7

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

А первосвященик спитав: «Чи воно справді так?»

Він же відповів: «Мужі брати й отці, слухайте: Бог слави з'явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселивсь у Харані,

і сказав до нього: Вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку покажу тобі.

Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідси, як умер його батько, (Бог) переселив його у цю землю, в якій живете нині.

І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість, і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини.

А Бог сказав йому, що його потомство буде захожим у чужій країні, і його поневолять, і будуть гнобити чотириста років.

Але народ, що вони йому будуть служити, - сказав Бог, - я буду судити, а після цього вони вийдуть і служитимуть мені на оцім місці.

І дав йому союз обрізання, тож Авраам породив Ісаака й на восьмий день його обрізав, а Ісаак - Якова, а Яків -дванадцять патріярхів.

А патріярхи із заздрости продали Йосифа у Єгипет, та Бог був з ним

і визволив його з усіх його скорбот, і дав йому мудрість і ласку перед фараоном, царем єгипетським, а цей настановив його правителем над Єгиптом та над усім домом.

Аж тут настала голоднеча по всьому Єгипті й Ханаані та велике лихо, і наші батьки не знаходили поживи.

Зачувши ж Яків, що в Єгипті є збіжжя, послав туди перше батьків наших;

а другим разом Йосиф дав себе пізнати своїм братам, і фараонові стало відомим походження Йосифа.

А Йосиф послав і прикликав до себе свого батька Якова й усю родину - сімдесят п'ять душ.

От і зійшов Яків у Єгипет і помер, сам він і батьки наші.

І перенесли їх у Сихем, і поклали в гробі, що його Авраам був собі купив за ціну срібла в синів Хамора у Сихемі.

Якже наближався час обітниці, що нею Бог поклявся був Авраамові, народ розрісся і намножився в Єгипті,

аж поки настав інший цар в Єгипті, що не знав Йосифа.

Він, обходячись підступно з нашим людом, гнобив батьків наших і змушував їх викидати власних дітей, щоб вони не жили.

І саме під ту пору народився Мойсей і був угодний Богу; його годовано три місяці у домі батька його.

Коли ж він був викинутий, взяла його дочка фараонова і вигодувала його собі за сина.

І Мойсея вивчено всієї мудрости єгиптян, і він був сильний у своїх словах і ділах.

А як йому сповнилося сорок років, спало йому на думку відвідати братів своїх, синів Ізраїля;

і як він побачив, що одному з них чинили кривду, заступився за нього і відомстив покривдженого, вбивши єгиптянина.

Брати його, гадав собі, зрозуміють, що Бог його рукою давав спасіння їм; але вони не зрозуміли.

На другий день з'явився їм, як вони бились, і єднав їх у мирі, кажучи: Мужі, ви ж брати, чому один одному завдаєте кривду?

А той, що кривдив ближнього, відіпхнув його і мовив: Хто це тебе поставив над нами князем і суддею?

. Чи не хочеш ти й мене вбити, як учора вбив єгиптянина?

При цім же слові втік Мойсей і жив приходнем у землі Мідіянській, де породив двох синів.

Коли минуло сорок років, з'явився йому в пустині гори Синаю ангел у полум'ї куща вогняного.

Мойсей, побачивши, здивувався тим видінням; та коли підійшов ближче, щоб придивитись, пролунав голос Господній:

Я - Бог твоїх батьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова. - Увесь тремтячи, Мойсей не зважувався глянути.

Тоді Господь сказав до нього: Скинь з ніг твоїх взуття, бо місце, де стоїш - земля свята.

Бачив я, бачив муку мого народу в Єгипті і стогін його почув я, і от зійшов їх визволити. Ходи ж тепер, пошлю тебе в Єгипет. -

Оцього Мойсея, якого вони відцурались, кажучи: Хто тебе поставив князем і суддею? - оцього Бог послав як князя та збавителя, за посередництвом ангела, що йому в кущі з'явився.

