2

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі.

І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом.

І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо.

А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений.

Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: "Сину, відпускаються тобі твої гріхи."

А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі:

"І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?"

Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: "Чого таке ось намислюєте у ваших серцях?

Що легше - сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи?

Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, - мовить до розслабленого:

Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому."

Устав той - і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: "Ніколи ми такого не бачили!"

І знову вийшов над море, і ввесь народ сходився до нього, і він навчав їх.

А йдучи повз, побачив він Леві, сина Алфея, що сидів на митниці, й до нього каже: "Іди за мною!" Той устав і пішов слідом за ним.

І коли він сидів за столом у його домі, багато митарів і грішників сіли з Ісусом та його учнями, бо їх було чимало, - тих, що за ним ішли.

І коли книжники, що були з фарисеїв, побачили, що він їсть із митарями та грішниками, то сказали його учням: "Чого він їсть і п'є з митарями та грішниками?"

Ісус, почувши те, сказав їм: "Лікаря треба не здоровим, а хворим. Я не прийшов кликати праведних, а грішних."

Учні ж Йоана й фарисеї постили; і приходять до Ісуса та й кажуть: "Чого учні Йоанові та учні фарисеїв постять, а твої не постять?"

Ісус відповів їм: "Чи ж можуть постити весільні гості, доки жених з ними? Доки жених з ними, вони не можуть постити.

Але настане час, коли в них візьмуть жениха, й тоді вони поститимуть за тих днів.

Ніхто не пришиває латки з сукна сирового до старої одежини, бо інакше нова латка відірветься від старої одежини, і діра стане більша.

Ніхто й не наливає нового вина у старі бурдюки, бо інакше вино прорве бурдюки, і пропаде вино, а й бурдюки, лише нове вино - у нові бурдюки!"

Однієї суботи проходив Ісус ланами, а його учні на ходу зривали колосся.

А фарисеї ж: йому й кажуть: "Дивись! Чого ті роблять у суботу таке, що не дозволено?"

А він їм: "Невже ви не читали, що Давид зробив, бувши в потребі, - зголоднів бо він сам і ті, що з ним були?

Як він за первосвященика Авіятара увійшов у храм Божий і з'їв жертовні хліби, яких не дозволено їсти нікому, крім священиків, а й дав також тим, що з ним були?"

І каже до них: "Суботу установлено для людини, а не людину для суботи,

тож Син Чоловічий - Владика й над суботою."

Переклад Огієнка

Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернауму, то чутка пішла, що Він удома.

І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при дверях. А Він їм виголошував слово.

І прийшли ось до Нього, несучи розслабленого, якого несли четверо.

А що через народ до Нього наблизитися не могли, то стелю розкрили, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розслаблений.

А Ісус, віру їхню побачивши, каже розслабленому: Відпускаються, сину, гріхи тобі!

Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх думали:

Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога... Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?

І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: Що таке ви в серцях своїх думаєте?

Що легше: сказати розслабленому: Гріхи відпускаються тобі, чи сказати: Уставай, візьми ложе своє та й ходи?

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу прощати гріхи на землі, каже розслабленому:

Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

І той устав, і негайно взяв ложе, і вийшов перед усіма, так що всі дивувались і славили Бога, й казали: Ніколи такого не бачили ми!

І вийшов над море Він знов. А ввесь натовп до Нього приходив, і Він їх навчав.

А коли Він проходив, то побачив Левія Алфієвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

Коли ж Він сидів при столі в його домі, то багато митників і грішників сиділи з Ісусом та з учнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з митниками, то сказали до учнів Його: Чому то Він їсть із митниками та з грішниками?

А Ісус, як почув, промовляє до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників на покаяння.

А учні Іванові та фарисейські постили. І приходять вони, та й говорять до Нього: Чому учні Іванові та фарисейські постять, а учні Твої не постять?

Ісус же промовив до них: Хіба постити можуть гості весільні, поки з ними ще є молодий? Доки мають вони молодого з собою, то постити не можуть.

Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, то й постити будуть вони за тих днів.

