29

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Скликав Мойсей усього Ізраїля і промовив до них: «Ви бачили все, що зробив Господь перед вашими очима в Єгипетській землі з фараоном, зо всіма його рабами та зо всім його краєм;

великі проби, що їх бачили ваші очі, оті великі знаки й чудеса.

Та не дав вам Господь розуму, щоб збагнути, і очей, щоб бачити, і вух, щоб чути, аж до цього дня.

Водив я вас по пустині сорок років: ваша одежа на вас не розлізлась, і взуття на ногах у вас не позносилось.

Хліба ви не їли, вина й п'янкого напою не пили, щоб зрозуміли, що я Господь, Бог ваш.

А коли прийшли ви на те місце, то Сихон, цар хешбонський, і Ог, цар башанський, вийшли проти нас воювати, але ми їх побили,

взяли їхній край і віддали його на власність рувимлянам, гадіям і половині покоління манассіян.

Додержуйте ж слова цього союзу й виконуйте їх, щоб усе, що робитимете, вам щастило.

Сьогодні ви стоїте всі перед Господом, Богом вашим: голови ваші, судді ваші, старші ваші, начальники ваші, всі мужі ізраїльські,

ваші діти, ваші жінки, і твій приходень, що в межах твого табору, від дроворуба до водоноші,

щоб увійти в союз із Господом, Богом твоїм, що Господь, Бог твій, під клятвою укладає сьогодні з тобою,

щоб поставити собі тебе нині своїм народом і щоб ти мав його за свого Бога, як він сам обіцяв тобі і клявся твоїм батькам Авраамові, Ісаакові та Якову.

Та не з вами одними укладаю я сьогодні цей союз і складаю цю присягу,

але й з тими, що нині тут стоять з нами перед Господом, Богом нашим, і з тими, що їх тут сьогодні немає з нами.

Знаєте добре, як ми жили в Єгипетській землі, і як ми переходили посеред народів, через які ви перейшли;

та й бачили їхні гидкі й бридкі божища-дерево й камінь, срібло й золото - що вони їх у себе держать.

Тож нехай не буде між вами чоловіка або жінки, або дитини, або покоління, чиє серце відвернулося б нині від Господа, Бога нашого, щоб іти служити богам тих народів. Нехай не буде між вами коріння, що плодить отруту й полин;

щоб ніхто, почувши слова тієї присяги, не зводив себе благословенням у своїм серці, кажучи: Таж мені буде добре, бо житиму по своїй волі; щоб він не пропав, як той, що п'є води подостатком і ніяк не може загасити спраги.

Господь не схоче простити йому, бо саме тоді запалає Господній гнів і його ревність на того чоловіка, і спадуть на нього всі прокляття, написані в цій книзі, та й зітре Господь з-під небес його ім'я.

І видалить він (Господь) його з усіх поколінь Ізраїля на погибель, згідно з усіма прокляттями союзу, які записані в цій книзі закону.

Прийдешнє покоління, ваші діти, які прийдуть після вас, і чужинець, який прийде з далекої землі, побачивши лихо-біду тієї землі й недуги, що їх Господь нашле їй:

сірку й сіль і спалену дощенту країну, так, що нічого на ній не сіятиметься, не ростиме, не здійметься жодна билинка, мов ту руїну, якою Господь у своїм гніві та обуренні зруйнував Содом, Гомору, Адму й Цевоїм, -

усі народи скажуть: Завіщо ж Господь зробив так цій землі? Чому так сильно запалав його гнів?

І відкажуть: За те що покинули союз Господа, Бога своїх батьків, що його він заключив з ними коли виводив їх з Єгипетської землі,

і пішли служити іншим богам та й припадали лицем перед ними, перед богами, яких вони не знали і яких він їм не дав.

Тим і запалав гнів Господній на цю землю, так що Господь навів на неї всі прокляття, записані в цій книзі.

Господь і вирвав їх з їхньої землі в гніві та й у досаді й у крайнім обуренні, та кинув в іншу землю, як воно і є нині.

Що скрите, те належить Господеві, нашому Богові; що ж відкрите, це наше й наших дітей, повіки, щоб ми виконували всі слова того закону.

