2

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

«Потім повернулись ми й рушили в пустиню, шляхом до Червоного моря, як велів мені Господь, і обходили довго гори Сеїр.

І промовив до мене Господь:

Годі вам ходити навкруги цих гір, поверніть на північ.

Ти ж повели людям: Оце маєте перейти край братів ваших, синів Ісава, що живуть у Сеїрі. Вони боятимуться вас, ви однак уважайте.

Не задирайтеся з ними; бо не дам вам ні п'яді їхньої землі, тому що Сеїр-гори віддав я Ісавові на власність.

Харчі купите в них за гроші, щоб ви мали що їсти, та й води придбаєте в них за гроші, щоб мали що пити.

Бо Господь, Бог твій, благословив тебе в усякім ділі рук твоїх, піклувався твоєю мандрівкою по тій великій пустині: ось уже сорок років Господь, Бог твій, був з тобою; нічого не бракувало тобі.

І пройшли, поодаль від наших братів, синів Ісава, що живуть у Сеїрі; звернувши з шляху на Араву, на Елат і на Еціон-Гевер, ми пустилися дорогою в Моав-пустиню.

І промовив до мене Господь: Не зачіпай Моава й не починай війни з ним, бо не дам тобі ні клаптика з їхньої землі в посідання; я віддав бо Ар синам Лота в посілість.

Спершу там жили емії, люд великий, численний і дебелий, як анакії;

за рефаїв уважали їх, як і анакіїв; моавитяни ж звуть їх еміями.

А в Сеїрі жили спершу хорії; їх вигнали були сини Ісава й винищили перед собою, оселившись на їхньому місці, так, як це зробив Ізраїль у землі, що її дав йому Господь у посілість.

Тож вставайте й переправляйтеся через потік Зеред. І ми перейшли потік Зеред.

Того ж часу, що йшли ми від Кадеш Барне, аж поки перейшли потік Зеред, було 38 років, поки не зник із табору ввесь рід вояків, як поклявсь був їм Господь.

Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору дощенту.

І коли всі придатні до війни люди повимирали з-поміж народу,

Господь промовив до мене так:

Ти збираєшся сьогодні перейти через границю Моава, тобто Ар,

і наблизитися проти синів Аммона; не зачіпай їх, ані не починай війни з ними, бо не дам тобі нічого в посідання з землі синів Аммона: я віддав її синам Лота в посілість.

Ця земля теж уважалась землею рефаїв, і рефаї жили в ній спершу; аммонії звуть їх замзумміями;

люд це великий, численний і дебелий, як анакії, та вигубив їх Господь перед аммоніями, які прогнали їх і оселились на їхньому місці.

Так, як учинив був синам Ісава, що живуть у Сеїрі, знищивши перед ними хоріїв; ті прогнали їх і живуть досі на їх місці.

Так само, як і аввіїв, що жили хуторами аж до Гази, винищили й оселились на їхніх місцях кафторії, що вийшли з Кафтору.

Тож уставайте, рушайте в дорогу і переходьте через потік Арнон: ось я віддаю тобі в руки Сихона, царя хешбонського, аморія, разом з його землею; починай підбій, іди війною на нього!

Нинішнього дня почну наводити твій жах і страх на всі народи під небесами; як тільки почують вістку про тебе, дрижатимуть і тремтітимуть перед тобою.

Тоді послав я посланців з Кедемот-пустині до Сихона, хешбонського царя, з мирними словами, кажучи:

Дозволь мені перейти через твою землю; я йтиму тільки по дорозі, не звертаючи, ні праворуч, ні ліворуч.

Харчі за гроші продаватимеш мені, щоб я мав що їсти, та й воду даватимеш мені за гроші, щоб я мав що пити. - Дай мені тільки перейти,

як це вчинили мені сини Ісава, що живуть в Сеїрі, і моавитяни, що живуть в Арі, поки не переправлюсь через Йордан у землю, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.

Але Сихон, цар хешбонський, не захотів перепустити нас через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив його дух запеклим, а серце його твердим, щоб віддати його тобі в руки, як воно і е сьогодні.

