5

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Один чоловік, на ім'я Ананія, з своєю жінкою Сафірою продав маєток

і сховав дещо з ціни, - а знала про те і його жінка; решту ж приніс і поклав у ногах апостолів.

Тоді Петро сказав: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля?

Хіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога.»

Почувши ці слова, Ананія впав та й умер. І страх великий огорнув усіх тих, що чули те.

Тоді молодші встали, обгорнули його, взяли набік і поховали.

Через яких може три години, не знаючи, що сталося, увійшла його жінка.

Озвався Петро до неї: «Скажи мені, чи ви за стільки то були продали поле?» Вона відповіла: «Так, за стільки.»

Тоді Петро до неї: «Як то, що ви змовилися, щоб спокушувати Господнього Духа? Ось ноги тих, що поховали твого чоловіка на порозі, вони й тебе винесуть.»

І вмить вона впала йому в ноги та й умерла. Хлопці ж увійшли й застали її мертву, і, винісши, поховали біля її чоловіка.

Великий страх обняв усю Церкву і всіх, що чули про те.

Руками апостолів робилося багато знаків і чудес у народі. Усі вони перебували однодушно у притворі Соломона,

і ніхто сторонній не насмілювався до них пристати; однак народ хвалив їх вельми.

Віруючих дедалі більше й більше приставало до Господа, сила жінок і чоловіків;

так, що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях і на ліжках, щоб, як ітиме Петро, бодай тінь його на когонебудь з них упала.

Сила людей збиралась навіть з довколишніх міст Єрусалиму, несучи хворих та тих, що їх мучили нечисті духи, і вони всі видужували.

Устав тоді первосвященик і всі ті, що були з ним, - то була секта садукеїв, - і, повні заздрощів,

наклали руки на апостолів і вкинули їх до громадської в'язниці.

Але вночі ангел Господень відчинив двері в'язниці й, вивівши їх, мовив:

«Ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі слова життя цього.»

Почувши це, вони удосвіта ввійшли у храм і почали навчати. Тим часом прийшов первосвященик і ті, що були з ним, скликали синедріон і всіх старших синів Ізраїля і послали у в'язницю привести їх.

Та як слуги прибули, не знайшли їх у в'язниці і, повернувшися, оповіли:

«В'язницю ми знайшли замкнену з усякою безпекою і сторожів на варті при дверях, та, відчинивши, всередині ми не знайшли нікого.»

Почувши ці слова, наставник храму і перовосвященики збентежилися, (не знаючи), що воно могло статися.

Аж тут прибув хтось і звістив: «Он ті мужі, яких ви вкинули у в'язницю, стоять у храмі і народ навчають.»

Тоді наставник пішов із слугами, привів їх, та не насильно, боялись бо народу, щоб не побив їх камінням.

Привівши їх, поставили перед синедріоном, а первосвященик спитав їх:

. «Чи ж ми не були вам заборонили строго цим ім'ям не навчати? І ось ви вашою наукою сповнили Єрусалим і хочете навести на нас кров цього чоловіка!»

. Озвавшись тут Петро й апостоли, сказали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!

Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві.

Його Бог підняв правицею своєю, як князя і Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.

І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться.»

Почувши це, вони розлютилися і задумали їх убити.

Тоді один фарисей, на ім'я Гамалиїл, законовчитель, поважаний усім народом, устав серед синедріону, повелів вивести на хвилину людей,

і сказав до них: «Мужі ізраїльські! Зважайте на те, що маєте робити цим людям.

Останніми цими днями встав був Тевда і казав, що він хтось великий; до нього пристало яких чотириста чоловіка; його вбито, й усі, що за ним тягнули, розпорошилися і зійшли нінащо.

А після цього, під час перепису, устав був Юда галилейський і потягнув народ за собою, але й він загинув, і всі ті, що за ним тягнули, були розігнані.

