18

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Промовивши це, вийшов Ісус із своїми учнями на той бік Кедрон-потоку, де був сад, куди увійшли він та його учні.

Юда ж, який його зрадив, знав також те місце, Ісус бо та учні його часто там збиралися.

Узявши, отже, Юда відділ війська і первосвященицьких та фарисейських слуг, прибув туди з ліхтарями, смолоскипами та зброєю.

Ісус же, знаючи все, що мало з ним статися, вийшов і мовив до них: «Кого шукаєте?»

«Ісуса Назарянина», відповіли ті. «Це я», каже їм Ісус. Стояв же і Юда з ними, який його зрадив.

І коли він їм сказав: «Це я!» - подалися назад і припали до землі.

Тож він спитав їх ще раз: «Кого бо шукаєте?» А вони: «Ісуса Назарянина.»

«Сказав же вам, - озвавсь Ісус, - що то я. Коли, отже, шукаєте мене, то відпустіть оцих, щоб ішли собі»; -

щоб слово те здійснилось, яке був вирік: «З-поміж тих, що їх ти передав мені, не погубив я ні одного.»

Тоді Симон Петро, який мав меч при собі, добув його і, вдаривши первосвященикового слугу, відрубав йому праве вухо. Малхом звали того слугу.

Але Ісус озвався до Петра: «Сховай меч у піхву! Чашу, яку дав мені Отець, - чи не мав би я її пити?»

Тоді військовий відділ, тисяцький та юдейські слуги схопили Ісуса і, зв'язавши його,

повели спершу до Анни: цей бо був тесть Каяфи, що був первосвящеником того року.

А був же то той самий Каяфа, який дав був пораду юдеям: «Ліпше, щоб за народ помер один чоловік.»

За Ісусом же слідував Симон Петро з ще іншим учнем. А що учень той знаний був первосвященикові, то й увійшов він у двір первосвященика з Ісусом.

Петро ж стояв надворі біля дверей. Той інший, знаний первосвященикові учень, вийшов, промовив до одвірної слугині та й увів Петра.

Слугиня ж одвірна й каже до Петра: «Чи й ти не з учнів отого чоловіка?» - «Ні», відрік той.

Слуги і сторожа, що вогонь розклали, стояли там і грілися, було бо холодно. Отож і Петро стояв там з ними та грівся.

І спитав первосвященик Ісуса про його учнів і про його навчання.

Ісус же відказав йому: «Говорив я світові отверто. Завжди навчав я у синагозі й у храмі, де сходяться усі юдеї. Нічого не говорив я потайки.

Чому мене запитуєш? Спитай он тих, що чули, що я до них промовляв. Вони бо знають, що говорив я.»

На ті слова один із сторожі, який стояв там, ударив в обличчя Ісуса, кажучи: «Ось так відказуєш первосвященикові?»

Озвався ж Ісус до нього: «Якщо я зле сказав, доведи, що воно погано. А якщо добре, то за віщо б'єш мене?»

І відіслав його Анна зв'язаного до первосвященика Каяфи.

А стояв там Симон Петро і грівся. От і мовили до нього: «Чи і ти не з його учнів?» І відрікся той, і відказав: «Ні!»

Каже тоді один із первосвященикових слуг, родич того, якому Петро відрубав вухо: «Чи ж не тебе я бачив у саду з ним?»

Тоді Петро відрікся ще раз. І зараз же півень запіяв!

Повели тоді Ісуса від Каяфи у Преторію. Був же ранок. Та не ввійшли вони у Преторію, щоб не осквернитись, а й могти їсти пасху.

. Вийшов тоді до них Пилат і промовив: «Яке оскарження принесли ви на цього чоловіка?»

А ті йому кричать у відповідь: «Якби не був з нього злочинець, не передавали б ми його тобі!»

Тож каже їм Пилат: «То беріть собі його ви і судіть за вашим законом.» Юдеї ж йому: «Не дозволено нам нікого вбивати!» -

Щоб здійснилося слово Ісуса, що сказав, вказуючи, якою смертю має вмерти.

І ввійшов Пилат знов у преторію, закликав Ісуса і каже до нього: «Ти цар юдейський?»

Ісус же у відповідь: «Кажеш те від себе, а чи інші про мене так тобі оповіли?»

«Хіба ж я юдей? - озвався Пилат. -Народ твій і первосвященики передали тебе мені. Що ти таке зробив?»

«Царство моє не від світу цього, - відрік Ісус. - Було б моє царство від цього світу, то сторожа моя була б воювала, щоби мене не видали юдеям. Але не звідсіля моє царство.»

