10

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.

Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: "Чи можна чоловікові відпустити жінку?"

А він у відповідь сказав їм: "Що заповів вам Мойсей?"

Вони сказали: "Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити."

"То з-за серця вашого запеклого, - сказав Ісус їм, - написав він вам отой припис.

А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.

Ось чому чоловік покине свого батька - матір і пристане до жінки своєї,

й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише - одне тіло.

Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає."

Удома ж учні знов його про те запитали.

А він сказав їм: "Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.

І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, - чужоложить."

І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.

Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: "Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.

Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, - не ввійде до нього."

І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.

Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: "Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?"

"Чого називаєш мене благим?" - сказав Ісус до нього. - "Ніхто не благий, окрім одного Бога.

Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір."

Він же у відповідь мовив до нього: "Учителю, я вже те дотримував змалку."

Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: "Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною."

Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, - мав бо великі багатства.

Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: "Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!"

Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: "Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!

Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже."

Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: "Хто ж тоді може спастися?"

Ісус же, поглянувши на них, мовить: "У людей це неможливо, - але не в Бога; у Бога бо все можливо."

І заговорив до нього Петро: "Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою."

. Ісус озвавсь і каже: "Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, - ради мене та ради Євангелії, -

не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, - домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, - і в майбутньому віці життя вічне.

І багато з перших стануть останніми, а останні -першими."

Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:

"Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;

і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб'ють, він же по трьох днях воскресне."

Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: "Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим."

Він же їм відповів: "Що хочете, щоб я зробив вам?"

"Зволь нам, - ті йому кажуть, - щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі."

Ісус же сказав їм: "Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п'ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?"

Ті йому відповіли: "Можемо." Ісус сказав їм: "Чашу, яку я п'ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.

Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, - не моя річ вам дати, а кому приготовано."

Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.

Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: "Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.

Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,

і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.

Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох."

І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.

Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!"

Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!"

Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе."

Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.

Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, - щоб я бачив!"

Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.

Переклад Огієнка

І, вийшовши звідти, Він приходить у землю Юдейську, на той бік Йордану. І знову зібралися юрби до Нього, і знов Він навчав їх, звичаєм Своїм.

І підійшли фарисеї й спитали, Його випробовуючи: Чи дозволено чоловікові дружину свою відпустити?

А Він відповів і сказав їм: Що Мойсей заповів вам?

Вони ж відказали: Мойсей заповів написати листа розводового, та й відпустити.

Ісус же промовив до них: То за ваше жорстокосердя він вам написав оцю заповідь.

Бог же з початку творіння створив чоловіком і жінкою їх.

Покине тому чоловік свого батька та матір,

і стануть обоє вони одним тілом, тим то немає вже двох, але одне тіло.

Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

А вдома про це учні знов запитали Його.

І Він їм відказав: Хто дружину відпустить свою, та й одружиться з іншою, той чинить перелюб із нею.

І коли дружина покине свого чоловіка, і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб вона.

Тоді поприносили діток до Нього, щоб Він доторкнувся до них, учні ж їм докоряли.

А коли спостеріг це Ісус, то обурився, та й промовив до них: Пустіть діток до Мене приходити, і не бороніть їм, бо таких Царство Боже!

Поправді кажу вам: Хто Божого Царства не прийме, немов те дитя, той у нього не ввійде.

І Він їх пригорнув, і поблагословив, на них руки поклавши.

І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?

Ісус же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого.

Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір.

А він відказав Йому: Учителю, це все виконав я ще змалку.

Ісус же поглянув на нього з любов'ю, і промовив йому: Одного бракує тобі: іди, розпродай, що маєш, та вбогим роздай, і матимеш скарб ти на небі! Потому приходь та й іди вслід за Мною, узявши хреста.

А він засмутився тим словом, і пішов, зажурившись, бо великі маєтки він мав!

І поглянув довкола Ісус, та й сказав Своїм учням: Як тяжко отим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!

І учні жахнулись від слів Його. А Ісус знов у відповідь каже до них: Мої діти, як тяжко отим, хто надію кладе на багатство, увійти в Царство Боже!

Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!

А вони здивувалися дуже, і казали один до одного: Хто ж тоді може спастися?

Ісус же поглянув на них і промовив: Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!

А Петро став казати Йому: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом.

Ісус відказав: Поправді кажу вам: Немає такого, щоб дім полишив, чи братів, чи сестер, або матір, чи батька, або діти, чи поля ради Мене та ради Євангелії,

і не одержав би в сто раз більше тепер, цього часу, серед переслідувань, домів, і братів, і сестер, і матерів, і дітей, і піль, а в віці наступному вічне життя.

І багато-хто з перших стануть останніми, а останні першими.

