9

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.

І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.”

Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.”

Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших?

Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, – чи сказати: Встань і ходи!

Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, – каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.”

Встав той і пішов до свого дому.

Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.

Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім'я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: “Іди за мною!” Той устав і пішов слідом за ним.

Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями.

Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: “Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?”

Почувши те, озвався: “Здорові не потребують лікаря, лише хворі.

Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.”

Тоді приступили до нього учні Йоана й кажуть: “Чому ми й фарисеї постимо (багато), а твої учні не постять?”

Ісус відповів їм: “Чиж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити.

Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша.

І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться.”

Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: “Дочка моя тількищо померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.”

Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його.

І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі.

Казала бо сама до себе: “Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю.”

Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: “Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе.” І видужала жінка від тієї ж години.

А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану,

сказав: “Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.” І насміхалися з нього.

Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало.

Чутка про це розійшлась по всій тій країні.

І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: “Помилуй нас, сину Давидів!”

І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: “Чи віруєте, що я можу це зробити?” – “Так, Господи!” - кажуть йому ті.

. Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: “Нехай вам станеться за вашою вірою!”

І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: “Глядіть, щоб ніхто не знав про це.”

Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні.

А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий.

Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: “Ніколи щось таке не об'являлося в Ізраїлі!”

Фарисеї ж говорили: “Він виганяє бісів князем бісівським!”

Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу.

Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха.

Тоді він каже своїм учням: “Жнива великі, та робітників мало.

Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива.”

Переклад Огієнка

І, сівши до човна, Він переплинув, і до міста Свого прибув.

І ото, принесли до Нього розслабленого, що на ложі лежав. І, як побачив Ісус їхню віру, сказав розслабленому: Будь бадьорий, сину! Прощаються тобі гріхи твої!

І ось, дехто із книжників стали казати про себе: Він богозневажає.

Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?

Що легше, сказати: Прощаються тобі гріхи, чи сказати: Уставай та й ходи?

Але щоб ви знали, що прощати гріхи на землі має владу Син Людський, тож каже Він розслабленому: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

Той устав і пішов у свій дім.

А натовп, побачивши це, налякався, і славив Бога, що людям Він дав таку владу!...

А коли Ісус звідти проходив, побачив чоловіка, на ймення Матвія, що сидів на митниці, та й каже йому: Іди за Мною! Той устав, і пішов услід за Ним.

І сталось, як Ісус сидів при столі у домі, ось зійшлося багато митників і грішників, і вони посідали з Ним та з Його учнями.

Як побачили ж те фарисеї, то сказали до учнів Його: Чому то Вчитель ваш їсть із митниками та із грішниками?

А Він це почув та й сказав: Лікаря не потребують здорові, а слабі!

Ідіть же, і навчіться, що то є: Милости хочу, а не жертви. Бо Я не прийшов кликати праведних, але грішників до покаяння.

Тоді приступили до Нього Іванові учні та й кажуть: Чому постимо ми й фарисеї, а учні Твої не постять?

Ісус же промовив до них: Хіба можуть гості весільні сумувати, поки з ними ще є молодий? Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть вони.

До одежі ж старої ніхто не вставляє латки з сукна сирового, бо збіжиться воно, і дірка стане ще гірша.

І не вливають вина молодого в старі бурдюки, а то бурдюки розірвуться, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде до нових бурдюків, і одне й друге збережено буде.

Коли Він говорив це до них, підійшов ось один із старших, уклонився Йому та й говорить: Дочка моя хвилі цієї померла. Та прийди, поклади Свою руку на неї, і вона оживе.

І підвівся Ісус, і пішов услід за ним, також учні Його.

І ото одна жінка, що дванадцять літ хворою на кровотечу була, приступила ззаду, і доторкнулась до краю одежі Його.

Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю.

Ісус, обернувшись, побачив її та й сказав: Будь бадьорою, дочко, твоя віра спасла тебе! І одужала жінка з тієї години.

А Ісус, як прибув до господи старшого, і вздрів дударів та юрбу голосільників,

то сказав: Відійдіть, бо не вмерло дівча, але спить. І насміхалися з Нього.

А коли народ випроваджено, Він увійшов, узяв за руку її, і дівчина встала!

І вістка про це розійшлася по всій тій країні.

Коли ж Ісус звідти вертався, ішли за Ним два сліпці, що кричали й казали: Змилуйсь над нами, Сину Давидів!

І коли Він додому прийшов, приступили до Нього сліпці. А Ісус до них каже: Чи ж вірите ви, що Я можу вчинити оце? Говорять до Нього вони: Так, Господи.

