Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було - Бог.
З Богом було воно споконвіку.
Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.
У ньому було життя, і життя було - світло людей.
І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.
Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому - Йоан.
Прийшов він свідком - свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.
Не був він світло - був лише, щоб свідчити світло.
Справжнє то було світло - те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.
Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його.
Прийшло до своїх, - а свої його не прийняли.
Котрі ж прийняли його - тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;
які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише - від Бога народилися.
І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили - славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.
Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»
Від його повноти прийняли всі ми - благодать за благодать.
Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.
Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, - той об'явив.
Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»
А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я - не Христос.»
То вони спитали його: «Що ж - Ілля ти?» - «Ні», мовив він. «Пророк ти?» - «Ні», відказав він.
Тоді вони йому: «То хто ж ти такий - щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»
Промовив: «Я - голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, - як ото пророк Ісая сказав.»
Були ж посланці з фарисеїв.
Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»
Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;
він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»
Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.
. Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.
Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.
І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»
Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.
І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, - той і христить Святим Духом.
І я бачив і засвідчив: Він - Син Божий.»
Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.
Угледівши ж Ісуса, який надходив, - мовив: «Ось Агнець Божий.»
Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.
Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, - що в перекладі означає: Учителю, - де перебуваєш?»
Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.
Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.
Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, - що у перекладі означає: Христос.»
І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти -Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», - що у перекладі означає: Петро (Скеля).
Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»
А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.
Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, - Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»
Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»
Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»
Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»
Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти - Син Божий, ти - цар Ізраїлів.»
Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, - то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»
І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»
Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово.
Воно в Бога було споконвіку.
Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього.
І життя було в Нім, а життя було Світлом людей.
А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.
Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван.
Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.
Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло.
Світлом правдивим був Той, Хто просвічує кожну людину, що приходить на світ.
Воно в світі було, і світ через Нього повстав, але світ не пізнав Його.
До свого Воно прибуло, та свої відцурались Його.
А всім, що Його прийняли, їм владу дало дітьми Божими стати, тим, що вірять у Ймення Його,
що не з крови, ані з пожадливости тіла, ані з пожадливости мужа, але народились від Бога.
І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця.
Іван свідчить про Нього, і кликав, говорячи: Це був Той, що про Нього казав я: Той, Хто прийде за мною, існував передо мною, бо був перше, ніж я.
А з Його повноти ми одержали всі, а то благодать на благодать.
Закон бо через Мойсея був даний, а благодать та правда з'явилися через Ісуса Христа.
Ніхто Бога ніколи не бачив, Однороджений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.
А це ось свідоцтво Іванове, як юдеї послали були з Єрусалиму священиків та Левитів, щоб спитали його: Хто ти такий?
І він визнав, і не зрікся, а визнав: Я не Христос.
І запитали його: А хто ж? Чи Ілля? І відказує: Ні! Чи пророк? І дав відповідь: Ні!
Сказали ж йому: Хто ж ти такий? щоб дати відповідь тим, хто послав нас. Що ти кажеш про себе самого?
Відказав: Я голос того, хто кличе: В пустині рівняйте дорогу Господню, як Ісая пророк заповів.
Посланці ж із фарисеїв були.
І вони запитали його та сказали йому: Для чого ж ти христиш, коли ти не Христос, ні Ілля, ні пророк?
Відповів їм Іван, промовляючи: Я водою хрищу, а між вами стоїть, що Його ви не знаєте.
Він Той, Хто за мною йде, Хто до мене був, Кому розв'язати ремінця від узуття Його я негідний.
Це в Віфанії діялося, на тім боці Йордану, де христив був Іван.
Наступного дня Іван бачить Ісуса, що до нього йде, та й каже: Оце Агнець Божий, що на Себе гріх світу бере!
Це Той, що про Нього казав я: За мною йде Муж, що передо мною Він був, бо був перше, ніж я.
І не знав я Його; та для того прийшов я, христивши водою, щоб Ізраїлеві Він з'явився.
І свідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, як голуб, із неба, та зоставався на Ньому.
І не знав я Його, але Той, Хто христити водою послав мене, мені оповів: Над Ким Духа побачиш, що сходить і зостається на Ньому, це Той, Хто христитиме Духом Святим.
І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!
Наступного дня стояв знову Іван та двоє з учнів його.
І, поглянувши на Ісуса, що проходив, Він сказав: Ото Агнець Божий!
