9

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого.

Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він - чи батьки його, що сліпим він уродився?»

«Ані він не згрішив, ані батьки його, - відказав Ісус, - але щоб ділам Божим виявитись на ньому!

, Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, - бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.

І поки я у світі - я світло світу.»

Сказавши те, сплюнув на землю, спого-товив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому.

До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», - що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився - і повернувся зрячим!

Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів - жебрачив?»

Одні казали: То він, - інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!»

Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?»

А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився - і прозрів.»

Вони його тоді питають: «Де він?» - «Не знаю», каже той.

Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв.

Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі.

То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.»

Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них.

І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш - про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.»

Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, - аж поки не закликали батьків отого прозрілого.

Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?»

Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився.

А як він тепер бачить -не знаємо, і хто відкрив йому очі - не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.»

Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме.

Тим то батьки його й казали: Дорослий він, - самого спитайте.

Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік - грішник.»

«Чи грішник він, - озвався він, - я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.»

Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?»

Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?»

Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми - Мойсеєві учні!

. Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»

У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив.

Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить - ось того він вислухує!

Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому.

Був би він не від Бога - нічого не спроможен би був зробити!»

Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.

Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?»

А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?»

Ісус же йому: «Ти бачив його; він - той, хто говорить з тобою.»

Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» - і поклонився йому.

І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, - сліпими стали.»

Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?»

А Ісус їм: «Були б ви сліпі - не мали б ви гріха. Але що кажете: Ми бачимо, - то і гріх ваш зостається.»

Переклад Огієнка

А коли Він проходив, побачив чоловіка, що сліпим був з народження.

І спитали Його учні Його, говорячи: Учителю, хто згрішив: чи він сам, чи батьки його, що сліпим він родився?

Ісус відповів: Не згрішив ані він, ні батьки його, а щоб діла Божі з'явились на ньому.

Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надходить он ніч, коли жаден нічого не зможе виконувати.

Доки Я в світі, Я Світло для світу.

Промовивши це, Він сплюнув на землю, і з слини грязиво зробив, і очі сліпому помазав грязивом,

і до нього промовив: Піди, умийся в ставку Сілоам визначає це Посланий. Тож пішов той і вмився, і вернувся видющим...

А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: Чи ж не той це, що сидів та просив?

Говорили одні, що це він, а інші казали: Ні, подібний до нього. А він відказав: Це я!

І питали його: Як же очі відкрились тобі?

А той оповідав: Чоловік, що Його звуть Ісусом, грязиво зробив, і очі помазав мені, і до мене сказав: Піди в Сілоам та й умийся. Я ж пішов та й умився, і став бачити.

І сказали до нього: Де Він? Відказує той: Я не знаю.

Ведуть тоді до фарисеїв того, що був перше незрячий.

А була то субота, як грязиво Ісус учинив і відкрив йому очі.

І знов запитали його й фарисеї, як видющим він став. А він розповів їм: Грязиво поклав Він на очі мені, а я вмився, та й бачу.

Тоді деякі з фарисеїв казали: Не від Бога Оцей Чоловік, бо суботи не держить. А інші казали: Як же чуда такі може грішна людина чинити? І незгода між ними була.

Тому знову говорять сліпому: Що ти кажеш про Нього, коли очі відкрив Він тобі? А той відказав: Він Пророк!

Юдеї проте йому не повірили, що незрячим він був і прозрів, аж поки не покликано батьків того прозрілого.

І запитали їх, кажучи: Чи ваш оце син, про якого ви кажете, ніби родився сліпим? Як же він тепер бачить?

А батьки його відповіли та сказали: Ми знаєм, що цей то наш син, і що він народився сліпим.

Але як тепер бачить, не знаємо, або хто йому очі відкрив, ми не відаємо. Поспитайте його, він дорослий, хай сам скаже про себе...

Таке говорили батьки його, бо боялись юдеїв: юдеї бо вже були змовились, як хто за Христа Його визнає, щоб той був відлучений від синагоги.

Ось тому говорили батьки його: Він дорослий, його поспитайте.

І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік.

Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!...

І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі?

Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати?

А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві.

Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо.

Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив!

Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він.

Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження.

Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити.

Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали.

Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого?

Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?

Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!...

А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому.

І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі.

І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі?

Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!

Переклад Куліша

І, йдучи мимо, побачив чоловіка, слї- пого зроду.

І спитали в Него ученики Його, говорячи: Рави, хто згрішив: він, чи родителї його, що слїпим родив ся.

Відказав Ісус: Нї він не згрішив, нї родителї його, тільки щоб явились дїла Божі на йому.

Менї треба робити дїла Пославшого мене, поки дня: прийде ніч; тодї нїхто не зможе робити.

Доки я в сьвітї, я сьвітло сьвітові.

Се промовивши, плюнув на землю, і зробив грязиво з слини, та й помазав грязивом очі слїпому,

і рече йому: Іди, вмий ся в купелї Силоамській (що перекладом: Посланий). Пійшов же і вмивсь, та й прийшов видющий.

Сусїди ж, що видїли його перше, що був слїпий, казали: Чи се не той, що сидїв та просив?

Инші казали: Що се той; а другі: Що похожий на него. Він же каже: Що се я.

Сказали тодї йому: Як відкрились твої очі?

Відказав він, і каже: Чоловік, званий Ісус, зробив грязиво, й помазав мої очі, і рече менї: Іди до Силоамської купелї та вмий ся. Пійшовши ж і вмившись, прозрів я.

Сказали тодї йому: Де Він? Каже: Не знаю.

Приводять його до Фарисеїв, колись слїпого.

Була ж субота, як грязиво зробив Ісус, і відкрив його очі.

Знов же питали його Фарисеї, як прозрів. Він же казав їм: Грязиво положив на очі мої, а я вмивсь, та й бачу.

Казали тодї деякі з Фарисеїв: Сей чоловік не від Бога, бо суботи не хоронить. Инші казали: Як може чоловік грішний такі ознаки робити? І була незгода між ними.

Кажуть слїпому знов: Ти що кажеш про Него, що відкрив твої очі? Він же сказав: Що Він пророк.

Не увірували ж Жиди про него, що слїпим був і прозрів, аж доки покликали родителїв самого прозрівшого.

І питали їх, кажучи: Чи се син ваш, про котрого ви кажете, що слїпим родив ся? як же тепер бачить?

Відказали їм родителї його, й казали: Знаємо, що син наш, і що слїпим родив ся;

як же тепер бачить, не знаємо; або хто відкрив його очі, ми не знаємо. Він зріст має, його спитайте; сам про себе нехай говорить.

Се казали родителї його, бо боялись Жидів; уже бо постановили Жиди, щоб, коли хто Його визнає Христом, того вилучити із школи.

Тим родителї його казали: Що зріст має, його питайте.

Покликали тодї вдруге чоловіка, що був слїпим, і сказали йому: Дай славу Богу; ми знаємо, що чоловік сей грішний.

Озвав ся ж той, і сказав: Чи грішний, не знаю; одно знаю, що, слїпим бувши, тепер бачу.

Сказали ж йому знов: Що зробив тобі? як одкрив очі твої?

Відказав їм: Я сказав вам уже, й ви чули. Чого знов хочете чути? Хиба й ви хочете Його учениками бути?

Налаяли його тодї, і казали: Ти ученик Його, ми ж Мойсейові ученики.

Ми знаємо, що Мойсейові глаголав Бог; Сього ж не знаємо, звідкіля Він.

Озвавсь чоловік, і каже їм: Тим воно й дивно, що ви не знаєте, звідкіля Він, а відкрив очі мої.

Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає; хто ж побожний та волю Його чинить, того слухає.

Од віку не чувано, щоб одкрив хто очі зроду слїпому.

Коли б Сей не був від Бога, не міг би робити нїчого.

Озвались і казали йому: У гріхах ти родивсь увесь, і ти навчаєш нас? Та й вигнали його геть.

Почув Ісус, що вигнали його геть, і, знайшовши його, сказав йому: Ти віруєш у Сина Божого?

Озвав ся той, і сказав: Хто Він, Господи, щоб увірував я в Него?

Рече ж йому Ісус: І видїв єси Його, й хто говорить з тобою, се Він.

Він же каже: Вірую, Господи, та й поклонивсь Йому.

І рече Ісус: На суд я в сьвіт сей прийшов, щоб которі не бачять, почали бачити, й щоб которі бачять, слїпими робились.

