Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
І йшли всі записатися, - кожний у своє місто.
Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
І от коли вони були там, настав їй час родити,
і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
Аж ось ангел Господній їм з'явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
Ангел же сказав їм: “Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу:
Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
І ось вам знак: Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.”
І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:
“Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.”
І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: “Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об'явив нам.”
І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп'ятко;
і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп'ятко, назвали його Ісус - ім'я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,
як то написано в Господньому законі: “Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві”,-
і принести жертву, як то написано в Господньому законі: “Пару горлиць або двоє голубенят.”
А був в Єрусалимі чоловік на ім'я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.
Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,
він узяв його на руки, благословив Бога й мовив:
. “Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,
бо мої очі бачили твоє спасіння,
що ти приготував перед усіма народами;
світло на просвіту поганам, і славу твого люду - Ізраїля.”
Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.
Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії: “Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,
та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.”
Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;
зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.
І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.
І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.
Хлоп'я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.
І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.
Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.
Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,
а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.
Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: “Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.”
Він же відповів їм: “Чого ж ви мене шукали? Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?”
Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.
Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.
І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
яке Ти приготував перед всіма народами,
Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
бо видїли очі мої спасеннє твоє,
що приготовив єси перед лицем усїх людей,
сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
І сталося тими днями, що вийшов указ імператора Августа переписати всю землю.
Цей перепис уперше відбувся, як володів Сирією Кириній.
І йшли всі записатися, кожний до свого міста.
Пішов і Йосип з Галилеї, з міста Назарета - до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеємом, - бо був він з дому та з роду Давидового, -
записатися з Марією, зарученою з ним [жінкою], що була вагітна.
І сталося таке, що коли були вони там, сповнилися дні, щоб їй народити.
І народила свого первістка - Сина, сповила його й поклала в яслах, бо в заїзді не було для них місця.
І були в тій землі пастухи, які були в полі та стерегли нічної пори свою отару.
Аж [ось] Господній ангел став між ними, і слава Господня осяяла їх, і вони перейнялися великим страхом.
Та ангел сказав їм: Не бійтеся, бо я благовіщаю вам велику радість, яка буде радістю для всього народу:
для вас народився сьогодні в місті Давидовім Спаситель, тобто Господь Христос.
І ось вам така ознака: знайдете немовля сповите - воно лежить у яслах.
Вмить з'явилася біля ангела сила-силенна небесного війська, яке хвалило Бога і говорило:
Слава Богові у високості, і на землі мир, в людях доброї волі!
І сталося таке, що коли ангели відійшли від них на небо, пастухи почали казати один одному: Ходім же до Вифлеєма і подивимося, що там сталося, про що Господь сповістив нам.
Поспішаючи, прийшли та знайшли Марію, Йосипа і немовля, яке лежало в яслах;
побачивши, розповіли про те, що було сказане їм про цю дитину.
Усі, що почули, дивувалися сказаному пастухами.
Марія ж зберігала всі ці слова, збираючи їх у своїм серці.
А пастухи повернулися, славлячи й хвалячи Бога за все, що чули та бачили, як їм було сказано.
Коли виповнилося вісім днів, щоб обрізати його, то назвали його Ісусом, як назвав його ангел ще перед тим, як зачався він у лоні.
І коли минули дні очищення, згідно із законом Мойсея, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом,
як то записано в Господнім законі: кожне немовля чоловічої статі, що відкриває лоно, назветься святим для Господа.
І щоб скласти жертву, згідно зі сказаним у законі Господнім - дві горлиці або двоє голуб'ят.
Був один чоловік у Єрусалимі на ім'я Семен, - людина праведна й побожна, що очікував утіхи Ізраїля; і Святий Дух був на ньому.
І було йому звіщено Духом Святим, що не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.
І привів його дух до храму. Коли батьки внесли немовля Ісуса, щоб зробити з ним за законним звичаєм,
він узяв його на руки, віддав хвалу Богові та й сказав:
Нині відпускаєш твого раба, Владико, згідно з твоїм словом, - у мирі,
бо мої очі побачили твоє Спасіння,
яке ти приготовив перед лицем усіх народів:
світло для просвіти поган і для слави народу твого Ізраїля.
І його батько та мати дивувалися тим, що говорилося про нього.
А Семен поблагословив їх і сказав до Марії, його матері: Ось лежить він - на падіння і піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання;
а тобі самій душу прошиє меч, щоб відкрилися думки сердець багатьох.
І була тут Анна - пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асира; вона дожила до глибокої сторости, живши з чоловіком сім років від дівоцтва свого;
удова, вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від церкви, служачи вдень і вночі постом та молитвами.
Прийшовши тієї години, вона прославляла Господа і говорила про нього всім, хто чекав на визволення Єрусалима.
А як виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до свого міста Назарета.
Дитина ж росла й міцніла, набираючись мудрости, - і ласка Божа була на ній.
Його батьки щороку ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
І коли було йому дванадцять літ, вони за звичаєм пішли на свято [до Єрусалима].
А як скінчилися дні свята, вони поверталися; а хлопець Ісус залишився в Єрусалимі; та не знали його батько [Йосип та мати].
Думали, що він десь у натовпі. Пройшли день дороги та й стали шукати його поміж родичами та знайомими;
не знайшли, повернулися до Єрусалима й тут шукали його.
І сталося, що по трьох днях знайшли його в храмі; сидів серед учителів, слухав їх та розпитував.
Усі, що слухали, дивувалися з його розуму та його відповідей.
