15

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Усі митарі й грішники приходили до нього, щоб його почути.

А фарисеї з книжниками нарікали: “Цей грішників приймає і їсть разом з ними.”

Тоді Ісус сказав до них цю притчу:

“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і одну з них загубивши, не зоставить дев'ятдесят дев'ять у пустелі та не піде шукати загублену, поки її не знайде?

А, знайшовши, кладе її собі, радіючи, на плечі

й, повернувшися додому, скликає друзів та сусідів і до них каже: Радійте зо мною, бо я знайшов овечку, що була загубилась.

Отак, кажу вам, що на небі буде більша радість над одним грішником, що кається, ніж над дев'ятдесят дев'ятьма праведниками, що їм не треба покаяння.

Або котра жінка, маючи десять драхм, і як одну загубила, не засвітить світла, не замітатиме своєї хати й не шукатиме її старанно, поки не знайде?

А, знайшовши, скличе подруг і сусідок і їм каже: Радійте зо мною, бо я знайшла ту драхму, що була загубила.

Отак, кажу вам, буває між ангелами Божими радість над одним грішником, що кається.”

Він сказав далі: “В одного чоловіка було два сини.

Молодший з них сказав батькові: Тату, дай мені ту частину маєтку, що мені припадає. І батько розділив між ними свій маєток.

Кілька днів потім, молодший, зібравши все, подавсь у край далекий і там розтратив свій маєток, живши розпусно.

І от як він усе прогайнував, настав великий голод у тім краю, і він почав бідувати.

Пішов він і найнявся до одного з мешканців того краю, і той послав його на своє поле пасти свині.

І він бажав би був наповнити живіт світ стручками, що їх їли свині, та й тих ніхто не давав йому.

Опам'ятавшись, він сказав до себе: Скільки то наймитів у мого батька мають подостатком хліба, а я тут з голоду конаю.

Встану та й піду до батька мого і скажу йому: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе!

Я недостойний більше зватися твоїм сином. Прийми мене як одного з твоїх наймитів.

І встав він і пішов до батька свого. І як він був іще далеко, побачив його батько його й, змилосердившись, побіг, на шию йому кинувся і поцілував його.

Тут син сказав до нього: Отче, я прогрішився проти неба й проти тебе. Я недостойний більше зватись твоїм сином.

А батько кликнув до слуг своїх: Притьмом принесіть найкращу одіж, одягніть його, дайте йому на руку перстень і сандалі на ноги.

Та приведіть годоване теля і заріжте, і їжмо, веселімся,

бо цей мій син був мертвий, і ожив, пропав був, і знайшовся. І вони заходились веселитися.

А старший його син був у полі; коли ж він, повертаючись, наблизився до дому, почув музику й танці.

Покликав він одного із слуг і спитав, що воно таке було б.

Той же сказав йому: Брат твій повернувся, і твій батько зарізав годоване теля, бо знайшов його живим-здоровим.

Розгнівався той і не хотів увійти. І вийшов тоді батько й почав його просити.

. А той озвався до батька: Ось стільки років служу тобі й ніколи не переступив ні однієї заповіді твоєї, і ти не дав мені ніколи козеняти, щоб з друзями моїми повеселитись.

Коли повернувся цей син твій, що проїв твій маєток з блудницями, ти зарізав для нього годоване теля.

Батько ж сказав до нього: Ти завжди при мені, дитино, і все моє - твоє.

А веселитись і радіти треба було, бо оцей брат твій був мертвий і ожив, пропав був і знайшовся.”

Переклад Огієнка

Наближались до Нього всі митники й грішники, щоб послухати Його.

Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: Приймає Він грішників та з ними їсть.

А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:

Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?

А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє.

І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену.

Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...

Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не знайде?

А знайшовши, кличе приятельок та сусідок та каже: Радійте зо мною, бо знайшла я загублену драхму!

Так само, кажу вам, радість буває в Божих Анголів за одного грішника, який кається.

І Він оповів: У чоловіка одного було два сини.

І молодший із них сказав батькові: Дай мені, батьку, належну частину маєтку! І той поділив поміж ними маєток.

А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого краю, і розтратив маєток свій там, живучи марнотратно.

А як він усе прожив, настав голод великий у тім краї, і він став бідувати.

І пішов він тоді і пристав до одного з мешканців тієї землі, а той вислав його на поля свої пасти свиней.

І бажав він наповнити шлунка свого хоч стручками, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому.

Тоді він спам'ятався й сказав: Скільки в батька мого наймитів мають хліба аж надмір, а я отут з голоду гину!

Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе...

Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одного з своїх наймитів...

І, вставши, пішов він до батька свого. А коли він далеко ще був, його батько вгледів його, і переповнився жалем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!

І озвався до нього той син: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм...

А батько рабам своїм каже: Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягніть, і персня подайте на руку йому, а сандалі на ноги.

Приведіть теля відгодоване та заколіть, будемо їсти й радіти,

бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся! І почали веселитись вони.

А син старший його був на полі. І коли він ішов й наближався до дому, почув музики та танці.

