1

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Першу книгу я написав, о Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку

аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких собі вибрав.

Він показував їм себе також у численних доказах живим після своєї муки, з'являючись сорок день їм і розповідаючи про Боже Царство.

Тоді ж саме, як споживав хліб-сіль із ними, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, що її ви від мене чули;

бо Йоан христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Святим Духом.

Отож, зійшовшися, вони питали його: «Господи, чи цього часу знову відбудуєш Ізраїлеві царство?»

Він відповів їм: «Не ваша справа знати час і пору, що їх Отець призначив у своїй владі.

Та ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі.»

І сказавши це, коли вони дивились, знявся угору, і хмара його взяла з-перед очей їхніх.

І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі

і сказали: «Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Оцей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як його ви бачили відходячого на небо.»

Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, що зветься Оливною, що близько Єрусалиму - день ходи в суботу.

Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували, а саме: Петро і Йоан, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, (син) Якова.

Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з його братами.

І ставши тими днями Петро серед братів, - зібралось їх разом яких 120, - промовив:

«Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який зробився проводирем тих, що схопили Ісуса.

Він же був прилічений до нас і прийняв частку служіння цього.

Придбавши, отже, собі поле за свою злочинну нагороду, він упав сторч головою і тріснув надвоє, і все його нутро вилилось.

Оце стало відомим усім, хто мешкає в Єрусалимі, так що те поле було прозвано їхньою мовою Гакелдама, тобто поле крови.

Бо в книзі, псалмів написано: Хай огорожа його стане пусткою і ніхто у ній хай не мешкає. І: Нехай його уряд візьме другий.

Треба, отже, щоб із цих мужів, що були в нашім товаристві за ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами,

почавши від хрищення Йоана аж до дня, коли він від нас вознісся, - щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.»

І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвище Юст, і Матія.

І, помолившись, сказали: «Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав,

щоб узяти місце тієї служби й апостольства, що від нього Юда відпав, щоб відійти на своє місце.

І кинули жереб, жереб же впав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.

Переклад Огієнка

Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з'являвся та про Божеє Царство казав.

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, що про неї казав ви чули від Мене.

Іван бо водою христив, ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?

А Він їм відказав: То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.

Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.

І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,

та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

Тими ж днями Петро став посеред братів а народу було поіменно до ста двадцяти та й промовив:

Мужі-браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,

бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.

І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось...

І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама, що є: Поле крови.

Бо написано в книзі Псалмів: Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде, а також: А служіння його забере нехай інший.

Отже треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення.

І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.

А молившись, казали: Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,

щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце.

І дали жеребки їм, і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.

Переклад Куліша

Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,

аж до дня, котрого вознїс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;

перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;

і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.

Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.

Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?

Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.

А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.

І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.

І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,

котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.

Тодї вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.

І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей і Матей, Яков Алхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.

Усї вони пробували однодушно в молитві і благанню - з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.

І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):

Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.

Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.

Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.

І відомо стало всїм домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.

Написано ж в книзї Псальм: Нехай оселя його спустїє, і нехай нїхто не домує в нїй, а догляд її нехай прийме инший.

Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,

почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.

І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.

І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всїх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,

приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.

І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.

Переклад УБТ Турконяка

Перше слово написав я про все, о Теофіле, що Ісус почав робити й навчати,

аж до того дня, коли вознісся, давши Завіт через Святого Духа апостолам, яких був вибрав.

Перед ними постав живий після своїх страждань, з численними доказами, з'являючись їм упродовж сорока днів і промовляючи про Боже Царство.

І як був з ними, наказав їм не відходити від Єрусалима, але очікувати обіцяного від Батька, про яке ви чули від мене.

Бо Іван же хрестив водою, ви ж маєте хреститися Святим Духом за кілька днів.

Вони зійшлися та й питали його, кажучи: Господи, чи не тепер ти відновиш царство Ізраїля?

Сказав їм: Не вам знати часи й роки, які Батько поклав своєю владою,

але ви одержите силу, коли, щойно найде на вас Святий Дух і будете мені свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї і Самарії та аж до краю землі.

Сказавши це, став возноситися на їхніх очах - і хмара сховала його з виднокола.

Коли вдивлялися в небо, як він віддалився, то два мужі в білих убраннях з'явилися перед ними

та й сказали: Галилейські мужі, чого стоїте й дивитесь на небо? Цей Ісус, що піднісся від вас на небо, прийде так само, як оце бачили ви, коли йшов Він на небо.

Тоді повернулися до Єрусалима з гори, званої Оливною, що неподолік Єрусалима, на відстані дня ходи в суботу.

Прийшовши, завітали до покою, де перебували Петро та Іван, Яків та Андрій, Пилип та Тома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів.