І почули два учні, як він говорив, та й пішли за Ісусом.
А Ісус обернувся й побачив, що вони йшли за Ним, та й каже до них: Чого ви шукаєте? А вони відказали Йому: Равві перекладене це визначає: Учителю, де Ти живеш?
Він говорить до них: Ходіть і побачте! Ті пішли та й побачили, де Він жив, і в Нього той день перебули. Було ж коло години десятої.
А один із тих двох, що чули від Івана та йшли вслід за Ним, був Андрій, брат Симона Петра.
Він знайшов перше Симона, брата свого, та й говорить до нього: Знайшли ми Месію, що визначає: Христос.
І привів він його до Ісуса. На нього ж споглянувши, промовив Ісус: Ти Симон, син Йонин; будеш званий ти Кифа, що визначає: скеля.
Наступного дня захотів Він піти в Галілею. І знайшов Він Пилипа та й каже йому: Іди за Мною!
А Пилип із Віфсаїди походив, із міста Андрія й Петра.
Пилип Нафанаїла знаходить та й каже йому: Ми знайшли Того, що про Нього писав був Мойсей у Законі й Пророки, Ісуса, сина Йосипового, із Назарету.
І сказав йому Нафанаїл: Та хіба ж може бути з Назарету що добре? Пилип йому каже: Прийди та побач.
Ісус, угледівши Нафанаїла, що до Нього йде, говорить про нього: Ото справді ізраїльтянин, що немає в нім підступу!
Говорить Йому Нафанаїл: Звідки знаєш мене? Ісус відповів і до нього сказав: Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фі?овим деревом був ти.
Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!
Ісус відповів і до нього сказав: Через те віриш ти, що сказав Я тобі, що під фі?овим деревом бачив тебе? Більш від цього побачиш!
І Він каже йому: Поправді, поправді кажу вам: Відтепер ви побачите небо відкрите та Анголів Божих, що на Людського Сина підіймаються та спускаються.
У починї було Слово, й Слово було в Бога, й Бог було Слово.
Воно було в починї у Бога.
Все Ним стало ся; і без Него не стало ся нїщо, що стало ся.
У Йому життє було: й життє було сьвітлом людям.
І сьвітло у темряві сьвітить, і темрява Його не обняла.
Був чоловік посланий від Бога, ймя йому Йоан.
Сей прийшов на сьвідкуваннє, щоб сьвідкувати про сьвітло, щоб усї вірували через него.
Не був він сьвітло, а щоб сьвідкувати про сьвітло.
Було сьвітло правдиве, що просьвічує кожного чоловіка, що приходить на сьвіт.
На сьвітї був, і сьвіт Ним настав, і сьвіт Його не пізнав.
У своє прийшов, і свої не прийняли Його.
Которі ж прийняли Його, дав їм власть дїтьми Божими стати ся, що вірують в імя Його:
що не від крові, нї від хотїння тїлесного, нї від хотїння мужеського, а від Бога родили ся.
І Слово тїлом стало ся, і пробувало між нами (й бачили ми славу Його, славу, яко Єдинородного від Отця), повне благодати і правди.
Йоан сьвідкує про Него, й покликував, глаголючи: Се той, про кого казав я: За мною грядущий поперед мене був; бо перш мене був.
І з повноти Його ми всї прийняли й благодать за благодать.
Бо закон через Мойсея даний був; благодать і правда через Ісуса Христа стала ся.
Бога нїхто не бачив нїколи; єдинородний Син, що в лонї Отця, той вияснив.
І се сьвідченнє Йоанове, як післали Жиди з Єрусалиму священиків та левитів, щоб спитали Його: Хто ти єси?
І визнав, і не відпер ся; а визнав: Що я не Христос.
І питали його: Що ж? Ілия єси ти? І рече: Нї. Пророк єси ти? І відказав: Нї.
Казали ж йому: Хто ж єси? щоб нам одповідь дати тим, що післали нас. Що кажеш про себе?
Рече: Я голос покликуючого в пустинї: Випростайте дорогу Господню, як глаголав Ісаїя пророк.
А послані були з Фарисеїв.
І питали вони його, й казали йому: Чого ж хрестиш, коли ти не Христос, нї Ілия, нї пророк.