І промовив тоді Господь до мене: Ось я віддаю тобі на поталу Сихона і його землю; починай, займай його землю.

І виступив Сихон проти нас, він сам і ввесь його люд, до бою під Ягцою.

Та Господь Бог віддав його на поталу, й ми побили його й синів його та ввесь люд його.

Ми тоді забрали всі його міста, та й піддали знищенню кожне місто, чоловіцтво, жіноцтво й дітей, та й не зоставили живим нікого.

Тільки скотину взяли ми для себе як здобич та луп по містах, що їх ми звоювали.

Від Ароеру, що на берегах Арнон-потоку, та й міста, що в долині, аж до Гілеаду не було міста, яке було б для нас неприступним; все віддав нам Господь, Бог наш.

Тільки до землі синів Аммона ти не наближався, ані до всієї долини Яббок-потоку, ані до міст у горах: усе так, як Господь, Бог наш, заповідав нам.»

Переклад Огієнка

І обернулися ми та й рушили в пустиню дорогою до Червоного моря, як Господь промовляв був до мене. І кружляли ми навколо гори Сеїр багато днів.

І сказав Господь до мене, говорячи:

Досить вам кружляти навколо цієї гори, оберніться на північ!

А народові наказуй, говорячи: Ви переходите границі ваших братів, Ісавових синів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боятися вас, та й ви пильно стережіться!

Не дражніть їх, бо Я не дам вам з їхнього краю місця ані на стопу ноги, бо гору Сеїр Я дав Ісавові, як спадщину.

°жу купите від них за срібло і будете їсти, а також воду будете купувати в них за срібло і будете пити.

Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу твою в цій великій пустині. Оце сорок літ Господь, Бог твій, з тобою, не відчув ти недостачі ні в чому.

І перейшли ми від наших братів, Ісавових синів, що сидять у Сеїрі, від дороги степу, від Елату, і від Ецйон-Ґеверу. І обернулися ми, та й перейшли дорогою моавської пустині.

І сказав Господь мені: Не ворогуй з Моавом, і не дратуй їх війною, бо Я не дам тобі з його краю спадщини, бо Лотовим синам дав Я Ар на спадок.

Перед тим сиділи в ньому еми, народ великий, і численний, і високий, як велетні.

Рефаями вважалися й вони, як велетні, а моавітяни кличуть їх: еми.

А в Сеїрі перед тим сиділи були гореї, а Ісавові сини заволоділи ними та вигубили їх перед собою, та й осіли замість них, як зробив Ізраїль Краєві спадку свого, що дав їм Господь.

Тепер устаньте, і перейдіть поток Зеред. І перейшли ми потік Зеред.

А час, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли потік Зеред, тридцять і вісім літ, аж вимерло все те покоління військових із табору, як Господь присягнув був їм.

Також і Господня рука була на них, щоб вигубити їх із табору аж до решти.

І сталося, коли вигинули всі військові і вимерли з-посеред народу,

то Господь промовляв до мене, говорячи:

Ти сьогодні проходиш моавську границю Ар.

І прийдеш близько до Аммонових синів, не ненавидь їх і не дратуй їх, бо не дам тобі спадку з краю Аммонових синів, бо Лотовим синам Я дав його на спадщину.

За край рефаїв вважався також він, рефаї сиділи в ньому перед тим, а аммонітяни кликали їх: замзуми,

народ великий, і численний, і високий, як велетні. І вигубив їх Господь перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них,

як зробив Він Ісавовим синам, що сидять у Сеїрі, що заволоділи хореянами перед ними, і вигнали їх, і осіли замість них, і сидять аж до сьогодні.

А аввеїв, що сидять по оселях аж до Ази, вигубили їх кафтори, що вийшли з Кафтору, та й осіли замість них.

Уставайте, рушайте, та й перейдіть потік Арнон! Ось Я дав у твою руку Сигона, царя Хешбону, амореянина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.

Того дня Я зачну наводити страх та жах перед тобою на народи під усім небом, які, коли почують чутку про тебе, то затремтять, і жахнуться перед тобою.