Усі вони перебували однодушно на молитві [і благанні] з жінками, з Марією, Ісусовою матір'ю, та його братами.

Тими днями Петро, ставши серед учнів, а громада була осіб із сто двадцять, сказав:

Мужі-братове! Треба було, щоб сповнилося Писання, яке передрікав Святий Дух устами Давида про Юду, що привів тих, які схопили Ісуса,

бо він був зарахований до нас і дістав жереб цього служіння.

Він придбав поле ціною несправедливости і, впавши сторч головою, розбився надвоє і випало все його нутро.

Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те поле їхньою мовою зветься Акелдама, тобто поле крови.

Бо написано в Книзі Псалмів: Хай стане його двір пусткою і хай не буде нікого, що жив би в ньому. Або ж: Урядування його хай візьме інший.

Треба, отже, щоб один з тих мужів, що був з нами впродовж усього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, -

почавши від Іванового хрещення і до дня, як піднісся від нас, - один з них був з нами свідком його воскресіння.

І поставили двох: Йосипа, названого Варнавою, який ще й прозваний був Юстом, та Матвія.

Помолившись, сказали: Ти, Господи, серцезнавче всіх, покажи, кого з цих двох ти вибрав

для служіння і апостольства, натомість Юди, який відпав, щоб піти на своє місце.

І кинули жереб; випав жереб на Матвія, якого й дораховано до одинадцятьох апостолів.

Російський синодальний переклад

Первую книгу написал я к тебе, Феофил, о всем, что Иисус делал и чему учил от начала

до того дня, в который Он вознесся, дав Святым Духом повеления Апостолам, которых Он избрал,

которым и явил Себя живым, по страдании Своем, со многими верными доказательствами, в продолжение сорока дней являясь им и говоря о Царствии Божием.

И, собрав их, Он повелел им: не отлучайтесь из Иерусалима, но ждите обещанного от Отца, о чем вы слышали от Меня,

ибо Иоанн крестил водою, а вы, через несколько дней после сего, будете крещены Духом Святым.

Посему они, сойдясь, спрашивали Его, говоря: не в сие ли время, Господи, восстановляешь Ты царство Израилю?

Он же сказал им: не ваше дело знать времена или сроки, которые Отец положил в Своей власти,

но вы примете силу, когда сойдет на вас Дух Святый; и будете Мне свидетелями в Иерусалиме и во всей Иудее и Самарии и даже до края земли.

Сказав сие, Он поднялся в глазах их, и облако взяло Его из вида их.

И когда они смотрели на небо, во время восхождения Его, вдруг предстали им два мужа в белой одежде

и сказали: мужи Галилейские! что вы стоите и смотрите на небо? Сей Иисус, вознесшийся от вас на небо, придет таким же образом, как вы видели Его восходящим на небо.

Тогда они возвратились в Иерусалим с горы, называемой Елеон, которая находится близ Иерусалима, в расстоянии субботнего пути.

И, придя, взошли в горницу, где и пребывали, Петр и Иаков, Иоанн и Андрей, Филипп и Фома, Варфоломей и Матфей, Иаков Алфеев и Симон Зилот, и Иуда, брат Иакова.

Все они единодушно пребывали в молитве и молении, с некоторыми женами и Мариею, Материю Иисуса, и с братьями Его.

И в те дни Петр, став посреди учеников, сказал

было же собрание человек около ста двадцати: мужи братия! Надлежало исполниться тому, что в Писании предрек Дух Святый устами Давида об Иуде, бывшем вожде тех, которые взяли Иисуса;

он был сопричислен к нам и получил жребий служения сего;

но приобрел землю неправедною мздою, и когда низринулся, расселось чрево его, и выпали все внутренности его;

и это сделалось известно всем жителям Иерусалима, так что земля та на отечественном их наречии названа Акелдама, то есть земля крови.

В книге же Псалмов написано: да будет двор его пуст, и да не будет живущего в нем; и: достоинство его да приимет другой.

Итак надобно, чтобы один из тех, которые находились с нами во все время, когда пребывал и обращался с нами Господь Иисус,

начиная от крещения Иоаннова до того дня, в который Он вознесся от нас, был вместе с нами свидетелем воскресения Его.

И поставили двоих: Иосифа, называемого Варсавою, который прозван Иустом, и Матфия;

и помолились и сказали: Ты, Господи, Сердцеведец всех, покажи из сих двоих одного, которого Ты избрал

принять жребий сего служения и Апостольства, от которого отпал Иуда, чтобы идти в свое место.

И бросили о них жребий, и выпал жребий Матфию, и он сопричислен к одиннадцати Апостолам.