9

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

І сказав їм: "Істинно кажу вам: Є деякі з отут присутніх, що не зазнають смерти, аж поки не вздріють Царства Божого, що прийде у могутності."

Шість же день по тому бере Ісус із собою Петра, Якова та Йоана і веде самих їх окремо на високу гору. І переобразився перед ними:

одежа його заблищала й так вельми збіліла, що на землі й білильник так не вибілив би.

Й Ілля з'явився їм з Мойсеєм, і говорили з Ісусом.

Заговорив і Петро та й каже до Ісуса: "Учителю, добре нам тут бути! Зробімо ж три намети: тобі один, Мойсееві один та Іллі один."

Не знав бо що сказати, тому що страх був огорнув їх.

І наступила хмара й отінила їх, а з хмари пролунав голос: "Це Син мій возлюблений, слухайтесь його!"

Але оглянувшись негайно навколо, не побачили вже нікого, крім самого Ісуса з ними.

А коли сходили вони з гори, наказав їм, щоб нікому не оповідали те, що бачили, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.

І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає "воскреснути з мертвих."

І запитали його, промовивши: "А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?"

Він же відрік їм: "Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, - та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений?

Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього."

Повернувшися ж до учнів, побачив навколо них силу народу, а й книжників, які сперечалися з ними.

Скоро ввесь народ його уздрів, то дивом великим здивувався і, бігши до нього, заходився його вітати.

А він спитав їх: "Про що сперечаєтеся з ними?"

І відказав йому один з народу: "Учителю, привів я до тебе сина мого, що має німого духа,

і де тільки його вхопить, кидає його об землю так, що піниться, скрегоче зубами, дерев'яніє. Просив я учнів твоїх, щоб його вигнали, та не змогли."

Він же у відповідь каже їм: "О роде невірний! Доки я буду з вами? Доки вас терпітиму? Приведіть но його до мене."

І привели його до нього. Скоро дух угледів його, притьмом того затряс, і повалившись той на землю, запінившися, почав качатися.

Спитав же його батька: "Скільки часу, як це йому сталося?" - "З дитинства", - відповів той.

"І часто він кидає його у вогонь і в воду, щоб його погубити. Та якщо можеш, поможи нам, змилосердившись над ним."

Ісус же каже йому: "Щодо того - якщо можеш - то все можливо тому, хто вірує."

І вмить батько хлопчини викрикнув крізь сльози: "Вірю, поможи моєму невірству!"

Ісус же, бачивши, що збігається народ, погрозив нечистому духові, кажучи: "Німий та глухий душе! Наказую тобі: Вийди з нього й не входь більше в нього."

І, закричавши та сильно його стрясши, вийшов з нього. І наче змертвів той, тож многі казали: "Вмер він."

Але Ісус, узявши його за руку, підвів його, і той устав.

Коли ж увійшов у дім, то учні його питали його насамоті: "Чому ми не могли його вигнати?"

. Він відповів їм: "Цей рід нічим не можна вигнати, тільки молитвою та постом."

Вийшовши звідти, проходили крізь Галилею, і він не хотів, щоб будь-хто знав.

Навчав бо своїх учнів і казав їм: "Син Чоловічий буде виданий у руки людям, і вб'ють його, і, вбитий, по трьох днях, воскресне."

Та вони не розуміли цього слова й страхалися його запитувати.

І прийшли вони у Капернаум, і як був він у домі, спитав їх: "Про що ви сперечалися дорогою?"

Вони ж мовчали, бо сперечалися були дорогою, хто більший.

Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: "Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою."

Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них:

"Хто прийме одне з таких дитят в моє ім'я, - мене приймає; а хто мене приймає, - не мене приймає, а того, хто послав мене."

Йоан же сказав до нього: "Учителю, ми бачили одного, що твоїм ім'ям бісів виганяє, але не ходить з нами, то ми й заборонили йому, - не ходить бо з нами."

Ісус же мовив: "Не бороніть йому. Немає бо такого, хто робив би чуда моїм ім'ям і міг би незабаром мене лихословити.

Бо хто не проти нас, той за нас.

Хто напоїть вас кухлем води тому, що ви Христові, - істинно кажу вам, - той не втратить своєї нагороди.

Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, - краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море.

І коли твоя рука спокушає тебе, відітни її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з двома руками піти у пекло, у вогонь незгасний,

де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.

І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти в життя кривим, ніж з двома ногами бути кинутим у пекло,

де черв'як їхній не вмирає й вогонь не вгасає.

