21

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

А коли наблизились до Єрусалиму, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів,

сказавши до них: “Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив'язану ослицю й осля з нею; відв'яжіть і приведіть до мене.

А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад.”

Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив:

“Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, – на осляті, синові підяремної.”

Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм:

привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї.

Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі.

Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: “Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім'я Господнє, осанна на висоті!”

І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: “Хто це такий?”

Народ же казав: “Це пророк, Ісус із Назарету в Галилеї.”

Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, а й ослони тих, що продавали голубів,

і сказав їм: “Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, – ви ж чините з нього печеру розбійників.”

І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх.

Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: “Осанна Синові Давида!” – обурилися

і мовили до нього: “Чуєш, що оці кажуть?” А Ісус відповів їм: “Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят та ссущих ти вчинив собі похвалу.”

І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував.

Уранці, повертаючись до міста, він зголоднів.

Побачивши одну смоковницю край дороги, він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: “Нехай повік не буде з тебе плоду!” І негайно же смоковниця всохла.

Побачивши це, учні здивувались і говорили: “Як це смоковниця в одну мить засохла?”

Ісус у відповідь сказав їм: “Істинно кажу вам, що коли матимете віру й не завагаєтесь, ви зробите не тільки таке з смоковницею, але й коли горі цій скажете: Двигнись і кинься в море! – воно станеться.

І все, чого проситимете в молитві з вірою, одержите.”

А коли він увійшов у храм і почав навчати, прийшли до нього первосвященики і старші народу і мовили: “Якою владою ти це чиниш? Хто тобі дав цю владу?”

Ісус у відповідь сказав їм: “Я теж спитаю вас про одну річ, і як ви мені на неї відповісте, то й я вам теж скажу, якою владою я творю це.

Йоанове хрищення – звідки було? З неба чи від людей?” Вони почали розмірковувати між собою: “Якщо ми скажемо; З неба, – то він нам скаже: Чого ж тоді ви не увірували в нього?

А скажемо, що від людей, – страхаємося народу, всі бо Йоана вважають за пророка.”

Тож вони відповіли Ісусові: “Не знаємо.” Тоді й він мовив їм: “То й я вам не скажу, якою владою я творю це.

Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Звернувшись до першого, він мовив: Піди, дитино, нині працювати у винограднику.

. Той озвався: Піду, Господи, – і не пішов.

Звернувшися до другого, сказав так само. А цей відповів: Не хочу. Але, потім розкаявшись, пішов.

Котрий з двох учинив волю батька?” – “Останній”, відповіли ті. Тоді Ісус їм: “Істинно кажу вам, що митарі й блудниці вас випереджують у Царстві Божім.

Прийшов бо був до вас Йоан дорогою правди, та ви не повірили йому; митарі і блудниці повірили йому, а ви, бачивши це, навіть потім не розкаялися, щоб повірити йому.

Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов.

Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні.

А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували.

Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме.

Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина.

Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб'ємо його й заберемо собі його спадщину.

І взявши його, вивели геть з виноградника й убили.

Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?”

“Лютих люто вигубить”, – відповіли йому, – “а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно.”

Тоді Ісус сказав їм: “Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним? Від Господа це сталось і дивне в очах наших.

Тому кажу вам: Відніметься від вас Царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його.

Хто впаде на цей камінь, розіб'ється, а на кого він упаде, того роздушить.” –

Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить.

І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка.

Переклад Огієнка

А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,

до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.

А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.

А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:

Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.

А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.

Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.

І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.

А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!

А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!

Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.

І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.

І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.

А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,

та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?

І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.

А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.

І побачив Він при дорозі одне фі?ове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фі?ове дерево зараз усохло.

А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фі?ове дерево!...

Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фі?овим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!

І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.

А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?

Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.

Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?

А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.

І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.

А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!

А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.

І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.

Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.

Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.

Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.

Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.

Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.

Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.

Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.

Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!

І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.

Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?

Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.

Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!

Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.

І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.

А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.

І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.

Переклад Куліша

А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників,

глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведїть менї.

