1

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Ось слова, що їх промовив Мойсей до всього Ізраїля по той бік Йордану, в пустині, в Араві, проти Суфу, між Параном і Тофелем, Ливаном, Хацеротом і Ді-Загавом;

одинадцять день ходи від Хорива до Кадеш-Барне, дорогою через Сеїр-гори.

В сороковому році, в одинадцятому місяці, в перший день місяця Мойсей сказав до синів Ізраїля все, що Господь заповідав йому про них;

після того, як побив Сихона, аморійського царя, що жив у Хешбоні, та Ога, башанського царя, що жив у Аштароті біля Едреї.

По тому боці Йордану, в Моав-землі, почав Мойсей викладати цей закон, кажучи:

«Господь Бог наш промовив до нас на Хориві так: Доволі довго ви побули під цією горою.

Оберніться й рушайте: ідіть в аморійські гори й у всі сусідні краї; у степ, у гори й у долини, на південь і на берег моря, в край ханаанян і до Ливану, аж до великої ріки, ріки Ефрат.

Оце даю вам край у ваше посідання; йдіть і займіть землю, про яку клявся Господь батькам вашим, Авраамові, Ісаакові та Яковові, що оддасть їм і потомкам їхнім.

Того часу промовив я до вас: Не здолаю я один узяти на себе ваші тягарі.

Господь, Бог ваш, намножив вас так, що ви оце нині численні, як зорі небесні.

Нехай Господь, Бог батьків ваших, додасть до вас тисячу разів стільки, скільки вас є, і благословить вас, як обіцяв вам.

Але як же міг би я один нести ваші тягарі, ваші труднощі та ваші свари?

Виберіть собі, отже, для ваших поколінь людей мудрих, кмітливих, досвідчених, і я поставлю їх головами над вами.

І ви мені відповідаючи, сказали: Добру річ радиш зробити.

Отож, я й узяв головних із ваших поколінь, людей мудрих та досвідчених, і настановив їх головами над вами, тисяцькими, соцькими, п'ятдесяцькими й десяцькими та правителями ваших поколінь.

Того ж самого часу я дав і суддям вашим такий наказ: Вислуховуйте справи ваших братів і судіть справедливо між будь-ким і його братом та чужинцем.

Коли судите, не зважайте на лице; вислухайте так малого, як і великого; нікого не страхайтеся, бо суд - Божий. А коли справа для вас занадто тяжка, передайте її мені, я її вислухаю.

І заповідав я вам того часу все, що ви мали чинити.

Ми рушили від Хориву і перейшли всю оту, що ви бачили, велику й страшну пустиню, по дорозі до аморійських гір, та й прибули, як заповідав нам Господь, Бог наш, аж до Кадеш-Барне.

І промовив я до вас: Дійшли ви аж до гір аморійських, що їх Господь, Бог наш, хоче нам дати.

Глянь, Господь, Бог твій, дає тобі в посідання цю землю; іди, займи її, як обіцяв тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійся, не падай духом.

Та ви всі приступили до мене і сказали: Пошлемо поперед себе людей, щоб вони розгледіли нам ту землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись і на які міста йти нам.

Подобалася мені ваша рада; і я вибрав з-поміж вас дванадцять чоловік, по чоловіку від покоління.

Пустились вони в дорогу й зійшли в гори та й дійшли до Ешкол-долини й розвідали її.

Вони, набравши з собою плодів землі, принесли їх до нас і дали нам таку вістку: Добра земля, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.

Та ви не схотіли йти і противилися слову Господа, Бога вашого;

і стали нарікати по ваших наметах та й промовляти: З ненависти до нас вивів нас Господь із Єгипетської землі, щоб віддати нас у руки аморіям та й вигубити нас.

І куди ж ото ми йдемо? Наші брати відняли в нас відвагу, коли сказали: люд, мовляв, там численніший та дебеліший за нас, міста великі й укріплені під небо, ба - навіть синів Анака ми бачили там!

А тоді я промовив до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!

Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він сам воюватиметься за вас, цілковито, як це він учинив був з вами в Єгипетській землі перед вашими очима;

та й у пустині, де ти бачив, як Господь, Бог твій, ніс тебе, як чоловік носить свого сина, на всьому шляху, що ви його пройшли, заки дійшли до цього місця.

