав.

І бачили його всї, що жили в Лиддї та в Саронї, котрі навернулись до Господа.

Була ж в Йоппиї одна учениця, на ймя Тавита, що перекладом зветь ся: Сарна. Ся була повна добрих учинків і милостинї, що робила.

Стало ся ж, що тими днями занедужавши, вмерла вона. Обмивши ж її, положили в гірницї.

Як же близько була Лидда від Йоппиї, то ученики, почувши, що Петр там, післали двох чоловіків до него, просячи, щоб не загаявсь прийти до них.

Устав же Петр, та й пійшов з ними. Як же прийшов, повели його в гірницю; і обступили його всї вдовицї, плачучи й показуючи одежу й шматтє, що їм посправляла, бувши з ними, Сарна.

Випровадивши ж Петр усїх і приклонивши колїна, молив ся, і, обернувшись до тїла, рече: Тавито, встань. Вона ж відкрила очі свої і, побачивши Петра, сїла.

Подавши їй руку, підвів її; покликавши ж сьвятих та вдовиць, поставив її перед ними живу.

І знане се стало по всїй Йоппиї, і многі увірували в Господа.

Стало ся ж, що доволї днїв пробував він у Йоппиї у одного Симона кожомяки (гарбаря).

Переклад УБТ Турконяка

Савло, ще дихаючи погрозою і вбивством на Господніх учнів, приступив до архиєрея

і випросив у нього листів до Дамаска - до синаґоґ, щоб зв'язаними привести до Єрусалима тих, кого виявить на дорозі - чоловіків і жінок.

Коли йшов і наближався вже до Дамаска, раптом осяяло його світло з неба.

Упав на землю і почув голос, що говорив йому: Савле, Савле, навіщо мене переслідуєш?

Сказав: Хто ти, Господи? Він же: Я Ісус, якого ти переслідуєш.

Устань, увійди до міста і скажеться тобі, що тобі треба робити.

Люди, що йшли з ним, стояли й дивувалися, чуючи голос, але нікого не бачачи.

Підвівся Савло із землі, і хоч мав очі свої відкриті, - нічого не бачив. Вели його за руку - увійшли до Дамаска.

Три дні він не бачив, не їв, не пив.

У Дамаску був один учень, на ім'я Ананій. Сказав до нього Господь у видінні: Ананію. Він відповів: Це я, Господи.

Господь - до нього: Устань, піди на вулицю, що зветься Рівна; в Юдиній хаті шукай Савла, що зветься Тарсянином, він молиться.

Він побачив у видінні чоловіка, якого звати Ананієм, що прийшов і поклав на нього руки, щоб повернувся зір.

Відповів же Ананій: Господи, чув я від багатьох про цього чоловіка - скільки зла він наробив твоїм святим у Єрусалимі!

І тут має владу від архиєреїв - в'язати всіх, що покликаються на твоє ім'я.

Сказав до нього Господь: Іди, бо він є для мене вибраною посудиною, щоб понести моє ім'я до народів, до царів, до синів Ізраїля.

Бо я покажу йому, скільки треба йому потерпіти за моє ім'я.

Пішов Ананій, увійшов до хати, поклав на нього руки і сказав: Савле, брате! Послав мене Господь Ісус, що з'явився тобі в дорозі, що нею ти йшов, щоб ти прозрів і сповнився Святим Духом.

І одразу відпала від його очей наче якась луска: він став видючий, устав, охрестився,

взявши їжу, щоб підкріпитися. Був з учнями, що в Дамаску, кілька днів.

У синаґоґах зразу проповідував Ісуса, що він є Сином Божим.

Дивувалися всі, хто слухав; казали: Чи це не той, що переслідував у Єрусалимі тих, які покликалися на це ім'я, а сюди прийшов, щоб в'язати їх і вести до архиєреїв?

Савло ще більше міцнів, бентежачи юдеїв, які жили в Дамаску, доводячи, що цей є Христос.

Минуло чимало днів і юдеї змовилися вбити його.

Савлові їхня змова стала відома. Стерегли брами день і ніч, щоб його вбити.

Узявши його, учні вночі спустили по стіні в кошику.

Прийшовши до Єрусалима, намагався пристати до учнів. Та всі його боялися, не вірячи, що він є учнем.

Варнава, взявши його, привів до апостолів і розповів їм, як у дорозі побачив Господа, як говорив йому, як у Дамаску відважно поводився в ім'я Ісуса.

І був з ними, входячи й виходячи з Єрусалима, сміливо діючи в ім'я Господа.

Говорив же і змагався з еліністами, а вони шукали його, щоб убити.

Дізналися про це брати, повели його до Кесарії, звідти відпустили до Тарсу.

Церква по всій Юдеї, Галилеї і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в Господнім страсі, сповнювалася втіхою Святого Духа.

Коли Петро обходив усіх, прибув і до святих, що жили в Лідді.

Знайшов там одного чоловіка на ім'я Еней, що вісім років лежав на ліжку, бо був спаралізований.

Сказав йому Петро: Енею, оздоровляє тебе Ісус Христос. Устань із твоєї постелі. І зараз же встав.

Побачили його всі, що жили в Лідді і в Сароні, - і навернулися до Господа.

У Йопії була одна учениця на ім'я Тавита, що в перекладі означає сарна; була сповнена добрих діл та милостинь, які чинила.

Сталося так, що тими днями захворіла й померла. Обмили її і поклали в горниці.

Оскільки Лідда була близько до Йопії, то учні, почувши, що Петро є тут, послали до нього двох мужів, благаючи: Не полінуйся прийти до нас.

