22

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Ісус, озвавшися, знову заговорив до них у притчах:

“Царство Небесне схоже на царя, що справив своєму синові весілля.

Він послав своїх слуг кликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.

Тоді він знову послав інших слуг, кажучи: Мовте запрошеним: Ось я обід мій зготував: зарізано волів та підгодовану худобу все готове, ідіть на весілля.

Та ті тим знехтували й пішли собі, хто на власне поле, хто до свого крамарства;

інші ж, схопивши слуг, познущалися з них і повбивали.

Розгнівався цар і вислав військо, яке вигубило тих убивців, а їхнє місто спалило.

Тоді він мовив своїм слугам: Обід – готовий, але запрошені були негідні.

Підіть, отже, на роздоріжжя і, кого лише здибаєте, кличте на весілля.

Вийшли ці слуги на дороги й зібрали всіх, кого тільки спіткали – злих і добрих, так що весільна світлиця була гостей повна.

Як же ввійшов той цар, щоб подивитися на гостей, побачив там чоловіка, що не був убраний у весільну одіж:,

і сказав до нього: Як то ти ввійшов сюди, друже, не маючи весільної одежі? А той мовчав.

Тоді цар промовив до слуг: Зв'яжіте йому ноги й руки та й киньте геть у темряву кромішню! Там буде плач і скрегіт зубів.

Багато бо покликаних, але вибраних мало.”

Тоді фарисеї пішли й радили раду, як би його впіймати на слові.

І вислали до нього своїх учнів разом з іродіянами. “Учителю”, –кажуть ті, – “ми знаємо, що ти щиросердий і що дороги Божої навчаєш по правді й не вважаєш ні на кого, бо не дивишся людям на обличчя.

Скажи нам, як тобі здається: Чи дозволено давати кесареві податок, чи ні?”

Ісус же, знаючи їхнє лукавство, озвався: “Чого мене спокушаєте, лицеміри?

Покажіть мені гріш податковий.” Ті принесли йому динарій.

Він спитав їх: “Чий це образ і напис?”

Відповідають йому: “Кесарів.” Тоді він до них каже: “Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.”

Почувши це, ті здивувались і, полишивши його, відійшли.

Того ж самого дня приступили до нього садукеї, що кажуть ніби нема воскресіння, і спитали його:

“Учителю”, – кажуть, – “Мойсей мовив: Коли хто вмре бездітним, то нехай брат його одружиться з його жінкою і відродить потомство брата свого.

Було в нас сім братів. І перший, одружившись, умер, не мавши потомства, і зоставив свою жінку братові своєму.

Так само і другий і третій аж до сьомого.

Нарешті, після всіх померла й жінка.

Отож, у воскресінні котрого з сімох буде вона жінка? Всі бо її мали.”

. Ісус у відповідь сказав їм: “Помиляєтеся, бо не знаєте ані Писання, ані Божої сили.

У воскресінні не .женяться і не виходять заміж, а є як ангели на небі.

А щодо воскресіння мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке вам каже:

Я – Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова! Бог – не мертвих, але живих!”

І чувши це народ, дивувався його навчанню.

Довідавшись, що він замкнув уста садукеям, фарисеї зібралися разом.

І от один із них, законоучитель, спитав його, спокушаючи:

“Учителю, котра найбільша заповідь у законі?”

Він же сказав до нього: “Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю:

це найбільша й найперша заповідь.

А друга подібна до неї: Люби ближнього твого, як себе самого.

На ці дві заповіді ввесь закон і пророки спираються.”

Коли фарисеї були вкупі, Ісус спитав їх:

“Що ви думаєте про Христа? Чий він син?” Кажуть йому: “Давидів.”

Він до них мовить: “Як же Давид у надхненні називає його Господом,

кажучи: Господь промовив Владиці моєму: Сідай праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів тобі під ноги.

Коли, отже, Давид його Господом називає, то як він може бути його сином?”

І ніхто не міг йому відповісти й слова, і від того дня ніхто не важився більше його запитувати.

Переклад Огієнка

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

Бо багато покликаних, та вибраних мало.

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

А Він каже до них: Чий це образ і напис?

Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і , не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

А по всіх вмерла й жінка.

Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

А народ, чувши це, дивувався науці Його.

Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

Це найбільша й найперша заповідь.

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Переклад Куліша

І, озвавшись Ісус, знов промовив до них приповістями, глаголючи:

Уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що нарядив весїллє синові своєму;

і післав слуги свої кликати запрошених на весїллє; і не схотїли прийти.

Знов післав инші слуги, говорячи: Скажіть запрошеним: Ось я обід мій наготовив; воли мої й годоване побито, і все налагоджене; ідїть на весїллє.

Вони ж, занехавши, пійшли собі, один на хутір, другий до свого торгу;

а останнї, взявши слуг його, знущались із них, та й повбивали.

Цар же, почувши, прогнївив ся, й піславши військо своє, вигубив тих розбишак, і запалив город їх.

Рече тодї до слуг своїх: Весїллє налагоджене, запрошені ж не були достойні.