І покликав одного зо слуг, та й спитав: Що це таке?

А той каже йому: То вернувся твій брат, і твій батько звелів заколоти теля відгодоване, бож здоровим його він прийняв.

І розгнівався той, і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.

А той відповів і до батька сказав: Ото, стільки років служу я тобі, і ніколи наказу твого не порушив, ти ж ніколи мені й козеняти не дав, щоб із приятелями своїми потішився я...

Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудницями, ти для нього звелів заколоти теля відгодоване...

І сказав він йому: Ти завжди зо мною, дитино, і все моє то твоє!

Веселитись та тішитись треба було, бо цей брат твій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся!

Переклад Куліша

Приближували ся ж до Него всї митники й грішники, слухати Його.

І нарекали Фарисеї та письменники, кажучи: Що сей грішників приймає і їсть із ними.

Сказав же до них приповість сю, глаголючи:

Которий чоловік з вас, мавши сотню овечок, та загубивши одну з них, не зоставить девятьдесять і девять у степу, та не пійде за загубленою, доки знайде її?

А знайшовши, положить на плечі собі, радїючи.

І, прийшовши до дому, скликає другів та сусїд, кажучи їм: Радуйтесь зо мною, бо я знайшов овечку мою загублену.

Глаголю вам, що оттак радість буде на небі над одним грішником каючим ся, більше нїж над девятьдесять і девятьма праведниками, котрим не треба покаяння.

Або котора жінка, мавши десять драхім, коли згубить драхму одну, не сьвітить сьвітла, та не вимітає хати, та не шукає пильно, доки знайде?

А знайшовши кличе подруг та сусїдок, кажучи: Радуйтесь зо мною, бо я знайшла драхму, що була згубила.

Так, глаголю вам, радість буде перед ангелами Божими над одним грішником каючим ся.

Рече ж: Один чоловік мав два сини,

і сказав молодший з них батькові: Отче, дай менї частину маєтку, що впадає менї. І роздїлив їм прожиток.

І не по многих днях, зібравши все молодший син, від'їхав у землю далеку, та й протратив там маєток свій, живучи блудно.

Як же проїв усе, настала голоднеча велика в землї тій; і почав він терпіти недостаток.

І пійшовши пристав до одного з міщан землї тієї; і післав той його на поля свої пасти свинї.

І бажав він сповнити живіт свій лушпиннєм, що їли свинї, та й нїхто не давав йому.

Опамятавшись же, сказав: Скільки наймитів у батька мого надто мають хлїба! я ж голодом погибаю.

Уставши, пійду до батька мого, й скажу йому: Отче, згрішив я на небо й перед тобою,

і вже недостоєн зватись сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх.

І вставши пійшов до батька свого. Ще ж він далеко був, побачив його батько його, й змилосердивсь, і побігши упав на шию йому, й поцїлував його.

Каже ж йому син: Отче, згрішив я на небо й перед тобою, і вже не достоєн зватись сином твоїм.

Каже ж батько до слуг своїх: принесїть шату найпершу та й одягнїть його; й дайте перстень на руку йому, й чоботи на ноги;

і, привівши теля годоване, заколїть і ївши веселїмось:

бо сей син мій мертвий був, та й ожив; згинув був, та й знайшов ся. І почали веселитись.

Був же син його старший на полї, і, як ідучи зближавсь до господи, почув сьпіви да танцї.

І покликавши одного з слуг, питав, що б се було таке.

Той же каже йому: Що брат твій прийшов, і заколов батько твій теля годоване, що здорового його прийняв.

Розсердив ся ж і не схотїв увійти. Оце ж батько його вийшовши просив його.

Він же, озвавшись, рече батькові: Ось стільки лїт служу тобі, й нїколи заповідї твоєї не переступив, та й нїколи менї не дав єси козеняти, щоб з приятелями моїми повеселитись;

як же син твій сей, проївши свій прожиток з блудницями, прийшов, заколов єси йому теля годоване.

Він же рече йому: Дитино, ти все зо мною єси, і все, що моє, твоє;

веселити ж ся і радувати ся треба було, що брат твій сей мертвий був, та й ожив, і згинув був, та й знайшов ся.

Переклад УБТ Турконяка

Наближалися до нього всі митники і грішники, щоб послухати його.

І нарікали фарисеї та книжники, кажучи, що він грішників приймає і з ними їсть.

А він розповів їм ось таку притчу, кажучи:

Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев'яносто дев'ять у пустині та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її?

І, знайшовши, кладе на свої рамена, радіючи,

і, прийшовши до хати, скликає друзів та сусідів, кажучи їм: Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, що загубилася.

Кажу вам, що за одного грішника, який покається, радість на небі буде більша, ніж за дев'яноста дев'ятьма праведниками, які не потребують покаяння.

Або яка жінка, маючи десять драхм, якщо загубила одну драхму, не запалює світильника і не замітає хати, шукаючи пильно, доки не знайде?