Відказав їм Йоан, глаголючи: Я хрещу вас водою; серед вас же стоїть, котрого ви не знаєте:
се за мною Грядущий, що поперед мене був; котрому я недостоєн розвязати ременя обувя Його.
Се в Витаварі стало ся, за Йорданом, де Йоан хрестив.
Назавтра бачить Йоан, що Ісус ійде до него, й рече: Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи сьвіта.
Се Той, про кого я казав: За мною гряде муж, що поперед мене був, бо перше мене був.
І я не знав Його, та, щоб явив ся Ізраїлеві, для того прийшов я, хрестячи водою.
І сьвідкував Йоан, глаголючи: Що бачив я Духа, злинувшого як голуб з неба, і став він над Ним.
І я не знав Його; та пославший мене хрестити водою, той менї глаголав: На кого побачиш, що Дух злине та стане над Ним, се той, що хрестить Духом сьвятим.
І бачив я, і сьвідкував, що се Син Божий.
Назавтра знов стояв Йоан і два з учеників його;
і, споглянувши на Ісуса йдучого, рече: ось Агнець Божий.
І чули його два ученики глаголючого, й пійшли слїдом за Ісусом.
І обернувшись Ісус та побачивши їх слїдом ідучих, рече їм: Чого шукаєте? Вони ж сказали Йому: Рави (що єсть перекладом: Учителю), де пробуваєш?
Рече їм: Ідїть і подивіть ся. Пійшли вони, та й бачили, де пробуває, і перебули в Него день той; було ж коло десятої години.
Один з двох, що чули від Йоана та й пійшли слїдом за ним, був Андрей, брат Симона Петра.
Він знаходить первий брата свого Симона, й каже йому: Знайшли ми Месию (що єсть перекладом: Христос).
І привів його до Ісуса. Поглянувши ж на него Ісус, рече: Ти єси Симон, син Йони; ти назвеш ся Кифа (що єсть перекладом: Петр).
Назавтра хотїв Ісус вийти в Галилею, і знаходить Филипа, й рече йому: Йди слїдом за мною.
Був же Филип із Витсаїди, з города Андреєвого та Петрового.
Знаходить Филип Натанаїла, й каже йому: Про кого писав Мойсей у законї й пророки, знайшли ми, Ісуса, сина Йосифового, що з Назарету.
І каже Натанаїл до него: З Назарету хиба може що добре бути? Каже йому Филип: Іди та й подивись!
Побачив Ісус Натанаїла, йдучого до Него, й рече про него: Ось справдї Ізраїлитянин, що в йому підступу нема.
Каже Йому Натанаїл: Звідкіля мене знаєш? Озвавсь Ісус і рече йому: Перш нїж Филип покликав тебе, як був єси під смоківницею, бачив я тебе.
Озвавсь Натанаїл і каже Йому: Рави, Ти єси Син Божий, Ти єси цар Ізраїлїв.
Озвавсь Ісус і рече йому: Що сказав тобі: Я бачив тебе під смоківницею, то й віруєш? Більше сього бачити меш.
І рече йому: Істино, істино глаголю вам: Від нинї бачити мете небо відкрите, а ангелів Божих, що сходять угору і вниз на Сина чоловічого.
Спочатку було слово, і слово було в Бога, і слово було Богом.
Воно було споконвіку в Бога.
Через нього все постало; а без нього не постало нічого з того, що постало.
У ньому було життя - і життя було світлом для людей,
а світло світить у темряві, і темрява його не огорнула.
З'явився чоловік, посланий від Бога; ім'я йому - Іван.
Він прийшов для свідчення, - щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього.
Не був він світлом, а тільки щоб свідчити про світло.
Правдивим світлом був той, хто освітлює кожну людину, що приходить на світ.
У світі був, і світ через нього постав, але світ його не пізнав.
До своїх прийшов - і свої його не прийняли.
А тим, які прийняли його, дав владу стати Божими дітьми, тим, які вірять у його ім'я.
Вони не народилися ні з крови, ні з тілесного бажання, ані з бажання чоловіка, - але від Бога.
І слово стало тілом, і замешкало між нами, і ми бачили славу його, славу як єдинородного від Батька, сповненого ласки й правди.
Іван свідчить про нього, закликаючи і кажучи: Він той, про кого я говорив, що він іде за мною й переді мною був, бо був раніше від мене.