І послав я послів з пустині Кедемот до Сигона, царя хешбонського, з мирними словами, говорячи:

Нехай же я перейду в твоїм краї в дорозі, я піду дорогою, не збочу ні праворуч, ні ліворуч.

°жу за срібло продаси мені, і я їстиму, і воду даси мені за срібло, і я питиму. Нехай тільки перейду я ногами,

як зробили мені Ісавові сини, що сидять у Сеїрі, і моави, що сидять ув Арі, аж перейду я Йордан до того Краю, що його нам дає Господь, Бог наш.

Та не хотів Сигон, цар хешбонський, дати нам перейти через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорсточив його серце, щоб дати його в руку твою, як сьогодні це видко.

І сказав Господь мені: Ось, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодівати, щоб успадкувати його край.

І вийшов Сигон навпроти нас, він та ввесь народ його, на війну до Ягацу.

І дав його нам Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його та ввесь його народ.

І того часу ми здобули всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.

Тільки худобу забрали ми собі на здобич, та захоплене в містах, що ми їх здобули.

Від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і від міста, що в долині, і аж до Ґілеаду не було міста, яке було б сильніше від нас, усе віддав нам Господь, Бог наш.

Тільки до краю Аммонових синів не наблизився ти, до всього побережжя потоку Яббоку, і до міст гори, та до всього, про що наказав був Господь, Бог наш.

Переклад Куліша

Потім повернули ми та й рушили дальше степом до Червоного моря, як велїв менї Господь, і довго ми обминали Сеїр-гори.

І промовив до мене Господь:

Досить довго ви обходили сї гори, повернїте на північ.

А людові повели, кажучи: Будете тепер переходити через займища братів ваших, синів Езавових, що живуть на Сеїр-горах, і будуть вони боятись перед вами; тому стережіться.

Не зачинайти войни з ними: бо не дам вам нї ступня землї їх; бо Сеїр-гори віддав я Езавові в державу.

Харчі купуйте в них за гроші, щоб було що їсти вам, навіть і воду купувати мусите в них за гроші, щоб було що пити вам.

Бо Господь, Бог твій, благословив тебе в усякому дїлї руки твоєї. Знав він дороги твої по великому степу сьому: сї сорок років був Господь, Бог твій, з тобою; нічого не бракувало в тебе.

І йшли ми дальше від братів наших, синів Езавових, що живуть на Сеїр-горах, від дороги на поділлю, від Елата і від Езйон-Гебер; і повернули ми та й пійшли дорогою у степи Моаба.

І промовив до мене Господь: Не турбуй Моаба і не починай з ними війни, бо не дам тобі нїчого із землї його в державу; бо віддав я Ар синам Лотовим у державу.

Перше жили у сїй землї Еміми, люд великий по лїчбі і ростом високий як Енакими.

За велетнїв вважали їх, як і Енакимів; а Моабії звуть їх Емимами.

А на Сеїр-горах жили перше Горії, та упокорили їх сини Езавові і знищили їх перед собою, та й поселились на займищах їх, зробивши так, як зробив Ізраїль в землї держави своєї, що дав йому Господь.

Тепер вставайте і перебирайтесь через Серед-ріку. І перебріли ми Серед-ріку.

А часу того, що йшли ми від Кадес-Барне, покіль перебріли Серед-ріку, минуло трийцять і вісїм років, аж поки ізник увесь рід боївників із табору, як поклявсь їм Господь.

Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору, аж їх не стало.

І сталось, як всї спосібні до війни люде повимірали з між народу,

Тодї промовив Господь до мене так:

Перейдеш тепер через гряницї Моаба, мимо Ара.

І приближишся проти синів Амона; не тїсни їх і не починай війни з ними, бо не дам тобі держави з землї синів Амонових; бо синам Лотовим я оддав її в державу.

Вважали ж і її землею велетнїв; перше жили там велетнї, і Амонії звали їх Самзумимами.

Люд той був великий лїчбою, і ростом високий як Енакії; і вигубив їх Господь перед ними, і прогнали вони їх, та осїлись на їх місцї,

Так як вчинив синам Езавовим, що жиють на Сеїр-горах, перед котрими він вигубив Горіїв; і прогнали вони їх і живуть на займищі їх й досї.