Отож, я нині кажу вам: Зоставте тих людей, лишіть їх, бо коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться.

Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, - щоб ви часом не стали противниками Бога.» Послухалися вони його ради.

І, прикликавши апостолів, вибили їх і, заборонивши говорити в ім'я Ісуса, відпустили.

Вийшли апостоли з синедріону, раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім'я Ісуса.

І щодня в храмі й по домах не переставали навчати й звіщати Христа Ісуса.

Переклад Огієнка

А один чоловік, на ймення Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав був маєтка,

та й з відома дружини своєї присвоїв частину з заплати, а якусь там частину приніс та й поклав у ногах у апостолів.

І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?

Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!

Як Ананій зачув ці слова, то впав та й умер... І обгорнув жах великий усіх, що це чули!

Юнаки ж повставали, обгорнули його, і винесли та й поховали.

І сталось, годин через три прийшла й дружина його, про випадок нічого не знавши.

І промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви землю оту продали? Вона ж відказала: Так, за стільки.

До неї ж Петро: Чому це ви змовилися спокушувати Господнього Духа? Он ті входять у двері, що чоловіка твого поховали, і тебе вони винесуть...

І вона зараз упала до ніг його, та й умерла. Як ввійшли ж юнаки, то знайшли її мертвою, і, винісши, біля мужа її поховали.

І обгорнув страх великий всю Церкву та всіх, що чули про це...

А руками апостолів стались знамена та чуда великі в народі. І були однодушно всі в Соломоновім ?анку.

А з сторонніх ніхто приставати не важивсь до них, але люд прославляв їх.

І все збільшувалось тих, хто вірує в Господа, безліч чоловіків і жінок,

так що хворих стали виносити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на кого із них.

І безліч люду збиралась до Єрусалиму з довколишніх міст, і несли недужих та хворих від духів нечистих, і були вони всі вздоровлювані!

А первосвященик, уставши, та й усі, хто був із ним, хто належав до саддукейської єресі, переповнились заздрощами,

і руки наклали вони на апостолів, і до в'язниці громадської вкинули їх.

Але Ангол Господній вночі відчинив для них двері в'язничні, і, вивівши їх, проказав:

Ідіть, і, ставши, говоріть до народу у храмі всі слова цього життя.

Як це вчули вони, то в храм рано ввійшли і навчали. А первосвященик і ті, хто був із ним, прийшовши, скликали синедріон і всіх старших з Ізраїлевих синів. І послали в в'язницю, щоб їх привели.

А служба, прийшовши, не знайшла їх у в'язниці, а вернувшись, сповістила,

говорячи: В'язницю знайшли ми з великою пильністю замкнену, і сторожу, що при дверях стояла; а коли відчинили, то нікого всередині ми не знайшли!

Як почули слова ці начальник сторожі храму та первосвященики, не могли зрозуміти вони, що б то сталося.

Та прийшовши один, сповістив їх, говорячи: Ось ті мужі, що ви їх до в'язниці всадили були, у храмі стоять та й навчають народ.

Пішов тоді старший сторожі зо службою, та й привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб їх не побили камінням.

Припровадивши ж їх, поставили перед синедріоном. І спитався їх первосвященик, говорячи:

Чи ми не заборонили з погрозою вам, щоб про Те Ім'я не навчати? І ото, ви своєю наукою переповнили Єрусалим, і хочете кров Чоловіка Того припровадити на нас...

Відповів же Петро та сказали апостоли: Бога повинно слухатися більш, як людей!

Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві.

Його Бог підвищив Своєю правицею на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і прощення гріхів.

А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому.

Як зачули ж оце, запалилися гнівом вони, та й радилися, як їм смерть заподіяти?...

І встав у синедріоні один фарисей, Гамаліїл на ймення, учитель Закону, поважаний від усього народу, та й звелів на часинку апостолів вивести.

І промовив до них: Мужі ізраїльські! Поміркуйте собі про людей цих, що з ними робити ви маєте.

