20

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить - камінь відкочено від гробниці.

Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!»

Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці.

Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим;

нахилившися, бачить - лежить полотнище. Однак, не ввійшов.

Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить,

а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці.

Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, - і побачив, і увірував.

Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути.

Тож повернулись учні знов до себе.

Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу,

і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять - один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове.

І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» - «Узяли мого Господа, -відвічає їм вона, - і не відаю, де покладено його.»

Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус.

І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, - а я заберу його.»

Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» - що у перекладі означає: «Учителю!»

А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.»

І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», -та й що він це їй повідав.

А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, - а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, - увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!»

Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа.

І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.»

Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого!

Кому відпустите гріхи - відпустяться їм, кому ж затримаєте - затримаються.»

Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус.

Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, - не повірю!»

По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, - а двері були замкнені! - стає посередині та й каже: «Мир вам!»

А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, - а віруючий!»

І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!»

І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!»

Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів.

А ції -списано, щоб увірували ви, що Ісус - Христос, Син Божий, а вірувавши, - щоб мали життя в його ім'я.

Переклад Огієнка

А дня першого в тижні, рано вранці, як ще темно було, прийшла Марія Магдалина до гробу, та й бачить, що камінь від гробу відвалений.

Тож біжить вона та й прибуває до Симона Петра, та до другого учня, що Ісус його любив, та й каже до них: Взяли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його!

Тоді вийшов Петро й другий учень, і до гробу пішли.

Вони ж бігли обидва укупі, але другий той учень попереду біг, хутчіш від Петра, і перший до гробу прибув.

І, нахилившися, бачить лежить плащаниця... Але він не ввійшов.

Прибуває і Симон Петро, що слідком за ним біг, і входить до гробу, і плащаницю оглядає, що лежала,

і хустка, що була на Його голові, лежить не з плащаницею, але осторонь, згорнена, в іншому місці...

Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував.

Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих.

І учні вернулися знову до себе.

А Марія стояла при гробі назовні та й плакала. Плачучи, нахилилась до гробу.

І бачить два Анголи, що в білім сиділи, один у головах, а другий у ніг, де лежало Ісусове тіло...

І говорять до неї вони: Чого плачеш ти, жінко? Та відказує їм: Узяли мого Господа, і я не знаю, де Його поклали...

І, сказавши оце, обернулась назад, і бачить Ісуса, що стояв, та вона не пізнала, що то Ісус...

Промовляє до неї Ісус: Чого плачеш ти, жінко? Кого ти шукаєш? Вона ж, думаючи, що то садівник, говорить до Нього: Якщо, пане, узяв ти Його, то скажи мені, де поклав ти Його, і Його я візьму!

Ісус мовить до неї: Маріє! А вона обернулася та по-єврейському каже Йому: Раббуні! цебто: Учителю мій!

Говорить до неї Ісус: Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розповіж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!

Іде Марія Магдалина, та й учням звіщає, що бачила Господа, і Він це їй сказав...

Того ж дня дня першого в тижні, коли вечір настав, а двері, де учні зібрались були, були замкнені, бо боялись юдеїв, з'явився Ісус, і став посередині, та й промовляє до них: Мир вам!

І, сказавши оце, показав Він їм руки та бока. А учні зраділи, побачивши Господа.

Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!

Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!

Кому гріхи простите, простяться їм, а кому затримаєте, то затримаються!

А Хома, один з Дванадцятьох, званий Близнюк, із ними не був, як приходив Ісус.

Інші ж учні сказали йому: Ми бачили Господа!... А він відказав їм: Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!

За вісім же день знов удома були Його учні, а з ними й Хома. І, як замкнені двері були, прийшов Ісус, і став посередині та й проказав: Мир вам!

Потім каже Хомі: Простягни свого пальця сюди, та на руки Мої подивись. Простягни й свою руку, і вклади до боку Мого. І не будь ти невіруючий, але віруючий!

А Хома відповів і сказав Йому: Господь мій і Бог мій!

Промовляє до нього Ісус: Тому ввірував ти, що побачив Мене? Блаженні, що не бачили й увірували!

Багато ж і інших ознак учинив був Ісус у присутності учнів Своїх, що в книзі оцій не записані.

Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім'я Його!

Переклад Куліша

Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранцї, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.

Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.

Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.

Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.

І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.

Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,

а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.

Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.

Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.

Пійшли ж тодї ученики знов до себе.

Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,

і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.

І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.

І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.

Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи менї, де Його положив, і я Його візьму.

Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.

Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.

Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.

Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.

І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тодї ученики, побачивши Господа.

Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.

І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.

Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержять ся.

Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.

Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.

А по восьми днях знов були в серединї ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.

Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, і вложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.

І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.

Рече йому Ісус: Що видїв єси мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не видїли, та й вірували.

Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.

Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.

Переклад УБТ Турконяка

Першого ж дня після суботи Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь відсунутий від гробниці.

Біжить, отже, і прибуває до Симона - Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробу і невідомо де його поклали.

Тоді вийшов Петро з іншим учнем і попрямували до гробниці.

Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра і прибув першим до гробниці.

Нахилившись, побачив полотно, що лежало, одначе не ввійшов.

Тут приспів услід за ним і Симон-Петро, ввійшов до гробниці і бачить полотно, що лежало,

хустку, яка була на його голові і яка лежала не з полотном, але окремо, згорнена, в іншому місці.

Тоді ж увійшов і інший учень, що прибіг першим до гробниці, - і побачив, і повірив.

Бо ще не знали з Писання, що то треба було, аби він воскрес із мертвих.

Учні повернулися знову до себе.

А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці

і бачить двох ангелів у білому: сиділи - один у головах і один у ногах, де лежало тіло Ісуса.

