5

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Одного разу, коли народ юрмився коло нього, щоб почути слово Боже, і він стояв біля Генезаретського озера,

побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті.

Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.

Коли він перестав говорити, сказав до Симона: “Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.”

Озвався Симон і каже: “Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.”

Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися.

Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати.

Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: “Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.”

Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали;

також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: “Не бійся! Віднині людей будеш ловити.”

І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.

І от, як він був в однім з міст, з'явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав його благати: “Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.”

Ісус простягнув руку, доторкнувсь до нього і каже: “Хочу, очисться!” І вмить покинула його проказа.

І наказав йому: “Нікому не говори, але йди та покажись священикові і принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво.”

Чутка про нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб його почути й вилікуватись від своїх недуг.

Та він відходив у місця самітні й молився.

Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.

Аж; ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти.

І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп'яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса.

Бачивши їхню віру, Ісус мовив: “Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!”

А книжники та фарисеї почали міркувати: “Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?”

А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: “Чому так думаєте в серцях ваших?

Що легше, сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, - чи сказати: Встань і ходи?

Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, - мовив розслабленому: “Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому.”

І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога.

А всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: “Сьогодні бачили ми дивні речі.”

Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім'я, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Ходи за мною!”

І той, кинувши все, встав і пішов за ним.

. Потім Леві справив для нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших.

Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили: “Чого ви з митарями й грішниками їсте й п'єте?”

Ісус у відповідь сказав їм: “Не ті, що при добрім здоров'ї, потребують лікаря, лише - хворі.

Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних.”

А вони йому сказали: “Учні Йоана постять часто й моляться, так само й учні фарисеїв, а твої їдять та п'ють!”

Ісус же до них промовив: “Чи ж; можете примусити постити весільних гостей, поки молодий з ними?

Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні.”

Він їм сказав також цю притчу: “Ніхто не відриває латки від нової одежини й не пришиває її до старої, а то порве й нову, і латка від нової не підійде до старої.

Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, й само вино розіллється, і бурдюки пропадуть.

Але треба вливати молоде вино до нових бурдюків.

І ніхто, що п'є старе вино, нового не захоче, бо каже: Старе ліпше.”

Переклад Огієнка

І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.

І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.

І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.

А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід.

А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.

А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...

І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.

А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!

Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!

І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.

А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!

А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...

І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.

А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.

Він же відходив на місце самотнє й молився.

І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.

Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.

І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!

А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...

Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?

Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...

Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!

І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.

Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?

А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.

Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.

Вони ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?

Ісус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?

Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...

Розповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться.

І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть.

Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.

І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!

Переклад Куліша

І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.

І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.

Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землї відчалити трохи. І сївши, навчав народ із човна.

Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.

І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.

І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,

і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човнї, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.

Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний, Господи.

Страх бо обняв його і всїх із ним од улову риби, що вловили.

Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нинї людей ловити меш.

І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слїдом за Ним.

І сталось, як був Він ув однім городї, аж ось чоловік увесь у проказї. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.

І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.

І наказав Він йому нїкому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.

Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.

Він же виходив у пустиню та молив ся.

І сталось одного дня, що Він учив, і сидїли Фарисеї та учителї закону, що поприходили з усїх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.

І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.

І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.

І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.

І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?

Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?

Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?

От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землї оставляти гріхи, (рече розслабленому:) Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.

І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.

І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогоднї.

А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною.

І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.

І справив гостину велику Левій Йому у господї своїй, і було там багато митників і инших, що сидїли з ними.

І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пєте?

І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лїкаря, а недужому.

Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.

Вони ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?

Він же рече до них: Чи зможете синів весїльних, поки жених з ними, заставити постити?

Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тодї постити муть у ті днї.

Сказав же й приповість до них: Що нїхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.

І нїхто не наливає вина нового в бурдюки старі; коли ж нї, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.

А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все цїле.

Нїхто, пивши старе, не бажає зараз нового; каже бо: Старе лучче.

Переклад УБТ Турконяка

Одного разу, коли народ юрмився коло нього, щоб почути слово Боже, і він стояв біля Генезаретського озера,

побачив два човни, що стояли край озера; рибалки вийшли з них і полоскали сіті.