Бо перед цими днями повстав був Тевда та й казав, що великий він хтось, і до нього пристало з чотириста люда. Він забитий, а всі ті, хто слухав його, розпорошились та обернулись в ніщо.

Після нього повстав, під час перепису, Галілеянин Юда, та й багато людей потягнув за собою. Загинув і він, а всі ті, хто слухав його, розпорошились.

І тепер кажу вам: Відступіться від цих людей, і занехайте їх! Бо коли від людей оця рада чи справа ця буде, розпадеться вона.

А коли те від Бога, то того зруйнувати не зможете, щоб випадком не стати і вам богоборцями! І послухались ради його.

І, покликавши знов апостолів, вибили їх, наказали їм не говорити про Ісусове Ймення, та й їх відпустили.

А вони поверталися з синедріону, радіючи, що сподобились прийняти зневагу за Ймення Господа Ісуса.

І щоденно у храмі й домах безупинно навчали, і звіщали Євангелію Ісуса Христа.

Переклад Куліша

Один же чоловік, на ймя Ананїя, з Сафирою, жінкою своєю, продав маєток,

та й приховав з цїни, за довідом жінки своєї, та, принїсши якусь частину, положив у ногах у апостолів.

Петр же рече: Ананїє, чого сповнив сатана серце твоє, щоб обманити сьвятого Духа та приховати з цїни за землю?

Хиба, що ти мав, не твоє воно було? й продане, не в твоїй властї було? На що положив єси в твоєму серцї дїло таке? Ти обманив не людей, а Бога.

Почувши ж Ананїя слова сї, упав без духу; й обняв страх великий усїх, що чули се.

Уставши молодцї, взяли його і винїсши поховали.

І сталось, годин через три після сього ввійшла й жінка його, не знаючи, що стало ся.

Озвав ся ж до неї Петр: Скажи менї, чи за стільки віддали землю? Вона ж каже: Так, за стільки.

Петр же рече до неї: Як се, що змовились ви спокусити Духа Господнього? Ось коло дверей ноги тих, що поховали чоловіка твого; то й тебе винесуть.

Упала ж зараз у ноги йому, та й зітхнула духа. І ввійшовши молодцї, знайшли її мертву, й винїсши, поховали коло чоловіка її.

І обняв страх великий усю церкву і всїх, що чули про се.

Руками ж апостолськими дїялись ознаки й чудеса в народї многі (і були однодушні всї в ходнику Соломоновім.

З инших же нїхто не важив ся приставати до них, тільки величав їх народ.

І прибувало все більш віруючих у Господа, - множество чоловіків і жінок.)

Так що виносили на улицї недужих, і клали на постелях та ліжках, щоб як ійти ме Петр, хоч тїнь отїнила кого з них.

Сходилось же множество з околичних городів у Єрусалим, приносячи недужих та мучених від нечистих духів, і всї сцїлялись.

Уставши ж архиєрей і всї, що з ним (тодїшня єресь Садукейська), сповнились завистю,

і наложили руки свої на апостолів, та й посадили їх у громадську темницю.

Ангел же Господень одчинив уночі двері темничні, і вивівши рече:

Ійдїть, і ставши промовляйте в церкві до народу всї слова життя сього.

Вислухавши ж ввійшли вранцї в церкву, та й навчали. Прийшовши ж архиєрей і ті, що з ним, скликали раду і всю старшину синів Ізраїлевих, і післали в вязницю привести їх.

Слуги ж прийшовши, не знайшли їх у темницї, і вернувшись, оповіли,

говорячи: Що темницю знайшли ми замкнену з усякою осторожністю і сторожів знадвору стоячих перед дверима, та відчинивши, нїкого в серединї не знайшли.

Почувши ж слова сї священик і старшина церковний та архиєреї, сумнївались, що б воно таке було.

