13

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що вибила його година переходу з цього світу до Отця, полюбивши своїх, що були в світі, полюбив їх до кінця.

І під час вечері, коли то диявол уже вклав у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, щоб зрадив його,

Ісус знаючи, що Отець усе дав йому в руки, і що від Бога він вийшов і до Бога повертається,

встав від вечері, скинув одіж, узяв рушника й підперезався.

Тоді налив води до умивальниці й почав обмивати учням ноги та обтирати рушником, яким був підперезаний.

Підходить, отже, і до Симона Петра, - та той йому: «Ти, Господи, - мені вмивати ноги?»

Каже йому Ісус у відповідь: «Те, що я роблю, ти під цю пору не відаєш; зрозумієш потім.»

Петро ж йому каже: «Ні, не митимеш моїх ніг повіки!» - «Коли я тебе не вмию, - одрікає Ісус, - то не матимеш зо мною частки.»

«Господи, - проказує до нього Симон Петро, - то не тільки ноги, але і руки, і голову!»

А Ісус йому: «Тому, хто обмитий, нічого не треба вмивати, крім самих ніг; увесь бо він чистий. І ви чисті, та - не всі.»

Знав бо, хто зрадити його мав, тим то й мовив: «Не всі ви чисті.»

Обмивши їм ноги, вбрався знову в одіж, сів до столу та й каже до них: «Чи знаєте, що я зробив вам?

Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є.

Тож коли вмив вам ноги я - Господь і Учитель, - то й ви повинні обмивати ноги один одному.

Приклад дав я вам, щоб і ви так робили, як оце я вам учинив.

Істинно, істинно говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його.

Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.

Говорю я не про всіх вас, знаю бо, кого обрав я, але щоб збулося Писання: Хто їсть зо мною хліб, той п'яту свою підніс на мене.

Ось нині говорю вам, перед тим. як настане воно, щоб, коли настане, вірили ви, що я - Сущий.

Істинно, істинно говорю вам: Хто приймає того, кого я пошлю, той мене приймає; а хто мене приймає - приймає того, який послав мене.»

Отак сказавши, стривожився Ісус духом. І посвідчив, промовивши: «Істинно, істинно говорю вам: Один з-поміж вас мене зрадить!»

Учні ж поглянули один на одного розгублено, не відаючи, про кого він говорив.

А був за столом, біля грудей, той з його учнів, що його Ісус любив.

До нього й кивнув Симон Петро та мовив йому: «Спитайся лишень, хто той, про якого він каже?»

Отож той, нахилившись до грудей Ісусових, йому й говорить: «Господи, хто то такий?»

«Той, - відповів Ісус, - кому я кусень, умочивши, подам.» І вмочив кусень, і подав його Юді Іскаріотському, синові Симона.

І ввійшов тоді за куснем у нього сатана. «Що робиш - негайно роби!» - сказав йому Ісус.

Та ніхто з тих, що при столі були, не збагнув, до чого він йому це мовив.

. А що мав Юда скарбничку, то й гадав дехто, що Ісус сказав йому: Купи, чого нам треба на свято, - чи щоб роздав щось бідним.

І негайно ж, узявши кусень, вийшов той. А ніч була.

І коли вийшов він, Ісус промовив: «Тепер прославився Син Чоловічий, і Бог прославився в ньому.

І коли Бог прославився в ньому, то Бог і його прославить у собі, - і прославить його незабаром.

Дітоньки, ще трохи я з вами. Шукатимете ви мене, та як я юдеям повідав: Куди я іду, ви піти неспроможні, - так само й вам повідаю нині.

Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного!

З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати.»

Каже до нього Симон Петро: «Господи, куди ж ідеш?» Відказує йому Ісус: «Куди я йду, неспроможен єси зо мною нині йти. Аж потім підеш за мною.»

Петро ж до нього: «Чого бо, Господи, неспроможен я нині йти за тобою? Життя моє за тебе покладу я!»