Побачивши його, здивувалися; мати його сказала йому: Дитино, чому ти нам таке вчинив? Ось твій батько і я, стражденні, шукали тебе.
А він їм відказав: Чому ж ви мене шукали? Хіба не знаєте, що мені треба бути в тому, що належить моєму Батькові?
Вони ж не зрозуміли того слова, яке він їм сказав.
І пішов він з ними, і прибув до Назарета, і слухався їх. А його мати зберігала всі ті слова в своєму серці.
А Ісус набував мудрости, віку та ласки - в Бога і в людей.
В те дни вышло от кесаря Августа повеление сделать перепись по всей земле.
Эта перепись была первая в правление Квириния Сириею.
И пошли все записываться, каждый в свой город.
Пошел также и Иосиф из Галилеи, из города Назарета, в Иудею, в город Давидов, называемый Вифлеем, потому что он был из дома и рода Давидова,
записаться с Мариею, обрученною ему женою, которая была беременна.
Когда же они были там, наступило время родить Ей;
и родила Сына своего Первенца, и спеленала Его, и положила Его в ясли, потому что не было им места в гостинице.
В той стране были на поле пастухи, которые содержали ночную стражу у стада своего.
Вдруг предстал им Ангел Господень, и слава Господня осияла их; и убоялись страхом великим.
И сказал им Ангел: не бойтесь; я возвещаю вам великую радость, которая будет всем людям:
ибо ныне родился вам в городе Давидовом Спаситель, Который есть Христос Господь;
и вот вам знак: вы найдете Младенца в пеленах, лежащего в яслях.
И внезапно явилось с Ангелом многочисленное воинство небесное, славящее Бога и взывающее:
слава в вышних Богу, и на земле мир, в человеках благоволение!
Когда Ангелы отошли от них на небо, пастухи сказали друг другу: пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там случилось, о чем возвестил нам Господь.
И, поспешив, пришли и нашли Марию и Иосифа, и Младенца, лежащего в яслях.
Увидев же, рассказали о том, что было возвещено им о Младенце Сем.
И все слышавшие дивились тому, что рассказывали им пастухи.
А Мария сохраняла все слова сии, слагая в сердце Своем.
И возвратились пастухи, славя и хваля Бога за все то, что слышали и видели, как им сказано было.
По прошествии восьми дней, когда надлежало обрезать Младенца , дали Ему имя Иисус, нареченное Ангелом прежде зачатия Его во чреве.
А когда исполнились дни очищения их по закону Моисееву, принесли Его в Иерусалим, чтобы представить пред Господа,
как предписано в законе Господнем, чтобы всякий младенец мужеского пола, разверзающий ложесна, был посвящен Господу,
и чтобы принести в жертву, по реченному в законе Господнем, две горлицы или двух птенцов голубиных.
Тогда был в Иерусалиме человек, именем Симеон. Он был муж праведный и благочестивый, чающий утешения Израилева; и Дух Святый был на нем.
Ему было предсказано Духом Святым, что он не увидит смерти, доколе не увидит Христа Господня.
И пришел он по вдохновению в храм. И, когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним законный обряд,
он взял Его на руки, благословил Бога и сказал:
Ныне отпускаешь раба Твоего, Владыко, по слову Твоему, с миром,
ибо видели очи мои спасение Твое,
которое Ты уготовал пред лицем всех народов,
свет к просвещению язычников и славу народа Твоего Израиля.
Иосиф же и Матерь Его дивились сказанному о Нем.
И благословил их Симеон и сказал Марии, Матери Его: се, лежит Сей на падение и на восстание многих в Израиле и в предмет пререканий, -
и Тебе Самой оружие пройдет душу, - да откроются помышления многих сердец.
Тут была также Анна пророчица, дочь Фануилова, от колена Асирова, достигшая глубокой старости, прожив с мужем от девства своего семь лет,
вдова лет восьмидесяти четырех, которая не отходила от храма, постом и молитвою служа Богу день и ночь.
И она в то время, подойдя, славила Господа и говорила о Нем всем, ожидавшим избавления в Иерусалиме.
И когда они совершили все по закону Господню, возвратились в Галилею, в город свой Назарет.
Младенец же возрастал и укреплялся духом, исполняясь премудрости, и благодать Божия была на Нем.
Каждый год родители Его ходили в Иерусалим на праздник Пасхи.
И когда Он был двенадцати лет, пришли они также по обычаю в Иерусалим на праздник.
Когда же, по окончании дней праздника, возвращались, остался Отрок Иисус в Иерусалиме; и не заметили того Иосиф и Матерь Его,
но думали, что Он идет с другими. Пройдя же дневной путь, стали искать Его между родственниками и знакомыми
и, не найдя Его, возвратились в Иерусалим, ища Его.
Через три дня нашли Его в храме, сидящего посреди учителей, слушающего их и спрашивающего их;
все слушавшие Его дивились разуму и ответам Его.
И, увидев Его, удивились; и Матерь Его сказала Ему: Чадо! что Ты сделал с нами? Вот, отец Твой и Я с великою скорбью искали Тебя.
Он сказал им: зачем было вам искать Меня? или вы не знали, что Мне должно быть в том, что принадлежит Отцу Моему?
Но они не поняли сказанных Им слов.
И Он пошел с ними и пришел в Назарет; и был в повиновении у них. И Матерь Его сохраняла все слова сии в сердце Своем.
Иисус же преуспевал в премудрости и возрасте и в любви у Бога и человеков.