21

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Прочув Ханаан, цар арадський, який жив у Негеві, що Ізраїль іде Атарім-шляхом, то став з ним до бою й полонив декого з них.

Тоді Ізраїль обрікся Господеві, кажучи: “Якщо віддаси народ цей у мої руки, то я віддам міста їхні на цілковите знищення.”

Вчув Господь голос Ізраїля та й віддав ханаанян в його руки, і він знищив їх та їхні міста. І названо те місце Хорма.

І рушили вони від Гор-гори шляхом до Червоного моря, щоб оминути Едом-землю. Та люди в дорозі підупали на дусі,

і почали вони нарікати на Бога й на Мойсея: “Для чого вивели ви нас із Єгипту, - щоб повмирати в цій пустелі? Хліба нема, води нема, а той легенький хліб набрид нам!”

Тоді Господь наслав на людей вогненних гадюк, і почали вони кусати їх. І вимерло в Ізраїля сила народу.

Прийшли люди до Мойсея та й кажуть: “Згрішили ми, бо говорили проти Господа й проти тебе; помолися ж до Господа, щоб віддалив від нас гадюк.” І Мойсей помолився за народ.

Господь же мовив до Мойсея: “Зроби собі вогненну гадюку й повісь її на стовпі, а як укусить когось гадюка, то він погляне на неї й зостанеться живий.”

І зробив Мойсей мідяного змія й повісив його на стовпі; і коли когонебудь кусала гадюка, то він звертав очі на мідяного змія й лишався живий.

Вирушили сини Ізраїля далі в дорогу та й отаборилися в Овоті.

Рушили вони з Овоту й стали табором в Іє-га-Аварім, у пустелі, що перед Моавом на схід сонця.

Звідтіль же знялися й отаборилися над потоком Зеред.

Двигнувшися звідти, стали табором на другому боці Арнона, що в пустелі, яка виходить із краю аморіїв; бо Арнон то границя Моава, між моавитянами та аморіями.

Тим то й сказано у книзі воєн Господніх: Вагев біля Суфа й долина Арнона,

і схил долин, що простягається аж до Ар та спирається об границі Моава.

А звідти рушили до Бееру; це той колодязь, про котрий казав Господь Мойсеєві: “Збери народ, дам їм воду.”

Тоді то Ізраїль заспівав таку пісню: Угору вода з криниці, приспівуйте їй.

Криниця, що копали дуки, князі народу рили берлом та жезлами. - 3 пустині ж двигнулися до Маттани.

А з Маттани у Нахлієл, з Нахлієлу до Бамоту;

з Бамоту в долину, що на полях Моава до верху Пізга, який височіє над сухим степом.

І вислав Ізраїль посланців до Сихона, аморійського царя, щоб сказали вони:

“Дозволь мені перейти через твою землю; не будемо звертати ні на поля, ні на виноградники, не питимемо води з колодязів; головним шляхом ітимемо, аж поки не вийдемо поза твої границі.”

Та не дозволив Сихон Ізраїлеві перейти через свою землю; зібрав він увесь люд свій та й вийшов проти Ізраїля в пустелю, а прибувши до Ягци, заходився воюватися з Ізраїлем.

Та Ізраїль посік його мечем і посів його землю від Арнона до Яббока, аж до аммоніїв; Язер бо був границею аммоніїв.

І здобув Ізраїль усі міста оті й оселився в них: у Хешбоні та в усіх приналежних до нього місцевостях.

Бо Хешбон був містом Сихона, аморійського царя; і цей бився з попереднім моавським царем та й забрав у нього всю землю до Арнона.

Тим то й співають: Увійдіте до Хешбона, віщі! Хай буде відбудований, нехай постане знову місто Сихона;

бо вийшов вогонь із Хешбона, з міста Сихона пожежа, та й пожерла міста Моава, поглинула узвишшя над Арноном.

Горе тобі, Моаве! Пропав ти, народе Кемоша! Видав синів своїх він на поталу, дочок своїх у неволю Сихонові, цареві аморіїв.

Але на них ми ринулись, і загинув Хешбон, пропав Дівон, зруйнували ми все аж до Нофи, що близько лежить коло Медви.

- Отак осівсь Ізраїль у землі Аморійській.

Мойсей послав на розвідини до Язеру; і здобули вони приналежні до нього села та й вигнали аморіїв, що там були.

Потім завернули й пішли вгору шляхом до Башану. Та вийшов проти них Ог, цар башанський, сам він та ввесь люд його, воюватися з ними біля Едреї.