Тоді Він доторкнувся до їхніх очей і сказав: Нехай станеться вам згідно з вашою вірою!

І очі відкрилися їм. А Ісус наказав їм суворо, говорячи: Глядіть, щоб ніхто не довідавсь про це!

А вони відійшли, та й розголосили про Нього по всій тій країні.

Коли ж ті виходили, то ось привели до Нього чоловіка німого, що був біснуватий.

І як демон був вигнаний, німий заговорив. І дивувався народ і казав: Ніколи таке не траплялося серед Ізраїля!

Фарисеї ж казали: Виганяє Він демонів силою князя демонів.

І обходив Ісус всі міста та оселі, навчаючи в їхніх синагогах, та Євангелію Царства проповідуючи, і вздоровлюючи всяку недугу та неміч усяку.

А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха.

Тоді Він казав Своїм учням: Жниво справді велике, та робітників мало;

тож благайте Господаря жнива, щоб на жниво Своє Він робітників вислав.

Переклад Куліша

І ввійшов Він у човен, та й переплив, і прийшов у свій город.

Коли се принесено до Него розслабленого, лежачого на постелї; і бачивши Ісус віру їх, рече розслабленому: Бодрись, сину; одпускають ся тобі гріхи твої.

Аж тут деякі письменники кажуть собі: Сей хулить.

І знаючи Ісус мислї їх, рече: На що ви думаєте лукаве в серцях ваших?

Що ж бо легше: сказати: Одпускають ся тобі гріхи, чи сказати: Устань, та й ходи?

От же, щоб знали ви, що Син чоловічий має власть на землї прощати гріхи, (тодї рече до розслабленого:) Устань, візьми постїль твою, та й іди до дому твого!

І, вставши, пійшов до дому свого!

Народ же, бачивши се, дивував ся і прославляв Бога, що дав таку власть людям.

І проходячи Ісус ізвідтіля, побачив чоловіка, на ймя Маттея, що сидїв на митницї: і рече до него: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.

І сталось, як сидїв Він за столом у господї, аж ось поприходило багато митників і грішників, та й посїдали з Ним і з учениками Його.

І бачивши се Фарисеї, казали ученикам Його: Як се ваш учитель їсть із митниками та грішниками?

Ісус же, почувши, рече до них: Дужим не треба лїкаря, тільки недужим.

От же йдїть та навчіть ся, що воно єсть: Милости хочу, а не жертви. Не прийшов бо я звати праведних а грішних до покаяння.

Приступили тодї до Него ученики Йоанові, говорячи: Чого ми та Фарисеї постимо часто, а твої ученики не постять.

І рече їм Ісус: Чи можуть весїльні синове сумувати, поки з ними жених? Прийдуть же днї, що візьмуть од них жениха, тодї й постити муть.

Нїхто не пришиває шматка нового сукна до старої одежини, бо відодреть ся його латка від одежини, й дїрка буде гірша.

І не наливають нового вина у старі міхи, ато міхи прорвуть ся, і вино витече, й міхи пропадуть; а наливають нове вино в міхи нові, то й буде все цїле.

Говорить Він їм се, аж ось приходить один старшина, і, вклонившись Йому, каже: Дочка моя тільки що скінчилась; та прийди положи на неї руку твою, то й оживе.

І вставши Ісус, пійшов за ним, і ученики Його.

І ось жінка, що нездужала кровотіччю дванайцять років, приступила ззаду й приторкнулась до краю одежі Його:

бо казала сама собі: Як тільки приторкнусь до краю одежі Його, то спасусь.

Ісус же, обернувшись і побачивши її, рече: Дочко, бодрись; віра твоя спасла тебе. І спаслась жінка з того часу.

І ввійшовши Ісус у господу до старшини, та побачивши сопільників та голосїльників,

рече до них: Уступіть ся: не вмерло бо дївча, а спить. І насьміхались із Него.

От же, як випроваджено людей, та ввійшов Він і взяв її за руку, то дївча і встало.

І рознеслась про се чутка широко по всїй землї тій.

І як вийшов Ісус ізвідтіля, ійшло слїдом за Ним двоє слїпих, і, покликуючи, казали: Сину Давидів, помилуй нас.

І, як увійшов у господу, приступили до Него слїпі; й рече їм Ісус: Чи віруєте ви, що я можу се зробити? Кажуть Йому: Так, Господи.

Тодї приторкнув ся Він до очей їх, і рече: По вірі вашій нехай станеть ся вам.

І відкрились їм очі. І заказав їм Ісус: Гледїть, щоб нїхто не довідавсь.