Уставши, Петро пішов з ними. Коли прийшов, запросили його до горниці; оточили його всі вдови, плачучи й показуючи одяг і покривала, які робила Сарна, коли була з ними.

Петро, випроводивши всіх, схиливши коліна, помолився; повернувшись до тіла, сказав: Тавито, встань. Вона розплющила свої очі, і, побачивши Петра, сіла.

Подавши ж їй руку, підвів її. Покликавши святих і вдовиць, поставив її живою.

Це стало відомо по всій Йопії - люди повірили в Господа.

Сталося так, що багато днів він перебував у Йопії, в якогось кожум'яки Симона.

Російський синодальний переклад

Савл же, еще дыша угрозами и убийством на учеников Господа, пришел к первосвященнику

и выпросил у него письма в Дамаск к синагогам, чтобы, кого найдет последующих сему учению, и мужчин и женщин, связав, приводить в Иерусалим.

Когда же он шел и приближался к Дамаску, внезапно осиял его свет с неба.

Он упал на землю и услышал голос, говорящий ему: Савл, Савл! что ты гонишь Меня?

Он сказал: кто Ты, Господи? Господь же сказал: Я Иисус, Которого ты гонишь. Трудно тебе идти против рожна.

Он в трепете и ужасе сказал: Господи! что повелишь мне делать? и Господь сказал ему: встань и иди в город; и сказано будет тебе, что тебе надобно делать.

Люди же, шедшие с ним, стояли в оцепенении, слыша голос, а никого не видя.

Савл встал с земли, и с открытыми глазами никого не видел. И повели его за руки, и привели в Дамаск.

И три дня он не видел, и не ел, и не пил.

В Дамаске был один ученик, именем Анания; и Господь в видении сказал ему: Анания! Он сказал: я, Господи.

Господь же сказал ему: встань и пойди на улицу, так называемую Прямую, и спроси в Иудином доме Тарсянина, по имени Савла; он теперь молится,

и видел в видении мужа, именем Ананию, пришедшего к нему и возложившего на него руку, чтобы он прозрел.

Анания отвечал: Господи! я слышал от многих о сем человеке, сколько зла сделал он святым Твоим в Иерусалиме;

и здесь имеет от первосвященников власть вязать всех, призывающих имя Твое.

Но Господь сказал ему: иди, ибо он есть Мой избранный сосуд, чтобы возвещать имя Мое перед народами и царями и сынами Израилевыми.

И Я покажу ему, сколько он должен пострадать за имя Мое.

Анания пошел и вошел в дом и, возложив на него руки, сказал: брат Савл! Господь Иисус, явившийся тебе на пути, которым ты шел, послал меня, чтобы ты прозрел и исполнился Святаго Духа.

И тотчас как бы чешуя отпала от глаз его, и вдруг он прозрел; и, встав, крестился,

и, приняв пищи, укрепился. И был Савл несколько дней с учениками в Дамаске.

И тотчас стал проповедывать в синагогах об Иисусе, что Он есть Сын Божий.

И все слышавшие дивились и говорили: не тот ли это самый, который гнал в Иерусалиме призывающих имя сие? да и сюда за тем пришел, чтобы вязать их и вести к первосвященникам.

А Савл более и более укреплялся и приводил в замешательство Иудеев, живущих в Дамаске, доказывая, что Сей есть Христос.

Когда же прошло довольно времени, Иудеи согласились убить его.

Но Савл узнал об этом умысле их. А они день и ночь стерегли у ворот, чтобы убить его.

Ученики же ночью, взяв его, спустили по стене в корзине.

Савл прибыл в Иерусалим и старался пристать к ученикам; но все боялись его, не веря, что он ученик.

Варнава же, взяв его, пришел к Апостолам и рассказал им, как на пути он видел Господа, и что говорил ему Господь, и как он в Дамаске смело проповедывал во имя Иисуса.

И пребывал он с ними, входя и исходя, в Иерусалиме, и смело проповедывал во имя Господа Иисуса.

Говорил также и состязался с Еллинистами; а они покушались убить его.

Братия, узнав о сем, отправили его в Кесарию и препроводили в Тарс.

Церкви же по всей Иудее, Галилее и Самарии были в покое, назидаясь и ходя в страхе Господнем; и, при утешении от Святаго Духа, умножались.

Случилось, что Петр, обходя всех, пришел и к святым, живущим в Лидде.

Там нашел он одного человека, именем Энея, который восемь уже лет лежал в постели в расслаблении.

Петр сказал ему: Эней! исцеляет тебя Иисус Христос; встань с постели твоей. И он тотчас встал.

И видели его все, живущие в Лидде и в Сароне, которые и обратились к Господу.

В Иоппии находилась одна ученица, именем Тавифа, что значит: "серна "; она была исполнена добрых дел и творила много милостынь.

Случилось в те дни, что она занемогла и умерла. Ее омыли и положили в горнице.

А как Лидда была близ Иоппии, то ученики, услышав, что Петр находится там, послали к нему двух человек просить, чтобы он не замедлил придти к ним.

Петр, встав, пошел с ними; и когда он прибыл, ввели его в горницу, и все вдовицы со слезами предстали перед ним, показывая рубашки и платья, какие делала Серна, живя с ними.

Петр выслал всех вон и, преклонив колени, помолился, и, обратившись к телу, сказал: Тавифа! встань. И она открыла глаза свои и, увидев Петра, села.

Он, подав ей руку, поднял ее, и, призвав святых и вдовиц, поставил ее перед ними живою.

Это сделалось известным по всей Иоппии, и многие уверовали в Господа.

И довольно дней пробыл он в Иоппии у некоторого Симона кожевника.