Сказав Господь Мойсеєві: “Не бійся його, бо я віддав у твої руки його й увесь народ його й увесь край його і зробиш із ним те, що зробив єси з Сихоном, царем аморійським, який жив у Хешбоні.”

І повбивали вони його та синів його й увесь народ його, тож не лишився ні один із них живий; і здобули його країну.

Переклад Огієнка

І почув ханаанеянин, цар Араду, що сидів на полудні, що Ізраїль увійшов дорогою Атарім, і він став воювати з Ізраїлем, і взяв у нього до неволі полонених.

І склав Ізраїль обітницю Господеві й сказав: Якщо справді даси Ти народ той у мою руку, то я вчиню їхні міста закляттям.

І вислухав Господь голос Ізраїлів, і дав йому ханаанеянина, і він учинив закляттям їх та їхні міста, і назвав ім'я тому міста: Хорма.

І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного моря, щоб обійти едомський край. І підупала душа того народу в тій дорозі.

І промовляв той народ проти Бога та проти Мойсея: Нащо ви вивели нас із Єгипту, щоб ми повмирали в пустині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла ця непридатна їжа.

І послав Господь на той народ зміїв сарафів, і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля.

І прийшов народ до Мойсея та й сказав: Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ.

І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити.

І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія і жив!

І рушили Ізраїлеві сини, і таборували в Овоті.

І рушили вони з Овоту, і таборували в Ійє-Гааварімі, на пустині, що перед Моавом, від сходу сонця.

Звідти вони рушили, і таборували в долині Зереду.

Звідти рушили й таборували на тім боці Арнону в пустині, що виходить із аморейської границі, бо Арнон границя Моаву між Моавом та амореянином.

Тому розповідається в Книжці воєн Господніх: Вагев у Суфі, і потоки Арнону,

і спад потоків, що збочив на місце Ару, і на моавську границю опертий.

А звідти до Бееру. Це той Беер, що про нього сказав Господь до Мойсея: Збери народ, і нехай Я дам їм воду.

Тоді заспівав був Ізраїль цю пісню: Піднесися, кринице, співайте про неї!

Криниця, вельможі копали її, її викопали народні достойники берлом, жезлами своїми. А з Мідбару до Маттани,

а з Маттани до Нахаліїлу, а з Нахаліїлу до Бамоту,

а з Бамоту до долини, що на моавському полі, у верхівки Пісґі, що звернена до пустині.

І послав Ізраїль послів до Сигона аморейського царя, говорячи:

Нехай я перейду в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, ми підемо царською дорогою, аж поки перейдемо землю твою.

І не дав Сигон Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увесь свій народ, та й вийшов навпроти Ізраїля на пустині, і прибув до Йогці, і воював з Ізраїлем.

І вдарив його Ізраїль вістрям меча, і посів край його від Арнону аж до Яббоку, аж до синів Аммону, бо Аз границя синів Аммону.

І позабирав Ізраїль усі ті міста. І осів Ізраїль у всіх аморейських містах: у Хешбоні й по всіх залежних містах його.

Бо Хешбон місто Сигона, царя аморейського він; і він воював з першим моавським царем, і забрав увесь його край з його руки аж до Арнону.

Тому й розповідають кобзарі: Підіть до Хешбону, нехай він збудується, і хай міцно поставиться місто Сигонове.

Бо вийшов огонь із Хешбону, а полум'я з міста Сигонового, він місто моавське пожер, володарів арнонських висот.

Горе тобі, о Моаве, ти згинув, народе Кемошів! Він зробив був синів своїх утікачами, а дочок своїх дав у неволю Сигону, царю аморейському.

І розбили ми їх, згинув Хешбон до Дівону, і ми попустошили аж до Нофаху, що аж до Медви.

І Ізраїль осів в аморейському краї.

І послав Мойсей розвідати про Язера, і вони здобули його залежні міста, і заволоділи амореянином, що жив там.

І повернулись вони, і пішли дорогою Башану. І вийшов Оґ, цар башанський, насупроти них, він та ввесь його народ, на війну до Едреї.

І сказав Господь до Мойсея: Не бійся його, бо в руку твою дав Я його й увесь народ його та край його, і зробиш йому, як зробив ти Сигону, цареві аморейському, що сидів у Хешбоні.

І вони побили його й синів його та ввесь народ його, так що нікого не зосталося. І вони заволоділи краєм його.

Переклад Куліша

І прочув Канаанїй, царь Арадський, котрого осада була на полуднї, що йде Ізраїль шляхом до Атарима, і став битись з Ізраїлем і позаймав деяких із між їх у полонь.

І зробив обітницю Ізраїль перед Господом кажучи: Коли справдї віддаси люд сей в руки мої, так понищу городи їх до нащаду.