Переклад Огієнка

І скликав Мойсей усього Ізраїля та й сказав їм: Ви бачили все, що зробив був Господь на ваших очах в єгипетськім краї фараонові, і всім рабам його та всьому його краєві,

ті великі випробування, що бачили очі твої, ті великі ознаки та чуда,

та не дав вам Господь серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб слухати, аж до дня цього.

І провадив я вас сорок літ пустинею, не зужилися одежі ваші на вас, а чобіт твій не зужився на твоїй нозі.

Не їли ви хліба, і вина та п'янкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я Господь, Бог ваш.

А коли ви прийшли до цього місця, то вийшов був навперейми вас на війну Сигон, цар хешбонський, та Оґ, цар башанський, і побили ми їх,

і забрали ми їхній край, та й дали його на спадок Рувимовим та Ґадовим та половині племени Манасіїного.

Додержуй же слів цього заповіту, і виконуй їх, щоб мали ви поводження в усьому, що будете робити.

Ви стоїте сьогодні всі перед лицем Господа, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, старші ваші та урядники ваші, усякий Ізраїлів муж,

діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що посеред таборів твоїх від колія дров твоїх аж до черпача твоєї води,

щоб ти ввійшов у заповіт Господа, Бога свого, та в клятву Його, що Господь, Бог твій, сьогодні складає з тобою,

щоб поставити сьогодні тебе народом для Себе, а Він буде тобі Богом, як Він говорив був тобі, і як присягнув був батькам твоїм, Авраамові, Ісакові та Якову.

І не з вами самими я складаю цього заповіта та цю клятву,

але теж і з тим, хто тут з нами сьогодні стоїть перед лицем Господа, Бога нашого, так і з тим, хто сьогодні не з нами тут.

Бо ви знаєте, що ми сиділи були в єгипетськім краї, і що ми проходили серед тих народів, які ви перейшли,

І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, срібло та золото, що з ними.

Стережіться, щоб не був серед вас чоловік або жінка, або рід, або плем'я, що серце його сьогодні відвертається від Господа, Бога нашого, щоб піти служити богам цих народів, щоб не був серед вас корінь, що вирощує їдь та полин,

щоб не було, що коли він почує слова цього прокляття, то поблагословиться в серці своїм, говорячи: Мир буде мені, хоч і ходитиму в сваволі свого серця. Тоді загине і напоєний, і спрагнений.

Не захоче Господь простити йому, бо тоді запалиться Господній гнів та лютість Його на цього чоловіка, і буде лежати на ньому все прокляття, написане в цій книзі, і Господь витре ім'я його з-під неба.

І відділить його Господь на зло від усіх Ізраїлевих племен, згідно з усіма прокляттями заповіту, написаного в цій книзі Закону.

І скаже останнє покоління, ваші сини, що постануть за вами, і чужий, що прийде з далекої країни, і побачить порази цього Краю та його хвороби, які пошле Господь на нього:

сірка та сіль, погорілище уся земля його, не буде вона засіювана, і не пустить рослин, і не зійде на ній жодна трава, як по знищенні Содому та Гомори, Адми та Цевоїму, що поруйнував був Господь у гніві Своїм та в люті Своїй.

І скажуть усі ті народи: Для чого Господь зробив так цьому Краєві? Що то за горіння цього великого гніву?

І скажуть: За те, що вони покинули заповіта Господа, Бога своїх батьків, якого Він склав був із ними, коли виводив їх з єгипетського краю.

І вони пішли, і служили іншим богам, і вклонялися їм, богам, що не знали їх, і що Він не приділив їм.

І запалився Господній гнів на цей Край, щоб навести на нього все прокляття, написане в цій книзі.

І вирвав їх Господь з-над цієї землі в гніві, і в люті, і в великім обуренні, та й кинув їх до іншого краю, як цього дня.

Закрите те, що є Господа, Бога нашого, а відкрите наше та наших синів аж навіки, щоб виконувати всі слова цього Закону.

Переклад Куліша

І скликав Мойсей усього Ізраїля і промовив до них:(29-2)Самі ви вбачали все, що сотворив Господь перед очима вашими в Египецькій землї з Фараоном і з рабами його і з його землею:

(29-3)Великі спокушення, що вбачали очі твої, сї великі знаки і чудеса.