Оцей вивів їх, робивши чудеса та знаки в Єгипетській землі й у Червонім морі, й у пустині сорок років.

Це той Мойсей, що сказав синам Ізраїля: Бог воздвигне з-поміж братів ваших пророка, як мене.

Це той що в громаді, на пустині був з ангелом, який говорив до нього на горі Синай, та з нашими батьками; то він одержав живі слова, щоб вам їх передати.

Це той, якому батьки наші коритись не хотіли, а відіпхнули його й серцями своїми повернулись у Єгипет,

кажучи, Аронові: Зроби нам богів, які б ходили перед нами; бо той Мойсей, що вивів нас з Єгипетського краю - не відаємо, що з ним сталося.

І теля зробили собі тими днями, і жертви приносили бовванові, і були раді ділом рук своїх.

І відвернувся Бог і видав їх, щоб служили небесному війську, як то написано у книзі пророків: Чи ви приносили мені заколене і жертви за сорок років у пустині, доме Ізраїля?

Ви носили намет Молоха і зорю бога Рефана, образи, що ви собі зробили, щоб їм поклонятись! Тому виселю вас поза Вавилон.

У наших батьків був намет свідоцтва у пустині, як повелів був той, хто говорив до Мойсея зробити його за зразком, що його він бачив.

Його наші батьки взяли і винесли з Ісусом у землю, що нею погани володіли, яких Бог вигнав був з-перед обличчя батьків наших, аж до днів Давида,

що знайшов ласку перед Богом і просив знайти житло для Бога Якова.

А Соломон збудував йому дім.

Та не в рукотворених проживає Всевишній як пророк говорить:

Небо - престол мій, земля ж -підніжок ніг моїх. Який дім ви мені збудуєте, каже Господь, або яке місце мого відпочинку?

Хіба то не моя рука створила те все?

Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви.

Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями;

ви, що одержали закон через звістування ангелів, але не зберігали його.»

Почувши це, вони розлютилися своїм серцем і скреготали зубами на нього.

(Стефан же), повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога,

і мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога.»

Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом

та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло.

І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!»

А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув.

Переклад Огієнка

Запитав тоді первосвященик: Чи це так?

Степан же промовив: Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопотамії був, перше ніж оселився в Харані,

і промовив до нього: Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу.

Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Харані. А звідти, як умер йому батько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живете тепер.

Та спадщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв дати її на володіння йому й його родові по нім, хоч дитини не мав він.

І сказав Бог отак, що насіння його буде приходьком у краї чужому, і поневолять його, і будуть гнобити чотириста років.

Але Я сказав Бог буду судити народ, що його поневолить. Опісля ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці.

І дав Він йому заповіта обрізання. І породив так Ісака, і восьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків дванадцятьох патріярхів.

А ті патріярхи позаздрили Йосипові, і продали його до Єгипту. Але Бог був із ним,

і його визволив від усіх його утисків, і дав йому благодать та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.

А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаанську, та велика біда, то поживи тоді не знаходили наші батьки.

Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.

А як удруге послав, то був пізнаний Йосип братами своїми, і фараонові знаний став Йосипів рід.

Тоді Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ.

І подався Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.

І їх перенесли в Сихем, і поклали до гробу, що Авраам був купив за ціну срібла від синів Еммора Сихемового.

А коли наближавсь час обітниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся народ і намножився в Єгипті,

аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йосипа.

Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.

Того часу родився Мойсей, і гарний він був перед Богом. Він годований був у домі батька свойого три місяці.

А коли він був викинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.

І Мойсей був навчений всієї премудрости єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх.

А коли йому сповнилося сорок років, йому спало на серце відвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.

Як угледів же він, що одному з них діється кривда, заступився, і відомстив за окривдженого, убивши єгиптянина.

Він же думав, що брати розуміють, що рукою його Бог дає їм визволення, та не зрозуміли вони.

А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погодити їх, кажучи: Люди, ви браття, чого один одного кривдите?

