11

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Коли вони зблизились до Єрусалиму, до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, посилає двох своїх учнів,

кажучи їм: "Ідіть у село, що перед вами, і скоро ввійдете у нього, знайдете прив'язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв'яжіть і приведіть його.

А коли вам хтонебудь скаже: Що то ви робите? - відкажіть: Господь його потребує, - тож негайно відішле його назад сюди.

Пішли ті і знайшли осля, прив'язане коло дверей, знадвору, на роздоріжжі, - і відв'язали.

Деякі ж із тих, що там стояли, сказали їм: "Що робите, що ото осля відв'язуєте?"

Ті їм відповіли, як сказав Ісус, тож їх відпущено.

І приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свою одежу, і всів він на нього.

А многота стелила свою одіж на дорозі, інші ж - віття, нарізане в полі.

Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували: "Осанна!

Благословен, хто приходить в ім'я Господнє! Благословенне грядуче царство батька нашого Давида. Осанна на висоті!"

І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію.

Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів.

Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков.

І озвавшися, промовив до неї: "Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!" А учні його чули це.

І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів,

а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм.

Навчав він їх і казав їм: "Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!"

Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання.

Увечері ж вийшов поза місто.

Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня.

Тоді Петро, згадавши, каже йому: "Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла."

Ісус же у відповідь сказав їм: "Майте віру в Бога.

Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, - то буде йому так.

Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, - і буде вам так.

І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти когонебудь, щоб і Отець ваш, який у небі, простив вам провини ваші.

Коли ж ви не простите, то й Отець ваш, який у небі, не простить провин ваших."

І прийшли знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші

й кажуть до нього: "Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?"

. Ісус же відказав їм: "Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню.

Йоанове хрищення було з неба чи від людей? Відповіжте мені."

Вони почали міркувати між собою й говорити: Якщо відповімо: З неба, - то скаже: Чому ж ви не повірили йому?

А скажемо: Від людей, - лячно народу, - всі бо вважали Йоана, що він пророк.

І відповіли Ісусові: "Не знаємо." Ісус же відказав їм: "То й я вам не скажу, якою владою я це роблю."

Переклад Огієнка

І коли вони наблизились до Єрусалиму, до Вітфагії й Віфанії, на Оливній горі, тоді Він посилає двох учнів Своїх,

і каже до них: Ідіть у село, яке перед вами, і, входячи в нього, ви знайдете зараз прив'язане осля, що на нього ніхто ще з людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

Коли ж скаже хто вам: Що це ви робите? відкажіть: Господь потребує його, і відішле його сюди зараз.

І вони відійшли, і знайшли те осля, що прив'язане коло воріт ізнадвору було при дорозі, і відв'язали його.

А деякі з тих, що стояли там, сказали до них: Що ви робите? Пощо осля ви відв'язуєте?

Вони ж їм відказали, як звелів їм Ісус, і відпущено їх.

І вони привели до Ісуса осля, і поклали на нього плащі свої, а Він сів на нього.

Багато ж народу стелили одежу свою по дорозі, а інші стелили дорогою зелень, натяту в полях.

А ті, що йшли перед Ним і позаду, викрикували: Осанна! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я!

Благословенне Царство, що надходить, Отця нашого Давида! Осанна на висоті!

Потому ввійшов Він до Єрусалиму, і в храм. А оглянувши все, як година вже пізня була, Він пішов у Віфанію з Дванадцятьма.

А назавтра, коли вони вийшли з Віфанії, Він зголоднів був.

І, побачивши здалека фі?ове дерево, вкрите листями, Він підійшов, чи не знайде на ньому чого. І, прийшовши до нього, не знайшов нічого, крім листя самого, не пора бо на фі?и була.

І озвався Ісус і промовив до нього: Щоб більше ніхто твого плоду не з'їв аж повіки! А учні Його все те чули.

І прийшли вони в Єрусалим. А як Він у храм увійшов, то став виганяти продавців і покупців у храмі, і поперевертав столи грошомінам та ослони продавцям голубів.

І Він не дозволяв, щоб хто річ яку носив через храм.

І Він їх навчав і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій буде домом молитви в народів усіх, ви ж із нього зробили печеру розбійників!

