10

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти.

Він до них промовив: “Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива.

Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки.

Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте.

В який же дім не ввійшли б ви, скажіть перше: Мир домові цьому!

І коли там є котрийсь син миру, мир ваш покоїтиметься на ньому; а коли ні, до вас він повернеться.

І зоставайтесь у тім домі, споживайте та пийте, що в них є: достоїн бо робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати.

І в яке місто ви не ввійшли б, і вас приймуть, їжте, що поставлять перед вами;

оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: Наблизилося до вас Царство Боже.

Коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, то, вийшовши на їхні вулиці, скажіть:

Ми вам обтрушуємо й порох з вашого міста, що прилип до наших ніг; тільки знайте, що Царство Боже близько.

Кажу вам: Того дня навіть Содомові буде легше, ніж тому місту.

Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі та Сидоні сталися ті чуда, що зроблені у вас, вони б давно покаялися, сидячи у веретищі й попелі!

Та Тирові й Сидонові легше буде під час суду, ніж вам.

Та й ти, Капернауме, невже піднімешся аж до неба? Аж до самого пекла провалишся!

Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.”

Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.”

Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба.

Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу - й ніщо вам не пошкодить.

Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.”

Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.

Все передав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто є Син, крім Отця, і хто є Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити!”

Потім, звернувшися до самих учнів, він промовив: “Щасливі очі, що бачать, що ви бачите.

Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.”

І ось якийсь законовчитель устав, щоб його випробувати, та й каже: “Учителю, що мені робити, щоб вічне життя осягнути?”

А Ісус мовив до нього: “В законі що написано? Як там читаєш?”

Озвався той і каже: “Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю; а ближнього твого, як себе самого.”

“Ти добре відповів”, сказав (Ісус), “роби це й будеш жити.”

Та той, бажаючи себе самого виправдати, каже до Ісуса: “А хто мій ближній?”

Мовив тоді Ісус, кажучи: “Один чоловік спускався з Єрусалиму до Єрихону й потрапив розбійникам, що його обдерли й побили тяжко та й пішли геть, зоставивши півмертвого.

Випадком ішов якийсь священик тією дорогою; побачив він його й, збочивши, пройшов мимо.

Так само й левіт прийшов на те місце, глянув на нього й пройшов мимо.

Але один самарянин, що був у дорозі, зненацька надійшов (на нього) й, побачивши його, змилосердився.

Він приступив до нього, перев'язав йому рани, полив їх оливою і вином; потім посадив його на власну скотину, привів до заїзду й доглянув за ним.

На другий день він вийняв два динари, дав їх господареві й мовив: Доглядай за ним, і те, що витратиш на нього більше, я заплачу тобі, коли повернуся.

Хто з оцих трьох, на твою думку, був ближнім тому, що потрапив розбійникам у руки?”

Він відповів: “Той, хто вчинив над ним милосердя.” Тоді Ісус сказав до нього: “Іди і ти роби так само.”

Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату.

Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова.

Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.”

Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато,

одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.”

Переклад Огієнка

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

Переклад Куліша

Після ж сього настановив Господь і других сїмдесять, та й післав їх по двоє перед лицем своїм у кожний город і місце, куди мав сам ійти.

Рече ж до них: Жниво велике, робітника ж мало: просїть же Господа жнива, щоб випровадив робітників на жниво своє.

Ійдїть; ось я посилаю вас, як ягнят між вовки.

Не носїть калитки, нї торбини, нї обувя, і нїкого в дорозї не витайте.

У котру ж господу ввійдете, перше кажіть: Впокій домові сьому;

і коли там буде син упокою, спочине на йому впокій ваш; коли ж нї, до вас вернеть ся.

У тім же дому зоставайтесь, ївши й пивши, що є в них: достоєн бо робітник нагороди своєї. Не ходїть од хати до хати.

І в которий город увійдете, й приймуть вас, їжте що поставлять перед вами,

і сцїляйте в ньому недужих, і кажіть їм: Наближилось до вас царство Боже.