Вони ж, вийшовши, розпустили про Него чутку по всїй землї тій.

Як же вони виходили, ось приведено до Него нїмого чоловіка біснуватого.

І, як вигнав Він біса, почав нїмий говорити; й дивувались люде, кажучи: Нїколи не явилось такого в Ізраїлї.

Фарисеї ж казали: Виганяє Він біси князем бісовським.

І ходив Ісус по всїх городах і селах, навчаючи по школах їх, і проповідуючи євангелию царства, й сцїляючи всяку болїсть і всяку неміч між людьми.

Поглядаючи ж на людей, жалкував над ними, що були потомлені й розпорошені, як вівцї без пастиря.

Рече тодї ученикам своїм: Жнива багато, робітника ж мало.

Просїть Господа жнива, щоб вислав женцїв на жниво своє.

Переклад УБТ Турконяка

Ступивши в човен, Він переплив назад і прийшов до свого міста.

І ось принесли до Нього спаралізованого, що лежав на носилках. І побачивши їхню віру, Ісус сказав спаралізованому: Сміливше, сину, відпускаються твої гріхи.

Та тут деякі з книжників загомоніли між собою: Він Бога зневажає.

Ісус, знавши їхні думки, сказав: Чому думаєте лукаве в ваших серцях?

Що легше сказати: Відпускаються твої гріхи чи сказати: Встань і ходи?

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі відпускати гріхи, - каже спаралізованому: Встань, візьми своє ліжко і йди додому.

Підвівшись, [узяв свої носилки і] пішов до своєї хати.

Люди, побачивши те, жахнулися і прославили Бога, що дає таку владу людям.

Ісус, відходячи звідти, запримітив чоловіка, який сидів на митниці, який звався Матвієм, та й каже Йому: Ходи за Мною. Той підвівся і пішов за Ним слідом.

Коли Він Ісус лежав при столі в хаті, прийшло багато митників та грішників і полягали при столі з Ісусом та з Його учнями.

Побачивши це, фарисеї сказали Його учням: Чому це ваш Учитель їсть [і п'є] з митникамими та грішниками?

Він же, почувши, відказав: Не здорові потребують лікаря, а хворі.

Ідіть же й навчіться, що означає: Хочу милосердя, а не жертви; бо Я прийшов прикликати не праведників, а грішників [до покаяння].

Тоді приступають до Нього Іванові учні й кажуть: Чому ми й фарисеї постимо багато, а твої учні не постять?

Сказав їм Ісус: Чи можуть весільні гості сумувати, поки молодий з ними? Настануть дні, коли заберуть від них молодого, і тоді поститимуть.

Бо ніхто не пришиває латки з нової тканини до старого одягу; бо латка збіжиться в одежині і ще більша діра стане.

І не вливають нового вина до старих бурдюків, бо бурдюки розірвуться і вино розіллється, а бурдюки пропадуть; а вливають нове вино в нові бурдюки - і те й те зберігається.

Коли Він це казав їм, приступив один начальник, уклонився і сказав Йому: Моя дочка щойно померла; прийди ж поклади на неї Свою руку, і вона оживе.

І, вставши, пішов за ним Ісус та Його учні.

І ось жінка, що нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу,

бо казала сама собі: Як тільки доторкнуся до Його одягу, врятуюся.

Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Бадьорися, дочко: віра твоя врятувала тебе. І жінка була врятована тієї ж миті.

Прийшовши до палат володаря і побачивши сопілкарів та натовп, що голосив, Ісус

сказав: Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить. І глузували з Нього.

Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку, і дівчина встала.

Ця звістка розійшлася по всій тій землі.

Як Ісус відходив звідти, за Ним пішли двоє сліпців, які голосно гукали: Помилуй нас, Сину Давидів.

Щойно ввійшов Він до хати, як приступили до Нього сліпці. Ісус каже їм: Чи вірите, що можу це зробити? Відповідають: Так, Господи.

Тоді доторкнувся до їхніх очей, промовивши: За вашою вірою хай вам буде.

І відкрилися їм очі. Ісус суворо наказав їм: Глядіть, щоб ніхто не довідався.

Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій тій землі.

А як вони виходили, то привели до Нього німого чоловіка, що біснувався.

Коли було вигнано біса, німий заговорив. І здивувалися люди, перемовляючись: Ніколи не було такого в Ізраїлі.

Фарисеї ж сказали: То князем бісівським виганяє Він бісів.

Обходив Ісус усі міста й села, навчаючи в їхніх синаґоґах і проповідуючи Єванґелію Царства та оздоровляючи всяку недугу і всяку хворобу [в народі].