І почули це первосвященики й книжники, і шукали, як Його погубити, бо боялись Його, увесь бо народ дивувався науці Його.

А як пізно ставало, вони поза місто виходили.

А проходячи вранці, побачили фі?ове дерево, усохле від кореня.

І, згадавши Петро, говорить Йому: Учителю, глянь фі?ове дерево, що прокляв Ти, усохло!

А Ісус їм у відповідь каже: Майте віру Божу!

Поправді кажу вам: Як хто скаже горі цій: Порушся та й кинься до моря, і не матиме сумніву в серці своїм, але матиме віру, що станеться так, як говорить, то буде йому!

Через це говорю вам: Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що одержите, і сповниться вам.

І коли стоїте на молитві, то прощайте, як маєте що проти кого, щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам прогріхи ваші.

Коли ж не прощаєте ви, то й Отець ваш Небесний не простить вам прогріхів ваших.

І знову прийшли вони в Єрусалим. Коли ж Він у храмі ходив, поприходили первосвященики й книжники, і старшини до Нього,

і сказали Йому: Якою Ти владою все оце чиниш? І хто Тобі владу цю дав, щоб Ти це робив?

А Ісус відказав їм: Запитаю й Я вас одне слово, і відповідайте Мені, то й Я відкажу вам, якою Я владою це все чиню.

Іванове хрищення з неба було, чи від людей? Відповідайте Мені!

Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?

А як скажемо: Від людей, то боялись народу, бо всі вважали, що Іван був поправді пророк.

І сказали Ісусові в відповідь: Не знаємо... А Ісус їм відказує: То й Я не скажу вам, якою Я владою це все чиню.

Переклад Куліша

І як наближились до Єрусалиму, до Витфагиї й Витаниї, до гори Оливної, посилає двох учеників своїх,

і рече їм: Ійдїть у село, що перед вами, і зараз, увійшовши в него, знайдете осля привязане, на котре нїхто з людей не сїдав; одвязавши його, приведїть.

І, коли хто вам скаже: Що се робите? скажіть: Що Господеві його треба; й зараз його відошле сюди.

Пійшли ж вони, й знайшли осля привязане коло дверей знадвору, на роздоріжжю, та й одвязали його.

І деякі, що там стояли, казали їм: Що ви робите, одвязуючи осля?

Вони ж сказали їм, як звелїв Ісус; і пустили їх.

І привели осля до Ісуса, й накинули на него одежу свою, і посадили на него.

Многі ж одежу свою розстилали по дорозї, инші ж гіллє різали з дерев, і встилали дорогу.

Инші, що попереду йшли, і що слїдом за Ним ійшли, покликували, кажучи: Осанна! Благословен грядущий в імя Господнє;

благословенне грядуще в імя Господа царство отця нашого Давида. Осанна на вишинах!

І ввійшов Ісус в Єрусалим і в церкву, й, оглянувши все, як пізня вже була година, вийшов у Витанию з дванайцятьма.

І назавтра, як вийшли вони з Витаниї, зголоднїв,

і, загледївши смоківницю оддалеки, що мала листє, прийшов, чи не знайде чого на нїй. І, прийшовши до неї, нїчого не знайшов, тільки листє; не була бо ще пора на смокви.

І, озвавшись Ісус, рече до неї: Щоб нїколи з тебе по вік нїхто овощу не їв. І чули ученики Його.

І приходять у Єрусалим, і ввійшовши Ісус у церкву, почав виганяти продаючих і купуючих у церкві, і столи міняльників, і ослони продаючих голуби поперевертав,

і не давав, щоб хто носив посуд через церкву.

І навчав, глаголючи їм: Хиба не писано: Що дом мій дом молитви звати меть ся у всїх народів? ви ж зробили його вертепом розбійників.

І чули письменники та архиєреї, й шукали, як би Його погубити: боялись бо Його, бо ввесь народ дивував ся наукою Його.

І, як вечір настав, вийшов Він осторонь із города.

А вранцї, мимо йдучи, побачили смоківницю всохлу від коріння.

І споглянувши Петр, рече Йому: Учителю, дивись, смоківниця, що прокляв єси, всохла.

