Ісус же, повен Святого Духа, повернувся з-над Йордану, і Дух повів його в пустиню,
де сорок день його спокушав диявол; і протягом тих днів Ісус не їв нічого. Коли ж вони скінчились, він зголоднів.
А диявол йому й каже: “Якщо ти Син Божий, скажи оцьому каменеві, щоб став хлібом.”
Ісус озвався до нього: “Писано, що не самим лише хлібом житиме людина.”
Тоді диявол вивів його високо, показав йому в одну мить усі царства світу,
і сказав до нього диявол: “Я дам тобі всю цю владу й славу їхню, бо вона мені була передана, і я даю її, кому захочу.
Тож коли ти поклонишся передо мною, вся твоя буде.”
Ісус у відповідь сказав до нього: “Писано: Ти будеш поклонятись Господові, Богові твоєму, і йому єдиному служити.”
Потім він повів його в Єрусалим, поставив на наріжнику храму й сказав до нього: “Коли ти Син Божий, кинься звідсіль додолу;
писано бо: Він ангелам своїм велітиме про тебе, щоб тебе зберігали;
і: Вони знімуть тебе на руки, щоб ти, ногою своєю не спіткнувсь о камінь.”
Але Ісус озвавсь до нього: “Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога твого.”
І скінчивши всі спокуси, диявол відійшов від нього до якогось часу.
Ісус у силі Духа повернувся в Галилею, і чутка про нього рознеслась по всій околичній країні.
Він навчав по всіх їхніх синагогах, і всі його хвалили.
І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати.
Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано:
“Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю,
оповістити рік Господній сприятливий.”
А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього.
І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.”
Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?
А він казав їм: “Ви певно скажете мені цю приповідку: Лікарю, вилікуй себе самого. Про що ми чули, що сталося в Капернаумі, зроби те й тут на твоїй батьківщині.”
Він же додав: “Істинно кажу вам: Ніякого пророка не приймають добре в своїй батьківщині.
Та я вам кажу по правді: Багато вдів було в Ізраїлі за днів Іллі, як закрилось було небо на три роки й шість місяців, і великий голод лютував по всьому краю,
однак, ні до однієї з них не був посланий Ілля, тільки в Сарепту, що в краю Сидонськім, до вдови жінки.
Та й прокажених теж в Ізраїлі було чимало за пророка Єлисея; однак, ніхто з них не очистився, крім сирійця Наамана.”
Почувши це, всі в синагозі наповнилися гніву
. і, вставши, вигнали його геть за місто і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб скинути його додолу.
Та він, пройшовши серед них, пішов далі.
Потім прийшов у Капернаум, у місто галилейське, і навчав їх у суботу.
І дивувалися його науці, бо його слово було повне влади.
А був у синагозі чоловік, що мав нечистого духа, і він закричав голосом сильним:
“Лиши, що нам і тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов ти погубити нас? Я знаю, хто ти: ти - святий Божий.”
Ісус же погрозив йому, кажучи: “Мовчи і вийди з нього.” І кинувши його перед усіма, демон вийшов з нього, нічого злого не зробивши йому.
Жах огорнув усіх, і вони один до одного казали: “Що за слово, - що з владою й силою велить нечистим духам, і вони виходять!”
І рознеслася про нього чутка скрізь по всій тій країні.
Вийшовши з синагоги, він пішов до Симонової хати. Теща ж Симона була в тяжкій гарячці, і його за неї попросили.
І, нахилившися над нею, він погрозив гарячці, та й гарячка відійшла від неї і, зараз же підвівшись, теща почала їм услуговувати.
А як заходило сонце, всі, хто мав яких недужих на різні хвороби, приводили їх до нього, і він на кожного з них клав руки та й оздоровляв їх.
А з багатьох з них виходили також і біси, що кричали: “Ти - Син Божий!” Та він, грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що він - Христос.
Як настав день, він вийшов і подався на самітне місце, а люди кинулись його шукати і, знайшовши, хотіли затримати його, від себе не пустити.
А він сказав їм: “Я маю й іншим містам звіщати Добру Новину про Царство Боже, бо я на це посланий.”
І проповідував по синагогах у Юдеї.