І не пришиває ніхто до старої одежі латки з сукна сирового, а як ні, то край латки нової одірветься там від старого, і дірка стане ще гірша.

І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино бурдюки, і вино й бурдюки пропадуть, а вливають вино молоде до нових бурдюків.

І сталось, як Він переходив ланами в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали колосся зривати.

Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому роблять у суботу вони, чого не годиться?

А Він їм відказав: Чи ж ви не читали ніколи, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

Як він увійшов був до Божого дому за первосвященика Авіятара, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було, тільки священикам, і дав він і тим, хто був із ним?

І сказав Він до них: Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

а тому то Син Людський Господь і суботі.

Переклад Куліша

І знов увійшов у Капернаум через кілька днїв; і розголошено, що Він у господї.

І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима. І проповідував Він їм слово.

І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо.

І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, на котрому лежав розслаблений.

Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої.

Були ж деякі з письменників, що там сидїли, і казали в серцях своїх:

Що за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?

І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до них: На що се кажете в серцях ваших?

Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постїль твою, та й ходи.

От же, щоб ви знали, що Син чоловічий має власть оставляти на землї гріхи (рече до розслабленого:)

Тобі глаголю: Устань, і візьми постїль твою, та й іди до дому твого.

І встав зараз, і взявши постїль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили.

І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх.

І, йдучи мимо, побачив Левію Алфеєвого, сидячого на митницї, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.

І сталось, як сидїв Він за столом у господї в него, посїдало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним.

І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Він з митниками та грішниками їсть і пє?

І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння.

А були ученики Йоанові та Фарисейські постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять?

І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити.

Прийдуть же днї, коли візьметься від них жених, і тодї постити муть в ті днї.

І нїхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка.

І нїхто не наливає нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозриває бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати.

І довелось переходити Йому в суботу через засїви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє.

І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся?

А Він рече до них: Чи нїколи не читали ви, що зробив Давид, як був у нуждї і голодував він і ті, що були з ним?

Як увійшов він у Божий дом за Авиятара архиєрея, та й їв хлїби показнї, що не годилось їсти, як тільки священикам, і дав і тим, що були з ним?

І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.

Тим Син чоловічий - Господь і суботи.

Переклад УБТ Турконяка

Коли через кілька днів прийшов знову до Капернаума, поширилася чутка, що він удома.

І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть коло дверей, а він виголошував їм слово.

І приходять до нього, несучи спаралізованого, якого несло четверо.

Не маючи змоги наблизитися до нього через натовп, розкрили дах над місцем, де він був, і, зробивши діру, звісили ліжак, на якому лежав паралізований.

Побачивши їхню віру, Ісус каже спаралізованому: Дитино, відпускаються твої гріхи!

Були там деякі книжники, що сиділи й думали в серцях своїх:

Чому він так каже? Зневажає Бога; хто ж може відпускати гріхи, крім самого Бога?

І тут же Ісус, зрозумівши своїм духом, що вони так думають у собі, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших?

Що легше - сказати паралізований: Відпускаються тобі гріхи чи сказати: Встань, візьми свої носилки та йди собі?

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу відпускати гріхи на землі, каже паралізований:

Кажу тобі, встань, візьми ліжко своє і йди до своєї оселі.

І той тут же встав, узявши ліжко, вийшов перед усіма так, що всі дивувалися; і славили Бога, кажучи: Ніколи ще такого ми не бачили.

Він вийшов знову до моря, і увесь нарід ішов до нього. І він навчав їх.

А переходячи, побачив Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за мною. Той устав і пішов за ним.

Коли він сидів за столом у його оселі, багато митників та грішників сиділо за столом з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за ним.

І книжники фарисейські, побачивши, що він їсть з митниками та грішниками, казали Його учням: Чому він їсть з митарями та грішниками?

Почувши це, Ісус каже їм: Не здорові, а хворі потребують лікаря; я прийшов кликати не праведників, а грішників.

А учні Іванові та фарисеї постили. І приходять вони й кажуть Йому: Чому учні Іванові та учні фарисейські постять, а твої учні не постять?