(29-4)Тілько Господь не дав вам серця, щоб пізнати, і очей, щоб бачити, і ушей, щоб чути, аж до сього дня.

(29-5)І водив я вас по степу сорок років: та одежа ваша не розлетїлась на вас, і обувє не позносилось на ногах твоїх;

(29-6)Хлїба ви не їдали, і вина і сильного напитку не пивали, щоб зрозуміли, що я Господь, Бог ваш.

(29-7)І як прийшли ви на се місце, так Сигон, царь Гезбонський, і Ог, царь Базанський, вийшли проти нас битись, і ми побили їх.

(29-8)І взяли ми землю їх, та й оддали в наслїддє Рубенїям та Гадїям та поколїнню Манассіїв.

(29-9)Додержуйте ж слова завіту сього, і сповняйте їх, щоб усе, що ви робите, удалось вам.

(29-10)Сьогоднї стоїте ви всї перед Господом, Богом вашим: голови поколїнь ваших, ваші громадські мужі і ваші начальники, всї мужі Ізрайлеві,

(29-11)Ваші дїти, ваші жінки, і приходень твій, що посеред табору твого, від рубача твого до твого водоноші,

(29-12)Щоб ти приступив до завіту Господа, Бога твого, що під клятьбою установляє Господь, Бог твій, сьогоднї з тобою про те,

(29-13)Щоб поставити тебе сьогоднї своїм народом, а він щоб був Богом твоїм, як сам обіцяв тобі і як він клявся батькам твоїм, Авраамові, Ізаакові і Яковові.

(29-14)Не з вами одними роблю я сей завіт і сю клятьбову умову;

(29-15)А з ними, що сьогоднї з нами ту стоять перед Господом, Богом нашим, і з тими, яких ту сьогоднї нема з нами.

(29-16)Ви бо знаєте, як ми жили в землї Египецькій, і як ми переходили посеред народів, аж перейшли їх;

(29-17)І ви гидкі їх речі бачили, їх божища з дерева і каменя, із срібла і золота, що їх у себе держать.

(29-18)Остерегайтесь, щоб не було між вами чоловіка, чи жінки, чи родини, чи поколїння, що їх серце одвертається сьогоднї од Господа, Бога нашого, щоб ійти служити богам сїх народів. Пильнуйте, щоб між вами та не було нї одного кореня, що плодить отруту і полин,

(29-19)І такого чоловіка, що, почувши слова сієї клятьби, благословить себе в серцї свому, кажучи: Мати му впокій, хоч я жию по своїй волї; щоб не пропав, хто пє, і хто смагу терпить.

(29-20)Господь не схоче простити йому; тодї запалає гнїв Господень і лють його на чоловіка сього, і спадуть на його всї прокляття, написані в 'цїй книзї, і Господь зітре спід небес імя його:

(29-21)І Господь призначить його на погибіль зміж усїх поколїнь Ізрайлевих, по всїх прокляттях завіту, як написано в книзї закону сього.

(29-22)І дальші роди, дїти ваші, що будуть після вас, і чужоземець, що прийде з далекої землї, побачивши кари сієї землї і муки, що їх завдавати ме їй Господь, казати муть,

(29-23)Що вся земля пожарище, сїрка і сіль; земля не засїяна, де нїщо не росте і жадна билина не вдержиться, як западня Содома і Гомора, Адама і Зебоїм, що перевернув їх Господь у гнїву свому і в досадї своїй;

(29-24)І казати муть всї народи: Про що Господь зробив так із сією землею? Чого так дуже запалав гнїв його?

(29-25)І казати муть їм: За те, що покинули завіт Господа, Бога батьків своїх, що його вчинив з ними, як виводив їх із Египецької землї,

(29-26)І тому, що вони пішли і служити стали богам иншим, і падали ниць перед богами, яких вони не знали, і яких він не дав їм.

(29-27)І запалав гнїв Господень на сю землю, так що допустив на неї всї прокляття, які написано в 'сїй книзї;

(29-28)І вирвав їх Господь із сієї землї в гнїві і в досадї і в пересердї великому, та й кинув їх у другу землю, як оце й єсть.

