Тоді Ісус промовив до народу й до своїх учнів:
“На катедрі Мойсея розсілись книжники та фарисеї.
Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять. Бо вони говорять, а не роблять.
В'яжуть тяжкі, не під силу тягарі й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм рушити не хочуть.
Усі свої діла вони роблять на те, щоб бачили їх люди; поширюють свої філактери й побільшують свої китиці.
Люблять перші місця на бенкетах і перші сидження в синагогах
та вітання на майданах многолюдних, щоб люди звали їх: Учителю!
Ви ж не давайте себе звати: Учителю, – один бо ваш Учитель, ви ж усі брати.
Та й отця собі теж не йменуйте на землі: один бо у вас Отець – той, що на небі.
Ані наставниками не звіться, один бо ваш Наставник –Христос.
Найбільший з вас буде вам слугою.
Хто себе вивищить, той буде принижений, а хто себе принизить, той буде вивищений.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що проходите море й землю, щоб придбати одного новонаверненого, і коли знайдете, то робите його гідним пекла, подвійно від вас гіршим.
Горе вам, сліпі проводирі, що кажете: Хто клянеться храмом, то це нічого; а хто клянеться золотом храму, той винуватий.
Нерозумні і сліпі! Що більше – золото чи храм, який освячує те золото?
І хто клянеться жертовником, то це нічого; хто ж клянеться тим даром, що на ньому, той винуватий.
Сліпі! Що більше? Дар чи жертовник, який освячує той дар?
Хто клянеться жертовником, той клянеться ним і всім тим, що на ньому.
І хто клянеться храмом, той клянеться ним і тим, хто живе в ньому.
І хто клянеться небом, той клянеться Божим престолом і тим, хто сидить на ньому.
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м'яти, кропу і кмину, а занедбуєте, що найважливіше в законі: справедливість, милосердя і віру. І те слід робити, і того не слід лишати.
Сліпі проводирі, що комара відціджуєте, а ковтаєте верблюда.
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що очищаєте зверху чашу й миску, а всередині вони повні здирства та нездержливости.
Сліпий фарисею! Очисть но спершу середину чаші й миски, щоб і назовні були чисті.
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що схожі на гроби побілені, які зверху гарними здаються, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечисти.
Отак і ви: назовні здаєтесь людям справедливі, а всередині ви сповнені лицемірства й беззаконня.
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що будуєте гроби пророків та оздоблюєте нагробники праведних,
і виговорюєте: Якби ми жили за батьків наших, ми не були б причетні з ними крови пророчої.
Ви, таким чином, самі признаєтесь, що ви сини тих, які пророків убивали.
Доповнюйте й ви мірку батьків ваших!
Змії, гадюче поріддя! Як можете ви уникнути пекельного засуду?
Тому то посилаю до вас пророків, мудреців і книжників. Ви деяких з них уб'єте й розіпнете, а деяких бичуватимете в ваших синагогах і гонитимете з міста в місто,
щоб таким чином упала на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови праведного Авеля до крови Захарії, сина Варахії, якого ви вбили між святинею і жертовником.
Істинно кажу вам: Усе це впаде на цей рід!
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, – але ви не бажали!
Ось дім ваш лишиться вам порожній.
Кажу бо вам: Ви не побачите мене віднині, доки не скажете: Благословен той, що йде в ім'я Господнє!”
Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!
Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити...
Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці.
І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах,
і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати.
І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.
І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.
Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.
Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете!
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!
Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий.
Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий.
Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?
Отож, хто клянеться жертівником, клянеться ним та всім, що на ньому.
І хто храмом клянеться, клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати.
Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!
Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!
Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники,
та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків.
Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?
І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!
Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
Ось ваш дім залишається порожній для вас!
Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я!
Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх,
глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї.
Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по дїлам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять.
Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх.
Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,
і люблять перші місця на бенкетах, і перші сїдання по школах,
і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю.
Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати.
І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі.
І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос.
Більший же між вами нехай буде вам слугою.
Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.
Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людьми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас.
Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом церковним, винуватий!
Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?