А той, що ближнього кривдив, його відіпхнув та сказав: Хто наставив над нами тебе за старшого й суддю?

Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єгиптянина?

І втік Мойсей через слово оце, і стався приходьком у землі мадіямській, де зродив двох синів.

А коли сорок років проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у полум'ї куща огняного в пустині Сінайської гори.

А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:

Я Бог отців твоїх, Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів! І затрусився Мойсей, і не відваживсь поглянути...

І промовив до нього Господь: Скинь взуття з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!

Добре бачив Я утиск народу Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх визволити. Тепер ось іди, Я пошлю до Єгипту тебе.

Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: Хто наставив тебе за старшого й суддю, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшого й визвольника.

Він їх вивів, чуда й знамена вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок років у пустині.

Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: Господь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, Його слухайте!

Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова, щоб їх нам передати;

що його не хотіли отці наші слухати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,

промовивши до Аарона: Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із краю єгипетського...

І зробили вони тими днями теля, і бовванові жертви приносили та веселилися з діл своїх рук.

Але Бог відвернувся від них, і попустив їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: Чи заколення й жертви Мені ви приносили сорок років у пустині, о доме Ізраїлів?

Ви ж носили намета Молохового, і зорю вашого бога Ромфана, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм... Через те запроваджу вас аж за Вавилон!

У наших отців на пустині була скинія свідоцтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.

°ї наші отці й узяли, і внесли з Ісусом у землю народів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до часу Давида.

Він у Бога знайшов благодать, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.

І Соломон збудував Йому дім.

Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:

Мені небо престол, а земля то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, говорить Господь, або місце яке для Мого відпочинку?

Хіба не рука Моя все це створила?...

О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви завжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!

Котрого з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,

ви, що Закона одержали через зарядження Анголів, та не зберігали його!...

Як зачули ж оце, вони запалилися гнівом у серцях своїх, і скреготали зубами на нього...

А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,

і промовив: Ось я бачу відчинене небо, і Сина Людського, що по Божій правиці стоїть!...

Та вони гучним голосом стали кричати та вуха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...

І за місто вони його вивели, і зачали побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака, який звався Савлом.

І побивали камінням Степана, що молився й казав: Господи Ісусе, прийми духа мого!...

Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: Не залічи їм, о Господи, цього гріха! І, промовивши це, він спочив...

Переклад Куліша

Каже тодї архиєрей: Чи справдї се так?

Він же рече: Мужі брати й батьки, слухайте: Бог слави явивсь отцеві нашому Авраамові, як був у Мезопотамії, перш нїж оселив ся він у Харані,

і рече до него: вийди з землї твоєї, і з родини твоєї, та йди в землю, що я тобі покажу.

Тодї вийшовши з землї Халдейської, оселив ся він у Харанї, а звідтіля, як умер батько його, переселив його (Бог) у сю землю, де ви тепер живете.

І не дав йому наслїддя в нїй нї на ступінь ноги, а обіцяв дати йому її в державу і насїнню його після него, як не було в него дитини.

Глаголав же Бог так, що буде насїннє його захожим у землї чужій, і підневолять його, і мучити муть чотириста років.

А народ, котрому служити муть, буду я судити, рече Бог; і після того вийдуть вони, та служити муть менї у місцї сьому.

І дав йому завіт обрізання; і так породив Ісаака, та й обрізав його восьмого дня; а Ісаак породив Якова, а Яков дванайцять патриярхів.

А патриярхи через зависть продали Йосифа в Єгипет; і був з ним Бог,

і визволив його з усякого горя його, і дав йому ласку та премудрість перед Фараоном, царем Єгипецьким; і настановив його той правителем над Єгиптом і над усією господою своєю.

Прийшла ж голоднеча на всю землю Єгипецьку та Канаанську, та горе велике; і не знайшли поживи отцї наші.

Почувши ж Яков, що є пшениця в Єгиптї, післав отцїв наших найперш.

