6

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.

Деякі з фарисеїв їм сказали: “Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу?”

Ісус відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним?

Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, - хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам?”

Далі сказав їм: “Син Чоловічий - Владика і суботи.”

Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.

От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.

Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку: “Підведись і стань посередині!” Підвівся той і став.

Тоді Ісус до них промовив: “Питаю вас: Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя, чи погубити?”

І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього: “Простягни свою руку!” Той зробив так, і його рука стала здорова.

Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити б.

Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.

А як настав день, "покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами:

Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,

Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,

Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.

Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.

Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.

Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.

Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, - бо ваше Царство Боже.

Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.

Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради.

Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.

Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.

Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.

Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.

А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,

благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.

. Тому, хто б'є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.

Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.

І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.

Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.

І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять.

І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.

Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.

Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.

Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.

Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.”

Він їм сказав також і притчу: “Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму?

Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.

Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш?

І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, - ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.

Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.

Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.

Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж - з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.

Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю?

Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, - покажу вам на кого він схожий.

Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.

Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.”

Переклад Огієнка

І сталось, як Він переходив ланами, у суботу, Його учні зривали колосся та їли, розтерши руками.

А деякі з фарисеїв сказали: Нащо робите те, чого не годиться робити в суботу?

І промовив Ісус їм у відповідь: Хіба ви не читали того, що зробив був Давид, коли сам зголоднів, також ті, хто був із ним?

Як він увійшов був до Божого дому, і, взявши хліби показні, яких їсти не можна було, тільки самим священикам, споживав, і дав тим, хто був із ним?

І сказав Він до них: Син Людський Господь і суботі!

І сталось, як в іншу суботу зайшов Він до синагоги й навчав, знаходився там чоловік, що правиця йому була всохла.

А книжники та фарисеї вважали, чи в суботу того не вздоровить, щоб знайти проти Нього оскарження.

А Він знав думки їхні, і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися, і стань посередині! Той підвівся і став.

Ісус же промовив до них: Запитаю Я вас: Що годиться в суботу робити добре, чи робити лихе, душу спасти, чи згубити?

І, позирнувши на всіх них, сказав чоловікові: Простягни свою руку! Той зробив, і рука його стала здорова!

А вони переповнились лютістю, і один з одним змовлялись, що робити з Ісусом?...

І сталось, що часу того Він вийшов на гору молитися, і перебув цілу ніч на молитві до Бога.

А коли настав день, покликав Він учнів Своїх, і обрав із них Дванадцятьох, яких і апостолами Він назвав:

Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія,

Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом,

Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став.

Як зійшов Він із ними, то спинився на рівному місці, також натовп густий Його учнів, і безліч людей з усієї Юдеї та з Єрусалиму, і з приморського Тиру й Сидону,

що посходилися, щоб послухати Його та вздоровитися із недугів своїх, також ті, хто від духів нечистих страждав, і вони вздоровлялися.

Увесь же народ намагався бодай доторкнутись до Нього, бо від Нього виходила сила, і всіх вздоровляла.

А Він, звівши очі на учнів Своїх, говорив: Блаженні убогі, Царство Боже бо ваше.

Блаженні голодні тепер, бо ви нагодовані будете. Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.

Блаженні ви будете, коли люди зненавидять вас, і коли проженуть вас, і ганьбитимуть, і знеславлять, як зле, ім'я ваше за Людського Сина.

Радійте того дня й веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах. Бо так само чинили пророкам батьки їхні.

Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.

Горе вам, тепер ситим, бо зазнаєте голоду ви. Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати.

Горе вам, як усі люди про вас говоритимуть добре, бо так само чинили фальшивим пророкам батьки їхні!

А вам, хто слухає, Я кажу: Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас.

Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.

Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому й другу, а хто хоче плаща твого взяти, не забороняй і сорочки.

І кожному, хто в тебе просить подай, а від того, хто твоє забирає, назад не жадай.

І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.

А коли любите тих, хто любить вас, яка вам за те ласка? Люблять бо й грішники тих, хто їх любить.

І коли добре чините тим, хто добро чинить вам, яка вам за те ласка? Бо те саме і грішники роблять.

А коли позичаєте тим, що й від них сподіваєтесь взяти, яка вам за те ласка? Позичають бо й грішники грішникам, щоб одержати стільки ж.

Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, добрий бо Він до невдячних і злих!

Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!

Також не судіть, щоб не суджено й вас; і не осуджуйте, щоб і вас не осуджено; прощайте, то простять і вам.

Давайте і дадуть вам; мірою доброю, натоптаною, струснутою й переповненою вам у подолок дадуть. Бо якою ви мірою міряєте, такою відміряють вам.