Та ви, не зважаючи на те, не хотіли вірити Господеві, Богові вашому,

який ішов поперед вами в дорозі, щоб піднайти вам місце, де можна вам отаборитись: уночі в полум'ї, щоб показати вам дорогу, якою мали йти, а вдень у хмарі.

Коли Господь почув голос ваших розмов, розгнівався й поклявся словами:

Ніхто з цих людей, із цього злого роду не побачить тієї доброї землі, що її я поклявся дати вашим батькам,

крім Калева, сина Єфунне; він її побачить, і йому дам землю, що по ній ступав він, і його синам, бо він вірно йшов слідами за Господом.

Та й на мене через вас розгнівався Господь і сказав: І ти туди не ввійдеш!

Ісус Навин, твій слуга, - той увійде туди; йому додай відваги, бо він саме віддасть її у насліддя Ізраїлеві.

А ваші немовлятка, про яких ви казали, що стануть здобиччю, і діти ваші, що не вміють ще відрізнити добра від зла, - вони увійдуть туди, їм я дам її, і вони заволодіють нею.

Ви ж поверніться й рушайте в пустиню, дорогою до Червоного моря.

А ви відказали мені та й промовили до мене: Згрішили ми проти Господа, ми підемо в гори й битимемся, так, як заповідав нам Господь, Бог наш. І підперезав кожен із вас свою зброю, і вам захотілось необдумано пуститися в гори.

Але Господь сказав до мене: Промов до них: не йдіть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; то щоб не побили вас вороги ваші!

Говорив я до вас, а ви не послухали; ви спротивились Господньому слову і, впершись, пустилися в гори.

От і вийшли проти вас аморії, що живуть у тих горах, і гналися за вами роєм та й сікли вас від Сеїру до Хорми.

Повернувшися, заходилися ви плакати перед Господом, але Господь не слухав вашого голосу й не зважав на вас.

І пробули ви, живучи в Кадеші, довгий час.»

Переклад Огієнка

Оце ті слова, що Мойсей говорив був до всього Ізраїля по тім боці Йордану в пустині, на степу, навпроти Червоного моря, між Параном, і між Тофелем, і Лаваном, і Гецеротом, і Ді-Загавом,

одинадцять день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.

І сталося сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця говорив Мойсей до Ізраїлевих синів усе, що Господь наказав був йому про них,

по тому, як забив він Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, і Оґа, царя башанського, що сидів в Аштароті в Едреї.

На тім боці Йордану в моавському краї став Мойсей виясняти Закона, говорячи:

Господь, Бог наш, промовляв до нас на Хориві, говорячи: Досить вам сидіти на цій горі!

Оберніться й рушайте, і йдіть на гору амореянина, та до всіх сусідів його на степу, на горі, і в долині, і на півдні, і на побережжі моря, до Краю ханаанського та до Ливану, аж до Великої Річки, річки Ефрату.

Ось Я дав вам цей Край! Увійдіть, і заволодійте цим Краєм, що за нього Господь був присяг вашим батькам, Авраамові, Ісакові та Якову, що дасть його їм та їхньому насінню по них.

І сказав я того часу до вас, говорячи: Не можу я сам носити вас.

Господь, Бог ваш, розмножив вас, і ось ви сьогодні, щодо численности, як зорі небесні!

Господь, Бог ваших батьків, нехай додасть вам у тисячу раз, і нехай поблагословить вас, як Він говорив вам.

Як я сам понесу тяготу вашу, і тягар ваш, і ваші суперечки?

Візьміть собі мужів мудрих, і випробуваних, і знаних вашим племенам, і я поставлю їх на чолі вас.

І ви відповіли мені та й сказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.

І взяв я голів ваших племен, мужів мудрих та знаних, і поставив їх головами над вами, тисячниками, і сотниками, і п'ятдесятниками, і десятниками, та урядниками для ваших племен.

І наказав я того часу вашим суддям, говорячи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами, і розсуджуйте справедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.

Не будете звертати уваги на обличчя в суді, як малого, так і великого вислухаєте, не будете боятися обличчя людини, бо суд Божий він! А ту справу, що буде занадто тяжка для вас, принесете мені, і я вислухаю її.

І наказав я вам того часу про всі ті речі, що ви зробите.

І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й страшну пустиню, що бачили ви, дорогою до гори амореянина, як наказав нам Господь, Бог наш, і ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.

І сказав я до вас: Прийшли ви до Аморейської гори, що Господь, Бог наш, дає нам.

Ось, Господь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, як говорив був тобі Господь, Бог батьків твоїх. Не бійся й не лякайся!