І: Хто клясти меть ся жертівнею, нїчого; хто ж покленеть ся даром, що на нїй, винуватий.
Дурні й слїпі: що бо більше: дар, чи жертівня, що осьвячує дар?
Оце ж, хто кленеть ся жертівнею, кленеть ся нею і всїм, що зверху неї.
І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.
І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.
Проводирі слїпі, що відцїджуєте комара, верблюда ж глитаєте.
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.
Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в серединї ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.
Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,
і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.
Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.
І ви доповнюйте міру батьків ваших.
Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекольного?
Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:
щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.
Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.
Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотїв я зібрати дїтей твоїх, як курка збирає курчат своїх під крила, й не схотїли!
Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.
Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословен грядущий в імя Господнє!
Тоді Ісус промовив до юрби та до своїх учнів,
кажучи: На крісло Мойсея посідали книжники та фарисеї.
Усе, що лиш скажуть вам, робіть і зберігайте; але так, як вони, не чиніть; бо вони кажуть і не роблять.
В'яжуть важкі, непосильні тягарі й кладуть на плечі людей, а самі пальцем не хочуть поворухнути.
Усі свої діла вони роблять, щоб їх бачили люди. Розширюють свої філактерії та побільшують китиці,
люблять перші місця на бенкетах, і перші місця в синаґоґах,
і вітання на майданах, щоб їх кликали люди: Учителю!
Вас нехай не називють учителями, бо є один ваш Учитель, а ви всі - брати.
І не звіть нікого на землі батьком, бо є один ваш Батько - Небесний.
Не називайтеся і наставниками, бо є один ваш Наставник - Христос.
Найбільший з вас хай буде вам слугою.
Бо хто себе піднесе, буде принижений, а той, хто принизить себе, - буде підвищений.
Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що ви замикаєте Царство Небесне перед людьми: і ви не входите, і тим, що йдуть, не даєте увійти.
[Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ковтаєте хати вдовиць, а про людське око довго молитеся, - за це матимете дуже тяжкий осуд.]
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море і суходіл, аби здобути бодай одного новонаверненого, а коли коли це станеться, то робите його сином геєнни - удвічі гіршим за вас.
Горе вам, проводирі сліпі, що кажете: Хто клянеться храмом, то це нічого; а хто клянеться золотом храму, той винний.
Неорзумні й сліпі, бо що більше, - золото чи храм, що освячує золото?
І: Хто клянеться вівтарем, то це нічого; а хто клянеться даром, що на ньому, той винний.
Сліпці, що більше: дар чи вівтар, що освячує дар?
Отже, хто клянеться вівтарем, клянеться ним і тим, що є на ньому;
і хто клянеться храмом, клянеться ним і тим, хто живе в ньому,
і хто клянеться небом, клянеться Божим престолом і Тим, хто сидить на ньому.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо даєте десятину з м'яти, кропу й кмину, а занедбуєте найважливіше в законі: суд, милосердя і віру; і це належить робити, і того не залишати.
Проводирі сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовні чашу й полумисок, а всередині вони повні здирства та ненаситності.
Фарисею сліпий, очисть спершу спочатку чашу вередині, щоб і зовні вона була чиста.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви подібні до гробів побілених, які зовні видаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечистоти.
Так і ви, зовні здаєтеся людям праведними, а всередині повні лицемірства й беззаконня.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що будуєте гроби пророкам і прикрашаєте пам'ятники праведникам,
і кажете: Коли б ми жили в дні наших батьків, то не були б їхніми спільниками в пролитті крови пророків.
Отак свідчите самі собі, що ви є синами тих, які повбивали пророків.
І ви доповнюєте міру зла ваших батьків.
Змії, поріддя гадюче! Як утечете від засуду гєеннни?
Тому я посилаю до вас пророків і мудреців та книжників; з них деяких уб'єте і розіпнете, а деяких бичуватимете у ваших синаґоґах і гнатимете з міста до міста;
щоб упала на вас уся кров праведників, пролита на землі, від крови праведного Авеля до крови Захарії, сина Варахії, якого вбили ви між храмом і вівтарем.