«То ти таки цар?» - мовив до нього Пилат. І відповів Ісус: «Ти кажеш, що я цар. Я на те уродився і прийшов у світ на те, щоб свідчити істину. Кожен, хто від істини, слухає голос мій.»

«Що таке - істина?» - озвався Пилат до нього. І сказавши те, вийшов знов до юдеїв і каже до них: «Жадної провини не знаходжу я на ньому.

Є у вас, однак, звичай, щоб на Пасху відпустив я вам одного. Тож хочете, щоб я вам юдейського царя відпустив?»

«Ні, не його!» - знову, закричали ті, - але Варавву!» А був же Варавва розбійник.

Переклад Огієнка

Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.

Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.

Отож Юда, узявши відділ війська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоскипами, та з ліхтарями, та з зброєю.

А Ісус, усе відавши, що з Ним статися має, виходить та й каже до них: Кого ви шукаєте?

Йому відповіли: Ісуса Назарянина. Він говорить до них: Це Я... А стояв із ними й Юда, що видав Його.

І як тільки сказав їм: Це Я, вони подалися назад, та й на землю попадали...

І Він знов запитав їх: Кого ви шукаєте? Вони ж відказали: Ісуса Назарянина.

Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я... Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти,

щоб збулося те слово, що Він був сказав: Я не втратив нікого із тих, кого дав Ти Мені.

Тоді Симон Петро, меча мавши, його вихопив, і рубонув раба первосвященика, і відтяв праве вухо йому. А рабу на ім'я було Малх.

Та промовив Ісус до Петра: Всунь у піхви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?

Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопили Ісуса, і зв'язали Його,

і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.

Це ж був той Кайяфа, що порадив юдеям, що ліпше померти людині одній за народ.

А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідом. Той же учень відомий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.

А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відомий був первосвященикові, і сказав воротарці, і впровадив Петра.

І питає Петра воротарка служниця: Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка? Той відказує: Ні!

А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.

А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.

Ісус Йому відповідь дав: Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічого Я не говорив.

Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив.

А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку, говорячи: То так відповідаєш первосвященикові?

Ісус йому відповідь дав: Якщо зле Я сказав, покажи, що то зле; коли ж добре, за що Мене б'єш?

І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.

А Симон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: Чи й ти не з учнів Його? Він відрікся й сказав: Ні!

Говорить один із рабів первосвященика, родич тому, що йому Петро вухо відтяв: Чи тебе я не бачив у саду з Ним?

І знову відрікся Петро, і заспівав півень хвилі тієї...

А Ісуса ведуть від Кайяфи в преторій. Був же ранок. Та вони не ввійшли до преторія, щоб не опоганитись, а щоб їсти пасху.

Тоді вийшов Пилат назовні до них і сказав: Яку скаргу приносите ви на Цього Чоловіка?

Вони відповіли та й сказали йому: Коли б Цей злочинцем не був, ми б Його тобі не видавали.

А Пилат їм сказав: Візьміть Його, та й за вашим Законом судіть Його. Юдеї сказали йому: Нам не вільно нікого вбивати,

щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.

Тоді знову Пилат увійшов у преторій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: Чи Ти Цар Юдейський?

Ісус відповів: Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?

Пилат відповів: Чи ж юдеянин я? Твій народ та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?

Ісус відповів: Моє Царство не із світу цього. Якби із цього світу було Моє Царство, то служба Моя воювала б, щоб не виданий був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси...

Сказав же до Нього Пилат: Так Ти Цар? Ісус відповів: Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос.

Говорить до Нього Пилат: Що є правда? І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: Не знаходжу Я в Ньому провини ніякої.

Та ви маєте звичай, щоб я випустив вам одного на Пасху. Чи хочете отже, відпущу вам Царя Юдейського?

Та знову вони зняли крик, вимагаючи: Не Його, а Варавву! А Варавва був злочинець.

Переклад Куліша

Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.

Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.

Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю.

Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм: Кого шукаєте?

Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.

Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.

Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.

Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.

Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не згубив я з них нїкого.

Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.

Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?

Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,

і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року.

Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.

Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.

Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.

Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.

Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.

Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.

Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.

Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав.

Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?

Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?

Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.

Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.

Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?

Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.

Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.

Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?

Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі.

Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.

Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.

Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?

Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?

Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?

Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од сьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.

Рече тодї Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.

Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.

Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.

Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.

Переклад УБТ Турконяка

Сказавши це, Ісус вийшов зі своїми учнями на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов разом зі своїми учнями.

Знав же це місце і Юда, що зрадив його, бо часто Ісус збирався там із своїми учнями.