А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йордану, і Дух на пустиню Його попровадив.
Сорок день там диявол Його спокушав, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчились вони, то вкінці зголоднів.
І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став!
А Ісус відповів йому: Написано: Не хлібом самим буде жити людина, але кожним Словом Божим!
І він вивів Його на гору високу, і за хвилину часу показав Йому всі царства на світі.
І диявол сказав Йому: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передане, і я даю, кому хочу, її.
Тож коли Ти поклонишся передо мною, то все буде Твоє!
І промовив Ісус йому в відповідь: Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одному Йому!
І повів Його в Єрусалим, і на наріжнику храму поставив, та й каже Йому: Як Ти Син Божий, кинься звідси додолу!
Бо написано: Він накаже про Тебе Своїм Анголам, щоб Тебе берегли!
і: Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!
А Ісус відказав йому в відповідь: Сказано: Не спокушай Господа Бога свого!
І диявол, скінчивши все цеє спокушування, відійшов від Нього до часу.
А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні.
І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили.
І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати.
І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:
На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених,
щоб проповідувати рік Господнього змилування.
І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього.
І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули!
І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?
Він же промовив до них: Ви Мені конче скажете приказку: Лікарю, уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчизні Своїй, що сталося чули ми у Капернаумі.
І сказав Він: Поправді кажу вам: Жаден пророк не буває приємний у вітчизні своїй.
Та правдиво кажу вам: Багато вдовиць перебувало за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,
а Ілля не до жадної з них не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську до овдовілої жінки.
І багато було прокажених за Єлисея пророка в Ізраїлі, але жаден із них не очистився, крім Неємана сиріянина.
І всі в синагозі, почувши оце, переповнились гнівом.
І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели аж до краю гори, на якій їхнє місто було побудоване, щоб скинути додолу Його...
Але Він перейшов серед них, і віддалився.
І прийшов Він у Капернаум, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.
І дивувались науці Його, бо слово Його було владне.
І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом:
Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, Божий Святий...
А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовчи, і вийди з нього! І, кинувши демон того насередину, вийшов із нього, нічого йому не пошкодивши.
І всіх жах обгорнув, і питали вони один одного, кажучи: Що то за наука, що духам нечистим наказує з владою й силою, і виходять вони?...
І неслася чутка про Нього по всіх місцях краю.
А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Симона. Теща ж Симонова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.
І, ставши над нею, Він заборонив тій гарячці, і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуговувала.
Коли ж сонце заходило, то всі, хто мав яких хворих на різні недуги, до Нього приводили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, та їх уздоровляв.
Із багатьох же виходили й демони, кричачи та говорячи: Ти Син Божий! Та Він їм забороняв, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.
Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відходив.
Він же промовив до них: І іншим містам Я повинен звіщати Добру Новину про Боже Царство, бо на те Мене послано.
І Він проповідував по синагогах Галілеї.
Ісус же, Духа сьвятого повний, вернувсь од Йордану, і був ведений Духом у пустиню,
і сорок днїв спокушуваний від диявола. І не їв нічого днїв тих, а як скінчились вони, опісля зголоднїв.
І каже Йому диявол: Коли ти Син Божий, скажи каменеві сьому, щоб став ся хлїбом.
І озвавсь Ісус до него, глаголючи: Писано, що не хлїбом самим жити ме чоловік, а кожним словом Божим.
І вивівши Його диявол на гору високу, показав Йому всї царства вселенної в одну хвилину.
І каже Йому диявол: Тобі дам власть оцю всю і славу їх, бо менї передано, й кому я схочу, дам її.
Ти ж коли поклониш ся передо мною, буде твоє все.
І, озвавшись до него, рече Ісус: Геть від мене, сатано, писано бо: Кланяти меш ся Господеві Богу твоєму, й Йому одному служити меш.
І повів він Його в Єрусалим, і поставив Його на крилї церковньому, й каже Йому: Коли ти Син Божий, кинь ся звідсїля вниз:
писано бо: Що ангелам своїм накаже про Тебе, оберегати Тебе,
і що на руках підіймуть Тебе, щоб инколи не вдаривсь об камінь ногою Твоєю.