Щиру правду кажу вам, це все впаде на цей рід.
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням посланих до тебе, скільки разів хотів я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, то ви не захотіли.
Ось залишається вам дім ваш порожнім.
Кажу вам, не побачите Мене відтепер, доки не скажете: Благословен, хто йде в ім'я Господнє.
Тогда Иисус начал говорить народу и ученикам Своим
и сказал: на Моисеевом седалище сели книжники и фарисеи;
итак всё, что они велят вам соблюдать, соблюдайте и делайте; по делам же их не поступайте, ибо они говорят, и не делают:
связывают бремена тяжелые и неудобоносимые и возлагают на плечи людям, а сами не хотят и перстом двинуть их;
все же дела свои делают с тем, чтобы видели их люди: расширяют хранилища свои и увеличивают воскрилия одежд своих;
также любят предвозлежания на пиршествах и председания в синагогах
и приветствия в народных собраниях, и чтобы люди звали их: учитель! учитель!
А вы не называйтесь учителями, ибо один у вас Учитель -- Христос, все же вы -- братья;
и отцом себе не называйте никого на земле, ибо один у вас Отец, Который на небесах;
и не называйтесь наставниками, ибо один у вас Наставник -- Христос.
Больший из вас да будет вам слуга:
ибо, кто возвышает себя, тот унижен будет, а кто унижает себя, тот возвысится.
Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что затворяете Царство Небесное человекам, ибо сами не входите и хотящих войти не допускаете.
Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что поедаете домы вдов и лицемерно долго молитесь: за то примете тем большее осуждение.
Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что обходите море и сушу, дабы обратить хотя одного; и когда это случится, делаете его сыном геенны, вдвое худшим вас.
Горе вам, вожди слепые, которые говорите: если кто поклянется храмом, то ничего, а если кто поклянется золотом храма, то повинен.
Безумные и слепые! что больше: золото, или храм, освящающий золото?
Также: если кто поклянется жертвенником, то ничего, если же кто поклянется даром, который на нем, то повинен.
Безумные и слепые! что больше: дар, или жертвенник, освящающий дар?
Итак клянущийся жертвенником клянется им и всем, что на нем;
и клянущийся храмом клянется им и Живущим в нем;
и клянущийся небом клянется Престолом Божиим и Сидящим на нем.
Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что даете десятину с мяты, аниса и тмина, и оставили важнейшее в законе: суд, милость и веру; сие надлежало делать, и того не оставлять.
Вожди слепые, оцеживающие комара, а верблюда поглощающие!
Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что очищаете внешность чаши и блюда, между тем как внутри они полны хищения и неправды.
Фарисей слепой! очисти прежде внутренность чаши и блюда, чтобы чиста была и внешность их.
Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что уподобляетесь окрашенным гробам, которые снаружи кажутся красивыми, а внутри полны костей мертвых и всякой нечистоты;
так и вы по наружности кажетесь людям праведными, а внутри исполнены лицемерия и беззакония.
Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что строите гробницы пророкам и украшаете памятники праведников,
и говорите: если бы мы были во дни отцов наших, то не были бы сообщниками их в пролитии крови пророков;
таким образом вы сами против себя свидетельствуете, что вы сыновья тех, которые избили пророков;
дополняйте же меру отцов ваших.
Змии, порождения ехиднины! как убежите вы от осуждения в геенну?
Посему, вот, Я посылаю к вам пророков, и мудрых, и книжников; и вы иных убьете и распнете, а иных будете бить в синагогах ваших и гнать из города в город;
да придет на вас вся кровь праведная, пролитая на земле, от крови Авеля праведного до крови Захарии, сына Варахиина, которого вы убили между храмом и жертвенником.
Истинно говорю вам, что всё сие придет на род сей.
Иерусалим, Иерусалим, избивающий пророков и камнями побивающий посланных к тебе! сколько раз хотел Я собрать детей твоих, как птица собирает птенцов своих под крылья, и вы не захотели!
Се, оставляется вам дом ваш пуст.
Ибо сказываю вам: не увидите Меня отныне, доколе не воскликнете: благословен Грядый во имя Господне!