А другого разу був пізнаний Йосиф од братів своїх; і став ся знаним Фараонові рід Йосифів.

Піславши ж Йосиф, прикликав батька свого Якова і всю родину свою, сїмдесять і пять душ.

Прийшов же Яков у Єгипет, і вмер, він і отцї наші,

і перенесено їх у Сихем, і положено в гробі, що купив Авраам цїною срібла в синів Ємора Сихемевого.

Як же наближував ся час обітування, котрим кляв ся Бог Авраамові, ріс народ і намножувавсь у Єгиптї,

аж поки настав инший цар, що не знав уже Йосифа.

Сей, хитрий проти роду нашого, мучив отцїв наших, щоб викидали дїток своїх, щоб не бути їм живими.

Того часу родивсь Мойсей, і був угоден Богу; годовано його три місяцї в хатї батька його.

Як же викинуто його, взяла його дочка Фараонова, й вигодувала його собі за сина.

І навчивсь Мойсей усієї Єгипецької мудрости, був же потужний у словах і в дїлах.

Як же сповнивсь йому сороколїтний час, забажало серце його одвідати братів своїх, синів Ізраїлевих.

І, побачивши одного обиженого, уступив ся за него, тай помстив ся за обиженого, вбивши Єгиптянина.

Думав же, що зрозуміють брати його, що Бог його рукою дає їм спасеннє; вони ж не зрозуміли.

Другого ж дня явив ся їм, як бились, і приводив їх до поєднання, говорячи: Мужі, ви брати; за що ви обижаєте один одного?

Той же, що обижав ближнього, відопхнув його, кажучи: Хто тебе настановив князем і суддею над нами?

Чи й мене хочеш убити, як убив єси вчора Єгиптянина?

Утїк же Мойсей за словом сим, і зайшов у землю Мадиямську, де зродив двох синів.

А як уплило сорок років, явивсь йому в пустинї під горою Синаєм ангел Господень у поломї огняного куща.

Мойсей же побачивши дивувавсь видїннєм; як же приступив він, щоб придивитись, роздав ся голос Господень до него:

Я Бог отцїв твоїх, і Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів. Затрусившись же Мойсей, не одважив ся придивлятись.

Рече ж йому Господь: Роззуй обувє ніг твоїх, бо місце, на котрому стоїш, - земля сьвята.

Дивившись видїв я муку народу мого в Єгиптї, і стогнаннє його чув я, і зійшов визволити його. І тепер іди, пішлю тебе в Єгипет.

Сього Мойсея, котрого відцурались вони, кажучи: хто тебе настановив князем та суддею над нами? сього Бог князем і збавителем післав рукою ангела, що явивсь йому в кущі (корчі).

Сей вивів їх, робивши чудеса та ознаки в Єгиптї, й на Червоному морі, і в пустинї сорок років.

Се той Мойсей, що сказав синам Ізраїлевим: Поставить вам Господь Бог ваш пророка з братів ваших, як мене; Його слухайте.

Се той, що був у зборі в пустинї з ангелом, котрий промовляв до него на горі Синаї, та з отцями нашими, що прийняв живі слова, щоб дати нам.

Котрому не хотїли слухняними бути отцї наші, а відопхнули його, і обернулись серцем у Єгипет,

говорячи Ааронові: Зроби нам богів, котрі б ійшли перед нами; бо Мойсей той, що вивів нас із Єгипту, не знаємо, що стало ся з ним.

І зробили телця в днї ті, і приносили посьвяти ідолу, і втїшались дїлами рук своїх.

Одвернув ся ж Бог і попустив їх кланятись воїнству небесному, як написано в книзї пророків: Хиба заколене та посьвяти приносили ви менї сорок років у пустинї, доме Ізраїлїв?

Нї, ви підняли намет Молохів і зорю бога вашого Ремфана, боввани, що поробили на поклоненнє їм; і переселю я вас дальш Вавилона.