Юда, взявши загін і слуг архиєреїв та фарисеїв, прийшов туди із смолоскипами, свічками та зброєю.

Ісус, знаючи все, що його очікує, вийшов і каже їм: Кого шукаєте?

Відповіли йому: Ісуса Назарянина. Каже їм: Це я. Стояв з ними і Юда, зрадник його.

Щойно сказав їм: Це я, - як вони подалися назад і попадали на землю.

Знову запитав їх: Кого шукаєте? Вони ж знов: Ісуса Назарянина.

Відповів Ісус: Я сказав вам, що це я. Якщо, отже, мене шукаєте, відпустіть цих, щоб відійшли,

щоб збулося мовлене слово: З тих, кого ти дав мені, я не погубив жодного з них.

Тоді Симон-Петро, маючи меч, витягнув його, вдарив архиєреєвого раба й відтяв йому праве вухо; ім'я того раба - Малх.

Сказав Ісус Петрові: Сховай меч до піхов. Невже ж мені не пити чаші, яку дав мені Батько?

Тоді вояки, тисяцький і юдейська прислуга схопили Ісуса і зв'язали його.

Повели спочатку до Анни, тестя Каяфи, який був того року архиєреєм.

Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одній людині вмерти за народ.

За Ісусом ішов Симон-Петро та ще один учень. Архиєрей знав цього учня, то він увійшов з Ісусом до архиєреєвого подвір'я.

Петро ж стояв біля воріт іззовні. Вийшов учень, який був знайомий архиєреєві, сказав воротареві і ввів Петра.

Служниця-воротарка каже Петрові: Чи ти часом не з учнів цього чоловіка? Він відказав: Ні.

Стояли тут раби й слуги, які запалили багаття, - бо було холодно, - і грілися. Петро також стояв з ними і грівся.

Архиєрей запитав Ісуса про його учнів, про його науку.

Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синаґоґах і в храмі, де сходяться всі юдеї, і потайки не говорив нічого.

Чому мене питаєте? Запитай тих, які слухали, що я говорив їм. Ось, вони й знають, що я говорив.

Щойно він це сказав, як один з присутніх слуг ударив Ісуса в обличчя, промовивши: Оце ти так відповідаєш архиєреєві?

Промовив до нього Ісус: Якщо я зле сказав, то доведи, що зле; якщо ж добре, то навіщо мене б'єш?

Анна послав його зв'язаним до архиєрея Каяфи.

А Симон-Петро стояв і грівся. Тут іще запитали його: Чи ти не з його учнів? Він заперечив і сказав: Ні.

Каже один із рабів архиєрея, родич того, якому Петро відтяв вухо: Чи не тебе я бачив з ним у садку?

І знову Петро відрікся. І тут заспівав півень.

Повели Ісуса від Каяфи до преторію. Був уже ранок, тому вони не ввійшли до преторію, щоб не опоганитися, але щоб могти їсти пасху.

Вийшов Пилат до них надвір і каже: Яку скаргу маєте проти цього чоловіка?

Відповіли йому і сказали: Якби він не був злочинцем, ми не видали б його тобі.

Сказав їм Пилат: Візьміть його і судіть його за вашим законом. Сказали йому юдеї: Нам не можна нікого вбивати,

- щоб сповнилося Ісусове слово, що його він сказав, зазначаючи, якою смертю мав умерти.

Знову Пилат увійшов до преторію, покликав Ісуса і сказав йому: Чи ти юдейський цар?

Ісус [йому] відповів: Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про мене?

Пилат вів далі: Хіба я юдей? Твій рід і архиєреї видали тебе мені; що ти зробив?

Відповів Ісус: Царство моє не від цього світу; якби моє царство було від цього світу, моя служба подбала б, щоб мене не було видано юдеям. Тепер же моє царство не звідси.

Запитав його Пилат: То ти цар? Відповів Ісус: Ти сам кажеш, що [я] цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про правду. Кожний, хто від правди, слухає мого голосу.

Каже йому Пилат: А що таке - правда? І сказавши це, знову вийшов до юдеїв і повідомляє їм: Жодної вини я в ньому не знаходжу.

Є у вас звичай, щоб я вам відпустив одного на Пасху. Чи хочете, щоб я вам відпустив юдейського царя?

Тоді закричали вони знову, кажучи: Не його, а Вараву. Варава ж був розбійником.

Російський синодальний переклад

Сказав сие, Иисус вышел с учениками Своими за поток Кедрон, где был сад, в который вошел Сам и ученики Его.

Знал же это место и Иуда, предатель Его, потому что Иисус часто собирался там с учениками Своими.