Бо з його повноти ми всі одержали ласку за ласкою.
Бо закон даний був через Мойсея, а ласка й правда прийшли через Ісуса Христа.
Бога ніхто ніколи не бачив; але єдинородний Бог, який є в лоні Батька, - він визнав.
Це - свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левитів, щоб запитати його: Хто ти є?
І визнав, не зрікся, визнав: Я - не Христос.
І запитали його: То хто ж ти? Чи не Ілля? Відповів: Ні. Чи ти пророк? Відповів: Ні.
Сказали йому: Хто ж ти такий? Щоб дали ми відповідь тим, які послали нас. Що скажеш про себе самого?
Відповів: Я голос того, що волає в пустині: Рівняйте дорогу Господеві, - як ото сказав був пророк Ісая.
Були й послані від фарисеїв.
Запитали його, і сказали йому: Чому хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?
Іван відповів їм, кажучи: Я хрещу водою, але серед вас стоїть той, кого ви не знаєте,
який іде за мною, [але був ще до мене,] - я йому не гідний розв'язати ремінця на взутті.
Це сталося у Витанії, на другім боці Йордану, де Іван хрестив.
Наступного дня він бачить Ісуса, який іде до нього, і каже: Ось ягня Боже, що бере на себе гріх світу.
Це той, про кого я казав, що за мною йде чоловік, який був ще до мене, був раніше від мене.
Я не знав його, але я прийшов хрестити водою, щоб він з'явився Ізраїлеві.
І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, мов голуб із неба, і який зостався на ньому.
Я не знав його, але той, хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над ким побачиш Духа, що сходить і перебуває над ним, - той є тим, хто хрестить Духом Святим.
Так я побачив і засвідчив, що він і є Божим Сином.
Наступного дня знову стояв Іван з двома своїми учнями.
Побачивши Ісуса, що йшов, промовив: Ось Боже ягня.
І почули це обидва його учні, як він казав - і пішли за Ісусом.
Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони за ним ідуть, каже їм: Чого шукаєте? Вони сказали йому: Равві, - що в перекладі означає Учителю, - де ти живеш?
Каже їм: Ходіть і побачите. Прийшли й побачили, де він жив, побули в нього той день;
було це близько десятої години. Андрій, брат Симона - Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за ним.
Він розшукав спочатку свого брата Симона й каже йому: Ми знайшли Месію - тобто в перекладі - Христа.
Привів він його до Ісуса. Ісус, поглянувши на нього, сказав: Ти Симон, син Івана; ти назвешся Кифою, - тобто в перекладі Петром каменем.
Наступного дня забажав він піти в Галилею; знайшов там Пилипа та й каже йому Ісус: Ходи за мною.
Пилип був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра.
Знаходить Пилип Натанаїла й каже йому: Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі написав і пророки, - Ісуса, Йосипового сина з Назарета.
Сказав йому Натанаїл: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Пилип: Прийди й подивися.
Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, який не має в собі підступности.
Каже йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? Відповів Ісус і сказав йому: Ще до того, як закликав тебе Пилип, я бачив тебе, як ти був під смоковницею.
Відповів Натанаїл [і сказав] йому: Равві, ти Син Божий, ти Цар Ізраїлю.
Відповів Ісус і сказав йому: Ти повірив тому, що я сказав тобі, що побачив тебе під смоковницею? Ще більше від цього побачиш!
І каже йому: Щиру правду, щиро кажу вам: [відтепер] побачите відкрите небо, Божих ангелів, які підносяться і опускаються над Людським Сином.
В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог.
Оно было в начале у Бога.
Все чрез Него начало быть, и без Него ничто не начало быть, что начало быть.
В Нем была жизнь, и жизнь была свет человеков.
И свет во тьме светит, и тьма не объяла его.
Был человек, посланный от Бога; имя ему Иоанн.
Он пришел для свидетельства, чтобы свидетельствовать о Свете, дабы все уверовали чрез него.
Он не был свет, но был послан, чтобы свидетельствовать о Свете.
Был Свет истинный, Который просвещает всякого человека, приходящего в мир.
В мире был, и мир чрез Него начал быть, и мир Его не познал.
Пришел к своим, и свои Его не приняли.
А тем, которые приняли Его, верующим во имя Его, дал власть быть чадами Божиими,
которые ни от крови, ни от хотения плоти, ни от хотения мужа, но от Бога родились.