Були ж у дорозі вони, простуючи в Єрусалим. А Ісус ішов попереду них, аж дуже вони дивувались, а ті, що йшли вслід за Ним, боялись. І, взявши знов Дванадцятьох, почав їм розповідати, що з Ним статися має:

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,

і насміхатися будуть із Нього, і будуть плювати на Нього, і будуть Його бичувати, і вб'ють, але третього дня Він воскресне!

І підходять до Нього Яків та Іван, сини Зеведеєві, та й кажуть Йому: Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що будемо просити Тебе.

А Він їх поспитав: Чого ж хочете, щоб Я вам зробив?

Вони ж відказали Йому: Дай нам, щоб у славі Твоїй ми сиділи праворуч від Тебе один, і ліворуч один!

А Ісус відказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її п'ю, і христитися хрищенням, що Я ним хрищуся?

Вони відказали Йому: Можемо. А Ісус їм сказав: Чашу, що Я її п'ю, ви питимете, і хрищенням, що Я ним хрищусь, ви охриститеся.

А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому уготовано.

Як почули ж це Десятеро, то обурились на Якова та на Івана.

А Ісус їх покликав, і промовив до них: Ви знаєте, що ті, що вважають себе за князів у народів, панують над ними, а їхні вельможі їх тиснуть.

Не так буде між вами, але хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу.

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде всім за раба.

Бо Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, але щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох.

І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв.

І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!

І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною!

І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе.

А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса.

А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю!

Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.

Переклад Куліша

І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейські через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.

І приступивши Фарисеї, питали Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.

Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?

Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.

І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.

З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог.

Тим покине чоловік батька свого й матїр, і пригорнеть ся до жінки своєї,

і будуть удвох тїло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тїло.

Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує.

А в господї знов ученики Його про се питали Його.

І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.

І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.

І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.

Побачивши ж Ісус, прогнївив ся, і рече їм: Дайте дїтям приходити до мене, й не боронїть їм; таких бо царство Боже.

Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.

І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.

І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і впавши перед Ним на колїна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічнє наслїдувати?

Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Нїхто не благий, тільки один, Бог.

Заповідї знаєш: Не роби перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Не обижай, Поважай батька твого й матїр.

Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.

Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.

Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.

І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!

Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Дїти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!

Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти.

Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?

Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.

І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.

Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,

та й не прийняв у сотеро тепер, часу сього, серед гонення, домівок, і братів, і сестер, і матїрок, і дїтей, і земель, а в віку будучому життє вічнє.

Многі ж перві будуть останнї, а останнї перві.

Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:

Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;

і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.

І приступають до Него Яков та Йоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.

Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?

Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.

Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?

Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;

тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.

І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Йоана.

Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.

Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;

і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.

Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.

І приходять у Ерихон; і як виходив Він із Ерихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.

І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.

І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.

І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали слїпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.

Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.

І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.

Ісус же рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слїдом за Ісусом дорогою.

Переклад УБТ Турконяка

І, вставши, звідти приходить до країв Юдеї, що на другім боці Йордану. Сходяться знову до нього юрби і, за звичаєм, знову їх навчає.

І приступили фарисеї і, випробовуючи Його, запитували Його, чи можна чоловікові відпустити жінку.

А він у відповідь сказав їм: Що вам заповів Мойсей?

Вони сказали: Мойсей заповів написати лист розлучення і відпустити.

Ісус сказав їм: Він вам написав цю заповідь з огляду на ваше жорстокосердя.

Від самого початку сотворення [Бог] створив їх як чоловіка й жінку.

Ось чому залишить чоловік свого батька й матір і з'єднається до своєї дружини,

і будуть двоє як одне тіло: їх уже не двоє, а одне тіло.

Отже, те, що Бог з'єднав, хай людина не роз'єднує.

Удома учні знову розпитували Його про це.

Каже їм: Якщо хто відпустить свою дружину й одружиться з іншою, той робить перелюб проти неї;

і якщо вона, відпустивши свого чоловіка, вийде заміж за іншого, то й вона чинить перелюб.

Приносили до нього дітей, щоб доторкнувся до них. Учні боронили їм.

Побачивши, Ісус обурився і сказав їм: Дозволяйте дітям приходити до мене, не бороніть їм, бо Царство Боже є для таких.

Щиру правду кажу вам, якщо хто не прийме Божого Царства як дитина, той не увійде до нього.

Обнявши їх, покладав на них руки, благословляв.

Як виходив у дорогу, один підбіг, впав на коліна й запитав Його: Учителю добрий, що маю робити, щоб успадкувати вічне життя?

Ісус сказав йому: Чому називаєш мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог.

Знаєш заповіді: не вбивай, не чини перелюбу, не крадь, не свідчи неправдиво, не кривдь, шануй свого батька та матір.

Той сказав Йому: Учителю, все це додержав з малих літ.

Поглянувши на нього з любов'ю, Ісус сказав йому: Одного тобі бракує: піди та все, що маєш, продай і роздай бідним - матимеш скарб на небі; і приходь, [бери свій хрест] і йди за мною.