Итак Иуда, взяв отряд воинов и служителей от первосвященников и фарисеев, приходит туда с фонарями и светильниками и оружием.

Иисус же, зная все, что с Ним будет, вышел и сказал им: кого ищете?

Ему отвечали: Иисуса Назорея. Иисус говорит им: это Я. Стоял же с ними и Иуда, предатель Его.

И когда сказал им: это Я, они отступили назад и пали на землю.

Опять спросил их: кого ищете? Они сказали: Иисуса Назорея.

Иисус отвечал: Я сказал вам, что это Я; итак, если Меня ищете, оставьте их, пусть идут,

да сбудется слово, реченное Им: из тех, которых Ты Мне дал, Я не погубил никого.

Симон же Петр, имея меч, извлек его, и ударил первосвященнического раба, и отсек ему правое ухо. Имя рабу было Малх.

Но Иисус сказал Петру: вложи меч в ножны; неужели Мне не пить чаши, которую дал Мне Отец?

Тогда воины и тысяченачальник и служители Иудейские взяли Иисуса и связали Его,

и отвели Его сперва к Анне, ибо он был тесть Каиафе, который был на тот год первосвященником.

Это был Каиафа, который подал совет Иудеям, что лучше одному человеку умереть за народ.

За Иисусом следовали Симон Петр и другой ученик; ученик же сей был знаком первосвященнику и вошел с Иисусом во двор первосвященнический.

А Петр стоял вне за дверями. Потом другой ученик, который был знаком первосвященнику, вышел, и сказал придвернице, и ввел Петра.

Тут раба придверница говорит Петру: и ты не из учеников ли Этого Человека? Он сказал: нет.

Между тем рабы и служители, разведя огонь, потому что было холодно, стояли и грелись. Петр также стоял с ними и грелся.

Первосвященник же спросил Иисуса об учениках Его и об учении Его.

Иисус отвечал ему: Я говорил явно миру; Я всегда учил в синагоге и в храме, где всегда Иудеи сходятся, и тайно не говорил ничего.

Что спрашиваешь Меня? спроси слышавших, что Я говорил им; вот, они знают, что Я говорил.

Когда Он сказал это, один из служителей, стоявший близко, ударил Иисуса по щеке, сказав: так отвечаешь Ты первосвященнику?

Иисус отвечал ему: если Я сказал худо, покажи, что худо; а если хорошо, что ты бьешь Меня?

Анна послал Его связанного к первосвященнику Каиафе.

Симон же Петр стоял и грелся. Тут сказали ему: не из учеников ли Его и ты? Он отрекся и сказал: нет.

Один из рабов первосвященнических, родственник тому, которому Петр отсек ухо, говорит: не я ли видел тебя с Ним в саду?

Петр опять отрекся; и тотчас запел петух.

От Каиафы повели Иисуса в преторию. Было утро; и они не вошли в преторию, чтобы не оскверниться, но чтобы можно было есть пасху.

Пилат вышел к ним и сказал: в чем вы обвиняете Человека Сего?

Они сказали ему в ответ: если бы Он не был злодей, мы не предали бы Его тебе.

Пилат сказал им: возьмите Его вы, и по закону вашему судите Его. Иудеи сказали ему: нам не позволено предавать смерти никого, -

да сбудется слово Иисусово, которое сказал Он, давая разуметь, какою смертью Он умрет.

Тогда Пилат опять вошел в преторию, и призвал Иисуса, и сказал Ему: Ты Царь Иудейский?

Иисус отвечал ему: от себя ли ты говоришь это, или другие сказали тебе о Мне?

Пилат отвечал: разве я Иудей? Твой народ и первосвященники предали Тебя мне; что Ты сделал?

Иисус отвечал: Царство Мое не от мира сего; если бы от мира сего было Царство Мое, то служители Мои подвизались бы за Меня, чтобы Я не был предан Иудеям; но ныне Царство Мое не отсюда.

Пилат сказал Ему: итак Ты Царь? Иисус отвечал: ты говоришь, что Я Царь. Я на то родился и на то пришел в мир, чтобы свидетельствовать о истине; всякий, кто от истины, слушает гласа Моего.

Пилат сказал Ему: что есть истина? И, сказав это, опять вышел к Иудеям и сказал им: я никакой вины не нахожу в Нем.

Есть же у вас обычай, чтобы я одного отпускал вам на Пасху; хотите ли, отпущу вам Царя Иудейского?

Тогда опять закричали все, говоря: не Его, но Варавву. Варавва же был разбойник.