Ійдїть же на росхідні шляхи, й кого знайдете, запрошуйте на весїллє.

І вийшовши слуги ті на шляхи, зібрали всїх, кого знайшли, й лихих і добрих; і було весїллє повне гостей.

Цар же, ввійшовши подивитись на гостї, побачив там чоловіка, не одягненого у весїльню одежу;

і рече до него: Друже, як се увійшов єси сюди, не мавши весїльньої одежі? Він же мовчав.

Рече тодї цар до слуг: Звязавши йому ноги й руки, візьміть його й викиньте в темряву надвірню; там буде плач і скреготаннє зубів.

Багато бо званих, мало ж вибраних.

Тодї пійшли Фарисеї, і радили раду, як би піймати Його на слові.

І висилають до Него учеників своїх з Іродиянами, говорячи: Учителю, знаємо, що ти правдивий єси, й на путь Божий правдою наставляєш, і нї про кого не дбаєш; бо не дивиш ся на лице людей.

Скажи ж тепер нам: Як тобі здаєть ся? годить ся давати данину кесареві, чи нї?

Постеріг же Ісус лукавство їх, і рече: Що ви мене спокушуєте, лицеміри?

Покажіть менї гріш податковий. Вони ж принесли йому денария.

І рече до них: Чиє обличчє се й надпись?

Кажуть йому: Кесареве. Тодї рече до них: Віддайте ж кесареве кесареві, а Боже Богові.

І, вислухавши, здивувались, і, лишивши Його, пійшли.

Того ж дня приступили до Него Садукеї, що кажуть: нема воскресення, і питали Його,

говорячи: Учителю, Мойсей сказав: Коли хто вмре, не мавши дїтей, то нехай брат його оженить ся з жінкою його, й воскресить насїннє братові своєму.

Було ж у нас сїм братів; і первий, оженившись, умер, і, не мавши насїння, покинув жінку свою братові своєму;

так само й другий брат, і третїй, аж до семого.

Опісля ж усїх умерла й жінка.

Оце ж у воскресенню кому з сїмох буде вона жінкою? всї бо мали її.

Озвав ся ж Ісус і рече до них: Помиляєтесь ви, не знаючи писання, анї сили Божої.

Бо в воскресенню не женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели Божі на небі.

Про воскресеннє ж мертвих хиба не читали, що сказано вам од Бога, глаголючого:

Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог Богом мертвих, а живих.

І, слухаючи народ, дивував ся наукою Його.

Фарисеї ж, почувши, що Він примусив Садукеїв мовчати, зібрались ради того.

І спитав один з них, учитель закону, спокушуючи Його й кажучи:

Учителю, котора заповідь велика в законї?

Ісус же рече йому: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всею душею твоєю, і всею думкою твоєю.

Се перва й велика заповідь.

Друга ж подібна їй: Люби ближнього твого, як себе самого.

На сих двох заповідях увесь закон і пророки стоять.

Як же зібрались Фарисеї, питав їх Ісус,

глаголючи: Що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.

Рече Він до них: Як же се Давид зве Його в дусї Господом, говорячи:

Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу ворогів Твоїх підніжком ніг твоїх?

Коли ж Давид зве Його Господом, то як же Він син йому?

І нїхто не з'умів йому відказати нї слова, й нїхто з того часу не важив ся питати Його нїколи.

Переклад УБТ Турконяка

У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи:

Схоже Царство Небесне на одного чоловіка - царя, що справив весілля своєму синові.

Послав своїх рабів закликати запрошених на весілля, але вони не хотіли прийти.

Тоді знов послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: ось я приготував мій бенкет, моїх волів та годовану худобу зарізано і все готове; ходіть на весілля.

А вони, знехтувавши, відійшли: один на своє поле, другий на свій торг;

інші ж, схопивши його рабів, познущалися з них і повбивали.

Цар розгнівався, послав своїх вояків, вигубив убивць і спалив їхнє місто.

Тоді каже своїм рабам: Весілля готове, а запрошені були негідні;

тож ідіть на роздоріжжя і кого зустрінете, кличте на весілля.

Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, - і злих і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми.

Цар прийшов подивитися на тих, що зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг,

і каже йому: Друже, чому ти увійшов сюди без весільного одягу? Той мовчав.

Тоді сказав цар слугам: Зв'яжіть йому ноги й руки та вкиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів.

Бо багато є запрошених, але мало обраних.

Тоді фарисеї пішли і вчинили раду, щоб зловити Його на слові.

І послали до Нього своїх учнів з іродіянами, кажучи: Учителю, знаємо, що ти є правдомовний, справедливо навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.

Тож скажи нам, як тобі здається: чи належить давати податок кесареві чи ні?

Зрозумівши їхню злобу, Ісус сказав: Чому Мене випробовуєте, лицеміри?

Покажіть мені податкову монету. Вони принесли Йому динарій.

А Він каже їм: Чий це образ і напис?

Відповідають: Кесарів. Тоді Він каже їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Боже - Богові.

Почувши це, ті здивувалися і, лишивши Його, відійшли.

Того дня приступили до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,

кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, хай його брат візьме жінку його і воскресить насіння брата свого.