І почули се деякі з Фарисеїв, що були з Ним, і казали Йому: То й ми слїпі?

Рече їм Ісус: Коли б слїпі були, не мали б гріха; тепер же кажете: Що бачимо; тим гріх ваш остаєть ся.

Переклад УБТ Турконяка

А коли йшов, побачив чоловіка, який був сліпим від народження.

Запитали його учні його, кажучи: Учителю, хто згрішив, - він чи батьки його, що сліпим народився?

Відповів Ісус: Ані він не згрішив, ані його батьки; але - щоб виявилися на ньому Божі діла.

Доки є день, потрібно, щоб робили діла того, хто мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити.

Поки я є в світі, я є світлом для світу.

Сказавши це, плюнув на землю, зробив болото із слини й помазав ним очі сліпому

і сказав йому: Піди вмийся в Силоамській купелі, що в перекладі означає: посланий. Отже, пішов він, умився і прийшов видющим.

Сусіди й ті, що бачили його раніше, як він був жебраком, казали: Чи це не той, що сидів і жебрав?

Одні говорили, що це він, інші говорили, що ні, але подібний до нього. Він [же] казав: Це я.

Тоді випитували в нього: Як тобі відкрилися очі?

Він відповів: Чоловік, що його звуть Ісусом, зробив болото й помазав мої очі та сказав мені: Іди в [купіль] Силоам і вмийся. Я пішов, умився і я прозрів.

І запитали в нього: Де він? Каже: Не знаю.

Ведуть цього, що був колись сліпим, до фарисеїв.

Того дня, коли Ісус зробив болото й відкрив йому очі, була саме субота.

Знову запитували його фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Болото поклав мені на очі, я вмився і бачу.

Деякі з фарисеїв говорили: Ця людина не від Бога, бо не шанує суботи. Інші казали: Як може грішна людина робити такі чуда? І була між ними суперечка.

Знову кажуть сліпому: Що ти скажеш про нього, оскільки відкрив твої очі? Він же сказав: Це пророк.

Але юдеї не повірили в те, що був сліпим і став видющим, доки не покликали батьків цього вилікуваного

й не запитали їх, кажучи: Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить?

Відповіли [їм] його батьки і сказали: Знаємо, що він наш син, що народився сліпим,

а чому тепер бачить, - не знаємо, або хто відкрив йому очі, - ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; хай говорить сам за себе.

Отаке сказали його батьки, бо боялися юдеїв; юдеї вже були змовилися, що коли хто визнає його за Христа, - та й буде відлучений того від синаґоґи.

Ось чому його батьки сказали: Він дорослий, тож самого його запитайте.

Отже, вдруге покликали чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай славу Богові. Ми знаємо, що той чоловік грішний.

У відповідь він сказав: Чи він є грішником, - не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу.

[Ще раз] запитали його: Що він тобі зробив? Як відкрив твої очі?

Відповів їм: Я вам уже сказав - і ви не вислухали. Що іще хочете почути? Чи й ви хочете стати його учнями?

І нарікали на нього, кажучи: Це ти його учень, а ми учні Мойсея.

Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а цього ми не знаємо, звідки він.

Чоловік сказав їм у відповідь: Дивно, що ви не знаєте, звідки він, а він відкрив мої очі.

Адже відомо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить його волю, - того він слухає.

Споконвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим.

Якби він не був від Бога, то не міг би зробити нічого.

А вони йому у відповідь сказали: Ти весь у гріхах народився - і ти ще нас учиш? І вигнали його геть.

Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав [йому]: Чи віриш ти в Людського Сина?

Цей у відповідь сказав: А хто він, Господи, щоб я увірував у нього?

Ісус сказав йому: І ти його бачив, оце він говорить із тобою.

Він же сказав: Вірую, Господи, і вклонився йому.

І сказав Ісус: На суд я прийшов у цей світ, - щоб сліпі бачили, а видющі стали сліпими.

Почули це деякі фарисеї, що були з ним, і сказали йому: Чи й ми сліпі?

Сказав їм Ісус: Якби ви були сліпими, то не мали б гріха; але ви кажете, що бачите, - тож гріх ваш залишається на вас.