І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі ввійти у Царство Боже однооким, ніж з двома очима бути кинутим у пекло,

де черв'як їхній не вмирає і вогонь не вгасає.

Бо кожен вогнем посолиться, жертва ж кожна - сіллю посолиться.

Сіль - добра; та коли сіль не солона стане, чим її приправите? Майте у собі сіль і живіть у мирі між собою!"

Переклад Огієнка

І сказав Він до них: Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не бачитимуть Царства Божого, що прийшло воно в силі.

А через шість день забирає Ісус Петра, і Якова, і Івана, та й веде їх осібно на гору високу самих. І Він переобразивсь перед ними.

І стала одежа Його осяйна, дуже біла, як сніг, якої білильник не зміг би так вибілити на землі!

І з'явивсь їм Ілля та Мойсей, і розмовляли з Ісусом.

І озвався Петро та й сказав до Ісуса: Учителю, добре бути нам тут! Поставмо ж собі три шатрі: для Тебе одне, і одне для Мойсея, і одне для Іллі...

Бо не знав, що казати, бо були перелякані.

Та хмара ось їх заслонила, і голос почувся із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайтеся!

І зараз, звівши очі свої, вони вже нікого з собою не бачили, крім Самого Ісуса.

А коли з гори сходили, Він їм наказав, щоб нікому того не казали, що бачили, аж поки Син Людський із мертвих воскресне.

І вони заховали те слово в собі, сперечаючися, що то є: воскреснути з мертвих.

І вони запитали Його та сказали: Що це книжники кажуть, ніби треба Іллі перш прийти?

А Він відказав їм: Тож Ілля, коли прийде попереду, усе приготує. Та як же про Людського Сина написано, що мусить багато Він витерпіти, і буде зневажений?

Але вам кажу, що й Ілля був прийшов, та зробили йому, що тільки хотіли, як про нього написано...

А коли повернулись до учнів, коло них вони вгледіли безліч народу та книжників, що сперечалися з ними.

І негайно ввесь натовп, як побачив Його, сполохнувся із дива, і назустріч побіг, і став вітати Його.

І запитався Він їх: Про що сперечаєтесь з ними?

І Йому відповів один із натовпу: Учителю, привів я до Тебе ось сина свого, що духа німого він має.

А як він де схопить його, то об землю кидає ним, і він піну пускає й зубами скрегоче та сохне. Я казав Твоїм учням, щоб прогнали його, та вони не змогли.

А Він їм у відповідь каже: О, роде невірний, доки буду Я з вами? Доки вас Я терпітиму? Приведіть до Мене його!

І до Нього того привели. І як тільки побачив Його, то дух зараз затряс ним. А той, повалившись на землю, став качатися та заливатися піною...

І Він запитав його батька: Як давно йому сталося це? Той сказав: Із дитинства.

І почасту кидав він ним і в огонь, і до води, щоб його погубити. Але коли можеш що Ти, то змилуйсь над нами, і нам поможи!

Ісус же йому відказав: Щодо того твого коли можеш, то тому, хто вірує, все можливе!

Зараз батько хлоп'яти з слізьми закричав і сказав: Вірую, Господи, поможи недовірству моєму!

А Ісус, як побачив, що натовп збігається, то нечистому духові заказав, і сказав йому: Душе німий і глухий, тобі Я наказую: вийди з нього, і більше у нього не входь!

І, закричавши та міцно затрясши, той вийшов. І він став, немов мертвий, аж багато-хто стали казати, що помер він...

А Ісус узяв за руку його та й підвів його, і той устав.

Коли ж Він до дому прийшов, то учні питали Його самотою: Чому ми не могли його вигнати?

А Він їм сказав: Цей рід не виходить інакше, як тільки від молитви та посту.

І вони вийшли звідти, і проходили по Галілеї. А Він не хотів, щоб довідався хто.

Бо Він Своїх учнів навчав і казав їм: Людський Син буде виданий людям до рук, і вони Його вб'ють, але вбитий, воскресне Він третього дня!

Вони ж не зрозуміли цього слова, та боялись Його запитати.

І прибули вони в Капернаум. А як був Він у домі, то їх запитав: Про що міркували в дорозі?

І мовчали вони, сперечалися бо проміж себе в дорозі, хто найбільший.

А як сів, то покликав Він Дванадцятьох, і промовив до них: Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім!

І взяв Він дитину, і поставив її серед них. І, обнявши її, Він промовив до них:

Коли хто в Ім'я Моє прийме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!

