24

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Валаам же побачив, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, тож не пішов він уже, як перед тим, назустріч віщуванням, а обернувсь обличчям до пустелі.

А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий,

і заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима;

слово того, що чув глагол Божий, що бачить видіння Всемогутнього, що падає і прозріває.

Що за красні, Якове, намети в тебе, - Ізраїлю, твої оселі!

Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою.

Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо.

Той Бог, що з Єгипту його вивів, - для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває.

Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, - хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.”

Запалав Балак гнівом на Валаама, сплеснув руками та й каже: “Проклясти ворогів моїх я покликав тебе, а ти ось утретє те тільки й робиш, що їх благословляєш.

Геть забирайся у свій край! Мав я на думці гарно тебе вшанувати, та ось Господь не судив тобі тую честь.”

А Валаам і каже до Балака: “Хіба ж я вже посланцям, що ти посилав був по мене, не сказав:

навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, я не переступив би наказ Господній, не вчинив би щось добре чи лихе з власної волі, а сказав би те лише, що Господь до мене промовив.

Та ось тепер, коли пускаюсь я в дорогу до мого народу, - ходи, об'явлю тобі, що народ отой зробить із твоїм у майбутньому.”

І заходився він віщувати, мовивши: “Слово Валаама, сина Беора, - слово мужа з одкритими очима;

слово того, який чує глагол Божий, який знає про задуми Всевишнього, який бачив видіння Всемогутнього, що і падає, і прозріває.

Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета.

Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, - Ізраїль же зійде вгору.

Нащадок Якова панувати стане і знищить з міста те, що лишилось.”

І уздрів він Амалека й заходився далі віщувати, мовивши: “Хоч Амалек і первенець між народами, але загине він навіки.”

Далі добачив Кенія і знову почав віщувати: “Сильний твій осідок, гніздо твоє лежить на скелі.

Але Кеній загине, Ашур полонить тебе.”

І віщим нарешті духом промовив: “Ой горе тим, хто залишиться живий, коли Бог оте здійснить!

Припливуть від хеттитів судна, підіб'ють Ашура, підіб'ють Евера, тож так само й він навіки загине.”

Устав Валаам та й пішов собі й повернувся до свого краю. А й Балак пішов своєю дорогою.

Переклад Огієнка

І побачив Валаам, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного разу, на ворожбу, і звернув лице своє до пустині.

І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробував за своїми племенами. І на ньому був Дух Божий!

І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,

це мова того, хто слухається Божих слів, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.

Які, Якове, гарні намети твої, місця перебування твойого, Ізраїлю!

Вони розтяглися, немов ті долини, немов ті садки понад річкою, вони як дерева алойні, що Господь насадив, як кедри над водами!

Вода потече з його відер, а насіння його над великими водами. Його цар стане вищий за Аґаґа, і царство його піднесеться.

Із Єгипту Бог вивів його, Він для нього як міць однорожця! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кості потрощить, а стріли його поламає.

Нахилився він, ліг, немов лев, і як левиця, хто підійме його? Хто благословляє тебе той благословенний, а хто проклинає тебе той проклятий!

І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Балак до Валаама: Я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!

А тепер утікай собі до свого місця! Я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе Господь від пошани.

І сказав Валаам до Балака: Чи ж не казав я також до посланців твоїх, яких послав ти до мене, говорячи:

Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, що казатиме Господь, те я буду говорити!

А тепер я оце йду до народу свого. Ходи ж, я звіщу тобі, що зробить той народ твоєму народові на кінці днів.

І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,

мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.

Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близький! Сходить зоря он від Якова, і підіймається берло з Ізраїля, ламає він скроні Моава та черепа всіх синів Сифа!

І стане Едом за спадщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі!

І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста.

І побачив він Амалика, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Початок народів Амалик, та загине наприкінці й він!

І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: Міцна ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо своє!

Але вигублений буде Каїн, незабаром Ашшур поневолить тебе!

І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: О, хто ж буде жити, як зачне Бог робити оце?

І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшура впокорять, і Евера впокорять. Та загине наприкінці й він!

І встав Валаам і пішов, та й вернувся до місця свого. А Балак також пішов на дорогу свою.

Переклад Куліша

І побачив Білеам, що добре в очу в Господа благословити Ізраїля, і не пійшов, як перші рази, на ворожбу, а став лицем до степу.

І зняв Білеам очі, та й побачив Ізраїля, що таборивсь по поколїннях своїх, і зійшов на його дух Божий.

І почав він приповідь свою і промовив: Білеам, син Беорія, до вас промовляє, той, кому, відкрились очі, рече і звіщає.