У которий же город прийдете й не приймуть вас, вийшовши на улицї його, скажіть:

І порох, що поприлипав до нас із города вашого, обтрушуємо вам; тільки ж се знайте, що наближилось до вас царство Боже.

Глаголю ж вам, що Содомлянам дня того одраднїщ буде, нїж городові тому.

Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коли б у Тирі та Сидонї стались чудеса, що стали ся в вас, давно б, у веретищі та в попелї сидячи, покаялись.

Тільки ж Тирові й Сидонові одраднїщ буде на судї, нїж вам.

І ти, Капернауме, що аж до неба підняв ся, аж у пекло провалиш ся.

Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; хто ж мною гордує, гордує Пославшим мене.

І вернулись сїмдесять назад з радощами, кажучи: Господи, й біси корять ся нам в імя Твоє.

Рече ж їм: Видїв я сатану, як блискавку з неба падаючого.

Ось даю вам силу наступати на гадюки й на скорпиони, й на всю силу ворожу, й нїщо вам не шкодити ме.

Тільки ж бо сим не втїшайтесь, що духи вам корять ся; втїшайте ся ж більш, що імена ваші написані на небесах.

Того часу зрадїв духом Ісус, і рече: Дякую Тобі, Отче, Господи неба й землї, що втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив недолїткам. Так, Отче: бо так воно вподобалось перед Тобою.

Усе передане менї від Отця; і нїхто не знає, хто Син, тільки Отець, і хто Отець, тільки Син та кому схоче Син одкрити.

І, обернувшись до учеників на самотї, рече: Блаженні очі, котрі бачять, що ви бачите:

глаголю бо вам: Що многі пророки й царі хотїли бачити, що ви бачите, та й не бачили, й чути, що ви чуєте, та й не чули.

І ось, законник один устав, спокушуючи Його й кажучи: Учителю, що робивши, життє вічнє наслїджу?

Він же рече до него: В законї що написано? як читаєш?

Він же, озвавшись, каже: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всією думкою твоєю, та ближнього твого, як себе самого.

Рече ж йому: Право відказав єси. Се чини, то й жити меш.

Він же, хотївши оправдити себе, каже до Ісуса: Хто ж мій ближнїй?

Підхопивши ж Ісус, рече: Чоловік один ійшов з Єрусалиму в Ерихон, і попав ся розбійникам, котрі, обдерши його й рани завдавши, пійшли, зоставивши півмертвого.

Случаєм ійшов якийся священик дорогою тією, і, побачивши його, пройшов мимо.

Так само ж і левит, лучившись на те місце, приступивши й подивившись, пройшов мимо.

Самарянин же один, ідучи дорогою, прийшов до него й, побачивши його, милосердував ся,

і, приступивши, обвязав рани його, ллючи оливу та вино, й, посадивши його на свою скотину, привів його в гостинницю, і пильнував його;

а назавтра, одходячи, вийняв два денариї, дав гостинникові, та й каже йому: Доглядай його, і що над се видаси, я, вернувшись, оддам тобі.

Хто ж оце з тих трох здаєть ся тобі ближнїм тому, що попавсь між розбійники?

Він же каже: Хто зробив милость йому. Рече тодї йому Ісус: Іди й ти чини так.

Стало ся ж, як ійшли вони, увійшов Він ув одно село; жінка ж одна, на ймя Марта, прийняла Його в господу свою.

А була в неї сестра, звана Мария, котра, сївши в ногах у Ісуса, слухала слово Його.

Марта ж зайнялась великою послугою; ставши ж каже: Господи, чи байдуже Тобі, що сестра моя одну мене зоставила послугувати? Скажи ж їй, щоб менї помагала.

Озвавши ся ж рече їй Ісус: Марто, Марто, журиш ся та побиваєш ся про многе,

одного ж треба. Мария добру частину вибрала, що не відніметь ся від неї.

Переклад УБТ Турконяка

Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два поперед себе до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти.

Промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнива, щоб вивів робітників на своє жниво.