І озвавшись рече йому Ісус: Що сказано: Не будеш спокушувати Господа Бога твого.
І скінчивши всї спокуси, диявол одійшов од Него до часу.
І вернувсь Ісус у силї Духа в Галилею; і поголос розійшов ся по всїй околицї про Него,
І навчав Він по школах їх, славлений од усїх.
І прийшов у Назарет, де був зрощений, і прийшов звичаєм своїм, субітнього дня в школу, і став читати.
І подано Йому книгу Ісаїї пророка. І, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
Дух Господень на менї, котрого ради намастив мене; благовістити вбогим післав мене, сцїляти розбитих серцем, проповідувати полонянам визвіл і слїпим прозріннє, випускати замучених на волю,
проповідувати рік Господень приятний.
І, згорнувши книгу, віддав слузї, та й сїв. І очі всїх у школї були звернені на Него.
Почав же глаголати до них: Що сьогоднї справдилось писаннє се в ушах ваших.
І всї сьвідкували Йому, й дивувались благодатнїми словами, виходячими з уст Його. І казали: Хиба сей не син Йосифів?
І рече до них: Певно скажете менї приповість оцю: Лїкарю, вилїчи себе самого; про що ми чули, що сталось у Капернаумі, зроби й тут у своїй країнї.
Рече ж: Істино глаголю вам: Що нї один пророк не єсть приятен в отчинї своїй.
По правдї ж глаголю вам: Багато вдовиць було за днїв Ілиї в Ізраїлї, як зачинилось небо на три роки й шість місяцїв, і голоднеча велика стала по всїй землї;
та й до жодної з них не послано Ілиї, тільки в Сарепту Сидонську до жінки вдовицї.
І багато прокаженних було за Єлисея пророка в Ізраїлї, та й жоден з них не очистивсь, тільки Неєман Сириянин.
І сповнились усї лютостю в школї, почувши се,
і вставши вигнали Його геть із города, і випровадили Його аж на верх гори, на котрій город їх збудовано, щоб скинути Його.
Він же, пройшовши серед них, пійшов,
і прийшов у Капернаум, город Галилейський, і навчав їх по суботам.
І дивувались вони наукою Його, бо з властю було слово Його.
І був у школї чоловїк, маючи духа нечистого, й кричав голосом великим,
кажучи: Остав; що нам і Тобі, Ісусе Назарянине? чи прийшов єси вигубити нас? Я знаю Тебе, хто єси: Сьвятий Божий.
І погрозив йому Ісус, глаголючи: Мовчи й вийди з него. І кинувши ним диявол на середину, вийшов з него, нїчого не зашкодивши йому.
І обняв страх усїх, і говорили один до одного, кажучи: Що се за слово, що властю і силою повелїває нечистим духам, і виходять?
І розійшов ся поголос про Него скрізь по всїй околицї.
Уставши ж Він із школи, ввійшов у господу Симонову. Тещу ж Симонову схопила пропасниця велика, й благали Його за неї.
І, ставши над нею, погрозив пропасницї, і покинула її; зараз же уставши, послугувала їм.
Як же заходило сонце, всї, в кого були недужі на всякі недуги, приводили їх до Него; Він же, на кожного з них руки складаючи, сцїляв їх.
Виходили ж і біси з многих, і кричали, кажучи: Що Ти єси Христос, Син Божий. І грозячи, не давав їм говорити, бо вони знали, що Він Христос.
Як же настав день, вийшовши пійшов у пусте місце; й люде шукали Його, й прийшли до Него, й вдержували Його, щоб не йшов від них.
Він же рече до них: Що й иншим городам благовістити менї треба царство Боже; бо на се я посланий.
І проповідував по школах Галилейських.
А Ісус, сповнений Духом Святим, повернувся з-над Йордану і, будучи проваджений Духом до пустині,
сорок днів був там випробовуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні; щойно скінчилися вони, - зголоднів.
І сказав йому диявол: Якщо ти Божий Син, скажи цьому каменеві, щоб став хлібом.
Відповів йому Ісус: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].