«Життя твоє покладеш за мене? - відрікає Ісус. - Істинно, істинно кажу тобі: Не запіє і півень, а ти вже тричі відречешся мене.»

Переклад Огієнка

Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала година Йому перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були, до кінця полюбив їх.

Під час же вечері, як диявол уже був укинув у серце синові Симона Юді Іскаріотському, щоб він видав Його,

то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,

устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника й підперізується.

Потому налив Він води до вмивальниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушником, що ним був підперезаний.

І підходить до Симона Петра, а той каже Йому: Ти, Господи, митимеш ноги мені?

Ісус відказав і промовив йому: Що Я роблю, ти не знаєш тепер, але опісля зрозумієш.

Говорить до Нього Петро: Ти повік мені ніг не обмиєш! Ісус відповів йому: Коли Я не вмию тебе, ти не матимеш частки зо Мною.

До Нього проказує Симон Петро: Господи, не самі мої ноги, а й руки та голову!

Ісус каже йому: Хто обмитий, тільки ноги обмити потребує, бо він чистий увесь. І ви чисті, та не всі.

Бо Він знав Свого зрадника, тому то сказав: Ви чисті не всі.

Коли ж пообмивав їхні ноги, і одежу Свою Він надів, засів знову за стіл і промовив до них: Чи знаєте ви, що Я зробив вам?

Ви Мене називаєте: Учитель і Господь, і добре ви кажете, бо Я є.

А коли обмив ноги вам Я, Господь і Вчитель, то повинні й ви один одному ноги вмивати.

Бо то Я вам приклада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.

Поправді, поправді кажу вам: Раб не більший за пана свого, посланець же не більший від того, хто вислав його.

Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!

Не про всіх вас кажу. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту свою!

Уже тепер вам кажу, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.

Поправді, поправді кажу вам: Хто приймає Мого посланця, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!

Промовивши це, затривожився духом Ісус, і освідчив, говорячи: Поправді, поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене!...

І озиралися учні один на одного, непевними бувши, про кого Він каже.

При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.

От цьому кивнув Симон Петро та й шепнув: Запитай, хто б то був, що про нього Він каже?

І, пригорнувшись до лоня Ісусового, той говорить до Нього: Хто це, Господи?

Ісус же відказує: Це той, кому, умочивши, подам Я куска. І, вмочивши куска, подав синові Симона, Юді Іскаріотському!...

За тим же куском тоді в нього ввійшов сатана. А Ісус йому каже: Що ти робиш роби швидше...

Але жаден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чого сказав Він йому.

А тому, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі думали, ніби каже до нього Ісус: Купи, що потрібно на свято для нас, або щоб убогим подав що.

А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.

Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: Тепер ось прославивсь Син Людський, і в Ньому прославився Бог.

Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог прославить у Собі, і зараз прославить Його!

Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але як сказав Я юдеям: Куди Я йду, туди ви прибути не можете, те й вам говорю Я тепер.

Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви!

По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

А Симон Петро Йому каже: Куди, Господи, ідеш Ти? Ісус відповів: Куди Я йду, туди ти тепер іти за Мною не можеш, але потім ти підеш за Мною.

Говорить до Нього Петро: Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не можу? За Тебе я душу свою покладу!

Ісус відповідає: За Мене покладеш ти душу свою? Поправді, поправді кажу Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене...

Переклад Куліша

Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.

І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,

знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,

устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.

Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.

Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?

Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.

Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.

Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.

Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.

Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.

Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?

Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.

Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.

Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.

Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.

Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.

Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.

Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.

Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.

Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.

Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.

Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.

Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.

Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?

Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.

А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.

Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.

Деякі бо думали, - яко ж бо скриньку мав Юда, - що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.

Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.

Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.

Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.

Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.

Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.

По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.

Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.

Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.

Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.

Переклад УБТ Турконяка

Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала його година перейти з цього світу до Батька, виявив любов до своїх, - тих, що в світі, - до кінця полюбив їх.