Розповів також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть?

Учень не більший за вчителя; але, удосконалившись, кожен буде, як учитель його.

Чого ж в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш?

Як ти можеш сказати до брата свого: Давай, брате, я заскалку вийму із ока твого, сам колоди, що в оці твоїм, не вбачаючи? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого!

Нема доброго дерева, що родило б злий плід, ані дерева злого, що родило б плід добрий.

Кожне ж дерево з плоду свого пізнається. Не збирають бо фі? із тернини, винограду ж на глоду не рвуть.

Добра людина із доброї скарбниці серця добре виносить, а лиха із лихої виносить лихе. Бо чим серце наповнене, те говорять уста його!

Що звете ви Мене: Господи, Господи, та не робите того, що Я говорю?

Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх:

Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був!

А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!

Переклад Куліша

І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.

Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?

І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:

як, увійшовши він у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?

І рече їм: Син чоловічий - Він Господь і суботи.

І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.

Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.

Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.

Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?

І, споглянувши кругом по всїх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.

Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.

Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.

А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:

Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його, Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,

Маттея та Тому, Якова Алфеєвого та Симона, на прізвище Зилота,

Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;

і зійшовши з ними, став на місцї рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїляти ся від недуг своїх,

і мучені від духів нечистих; і сцїляли ся.

І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всїх.

І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.

Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.

Блаженні, коли ненавидїти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, як зло, задля Сина чоловічого.

Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.

Горе ж вам, багатим! бо прийняли ви утїху вашу.

Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.

Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.

Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,

благословляйте кленучих вас, і молїть ся за обидників ваших.

Хто бє тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.

Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.

І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.

І коли любите тих, хто любить вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.

І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.

І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.

Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.

Будьте ж оце милосерні, як і Отець ваш милосерден.

І не судїть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.

Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.

Сказав же приповість їм: Чи може слїпий слїпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?

Нема ученика над учителя свого; звершений же - буде кожен, як учитель його.

Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, полїна ж у своєму оцї не чуєш?

І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оцї своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.

Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.

Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.

Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.

На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?

Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:

подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.

Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.

Переклад УБТ Турконяка

Сталося так, що в суботу він ішов через засіяні лани; його учні зривали колосся та їли, розтираючи руками.

Деякі фарисеї сказали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу?

У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали того, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?

Як увійшов він до Божого дому, то взяв принесені хліби, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; з'їв і дав тим, що були з ним?

І додав: Син Людський є Господом [і] суботи.

І сталося іншої суботи, як увійшов він до синаґоґи й навчав. Був там чоловік, що мав усохлу праву руку.

Книжники й фарисеї підглядали, чи в суботу він лікуватиме, щоб знайти оскарження проти нього.

А він знав їхні думки і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став.

Ісус же промовив до них: Запитаю вас, що годиться в суботу - добро робити, чи зло робити, душу врятувати, чи згубити?

Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку. Той зробив, і рука його стала дужа [здорова, як і друга].

А вони сповнилися люттю, змовлялися один з одним, що далі робити з Ісусом.

Сталося тими днями, що вийшов Він на гору помолитися; і був цілу ніч у молитві до Бога.

А коли настав день, покликав своїх учнів; вибравши з них дванадцятьох, і назвав їх апостолами:

Симона, якого назвав Петром, та Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Вартоломія,

Матвія і Тому, Якова Алфеєвого й Симона, званого Зилотом,

Юду Якового та Юду Іскаріотського, що став зрадником.

Зійшовши, став з ними на рівному місці; також численна юрба його учнів та безліч народу з усієї Юдеї і Єрусалима, і з приморського Тира й Сидона,

які посходилися послухати його і вилікуватися від своїх недуг; а також ті, що терпіли від нечистих духів, - й вздоровлялися;

і вся ця юрба намагалася доторкнутися до нього, бо з нього виходила сила і зціляла всіх.

А він глянувши на своїх учнів, говорив: Блаженні бідні, бо ваше є Царство Боже.

Блаженні голодні тепер, бо наситяться. Блаженні ви, що плачете тепер, бо втіштеся.

Блаженні будете, коли зненавидять вас люди, коли розлучать вас, ганьбитимуть і знеславлять ваше ім'я через Людського Сина.

Радійте того дня і веселіться, бо винагорода ваша велика на небі; бо так само робили пророкам їхні батьки.

Та горе вам, багатії, бо далекі ви від утіхи вашої.

Горе вам, ситі тепер, бо зголоднієте. Горе вам, що смієтеся тепер, бо заридаєте й заплачете.

