20

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

“Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.

Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.

А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.

Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.

І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев'ятої години, зробив так само.

Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?

Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.

Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.

Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.

Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.

А взявши, стали ремствувати на господаря,

кажучи: Оті останні одну годину попрацювали, а ти зрівняв їх з нами, що зносили тягар і спекоту днини.

Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?

Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.

Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!

Так то останні будуть перші, а перші – останні!”

Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм:

“Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.

І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп'яли його; а третього дня воскресне.”

Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.

Той же сказав їй: “Чого бажаєш?” Відповіла йому: “Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві – один праворуч, другий ліворуч тебе.”

У відповідь Ісус мовив: “Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?” Сказали йому: “Спроможні.”

Промовив до них: “Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, – не моє це давати, лише – кому мій Отець приготував.”

Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.

Ісус же, закликавши їх, сказав: “Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.

Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.

І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.

Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.”

. Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.

Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: “Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!”

Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: “Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!”

Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: “Що бажаєте, щоб учинив я вам?”

Вони кажуть йому: “Господи, щоб очі нам відкрилися.”

Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.

Переклад Огієнка

Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.

Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.

А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,

та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.

Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.

А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?

Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.

Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.

І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.

Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.

А взявши, вони почали нарікати на господаря,

кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...

А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?

Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.

Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?

Отак будуть останні першими, а перші останніми!

Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:

Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...

І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!

Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.

А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.

А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.

Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.

Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.

А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.

Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.

А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.

Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.

І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!

Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?

Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!

І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

Переклад Куліша

Подібне бо царство небесне чоловіку господареві, що вийшов рано вранцї наймати робітників у виноградник свій.

І, згодившись із робітниками по денарию на день, післав їх у виноградник свій.

І, вийшовши коло третьої години, побачив инших, що стояли на торгу без дїла,

і рече до них: Ідїть і ви у виноградник, і що буде право, дам вам. Вони й пійшли.

Вийшовши знов коло шестої і девятої години, зробив так само.

Вийшовши ж коло одинайцятої години, знайшов инших, що стояли без дїла, й рече до них: Чого тут стоїте увесь день без дїла?

Кажуть вони йому: Бо нїхто не найняв нас. Рече він їм: Ійдїть і ви в виноградник, і що буде право, одержите.

Як же настав вечір, рече пан виноградника доморядникові своєму: Поклич робітників, та роздай їм нагороду, почавши від останнїх аж до первих.

І прийшовши ті, що коло одинайцятої години, взяли по денарию.

Прийшовши ж перші, думали, що більше візьмуть; та взяли й вони по денарию.

І взявши вони, нарекали на господаря,

говорячи: Що сї останні одну годину робили, й зрівняв єси їх із нами, що зносили тяготу дня і спеку.

Він же, озвавшись, рече одному з них: Друже, не кривджу тебе; хиба не за денария згодив ся єси зо мною?

Візьми своє, та й іди: я ж хочу й сьому останньому дати, що й тобі.

Хиба ж не вільно менї робити, що хочу, з добром моїм? Чи того твоє око лихе, що я добрий?

Так будуть останнї перві, а перві останнї; багато бо званих, мало ж вибраних.

І, йдучи Ісус у Єрусалим, узяв дванайцять учеників на самоту в дорозї, й рече до них:

Оце ми йдемо в Єрусалим; і буде виданий Син чоловічий архиєреям, та письменникам, і осудять вони Його на смерть;

і видадуть Його поганам, щоб з Него насьміхались, та били, та розпяли, а третього ж дня він воскресне.

Тодї приступила до Него мати синів Зеведеєвих із синами своїми, кланяючись та просячи чогось у Него.

Він же рече до неї: Чого хочеш? Каже вона до Него: Скажи, щоб сидїли оцї два сини мої, один по правицї Твоїй, а другий по лївицї у царстві Твоєму.

Озвав ся ж Ісус і рече: Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку я пити му, й хреститись хрещеннєм, яким я хрещусь? Кажуть йому: Зможемо.