А ви всі підійшли до мене та й сказали: Пошлімо мужів перед собою, і нехай вони вислідять нам той Край, та нехай принесуть нам відомість про дорогу, що нею підемо, та про міста, куди ввійдемо.

І була та річ добра в моїх очах, і взяв я у вас дванадцять мужа, муж один для племени.

І вони відійшли, і зійшли на гору, і прийшли аж до долини Ешкол, та й вислідили його, Край.

І взяли вони в свою руку з плоду того Краю, і принесли до нас, і здали нам справу, і сказали: Добрий той Край, що Господь, Бог наш, дає нам!

Та ви не хотіли йти, і були неслухняні наказам Господа, Бога вашого.

І нарікали ви по ваших наметах і говорили: З ненависти до нас Господь вивів нас з єгипетського краю, щоб дати нас у руку амореянина на вигублення нас.

Куди ми підемо? Брати наші розслабили наше серце, говорячи: Народ той більший та вищий від нас, міста великі й уміцнені аж до неба, і навіть велетнів ми бачили там.

І сказав я до вас: Не лякайтеся й не бійтеся їх!

Господь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати для вас, як зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,

і в пустині, де ти бачив, що Господь, Бог твій, носив тебе, як носить чоловік сина свого, у всій дорозі, якою ви йшли, аж до вашого приходу до цього місця.

Та все таки ви не віруєте в Господа, вашого Бога,

що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати для вас місце на ваше таборування, вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень.

І Господь вислухав голос ваших слів, та й розгнівався, і заприсягнув, говорячи:

Поправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам,

окрім Калева, Єфуннеєвого сина, він побачить його, і йому Я дам той Край, по якому ступав він, та синам його, через те, що він виповняв наказа Господнього.

Також на мене розгнівався був Господь через вас, говорячи: І ти не ввійдеш туди!

Ісус, син Навинів, що стоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.

А діти ваші, про яких ви сказали: На здобич будуть вони, та сини ваші, що сьогодні не знають ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, і їм дам Я його, і вони заволодіють ним.

А ви йдіть, та й рушайте в пустиню дорогою Червоного моря.

А ви відповіли та й сказали мені: Згрішили ми Господеві! Ми вийдемо, і будемо воювати, цілком так, як наказав нам Господь, Бог наш. І приперезали ви кожен військову зброю свою, і відважилися вийти на гору.

Але Господь до мене сказав: Скажи їм: Не вийдете, і не будете ви воювати, бо Я не серед вас, щоб не були ви побиті вашими ворогами.

І промовляв я до вас, та ви не послухали, і були неслухняні наказам Господнім. І ви свавільно переступили наказа, і зійшли на гору.

І вийшов навперейми вас амореянин, що сидить на тій горі, і гнали вас, як роблять то бджоли, і товкли вас в Сеїрі аж до Горми.

І вернулися ви, і плакали перед Господнім лицем, та не слухав Господь вашого голосу, і не нахилив Свого вуха до вас.

І сиділи ви в Кадешу багато днів, стільки днів, скільки там ви сиділи.

Переклад Куліша

Се слова, що промовляв Мойсей до всього Ізраїля по сїм боцї Йорданї, в степу, на поділлї, проти Червоного моря, між Параном і Тофельом і Лабаном і Газеротом і Ди-Сагабом.

Одинайцять день ходи від Гореба, по дорозї від Сеїр-гори до Кадес-Барнеї.

І сталося в сороковому роцї, в одинайцятому місяцї, на первий день місяця, що промовляв Мойсей до синів Ізраїля усе, що Господь заповідав йому про них.

Після того, як він побив Сигона, царя Аморійського, та Ога, царя Базанського, що жив в Астаротї і в Єдреї.

По тім боцї Йорданї, в Моаб землї, почав Мойсей викладати закон сей, говорючи:

Господь, Бог наш, промовив до нас на Горебі так:

Доволї побули ви під сією горою: Обернїтесь і рушайте та й ідїть до гори Аморіїв і до всїх сусїдів їх на поділлї, по горах і по долинах і на полуднї і на березї моря, в Канаан землю і до Либану, аж до великої ріки, до ріки Евфрата.

Дивітесь, надїлив я вам сю землю; ідїть і займіть землю, що про неї клявсь Господь батькам вашим, Авраамові, Ізаакові і Яковові, що оддасть їм і насїнню їх по них.