І [диявол], повівши його [на високу гору], показав йому на мить усі царства світу,
і сказав йому диявол: Я дам тобі всю оцю владу та їх славу, бо мені це передано, я, кому тільки хочу, тому і даю її;
отож, коли ти вклонишся переді мною, то буде все це твоє.
І сказав йому Ісус у відповідь: [Іди геть від мене, сатано]; написано: вклоняйся Гоподеві Богові своєму і йому одному служи.
Повів його до Єрусалима й поставив на краю храмового даху та сказав йому: Якщо ти Божий Син, кинься звідси додолу;
бо написано: Своїм ангелам накаже про тебе, щоб берегли тебе,
і вони на руках понесуть тебе, аби ти часом не спотикнувся об камінь твоєю ногою.
А Ісус у відповідь мовив йому: Сказано: не випробовуй Господа Бога свого.
Закінчивши всі спокушування, відійшов від нього до часу.
Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про нього пішла по всьому краї.
Він навчав у їхніх синаґоґах, і всі його славили.
Прибув він до Назарета, де був вихований; увійшов, за своєю звичкою, у день суботній до синаґоґи та став, щоб читати.
Дали йому книгу пророка Ісаї, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:
Дух Господній на мені, бо помазав мене благовістити бідним, послав мене [лікувати розбитих серцем], проповідувати полоненим - відпущення, сліпим - прозріння, пригноблених відпустити на волю;
звіщати рік Господньої милости.
Згорнувши книгу, віддав її слузі та й сів; очі всіх у синаґозі пильно стежили за ним.
І почав говорити до них: Сьогодні збулося Писання, що ви його почули.
Усі свідчили йому, дивуючись словам, що линули з його вуст; міркували: Чи не син це Йосипів?
А він мовив до них: Напевне, скажете мені цю приказку: Лікарю, вилікуй самого себе! Зроби й тут, у вітчизні своїй, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі.
А він мовив: Щиру правду кажу вам, що жоден пророк не приймається в своїй вітчизні.
Щиру правду ж кажу вам, що багато вдів було в дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі;
і до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську - до жінки-вдови.
І багато було прокажених за Єлисея - пророка в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Нееман-сирієць.
І всі в синаґозі, почувши це, сповнилися гнівом.
Вставши, вигнали його геть з міста і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб його з неї скинути;
а він, пройшовши між ними, віддалився.
Прийшов до Капернаума, міста галилейського. І навчав їх по суботах;
і дивувалися з навчання його, бо слово його мало владу.
Був у синаґозі чоловік, що мав духа нечистого - демона. Закричав голосом гучним:
Облиш, що тобі до нас, Ісусе Назарянцю? Чи ти прийшов часом вигубити нас? Я знаю, хто ти, - Святий, Божий.
А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього. І демон, кинувши його посередині, вийшов з нього, зовсім не зашкодивши йому.
Всіх охопив жах, вони говорили одне до одного, кажучи: Що це за слово, що владою і силою наказує нечистим духам - і вони виходять?
І йшла чутка про нього по всіх місцях краю.
Вийшовши із синаґоґи, Він завітав до Симонової оселі. Симонова теща була в гарячці; Його благали про неї.
Ставши над нею, він наказав гарячці, - і вона залишила її; одразу ж уставши, служила їм.
Коли заходило сонце, всі, що мали хворих на різні недуги, приводили їх до нього, а він, покладаючи на кожного з них руки, вздоровляв їх.
Виходили біси з багатьох, викрикуючи й кажучи: Ти - Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, що вони знали, що він Христос.
Як настав день, він вийшов і подався до самотнього місця. Люди шукали його - і знайшли та трималися його, щоб не відходив від них.
Він сказав їм: І іншим містам мені належить благовістити Боже Царство, бо на те мене послано.
І він проповідував по юдейських синагогах.
Иисус, исполненный Духа Святаго, возвратился от Иордана и поведен был Духом в пустыню.
Там сорок дней Он был искушаем от диавола и ничего не ел в эти дни, а по прошествии их напоследок взалкал.
И сказал Ему диавол: если Ты Сын Божий, то вели этому камню сделаться хлебом.
Иисус сказал ему в ответ: написано, что не хлебом одним будет жить человек, но всяким словом Божиим.