Побачивши ж людей, змилосердився над ними, бо були змучені і розкидані, наче вівці, що не мають пастуха.

Тоді каже своїм учням: Жнива великі, а женців мало.

Благайте ж Господаря жнив, щоб вивів робітників на своє жниво.

Російський синодальний переклад

Тогда Он, войдя в лодку, переправился обратно и прибыл в Свой город.

И вот, принесли к Нему расслабленного, положенного на постели. И, видя Иисус веру их, сказал расслабленному: дерзай, чадо! прощаются тебе грехи твои.

При сем некоторые из книжников сказали сами в себе: Он богохульствует.

Иисус же, видя помышления их, сказал: для чего вы мыслите худое в сердцах ваших?

ибо что легче сказать: прощаются тебе грехи, или сказать: встань и ходи?

Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи, -- тогда говорит расслабленному: встань, возьми постель твою, и иди в дом твой.

И он встал, взял постель свою и пошел в дом свой.

Народ же, видев это, удивился и прославил Бога, давшего такую власть человекам.

Проходя оттуда, Иисус увидел человека, сидящего у сбора пошлин, по имени Матфея, и говорит ему: следуй за Мною. И он встал и последовал за Ним.

И когда Иисус возлежал в доме, многие мытари и грешники пришли и возлегли с Ним и учениками Его.

Увидев то, фарисеи сказали ученикам Его: для чего Учитель ваш ест и пьет с мытарями и грешниками?

Иисус же, услышав это, сказал им: не здоровые имеют нужду во враче, но больные,

пойдите, научитесь, что значит: милости хочу, а не жертвы? Ибо Я пришел призвать не праведников, но грешников к покаянию.

Тогда приходят к Нему ученики Иоанновы и говорят: почему мы и фарисеи постимся много, а Твои ученики не постятся?

И сказал им Иисус: могут ли печалиться сыны чертога брачного, пока с ними жених? Но придут дни, когда отнимется у них жених, и тогда будут поститься.

И никто к ветхой одежде не приставляет заплаты из небеленой ткани, ибо вновь пришитое отдерет от старого, и дыра будет еще хуже.

Не вливают также вина молодого в мехи ветхие; а иначе прорываются мехи, и вино вытекает, и мехи пропадают, но вино молодое вливают в новые мехи, и сберегается то и другое.

Когда Он говорил им сие, подошел к Нему некоторый начальник и, кланяясь Ему, говорил: дочь моя теперь умирает; но приди, возложи на нее руку Твою, и она будет жива.

И встав, Иисус пошел за ним, и ученики Его.

И вот, женщина, двенадцать лет страдавшая кровотечением, подойдя сзади, прикоснулась к краю одежды Его,

ибо она говорила сама в себе: если только прикоснусь к одежде Его, выздоровею.

Иисус же, обратившись и увидев ее, сказал: дерзай, дщерь! вера твоя спасла тебя. Женщина с того часа стала здорова.

И когда пришел Иисус в дом начальника и увидел свирельщиков и народ в смятении,

сказал им: выйдите вон, ибо не умерла девица, но спит. И смеялись над Ним.

Когда же народ был выслан, Он, войдя, взял ее за руку, и девица встала.

И разнесся слух о сем по всей земле той.

Когда Иисус шел оттуда, за Ним следовали двое слепых и кричали: помилуй нас, Иисус, сын Давидов!

Когда же Он пришел в дом, слепые приступили к Нему. И говорит им Иисус: веруете ли, что Я могу это сделать? Они говорят Ему: ей, Господи!

Тогда Он коснулся глаз их и сказал: по вере вашей да будет вам.

И открылись глаза их; и Иисус строго сказал им: смотрите, чтобы никто не узнал.

А они, выйдя, разгласили о Нем по всей земле той.

Когда же те выходили, то привели к Нему человека немого бесноватого.

И когда бес был изгнан, немой стал говорить. И народ, удивляясь, говорил: никогда не бывало такого явления в Израиле.

А фарисеи говорили: Он изгоняет бесов силою князя бесовского.

И ходил Иисус по всем городам и селениям, уча в синагогах их, проповедуя Евангелие Царствия и исцеляя всякую болезнь и всякую немощь в людях.

Видя толпы народа, Он сжалился над ними, что они были изнурены и рассеяны, как овцы, не имеющие пастыря.

Тогда говорит ученикам Своим: жатвы много, а делателей мало;

итак молите Господина жатвы, чтобы выслал делателей на жатву Свою.