І того часу промовив я до вас так: Не здолїю один вести вас.

Господь, Бог ваш, намножив вас, і нинї ви лїчбою як зорі небесні стали.

Господь, Бог ваш, нехай прибавить до вас тисячу разів стілько, скілько вас тепер є, і нехай благословить вас, як говорив про вас!

Як би міг я один нести тягарі ваші і журбу вашу і сварки ваші?

Возьміть собі людей мудрих, і що знаєте їх, по ваших поколїннях, щоб я поставив їх головами над вами.

І відказали ви менї кажучи: Добре так буде, як ти вчинити кажеш.

І взяв я голови з поколїнь ваших, людей мудрих і знаточних, і поставив їх головами над вами, тисячниками і сотниками і пятьдесятниками і десятниками, і правителями поколїнь ваших.

І заповідав я суддям вашим того часу так: Вислуховуйте змагання між братами вашими і судїте праведно між чоловіком і братом його, і між ним і приходнем, що в його.

Не вважати мете на лиця судячи; як малого, так і великого вислуховуйте, нї перед ким не бійтесь, бо суд Божий. А котра справа за важка для вас, передавайте до мене, щоб я вислухав її.

І заповідав я вам того часу все, що чинити маєте.

І рушили ми від Гореба та й пійшли, як заповідав нам Господь, Бог наш, усїм оцїм великим і страшним степом, що вбачали ви, та й прийшли в Кадес-Барне.

І промовив я до вас: Дойшли ви до гір Аморіїв, що дав нам їх Господь, Бог наш.

Глянь, Господь, Бог твій, надїлив тобі сю землю; ійди, займи її, як казав тобі Господь, Бог батьків твоїх; не бійсь і не падай духом!

Но всї ви приступили до мене і мовляли: Пошлемо поперед людей, щоб розгледїли нам сю землю та й дали знати, якою дорогою нам підійматись, і на які городи йти нам.

І добре було по моїй думцї се дїло; і взяв я зміж вас дванайцять чоловіка, по чоловікові з поколїння.

І рушили вони і знялись на гори, та й дійшли до Єсколь-долини, та й розгледїли землю.

І набравши плодів землї, спустились вони до нас. І принесли нам вістку кажучи: Добра земля, що дає нам Господь, Бог наш.

Та не хотїли ви ійти і противились слову Господа, Бога вашого.

І стали ви бурмотїти по наметах ваших, мовляючи: Зненавидїв нас Господь і вивів нас із Египецької землї, щоб нас віддати в руки Аморіям та й вигубити нас.

Куди нам ійти? Браттє наше взяло нам одвагу сказавши: Люд більший і рослїйший від нас, міста великі і утверджені під небо, і навіть синів Енакових ми там бачили!

Тодї промовив я до вас: Не лякайтесь і не бійтесь їх!

Господь, Бог ваш, що йде поперед вами, він воювати ме за вас, як се вчинив в Египецькій землї перед очима вашими.

І в степу, де бачив єси, що Господь, Бог твій, нїс тебе, як чоловік носить сина свого, по всїй дорозї, що нею йшли ви, поки дійшли до місця сього.

Та не вірували ви Господеві, Богу вашому,

Що йшов поперед вами в дорозї, щоб вишукати вам місце, де можна вам отаборитись; поночі в поломї, щоб бачити вам дорогу, що нею йшли ви, а за дня у хмарі.

І почув Господь голос ваших розмов, і запалав гнївом, і поклявся словами:

Не бачити ме нїхто з сїх людей, із сього злого кодла тієї доброї землї, що я клявся дати батькам вашим,

Окрім Калеба Єфуненка! Він бачити ме її, і дам йому і синам його землю, по котрій ступав, він бо зовсїм йшов слїдом за Господом.

І на мене теж розгнївивсь Господь кажучи:

І ти не прийдеш туди! Йозей Нуненко, що стоїть перед тобою, він прийде туди; утверди його, він бо має віддати її в наслїддє Ізрайлеві.

А дїточки ваші, що про них ви казали: на здобич будуть вони, і сини ваші, що тепер не розберуть ще добра від зла, вони прийдуть туди, і їм дам її, і вони запанують над нею.

Ви ж повернїтесь і рушайте в степ, в дорогу Червоного моря!

І відказали ви й промовили до мене: Согрішили ми перед Господом; пійдемо в гори і бити мемось, як заповідав Господь, Бог наш. І підперезавши кожен з вас зброю свою, пустились ви в гори, не обдумавши.