Він увійшов в один з човнів, що належав Симонові, і попросив його відплисти трохи від землі, а сам, сівши, з човна почав народ учити.

Коли він перестав говорити, сказав до Симона: “Відчали на глибінь та й закиньте ваші сіті на ловитву.”

Озвався Симон і каже: “Наставнику, всю ніч трудились ми й нічого не піймали, але на твоє слово закину сіті.”

Так вони й зробили, і піймали велику силу риби, і їхні сіті почали рватися.

Тоді вони кивнули до своїх товаришів, що були в другім човні, щоб ті прийшли й допомогли їм. Прийшли вони й наповнили обидва човни, аж почали потопати.

Побачивши це Симон Петро, припав до колін Ісуса й каже: “Іди від мене, Господи, бо я грішна людина.”

Жах бо великий огорнув його й усіх, що були з ним, із-за риб, що їх піймали;

також і Якова та Йоана, синів Заведея, які були спільниками Симона. Ісус же промовив до Симона: “Не бійся! Віднині людей будеш ловити.”

І витягши човна на берег, кинули все й пішли слідом за ним.

І от, як він був в однім з міст, з'явився чоловік, увесь у проказі. Побачивши Ісуса, він упав ниць і почав його благати: “Господи, якщо ти хочеш, можеш мене зробити чистим.”

Ісус простягнув руку, доторкнувсь до нього і каже: “Хочу, очисться!” І вмить покинула його проказа.

І наказав йому: “Нікому не говори, але йди та покажись священикові і принеси дар за твоє очищення, як наказав Мойсей, їм на свідоцтво.”

Чутка про нього ширилась дедалі більше, і сила людей збігалася, щоб його почути й вилікуватись від своїх недуг.

Та він відходив у місця самітні й молився.

Раз якось, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та учителі закону, що поприходили з усіх сіл Галилеї та Юдеї і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.

Аж; ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали способу, як би його внести та перед ним покласти.

І, не знайшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп'яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса.

Бачивши їхню віру, Ісус мовив: “Чоловіче, прощаються тобі твої гріхи!”

А книжники та фарисеї почали міркувати: “Хто це такий, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?”

А Ісус же, знаючи думки їхні, відповів їм: “Чому так думаєте в серцях ваших?

Що легше, сказати: Відпускаються тобі твої гріхи, - чи сказати: Встань і ходи?

Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, - мовив розслабленому: “Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко та й іди додому.”

І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога.

А всі остовпіли від здивування та прославляли Бога. Вони переповнилися страхом і казали: “Сьогодні бачили ми дивні речі.”

Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім'я, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Ходи за мною!”

І той, кинувши все, встав і пішов за ним.

. Потім Леві справив для нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших.

Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили: “Чого ви з митарями й грішниками їсте й п'єте?”

Ісус у відповідь сказав їм: “Не ті, що при добрім здоров'ї, потребують лікаря, лише - хворі.

Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних.”

А вони йому сказали: “Учні Йоана постять часто й моляться, так само й учні фарисеїв, а твої їдять та п'ють!”

Ісус же до них промовив: “Чи ж; можете примусити постити весільних гостей, поки молодий з ними?

Прийдуть дні, коли візьмуть від них молодого, тоді будуть постити в ті дні.”

Він їм сказав також цю притчу: “Ніхто не відриває латки від нової одежини й не пришиває її до старої, а то порве й нову, і латка від нової не підійде до старої.

Ніхто також не вливає молодого вина до старих бурдюків, а то нове вино прорве бурдюки, й само вино розіллється, і бурдюки пропадуть.

Але треба вливати молоде вино до нових бурдюків.

І ніхто, що п'є старе вино, нового не захоче, бо каже: Старе ліпше.”

Російський синодальний переклад

Однажды, когда народ теснился к Нему, чтобы слышать слово Божие, а Он стоял у озера Геннисаретского,

увидел Он две лодки, стоящие на озере; а рыболовы, выйдя из них, вымывали сети.

Войдя в одну лодку, которая была Симонова, Он просил его отплыть несколько от берега и, сев, учил народ из лодки.