Прийшовши ж один, сповістив їх, кажучи: Що ось чоловіки, що ви повкидали в темницю, стоять у церкві і навчають народ.

Тодї прийшовши старшина з слугами, привели їх без примусу; боялись бо народу, щоб не покаменував їх.

І привівши їх, поставили перед радою; і спитав їх архиєрей,

кажучи: Чи не заказом же заказувано вам навчати в імя се? І ось сповнили ви Єрусалим наукою вашою, і хочете навести на нас кров Чоловіка того.

Озвав ся ж Петр і апостоли, і рекли: Більше треба коритись Богу, нїж людям.

Бог отцїв наших підняв Ісуса, що Його ви вбили, повісивши на дереві.

Сього підняв Бог правицею своєю в Князя і Спаса, щоб дати покаяннє Ізраїлеві і оставленнє гріхів.

І сьвідки Його в словах сих ми й Дух сьвятий, котрого дав Бог тим, хто корить ся Йому.

Вони ж почувши запалали гнївом, і радились, щоб повбивати їх.

Уставши ж у радї один Фарисей, на ймя Гамалиїл, учитель закону, поважаний від усього народу, звелїв на часину вивести апостолів,

і каже своїм: Мужі Ізраїлські, вважайте на людей сих, що маєте робити.

Бо перед сими днями встав був Тевда, кажучи, що він хтось такий; до него пристало число людей з чотириста; його вбито, і всї, хто слухав його, розійшлись і обернулись у нїщо.

Після сього встав був Юда Галилейський під час переписї, і потяг за собою доволї народу. І сей загинув, і всї, хто слухав його, розсипались.

А тепер кажу вам: Відступіть ся від людей сих і оставте їх; бо коли від людей рада ся або дїло се, то обернеть ся в нїщо;

коли ж від Бога, то не здолїєте його знївечити, та щоб іще й противниками Божими не зробитись вам.

Послухали ж його, і, покликавши апостолів та побивши, заказали їм говорити в імя Ісусове, та й відпустили їх.

Вони ж пішли веселі з перед ради, що за імя Його удостоїлись бути зневаженими.

І по всяк день не переставали вони і в церкві і по домах навчати й благовіствувати Ісуса Христа.

Переклад УБТ Турконяка

Один же чоловік, на ім'я Ананій, із своєю дружиною Сапфірою, продав маєток

і приховав частину грошей, - про це знала дружина, - і, принісши іншу частину, поклав біля ніг апостолів.

Петро сказав: Ананію, як це так, що сатана наповнив твоє серце, щоб обдурити Святого Духа і приховати частину вартости поля?

Хіба воно не твоє, а чи продане не було в твоїй владі? Навіщо ти поклав це діло у своє серце? Ти ж збрехав не людям, а Богові.

Почувши це, Ананій упав і віддав духа. Напав великий страх на всіх, що чули це.

Юнаки встали, обгорнули його, винесли й поховали.

Щойно минуло зо три години, як надійшла його дружина, ще не знаючи того, що скоїлося.

Промовив до неї Петро: Скажи мені, чи за стільки ви продали поле? Вона відповіла: Так, за стільки.

Петро до неї: Як це сталося, що ви змовилися випробувати Господнього Духа? Ось при дверях ті, що поховали твого чоловіка, - і тебе винесуть.

Упала вона тут же біля його ніг - віддала духа. Зайшовши, юнаки виявили її мертвою, винесли й поховали біля її чоловіка.

Великий страх напав на всю церкву, на всіх, хто це чув.

Через руки апостолів здійснювалися численні знамення й чуда в народі. Всі однодушно перебували в Соломоновім притворі.

Ніхто з інших не наважувався приєднатися до них, але народ величав їх.

Вірних у Господа множилося - багато чоловіків та жінок.

Недужих виносили на роздоріжжя і клали на постелях і лежанках, щоб, як ішов Петро, то бодай тінь його впала на декого з них.