І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх.

Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи:

Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної.

Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус,

і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї.

Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу.

Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах.

А як увійшов Він у Єрусалим, здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий?

Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.

І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби;

і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників.

І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх.

Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались,

і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?

І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там.

Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв.

І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нїчого не знайшов на нїй, тільки саме листє, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця.

І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця!

Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнились, ви б не тільки се смоківницї зробили, а коли б і сїй горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся;

і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите.

А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю власть?

Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю.

Хрещеннє Йоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому?

коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка.

І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю.

Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогоднї роби в винограднику моїм.

Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов.

І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов.

Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже.

Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.

Иншої приповістї послухайте: Був один чоловік господар, що насадив виноградник, і обгородив його тином, і викопав у йому винотоку, й збудував башту, й вїддав його виноградарям, та й відїхав.

Як же наближила ся пора овощу, післав він слуги свої до виноградарів узяти овощі його.

І, взявши виноградарі слуг його, одного побили, другого вбили, иншого ж укаменували.

Знов післав він инші слуги, більш нїж перше, й зробили їм так само.

На останок же післав до них сина свого, кажучи: Посоромлять ся сина мого.

Виноградарі ж, побачивши сина, казали між собою: Се наслїдник: ходїмо вбємо його, та й заберемо наслїддє його.

І, взявши його, вивели геть з виноградника, та й убили.

Як же прийде пан виноградника, то що зробить він виноградарям тим?

Кажуть вони до Него: Лютих люто погубить їх, а виноградник оддасть иншим виноградарям, що віддавати муть йому овощ пори своєї.

Рече до них Ісус: Хиба нїколи не читали в писаннях: Камінь, що відкинули будівничі, сей став ся головою угла. Від Господа стало ся се, й дивне воно в очах наших?

Тим я глаголю вам: Що віднїметь ся од вас царство Боже, й дасть ся народові, що робити ме овощі його.

І хто впаде на сей камінь, розібєть ся; на кого ж він упаде, роздавить того.

І вислухавши архиєреї та Фарисеї приповісти його, догадались, що про них говорить.

І, шукаючи вхопити Його, опасували ся народу; бо мав Його за пророка.

Переклад УБТ Турконяка

Коли наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів,

повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив'язі і ослятко з нею; відв'яжіть і приведіть до Мене.

Коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь їх потребує, і тут же відішле їх.

Сталося це, щоб збулося сказане пророком, який мовив:

Скажіть сіонській дочці: Ось твій Цар прямує до тебе, лагідний і верхи на ослиці та ослятку, синові под'яремної.

Учні пішли і зробили так, як їм звелів Ісус,

привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них.

А великі юрби стелили свою одіж по дорозі, інші зрізали гілля з дерев і клали по дорозі.

Люди, що йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, кажучи: Осанна Синові Давидовому: благословен, хто йде в ім'я Господнє; осанна на висотах.

Коли Він увійшов до Єрусалима, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це такий?

А юрби казали: Це Ісус, Пророк із Назарета Галилейського.

Ісус увійшов до храму і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів і ослони тих, що продавали голубів,

і каже їм: Написано: Мій дім назветься домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників.

Приступили до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він вилікував їх.

Архиєреї та книжники, побачивши чуда, які Він творив, і дітей, що вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому,

обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так. Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, що ссуть, здобуду хвалу?

Лишивши їх, вийшов геть з міста до Витанії і там замешкав.

Уранці, повертаючись до міста, зголоднів.

Побачивши одну смоковницю при дорозі, підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде з тебе плоду. І смоковниця враз усохла.

Учні, побачивши це, здивувалися і кажуть: Як це - смоковниця вмить усохла?

У відповідь Ісус сказав їм: Щиру правду кажу вам, якщо матимете віру і не сумніватиметесь, то не тільки зробите те, що зі смоковницею, але коли й цій горі скажете: піднесися і кинься в море - так і станеться.

І все, що попросите в молитві з вірою, - одержите.