Обізвався до нього Іван: Учителю, ми бачили одного чоловіка, який з нами не ходить, що виганяє Ім'ям Твоїм демонів; і ми заборонили йому, бо він із нами не ходить.

А Ісус відказав: Не забороняйте йому, бо немає такого, що Ім'ям Моїм чудо зробив би, і зміг би небаром лихословити Мене.

Хто бо не супроти нас, той за нас!

І коли хто напоїть вас кухлем води в Ім'я Моє ради того, що ви Христові, поправді кажу вам: той не згубить своєї нагороди!

Хто ж спокусить одного з малих цих, що вірять, то краще б такому було, коли б жорно млинове на шию йому почепити, та й кинути в море!

І коли рука твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноруким, ніж з обома руками ввійти до геєнни, до огню невгасимого,

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

І коли нога твоя спокушає тебе, відітни її: краще тобі ввійти до життя одноногим, ніж з обома ногами бути вкиненому до геєнни, до огню невгасимого,

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь.

І коли твоє око тебе спокушає, вибери його: краще тобі однооким ввійти в Царство Боже, ніж з обома очима бути вкиненому до геєнни огненної,

де їхній червяк не вмирає, і не гасне огонь!

Бо посолиться кожен огнем, і кожна жертва посолиться сіллю.

Сіль добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим поправити її? Майте сіль у собі, майте й мир між собою!

Переклад Куліша

І рече їм: Істино глаголю вам: Що є деякі між стоячими тут, котрі не вкусять смерти, поки побачять царство Боже, що прийде в потузї.

А через шість день бере Ісус Петра, та Якова, та Йоана, й веде їх на гору високу окроме самих; і переобразивсь перед ними.

І стала одежа Його осяйна, вельми біла мов снїг, якої біляр на землї не може вбілити.

І явив ся їм Ілия з Мойсейом, і розмовляли з Ісусом.

І озвавшись Петр, каже до Ісуса: Учителю, добре нам тут бути; зробимо три намети, Тобі один, і Мойсейові один, і Ілиї один.

Не знав бо, що казати: були бо полякані.

І постала хмара отїняюча їх, і вийшов голос із хмари, глаголючи: Се Син мій любий; Його слухайте.

І зараз озирнувшись, уже нїкого не бачили, тільки Ісуса одного з собою.

Як же вони сходили з гори, наказав їм, щоб нїкому не казали, що бачили, аж поки Син чоловічий з мертвих воскресне.

І задержали вони се слово в себе, перепитуючись, що се єсть: із мертвих воскреснути.

І питали Його, говорячи: Що се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти перше?

Він же, озвавшись, рече їм: Ілия, прийшовши перше, налагодить усе; і як писано про Сина чоловічого, щоб Він багато витерпів і був погорджений.

Тільки ж глаголю вам: Що Ілия прийшов, і зробили йому, що схотїли, як писано про него.

І, прийшовши до учеників, побачив багато народу кругом них, і письменників, що перепитують ся з ними.

І зараз увесь народ, побачивши Його, вельми сполохнув ся, і прибігаючи витали Його.

І питав Він письменників: Про що ви перепитуєте ся з ними?

І озвавшись один з народу, каже: Учителю, привів я сина мого до тебе, що має духа нїмого.

І як схопить його, то рве його, й пінить ся він, і скрегоче зубами своїми, та все сохне. І казав я ученикам твоїм, щоб його вигнали, та не здолїли.

Він же, озвавшись, рече йому: О кодло невірне! доки в вас буду? доки терпіти му вас? Приведїть його до мене.

І привели його до Него. І, побачивши Його, зараз дух затряс ним; і впавши той на землю, качав ся запінившись.

І спитав батька його: З якого се часу, що так сталось йому? Він же казав: З малку.

І почасту в огонь кидав його і в воду, щоб погубити його. Тільки ж, коли що зможеш, поможи нам, змилосердившись над нами.

Ісус же рече йому: Коли можеш у те вірувати, то все можливе віруючому.

І зараз, заголосивши, батько хлопчика, каже кріз сльози: Вірую, Господи; поможи моєму недовірству.

Бачивши ж Ісус, що збігаєть ся народ, погрозив духові нечистому, глаголючи йому: Душе нїмий і глухий, я тобі повелїваю, вийди з него й більш не входь в него.

І закричавши, й вельми потрясши ним, вийшов; і став наче мертвий; так що многі казали: Що вмер.