І рече менї Господь: Промов до них: Не йдїть і не бийтесь, бо не буде мене серед вас; щоб не побили вас вороги ваші!

І промовив я до вас, та ви не послухали; і спротивились ви слову Господньому, і як очайдухи пустились в гори.

І вийшли проти вас Аморії, що жили на горах тих, та й гнались за вами ройом, і розпорошили вас від Сеїру до Горми.

Вернувшись ви стали плакати перед Господом; та не слухав Господь голосу вашого і не вважав на вас.

І пробували ви в Кадесї довго, лїчивши днї, скільки ви були там.

Переклад УБТ Турконяка

Це слова, які сказав Мойсей всьому Ізраїлю з другої сторони Йордану в пустині на заході близько Червоного (моря) між Фараном, Тофолом і Ловоном і Авлоном і Катахрузеєм.

Одинадцять днів з Хориву дорога до гори Сиір до Кадис Варни.

І сталося в сороковому році, в одинадцятому місяці, в першому (дні) місяця, заговорив Мойсей до всіх ізраїльських синів згідно з усім, що заповів йому Господь до них.

Після того як побили Сіона царя Аморреїв, що жив в Есевоні і Оґа царя Васана, що жив в Астароті і в Едраїні

на другому боці Йордану в землі Моава, Мойсей почав проголошувати цей закон, кажучи:

Господь Бог наш заговорив до нас в Хориві, кажучи: Досить вам жити в цій горі.

Поверніться ви і підведіться і ввійдіть до гори Аморреїв і до всіх околиць Арави, і на гору і рівнину і на південь і до побережжя землі Хананеїв і Антилівану до великої ріки Евфрата.

Гляньте передав Я перед вами землю; ввійшовши, унаслідуйте землю, яку поклявся Я вашим батькам, Авраамові і Іссакові і Якову, їм дати і їхньому насіню з ними.

І сказав я до вас в тому часі, кажучи: Не зможу я сам вас провадити.

Господь Бог ваш розмножив вас, і ось ви сьогодні є так як небесні зорі кількістю.

Господь Бог наших батьків хай додасть вам, щоб ви стали тисачу раз більшими і хай поблагословить вас, так як я вам сказав.

Як зможу я сам зносити ваш труд і ваш тягар і ваші супротивляння?

Поставте собі мужів мудрих і второпних і розумних в ваших племенах, і поставлю їх старшинами над вами.

І ви мені відповіли і сказали: Добре слово, яке ти сказав вчинити.

І взяв я з вас мужів мудрих і второпних і розумних і настановив я їх, щоб провадили вами, тисяцькими і соцькими і пятдесяцькими і десяцькими і писарями для ваших суддів.

І заповів я вашим суддям в тому часі, кажучи: Розсуджуйте між вашими братами і судіть справедливо між чоловіком і між братом і між їхнім приходьком.

Не зглядайтеся на обличчя на суді, у малому і у великому судитимеш, не уступатимеш обличчю людини, бо це суд божий. І слово, яке у вас буде тяжким, принесете його до мене, і я його послухаю.

І заповів я вам в тому часі всі слова, які чинитимете.

І піднявшись з Хориву пройшли ми всю ту велику і страшну пустиню, яку ви бачили, дорогу гори аморрейської так як нам заповів Господь Бог наш, і прийшли до Кадис Варни.

І сказав я до вас: Ідіть до аморрейської гори, яку Господь Бог ваш дає вам.

Гляньте, передав вам Господь Бог ваш перед вашим лицем землю. Пішовши, унаслідуйте, так як сказав вам Господь Бог батьків ваших. Не бійтеся, ані не жахайтеся.

І прийшли ви всі до мене і сказали: Пішлім мужів перед нами, і хай простежать нам землю, і сповістять нам відповідь про дорогу, якою підемо, і міста, до яких ввійдемо до них.

І сподобалося мені слово і я взяв з вас дванадцять мужів, одного мужа з племени.

І повернувшись, вони піднялися на гору, і пішли до Долини Грона, і обстежили її.

І взяли в руках своїх з овочу землі і принесли до нас, і говорили: Добра земля, яку нам дає Господь Бог наш.

І не забажали ви піти, і були ви непослушні слову Господа Бога вашого,

і ви нарікали у ваших шатрах і сказали: Томущо ненавидить нас Господь, вивів Він нас з єгипетскої землі, щоб видати нас в руки Аморреїв, щоб нас вигубити.