Під час вечері, як диявол уже поклав був у серце Юди Симонового Іскаріотського його видати,

[Ісус], знаючи, що все дав йому Батько в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,

встав від вечері, скинув одяг і, взявши рушника, підперезався.

Потім налив води до умивальниці і почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.

Наблизився і до Симона-Петра. [А той] каже йому: Господи, чи ж тобі мити мої ноги?

Відповів Ісус і сказав йому: Що я роблю, ти нині не знаєш, але зрозумієш згодом.

Каже йому Петро: Не помиєш моїх ніг ніколи. Відповів йому Ісус: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі мною.

Каже йому Симон-Петро: Господи, - не тільки мої ноги, але й руки та голову.

Каже йому Ісус: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, бо весь чистий; і ви чисті, але не всі.

Знав того, хто зрадить його; тому й сказав, що не всі вони чисті.

Коли помив їхні ноги і взяв свій одяг, знову сів при столі і сказав їм: Чи знаєте, що я зробив вам?

Ви називаєте мене Учителем і Господом - і добре кажете, бо я ним є.

Отже, я, Господь і Учитель, якщо помив ваші ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.

Бо я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як я зробив вам.

Щиру правду, щиру кажу вам, що раб не більший за свого господаря, так само, як посланець не більший за того, що послав його.

Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли виконуєте.

Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав. А щоб збулося Писання: Хто хліб споживає зі мною, підняв проти мене свою п'яту.

Ще перед тим, як це станеться, кажу вам: коли це станеться, щоб ви повірили, що то я.

Щиру правду, щиру кажу вам: хто приймає того, кого я пошлю, - мене приймає; а хто мене приймає, - приймає й того, що мене послав.

Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив це й сказав: Щиру правду, щиру кажу вам, що один із вас зрадить мене.

Учні оглядалися один на одного, не здогадуючись, про кого він говорить.

Один з учнів, якого любив Ісус, лежав при грудях Ісуса.

Кивнув йому Симон-Петро, щоб запитати, хто це міг би бути, про кого говорить.

Прихилившись до грудей Ісуса, каже йому: Господи, хто це?

Відповів Ісус: Це той, якому я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, бере і дає Юді Симоновому Іскаріотському.

І тоді після цього куска хліба ввійшов у нього сатана. Каже йому Ісус: Що робиш, - роби швидко.

Ніхто з тих, що були при столі, не зрозумів, до чого він сказав це йому.

Оскільки в Юди була калита, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібно було на свято, або щоб дав щось бідним.

Отже, взявши той хліб, зараз же вийшов. Була ніч.

Коли вийшов, каже Ісус: Нині прославився Син Людський - і Бог прославився в ньому.

Якщо Бог прославився в ньому, то Бог прославить його в собі, - і тепер прославить його!

Діти, я з вами буду недовго. Будете мене шукати, і як я казав юдеям, - куди я іду, ви не можете прийти, - те й вам нині кажу.

Нову заповідь даю вам: любіть один одного; як я полюбив вас, - щоб і ви любили так один одного.

З того дізнаються всі, що ви мої учні, коли любов матимете між собою.

Каже йому Симон-Петро: Господи, куди йдеш? Відповів йому Ісус: Куди [я] іду, ти не можеш нині за мною іти, але пізніше підеш.

Каже йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за тобою? Душу мою за тебе покладу.

Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за мене покладеш? Щиру правду, щиру кажу тобі: не проспіває півень, як ти тричі зречешся мене.

Російський синодальний переклад

Перед праздником Пасхи Иисус, зная, что пришел час Его перейти от мира сего к Отцу, явил делом, что, возлюбив Своих сущих в мире, до конца возлюбил их.

И во время вечери, когда диавол уже вложил в сердце Иуде Симонову Искариоту предать Его,

Иисус, зная, что Отец все отдал в руки Его, и что Он от Бога исшел и к Богу отходит,

встал с вечери, снял с Себя верхнюю одежду и, взяв полотенце, препоясался.