(29-29)Що втаєне, те належить Господеві, Богу нашому; що ж відкрите, те наше і дїтей наших, по віки, щоб ми сповняли всї слова закону сього.

Переклад УБТ Турконяка

І Мойсей покликав всіх ізраїльських синів і сказав до них: Ви побачили все, що Господь зробив в єгипетскій землі перед вами Фараонові і його слугам і всій його землі,

великі випробування, які твої очі побачили, ті великі знаки і чуда.

І Господь Бог не дав вам серця знати і очі бачити і уха чути до цього дня.

І він водив вас сорок літ в пустині. Ваша одіж не постарілася, і ваше взуття не розбилось на ваших ногах.

Хліба ви не їли, вина і пянкого напою ви не пили, щоб ви знали, що Він Господь Бог ваш.

І ви прийшли до цього місця і вийшов Сіон цар Есевону і Оґ цар Васану нам на зустріч війною, і ми їх побили,

і забрали їхню землю, і я її дав в насліддя Рувимові і Ґаддові і половині племени Манассії.

І берегтиметесь творити всі слова цього заповіту, щоб ви розуміли все, що будете чинити.

Ви всі сьогодні стали перед Господом Богом вашим, голови ваших племен і ваші старшини і ваші судді і ваші писарі, кожний ізраїльський муж,

ваші жінки і ваші діти і приходько, що посеред вашого табору, від вашого дереворуба і до того, що носить воду,

щоб увійшов ти в завіт Господа Бога твого і в його клятви, які тобі сьогодні заповідає Господь Бог твій,

щоб тебе поставити собі в нарід, і Він буде твоїм Богом, так як тобі сказав і так як поклявся твоїм батькам Авраамові і Ісаакові і Якову.

І не вам самим я заповідаю цей завіт і цю клятву,

але і тим, що сьогодні є тут з нами перед Господом Богом нашим, і тим, що сьогодні не є з нами.

Бо ви знаєте як ми жили в єгипетскій землі і як перейшли посеред народів, через які ви перейшли.

І знаєте їхні гидоти і їхні ідоли, дерево і камінь, срібло і золото, які є у них.

Чи є хтось у вас чоловік чи жінка чи рід чи племя, якого ум відвернувся від Господа Бога вашого, щоб ходити і служити богам тих народів? Чи хтось є в вас корінь, що проростає догори в жовчі і гіркоті?

І буде, коли почуєш слова цієї клятви і скажеш в своїм серці, мовлячи: Добре хай мені буде бо ходитиму в звихненні мого серця, щоб грішник не погубив з собою не грішника.

Бог не забажає помилувати його, але тоді запалає гнів Господа і його ревнощі на того чоловіка, і пристануть до нього всі клятви цього заповіту, що записані в книзі цього закону, і Господь вигубить його імя з під неба.

І відлучить його Господь з усіх ізраїльських синів на зло за всіма клятвами заповіту записаного в книзі цього закону.

І скаже другий рід, ваші сини, що настануть після вас, і чужинець, який прийде з землі здалека, і побачать кари тієї землі і її хвороби, які Господь післав на неї,

сірку і спалену сіль, вся ця земля не буде засіяна, ані не виростить, ані не зійде на ній ніяка зелень, так як перекинені Содома і Ґоморра, Адама і Севоїм, яких Господь знищив в гніві і люті.

І всі народи скажуть: Чому Господь так вчинив цій землі? Який це великий гнів люті?

І скажуть: Томущо покинули заповіт Господа Бога їхніх батьків, який Він заповів їхнім батькам, бо вивів їх з єгипетскої землі,

і пішовши, послужили іншим богам і поклонилися їм, яких не знали, ані їм не призначив.

І Господь розлютився гнівом на ту землю, щоб на неї навести за всіма прокляттями записаними в цій книзі,

і Господь вигубив їх з їхньої землі в гніві і люті і дуже великій злості і вигнав їх до іншої землі до нині.

Сховане Господеві Богові нашому, є явне нам і нашим дітям на віки, щоб чинити всі слова цього закону.