Ісус же, взявши його за руку, підвів його; й він устав.

І, як увіходив у господу, ученики Його питали Його окроме: Чому ми не змогли вигнати його.

І рече їм: Се кодло нїчим не може вийти, тільки молитвою та постом.

І, вийшовши звідтіля, переходили через Галилею; і не хотїв, щоб хто знав.

Навчав бо учеників своїх, і глаголав їм: Що Син чоловічий буде виданий у руки чоловічі, і вбють Його, і вбитий, Він третього дня воскресне.

Вони ж не розуміли слова, й боялись Його спитати.

І прийшов у Капернаум, і, бувши в господї, спитав їх: Про що ви дорогою між собою міркували?

Вони ж мовчали; перемовлялись бо між собою в дорозї, хто більший.

І сївши, призвав дванайцятьох, і рече їм: Коли хто хоче першим бути, нехай буде з усїх останнїм і всїм слугою.

І, взявши дитину, поставив її серед них, і обнявши її, рече їм:

Хто одно з таких дїтей прийме в імя моє, мене приймає; а хто мене приймає, не мене приймає, а пославшого мене.

Озвавсь до Него Йоан, говорячи: Учителю, бачили ми одного, що імям Твоїм виганяв біси, а не ходить слїдом за нами, й заборонили йому; бо не ходить слїдом за нами.

Ісус же рече: Не боронїть йому, нема бо такого, що зробить чудо в імя моє, і зможе скоро злословити мене.

Хто бо не проти вас, той за вас.

Хто бо напоїть вас чашею води в імя моє, що ви Христові, істино глаголю вам: не втеряє нагороди своєї.

Та хто зблазнить одного з малих віруючих у мене, лучче йому, коли б почеплено жорно млинове на шию йому, та й укинуто в море.

І коли блазнить тебе рука твоя, відотни її; лучче тобі калїкою в життє ввійти, нїж, дві руцї мавши, пійти в пекло, в огонь невгасаючий,

де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.

І коли нога твоя блазнить тебе, відотни її; лучче тобі ввійти в життє кривим, нїж дві нозї мавши, бути вкинутим у пекло, в огонь невгасаючий,

де червяк їх не вмирає й огонь не вгасає.

І коли око твоє блазнить тебе, вирви його; лучче тобі однооким увійти в царство Боже, нїж, дві оцї мавши, бути вкинутим ув огняне пекло,

де червяк їх не вмирає, й огонь не вгасає.

Кожен бо огнем посолить ся, і кожна жертва сіллю посолить ся.

Добро сіль; коли ж сіль несолона стане, то чим солити її? Майте в собі сіль, і майте впокій між собою.

Переклад УБТ Турконяка

І промовив до них: Щиру правду кажу вам - деякі з тих, що стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Божого Царства що прийшло в могутності.

А після шести днів бере Ісус Петра, Якова та Івана, виводить лише їх на високу гору, на самоту. І - переобразився перед ними;

одяг Його став блискучим, таким білим, що жоден білильник на землі не зміг би так вибілити.

І з'явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом.

Озвався Петро і сказав Ісусові: Учителю, добре нам тут бути! Зробімо три шатра - тобі, Мойсеєві та Іллі, кожному по одному.

Не знав, що говорив - так були перелякані.

З'явилася хмара, затінила їх - і залунав голос із хмари: Це мій улюблений Син, Його слухайте!.

І тут же поглянувши, не побачили вже нікого з собою, крім одного Ісуса.

Щойно зійшли вони з гори, наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що вони бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.

Закарбували вони те слово, та все допитувалися: що то значить - з мертвих воскреснути?

Зверталися до нього, мовлячи: Чому книжники кажуть, що спочатку треба прийти Іллі?

Він пояснив їм: Ілля, коли він прийде раніше, усе виправить. Але ж написано про Людського Сина, що він має багато чого витерпіти, бути зневаженим!

Але скажу вам, що Ілля таки прийшов, але зробили йому все, що хотіли, як ото написано про нього.

Прийшов до учнів, побачив безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними.

Негайно ця людність, побачивши Його, здивувалася і, підбігши, вітала Його.

Запитав їх: Про що сперечаєтеся між собою?

Відповів Йому один із натовпу: Учителю, привів я до тебе мого сина, що має німого духа.

Як тільки де схопить його, то кидає ним, а він піну пускає, скрегоче зубами, ципеніє. Казав я твоїх учнів, щоб вигнали його, але не змогли.