Когда же перестал учить, сказал Симону: отплыви на глубину и закиньте сети свои для лова.

Симон сказал Ему в ответ: Наставник! мы трудились всю ночь и ничего не поймали, но по слову Твоему закину сеть.

Сделав это, они поймали великое множество рыбы, и даже сеть у них прорывалась.

И дали знак товарищам, находившимся на другой лодке, чтобы пришли помочь им; и пришли, и наполнили обе лодки, так что они начинали тонуть.

Увидев это, Симон Петр припал к коленям Иисуса и сказал: выйди от меня, Господи! потому что я человек грешный.

Ибо ужас объял его и всех, бывших с ним, от этого лова рыб, ими пойманных;

также и Иакова и Иоанна, сыновей Зеведеевых, бывших товарищами Симону. И сказал Симону Иисус: не бойся; отныне будешь ловить человеков.

И, вытащив обе лодки на берег, оставили все и последовали за Ним.

Когда Иисус был в одном городе, пришел человек весь в проказе и, увидев Иисуса, пал ниц, умоляя Его и говоря: Господи! если хочешь, можешь меня очистить.

Он простер руку, прикоснулся к нему и сказал: хочу, очистись. И тотчас проказа сошла с него.

И Он повелел ему никому не сказывать, а пойти показаться священнику и принести жертву за очищение свое, как повелел Моисей, во свидетельство им.

Но тем более распространялась молва о Нем, и великое множество народа стекалось к Нему слушать и врачеваться у Него от болезней своих.

Но Он уходил в пустынные места и молился.

В один день, когда Он учил, и сидели тут фарисеи и законоучители, пришедшие из всех мест Галилеи и Иудеи и из Иерусалима, и сила Господня являлась в исцелении больных, -

вот, принесли некоторые на постели человека, который был расслаблен, и старались внести его в дом и положить перед Иисусом;

и, не найдя, где пронести его за многолюдством, влезли на верх дома и сквозь кровлю спустили его с постелью на средину пред Иисуса.

И Он, видя веру их, сказал человеку тому: прощаются тебе грехи твои.

Книжники и фарисеи начали рассуждать, говоря: кто это, который богохульствует? кто может прощать грехи, кроме одного Бога?

Иисус, уразумев помышления их, сказал им в ответ: что вы помышляете в сердцах ваших?

Что легче сказать: прощаются тебе грехи твои, или сказать: встань и ходи?

Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи, - сказал Он расслабленному: тебе говорю: встань, возьми постель твою и иди в дом твой.

И он тотчас встал перед ними, взял, на чем лежал, и пошел в дом свой, славя Бога.

И ужас объял всех, и славили Бога и, быв исполнены страха, говорили: чудные дела видели мы ныне.

После сего Иисус вышел и увидел мытаря, именем Левия, сидящего у сбора пошлин, и говорит ему: следуй за Мною.

И он, оставив все, встал и последовал за Ним.

И сделал для Него Левий в доме своем большое угощение; и там было множество мытарей и других, которые возлежали с ними.

Книжники же и фарисеи роптали и говорили ученикам Его: зачем вы едите и пьете с мытарями и грешниками?

Иисус же сказал им в ответ: не здоровые имеют нужду во враче, но больные;

Я пришел призвать не праведников, а грешников к покаянию.

Они же сказали Ему: почему ученики Иоанновы постятся часто и молитвы творят, также и фарисейские, а Твои едят и пьют?

Он сказал им: можете ли заставить сынов чертога брачного поститься, когда с ними жених?

Но придут дни, когда отнимется у них жених, и тогда будут поститься в те дни.

При сем сказал им притчу: никто не приставляет заплаты к ветхой одежде, отодрав от новой одежды; а иначе и новую раздерет, и к старой не подойдет заплата от новой.

И никто не вливает молодого вина в мехи ветхие; а иначе молодое вино прорвет мехи, и само вытечет, и мехи пропадут;

но молодое вино должно вливать в мехи новые; тогда сбережется и то и другое.

И никто, пив старое вино, не захочет тотчас молодого, ибо говорит: старое лучше.