І почув Господь голос Ізраїля, і віддав Канаанїїв в руки його; і він знищив їх і городи їх. І назвали врочище те Горма*.

І рушили дальше від Ор-гори шляхом до Червоного моря, щоб обминути Едом землю. І впав дух у людей в дорозї.

І почали люде говорити проти Бога і проти Мойсея: Нащо вивели ви нас, щоб нам повмирати в степу? Бо нема хлїба і нема води, і опротивіла нам вже тая нїкчемна пожива.

І наслав Господь на люд гадюки сарафи, і кусали вони людей; і много люду вимерло в Ізраїлї.

Тодї приступили люде до Мойсея та й промовили до його: Согрішили ми, бо говорили проти Господа і проти тебе; благай Господа, щоб відняв гадюк від нас. І благав Мойсей за люд, і рече Господь Мойсейові:

Зроби собі сарафа гадюку і повісь її на тику; і станеться, що як укусить кого гадюка, і він погляне на неї, то зостанеться живим.

І зробив Мойсей гадюку мідяну, та й повісив її на тику; і сталося, що як укусила гадюка людину, і вона позирнула на мідяну гадюку, то зісталась живою.

І рушили сини Ізрайлеві в дорогу та й отаборились в Оботї.

І рушили дальше від Обота і стали табором в Іє-Абаримі у степу, що розкинувся перед Моабом на схід соньця.

Звідтам рушили вони та й отаборились над потоком Серед.

А звідтам рушили вони дальше та й отаборились по другім боцї Арнона, що в степу, а виходить із займаньщини Аморіїв. Бо Арнон границя Моабова, між Моабіями і Аморіями.

Тим то й сказано в книзї боїв Господнїх:

Вагеб у Суфі і потоки Арнона; і злив потоків, що сягає до головного міста Ар, і тече по границї Моаба.

А звідти рушили до Бейеру, се той колодязь, про котрого казав Господь Мойсейові: Збери народ, і дам їм воду.

Засьпівав тодї Ізраїль оцю пісню: У гору вода з колодязя! Сьпівайте про його! Колодязь той самі князї копали, дуки з народу, і сам законодавець жезлом пробивали.

А із степу добирались дальше до Маттана.

Із Маттана в Нахалієль, а з Нахалієля до Бамота;

А з Бамота в долину, що на полях Моаба, до верховин гори Пізга, що стремить над дикою полониною.

І післав Ізраїль посли до Сигона, царя Аморійського, кажучи:

Позволь перейти через твою землю! Не будемо звертати на поля і на виноградники, і не будемо пити води з колодязїв; шляхом царським ійти мемо, покіль перейдемо твої займища.

Та не дозволив Сигон Ізрайлеві перейти через займаньщину свою; і зібрав Сигон увесь люд свій, та й вийшов проти Ізраїля в степ, і прийшов у Ягаз та й почав бити на Ізраїля.

І побив його Ізраїль гострим мечем та й заняв його землю, від Арнона до Ябока, до синів Аммонових, Аммонове бо займище було потужне.

І взяв Ізраїль всї городи сї, і почав жити у всїх Аморійських городах, в Гесбонї та й у всїх приналежних містах.

Бо Гесбон був город Сигона, царя Аморійського; а він бивсь із прежнїм царем Моабським, і взяв усю землю його до Арнона.

Тим же то у пісьнї сьпівають: Ой рушаймо до Гесбона, цареві Сигону город пишний будувати, мурами твердити.

Загорілось у Гесбонї у царя Сигона, і пожер огонь високі замки над Арноном.

Горенько тобі, Моабе! Народе Камосів! Гинеш марно, і втїкають сини твої в ростїч; утїкають, забувають давню свою славу, дочки ж твої в Аморія у неволї гинуть.

Зруйновали ми осади Гесбон до Дибону, від Нофи огнем спалили села до Медеби.

І осївсь Ізраїль у землї Аморійський.

І післав Мойсей на провідки в город Язер, і взяли вони приналежні оселї його, і вигнав він Аморіїв, що там були.

І повернули вони і пійшли шляхом до Базану. І вийшов Ог, царь Базанський, проти них з усїм людом своїм воювати з ними коло Едреї.

І рече Господь до Мойсея: Не лякайся його; бо я віддав в руки твої його й увесь люд його; і чини із ними те, що вчинив із Сигоном, царем Аморійським, що жив у Гесбонї.

І повбивали вони його і синів його і ввесь люд його, так що не зістався нї один живий із них, та й заняли землю його.