Намет сьвідчення був у отцїв наших у пустинї, як звелїв Той, хто глаголав Мойсейові зробити його по взорцеві, який бачив.

Котрий також узявши отцї наші винесли з Ісусом у державу поган, що прогнав Бог од лиця отцїв наших, аж до днїв Давидових.

Котрий знайшов ласку перед Богом, і просив, щоб знайти намет для Бога Якового.

Соломон же збудував йому храм.

Тільки ж Вишнїй не в рукотворних церквах домує, як глаголе пророк:

Небо менї престол, а земля підніжок ніг моїх; який храм збудуєте менї? рече Господь, або яке місце відпочинку мого?

Хиба не моя рука зробила се все?

Люде тугошиі і необрізані серцем і ушима, ви завсїди Духові сьвятому противитесь; як батьки ваші, так і ви.

Кого з пророків не гонили батьки ваші? і повбивали тих, що наперед звіщали про прихід Праведного, котрого ви тепер зрадниками й убийцями стались.

Ви прийняли закон через розпорядки ангелів, та й не хоронили його.

Почувши ж се, запалали серцем своїм, і скреготали зубами на него.

Він же, будучи повний сьвятого Духа, споглянувши на небо, побачив славу Божу, й Ісуса, стоячого по правицї у Бога,

і рече: Ось, виджу небеса відчинені, і Сина чоловічого, стоячого по правицї в Бога.

Вони ж закричали голосом великим, позатуляли уші свої, та й кинулись однодушно на него,

і, випровадивши за город, укаменували його; а сьвідки поклали одежу свою у ногах у молодця, званого Савлом,

і каменували Стефана, молячогось і глаголючого: Господи Ісусе, прийми дух мій.

Приклонивши ж колїна, покликнув голосом великим: Господи, не постав їм сього за гріх. І, се промовивши, уснув.

Переклад УБТ Турконяка

Архиєрей запитав: Чи це так?

Він промовив: Мужі-браття і батьки, послухайте-но. Бог слави з'явився нашому батькові Авраамові, як він був у Месопотамії, перед тим, як він оселився в Харані.

Сказав до нього: Вийди з твоєї землі і від твого роду та піди у край, який тобі покажу.

Тоді Він вийшов з Халдейської землі, оселився в Харані. А звідти, по смерті його батька, переселив його на цю землю, де ви тепер живете.

І не дав йому спадщини в ній ані на стопу ноги, а обіцяв дати її для володіння - йому і його нащадкам після нього, - хоч не було в нього дитини.

І сказав йому Бог, що нащадки його будуть переселенцями в чужій землі, і поневолять їх і гнобитимуть чотириста літ.

Але я, - сказав Бог, - судитиму народ, якому служитимуть - і після цього вийдуть, і послужать мені на цім місці.

І дав йому завіт обрізання. І породив Ісаака, і обрізав його восьмого дня; Ісаак - Якова, Яків - дванадцятьох патріархів.

А патріархи позаздрили Йосипові, продали його до Єгипту. Та Бог був з ним

і визволив його від усіх утисків, дав йому мудрість і ласку перед фараоном, царем єгипетським і поставив його правителем над Єгиптом і над усім своїм домом.

Настав голод у всій [землі] Єгипетській та Ханаанській, прийшло велике горе; наші батьки не знаходили поживи.

Почувши, що в Єгипті є пшениця, Яків послав спочатку наших батьків.

Коли ж вони прибули вдруге, Йосип признався своїм братам; тож відомим став фараонові рід Йосипів.

Йосип послав покликати свого батька Якова з усім родом - душ сімдесят п'ять.

Яків переселився до Єгипту, де помер сам і всі батьки наші;

і перенесені були до Сихему та покладені до гробниці, яку купив був за срібло Авраам у синів Емора Сихемового.

Як наближався час виконання обіцянки, яку клятвено дав Бог Авраамові, народ розростався і розмножувався в Єгипті,

доки не постав у Єгипті інший цар, який не знав Йосипа.