І озвавшись Ісус, рече їм: Майте віру Божу.

Істино глаголю вам: Що хто скаже горі сїй: Двигнись і кинь ся в море, та й не сумнити меть ся в серцї своїм, а вірувати ме, що, що каже, станеть ся, буде йому, що скаже.

Тим глаголю вам: Усе, чого молячись просите, віруйте, що одержите, й буде вам.

І як стоїте молячись, прощайте, коли що маєте проти кого, щоб і Отець ваш, що на небі, відпустив вам провини ваші.

Коли ж ви не прощаєте, то й Отець ваш, що на небі, не простить вам провин ваших.

І приходять знов у Єрусалим; і, як по церкві ходив Він, приступають до Него архиєреї, та письменники, та старші,

і кажуть Йому: Якою властю Ти се робиш? і хто Тобі власть таку дав, щоб се робити?

Ісус же, озвавшись, рече їм: Спитаю вас і я про одну річ; відкажіть менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.

Хрещеннє Йоанове чи з неба було, чи від людей? Відкажіть менї.

І міркували між собою, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже: Чом же не поняли віри йому?

Коли ж скажемо: Від людей, то боялись людей: всї бо мали Йоана, що він справдї пророк був.

І, озвавшись, кажуть Ісусові: Не знаємо. Ісус, озвавшись, рече їм: То й я не кажу вам, якою властю се роблю.

Переклад УБТ Турконяка

Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, посилає двох своїх учнів

і каже їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете осля прив'язане, на яке ще ніхто з людей не сідав, відв'яжіть його і приведіть.

І коли хто скаже вам, що ви це робите, то скажіть, що Господь потребує його і негайно знову відішле його назад.

Пішли, знайшли осля прив'язане до воріт з-зовні, на узбіччі, відв'язали його.

Дехто з тих, що там стояли, казали їм: Що це ви робите, навіщо одв'язуєте осля?

Вони сказали їм так, як велів Ісус, тоді й відпустили їх.

Приводять осля до Ісуса, кладуть на нього свої плащі - і він сів на нього.

Багато хто стелив своє вбрання на дорозі; деякі різали гілля на полях [і стелили на дорозі].

І ті, що прямували попереду, і що йшли за ним, вигукували: Осанна, благословенний, хто йде в ім'я Господнє!

Благословенне прийдешнє царство отця нашого, Давида! Осанна на висотах!

Увійшов до Єрусалима - до храму. Оглянув усе; як уже була пізня година, пішов до Витанії з дванадцятьма.

Другого дня, як вийшли вони з Витанії, зголоднів.

Побачивши здаля смоковницю, вкриту листям, підійшов, чи може не знайде чогось на ній. Але наблизившись до неї, нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на плоди смоківниці.

Озвався та промовив до смоковниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не з'їсть! І чули те Його учні.

Прийшли до Єрусалима. Увійшовши до храму, почав виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів, ослони тих, що продавали голубів,

і не допускав, щоб носили начиння через храм.

Навчав їх і говорив їм: Хіба не написано, що дім мій буде молитовним храмом для всіх народів? Ви ж його зробили печерою розбійників!

Почули про це книжники та архиєреї - шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо цілі юрби захоплювалися Його вченням.

Вечорами виходив за межі міста.

Проходячи вранці, побачили смоковницю, що вся аж від кореня всохла.

Згадавши, Петро каже Йому: Вчителю, ось смоковниця, яку ти прокляв, - вона всохла.

У відповідь Ісус їм промовив: Майте Божу віру.

Щиру правду кажу вам, що коли хто скаже цій горі: Зрушся, кинься в море, - і не сумніватиметься в серці своїм, але матиме віру, що станеться згідно зі сказаним, - то так і буде Йому.

Ось чому кажу вам, що все, про що молитеся і просите, - вірте, що одержите, - і сповниться.

Коли стоїте на молитві, прощайте, коли що маєте проти іншого, щоб і ваш Батько Небесний відпустив вам ваші гріхи.

[Коли ж не простите, то й ваш Батько Небесний, не простить вам ваших гріхів].

І знову приходять до Єрусалима. Коли ходив він у храмі, підступили до нього архиєреї, книжники і старшини,

і кажуть Йому: Якою владою все це робиш? Хто дав тобі владу робити оце?