Сходилося люду багато з довколишніх міст до Єрусалима; приносили недужих, тих, що потерпали від злих духів. Усі вони видужували.

Архиєрей і його прибічники з єресі садукейської встали і наповнилися заздрощами,

і наклали [свої] руки на апостолів, кинули їх до громадської в'язниці.

Ангел Господній уночі відчинив двері в'язниці, вивів їх і сказав:

Ідіть, ставайте в храмі і кажіть народові всі слова оцього життя.

Почувши це, пішли вдосвіта до храму й навчали. Тим часом архиєрей і ті, що з ним, прийшовши, скликали синедріон, усіх старшин з-поміж синів Ізраїля і послали до в'язниці, щоб їх привести.

Слуги пішли та не знайшли їх у в'язниці. Повернувшись, сповістили,

кажучи, що в'язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, що стояла перед дверима. Відчинивши ж, усередині нікого не знайшли.

Як почули ці слова [священик], начальник охорони храму і архиєреї, збентежилися, - що б то все означало?

Тут прийшов хтось і сповістив їм, що чоловіки, яких вони посадили до в'язниці, перебувають у храмі, стоять і навчають народ.

Тоді начальник охорони пішов із слугами, привів їх без застосування сили, бо боялися народу, щоб не побив камінням.

Привели їх, поставили в синедріоні. Запитав їх архиєрей,

кажучи: Чи не з погрозою заборонили ми вам навчати в це ім'я? Ви наповнили Єрусалим вашим навчанням і хочете навести на нас кров цього чоловіка.

Відповіли Петро й апостоли та сказали: Радше треба слухати Бога, ніж людей.

Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві.

Бог підніс його своєю правицею на князя і рятівника, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.

І ми, і Дух Святий, якого дав Бог тим, що вірять у нього, є [його] свідками цих слів.

Почувши це, вони всі розлютилися і змовлялися, щоб їх убити.

Вставши, один фарисей у синедріоні, на ім'я Гамалиїл, - законовчитель, шанований усім народом, - наказав, щоб апостолів вивели на короткий час,

а до них сказав: Мужі ізраїльські, поміркуйте поміж собою щодо цих людей, що ото хочете з ними зробити.

Недавно об'явився був Тевда, кажучи, що він є кимось великим, - до нього пристало щось із чотириста людей. Він був убитий, і всі, що вірили в нього, розсіялися і зійшли на ніщо.

Після нього під час перепису об'явився Юда галилеєць, потягши за собою [досить] народу. І він теж згинув, а всі, що слухали його, - розпорошилися.

І нині кажу вам: відступіться від цих людей, лишіть їх. Бо якщо цей задум і ця справа від людей, - вона розлетиться;

якщо ж від Бога, то ви не можете зруйнувати її, - щоб часом не стати вам богоборцями. Послухали його

і, покликавши апостолів, побили їх, пригрозили не говорити в ім'я Ісуса, відпустили.

Вони ж ішли від синедріону, радіючи, що за ймення Ісусове удостоїлися дістати зневагу.

Щодня в храмі і по домівках не припиняли навчати - благовістити Ісуса Христа.

Російський синодальний переклад

Некоторый же муж, именем Анания, с женою своею Сапфирою, продав имение,

утаил из цены, с ведома и жены своей, а некоторую часть принес и положил к ногам Апостолов.

Но Петр сказал: Анания! Для чего ты допустил сатане вложить в сердце твое мысль солгать Духу Святому и утаить из цены земли?

Чем ты владел, не твое ли было, и приобретенное продажею не в твоей ли власти находилось? Для чего ты положил это в сердце твоем? Ты солгал не человекам, а Богу.

Услышав сии слова, Анания пал бездыханен; и великий страх объял всех, слышавших это.

И встав, юноши приготовили его к погребению и, вынеся, похоронили.

Часа через три после сего пришла и жена его, не зная о случившемся.