І рече до них: Ви-то чашу мою пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь; тільки ж, щоб вам сидїти по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено від Отця мого.

І почувши десять, ремствували на двох братів.

Ісус же, покликавши їх, рече: Ви знаєте, що в поган князї панують над ними, й великі управляють ними.

Не так же буде в вас: нї, хто хоче бути великим між вами, нехай буде вам слугою;

і хто хоче між вами бути першим, нехай вам буде рабом,

як Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити, й дати душу свою яко викуп за многих.

І як виходили вони з Ерихона, йшло слїдом за Ним багато народу.

І ось двоє слїпих, що сидїли над шляхом, почувши, що Ісус переходить, кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.

Народ же сваривсь на них, щоб мовчали; а вони ще більш кричали, кажучи: Помилуй нас, Господи, сину Давидів.

І, зупинившись Ісус, покликав їх, і рече: Що хочете, щоб зробив вам?

Кажуть йому: Господи, щоб очі наші відкрились.

Змилосердив ся ж Ісус, і доторкнувсь очей їх, і зараз прозріли очі їх, і пійшли вони слїдом за Ним.

Переклад УБТ Турконяка

Царство Небесне подібне до господаря, що вийшов якось уранці найняти робітників до свого виноградника.

Погодившись з робітниками по динарію на день, послав їх до свого виноградника.

Вийшовши о третій годині, побачив інших, що стояли без діла на базарі,

і сказав їм: Ідіть і ви до виноградника - і дам вам по справедливості.

Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев'ятій годинах, зробив так само.

Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, що стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день?

Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Каже їм: Ідіть і ви до виноградника [мого і дістанете, що вам належить].

Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших.

Ті, що прийшли об одинадцятій годині, одержали по динарію.

Перші, прийшовши, думали, що одержать більше, але й вони дістали по динарію.

Відтак одержавши, нарікали на пана,

кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти зрівняв їх з нами, які знесли тягар дня і спеку.

Він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною?

Візьми своє і йди. Хочу й цьому останньому дати так, як тобі:

хіба не можна мені зробити з моїм те, що я хочу? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий?

Тоді останні будуть першими, а перші останніми, [бо багато є покликаних, а мало обраних].

Прямуючи до Єрусалима, Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо і дорогою сказав їм:

Ось ідемо до Єрусалима, і Син Людський буде виданий архиєреям та книжникам, і засудять Його на смерть,

і видадуть Його поганим на наругу, на катування та розп'яття; а третього дня воскресне.

Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих зі своїми синами, кланяючись і просячи щось у Нього.

Він сказав їй: Чого бажаєш? Вона відповідає: Звели, щоб двоє моїх синів сіли - один праворуч тебе, а другий - ліворуч у твоїм Царстві.

У відповідь Ісус мовив: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я маю пити? [Або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?] Кажуть Йому: Можемо.

Каже їм: Отже, чашу мою питимете [і хрещенням, яким Я хрещуся, хреститиметеся]; але щоб сісти по моїх правиці й лівиці, не моє це давати, а лише кому приготував мій Батько.

Почувши це, десятеро обурилися двома братами.

Ісус же, прикликавши їх, сказав: Знаєте, що князі поган володіють ними, а сильні світу панують над ними.

Не так буде у вас: якщо хто хоче між вами стати великим, той хай буде вам слугою,

і хто лиш хоче між вами бути першим, хай буде вам рабом;

так само і Син Людський - прийшов Він не для того, щоб служили Йому, а щоб послужити й дати свою душу як викуп за багатьох.

Коли вони виходили з Єрихона, за Ним пішов численний натовп.

І ось два сліпці, що сиділи при дорозі, почувши, що Ісус наближається, закричали: Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів.

Юрба втихомирювала їх, щоб замовкли, а вони ще більше голосили, кажучи: Змилосердься над нами, Господи, Сину Давидів.