Ідіть: оце посилаю вас, як ягнят між вовками.

Не несіть ні торби, ні палиці, ні взуття; нікого в дорозі не вітайте.

До якої ж тільки оселі ввійдете, перше кажіть: Мир дому цьому!

І коли буде там син миру, спочине на ній мир ваш; коли ж ні, - до вас повернеться.

В тій же оселі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний винагороди своєї. Не переходьте з дому в дім.

І в яке тільки місто ввійдете і де приймуть вас, їжте те, що дадуть вам;

лікуйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство.

А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його та й скажіть:

Навіть порох, що прилип нам до ніг із вашого міста, струшуємо. Але знайте: наблизилось [до вас] Боже Царство.

Кажу вам, що содомцям того дня буде легше, ніж містові цьому.

Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чуда, які сталися у вас, вони давно вже покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі.

Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.

А ти, Капернауме, чи ж до неба піднесешся, - до аду зійдеш!

Хто слухає вас, - той мене слухає; і хто гордує вами, - мною гордує; хто ж гордує мною, гордує тим, хто послав мене.

Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через твоє ім'я.

Він сказав їм: Бачив я сатану, що, наче блискавка, з неба впав.

Ось дав я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, - і ніщо вам не пошкодить.

Одначе не радійте тим, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небі.

Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю тебе, Батьку, Господи неба й землі, бо приховав ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. Так, Батьку, бо так було тобі до вподоби.

[Звернувшись до учнів, сказав]: Усе мені передав мій Батько; і ніхто не знає, хто Син, хіба тільки Батько; і хто є Батько, - хіба тільки Син, - і кому захоче Син відкрити.

Звернувшись до учнів на самоті, сказав: Блаженні очі, що бачать те, що бачите ви.

Кажу вам, що численні пророки й царі бажали б бачити те, що ви бачите, - але не побачили; і почути те, що ви чуєте, - але не почули.

І ось один законник підвівся і сказав, випробовуючи його: Учителю, що маю зробити, щоб мати вічне життя?

Він же відповів йому: Що в законі написано? Як читаєш?

Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.

Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, - і житимеш.

А той, бажаючи виправдати себе, сказав до Ісуса: А хто є моїм ближнім?

У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима до Єрихона і потрапив до розбійників, що обібрали його й завдали йому ран та й відійшли, залишивши його ледве живим.

Проходив випадково один священик тією дорогою і, побачивши його, обминув;

так само ж і левит, бувши на тому місці, поглянув і обминув.

А якийсь самарянець, проходячи, наблизився до нього і, побачивши, змилосердився.

Підійшов, перев'язав його рани, зливши на них олію і вино. Посадовив його на худобину, привіз до гостиниці і подбав за нього.

А на другий день, [як відходив], вийняв два динарії, дав власникові гостиниці і сказав: Дбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимусь.

Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім того, який попався розбійникам?

Він відповів: Того, що змилосердився над ним. Сказав йому Ісус: Іди й роби так само.

А як ішли вони [і] сам він увійшов до якогось села, то одна жінка, на ім'я Марта, прийняла його [до своєї оселі].

Мала вона сестру, що звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала його слова.

Марта клопоталась про все приготуванням; спинившись, сказала: Господи, чи тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла?

У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим,

а потрібне - одне. Марія ж обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.

Російський синодальний переклад

После сего избрал Господь и других семьдесят учеников, и послал их по два пред лицем Своим во всякий город и место, куда Сам хотел идти,

и сказал им: жатвы много, а делателей мало; итак, молите Господина жатвы, чтобы выслал делателей на жатву Свою.

Идите! Я посылаю вас, как агнцев среди волков.

Не берите ни мешка, ни сумы, ни обуви, и никого на дороге не приветствуйте.

В какой дом войдете, сперва говорите: мир дому сему;

и если будет там сын мира, то почиет на нем мир ваш, а если нет, то к вам возвратится.

В доме же том оставайтесь, ешьте и пейте, что у них есть, ибо трудящийся достоин награды за труды свои; не переходите из дома в дом.