Петр же спросил ее: скажи мне, за столько ли продали вы землю? Она сказала: да, за столько.

Но Петр сказал ей: что это согласились вы искусить Духа Господня? вот, входят в двери погребавшие мужа твоего; и тебя вынесут.

Вдруг она упала у ног его и испустила дух. И юноши, войдя, нашли ее мертвою и, вынеся, похоронили подле мужа ее.

И великий страх объял всю церковь и всех слышавших это.

Руками же Апостолов совершались в народе многие знамения и чудеса; и все единодушно пребывали в притворе Соломоновом.

Из посторонних же никто не смел пристать к ним, а народ прославлял их.

Верующих же более и более присоединялось к Господу, множество мужчин и женщин,

так что выносили больных на улицы и полагали на постелях и кроватях, дабы хотя тень проходящего Петра осенила кого из них.

Сходились также в Иерусалим многие из окрестных городов, неся больных и нечистыми духами одержимых, которые и исцелялись все.

Первосвященник же и с ним все, принадлежавшие к ереси саддукейской, исполнились зависти,

и наложили руки свои на Апостолов, и заключили их в народную темницу.

Но Ангел Господень ночью отворил двери темницы и, выведя их, сказал:

идите и, став в храме, говорите народу все сии слова жизни.

Они, выслушав, вошли утром в храм и учили. Между тем первосвященник и которые с ним, придя, созвали синедрион и всех старейшин из сынов Израилевых и послали в темницу привести Апостолов.

Но служители, придя, не нашли их в темнице и, возвратившись, донесли,

говоря: темницу мы нашли запертою со всею предосторожностью и стражей стоящими перед дверями; но, отворив, не нашли в ней никого.

Когда услышали эти слова первосвященник, начальник стражи и прочие первосвященники, недоумевали, что бы это значило.

Пришел же некто и донес им, говоря: вот, мужи, которых вы заключили в темницу, стоят в храме и учат народ.

Тогда начальник стражи пошел со служителями и привел их без принуждения, потому что боялись народа, чтобы не побили их камнями.

Приведя же их, поставили в синедрионе; и спросил их первосвященник, говоря:

не запретили ли мы вам накрепко учить о имени сем? и вот, вы наполнили Иерусалим учением вашим и хотите навести на нас кровь Того Человека.

Петр же и Апостолы в ответ сказали: должно повиноваться больше Богу, нежели человекам.

Бог отцов наших воскресил Иисуса, Которого вы умертвили, повесив на древе.

Его возвысил Бог десницею Своею в Начальника и Спасителя, дабы дать Израилю покаяние и прощение грехов.

Свидетели Ему в сем мы и Дух Святый, Которого Бог дал повинующимся Ему.

Слышав это, они разрывались от гнева и умышляли умертвить их.

Встав же в синедрионе, некто фарисей, именем Гамалиил, законоучитель, уважаемый всем народом, приказал вывести Апостолов на короткое время,

а им сказал: мужи Израильские! подумайте сами с собою о людях сих, что вам с ними делать.

Ибо незадолго перед сим явился Февда, выдавая себя за кого-то великого, и к нему пристало около четырехсот человек; но он был убит, и все, которые слушались его, рассеялись и исчезли.

После него во время переписи явился Иуда Галилеянин и увлек за собою довольно народа; но он погиб, и все, которые слушались его, рассыпались.

И ныне, говорю вам, отстаньте от людей сих и оставьте их; ибо если это предприятие и это дело - от человеков, то оно разрушится,

а если от Бога, то вы не можете разрушить его; берегитесь, чтобы вам не оказаться и богопротивниками.

Они послушались его; и, призвав Апостолов, били их и, запретив им говорить о имени Иисуса, отпустили их.

Они же пошли из синедриона, радуясь, что за имя Господа Иисуса удостоились принять бесчестие.

И всякий день в храме и по домам не переставали учить и благовествовать об Иисусе Христе.