І кажуть їй: Жінко, чому плачеш? Відповідає їм: Бо взяли мого Господа і не знаю, де поклали його.

Сказавши це, обернулася - і бачить Ісуса, що стояв; та не впізнала, що це Ісус.

Каже їй Ісус: Жінко, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: Пане, якщо ти його взяв, то скажи мені, де ти його поклав; я візьму його.

Каже їй Ісус: Маріє. Вона обернулася і каже йому гебрайською мовою: Раввуні! - тобто Вчителю!

Каже їй Ісус: Не доторкайся до мене, бо ще не зійшов я до [мого] Батька: іди до моїх братів і скажи їм: іду до мого Батька і вашого Батька, до мого Бога і вашого Бога.

Приходить Марія Магдалина, звіщає учням, що бачила Господа і що він сказав їй це.

Того самого першого дня по суботі, пізньої пори, коли двері, де зібралися [його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, - прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам!

Промовивши це, показав їм руки і ребра. Зраділи учні, побачивши Господа.

Сказав їм Ісус знову: Мир вам! Як послав мене Батько, - і я посилаю вас.

Сказавши це, дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа.

Кому відпустите гріхи - відпустяться їм; кому затримаєте - затримаються.

Тома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус.

Казали йому інші учні: Ми бачили Господа.Він сказав їм: Поки не побачу на його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в його бік, - не повірю.

Через вісім днів знову були в зборі його учні, і Тома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері, і став посередині, сказав: Мир вам!

Потім каже Томі: Поклади сюди свій палець, поглянь на мої руки, простягни свою руку і доторкнися до мого боку, - і не будь невірним, але вірним.

Відповів Тома і сказав йому: Господь мій і Бог мій!

Каже йому Ісус: Бо ти побачив мене, тому й повірив? Блаженні ті, що не бачили і повірили.

Багато інших чуд зробив Ісус перед своїми учнями, які не записані в цій книзі.

А це написане було, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий; і щоб, вірячи, мали ви життя в його ім'я!

Російський синодальний переклад

В первый же день недели Мария Магдалина приходит ко гробу рано, когда было еще темно, и видит, что камень отвален от гроба.

Итак, бежит и приходит к Симону Петру и к другому ученику, которого любил Иисус, и говорит им: унесли Господа из гроба, и не знаем, где положили Его.

Тотчас вышел Петр и другой ученик, и пошли ко гробу.

Они побежали оба вместе; но другой ученик бежал скорее Петра, и пришел ко гробу первый.

И, наклонившись, увидел лежащие пелены; но не вошел во гроб.

Вслед за ним приходит Симон Петр, и входит во гроб, и видит одни пелены лежащие,

и плат, который был на главе Его, не с пеленами лежащий, но особо свитый на другом месте.

Тогда вошел и другой ученик, прежде пришедший ко гробу, и увидел, и уверовал.

Ибо они еще не знали из Писания, что Ему надлежало воскреснуть из мертвых.

Итак ученики опять возвратились к себе.

А Мария стояла у гроба и плакала. И, когда плакала, наклонилась во гроб,

и видит двух Ангелов, в белом одеянии сидящих, одного у главы и другого у ног, где лежало тело Иисуса.

И они говорят ей: жена! что ты плачешь? Говорит им: унесли Господа моего, и не знаю, где положили Его.

Сказав сие, обратилась назад и увидела Иисуса стоящего; но не узнала, что это Иисус.

Иисус говорит ей: жена! что ты плачешь? кого ищешь? Она, думая, что это садовник, говорит Ему: господин! если ты вынес Его, скажи мне, где ты положил Его, и я возьму Его.

Иисус говорит ей: Мария! Она, обратившись, говорит Ему: Раввуни! - что значит: Учитель!

Иисус говорит ей: не прикасайся ко Мне, ибо Я еще не восшел к Отцу Моему; а иди к братьям Моим и скажи им: восхожу к Отцу Моему и Отцу вашему, и к Богу Моему и Богу вашему.

Мария Магдалина идет и возвещает ученикам, что видела Господа и что Он это сказал ей.

В тот же первый день недели вечером, когда двери дома, где собирались ученики Его, были заперты из опасения от Иудеев, пришел Иисус, и стал посреди, и говорит им: мир вам!

Сказав это, Он показал им руки и ноги и ребра Свои. Ученики обрадовались, увидев Господа.

Иисус же сказал им вторично: мир вам! как послал Меня Отец, так и Я посылаю вас.

Сказав это, дунул, и говорит им: примите Духа Святаго.

Кому простите грехи, тому простятся; на ком оставите, на том останутся.

Фома же, один из двенадцати, называемый Близнец, не был тут с ними, когда приходил Иисус.

Другие ученики сказали ему: мы видели Господа. Но он сказал им: если не увижу на руках Его ран от гвоздей, и не вложу перста моего в раны от гвоздей, и не вложу руки моей в ребра Его, не поверю.

После восьми дней опять были в доме ученики Его, и Фома с ними. Пришел Иисус, когда двери были заперты, стал посреди них и сказал: мир вам!

Потом говорит Фоме: подай перст твой сюда и посмотри руки Мои; подай руку твою и вложи в ребра Мои; и не будь неверующим, но верующим.

Фома сказал Ему в ответ: Господь мой и Бог мой!

Иисус говорит ему: ты поверил, потому что увидел Меня; блаженны невидевшие и уверовавшие.

Много сотворил Иисус пред учениками Своими и других чудес, о которых не писано в книге сей.

Сие же написано, дабы вы уверовали, что Иисус есть Христос, Сын Божий, и, веруя, имели жизнь во имя Его.