И, возведя Его на высокую гору, диавол показал Ему все царства вселенной во мгновение времени,
и сказал Ему диавол: Тебе дам власть над всеми сими царствами и славу их, ибо она предана мне, и я, кому хочу, даю ее;
итак, если Ты поклонишься мне, то все будет Твое.
Иисус сказал ему в ответ: отойди от Меня, сатана; написано: Господу Богу твоему поклоняйся, и Ему одному служи.
И повел Его в Иерусалим, и поставил Его на крыле храма, и сказал Ему: если Ты Сын Божий, бросься отсюда вниз,
ибо написано: Ангелам Своим заповедает о Тебе сохранить Тебя;
и на руках понесут Тебя, да не преткнешься о камень ногою Твоею.
Иисус сказал ему в ответ: сказано: не искушай Господа Бога твоего.
И, окончив все искушение, диавол отошел от Него до времени.
И возвратился Иисус в силе духа в Галилею; и разнеслась молва о Нем по всей окрестной стране.
Он учил в синагогах их, и от всех был прославляем.
И пришел в Назарет, где был воспитан, и вошел, по обыкновению Своему, в день субботний в синагогу, и встал читать.
Ему подали книгу пророка Исаии; и Он, раскрыв книгу, нашел место, где было написано:
Дух Господень на Мне; ибо Он помазал Меня благовествовать нищим, и послал Меня исцелять сокрушенных сердцем, проповедывать пленным освобождение, слепым прозрение, отпустить измученных на свободу,
проповедывать лето Господне благоприятное.
И, закрыв книгу и отдав служителю, сел; и глаза всех в синагоге были устремлены на Него.
И Он начал говорить им: ныне исполнилось писание сие, слышанное вами.
И все засвидетельствовали Ему это, и дивились словам благодати, исходившим из уст Его, и говорили: не Иосифов ли это сын?
Он сказал им: конечно, вы скажете Мне присловие: врач! исцели Самого Себя; сделай и здесь, в Твоем отечестве, то, что, мы слышали, было в Капернауме.
И сказал: истинно говорю вам: никакой пророк не принимается в своем отечестве.
Поистине говорю вам: много вдов было в Израиле во дни Илии, когда заключено было небо три года и шесть месяцев, так что сделался большой голод по всей земле,
и ни к одной из них не был послан Илия, а только ко вдове в Сарепту Сидонскую;
много также было прокаженных в Израиле при пророке Елисее, и ни один из них не очистился, кроме Неемана Сириянина.
Услышав это, все в синагоге исполнились ярости
и, встав, выгнали Его вон из города и повели на вершину горы, на которой город их был построен, чтобы свергнуть Его;
но Он, пройдя посреди них, удалился.
И пришел в Капернаум, город Галилейский, и учил их в дни субботние.
И дивились учению Его, ибо слово Его было со властью.
Был в синагоге человек, имевший нечистого духа бесовского, и он закричал громким голосом:
оставь; что Тебе до нас, Иисус Назарянин? Ты пришел погубить нас; знаю Тебя, кто Ты, Святый Божий.
Иисус запретил ему, сказав: замолчи и выйди из него. И бес, повергнув его посреди синагоги, вышел из него, нимало не повредив ему.
И напал на всех ужас, и рассуждали между собою: что это значит, что Он со властью и силою повелевает нечистым духам, и они выходят?
И разнесся слух о Нем по всем окрестным местам.
Выйдя из синагоги, Он вошел в дом Симона; теща же Симонова была одержима сильною горячкою; и просили Его о ней.
Подойдя к ней, Он запретил горячке; и оставила ее. Она тотчас встала и служила им.
При захождении же солнца все, имевшие больных различными болезнями, приводили их к Нему и Он, возлагая на каждого из них руки, исцелял их.
Выходили также и бесы из многих с криком и говорили: Ты Христос, Сын Божий. А Он запрещал им сказывать, что они знают, что Он Христос.
Когда же настал день, Он, выйдя из дома, пошел в пустынное место, и народ искал Его и, придя к Нему, удерживал Его, чтобы не уходил от них.
Но Он сказал им: и другим городам благовествовать Я должен Царствие Божие, ибо на то Я послан.
И проповедывал в синагогах галилейских.