Хитруючи проти нашого роду, він гнобив наших батьків, щоб викинути їхніх немовлят, аби не дати їм вижити.

В цей час народився Мойсей - був він угодний Богові, його годували три місяці в батьковій оселі.

Як викинули його, то взяла його донька фараонова, вигодувала собі за сина.

І навчений був Мойсей усієї єгипетської мудрости; був сильний у своїх ділах та словах.

Коли сповнилося йому сорок років, прийшло йому на серце відвідати своїх братів - синів Ізраїля.

Побачивши, як кривдили одного з них, допоміг і помстився за покривдженого, убивши єгиптянина.

Думав, що зрозуміють його брати, що це Бог його рукою дає їм спасіння. Але вони не зрозуміли.

Наступного дня з'явився перед ними, коли вони билися, і намагався помирити, сказавши: Мужі, ви ж бо є братами, навіщо кривдите один одного?

А той, що кривдив ближнього, відпихнув його, сказавши: Хто тебе поставив головою і суддею над нами?

Чи ти хочеш мене вбити так само, як убив учора єгиптянина?

Через це слово втік Мойсей і став чужинцем в Мадіямській землі, де породив двох синів.

Коли минуло сорок років, з'явився йому в пустині Синайської гори ангел [Господній] у вогняному полум'ї в кущі.

Побачивши це, Мойсей дивувався з видіння. Як приступив, щоб подивитися, був голос від Господа:

Я Бог твоїх батьків, Бог Авраама і Ісаака і [Бог] Якова. Затремтівши, Мойсей не наважився поглянути.

Сказав йому Господь: Розв'яжи сандалі з твоїх ніг, бо місце, на якому стоїш, - це свята земля.

Подивився і бачу гноблення мого народу, що в Єгипті, і чую їхній стогін, тож зійшов визволити їх. Нині йди, посилаю тебе до Єгипту.

Цього Мойсея, якого відкинули, сказавши: Хто тебе поставив головою і суддею? - його Бог, з'явившись у кущі, рукою ангела послав як голову й визволителя.

Він вивів їх, зробивши чуда і знамення в Єгипетській землі і в Червоному морі і впродовж сорока років у пустині.

Це той Мойсей, що сказав синам ізраїльським: Пророка поставить вам Бог з ваших братів, як мене, - [його слухайте!]

Це той, що в пустині на зборах був разом з ангелом, який на Синайській горі говорив до нього і до наших батьків, який одержав живі слова, щоб дати нам;

якого не схотіли послухати наші батьки, але відкинули його і повернулися у своїх серцях до Єгипту,

сказавши Ааронові: Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо не знаємо, що сталося з цим Мойсеєм, який вивів нас із Єгипетської землі.

І зробили тоді теля, принесли жертву ідолові і веселилися з витвору своїх рук.

Відвернувся Бог, передав їх, щоб служили небесному війську, як написано в книзі пророків: Доме Ізраїлів, чи приносили ви мені сорок років у пустині заколення і жертви?

І взяли ви шатро Молоха і зірку вашого бога Райфана - зображення, які ви зробили, щоб покланятися їм: і переселю вас далі від Вавилона.

Наші батьки мали в пустині скинію свідоцтва, як наказав той, що велів Мойсеєві зробити її за зразком, якого той бачив.

Взявши її, внесли батьки наші разом з Ісусом до землі тих народів, яких вигнав Бог з очей наших батьків - так аж до днів Давида.

Цей знайшов був ласку в Бога і молився, щоб знайти помешкання Богові Якова.

Соломон збудував йому храм.

Але Всевишній живе не в рукотворних, як каже пророк:

Небо - мій престол, земля - підніжжя моїх ніг. Який храм збудуєте мені, каже Господь, або яке місце для мого спочинку?

Хіба не моя рука все це зробила?

Ви, твердошиї, з необрізаними серцями й вухами! Ви завжди противитеся Святому Духові, - як батьки ваші, так і ви.