Коли ввійшов Він до храму, приступили архиєреї і старшини народу до Нього, коли навчав, і питають: Якою владою ти це чиниш? І хто тобі дав цю владу?

У відповідь Ісус сказав їм: Поставлю і Я вам одне запитання; - якщо на нього відповісте мені, то і Я вам скажу, якою владою це чиню.

Хрещення Іванове звідкіля було? З неба чи від людей? Вони міркували між собою: Якщо скажемо: з неба, - скаже нам: то чому ви не повірили Йому?

Якщо ж скажемо: від людей, - боїмося народу, бо всі мають Івана за пророка.

І відповіли Ісусові і сказали: Не знаємо. Тоді і Він мовив їм: І Я вам не скажу, якою владою це чиню.

Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Дитино іди, попрацюй сьогодні у винограднику.

Він у відповідь сказав: Не хочу; а пізніше, розкаявшись, пішов.

Приступивши до другого, сказав так само. Той у відповідь сказав: Я іду, пане, але не пішов.

Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший. Мовить їм Ісус: Щиру правду кажу вам, що митники й розпусниці випереджають вас у Царстві Божому.

Бо прийшов до вас Іван дорогою справедливости, та ви не повірили йому; а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не розкаялися, і потім аби повірити йому.

Слухайте іншу притчу. Був чоловік-господар, що насадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому чавильню, збудував башту, найняв робітників і відійшов.

Коли ж достигли плоди, послав він своїх рабів до робітників, щоб узяти плоди свої.

Робітники, схопивши його рабів, кого побили, кого вбили, кого закидали камінням.

Тоді він послав інших рабів, численніших від перших, але й з ними вчинили так само.

Нарешті послав до них свого сина, кажучи: посоромляться мого сина.

Робітники ж, побачивши сина, заговорили між собою: цей - спадкоємець; ходімо убиймо його і матимемо його спадщину;

і схопивши його, викинули геть із виноградника та вбили.

Тож коли прийде господар виноградника, що зробить тим робітникам?

Кажуть йому: Злих люто вигубить, а виноградник передасть іншим робітникам, які віддаватимуть його плоди вчасно.

Каже їм Ісус: Чи не читали ви ніколи в Писаннях: Камінь, котрий будівничі відкинули, як непридатний саме він став наріжним: від Господа це сталося і є дивним в у очах наших?

Тому це кажу вам, що відбереться від вас Царство Боже і дасться народові, який даватиме його плоди.

І хто впаде на цей камінь, розіб'ється, а на кого він упаде, того розчавить.

Почувши Його притчі, архиєреї і фарисеї зрозуміли, що говорить про них;

і намагалися Його схопити, та злякалися людей, що мали Його за пророка.

Російський синодальний переклад

И когда приблизились к Иерусалиму и пришли в Виффагию к горе Елеонской, тогда Иисус послал двух учеников,

сказав им: пойдите в селение, которое прямо перед вами; и тотчас найдете ослицу привязанную и молодого осла с нею; отвязав, приведите ко Мне;

и если кто скажет вам что-нибудь, отвечайте, что они надобны Господу; и тотчас пошлет их.

Всё же сие было, да сбудется реченное через пророка, который говорит:

Скажите дщери Сионовой: се, Царь твой грядет к тебе кроткий, сидя на ослице и молодом осле, сыне подъяремной.

Ученики пошли и поступили так, как повелел им Иисус:

привели ослицу и молодого осла и положили на них одежды свои, и Он сел поверх их.

Множество же народа постилали свои одежды по дороге, а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге;

народ же, предшествовавший и сопровождавший, восклицал: осанна Сыну Давидову! благословен Грядущий во имя Господне! осанна в вышних!

И когда вошел Он в Иерусалим, весь город пришел в движение и говорил: кто Сей?

Народ же говорил: Сей есть Иисус, Пророк из Назарета Галилейского.

И вошел Иисус в храм Божий и выгнал всех продающих и покупающих в храме, и опрокинул столы меновщиков и скамьи продающих голубей,

и говорил им: написано, -- дом Мой домом молитвы наречется; а вы сделали его вертепом разбойников.