Переклад УБТ Турконяка

І почув Хананій цар Араду, що жив при пустині, бо прийшов Ізраїль дорогою Атарім. І воював з Ізраїлем і взяв з них здобич в полон.

І помолився Ізраїль молитвою до Господа і сказав: Якщо мені передаси цей нарід під руку, посвячу його і його міста.

І вислухав Господь голос Ізраїля і передав Хананія під його руку, і посвятив його і його міста. І назвали імя того місця посвята.

І підвівшись з гори Ор, обійшли землю Едома дорогою Червоного моря. І знемігся нарід в дорозі.

І нарікав нарід на Бога і на Мойсея, кажучи: Навіщо вивів ти нас з Єгипту, щоб нас убити в пустині? Бо немає хліба ані води, а наша душа гидує цим порожним хлібом.

І післав Господь на нарід гадюк, що вбивають, і кусали нарід, і багато народу з ізраїльських синів померло.

І нарід, прийшовши до Мойсея, сказав, що: Згрішили ми, томущо ми нарікали на Господа і на тебе. Помолися, отже, до Господа, і хай забере від нас гадюк. І помолився Мойсей до Господа за нарід.

І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі гадюку, і постав її на знак, і буде, що коли вкусить гадюка людину, кожний вкушений, подивившись на неї, житиме.

І зробив Мойсей мідяну гадюку, і поставив її на знак, і було коли гадюка вкусила людину, і вона поглянула на мідяну гадюку і виживала.

І підвелися ізраїльські сини, і отаборилися в Овоті.

І підвівшись з Овота отаборилися в Ахелґай з другої сторони в пустині, це є перед лицем Моава на схід сонця.

Звідти підвелися і отаборилися в долині Заред.

І звідти підвівшись отаборилися на другому боці Арнона в пустині, що виходить з границь Аморреїв. Бо Арнон є границею Моава між Моавом і між Аморреєм.

Через це кажеться в книзі господньої війни: запалив Зоова і струмки Арнона,

і поставив струмки, щоб мешкав Ір, і лежить при границях Моава.

І звідти криниця. Це криниця, про яку сказав Господь до Мойсея: Збери нарід, і дам їм воду пити.

Тоді заспівав Ізраїль цю пісню при криниці: Зачинайте йому:

Криницю, її викопали старшини, в камені викопали її царі народів в своїм царстві, коли вони володіли. І від криниці до Мантанаїна.

І від Мантанаїна до Нааліїла. І від Нааліїла до Вамот.

І від Вамота до Напену, що є на рівнині Моава з вершка різаного каменя, що дивиться на лице пустині.

І вислав Мойсей старців до Сіону царя Аморреїв з мирними словами, кажучи:

Пройдемо через твою землю. Дорогою підемо, не звернемо ані на поле ані на виноградники, не питимемо води з твоєї криниці. Дорогою царською підемо, доки не перейдемо твої околиці.

І не дав Сіон Ізраїлеві пройти через його околиці. І зібрав Сіон ввесь свій нарід, і вийшов стати перед Ізраїлем до бою, і пішов до Ясси і виставили військо проти Ізраїля.

І розгромив його Ізраїль вбивством меча, і заволоділи його землею від Арнона до Явока до синів Аммана; бо Язер це границі синів Аммана.

І взяв Ізраїль всі ці міста, і поселився Ізраїль в усіх містах Аморреїв, в Есевоні і в усіх його підвладних.

Бо Есевон це місто Сіона царя Аморреїв, і він раніше воював проти царя Моава, і взяв усю його землю від Ароіра до Арнона.

Через це кажуть ті, що говорять загадками: Ходіть до Есевона, щоб збудувалося і приготовилося місто Сіон.

Бо огонь вийшов з Есевона, полумінь з міста Сіона. І пожер до Моава, і пожер стовпи Арнона.

Горе тобі, Моаве; згинь народе Хамоса. Віддані їхні сини, щоб спастися, і їхні дочки полонені царя Аморреїв Сіона.

І їхнє насіння гине, Есевон до Девона, і жінки ще розпалили огонь проти Моава.

Поселився же Ізраїль в усіх містах Аморреїв.

І післав Мойсей, щоб оглянути Язир, і взяли його і його села, і вигнали Аморрея, що був там.

І повернувшись пішли дорогою до Васана. І вийшов Оґ цар Васана їм на зустріч і ввесь його нарід на війну до Едраїна.

І сказав Господь до Мойсея: Не бійся його, бо в твої руки передав Я його і ввесь твій нарід і всю його землю, і вчиниш з ним так як зробив ти Сіону цареві Аморреїв, який жив в Есевоні.

І убив його і його синів і ввесь його нарід доки не осталося йому живого. І унаслідили їхню землю.