Кого з пророків не переслідували ваші батьки? І повбивали тих, що наперед сповіщали про прихід Праведника, якого ви тепер зрадили і вбили.

Ви, що одержали закон з наказу ангелів, але не зберегли його!

Слухаючи це, палали гнівом у своїх серцях і скреготали на нього зубами.

Сповнений Святим Духом, поглянув на небо, побачив славу Божу й Ісуса, що стояв праворуч Бога.

Сказав: Ось, бачу відкриті небеса і Людського Сина, що стоїть праворуч Бога.

Голосно закричавши й позатикавши свої вуха, вони одностайно накинулися на нього.

Вивівши за місто, били камінням. Свідки поклали свій одяг біля ніг юнака, що називався Савлом.

Били камінням Степана, а він молився і казав: Господи Ісусе, прийми дух мій.

Ставши на коліна, скрикнув гучно: Господи, не вважай їм це за гріх. Сказавши це, спочив.

Російський синодальний переклад

Тогда сказал первосвященник: так ли это?

Но он сказал: мужи братия и отцы! послушайте. Бог славы явился отцу нашему Аврааму в Месопотамии, прежде переселения его в Харран,

и сказал ему: выйди из земли твоей и из родства твоего и из дома отца твоего, и пойди в землю, которую покажу тебе.

Тогда он вышел из земли Халдейской и поселился в Харране; а оттуда, по смерти отца его, переселил его Бог в сию землю, в которой вы ныне живете.

И не дал ему на ней наследства ни на стопу ноги, а обещал дать ее во владение ему и потомству его по нем, когда еще был он бездетен.

И сказал ему Бог, что потомки его будут переселенцами в чужой земле и будут в порабощении и притеснении лет четыреста.

Но Я, сказал Бог, произведу суд над тем народом, у которого они будут в порабощении; и после того они выйдут и будут служить Мне на сем месте.

И дал ему завет обрезания. По сем родил он Исаака и обрезал его в восьмой день; а Исаак родил Иакова, Иаков же двенадцать патриархов.

Патриархи, по зависти, продали Иосифа в Египет; но Бог был с ним,

и избавил его от всех скорбей его, и даровал мудрость ему и благоволение царя Египетского фараона, который и поставил его начальником над Египтом и над всем домом своим.

И пришел голод и великая скорбь на всю землю Египетскую и Ханаанскую, и отцы наши не находили пропитания.

Иаков же, услышав, что есть хлеб в Египте, послал туда отцов наших в первый раз.

А когда они пришли во второй раз, Иосиф открылся братьям своим, и известен стал фараону род Иосифов.

Иосиф, послав, призвал отца своего Иакова и все родство свое, душ семьдесят пять.

Иаков перешел в Египет, и скончался сам и отцы наши;

и перенесены были в Сихем и положены во гробе, который купил Авраам ценою серебра у сынов Еммора Сихемова.

А по мере, как приближалось время исполниться обетованию, о котором клялся Бог Аврааму, народ возрастал и умножался в Египте,

до тех пор, как восстал иной царь, который не знал Иосифа.

Сей, ухищряясь против рода нашего, притеснял отцов наших, принуждая их бросать детей своих, чтобы не оставались в живых.

В это время родился Моисей, и был прекрасен пред Богом. Три месяца он был питаем в доме отца своего.

А когда был брошен, взяла его дочь фараонова и воспитала его у себя, как сына.

И научен был Моисей всей мудрости Египетской, и был силен в словах и делах.

Когда же исполнилось ему сорок лет, пришло ему на сердце посетить братьев своих, сынов Израилевых.

И, увидев одного из них обижаемого, вступился и отмстил за оскорбленного, поразив Египтянина.

Он думал, поймут братья его, что Бог рукою его дает им спасение; но они не поняли.

На следующий день, когда некоторые из них дрались, он явился и склонял их к миру, говоря: вы братья; зачем обижаете друг друга?

Но обижающий ближнего оттолкнул его, сказав: кто тебя поставил начальником и судьею над нами?

