“Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.
Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.
А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.
Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.
І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само.
Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?
Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.
Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.
Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.
Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.
А взявши, стали ремствувати на господаря,
кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини.
Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?
Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.
Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!
Так то останні будуть перші, а перші – останні!”
Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм:
“Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.
І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп'яли його; а третього дня воскресне.”
Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.
Той же сказав їй: “Чого бажаєш?” Відповіла йому: “Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві – один праворуч, другий ліворуч тебе.”
У відповідь Ісус мовив: “Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?” Сказали йому: “Спроможні.”
Промовив до них: “Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, – не моє це давати, лише – кому мій Отець приготував.”
Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.
Ісус же, закликавши їх, сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.
Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.
І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.
Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.”
. Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.
Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: “Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!”
Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: “Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!”
Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: “Що бажаєте, щоб учинив я вам?”
Вони кажуть йому: “Господи, щоб очі нам відкрилися.”
Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.
Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.
Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?
Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.
Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.
І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.
А взявши, вони почали нарікати на господаря,
кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...
А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?
Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?
Отак будуть останні першими, а перші останніми!
Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:
Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...
І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!
Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.
А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.
Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.
Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.
А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.
А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.
Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.
І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?
Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!
І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.
Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.
І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.
І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,
і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.
Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.
Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?
Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.
Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.
І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.
Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.
І взявши вони, нарекали на господаря,
говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.
Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?
Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.
Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?
Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.
І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:
Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;
і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.
Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.
Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.
Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.
І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.
І почувши десять, ремствували на двох братів.
Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.
Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;
і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,
як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.
І як виходили вони з Ерихона, йшло слїдом за Ним багато народу.
І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.
І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?
Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.
Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.
Царство Небесне подібне до господаря, що вийшов якось уранці найняти робітників до свого виноградника.
Погодившись з робітниками по динарію на день, послав їх до свого виноградника.
Вийшовши о третій годині, побачив інших, що стояли без діла на базарі,
і сказав їм: Ідіть і ви до виноградника - і дам вам по справедливості.
Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев'ятій годинах, зробив так само.
Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, що стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?
Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Каже їм: Ідіть і ви до виноградника [мого і дістанете, що вам належить].
Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.
Ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію.
Перші, прийшовши, думали, що одержать більше, але й вони дістали по динарію.
Відтак одержавши, нарікали на пана,
кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти зрівняв їх з нами, які знесли тягар дня і спеку.
Він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?
Візьми своє і йди. Хочу й цьому останньому дати так, як тобі:
хіба не можна мені зробити з моїм те, що я хочу? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?
Тоді останні будуть першими, а перші останніми, [бо багато є покликаних, а мало обраних].
Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:
Ось ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий архиєреям та книжникам, і засудять Його на смерть,
і видадуть Його поганим на наругу, на катування та розп'яття; а третього дня воскресне.
Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.
Він сказав їй: Чого бажаєш? Вона відповідає: Звели, щоб двоє моїх синів сіли - один праворуч тебе, а другий - ліворуч у твоїм Царстві.
У відповідь Ісус мовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.
Каже їм: Отже, чашу мою питимете [і хрещенням, яким Я хрещуся, хреститиметеся]; але щоб сісти по моїх правиці й лівиці, не моє це давати, а лише кому приготував мій Батько.
Почувши це, десятеро обурилися двома братами.
Ісус же, прикликавши їх, сказав: Знаєте, що князі поган володіють ними, а сильні світу панують над ними.
Не так буде у вас: якщо хто хоче між вами стати великим, той хай буде вам слугою,
і хто лиш хоче між вами бути першим, хай буде вам рабом;
так само і Син Людський - прийшов Він не для того, щоб служили Йому, а щоб послужити й дати свою душу як викуп за багатьох.
Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов численний натовп.
І ось два сліпці, що сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів.
Юрба втихомирювала їх, щоб замовкли, а вони ще більше голосили, кажучи: Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів.
Ісус зупинився, покликав їх і мовив: Чого хочете, щоб Я зробив вам?
Кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.
Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей, вони враз стали видючими й пішли за Ним.
Ибо Царство Небесное подобно хозяину дома, который вышел рано поутру нанять работников в виноградник свой
и, договорившись с работниками по динарию на день, послал их в виноградник свой;
выйдя около третьего часа, он увидел других, стоящих на торжище праздно,
и им сказал: идите и вы в виноградник мой, и что следовать будет, дам вам. Они пошли.
Опять выйдя около шестого и девятого часа, сделал то же.
Наконец, выйдя около одиннадцатого часа, он нашел других, стоящих праздно, и говорит им: что вы стоите здесь целый день праздно?
Они говорят ему: никто нас не нанял. Он говорит им: идите и вы в виноградник мой, и что следовать будет, получите.
Когда же наступил вечер, говорит господин виноградника управителю своему: позови работников и отдай им плату, начав с последних до первых.
И пришедшие около одиннадцатого часа получили по динарию.
Пришедшие же первыми думали, что они получат больше, но получили и они по динарию;
и, получив, стали роптать на хозяина дома
и говорили: эти последние работали один час, и ты сравнял их с нами, перенесшими тягость дня и зной.
Он же в ответ сказал одному из них: друг! я не обижаю тебя; не за динарий ли ты договорился со мною?
возьми свое и пойди; я же хочу дать этому последнему то же, что и тебе;
разве я не властен в своем делать, что хочу? или глаз твой завистлив оттого, что я добр?
Так будут последние первыми, и первые последними, ибо много званых, а мало избранных.
И, восходя в Иерусалим, Иисус дорогою отозвал двенадцать учеников одних, и сказал им:
вот, мы восходим в Иерусалим, и Сын Человеческий предан будет первосвященникам и книжникам, и осудят Его на смерть;
и предадут Его язычникам на поругание и биение и распятие; и в третий день воскреснет.
Тогда приступила к Нему мать сыновей Зеведеевых с сыновьями своими, кланяясь и чего-то прося у Него.
Он сказал ей: чего ты хочешь? Она говорит Ему: скажи, чтобы сии два сына мои сели у Тебя один по правую сторону, а другой по левую в Царстве Твоем.
Иисус сказал в ответ: не знаете, чего просите. Можете ли пить чашу, которую Я буду пить, или креститься крещением, которым Я крещусь? Они говорят Ему: можем.
И говорит им: чашу Мою будете пить, и крещением, которым Я крещусь, будете креститься, но дать сесть у Меня по правую сторону и по левую -- не от Меня зависит, но кому уготовано Отцем Моим.
Услышав сие, прочие десять учеников вознегодовали на двух братьев.
Иисус же, подозвав их, сказал: вы знаете, что князья народов господствуют над ними, и вельможи властвуют ими;
но между вами да не будет так: а кто хочет между вами быть большим, да будет вам слугою;
и кто хочет между вами быть первым, да будет вам рабом;
так как Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему служили, но чтобы послужить и отдать душу Свою для искупления многих.
И когда выходили они из Иерихона, за Ним следовало множество народа.
И вот, двое слепых, сидевшие у дороги, услышав, что Иисус идет мимо, начали кричать: помилуй нас, Господи, Сын Давидов!
Народ же заставлял их молчать; но они еще громче стали кричать: помилуй нас, Господи, Сын Давидов!
Иисус, остановившись, подозвал их и сказал: чего вы хотите от Меня?
Они говорят Ему: Господи! чтобы открылись глаза наши.
Иисус же, умилосердившись, прикоснулся к глазам их; и тотчас прозрели глаза их, и они пошли за Ним.