Відповівши, каже їм: О роде без віри, доки буду між вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його до мене.

І привели його до нього. Побачивши його, тут же дух стрепенув його;, упав на землю, качався, випускаючи піну.

Запитав його батька: Скільки часу, відколи це сталося з ним? Той відповів: З дитинства;

часто кидає його у вогонь і воду, щоб знищити; якщо щось можеш, допоможи нам, змилосердься над нами.

Ісус же сказав йому: Щодо "якщо щось можеш", то - все можливе віруючому.

Тут батько хлопця, скрикнувши, зі сльозами промовив: Вірую, поможи моєму недовірству.

Зауваживши, що збігається натовп, пригрозив нечистому духові, кажучи йому: Душе німий і глухий, я тобі наказую, вийди з нього і більше не входь до нього!

Закричавши і дуже напружившись, вийшов; а хлопець став як мертвий; деякі казали, що він помер.

Ісус же взяв його за руку, підвів його, а той встав.

Коли прийшов до оселі, учні стали питати Його на самоті: Чому ми не змогли його вигнати?

Сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, як тільки молитвою [і постом].

Вийшовши звідти, пішли через Галилею. Не бажав, щоб хтось дізнався;

навчав своїх учнів, говорив їм, що Людський Син буде виданий у руки людей, і вб'ють Його, і убитий після трьох днів воскресне.

Вони не розуміли суті, але боялися Його запитувати.

Прибули до Капернаума. І коли був у господі, запитував їх: Що це дорогою ви сперечалися?

Вони ж мовчали. Бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них є більшим.

Сівши, покликав дванадцятьох і каже їм: Якщо хто хоче бути першим, - хай буде між усіма найменший і всім слугою.

Узяв дитину, поставив її посеред них, обняв і сказав їм:

Якщо хто отаку одну дитину прийме в моє ім'я, той мене приймає, а хто мене приймає, той не мене приймає, але того, хто мене післав.

Відповів йому Іван: Учителю, ми бачили одного, [який не ходить з нами,] що він твоїм ім'ям виганяв бісів; заборонили ми йому, бо не ходить з нами.

Ісус же сказав: Не бороніть йому. Бо немає нікого, хто зробить чудо в моє ім'я, а зможе мене одразу лихословити;

бо хто не проти нас, той з нами.

Бо якщо хто напоїть вас чашкою води в [моє] ім'я, - бо ж ви є Христові, - то щиру правду кажу вам, що не втратить він своєї нагороди.

І якщо хто спокусить одного з цих малих, які вірять в мене, то краще йому буде, якщо прив'яжуть жорновий камінь на його шию і вкинуть в море.

І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою увійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєнни, в непогасний вогонь,

черв'як не гине і вогонь не гасне].

І якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її; краще тобі ввійти до життя кривим, ніж з обома ногами бути вкиненим до геєни

[у вогонь непогасний, де черв'як не гине і вогонь не гасне].

І якщо твоє око спокушає тебе, кинь його; краще тобі з одним оком ввійти до Божого Царства, ніж, маючи двоє очей, бути вкиненим у геєну,

де їх черв'як не гине і вогонь не гасне.

Бо кожний огнем осолиться [і всяка жертва сіллю посолиться].

Сіль - добра річ; якщо ж сіль стане не солона, то чим посолити? Майте сіль у собі і будьте у мирі між собою.

Російський синодальний переклад

И сказал им: истинно говорю вам: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, как уже увидят Царствие Божие, пришедшее в силе.

И, по прошествии дней шести, взял Иисус Петра, Иакова и Иоанна, и возвел на гору высокую особо их одних, и преобразился перед ними.

Одежды Его сделались блистающими, весьма белыми, как снег, как на земле белильщик не может выбелить.

И явился им Илия с Моисеем; и беседовали с Иисусом.

При сем Петр сказал Иисусу: Равви! хорошо нам здесь быть; сделаем три кущи: Тебе одну, Моисею одну, и одну Илии.

Ибо не знал, что сказать; потому что они были в страхе.

И явилось облако, осеняющее их, и из облака исшел глас, глаголющий: Сей есть Сын Мой возлюбленный; Его слушайте.

И, внезапно посмотрев вокруг, никого более с собою не видели, кроме одного Иисуса.

Когда же сходили они с горы, Он не велел никому рассказывать о том, что видели, доколе Сын Человеческий не воскреснет из мертвых.