Не хочешь ли ты убить и меня, как вчера убил Египтянина?

От сих слов Моисей убежал и сделался пришельцем в земле Мадиамской, где родились от него два сына.

По исполнении сорока лет явился ему в пустыне горы Синая Ангел Господень в пламени горящего тернового куста.

Моисей, увидев, дивился видению; а когда подходил рассмотреть, был к нему глас Господень:

Я Бог отцов твоих, Бог Авраама и Бог Исаака и Бог Иакова. Моисей, объятый трепетом, не смел смотреть.

И сказал ему Господь: сними обувь с ног твоих, ибо место, на котором ты стоишь, есть земля святая.

Я вижу притеснение народа Моего в Египте, и слышу стенание его, и нисшел избавить его: итак пойди, Я пошлю тебя в Египет.

Сего Моисея, которого они отвергли, сказав: кто тебя поставил начальником и судьею? сего Бог чрез Ангела, явившегося ему в терновом кусте, послал начальником и избавителем.

Сей вывел их, сотворив чудеса и знамения в земле Египетской, и в Чермном море, и в пустыне в продолжение сорока лет.

Это тот Моисей, который сказал сынам Израилевым: Пророка воздвигнет вам Господь Бог ваш из братьев ваших, как меня; Его слушайте.

Это тот, который был в собрании в пустыне с Ангелом, говорившим ему на горе Синае, и с отцами нашими, и который принял живые слова, чтобы передать нам,

которому отцы наши не хотели быть послушными, но отринули его и обратились сердцами своими к Египту,

сказав Аарону: сделай нам богов, которые предшествовали бы нам; ибо с Моисеем, который вывел нас из земли Египетской, не знаем, что случилось.

И сделали в те дни тельца, и принесли жертву идолу, и веселились перед делом рук своих.

Бог же отвратился и оставил их служить воинству небесному, как написано в книге пророков: дом Израилев! приносили ли вы Мне заколения и жертвы в продолжение сорока лет в пустыне?

Вы приняли скинию Молохову и звезду бога вашего Ремфана, изображения, которые вы сделали, чтобы поклоняться им: и Я переселю вас далее Вавилона.

Скиния свидетельства была у отцов наших в пустыне, как повелел Говоривший Моисею сделать ее по образцу, им виденному.

Отцы наши с Иисусом, взяв ее, внесли во владения народов, изгнанных Богом от лица отцов наших. Так было до дней Давида.

Сей обрел благодать пред Богом и молил, чтобы найти жилище Богу Иакова.

Соломон же построил Ему дом.

Но Всевышний не в рукотворенных храмах живет, как говорит пророк:

Небо - престол Мой, и земля - подножие ног Моих. Какой дом созиждете Мне, говорит Господь, или какое место для покоя Моего?

Не Моя ли рука сотворила все сие?

Жестоковыйные! люди с необрезанным сердцем и ушами! вы всегда противитесь Духу Святому, как отцы ваши, так и вы.

Кого из пророков не гнали отцы ваши? Они убили предвозвестивших пришествие Праведника, Которого предателями и убийцами сделались ныне вы, -

вы, которые приняли закон при служении Ангелов и не сохранили.

Слушая сие, они рвались сердцами своими и скрежетали на него зубами.

Стефан же, будучи исполнен Духа Святаго, воззрев на небо, увидел славу Божию и Иисуса, стоящего одесную Бога,

и сказал: вот, я вижу небеса отверстые и Сына Человеческого, стоящего одесную Бога.

Но они, закричав громким голосом, затыкали уши свои, и единодушно устремились на него,

и, выведя за город, стали побивать его камнями. Свидетели же положили свои одежды у ног юноши, именем Савла,

и побивали камнями Стефана, который молился и говорил: Господи Иисусе! приими дух мой.

И, преклонив колени, воскликнул громким голосом: Господи! не вмени им греха сего. И, сказав сие, почил.