Ісус сказав їм: Чи можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити.

А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого; отоді в ті дні й поститимуть.

Ніхто не пришиває латки з небіленого полотна до старого одягу, бо інакше нове відірветься від старого, і дірка стане ще гірша.

І ніхто не вливає нового вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки - і тоді й вино пропаде, й бурдюки; але нове вино вливають у нові бурдюки.

Як переходив він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски.

А фарисеї казали Йому: Поглянь-но, що вони роблять у суботу те, чого не слід?

А він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, маючи потребу, бо ж зголоднів сам і ті, що були з ним?

Як увійшов до Божого дому - за архиєрея Авіятара - і з'їв хліби принесення, що їх не можна було їсти нікому, крім священиків, і дав тим, що були з ним?

І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,

тому Син Людський є владикою і суботи.

Російський синодальний переклад

Через несколько дней опять пришел Он в Капернаум; и слышно стало, что Он в доме.

Тотчас собрались многие, так что уже и у дверей не было места; и Он говорил им слово.

И пришли к Нему с расслабленным, которого несли четверо;

и, не имея возможности приблизиться к Нему за многолюдством, раскрыли кровлю дома, где Он находился, и, прокопав ее, спустили постель, на которой лежал расслабленный.

Иисус, видя веру их, говорит расслабленному: чадо! прощаются тебе грехи твои.

Тут сидели некоторые из книжников и помышляли в сердцах своих:

что Он так богохульствует? кто может прощать грехи, кроме одного Бога?

Иисус, тотчас узнав духом Своим, что они так помышляют в себе, сказал им: для чего так помышляете в сердцах ваших?

Что легче? сказать ли расслабленному: прощаются тебе грехи? или сказать: встань, возьми свою постель и ходи?

Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи, -- говорит расслабленному:

тебе говорю: встань, возьми постель твою и иди в дом твой.

Он тотчас встал и, взяв постель, вышел перед всеми, так что все изумлялись и прославляли Бога, говоря: никогда ничего такого мы не видали.

И вышел Иисус опять к морю; и весь народ пошел к Нему, и Он учил их.

Проходя, увидел Он Левия Алфеева, сидящего у сбора пошлин, и говорит ему: следуй за Мною. И он, встав, последовал за Ним.

И когда Иисус возлежал в доме его, возлежали с Ним и ученики Его и многие мытари и грешники: ибо много их было, и они следовали за Ним.

Книжники и фарисеи, увидев, что Он ест с мытарями и грешниками, говорили ученикам Его: как это Он ест и пьет с мытарями и грешниками?

Услышав сие, Иисус говорит им: не здоровые имеют нужду во враче, но больные; Я пришел призвать не праведников, но грешников к покаянию.

Ученики Иоанновы и фарисейские постились. Приходят к Нему и говорят: почему ученики Иоанновы и фарисейские постятся, а Твои ученики не постятся?

И сказал им Иисус: могут ли поститься сыны чертога брачного, когда с ними жених? Доколе с ними жених, не могут поститься,

но придут дни, когда отнимется у них жених, и тогда будут поститься в те дни.

Никто к ветхой одежде не приставляет заплаты из небеленой ткани: иначе вновь пришитое отдерет от старого, и дыра будет еще хуже.

Никто не вливает вина молодого в мехи ветхие: иначе молодое вино прорвет мехи, и вино вытечет, и мехи пропадут; но вино молодое надобно вливать в мехи новые.

И случилось Ему в субботу проходить засеянными полями, и ученики Его дорогою начали срывать колосья.

И фарисеи сказали Ему: смотри, что они делают в субботу, чего не должно делать?

Он сказал им: неужели вы не читали никогда, что сделал Давид, когда имел нужду и взалкал сам и бывшие с ним?

как вошел он в дом Божий при первосвященнике Авиафаре и ел хлебы предложения, которых не должно было есть никому, кроме священников, и дал и бывшим с ним?

И сказал им: суббота для человека, а не человек для субботы;

посему Сын Человеческий есть господин и субботы.