Російський синодальний переклад

(29-2)И созвал Моисей всех [сынов] Израилевых и сказал им: вы видели всё, что сделал Господь пред глазами вашими в земле Египетской с фараоном и всеми рабами его и всею землею его;

(29-3)те великие казни, которые видели глаза твои, и те великие знамения и чудеса, [руку крепкую и мышцу простертую];

(29-4)но до сего дня не дал вам Господь [Бог] сердца, чтобы разуметь, очей, чтобы видеть, и ушей, чтобы слышать.

(29-5)Сорок лет водил вас по пустыне, и одежды ваши на вас не обветшали, и обувь твоя не обветшала на ноге твоей;

(29-6)хлеба вы не ели и вина и сикера не пили, дабы вы знали, что Я Господь Бог ваш.

(29-7)И когда пришли вы на место сие, выступил против нас Сигон, царь Есевонский, и Ог, царь Васанский, чтобы сразиться с нами, и мы поразили их;

(29-8)и взяли землю их и отдали ее в удел колену Рувимову и Гадову и половине колена Манассиина.

(29-9)Соблюдайте же [все] слова завета сего и исполняйте их, чтобы вам иметь успех во всем, что ни будете делать.

(29-10)Все вы сегодня стоите пред лицем Господа Бога вашего, начальники колен ваших, старейшины ваши, [судьи ваши,] надзиратели ваши, все Израильтяне,

(29-11)дети ваши, жены ваши и пришельцы твои, находящиеся в стане твоем, от секущего дрова твои до черпающего воду твою,

(29-12)чтобы вступить тебе в завет Господа Бога твоего и в клятвенный договор с Ним, который Господь Бог твой сегодня поставляет с тобою,

(29-13)дабы соделать тебя сегодня Его народом, и Ему быть тебе Богом, как Он говорил тебе и как клялся отцам твоим Аврааму, Исааку и Иакову.

(29-14)Не с вами только одними я поставляю сей завет и сей клятвенный договор,

(29-15)но как с теми, которые сегодня здесь с нами стоят пред лицем Господа Бога нашего, так и с теми, которых нет здесь с нами сегодня.

(29-16)Ибо вы знаете, как мы жили в земле Египетской и как мы проходили посреди народов, чрез которые вы прошли,

(29-17)и видели мерзости их и кумиры их, деревянные и каменные, серебряные и золотые, которые у них.

(29-18)Да не будет между вами мужчины или женщины, или рода или колена, которых сердце уклонилось бы ныне от Господа Бога нашего, чтобы ходить служить богам тех народов; да не будет между вами корня, произращающего яд и полынь,

(29-19)такого человека, который, услышав слова проклятия сего, похвалялся бы в сердце своем, говоря: "я буду счастлив, несмотря на то, что буду ходить по произволу сердца моего"; и пропадет таким образом сытый с голодным;

(29-20)не простит Господь такому, но тотчас возгорится гнев Господа и ярость Его на такого человека, и падет на него все проклятие [завета сего], написанное в сей книге [закона], и изгладит Господь имя его из поднебесной;

(29-21)и отделит его Господь на погибель от всех колен Израилевых, сообразно со всеми проклятиями завета, написанными в сей книге закона.

(29-22)И скажет последующий род, дети ваши, которые будут после вас, и чужеземец, который придет из земли дальней, увидев поражение земли сей и болезни, которыми изнурит ее Господь:

(29-23)сера и соль, пожарище -- вся земля; не засевается и не произращает она, и не выходит на ней никакой травы, как по истреблении Содома, Гоморры, Адмы и Севоима, которые ниспроверг Господь во гневе Своем и в ярости Своей.

(29-24)И скажут все народы: за что Господь так поступил с сею землею? какая великая ярость гнева Его!

(29-25)И скажут: за то, что они оставили завет Господа Бога отцов своих, который Он поставил с ними, когда вывел их из земли Египетской,

(29-26)и пошли и стали служить иным богам и поклоняться им, богам, которых они не знали и которых Он не назначал им:

(29-27)за то возгорелся гнев Господа на землю сию, и навел Он на нее все проклятия [завета], написанные в сей книге [закона],

(29-28)и извергнул их Господь из земли их в гневе, ярости и великом негодовании, и поверг их на другую землю, как ныне видим.

(29-29)Сокрытое принадлежит Господу Богу нашему, а открытое -- нам и сынам нашим до века, чтобы мы исполняли все слова закона сего.