И они удержали это слово, спрашивая друг друга, что значит: воскреснуть из мертвых.

И спросили Его: как же книжники говорят, что Илии надлежит придти прежде?

Он сказал им в ответ: правда, Илия должен придти прежде и устроить все; и Сыну Человеческому, как написано о Нем, надлежит много пострадать и быть уничижену.

Но говорю вам, что и Илия пришел, и поступили с ним, как хотели, как написано о нем.

Придя к ученикам, увидел много народа около них и книжников, спорящих с ними.

Тотчас, увидев Его, весь народ изумился, и, подбегая, приветствовали Его.

Он спросил книжников: о чем спорите с ними?

Один из народа сказал в ответ: Учитель! я привел к Тебе сына моего, одержимого духом немым:

где ни схватывает его, повергает его на землю, и он испускает пену, и скрежещет зубами своими, и цепенеет. Говорил я ученикам Твоим, чтобы изгнали его, и они не могли.

Отвечая ему, Иисус сказал: о, род неверный! доколе буду с вами? доколе буду терпеть вас? Приведите его ко Мне.

И привели его к Нему. Как скоро бесноватый увидел Его, дух сотряс его; он упал на землю и валялся, испуская пену.

И спросил Иисус отца его: как давно это сделалось с ним? Он сказал: с детства;

и многократно дух бросал его и в огонь и в воду, чтобы погубить его; но, если что можешь, сжалься над нами и помоги нам.

Иисус сказал ему: если сколько-нибудь можешь веровать, все возможно верующему.

И тотчас отец отрока воскликнул со слезами: верую, Господи! помоги моему неверию.

Иисус, видя, что сбегается народ, запретил духу нечистому, сказав ему: дух немой и глухой! Я повелеваю тебе, выйди из него и впредь не входи в него.

И, вскрикнув и сильно сотрясши его, вышел; и он сделался, как мертвый, так что многие говорили, что он умер.

Но Иисус, взяв его за руку, поднял его; и он встал.

И как вошел Иисус в дом, ученики Его спрашивали Его наедине: почему мы не могли изгнать его?

И сказал им: сей род не может выйти иначе, как от молитвы и поста.

Выйдя оттуда, проходили через Галилею; и Он не хотел, чтобы кто узнал.

Ибо учил Своих учеников и говорил им, что Сын Человеческий предан будет в руки человеческие и убьют Его, и, по убиении, в третий день воскреснет.

Но они не разумели сих слов, а спросить Его боялись.

Пришел в Капернаум; и когда был в доме, спросил их: о чем дорогою вы рассуждали между собою?

Они молчали; потому что дорогою рассуждали между собою, кто больше.

И, сев, призвал двенадцать и сказал им: кто хочет быть первым, будь из всех последним и всем слугою.

И, взяв дитя, поставил его посреди них и, обняв его, сказал им:

кто примет одно из таких детей во имя Мое, тот принимает Меня; а кто Меня примет, тот не Меня принимает, но Пославшего Меня.

При сем Иоанн сказал: Учитель! мы видели человека, который именем Твоим изгоняет бесов, а не ходит за нами; и запретили ему, потому что не ходит за нами.

Иисус сказал: не запрещайте ему, ибо никто, сотворивший чудо именем Моим, не может вскоре злословить Меня.

Ибо кто не против вас, тот за вас.

И кто напоит вас чашею воды во имя Мое, потому что вы Христовы, истинно говорю вам, не потеряет награды своей.

А кто соблазнит одного из малых сих, верующих в Меня, тому лучше было бы, если бы повесили ему жерновный камень на шею и бросили его в море.

И если соблазняет тебя рука твоя, отсеки ее: лучше тебе увечному войти в жизнь, нежели с двумя руками идти в геенну, в огонь неугасимый,

где червь их не умирает и огонь не угасает.

И если нога твоя соблазняет тебя, отсеки ее: лучше тебе войти в жизнь хромому, нежели с двумя ногами быть ввержену в геенну, в огонь неугасимый,

где червь их не умирает и огонь не угасает.

И если глаз твой соблазняет тебя, вырви его: лучше тебе с одним глазом войти в Царствие Божие, нежели с двумя глазами быть ввержену в геенну огненную,

где червь их не умирает и огонь не угасает.

Ибо всякий огнем осолится, и всякая жертва солью осолится.

Соль - добрая вещь; но ежели соль не солона будет, чем вы ее поправите? Имейте в себе соль, и мир имейте между собою.