Той рече, хто чув од Бога сї слова пророчі; всемогущого він бачив, і чув серед ночі.

Ой Якове! що за гарні намети у тебе! Ізраїлю! Що за шатра в тебе таборові!

Мов долини розпростерлись пишно та роскішно, мов дуброви над рікою, що Господь садив їх; мов кедри понад водою високо знялися, розростаючись по всяк час надять, ваблять око.

Лити меш ти воду з відер, щоб твоє насїннє виростало й процьвітало на впокійних водах. Царь його ще переважить і царя Агага; царство його візьме гору над всїма царствами.

Вивів Бог його з Египту, силу однорожу; ворогів всїх пожере він, побє всї народи; поборовши їх потрощить костї в дикім полї; стрілами він повбиває усїх їх запеклих.

Ліг як лев він опочити, хто його розбудить? Благо, хто тобі радїє та благословляє; проклять, хто тебе не любить, клене, проклинає!

І запалав гнївом Балак на Білеама, і сплесне він руками, і каже Балак Білеамові: Проклясти вороги мої покликав я тебе, і се навіть благословеннєм благословив єси їх оце вже три рази.

Утїкай же до своєї домівки! Хотїв я шаною вшанувати тебе; та се вдержав тебе Господь од пошановання.

І каже Білеам Балакові: Хиба ж я й послам твоїм, що посилав їх єси до мене, не казав:

Коли б давав менї Балак будинок свій повен срібла та золота, не переступив би я слова Господнього, вчинити що доброго, чи лихого по своїй волї. Що промовить Господь, те й мушу мовляти.

Тепер ж оце йду до мого люду. Ходїмо, так виявлю тобі, що робити ме навпослї народ той з твоїм народом.

І почавши приповідь свою промовив він: Білеам се Беоренко рече-промовляє, той кому відкрито очі, рече і звіщає.

Той, хто чув од Бога слово в ночі, в сновидїннї, очі ж мав тодї закриті, а все ж таки бачив.

Бачу його перед віччу, тільки не сьогоднї, бачу його, та не зблизька, чую в мому дусї: сходить зоря із Якова, здіймається берло з Ізраїля, та й поламле Моабіям роги. Сетовим синам потужно черепи потрощить, і виски їм неощадно всїм порозбиває.

Буде Едом із Сеїром у гіркій неволї, а Ізраїль добру славу дїлами здобуде.

Із Якова вийде той, хто царів з їх престолів поскидає, і пустками городи поробить.

Побачивши ж Амалика, почав ще одну приповідь: Первим Амалик зробився між всїма царствами, та до впадку похилився, і буде остатнїм.

А як побачив Кенїїв, сказав приповідь: Сїв ти, Кенїю, на скелї нерухомій твердо;

Та Ассур тебе в тяжкую одведе неволю.

Тодї сказав ще приповідь: Горе, горе, хто на сьвітї буде пробувати, як Господь такий допустить допуст на потужних!

Припливуть з Киттиму судна аж у тую землю, та й Ассурове звоюють, підневолять царство.

І встав Білеам та й пійшов і став жити в домівцї своїй; Балак теж пійшов своєю дорогою.

Переклад УБТ Турконяка

І Валаам, побачивши, що добрим є перед Господом благословити Ізраїль, не пішов за звичаєм на зустріч ворожбитству, і повернув своє лице до пустині.

І Валаам, підвівши свої очі, побачив Ізраїля розтаборованого за племенами. І божий дух був на ньому,

і взявши свою притчу, сказав: Говорить Валаам син Веора, говорить чоловік правдомовний, провидець,

говорить той, що чує божі слова, який побачив боже видіння, його очі в сні відкриті.

Які гарні твої доми Якове, твої шатра Ізраїлю.

Наче отінені садки, і наче сади при ріці, і наче шатра, які розбив Господь, наче кедри при воді.

Вийде людина з його насіння, і пануватиме багатьма народами і піднесеться Ґоґ, царство його, і побільшиться його царство.

Бог вивів його з Єгипту, як слава однорога йому. Поїсть народи його ворогів, і їхню товщину виссе, і своїми стрілами застрілить ворога.

Лігши, спочив наче лев і наче левеня. Хто розбудить його? Ті, що благословлять тебе будуть благословенні, і ті, що проклинають тебе будуть прокляті.

І розгнівався Валак на Валаама, і плеснув своїми руками, і сказав Валак до Валаама: Я тебе покликав щоб прокляти мого ворога, і ось, благословляючи, ти поблагословив це втретє.

Отже тепер втікай до твого місця. Сказав я: Почесть тобі дам, і тепер Господь позбув тебе слави.