Було у нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи насіння, залишив дружину свою своєму братові;

так само й другий і третій - аж до сьомого.

Після всіх померла й жінка.

Тож у воскресінні котрого з сімох буде вона дружиною? Бо всі мали її.

У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої;

бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.

Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали слова Божого, яке твердить:

Я є Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. Бог не мертвих, а живих.

І почувши це, люди були вражені Його наукою.

А фарисеї, почувши, що Він замкнув уста садукеям, зібралися разом,

і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:

Учителю, яка заповідь найбільша в законі?

Він же сказав йому: Люби Господа Бога твого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою;

це є перша і найбільша заповідь.

Друга - подібна до неї: люби свого ближнього, як самого себе.

На ці дві заповіді спираються увесь закон і пророки.

Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:

Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Кажуть Йому: Давидів.

Він мовить їм: То як же Давид у дусі називає Його Господом, кажучи:

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч мене, доки не покладу твоїх ворогів під твої ноги?

Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому Сином?

І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, і від того дня ніхто не наважувався більше Його запитувати.

Російський синодальний переклад

Иисус, продолжая говорить им притчами, сказал:

Царство Небесное подобно человеку царю, который сделал брачный пир для сына своего

и послал рабов своих звать званых на брачный пир; и не хотели придти.

Опять послал других рабов, сказав: скажите званым: вот, я приготовил обед мой, тельцы мои и что откормлено, заколото, и всё готово; приходите на брачный пир.

Но они, пренебрегши то, пошли, кто на поле свое, а кто на торговлю свою;

прочие же, схватив рабов его, оскорбили и убили их.

Услышав о сем, царь разгневался, и, послав войска свои, истребил убийц оных и сжег город их.

Тогда говорит он рабам своим: брачный пир готов, а званые не были достойны;

итак пойдите на распутия и всех, кого найдете, зовите на брачный пир.

И рабы те, выйдя на дороги, собрали всех, кого только нашли, и злых и добрых; и брачный пир наполнился возлежащими.

Царь, войдя посмотреть возлежащих, увидел там человека, одетого не в брачную одежду,

и говорит ему: друг! как ты вошел сюда не в брачной одежде? Он же молчал.

Тогда сказал царь слугам: связав ему руки и ноги, возьмите его и бросьте во тьму внешнюю; там будет плач и скрежет зубов;

ибо много званых, а мало избранных.

Тогда фарисеи пошли и совещались, как бы уловить Его в словах.

И посылают к Нему учеников своих с иродианами, говоря: Учитель! мы знаем, что Ты справедлив, и истинно пути Божию учишь, и не заботишься об угождении кому-либо, ибо не смотришь ни на какое лице;

итак скажи нам: как Тебе кажется? позволительно ли давать подать кесарю, или нет?

Но Иисус, видя лукавство их, сказал: что искушаете Меня, лицемеры?

покажите Мне монету, которою платится подать. Они принесли Ему динарий.

И говорит им: чье это изображение и надпись?

Говорят Ему: кесаревы. Тогда говорит им: итак отдавайте кесарево кесарю, а Божие Богу.

Услышав это, они удивились и, оставив Его, ушли.

В тот день приступили к Нему саддукеи, которые говорят, что нет воскресения, и спросили Его:

Учитель! Моисей сказал: если кто умрет, не имея детей, то брат его пусть возьмет за себя жену его и восстановит семя брату своему;

было у нас семь братьев; первый, женившись, умер и, не имея детей, оставил жену свою брату своему;

подобно и второй, и третий, даже до седьмого;

после же всех умерла и жена;

итак, в воскресении, которого из семи будет она женою? ибо все имели ее.

Иисус сказал им в ответ: заблуждаетесь, не зная Писаний, ни силы Божией,

ибо в воскресении ни женятся, ни выходят замуж, но пребывают, как Ангелы Божии на небесах.

А о воскресении мертвых не читали ли вы реченного вам Богом:

Я Бог Авраама, и Бог Исаака, и Бог Иакова? Бог не есть Бог мертвых, но живых.

И, слыша, народ дивился учению Его.

А фарисеи, услышав, что Он привел саддукеев в молчание, собрались вместе.

И один из них, законник, искушая Его, спросил, говоря:

Учитель! какая наибольшая заповедь в законе?

Иисус сказал ему: возлюби Господа Бога твоего всем сердцем твоим и всею душею твоею и всем разумением твоим:

сия есть первая и наибольшая заповедь;

вторая же подобная ей: возлюби ближнего твоего, как самого себя;

на сих двух заповедях утверждается весь закон и пророки.

Когда же собрались фарисеи, Иисус спросил их:

что вы думаете о Христе? чей Он сын? Говорят Ему: Давидов.

Говорит им: как же Давид, по вдохновению, называет Его Господом, когда говорит:

сказал Господь Господу моему: седи одесную Меня, доколе положу врагов Твоих в подножие ног Твоих?

Итак, если Давид называет Его Господом, как же Он сын ему?

И никто не мог отвечать Ему ни слова; и с того дня никто уже не смел спрашивать Его.