І, знайшовши, скликає приятельок та сусідів, кажучи: Радійте зі мною, бо я знайшла драхму, що загубилася.

Такою, кажу вам, буває радість у Божих ангелів за одного грішника, який кається.

Він розповів: Один чоловік мав двох синів.

І сказав молодший з них до батька: Батьку, дай належну мені частину майна. І той поділив між ними майно.

А через кілька днів забравши все, молодший син подався до далекого краю і там змарнував своє майно, живучи розпусно.

Як змарнував усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати.

Пішов він та й пристав до одного з жителів тієї землі; той послав його на свої поля пасти свиней.

І бажав він втамувати свій голод жолудями, що їх їли свині, але ніхто йому не давав.

Опам'ятавшись, він сказав: Скільки лишається хліба в наймитів мого батька, а я ж тут гину з голоду.

Устану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я прогрішився перед небом і перед тобою,

і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів.

Вставши, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його і змилосердився; побігши, впав йому на шию і поцілував його.

Син сказав йому: Батьку, я прогрішився перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм.

А батько сказав до своїх рабів: Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і взуття на ноги;

приведіть теля відгодоване та заколіть; будемо їсти й веселитися,

бо цей мій син був мертвий - і ожив, пропав був - і знайшовся. І почали веселитися.

А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці.

Покликавши одного зі слуг, спитав, що ж то таке.

Той сказав йому: Це твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв.

Розгнівався ж він і не хотів увійти; його батько вийшов та вмовляв його.

А він у відповідь сказав своєму батькові: Ось, стільки літ я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями.

Коли ж цей твій син, що змарнував твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля.

І він сказав йому: Дитино, ти завжди зі мною, і все моє - твоє;

а тут треба було таки веселитися і зрадіти, бо цей твій брат був мертвий - і ожив, пропав був - і знайшовся.

Російський синодальний переклад

Приближались к Нему все мытари и грешники слушать Его.

Фарисеи же и книжники роптали, говоря: Он принимает грешников и ест с ними.

Но Он сказал им следующую притчу:

кто из вас, имея сто овец и потеряв одну из них, не оставит девяноста девяти в пустыне и не пойдет за пропавшею, пока не найдет ее?

А найдя, возьмет ее на плечи свои с радостью

и, придя домой, созовет друзей и соседей и скажет им: порадуйтесь со мною: я нашел мою пропавшую овцу.

Сказываю вам, что так на небесах более радости будет об одном грешнике кающемся, нежели о девяноста девяти праведниках, не имеющих нужды в покаянии.

Или какая женщина, имея десять драхм, если потеряет одну драхму, не зажжет свечи и не станет мести комнату и искать тщательно, пока не найдет,

а найдя, созовет подруг и соседок и скажет: порадуйтесь со мною: я нашла потерянную драхму.

Так, говорю вам, бывает радость у Ангелов Божиих и об одном грешнике кающемся.

Еще сказал: у некоторого человека было два сына;

и сказал младший из них отцу: отче! дай мне следующую мне часть имения. И отец разделил им имение.

По прошествии немногих дней младший сын, собрав все, пошел в дальнюю сторону и там расточил имение свое, живя распутно.

Когда же он прожил все, настал великий голод в той стране, и он начал нуждаться;

и пошел, пристал к одному из жителей страны той, а тот послал его на поля свои пасти свиней;

и он рад был наполнить чрево свое рожками, которые ели свиньи, но никто не давал ему.

Придя же в себя, сказал: сколько наемников у отца моего избыточествуют хлебом, а я умираю от голода;

встану, пойду к отцу моему и скажу ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою

и уже недостоин называться сыном твоим; прими меня в число наемников твоих.

Встал и пошел к отцу своему. И когда он был еще далеко, увидел его отец его и сжалился; и, побежав, пал ему на шею и целовал его.

Сын же сказал ему: отче! я согрешил против неба и пред тобою и уже недостоин называться сыном твоим.

А отец сказал рабам своим: принесите лучшую одежду и оденьте его, и дайте перстень на руку его и обувь на ноги;

и приведите откормленного теленка, и заколите; станем есть и веселиться!

ибо этот сын мой был мертв и ожил, пропадал и нашелся. И начали веселиться.

Старший же сын его был на поле; и возвращаясь, когда приблизился к дому, услышал пение и ликование;

и, призвав одного из слуг, спросил: что это такое?

Он сказал ему: брат твой пришел, и отец твой заколол откормленного теленка, потому что принял его здоровым.

Он осердился и не хотел войти. Отец же его, выйдя, звал его.

Но он сказал в ответ отцу: вот, я столько лет служу тебе и никогда не преступал приказания твоего, но ты никогда не дал мне и козленка, чтобы мне повеселиться с друзьями моими;

а когда этот сын твой, расточивший имение свое с блудницами, пришел, ты заколол для него откормленного теленка.

Он же сказал ему: сын мой! ты всегда со мною, и все мое твое,

а о том надобно было радоваться и веселиться, что брат твой сей был мертв и ожил, пропадал и нашелся.