Російський синодальний переклад

И, проходя, увидел человека, слепого от рождения.

Ученики Его спросили у Него: Равви! кто согрешил, он или родители его, что родился слепым?

Иисус отвечал: не согрешил ни он, ни родители его, но это для того, чтобы на нем явились дела Божии.

Мне должно делать дела Пославшего Меня, доколе есть день; приходит ночь, когда никто не может делать.

Доколе Я в мире, Я свет миру.

Сказав это, Он плюнул на землю, сделал брение из плюновения и помазал брением глаза слепому,

и сказал ему: пойди, умойся в купальне Силоам, что значит: посланный. Он пошел и умылся, и пришел зрячим.

Тут соседи и видевшие прежде, что он был слеп, говорили: не тот ли это, который сидел и просил милостыни?

Иные говорили: это он, а иные: похож на него. Он же говорил: это я.

Тогда спрашивали у него: как открылись у тебя глаза?

Он сказал в ответ: Человек, называемый Иисус, сделал брение, помазал глаза мои и сказал мне: пойди на купальню Силоам и умойся. Я пошел, умылся и прозрел.

Тогда сказали ему: где Он? Он отвечал: не знаю.

Повели сего бывшего слепца к фарисеям.

А была суббота, когда Иисус сделал брение и отверз ему очи.

Спросили его также и фарисеи, как он прозрел. Он сказал им: брение положил Он на мои глаза, и я умылся, и вижу.

Тогда некоторые из фарисеев говорили: не от Бога Этот Человек, потому что не хранит субботы. Другие говорили: как может человек грешный творить такие чудеса? И была между ними распря.

Опять говорят слепому: ты что скажешь о Нем, потому что Он отверз тебе очи? Он сказал: это пророк.

Тогда Иудеи не поверили, что он был слеп и прозрел, доколе не призвали родителей сего прозревшего

и спросили их: это ли сын ваш, о котором вы говорите, что родился слепым? как же он теперь видит?

Родители его сказали им в ответ: мы знаем, что это сын наш и что он родился слепым,

а как теперь видит, не знаем, или кто отверз ему очи, мы не знаем. Сам в совершенных летах; самого спросите; пусть сам о себе скажет.

Так отвечали родители его, потому что боялись Иудеев; ибо Иудеи сговорились уже, чтобы, кто признает Его за Христа, того отлучать от синагоги.

Посему -то родители его и сказали: он в совершенных летах; самого спросите.

Итак, вторично призвали человека, который был слеп, и сказали ему: воздай славу Богу; мы знаем, что Человек Тот грешник.

Он сказал им в ответ: грешник ли Он, не знаю; одно знаю, что я был слеп, а теперь вижу.

Снова спросили его: что сделал Он с тобою? как отверз твои очи?

Отвечал им: я уже сказал вам, и вы не слушали; что еще хотите слышать? или и вы хотите сделаться Его учениками?

Они же укорили его и сказали: ты ученик Его, а мы Моисеевы ученики.

Мы знаем, что с Моисеем говорил Бог; Сего же не знаем, откуда Он.

Человек прозревший сказал им в ответ: это и удивительно, что вы не знаете, откуда Он, а Он отверз мне очи.

Но мы знаем, что грешников Бог не слушает; но кто чтит Бога и творит волю Его, того слушает.

От века не слыхано, чтобы кто отверз очи слепорожденному.

Если бы Он не был от Бога, не мог бы творить ничего.

Сказали ему в ответ: во грехах ты весь родился, и ты ли нас учишь? И выгнали его вон.

Иисус, услышав, что выгнали его вон, и найдя его, сказал ему: ты веруешь ли в Сына Божия?

Он отвечал и сказал: а кто Он, Господи, чтобы мне веровать в Него?

Иисус сказал ему: и видел ты Его, и Он говорит с тобою.

Он же сказал: верую, Господи! И поклонился Ему.

И сказал Иисус: на суд пришел Я в мир сей, чтобы невидящие видели, а видящие стали слепы.

Услышав это, некоторые из фарисеев, бывших с Ним, сказали Ему: неужели и мы слепы?

Иисус сказал им: если бы вы были слепы, то не имели бы на себе греха; но как вы говорите, что видите, то грех остается на вас.