Куди ми підемо? Наші брати відвернули наше серце, кажучи: Нарід великий і численний і сильніший від нас, і міста великі і окружені муром до неба, але і побачили ми там синів ґіґантів.

І сказав я до вас: Не лякайтеся, ані не бійтеся їх.

Господь Бог наш, що йде перед вашим лицем, Він воюватиме проти них з вами, згідно з усім, що вчинив вам в єгипетскій землі,

і в цій пустині, те що бачили ви, як тебе викормив Господь твій Бог, по всій дорозі, по якій ви ходили, доки ви не прийшли до цього місця, так наче людина, яка кормить свого сина.

І в цьому слові ви не повірили Господеві Богові вашому,

який іде перед вами в дорозі, щоб вам вибрати місце, провадячи вас огнем вночі, показуючи вам дорогу, по якій підете по ній, і в хмарі вдень.

І почув Господь голос ваших слів, і розгнівавшись, поклявся, кажучи:

Якщо хто з цих мужів побачить цю добру землю, якою Я поклявся їхнім батькам,

за вийнятком Халева сина Єфонії, цей її побачить, і цьому Я дам землю, до якої ввійшов, і його синам, томущо пристав він до того, що господнє.

І через вас розгнівався на мене Господь, кажучи: Ані ти туди не ввійдеш.

Ісус син Навина, що стоїть перед тобою, цей туди ввійде. Його підкріпи, томущо він унаслідить її Ізраїлеві.

І кожна молода дитина, яка не пізнала сьогодні добро і зло, вони ввійдуть туди, і цим дам її, і вони її унаслідять.

І ви, повернувшись, пішли в пустиню, дорогою Червоного моря.

І ви відповіли і сказали мені: Ми згрішили перед Господом Богом нашим; ми, піднявшись, воюватимемо згідно з усім, що заповів нам Господь Бог наш. І кожний, взявши своє воєнне знаряддя і, зібравшись, піднялися на гору.

І сказав Господь до мене: Скажи їм: Не підете, ані не воюватимете, бо Я не є з вами, і не будете вигублені перед вашими ворогами.

І сказав я вам, і ви мене не послухали, і ви переступили Господнє слово, і силою ви піднялися на гору.

І на зустріч вам вийшов Аморрей, що жив в тій горі, і прогнали вас, так як чинять бджоли і вас смертельно ранили від Сиіра до Ерми.

І, сівши, ви плакали перед Господом, і Господь не вислухав вашого голосу, ані не прислухався до вас.

І ви сиділи в Кадисі багато днів, скільки тоді днів ви сиділи.

Російський синодальний переклад

Сии суть слова, которые говорил Моисей всем Израильтянам за Иорданом в пустыне на равнине против Суфа, между Фараном и Тофелом, и Лаваном, и Асирофом, и Дизагавом,

в расстоянии одиннадцати дней пути от Хорива, по дороге от горы Сеир к Кадес-Варни.

Сорокового года, одиннадцатого месяца, в первый [день] месяца говорил Моисей [всем] сынам Израилевым все, что заповедал ему Господь о них.

По убиении им Сигона, царя Аморрейского, который жил в Есевоне, и Ога, царя Васанского, который жил в Аштерофе в Едреи,

за Иорданом, в земле Моавитской, начал Моисей изъяснять закон сей и сказал:

Господь, Бог наш, говорил нам в Хориве и сказал: "полно вам жить на горе сей!

обратитесь, отправьтесь в путь и пойдите на гору Аморреев и ко всем соседям их, на равнину, на гору, на низкие места и на южный край и к берегам моря, в землю Ханаанскую и к Ливану, даже до реки великой, реки Евфрата;

вот, Я даю вам землю сию, пойдите, возьмите в наследие землю, которую Господь с клятвою обещал дать отцам вашим, Аврааму, Исааку и Иакову, им и потомству их".

И я сказал вам в то время: не могу один водить вас;

Господь, Бог ваш, размножил вас, и вот, вы ныне многочисленны, как звезды небесные;

Господь, Бог отцов ваших, да умножит вас в тысячу крат против того, сколько вас теперь, и да благословит вас, как Он говорил вам:

как же мне одному носить тягости ваши, бремена ваши и распри ваши?

изберите себе по коленам вашим мужей мудрых, разумных и испытанных, и я поставлю их начальниками вашими.