И Слово стало плотию, и обитало с нами, полное благодати и истины; и мы видели славу Его, славу, как Единородного от Отца.
Иоанн свидетельствует о Нем и, восклицая, говорит: Сей был Тот, о Котором я сказал, что Идущий за мною стал впереди меня, потому что был прежде меня.
И от полноты Его все мы приняли и благодать на благодать,
ибо закон дан чрез Моисея; благодать же и истина произошли чрез Иисуса Христа.
Бога не видел никто никогда; Единородный Сын, сущий в недре Отчем, Он явил.
И вот свидетельство Иоанна, когда Иудеи прислали из Иерусалима священников и левитов спросить его: кто ты?
Он объявил, и не отрекся, и объявил, что я не Христос.
И спросили его: что же? ты Илия? Он сказал: нет. Пророк? Он отвечал: нет.
Сказали ему: кто же ты? чтобы нам дать ответ пославшим нас: что ты скажешь о себе самом?
Он сказал: я глас вопиющего в пустыне: исправьте путь Господу, как сказал пророк Исаия.
А посланные были из фарисеев;
И они спросили его: что же ты крестишь, если ты ни Христос, ни Илия, ни пророк?
Иоанн сказал им в ответ: я крещу в воде; но стоит среди вас Некто, Которого вы не знаете.
Он -то Идущий за мною, но Который стал впереди меня. Я недостоин развязать ремень у обуви Его.
Это происходило в Вифаваре при Иордане, где крестил Иоанн.
На другой день видит Иоанн идущего к нему Иисуса и говорит: вот Агнец Божий, Который берет на Себя грех мира.
Сей есть, о Котором я сказал: за мною идет Муж, Который стал впереди меня, потому что Он был прежде меня.
Я не знал Его; но для того пришел крестить в воде, чтобы Он явлен был Израилю.
И свидетельствовал Иоанн, говоря: я видел Духа, сходящего с неба, как голубя, и пребывающего на Нем.
Я не знал Его; но Пославший меня крестить в воде сказал мне: на Кого увидишь Духа сходящего и пребывающего на Нем, Тот есть крестящий Духом Святым.
И я видел и засвидетельствовал, что Сей есть Сын Божий.
На другой день опять стоял Иоанн и двое из учеников его.
И, увидев идущего Иисуса, сказал: вот Агнец Божий.
Услышав от него сии слова, оба ученика пошли за Иисусом.
Иисус же, обратившись и увидев их идущих, говорит им: что вам надобно? Они сказали Ему: Равви, - что значит: учитель, - где живешь?
Говорит им: пойдите и увидите. Они пошли и увидели, где Он живет; и пробыли у Него день тот. Было около десятого часа.
Один из двух, слышавших от Иоанна об Иисусе и последовавших за Ним, был Андрей, брат Симона Петра.
Он первый находит брата своего Симона и говорит ему: мы нашли Мессию, что значит: Христос;
и привел его к Иисусу. Иисус же, взглянув на него, сказал: ты - Симон, сын Ионин; ты наречешься Кифа, что значит: камень Петр.
На другой день Иисус восхотел идти в Галилею, и находит Филиппа и говорит ему: иди за Мною.
Филипп же был из Вифсаиды, из одного города с Андреем и Петром.
Филипп находит Нафанаила и говорит ему: мы нашли Того, о Котором писали Моисей в законе и пророки, Иисуса, сына Иосифова, из Назарета.
Но Нафанаил сказал ему: из Назарета может ли быть что доброе? Филипп говорит ему: пойди и посмотри.
Иисус, увидев идущего к Нему Нафанаила, говорит о нем: вот подлинно Израильтянин, в котором нет лукавства.
Нафанаил говорит Ему: почему Ты знаешь меня? Иисус сказал ему в ответ: прежде нежели позвал тебя Филипп, когда ты был под смоковницею, Я видел тебя.
Нафанаил отвечал Ему: Равви! Ты Сын Божий, Ты Царь Израилев.
Иисус сказал ему в ответ: ты веришь, потому что Я тебе сказал: Я видел тебя под смоковницею; увидишь больше сего.
И говорит ему: истинно, истинно говорю вам: отныне будете видеть небо отверстым и Ангелов Божиих восходящих и нисходящих к Сыну Человеческому.