Ісус зупинився, покликав їх і мовив: Чого хочете, щоб Я зробив вам?

Кажуть Йому: Господи, аби відкрилися наші очі.

Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей, вони враз стали видючими й пішли за Ним.

Російський синодальний переклад

Ибо Царство Небесное подобно хозяину дома, который вышел рано поутру нанять работников в виноградник свой

и, договорившись с работниками по динарию на день, послал их в виноградник свой;

выйдя около третьего часа, он увидел других, стоящих на торжище праздно,

и им сказал: идите и вы в виноградник мой, и что следовать будет, дам вам. Они пошли.

Опять выйдя около шестого и девятого часа, сделал то же.

Наконец, выйдя около одиннадцатого часа, он нашел других, стоящих праздно, и говорит им: что вы стоите здесь целый день праздно?

Они говорят ему: никто нас не нанял. Он говорит им: идите и вы в виноградник мой, и что следовать будет, получите.

Когда же наступил вечер, говорит господин виноградника управителю своему: позови работников и отдай им плату, начав с последних до первых.

И пришедшие около одиннадцатого часа получили по динарию.

Пришедшие же первыми думали, что они получат больше, но получили и они по динарию;

и, получив, стали роптать на хозяина дома

и говорили: эти последние работали один час, и ты сравнял их с нами, перенесшими тягость дня и зной.

Он же в ответ сказал одному из них: друг! я не обижаю тебя; не за динарий ли ты договорился со мною?

возьми свое и пойди; я же хочу дать этому последнему то же, что и тебе;

разве я не властен в своем делать, что хочу? или глаз твой завистлив оттого, что я добр?

Так будут последние первыми, и первые последними, ибо много званых, а мало избранных.

И, восходя в Иерусалим, Иисус дорогою отозвал двенадцать учеников одних, и сказал им:

вот, мы восходим в Иерусалим, и Сын Человеческий предан будет первосвященникам и книжникам, и осудят Его на смерть;

и предадут Его язычникам на поругание и биение и распятие; и в третий день воскреснет.

Тогда приступила к Нему мать сыновей Зеведеевых с сыновьями своими, кланяясь и чего-то прося у Него.

Он сказал ей: чего ты хочешь? Она говорит Ему: скажи, чтобы сии два сына мои сели у Тебя один по правую сторону, а другой по левую в Царстве Твоем.

Иисус сказал в ответ: не знаете, чего просите. Можете ли пить чашу, которую Я буду пить, или креститься крещением, которым Я крещусь? Они говорят Ему: можем.

И говорит им: чашу Мою будете пить, и крещением, которым Я крещусь, будете креститься, но дать сесть у Меня по правую сторону и по левую -- не от Меня зависит, но кому уготовано Отцем Моим.

Услышав сие, прочие десять учеников вознегодовали на двух братьев.

Иисус же, подозвав их, сказал: вы знаете, что князья народов господствуют над ними, и вельможи властвуют ими;

но между вами да не будет так: а кто хочет между вами быть большим, да будет вам слугою;

и кто хочет между вами быть первым, да будет вам рабом;

так как Сын Человеческий не для того пришел, чтобы Ему служили, но чтобы послужить и отдать душу Свою для искупления многих.

И когда выходили они из Иерихона, за Ним следовало множество народа.

И вот, двое слепых, сидевшие у дороги, услышав, что Иисус идет мимо, начали кричать: помилуй нас, Господи, Сын Давидов!

Народ же заставлял их молчать; но они еще громче стали кричать: помилуй нас, Господи, Сын Давидов!

Иисус, остановившись, подозвал их и сказал: чего вы хотите от Меня?

Они говорят Ему: Господи! чтобы открылись глаза наши.

Иисус же, умилосердившись, прикоснулся к глазам их; и тотчас прозрели глаза их, и они пошли за Ним.