Ісус сказав їм: Запитаю вас [і я] дещо; як відповісте, то і я скажу вам, якою владою це роблю.

Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь.

Ті міркували так, кажучи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає, чому ж ви Йому не повірили.

А якщо скажемо, що від людей - вони боялися народу, бо всі ж вважали Івана за справжнього пророка.

Тому, відповівши, сказали Ісусові: Не знаємо. Ісус їм каже: То і я не скажу вам, якою владою це роблю.

Російський синодальний переклад

Когда приблизились к Иерусалиму, к Виффагии и Вифании, к горе Елеонской, Иисус посылает двух из учеников Своих

и говорит им: пойдите в селение, которое прямо перед вами; входя в него, тотчас найдете привязанного молодого осла, на которого никто из людей не садился; отвязав его, приведите.

И если кто скажет вам: что вы это делаете? - отвечайте, что он надобен Господу; и тотчас пошлет его сюда.

Они пошли, и нашли молодого осла, привязанного у ворот на улице, и отвязали его.

И некоторые из стоявших там говорили им: что делаете? зачем отвязываете осленка?

Они отвечали им, как повелел Иисус; и те отпустили их.

И привели осленка к Иисусу, и возложили на него одежды свои; Иисус сел на него.

Многие же постилали одежды свои по дороге; а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге.

И предшествовавшие и сопровождавшие восклицали: осанна! благословен Грядущий во имя Господне!

благословенно грядущее во имя Господа царство отца нашего Давида! осанна в вышних!

И вошел Иисус в Иерусалим и в храм; и, осмотрев все, как время уже было позднее, вышел в Вифанию с двенадцатью.

На другой день, когда они вышли из Вифании, Он взалкал;

и, увидев издалека смоковницу, покрытую листьями, пошел, не найдет ли чего на ней; но, придя к ней, ничего не нашел, кроме листьев, ибо еще не время было собирания смокв.

И сказал ей Иисус: отныне да не вкушает никто от тебя плода вовек! И слышали то ученики Его.

Пришли в Иерусалим. Иисус, войдя в храм, начал выгонять продающих и покупающих в храме; и столы меновщиков и скамьи продающих голубей опрокинул;

и не позволял, чтобы кто пронес через храм какую-либо вещь.

И учил их, говоря: не написано ли: дом Мой домом молитвы наречется для всех народов? а вы сделали его вертепом разбойников.

Услышали это книжники и первосвященники, и искали, как бы погубить Его, ибо боялись Его, потому что весь народ удивлялся учению Его.

Когда же стало поздно, Он вышел вон из города.

Поутру, проходя мимо, увидели, что смоковница засохла до корня.

И, вспомнив, Петр говорит Ему: Равви! посмотри, смоковница, которую Ты проклял, засохла.

Иисус, отвечая, говорит им:

имейте веру Божию, ибо истинно говорю вам, если кто скажет горе сей: поднимись и ввергнись в море, и не усомнится в сердце своем, но поверит, что сбудется по словам его, - будет ему, что ни скажет.

Потому говорю вам: все, чего ни будете просить в молитве, верьте, что получите, - и будет вам.

И когда стоите на молитве, прощайте, если что имеете на кого, дабы и Отец ваш Небесный простил вам согрешения ваши.

Если же не прощаете, то и Отец ваш Небесный не простит вам согрешений ваших.

Пришли опять в Иерусалим. И когда Он ходил в храме, подошли к Нему первосвященники и книжники, и старейшины

и говорили Ему: какою властью Ты это делаешь? и кто Тебе дал власть делать это?

Иисус сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном, отвечайте Мне; тогда и Я скажу вам, какою властью это делаю.

Крещение Иоанново с небес было, или от человеков? отвечайте Мне.

Они рассуждали между собою: если скажем: с небес, - то Он скажет: почему же вы не поверили ему?

а сказать: от человеков - боялись народа, потому что все полагали, что Иоанн точно был пророк.

И сказали в ответ Иисусу: не знаем. Тогда Иисус сказал им в ответ: и Я не скажу вам, какою властью это делаю.