“Тоді Небесне Царство буде подібне до десятьох дів, що взяли свої лямпи й вийшли назустріч молодому.
П'ять з них були нерозумні, а п'ять мудрі.
Нерозумні взяли з собою світичі, та не взяли оливи з собою.
Мудрі ж узяли в посудинках оливу.
Через те, що молодий був забарився, всі задрімали й поснули.
Та опівночі крик залунав: Ось молодий! Виходьте йому назустріч!
Схопились тоді всі ті діви й приготували свої світичі.
А нерозумні мовлять до мудрих: Дайте нам вашої оливи, бо наші світичі гаснуть.
Мудрі ж у відповідь їм кажуть: Щоб часом і нам, і вам не забракло – підіть краще до продавців та й купіть собі.
І от як вони пішли купувати, прибув молодий, і ті, що були готові, ввійшли з ним у весільний покій, і замкнулись двері.
Нарешті приходять також інші діви й кажуть: Господи, Господи, відчини нам!
А він у відповідь їм мовить: Істинно кажу вам: Я вас не знаю.
Чувайте, отже, не знаєте бо ні дня, ні години.
І немов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно.
Одному він дав п'ять талантів, другому – два, а третьому один, кожному за його здібністю, і від'їхав.
Той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів.
Так само і той, що взяв два, також: придбав два других.
А той, що взяв лише один, пішов, викопав у землі яму та й сховав гроші пана свого.
По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними обрахунок.
Приступив той, що узяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів: Мій пане, – каже, – ти мені дав п'ять талантів, – ось я придбав других п'ять талантів.
Сказав до нього його пан: Гаразд, слуго добрий і вірний. У малому ти був вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.
Приступив і той, що взяв був два таланти та й каже: Пане; два таланти передав ти мені. Ось других два я придбав.
Сказав до нього пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний! У малому був ти вірний, поставлю тебе над великим. Увійди в радість твого пана.
Приступив і той, що взяв був лише один талант, і каже: Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: пожинаєш, де не сіяв, і визбируєш, де ти не розсипав.
Тому, зо страху, я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє.
Озвався його пан і каже до нього: Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я пожинаю, де не сіяв, і визбирую, де я не розсипав.
Тож треба було тобі віддати мої гроші торгівцям, і я, повернувшись, забрав би своє з відсотками.
Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має їх десять.
. Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, заберуть і те, що має.
А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів.
Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави.
І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів;
і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч.
Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу.
Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли;
нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене.
Тоді озвуться праведні до нього: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли?
Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?
Коли ми бачили тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до тебе?
А цар, відповідаючи їм, скаже: Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших – ви мені зробили.
Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його;
бо голодував я, і ви не дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене не напоїли;
був чужинцем, і ви мене не прийняли; нагим, і ви мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до мене.
Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і тобі не послужили?
А він відповість їм: Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших – мені також ви того не зробили.
І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне.”
Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого.
П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи.
А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями.
А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули.
А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч!
Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували.
Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть.
Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі.
І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були.
А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам!
Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас!
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!
Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
І одному він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, кожному за спроможністю його. І відійшов.
А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і набув він п'ять інших талантів.
Так само ж і той, що взяв два і він ще два інших набув.
А той, що одного взяв, пішов та й закопав його в землю, і сховав срібло пана свого.
По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
І прийшов той, що взяв п'ять талантів, приніс іще п'ять талантів і сказав: Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, ось я здобув інші п'ять талантів.
Сказав же йому його пан: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: Два таланти мені передав ти, ось іще два таланти здобув я.
казав йому пан його: Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в малому був вірний, над великим поставлю тебе, увійди до радощів пана свого!
Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: Я знав тебе, пане, що тверда ти людина, ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
І я побоявся, пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє...
І відповів його пан і сказав йому: Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибутком своє.
Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому, що десять талантів він має.
Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має.
А раба непотрібного вкиньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів!
Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй, і всі Анголи з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
І перед Ним усі народи зберуться, і Він відділить одного від одного їх, як відділяє вівчар овець від козлів.
І поставить Він вівці праворуч Себе, а козлята ліворуч.
Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу.
Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви.
Був нагий і Мене зодягли ви, слабував і Мене ви відвідали, у в'язниці Я був і прийшли ви до Мене.
Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли?
Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли?
Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці і до Тебе прийшли?
Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.
Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований.
Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене,
мандрівником Я був і не прийняли ви Мене, був нагий і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці і Мене не відвідали ви.
Тоді відповідять і вони, промовляючи: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спрагненого, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи в в'язниці і не послужили Тобі?
Тоді Він відповість їм і скаже: Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!
І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя.
Тодї уподобить ся царство небесне десяти дївчатам, що, взявши каганцї свої, вийшли назустріч женихові.
Пять же були з них розумні, а пять необачні.
Котрі необачні, взявши каганцї свої, не взяли з собою олїї.
Розумні ж узяли олїї в пляшечки свої з каганцями своїми.
Як же жених барив ся, задрімали всї, та й поснули.