И приступили к Нему в храме слепые и хромые, и Он исцелил их.

Видев же первосвященники и книжники чудеса, которые Он сотворил, и детей, восклицающих в храме и говорящих: осанна Сыну Давидову! -- вознегодовали

и сказали Ему: слышишь ли, что они говорят? Иисус же говорит им: да! разве вы никогда не читали: из уст младенцев и грудных детей Ты устроил хвалу?

И, оставив их, вышел вон из города в Вифанию и провел там ночь.

Поутру же, возвращаясь в город, взалкал;

и увидев при дороге одну смоковницу, подошел к ней и, ничего не найдя на ней, кроме одних листьев, говорит ей: да не будет же впредь от тебя плода вовек. И смоковница тотчас засохла.

Увидев это, ученики удивились и говорили: как это тотчас засохла смоковница?

Иисус же сказал им в ответ: истинно говорю вам, если будете иметь веру и не усомнитесь, не только сделаете то, что сделано со смоковницею, но если и горе сей скажете: поднимись и ввергнись в море, -- будет;

и всё, чего ни попросите в молитве с верою, получите.

И когда пришел Он в храм и учил, приступили к Нему первосвященники и старейшины народа и сказали: какой властью Ты это делаешь? и кто Тебе дал такую власть?

Иисус сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном; если о том скажете Мне, то и Я вам скажу, какою властью это делаю;

крещение Иоанново откуда было: с небес, или от человеков? Они же рассуждали между собою: если скажем: с небес, то Он скажет нам: почему же вы не поверили ему?

а если сказать: от человеков, -- боимся народа, ибо все почитают Иоанна за пророка.

И сказали в ответ Иисусу: не знаем. Сказал им и Он: и Я вам не скажу, какою властью это делаю.

А как вам кажется? У одного человека было два сына; и он, подойдя к первому, сказал: сын! пойди сегодня работай в винограднике моем.

Но он сказал в ответ: не хочу; а после, раскаявшись, пошел.

И подойдя к другому, он сказал то же. Этот сказал в ответ: иду, государь, и не пошел.

Который из двух исполнил волю отца? Говорят Ему: первый. Иисус говорит им: истинно говорю вам, что мытари и блудницы вперед вас идут в Царство Божие,

ибо пришел к вам Иоанн путем праведности, и вы не поверили ему, а мытари и блудницы поверили ему; вы же, и видев это, не раскаялись после, чтобы поверить ему.

Выслушайте другую притчу: был некоторый хозяин дома, который насадил виноградник, обнес его оградою, выкопал в нем точило, построил башню и, отдав его виноградарям, отлучился.

Когда же приблизилось время плодов, он послал своих слуг к виноградарям взять свои плоды;

виноградари, схватив слуг его, иного прибили, иного убили, а иного побили камнями.

Опять послал он других слуг, больше прежнего; и с ними поступили так же.

Наконец, послал он к ним своего сына, говоря: постыдятся сына моего.

Но виноградари, увидев сына, сказали друг другу: это наследник; пойдем, убьем его и завладеем наследством его.

И, схватив его, вывели вон из виноградника и убили.

Итак, когда придет хозяин виноградника, что сделает он с этими виноградарями?

Говорят Ему: злодеев сих предаст злой смерти, а виноградник отдаст другим виноградарям, которые будут отдавать ему плоды во времена свои.

Иисус говорит им: неужели вы никогда не читали в Писании: камень, который отвергли строители, тот самый сделался главою угла? Это от Господа, и есть дивно в очах наших?

Потому сказываю вам, что отнимется от вас Царство Божие и дано будет народу, приносящему плоды его;

и тот, кто упадет на этот камень, разобьется, а на кого он упадет, того раздавит.

И слышав притчи Его, первосвященники и фарисеи поняли, что Он о них говорит,

и старались схватить Его, но побоялись народа, потому что Его почитали за Пророка.