А Авимів, що жили селами до Гази, вигубили Кафторими, що, вийшовши з Кафтора, осїлись на займищах їх.

Вставайте, рушайте в дорогу і переходьте Арнон-ріку. Глянь, оддав я тобі в руки Сигона, царя з Гезбона, Аморія, і землею його; починай, бери в державу, і бий на його!

З того дня почну наводити ляк і пострах перед тобою на всї народи під небесами, що перечують поголоску про тебе і дрожати і тремтїти муть перед тобою.

І послав я посли з Кадемот-степу до Сигона, царя Гезбонського, з мирними словами, кажучи:

Дозволь перейти менї через землю твою! Буду йти тілько по дорозї, не звертати му нї на право, нї на лїво.

Харчі за гроші давати меш менї, щоб було нам що їсти, і воду за гроші давати меш менї, щоб було нам що пити. Тілько ногами перейду,

Як се вчинили менї сини Езавові, що живуть на Сеїр-горах, і Моабії, що живуть в Арі, покіль перейду через Йордань у землю, що Господь, Бог наш, дає нам.

Та затявся Сигон, царь Гезбонський, і не дозволив нам перейти через землю свою; бо Господь, Бог твій, зробив духа його запеклим а серце його камінним, щоб віддати його в руки тобі, як се й сталось.

І промовив Господь до мене: Дивись, я почав оддавати тобі Сигона і землю його; починай займати, щоб земля його була твоя.

І виступив Сигон проти нас, сам він і ввесь люд його до бою, під Язазом.

Та опустив його перед нами Господь, Бог наш, і ми побили його й синів його і ввесь люд його.

І того часу підневолили ми всї городи його, та й обрекли всїх людей: мужчин і жіноцтво і дїтей; не дали нїкому втїкти.

Взяли про себе тільки скотину як здобичу і луп по городах, що їх попідневолювали.

Від Ароеру, що по берегах ріки Арнона, та від міста, що по долинї коло ріки розкинулось, аж до Гілеаду не було міста, щоб його не подужали; все передав нам Господь, Бог наш.

Тільки до землї синів Амонових ти не приступав, нї до всього побережжя Ябока, нї до городів у горах, нї до всього, що заповідав Господь, Бог наш, не чіпати.

Переклад УБТ Турконяка

І, повернувшись, підвелися ми до пустині дорогою Червоного моря, так як Господь сказав до мене, і ми обходили гору Сиір багато днів.

І сказав Господь до мене:

Вистане вам обходити цю гору, отже, поверніться на північ.

І заповідж народові, кажучи: Ви пройдете через границі ваших братів синів Ісава, які живуть в Сиірі, і побояться вас і дуже жахатимуться.

Не зустрінете їх війною, бо не даю вам їхньої землі, ані на стопу ноги, бо в насліддя дав Я Ісавові гору Сиір.

Їжу купите в них і їстимете, і в міру візьмете в них воду за срібло і питимете.

Бо Господь Бог наш поблагословив тебе в кожному ділі твоїх рук. Пізнай, як ти пройшов цю велику і страшну пустиню. Ось сорок літ Господь Бог твій з тобою, не забракло вам нічого.

І пройшли ми попри наших братів синів Ісава, що живуть в Сиірі, дорогою Арави від Елона і від Ґасіон Гавера. І повернувшись, пройшли ми дорогою моавської пустині.

І сказав Господь до мене: Не ворогуйте з моавітами і не зустрінете їх війною; бо не дам вам з їхньої землі в насліддя, бо синам Лота дав Я унаслідити Ароір.

[Омміни перше сиділи на ній, великий і численний і сильний нарід, так як Енакіми.

Рафаїни, вважатимуться і вони так як Енакіми, і Моавіти називають їх Оммінами.

І в Сиірі сидів раніше Хоррей, і сини Ісава їх знищили і вигубили їх з свого лиця і поселилися замість них, так як зробив Ізраїль з землею їхнього насліддя, яку Господь дав їм.]

Тепер, отже, ви встаньте і підведіться і перейдіть долину Зареда. І перейшли ми долину Зареда.