І сказав Валам до Валака: Чи не сказав я і твоїм послам, яких ти вислав до мене, кажучи:

Якщо мені дасть Валак свій дім повний срібла і золота, не зможу переступити господнє слово, щоб його чинити від себе погане чи добре. Те, що скаже Бог, це скажу?

І тепер ось відходжу на моє місце. Ходи пораджу тобі, що зробить цей нарід твому народові в останніх днях.

І взявши свою притчу, сказав: Говорить Валаам син Веора, говорить людина правдомовна, провидець,

що чує божі слова, знаючи знання вишнього, і як бачить боже видіння, в сні його очі відкриті.

Покажу йому, і не тепер. Блаженним чиню і не приближається. Встане звізда з Якова, і встане чоловік з Ізраїля, і розібю моавських старшин, і розграбить всіх синів Сита.

І буде Едом насліддям, і буде насліддя Ісав його ворог. І Ізраїл зробив у силі.

І встане з Якова, і знищить того, що спасається з міста.

І побачивши Амалика і взявши свою притчу сказав: Початок народів Амалик, і їхнє насіння згине.

І побачивши Кенейця і взявши свою притчу, сказав: Сильне твоє поселення. І якщо покладеш на камені твоє гніздо,

і якщо буде Веорові гніздо хитрости, Ассирійці полонять тебе.

І бачачи Оґа і продовживши свою притчу, сказав: Ох, ох, хто виживе, коли покладе це Бог?

І вийде з руки Кітіеців, і зло вчинять Ассурові, і зло вчинять євреям, і вони разом згинуть.

І Валаам вставши, відійшов повернувшись до свого місця і Валак відійшов до себе.

Російський синодальний переклад

Валаам увидел, что Господу угодно благословлять Израиля, и не пошел, как прежде, для волхвования, но обратился лицем своим к пустыне.

И взглянул Валаам и увидел Израиля, стоявшего по коленам своим, и был на нем Дух Божий.

И произнес он притчу свою и сказал: говорит Валаам, сын Веоров, говорит муж с открытым оком,

говорит слышащий слова Божии, который видит видения Всемогущего; падает, но открыты глаза его:

как прекрасны шатры твои, Иаков, жилища твои, Израиль!

расстилаются они как долины, как сады при реке, как алойные дерева, насажденные Господом, как кедры при водах;

польется вода из ведр его, и семя его будет как великие воды, превзойдет Агага царь его и возвысится царство его.

Бог вывел его из Египта, быстрота единорога у него, пожирает народы, враждебные ему, раздробляет кости их и стрелами своими разит [врага].

Преклонился, лежит как лев и как львица, кто поднимет его? Благословляющий тебя благословен, и проклинающий тебя проклят!

И воспламенился гнев Валака на Валаама, и всплеснул он руками своими, и сказал Валак Валааму: я призвал тебя проклясть врагов моих, а ты благословляешь их вот уже третий раз;

итак, беги в свое место; я хотел почтить тебя, но вот, Господь лишает тебя чести.

И сказал Валаам Валаку: не говорил ли я послам твоим, которых ты присылал ко мне:

"хотя бы давал мне Валак полный свой дом серебра и золота, не могу преступить повеления Господня, чтобы сделать что-либо доброе или худое по своему произволу: что скажет Господь, то и буду говорить"?

Итак, вот, я иду к народу своему; пойди, я возвещу тебе, что сделает народ сей с народом твоим в последствие времени.

И произнес притчу свою и сказал: говорит Валаам, сын Веоров, говорит муж с открытым оком,

говорит слышащий слова Божии, имеющий ведение от Всевышнего, который видит видения Всемогущего, падает, но открыты очи его.

Вижу Его, но ныне еще нет; зрю Его, но не близко. Восходит звезда от Иакова и восстает жезл от Израиля, и разит князей Моава и сокрушает всех сынов Сифовых.

Едом будет под владением, Сеир будет под владением врагов своих, а Израиль явит силу свою.

Происшедший от Иакова овладеет и погубит оставшееся от города.

И увидел он Амалика, и произнес притчу свою, и сказал: первый из народов Амалик, но конец его -- гибель.

И увидел он Кенеев, и произнес притчу свою, и сказал: крепко жилище твое, и на скале положено гнездо твое;

но разорен будет Каин, и недолго до того, что Ассур уведет тебя в плен.

И [увидев Ога,] произнес притчу свою, и сказал: горе, [горе,] кто уцелеет, когда наведет сие Бог!

придут корабли от Киттима, и смирят Ассура, и смирят Евера; но и им гибель!

И встал Валаам и пошел обратно в свое место, а Валак также пошел своею дорогою.