Вы отвечали мне и сказали: хорошее дело велишь ты сделать.

И взял я главных из колен ваших, мужей мудрых, [разумных] и испытанных, и сделал их начальниками над вами, тысяченачальниками, стоначальниками, пятидесятиначальниками, десятиначальниками и надзирателями по коленам вашим.

И дал я повеление судьям вашим в то время, говоря: выслушивайте братьев ваших и судите справедливо, как брата с братом, так и пришельца его;

не различайте лиц на суде, как малого, так и великого выслушивайте: не бойтесь лица человеческого, ибо суд -- дело Божие; а дело, которое для вас трудно, доводите до меня, и я выслушаю его.

И дал я вам в то время повеления обо всем, что надлежит вам делать.

И отправились мы от Хорива, и шли по всей этой великой и страшной пустыне, которую вы видели, по пути к горе Аморрейской, как повелел Господь, Бог наш, и пришли в Кадес-Варни.

И сказал я вам: вы пришли к горе Аморрейской, которую Господь, Бог наш, дает нам;

вот, Господь, Бог твой, отдает тебе землю сию, иди, возьми ее во владение, как говорил тебе Господь, Бог отцов твоих, не бойся и не ужасайся.

Но вы все подошли ко мне и сказали: пошлем пред собою людей, чтоб они исследовали нам землю и принесли нам известие о дороге, по которой идти нам, и о городах, в которые идти нам.

Слово это мне понравилось, и я взял из вас двенадцать человек, по одному человеку от [каждого] колена.

Они пошли, взошли на гору и дошли до долины Есхол, и обозрели ее;

и взяли в руки свои плодов земли и доставили нам, и принесли нам известие и сказали: хороша земля, которую Господь, Бог наш, дает нам.

Но вы не захотели идти и воспротивились повелению Господа, Бога вашего,

и роптали в шатрах ваших и говорили: Господь, по ненависти к нам, вывел нас из земли Египетской, чтоб отдать нас в руки Аморреев и истребить нас;

куда мы пойдем? братья наши расслабили сердце наше, говоря: народ тот более, [многочисленнее] и выше нас, города там большие и с укреплениями до небес, да и сынов Енаковых видели мы там.

И я сказал вам: не страшитесь и не бойтесь их;

Господь, Бог ваш, идет перед вами; Он будет сражаться за вас, как Он сделал с вами в Египте, пред глазами вашими,

и в пустыне сей, где, как ты видел, Господь, Бог твой, носил тебя, как человек носит сына своего, на всем пути, которым вы проходили до пришествия вашего на сие место.

Но и при этом вы не верили Господу, Богу вашему,

Который шел перед вами путем -- искать вам места, где остановиться вам, ночью в огне, чтобы указывать вам дорогу, по которой идти, а днем в облаке.

И Господь [Бог] услышал слова ваши, и разгневался, и поклялся, говоря:

никто из людей сих, из сего злого рода, не увидит доброй земли, которую Я клялся дать отцам вашим;

только Халев, сын Иефонниин, увидит ее; ему дам Я землю, по которой он проходил, и сынам его, за то, что он повиновался Господу.

И на меня прогневался Господь за вас, говоря: и ты не войдешь туда;

Иисус, сын Навин, который при тебе, он войдет туда; его утверди, ибо он введет Израиля во владение ею;

дети ваши, о которых вы говорили, что они достанутся в добычу врагам, и сыновья ваши, которые не знают ныне ни добра ни зла, они войдут туда, им дам ее, и они овладеют ею;

а вы обратитесь и отправьтесь в пустыню по дороге к Чермному морю.

И вы отвечали тогда и сказали мне: согрешили мы пред Господом, [Богом нашим,] пойдем и сразимся, как повелел нам Господь, Бог наш. И препоясались вы, каждый ратным оружием своим, и безрассудно решились взойти на гору.

Но Господь сказал мне: скажи им: не всходите и не сражайтесь, потому что нет Меня среди вас, чтобы не поразили вас враги ваши.

И я говорил вам, но вы не послушали и воспротивились повелению Господню и по упорству своему взошли на гору.

И выступил против вас Аморрей, живший на горе той, и преследовали вас так, как делают пчелы, и поражали вас на Сеире до самой Хормы.

И возвратились вы и плакали пред Господом: но Господь не услышал вопля вашего и не внял вам.

И пробыли вы в Кадесе много времени, сколько времени вы там были.