І дні, які ми проходили з Кадис Варни доки не перейшли долину Зареда, тридцять і вісім літ, доки не впало все полокіння мужів - вояків з табору, так як клявся їм Господь.

І Божа рука була на них, щоб їх вигубити з табору, доки не впали.

І сталося, коли впали всі мужі вояки вимираючи з посеред народу,

і сказав Господь до мене, кажучи:

Ти сьогодні перейдеш границі Моава - Ароір,

і прийдете близько до синів Аммана. Не ворогуйте з ними і не зустрінете їх війною; бо не дам тобі в насліддя землі синів Аммана, бо Я дав її в насліддя синам Лота.

Землею Рафіїнів вважатиметься, бо і Рафіїни на ній раніше замешкували, і Амманіти називають їх Зомзоммінами,

великий і численний і сильний нарід, так як Енакіми, і вигубив їх Господь з перед їхнього лиця, і унаслідили і поселилися замість них,

так як зробили синам Ісава, що мешкають в Сиірі, так як вигубили Хоррея з перед їхнього лиця і унаслідили і поселилися замість них до цього дня.

І Евеї, що живуть в Асероті до Ґази, і Каппадокійці, що вийшли з Каппадокії, вигубили їх і поселилися замість них.

Тепер, отже, встаньте і підведіться і пройдіть ви долину Арнона. Ось передав Я в твої руки Сіона царя Есевона Аморрея і його землю. Починай унаслідувати, приступи проти нього війною.

В тому дні почни давати твоє тремтіння і твій страх на лице всіх народів, що під небом, які, почувши твоє імя, жахнуться і матимуть болі від твого лиця.

І післав я послів з пустині Кедамот до Сіона царя Есевона з мирними словами, кажучи:

Перейду через твою землю, пройду дорогою, не зверну на право, ані на ліво.

Їжу мені даси за срібло і їстиму, і воду даси мені за срібло і питиму. Тільки пройду ногами,

так як зробили зі мною сини Ісава, що живуть в Сиірі і Моавіти, що живуть в Ароірі, доки не перейду Йордан до землі, яку Господь Бог наш нам дає.

І не забажав Сіон цар Есевона, щоб ми пройшли через нього, бо Господь Бог наш твердим вчинив його дух і скріпив його серце, щоб виданий був в твої руки, так як (сталося) в тому дні.

І сказав Господь до мене: Ось Я почав передавати перед твоїм лицем Сіона царя Есевона Аморрея і його землю; починай унаслідувати його землю.

І вийшов нам на зустріч Сіон, він і ввесь його нарід, на війну до Яси.

І передав його Господь Бог наш перед нашим лицем, і ми побили його і його синів і ввесь його нарід,

і заволоділи всіма містами в тому часі, і вигубили кожне місто за порядком і їхніх жінок і їхніх дітей, не оставили ми живого.

Тільки скот ми забрали в полон і взяли ми здобич міст.

Від Ароіра, що є при гирлі потоку Арнона, і міста, що є в долині, і до гори Ґалаада; не було міста, яке втекло від нас, всі передав Господь Бог наш в наші руки.

Лише до землі синів Аммона ми не пішли, всього, що окружає потік Явок і до міст, що в гірській околиці, так як нам заповів Господь Бог наш.

Російський синодальний переклад

И обратились мы и отправились в пустыню к Чермному морю, как говорил мне Господь, и много времени ходили вокруг горы Сеира.

И сказал мне Господь, говоря:

полно вам ходить вокруг этой горы, обратитесь к северу;

и народу дай повеление и скажи: вы будете проходить пределы братьев ваших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, и они убоятся вас; но остерегайтесь

начинать с ними войну, ибо Я не дам вам земли их ни на стопу ноги, потому что гору Сеир Я дал во владение Исаву;

пищу покупайте у них за серебро и ешьте; и воду покупайте у них за серебро и пейте;

ибо Господь, Бог твой, благословил тебя во всяком деле рук твоих, покровительствовал тебе во время путешествия твоего по великой [и страшной] пустыне сей; вот, сорок лет Господь, Бог твой, с тобою; ты ни в чем не терпел недостатка.