Горе, коли хвалитимуть вас усі люди; бо так само робили з фальшивими пророками їхні батьки.

Але вам, хто слухає, кажу: Любіть ворогів ваших, добро робіть тим, що ненавидять вас;

благословляйте тих, що проклинають вас, моліться за тих, що очорнюють вас.

Тому, хто б'є тебе по щоці, підстав і другу; а від того, хто забирає в тебе одяг, - і сорочки не борони.

Кожному, хто просить у тебе, - дай; а від того, хто забирає твоє, - не домагайся.

Як хочете, щоб робили вам люди, - робіть [і ви] їм так само.

А коли любите тих, що люблять вас, то яка вам ласка? Адже й грішники люблять тих, що їх люблять.

І коли добро робите тим, що вам роблять, яка вам ласка? Бо ж і грішники те саме роблять.

І коли позичаєте в тих, від яких сподіваєтесь одержати, яка вам ласка? Грішники теж грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.

Тож любіть ворогів своїх, робіть добро, позичайте, нічого не очікуючи, - і буде винагорода вам велика, будете синами Всевишнього, бо він добрий і до невдячних та злих.

Будьте милосердними, як і Батько ваш милосердний.

Також не судіть - і не будете суджені; не осуджуйте, щоб не бути осудженими. Відпускайте - і відпуститься вам;

дайте - і дасться вам; мірку добру, натоптану, струснуту й переповнену дадуть вам у пелену. Бо якою міркою ви міряєте, такою ж відміряється вам.

Розповів їм притчу: Чи може сліпий сліпого водити? Чи не впадуть обидва в яму?

Немає учня над учителем; але кожний, удосконалившись, стане як його вчитель.

Чому бачиш скалку, що в оці брата твого, а колоди, що в оці твоїм, не помічаєш?

[Або] як можеш сказати братові своєму: Брате, дозволь я вийму скалку з твого ока, - а не бачиш тієї колоди, що застряла в твоєму оці? Лицеміре, вийми спочатку колоду з власного ока, а тоді знатимеш, як вийняти скалку з ока брата твого.

Немає доброго дерева, що родило б злий плід; немає поганого дерева, що родило б добрий плід.

Бо кожне дерево пізнається зі свого плоду; з терену не збирають смокви, а з глоду не збирають винограду.

Добра людина з доброго скарбу [свого] серця виносить добро, а погана - зі злого [скарбу свого серця] виносить зло; чим наповнене серце, тим самим мовлять і вуста.

Чому мене кличете: Господи, Господи, - а не робите того, що я кажу?

Кожний, що приходить до мене і слухає слово моє та виконує його, - скажу вам, до кого подібний:

подібний він до людини, що будує оселю, яка викопала, поглибила і поклала основу на камені; коли сталася повінь, підступила ріка до тієї оселі, то не змогла зрушити її, бо була вона на добрій основі.

А той, хто почув і не зробив, подібний до людини, що збудувала оселю на землі - без основи. І підступила до неї ріка, оселя тут же завалилася - велика була з неї руїна.

Російський синодальний переклад

В субботу, первую по втором дне Пасхи, случилось Ему проходить засеянными полями, и ученики Его срывали колосья и ели, растирая руками.

Некоторые же из фарисеев сказали им: зачем вы делаете то, чего не должно делать в субботы?

Иисус сказал им в ответ: разве вы не читали, что сделал Давид, когда взалкал сам и бывшие с ним?

Как он вошел в дом Божий, взял хлебы предложения, которых не должно было есть никому, кроме одних священников, и ел, и дал бывшим с ним?

И сказал им: Сын Человеческий есть господин и субботы.

Случилось же и в другую субботу войти Ему в синагогу и учить. Там был человек, у которого правая рука была сухая.

Книжники же и фарисеи наблюдали за Ним, не исцелит ли в субботу, чтобы найти обвинение против Него.

Но Он, зная помышления их, сказал человеку, имеющему сухую руку: встань и выступи на средину. И он встал и выступил.

Тогда сказал им Иисус: спрошу Я вас: что должно делать в субботу? добро, или зло? спасти душу, или погубить? Они молчали.

И, посмотрев на всех их, сказал тому человеку: протяни руку твою. Он так и сделал; и стала рука его здорова, как другая.

Они же пришли в бешенство и говорили между собою, что бы им сделать с Иисусом.

В те дни взошел Он на гору помолиться и пробыл всю ночь в молитве к Богу.