И если придете в какой город и примут вас, ешьте, что вам предложат,

и исцеляйте находящихся в нем больных, и говорите им: приблизилось к вам Царствие Божие.

Если же придете в какой город и не примут вас, то, выйдя на улицу, скажите:

и прах, прилипший к нам от вашего города, отрясаем вам; однако же знайте, что приблизилось к вам Царствие Божие.

Сказываю вам, что Содому в день оный будет отраднее, нежели городу тому.

Горе тебе, Хоразин! горе тебе, Вифсаида! ибо если бы в Тире и Сидоне явлены были силы, явленные в вас, то давно бы они, сидя во вретище и пепле, покаялись;

но и Тиру и Сидону отраднее будет на суде, нежели вам.

И ты, Капернаум, до неба вознесшийся, до ада низвергнешься.

Слушающий вас Меня слушает, и отвергающийся вас Меня отвергается; а отвергающийся Меня отвергается Пославшего Меня.

Семьдесят учеников возвратились с радостью и говорили: Господи! и бесы повинуются нам о имени Твоем.

Он же сказал им: Я видел сатану, спадшего с неба, как молнию;

се, даю вам власть наступать на змей и скорпионов и на всю силу вражью, и ничто не повредит вам;

однакож тому не радуйтесь, что духи вам повинуются, но радуйтесь тому, что имена ваши написаны на небесах.

В тот час возрадовался духом Иисус и сказал: славлю Тебя, Отче, Господи неба и земли, что Ты утаил сие от мудрых и разумных и открыл младенцам. Ей, Отче! Ибо таково было Твое благоволение.

И, обратившись к ученикам, сказал: все предано Мне Отцем Моим; и кто есть Сын, не знает никто, кроме Отца, и кто есть Отец, не знает никто, кроме Сына, и кому Сын хочет открыть.

И, обратившись к ученикам, сказал им особо: блаженны очи, видящие то, что вы видите!

ибо сказываю вам, что многие пророки и цари желали видеть, что вы видите, и не видели, и слышать, что вы слышите, и не слышали.

И вот, один законник встал и, искушая Его, сказал: Учитель! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?

Он же сказал ему: в законе что написано? как читаешь?

Он сказал в ответ: возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим, и всею душею твоею, и всею крепостию твоею, и всем разумением твоим, и ближнего твоего, как самого себя.

Иисус сказал ему: правильно ты отвечал; так поступай, и будешь жить.

Но он, желая оправдать себя, сказал Иисусу: а кто мой ближний?

На это сказал Иисус: некоторый человек шел из Иерусалима в Иерихон и попался разбойникам, которые сняли с него одежду, изранили его и ушли, оставив его едва живым.

По случаю один священник шел тою дорогою и, увидев его, прошел мимо.

Также и левит, быв на том месте, подошел, посмотрел и прошел мимо.

Самарянин же некто, проезжая, нашел на него и, увидев его, сжалился

и, подойдя, перевязал ему раны, возливая масло и вино; и, посадив его на своего осла, привез его в гостиницу и позаботился о нем;

а на другой день, отъезжая, вынул два динария, дал содержателю гостиницы и сказал ему: позаботься о нем; и если издержишь что более, я, когда возвращусь, отдам тебе.

Кто из этих троих, думаешь ты, был ближний попавшемуся разбойникам?

Он сказал: оказавший ему милость. Тогда Иисус сказал ему: иди, и ты поступай так же.

В продолжение пути их пришел Он в одно селение; здесь женщина, именем Марфа, приняла Его в дом свой;

у нее была сестра, именем Мария, которая села у ног Иисуса и слушала слово Его.

Марфа же заботилась о большом угощении и, подойдя, сказала: Господи! или Тебе нужды нет, что сестра моя одну меня оставила служить? скажи ей, чтобы помогла мне.

Иисус же сказал ей в ответ: Марфа! Марфа! ты заботишься и суетишься о многом,

а одно только нужно; Мария же избрала благую часть, которая не отнимется у нее.