О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
Тодї повставали всї дївчата тиї, та й украсили каганцї свої.
Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олїї вашої, бо каганцї наші гаснуть.
Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдїть лучче до тих, що продають, та й купіть собі.
Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїллє; і зачинено двері.
Опісля ж приходять і другі дївчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
Він же, озвавшись, рече: Істино глаголю вам: Не знаю вас.
Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коли Син чоловічий прийде.
Бо, як чоловік, відїжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназї, та й відїхав зараз.
Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
Так само й той, що два, придбав і він других два.
Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелїк із них.
І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи: Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
Кожному бо маючому всюди дасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
І викиньте слугу нїкчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдїть, благословенні Отця мого, осягнїть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темницї, і прийшли до мене.
Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або жадного, та й напоїли?
Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
Коли ж бачили тебе недужим, або в темницї, та й прийшли до тебе?
І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам: Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його:
бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
І пійдуть сї на вічні муки, а праведні на життє вічне.
Тоді Царство Небесне буде подібне до десятьох дів, які, взявши свої світильники, вийшли назустріч молодому.
П'ять із них були нерозумні, а п'ять - мудрі.
Нерозумні, взявши свої світильники, не взяли з собою оливи.
А мудрі взяли оливу в посудинах із своїми світильниками.
Оскільки молодий барився, всі задрімали й поснули.
Опівночі залунав крик: Ось молодий, виходьте йому назустріч!
Тоді всі ті діви встали і приготували свої світильники.
Нерозумні сказали мудрим: Дайте-но нам вашої оливи, бо наші світильники гаснуть.
А мудрі відповіли, кажучи: Щоб часом не забракло і нам і вам; краще йдіть до продавців та й купіть собі.
Коли вони пішли купувати, прийшов молодий, і ті, що були готові, пішли з ним на весілля і замкнули двері.
Потім приходять і інші діви та й кажуть: Пане, пане, відчини нам.
А він у відповідь сказав: Щиру правду кажу вам, - я вас не знаю.
Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, [коли Син Людський прийде].
Один чоловік, відходячи, закликав своїх рабів та передав їм свій маєток;
одному дав п'ять талантів, другому два, а третьому один, - кожному згідно з його силою; відтак відійшов.
Той, що одержав п'ять талантів, негайно пішов, орудував ними і заробив ще п'ять;
так само той, що взяв два, заробив ще два.
А той, що одержав один, пішов і закопав у землю гроші свого пана.
Через довгий час приходить пан тих рабів і розраховується з ними.
Приступив той, що одержав був п'ять талантів, - приніс ще п'ять талантів і каже: Пане, п'ять талантів мені ти передав; ось іще п'ять талантів я придбав.
Сказав йому його пан: Рабе добрий і вірний: у малому був ти вірний, над великим тебе поставлю; увійди в радість твого пана.
Приступив і той, що одержав був два таланти, сказав: Пане, два таланти ти мені передав: ось іще два таланти я заробив.
Сказав йому пан: Гаразд, рабе добрий і вірний, у малому був ти вірний, над великим тебе поставлю; ввійди в радість твого пана.
Приступив і той, що одержав був один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що ти жорстока людина: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
Злякався я, пішов і сховав твій талант у землю: ось бери своє.
У відповідь його пан сказав йому: Злий і лінивий рабе, ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав?
Отож треба тобі було віддати мої гроші міняйлам, і тепер я взяв би своє з прибутком.
Тож візьміть у нього талант і дайте тому, що має десять талантів.
Бо тому, що має багато, дано буде, і матиме ще більше; а в того, який не має, й те, що має, забране буде в нього.
А нікчемного раба викиньте в непроглядну темряву; там буде плач і скрегіт зубів. [Це сказавши, закликав: Хто має вуха, щоб слухати, хай слухає.]
Коли прийде Син Людський у своїй славі й усі ангели з Ним, тоді сяде на престолі своєї слави;
і зберуться перед Ним усі народи, і відділить їх один від одного, як пастух відділяє овець від козлів.
І поставить овець праворуч, а козлів - ліворуч.
Тоді Цар скаже тим, що праворуч: Прийдіть, благословенні мого Батька, успадкуйте приготоване вам Царство від створення світу.
Бо голодував Я, і ви дали мені їсти; спраглим був, і ви Мене напоїли; чужинцем був Я, і ви Мене прийняли;
не мав одягу, і ви Мене зодягли; слабував, і ви Мене відвідали; у в'язниці був Я, і ви прийшли до Мене.
Тоді озвуться до Нього праведники, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, або спраглим і напоїли?
Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або голим і зодягли?
Коли ми бачили тебе хворого або у в'язниці, і прийшли до тебе?
Цар у відповідь скаже їм: Щиру правду кажу вам: зробивши це одному з моїх найменших братів, ви зробили мені.
Тоді скаже й тим, що ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вічний вогонь, вготований дияволові та його ангелам.