Когда же настал день, призвал учеников Своих и избрал из них двенадцать, которых и наименовал Апостолами:

Симона, которого и назвал Петром, и Андрея, брата его, Иакова и Иоанна, Филиппа и Варфоломея,

Матфея и Фому, Иакова Алфеева и Симона, прозываемого Зилотом,

Иуду Иаковлева и Иуду Искариота, который потом сделался предателем.

И, сойдя с ними, стал Он на ровном месте, и множество учеников Его, и много народа из всей Иудеи и Иерусалима и приморских мест Тирских и Сидонских,

которые пришли послушать Его и исцелиться от болезней своих, также и страждущие от нечистых духов; и исцелялись.

И весь народ искал прикасаться к Нему, потому что от Него исходила сила и исцеляла всех.

И Он, возведя очи Свои на учеников Своих, говорил: Блаженны нищие духом, ибо ваше есть Царствие Божие.

Блаженны алчущие ныне, ибо насытитесь. Блаженны плачущие ныне, ибо воссмеетесь.

Блаженны вы, когда возненавидят вас люди и когда отлучат вас, и будут поносить, и пронесут имя ваше, как бесчестное, за Сына Человеческого.

Возрадуйтесь в тот день и возвеселитесь, ибо велика вам награда на небесах. Так поступали с пророками отцы их.

Напротив, горе вам, богатые! ибо вы уже получили свое утешение.

Горе вам, пресыщенные ныне! ибо взалчете. Горе вам, смеющиеся ныне! ибо восплачете и возрыдаете.

Горе вам, когда все люди будут говорить о вас хорошо! ибо так поступали с лжепророками отцы их.

Но вам, слушающим, говорю: любите врагов ваших, благотворите ненавидящим вас,

благословляйте проклинающих вас и молитесь за обижающих вас.

Ударившему тебя по щеке подставь и другую, и отнимающему у тебя верхнюю одежду не препятствуй взять и рубашку.

Всякому, просящему у тебя, давай, и от взявшего твое не требуй назад.

И как хотите, чтобы с вами поступали люди, так и вы поступайте с ними.

И если любите любящих вас, какая вам за то благодарность? ибо и грешники любящих их любят.

И если делаете добро тем, которые вам делают добро, какая вам за то благодарность? ибо и грешники то же делают.

И если взаймы даете тем, от которых надеетесь получить обратно, какая вам за то благодарность? ибо и грешники дают взаймы грешникам, чтобы получить обратно столько же.

Но вы любите врагов ваших, и благотворите, и взаймы давайте, не ожидая ничего; и будет вам награда великая, и будете сынами Всевышнего; ибо Он благ и к неблагодарным и злым.

Итак, будьте милосерды, как и Отец ваш милосерд.

Не судите, и не будете судимы; не осуждайте, и не будете осуждены; прощайте, и прощены будете;

давайте, и дастся вам: мерою доброю, утрясенною, нагнетенною и переполненною отсыплют вам в лоно ваше; ибо, какою мерою мерите, такою же отмерится и вам.

Сказал также им притчу: может ли слепой водить слепого? не оба ли упадут в яму?

Ученик не бывает выше своего учителя; но, и усовершенствовавшись, будет всякий, как учитель его.

Что ты смотришь на сучок в глазе брата твоего, а бревна в твоем глазе не чувствуешь?

Или, как можешь сказать брату твоему: брат! дай, я выну сучок из глаза твоего, когда сам не видишь бревна в твоем глазе? Лицемер! вынь прежде бревно из твоего глаза, и тогда увидишь, как вынуть сучок из глаза брата твоего.

Нет доброго дерева, которое приносило бы худой плод; и нет худого дерева, которое приносило бы плод добрый,

ибо всякое дерево познается по плоду своему, потому что не собирают смокв с терновника и не снимают винограда с кустарника.

Добрый человек из доброго сокровища сердца своего выносит доброе, а злой человек из злого сокровища сердца своего выносит злое, ибо от избытка сердца говорят уста его.

Что вы зовете Меня: Господи! Господи! - и не делаете того, что Я говорю?

Всякий, приходящий ко Мне и слушающий слова Мои и исполняющий их, скажу вам, кому подобен.

Он подобен человеку, строящему дом, который копал, углубился и положил основание на камне; почему, когда случилось наводнение и вода наперла на этот дом, то не могла поколебать его, потому что он основан был на камне.

А слушающий и неисполняющий подобен человеку, построившему дом на земле без основания, который, когда наперла на него вода, тотчас обрушился; и разрушение дома сего было великое.