И шли мы мимо братьев наших, сынов Исавовых, живущих на Сеире, путем равнины, от Елафа и Ецион-Гавера, и поворотили, и шли к пустыне Моава.

И сказал мне Господь: не вступай во вражду с Моавом и не начинай с ними войны; ибо Я не дам тебе ничего от земли его во владение, потому что Ар отдал Я во владение сынам Лотовым;

прежде жили там Эмимы, народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы,

и они считались между Рефаимами, как сыны Енаковы; Моавитяне же называют их Эмимами;

а на Сеире жили прежде Хорреи; но сыны Исавовы прогнали их и истребили их от лица своего и поселились вместо их -- так, как поступил Израиль с землею наследия своего, которую дал им Господь;

итак встаньте и пройдите долину Заред. И прошли мы долину Заред.

С тех пор, как мы пошли в Кадес-Варни и как прошли долину Заред, минуло тридцать восемь лет, и у нас перевелся из среды стана весь род ходящих на войну, как клялся им Господь [Бог];

да и рука Господня была на них, чтоб истреблять их из среды стана, пока не вымерли.

Когда же перевелись все ходящие на войну и вымерли из среды народа,

тогда сказал мне Господь, говоря:

ты проходишь ныне мимо пределов Моава, мимо Ара,

и приблизился к Аммонитянам; не вступай с ними во вражду, и не начинай с ними войны, ибо Я не дам тебе ничего от земли сынов Аммоновых во владение, потому что Я отдал ее во владение сынам Лотовым;

и она считалась землею Рефаимов; прежде жили на ней Рефаимы; Аммонитяне же называют их Замзумимами;

народ великий, многочисленный и высокий, как сыны Енаковы, и истребил их Господь пред лицем их, и изгнали они их и поселились на месте их,

как Он сделал для сынов Исавовых, живущих на Сеире, истребив пред лицем их Хорреев, и они изгнали их, и поселились на месте их, и живут до сего дня;

и Аввеев, живших в селениях до самой Газы, Кафторимы, исшедшие из Кафтора, истребили и поселились на месте их.

Встаньте, отправьтесь и перейдите поток Арнон; вот, Я предаю в руку твою Сигона, царя Есевонского, Аморреянина, и землю его; начинай овладевать ею, и веди с ним войну;

с сего дня Я начну распространять страх и ужас пред тобою на народы под всем небом; те, которые услышат о тебе, вострепещут и ужаснутся тебя.

И послал я послов из пустыни Кедемоф к Сигону, царю Есевонскому, с словами мирными, чтобы сказать:

позволь пройти мне землею твоею; я пойду дорогою, не сойду ни направо, ни налево;

пищу продавай мне за серебро, и я буду есть, и воду для питья давай мне за серебро, и я буду пить, только ногами моими пройду --

так, как сделали мне сыны Исава, живущие на Сеире, и Моавитяне, живущие в Аре, доколе не перейду чрез Иордан в землю, которую Господь, Бог наш, дает нам.

Но Сигон, царь Есевонский, не согласился позволить пройти нам через свою землю, потому что Господь, Бог твой, ожесточил дух его и сердце его сделал упорным, чтобы предать его в руку твою, как это видно ныне.

И сказал мне Господь: вот, Я начинаю предавать тебе Сигона [царя Есевонского, Аморреянина,] и землю его; начинай овладевать землею его.

И Сигон [царь Есевонский] со всем народом своим выступил против нас на сражение к Яаце;

и предал его Господь, Бог наш, [в руки наши,] и мы поразили его и сынов его и весь народ его,

и взяли в то время все города его, и предали заклятию все города, мужчин и женщин и детей, не оставили никого в живых;

только взяли мы себе в добычу скот их и захваченное во взятых нами городах.

От Ароера, который на берегу потока Арнона, и от города, который на долине, до [горы] Галаада не было города, который был бы неприступен для нас: всё предал Господь, Бог наш, [в руки наши].

Только к земле Аммонитян ты не подходил, ни к местам [лежащим] близ потока Иавока, ни к городам [которые] на горе, ни ко всему, к чему не повелел [нам] Господь, Бог наш.