Бо голодував Я, а ви не дали мені їсти; спраглим був Я, а ви не напоїли Мене;
чужинцем був, а ви не прийняли Мене; не мав одягу - а ви не зодягли Мене; хворим і у в'язниці, а ви не відвідали Мене.
Тоді озвуться і ті, кажучи: Господи, коли це ми бачили тебе голодним, або спраглим, або чужинцем, або голим, або хворим, або у в'язниці і не прислужилися тобі?
Тоді у відповідь скаже їм: Щиру правду кажу вам, бо не зробивши цього одному з найменших, ви не зробили й мені.
І підуть ті на вічну муку, а праведники - на життя вічне.
Тогда подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху.
Из них пять было мудрых и пять неразумных.
Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собою масла.
Мудрые же, вместе со светильниками своими, взяли масла в сосудах своих.
И как жених замедлил, то задремали все и уснули.
Но в полночь раздался крик: вот, жених идет, выходите навстречу ему.
Тогда встали все девы те и поправили светильники свои.
Неразумные же сказали мудрым: дайте нам вашего масла, потому что светильники наши гаснут.
А мудрые отвечали: чтобы не случилось недостатка и у нас и у вас, пойдите лучше к продающим и купите себе.
Когда же пошли они покупать, пришел жених, и готовые вошли с ним на брачный пир, и двери затворились;
после приходят и прочие девы, и говорят: Господи! Господи! отвори нам.
Он же сказал им в ответ: истинно говорю вам: не знаю вас.
Итак, бодрствуйте, потому что не знаете ни дня, ни часа, в который приидет Сын Человеческий.
Ибо Он поступит, как человек, который, отправляясь в чужую страну, призвал рабов своих и поручил им имение свое:
и одному дал он пять талантов, другому два, иному один, каждому по его силе; и тотчас отправился.
Получивший пять талантов пошел, употребил их в дело и приобрел другие пять талантов;
точно так же и получивший два таланта приобрел другие два;
получивший же один талант пошел и закопал его в землю и скрыл серебро господина своего.
По долгом времени, приходит господин рабов тех и требует у них отчета.
И, подойдя, получивший пять талантов принес другие пять талантов и говорит: господин! пять талантов ты дал мне; вот, другие пять талантов я приобрел на них.
Господин его сказал ему: хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего.
Подошел также и получивший два таланта и сказал: господин! два таланта ты дал мне; вот, другие два таланта я приобрел на них.
Господин его сказал ему: хорошо, добрый и верный раб! в малом ты был верен, над многим тебя поставлю; войди в радость господина твоего.
Подошел и получивший один талант и сказал: господин! я знал тебя, что ты человек жестокий, жнешь, где не сеял, и собираешь, где не рассыпал,
и, убоявшись, пошел и скрыл талант твой в земле; вот тебе твое.
Господин же его сказал ему в ответ: лукавый раб и ленивый! ты знал, что я жну, где не сеял, и собираю, где не рассыпал;
посему надлежало тебе отдать серебро мое торгующим, и я, придя, получил бы мое с прибылью;
итак, возьмите у него талант и дайте имеющему десять талантов,
ибо всякому имеющему дастся и приумножится, а у неимеющего отнимется и то, что имеет;
а негодного раба выбросьте во тьму внешнюю: там будет плач и скрежет зубов. Сказав сие, возгласил: кто имеет уши слышать, да слышит!
Когда же приидет Сын Человеческий во славе Своей и все святые Ангелы с Ним, тогда сядет на престоле славы Своей,
и соберутся пред Ним все народы; и отделит одних от других, как пастырь отделяет овец от козлов;
и поставит овец по правую Свою сторону, а козлов -- по левую.
Тогда скажет Царь тем, которые по правую сторону Его: приидите, благословенные Отца Моего, наследуйте Царство, уготованное вам от создания мира:
ибо алкал Я, и вы дали Мне есть; жаждал, и вы напоили Меня; был странником, и вы приняли Меня;
был наг, и вы одели Меня; был болен, и вы посетили Меня; в темнице был, и вы пришли ко Мне.
Тогда праведники скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, и накормили? или жаждущим, и напоили?
когда мы видели Тебя странником, и приняли? или нагим, и одели?
когда мы видели Тебя больным, или в темнице, и пришли к Тебе?
И Царь скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы сделали это одному из сих братьев Моих меньших, то сделали Мне.
Тогда скажет и тем, которые по левую сторону: идите от Меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный диаволу и ангелам его:
ибо алкал Я, и вы не дали Мне есть; жаждал, и вы не напоили Меня;
был странником, и не приняли Меня; был наг, и не одели Меня; болен и в темнице, и не посетили Меня.
Тогда и они скажут Ему в ответ: Господи! когда мы видели Тебя алчущим, или жаждущим, или странником, или нагим, или больным, или в темнице, и не послужили Тебе?
Тогда скажет им в ответ: истинно говорю вам: так как вы не сделали этого одному из сих меньших, то не сделали Мне.
И пойдут сии в муку вечную, а праведники в жизнь вечную.