Потом влил воды в умывальницу и начал умывать ноги ученикам и отирать полотенцем, которым был препоясан.

Подходит к Симону Петру, и тот говорит Ему: Господи! Тебе ли умывать мои ноги?

Иисус сказал ему в ответ: что Я делаю, теперь ты не знаешь, а уразумеешь после.

Петр говорит Ему: не умоешь ног моих вовек. Иисус отвечал ему: если не умою тебя, не имеешь части со Мною.

Симон Петр говорит Ему: Господи! не только ноги мои, но и руки и голову.

Иисус говорит ему: омытому нужно только ноги умыть, потому что чист весь; и вы чисты, но не все.

Ибо знал Он предателя Своего, потому и сказал: не все вы чисты.

Когда же умыл им ноги и надел одежду Свою, то, возлегши опять, сказал им: знаете ли, что Я сделал вам?

Вы называете Меня Учителем и Господом, и правильно говорите, ибо Я точно то.

Итак, если Я, Господь и Учитель, умыл ноги вам, то и вы должны умывать ноги друг другу.

Ибо Я дал вам пример, чтобы и вы делали то же, что Я сделал вам.

Истинно, истинно говорю вам: раб не больше господина своего, и посланник не больше пославшего его.

Если это знаете, блаженны вы, когда исполняете.

Не о всех вас говорю; Я знаю, которых избрал. Но да сбудется Писание: ядущий со Мною хлеб поднял на Меня пяту свою.

Теперь сказываю вам, прежде нежели то сбылось, дабы, когда сбудется, вы поверили, что это Я.

Истинно, истинно говорю вам: принимающий того, кого Я пошлю, Меня принимает; а принимающий Меня принимает Пославшего Меня.

Сказав это, Иисус возмутился духом, и засвидетельствовал, и сказал: истинно, истинно говорю вам, что один из вас предаст Меня.

Тогда ученики озирались друг на друга, недоумевая, о ком Он говорит.

Один же из учеников Его, которого любил Иисус, возлежал у груди Иисуса.

Ему Симон Петр сделал знак, чтобы спросил, кто это, о котором говорит.

Он, припав к груди Иисуса, сказал Ему: Господи! кто это?

Иисус отвечал: тот, кому Я, обмакнув кусок хлеба, подам. И, обмакнув кусок, подал Иуде Симонову Искариоту.

И после сего куска вошел в него сатана. Тогда Иисус сказал ему: что делаешь, делай скорее.

Но никто из возлежавших не понял, к чему Он это сказал ему.

А как у Иуды был ящик, то некоторые думали, что Иисус говорит ему: купи, что нам нужно к празднику, или чтобы дал что-нибудь нищим.

Он, приняв кусок, тотчас вышел; а была ночь.

Когда он вышел, Иисус сказал: ныне прославился Сын Человеческий, и Бог прославился в Нем.

Если Бог прославился в Нем, то и Бог прославит Его в Себе, и вскоре прославит Его.

Дети! недолго уже быть Мне с вами. Будете искать Меня, и, как сказал Я Иудеям, что, куда Я иду, вы не можете придти, так и вам говорю теперь.

Заповедь новую даю вам, да любите друг друга; как Я возлюбил вас, так и вы да любите друг друга.

По тому узнают все, что вы Мои ученики, если будете иметь любовь между собою.

Симон Петр сказал Ему: Господи! куда Ты идешь? Иисус отвечал ему: куда Я иду, ты не можешь теперь за Мною идти, а после пойдешь за Мною.

Петр сказал Ему: Господи! почему я не могу идти за Тобою теперь? я душу мою положу за Тебя.

Иисус отвечал ему: душу твою за Меня положишь? истинно, истинно говорю тебе: не пропоет петух, как отречешься от Меня трижды.