Він же, засмутившись від сказаного, відійшов пригнічений; бо мав багато добра.

Поглянувши навколо, Ісус каже своїм учням: Як нелегко тим, що мають багатство, увійти в Боже Царство!

Учні жахнулися від тих слів. А Ісус знову у відповідь каже їм: Діти, як нелегко [тим, що надіються на багатство] увійти до Божого Царства!

Легше верблюдові пройти крізь вушко в голці, ніж багатому увійти до Божого Царства!

Вони дуже здивувалися, перемовляючись: То хто ж може спастися?

Поглянув на них Ісус та й каже: У людей це неможливо, але не в Бога, бо для Бога є все можливе.

Тут Петро став казати Йому: Ось ми залишили все й пішли за тобою.

Ісус сказав: Щиру правду кажу вам: немає жодного, хто б полишив дім, братів, сестер, матір, батька, [дружину], дітей, чи угіддя - задля мене і задля Єванґелії -

і при цьому не одержав би в сто разів більше вже тепер, у цей час, в умовах переслідувань, - будинків, братів, сестер, матерів, дітей, угідь, - а в майбутньому віці - вічне життя!

Багато хто з перших стане останнім, а останній - першим.

Вони були в дорозі, прямуючи до Єрусалима. Попереду йшов Ісус. І злякалися, ідучи слідом, і жахалися. Покликавши знову дванадцятьох, почав їм говорити про те, що має з ним статися;

ось, мовляв, ідемо до Єрусалима, а Людський Син буде виданий архиєреям і книжникам, засудять Його на смерть, видадуть поганам;

насміхатимуться з нього, і обплюють Його, і бичуватимуть Його, і вб'ють, а після трьох днів воскресне.

Підходять до нього Яків та Іван - Заведеєві сини. Кажуть Йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, про що проситимемо тебе.

Він сказав їм: А що хочете, щоб я зробив вам?

Вони сказали Йому: Зроби нам так, щоб один праворуч тебе, а один ліворуч сиділи ми у твоїй славі.

Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити ту чашу, яку я п'ю, і хреститися хрещенням, яким я хрещуся?

Вони сказали Йому: Можемо. Ісус же сказав їм: Чашу, яку я п'ю, вип'єте, і хрещенням, яким я хрещуся, будете охрещені.

Але щоб сісти праворуч мене, чи ліворуч, не мені вам це дати, а тим, кому це приготовлено.

Почувши це, десятеро почали нарікати на Якова та Івана.

Ісус же, покликавши їх, каже їм: Знаєте, що ті, кого вважають володарями народів, панують над ними, а їхні вельможі утискають їх.

Не так буде у вас. Але якщо хто хоче бути великим, хай буде вам слугою.

Якщо хто з вас хоче бути першим, хай буде для всіх рабом.

Бо й Людський Син не прийшов, щоб послужили Йому, але щоб самому послужити, віддати свою душу як викуп за багатьох.

Приходять до Єрихона. А як з Єрихона виходив з своїми учнями і великою юрбою, то син Тимея - Вартимей - сліпий жебрак, сидів край дороги.

Почувши, що це Ісус Назарянин, став волати й кликати: Сину Давидів, Ісусе, помилуй мене.

Довкола всі обурювалися на нього, щоб замовк. А він ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене!

Зупинившись, Ісус сказав: Покличте його. Кличуть сліпця, кажуть йому: Сміливіше, встань, кличе тебе.

Той скинув свого плаща, скочив, прийшов до Ісуса.

Сказав у відповідь йому Ісус: Що хочеш, щоб Я тобі зробив? А сліпий сказав Йому: Учителю, аби я прозрів.

І Ісус сказав йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І миттю прозрів - та й пішов дорогою за Ісусом.

Російський синодальний переклад

Отправившись оттуда, приходит в пределы Иудейские за Иорданскою стороною. Опять собирается к Нему народ, и, по обычаю Своему, Он опять учил их.

Подошли фарисеи и спросили, искушая Его: позволительно ли разводиться мужу с женою?

Он сказал им в ответ: что заповедал вам Моисей?

Они сказали: Моисей позволил писать разводное письмо и разводиться.

Иисус сказал им в ответ: по жестокосердию вашему он написал вам сию заповедь.

В начале же создания, Бог мужчину и женщину сотворил их.

Посему оставит человек отца своего и мать

и прилепится к жене своей, и будут два одною плотью; так что они уже не двое, но одна плоть.

Итак, что Бог сочетал, того человек да не разлучает.

В доме ученики Его опять спросили Его о том же.

Он сказал им: кто разведется с женою своею и женится на другой, тот прелюбодействует от нее;

и если жена разведется с мужем своим и выйдет за другого, прелюбодействует.