Російський синодальний переклад

Ханаанский царь Арада, живущий к югу, услышав, что Израиль идет дорогою от Афарима, вступил в сражение с Израильтянами и несколько из них взял в плен.

И дал Израиль обет Господу, и сказал: если предашь народ сей в руки мои, то положу заклятие [на них и] на города их.

Господь услышал голос Израиля и предал Хананеев в руки ему, и он положил заклятие на них и на города их и нарек имя месту тому: Хорма.

От горы Ор отправились они путем Чермного моря, чтобы миновать землю Едома. И стал малодушествовать народ на пути,

и говорил народ против Бога и против Моисея: зачем вывели вы нас из Египта, чтоб умереть [нам] в пустыне, ибо здесь нет ни хлеба, ни воды, и душе нашей опротивела эта негодная пища.

И послал Господь на народ ядовитых змеев, которые жалили народ, и умерло множество народа из [сынов] Израилевых.

И пришел народ к Моисею и сказал: согрешили мы, что говорили против Господа и против тебя; помолись Господу, чтоб Он удалил от нас змеев. И помолился Моисей [Господу] о народе.

И сказал Господь Моисею: сделай себе [медного] змея и выставь его на знамя, и [если ужалит змей какого-либо человека], ужаленный, взглянув на него, останется жив.

И сделал Моисей медного змея и выставил его на знамя, и когда змей ужалил человека, он, взглянув на медного змея, оставался жив.

И отправились сыны Израилевы и остановились в Овофе;

и отправились из Овофа и остановились в Ийе-Авариме, в пустыне, что против Моава, к восходу солнца;

оттуда отправились, и остановились на долине Заред;

отправившись отсюда, остановились у той части Арнона в пустыне, которая течет вне пределов Аморрея, ибо Арнон граница Моава, между Моавом и Аморреем.

Потому и сказано в книге браней Господних:

Вагеб в Суфе и потоки Арнона, и верховье потоков, которое склоняется к Шебет-Ару и прилегает к пределам Моава.

Отсюда [отправились] к Беэр; это тот колодезь, о котором Господь сказал Моисею: собери народ, и дам им воды.

Тогда воспел Израиль песнь сию: наполняйся, колодезь, пойте ему;

колодезь, который выкопали князья, вырыли вожди народа с законодателем жезлами своими. Из пустыни [отправились] в Матанну,

из Матанны в Нагалиил, из Нагалиила в Вамоф,

из Вамофа в Гай, который в земле Моава, на вершине горы Фасги, обращенной лицем к пустыне.

И послал Израиль послов к Сигону, царю Аморрейскому, [с предложением мирным,] чтобы сказать:

позволь мне пройти землею твоею; [мы пойдем дорогою,] не будем заходить в поля и виноградники, не будем пить воды из колодезей [твоих], а пойдем путем царским, доколе не перейдем пределов твоих.

Но Сигон не позволил Израилю идти через свои пределы; и собрал Сигон весь народ свой и выступил против Израиля в пустыню, и дошел до Иаацы, и сразился с Израилем.

И поразил его Израиль мечом и взял во владение землю его от Арнона до Иавока, до пределов Аммонитских, ибо крепок был предел Аммонитян;

и взял Израиль все города сии, и жил Израиль во всех городах Аморрейских, в Есевоне и во всех зависящих от него;

ибо Есевон был город Сигона, царя Аморрейского, и он воевал с прежним царем Моавитским и взял из руки его всю землю его до Арнона.

Потому говорят приточники: идите в Есевон, да устроят и утвердят город Сигона;

ибо огонь вышел из Есевона, пламень из города Сигонова, и пожрал Ар-Моав и владеющих высотами Арнона.

Горе тебе, Моав! погиб ты, народ Хамоса! Разбежались сыновья его, и дочери его сделались пленницами Аморрейского царя Сигона;

мы поразили их стрелами; погиб Есевон до Дивона, мы опустошили их до Нофы, которая близ Медевы.

И жил Израиль в земле Аморрейской.

И послал Моисей высмотреть Иазер, и взяли [его и] селения, зависящие от него, и прогнали Аморреев, которые в них были.

И поворотили и пошли к Васану. И выступил против них Ог, царь Васанский, сам и весь народ его, на сражение к Едреи.

И сказал Господь Моисею: не бойся его, ибо Я предам его и весь народ его и всю землю его в руки твои, и поступишь с ним, как поступил с Сигоном, царем Аморрейским, который жил в Есевоне.

И поразили они его и сынов его и весь народ его, так что ни одного не осталось [живого], и овладели землею его.