Приносили к Нему детей, чтобы Он прикоснулся к ним; ученики же не допускали приносящих.

Увидев то, Иисус вознегодовал и сказал им: пустите детей приходить ко Мне и не препятствуйте им, ибо таковых есть Царствие Божие.

Истинно говорю вам: кто не примет Царствия Божия, как дитя, тот не войдет в него.

И, обняв их, возложил руки на них и благословил их.

Когда выходил Он в путь, подбежал некто, пал пред Ним на колени и спросил Его: Учитель благий! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?

Иисус сказал ему: что ты называешь Меня благим? Никто не благ, как только один Бог.

Знаешь заповеди: не прелюбодействуй, не убивай, не кради, не лжесвидетельствуй, не обижай, почитай отца твоего и мать.

Он же сказал Ему в ответ: Учитель! все это сохранил я от юности моей.

Иисус, взглянув на него, полюбил его и сказал ему: одного тебе недостает: пойди, все, что имеешь, продай и раздай нищим, и будешь иметь сокровище на небесах; и приходи, последуй за Мною, взяв крест.

Он же, смутившись от сего слова, отошел с печалью, потому что у него было большое имение.

И, посмотрев вокруг, Иисус говорит ученикам Своим: как трудно имеющим богатство войти в Царствие Божие!

Ученики ужаснулись от слов Его. Но Иисус опять говорит им в ответ: дети! как трудно надеющимся на богатство войти в Царствие Божие!

Удобнее верблюду пройти сквозь игольные уши, нежели богатому войти в Царствие Божие.

Они же чрезвычайно изумлялись и говорили между собою: кто же может спастись?

Иисус, воззрев на них, говорит: человекам это невозможно, но не Богу, ибо все возможно Богу.

И начал Петр говорить Ему: вот, мы оставили все и последовали за Тобою.

Иисус сказал в ответ: истинно говорю вам: нет никого, кто оставил бы дом, или братьев, или сестер, или отца, или мать, или жену, или детей, или земли, ради Меня и Евангелия,

и не получил бы ныне, во время сие, среди гонений, во сто крат более домов, и братьев и сестер, и отцов, и матерей, и детей, и земель, а в веке грядущем жизни вечной.

Многие же будут первые последними, и последние первыми.

Когда были они на пути, восходя в Иерусалим, Иисус шел впереди их, а они ужасались и, следуя за Ним, были в страхе. Подозвав двенадцать, Он опять начал им говорить о том, что будет с Ним:

вот, мы восходим в Иерусалим, и Сын Человеческий предан будет первосвященникам и книжникам, и осудят Его на смерть, и предадут Его язычникам,

и поругаются над Ним, и будут бить Его, и оплюют Его, и убьют Его; и в третий день воскреснет.

Тогда подошли к Нему сыновья Зеведеевы Иаков и Иоанн и сказали: Учитель! мы желаем, чтобы Ты сделал нам, о чем попросим.

Он сказал им: что хотите, чтобы Я сделал вам?

Они сказали Ему: дай нам сесть у Тебя, одному по правую сторону, а другому по левую в славе Твоей.

Но Иисус сказал им: не знаете, чего просите. Можете ли пить чашу, которую Я пью, и креститься крещением, которым Я крещусь?

Они отвечали: можем. Иисус же сказал им: чашу, которую Я пью, будете пить, и крещением, которым Я крещусь, будете креститься;

а дать сесть у Меня по правую сторону и по левую - не от Меня зависит, но кому уготовано.

И, услышав, десять начали негодовать на Иакова и Иоанна.

Иисус же, подозвав их, сказал им: вы знаете, что почитающиеся князьями народов господствуют над ними, и вельможи их властвуют ими.

Но между вами да не будет так: а кто хочет быть большим между вами, да будем вам слугою;

и кто хочет быть первым между вами, да будет всем рабом.

Ибо и Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему служили, но чтобы послужить и отдать душу Свою для искупления многих.

Приходят в Иерихон. И когда выходил Он из Иерихона с учениками Своими и множеством народа, Вартимей, сын Тимеев, слепой сидел у дороги, прося милостыни.

Услышав, что это Иисус Назорей, он начал кричать и говорить: Иисус, Сын Давидов! помилуй меня.

Многие заставляли его молчать; но он еще более стал кричать: Сын Давидов! помилуй меня.

Иисус остановился и велел его позвать. Зовут слепого и говорят ему: не бойся, вставай, зовет тебя.

Он сбросил с себя верхнюю одежду, встал и пришел к Иисусу.

Отвечая ему, Иисус спросил: чего ты хочешь от Меня? Слепой сказал Ему: Учитель! чтобы мне прозреть.

Иисус сказал ему: иди, вера твоя спасла тебя. И он тотчас прозрел и пошел за Иисусом по дороге.