І промовив Господь до Мойсея:
«Повели Аронові й його синам, кажучи: Ось закон усепалення: жертва всепалення зостанеться на вогнищі жертовника всю ніч аж до ранку, і вогонь на жертовнику мусить там горіти.
Священик, надягнувши льняну ризу й льняні підштанки на тіло, забере попіл жертви, яку спопелив вогонь на жертовнику, та покладе його коло жертовника.
Потім, скинувши шати, надягне інші й винесе попіл геть поза табір, на чисте місце.
Вогонь же на жертовнику горітиме на нім, і не згасатиме ніколи, а священик запалюватиме на ньому щоранку дрова і розкладатиме на ньому всепальну жертву і спалюватиме на ній зверху тук мирних жертв.
Вогонь мусить постійно горіти на жертовнику, не згасаючи ніколи.
А ось закон про офіру: Аронові сини приноситимуть її Господеві перед жертовником.
І візьме один з них із неї жменю питльованої муки, олії й увесь ладан, що на офірі, та й воскурить на жертовнику в приємний запах як кадило для Господа.
Решту ж її їстимуть Арон та сини його; прісною їстимуть її в святому місці, на подвір'ї намету зборів.
Не можна пекти її заквашеною. Я призначаю їм її як частину з жертв, що згоряють для мене. Бо це пресвята річ, як і жертва за гріх і жертва за відшкодування.
Кожен чоловік з Аронових дітей їстиме її; це їхнє віковічне право для всіх їхніх нащадків щодо вогняних жертв Господеві; все, що доторкнеться до неї, освятиться.»
І мовить Господь Мойсеєві:
«Ось принос від Арона та синів його, що його мусять принести Господеві від дня свого помазання: десятина ефи питльованої муки як повсякчасна офіра, половина вранці, а половина ввечорі.
На пательні, на олії розчинену, спражиш її, і принесеш її, розламавши на куснички, та офіруєш її як приємний запах для Господа.
Так само зробить помазаний миром священик, наслід-ник з його потомків. Це установа віковічна. Вся офіра має бути спалена для Господа.
Всяка офіра священика мусить бути цілком спалена; не можна її їсти.»
І сказав Господь Мойсеєві:
«Скажи Аронові й синам його: Ось закон про жертву за гріх: вона буде зарізана на тому самому місці, де ріжуть жертву всепалення, перед Господом; це пресвята справа.
Священик, що приносить жертву за гріх, їстиме її; на святому місці хай її споживають, на подвір'ї намету зборів.
Все, що доторкнеться до її м'яса, освятиться, а коли кров її бризне на одежу, то те, на що бризнуло, випереш на святому місці.
Глиняну посудину, що в ній варено м'ясо, треба розбити; а коли варено його в мідній посудині, то треба витерти її й виполоскати водою.
Кожен мужчина зо священицтва їстиме його: це пресвята річ.
Не можна їсти ніякої жертви за гріх, що її кров має бути принесена в намет зборів, для спокутування в святині. Нехай на вогні буде спалена.»
І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:
Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.
А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.
А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.
І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір'ї скинії заповіту будуть їсти її.
Не буде печена вона квашеною. °хню частину Я дав це з огняних Моїх жертов; вона Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, вічна постанова для ваших поколінь, з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться.
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її рано, а половина її ввечорі.
На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, любі пахощі для Господа.
А помазаний священик зробить її замість нього зробить її котрийсь із синів його, це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.
І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, Найсвятіше вона!
Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, на подвір'ї скинії заповіту.
Усе, що доторкнеться до м'яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, що покропиться нею, те випереш на місці святому.
А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.
Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, Найсвятіше вона.
А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, в огні буде спалена.
І рече Господь Мойсейові:
Повели Аронові й синам його: От вам закон жертвопалення: Жертва всепалення нехай зостанеться на жертівнику всю ніч до ранку; а вогонь на жертівнику мусить горіти на йому.
І надїне сьвященник ризу льняну, і спідну одїж льняну надїне на тїло своє; і здійме попіл, що зіставсь од жертви, що пожер огонь, та й положить коло жертівника.
Потім скине шати свої, надїне иншу одїж, та й винесе попіл із табору, на чисте місце.
Огонь же на жертівнику мусить горіти, не згасати; і буде запалювати сьвященник на йому дрова що ранку, і покладати на йому жертву всепалення; і закурювати на йому куснї мирних жертв.
Вогонь мусить безустанно горіти на жертівнику не згасаючи.
А се закон про жертви хлїбні: Приносити мусить їх один із синів Арона перед Господом, до жертівника.
І мусить він взяти з приносу жменю муки й олїї й увесь ладан, що на приносї хлїбному, та й закурити на жертівнику: се пахощі любі, частина на спомин Господеві.
Останки ж жертви їсти муть Арон та сини його; прісне їсти муть у сьвятому місцї; в дворі соборного намету їсти муть.
Не годиться пекти його заквашеним; як частину їх даю їм від жертвопалення мого: Се велика сьвятиня, як жертва за гріх і як жертва за провину.
Увесь музький пол між синами Ароновими їсти ме її. Установа віковічня в роди ваші про жертвопаленнє Господнє. Все, що доторкнеться до них, осьвятиться.
І рече Господь Мойсейові:
Се приноси від Арона й синів його, що мусять вони приносити Господеві в день помазаня свого: десятину ефи муки пшеничної в жертву повсячасну, половину того рано, а половину того в вечір.
На сковородї в олїї щоб пряжено його, поливане олїєю принесеш його; спечені куски жертви хлїбної принесеш як любі пахощі Господеві.
І сьвященник із синів його помазаний намість його мусить се приносити; установа віковічня: Вся жертва буде спалена Господеві.
І всяку хлїбну жертву сьвященника мусите до крихти палити; не можна їсти її.
І рече Господь Мойсейові:
Промов до Арона й синів його: Се закон про жертву за гріх: там де заколюють жертву всепалення, заколювати меться жертва за гріх перед Господом: се велика сьвятощ.
Сьвященник, що приносить жертву за гріх, їсти ме її; в сьвятому місцї мусять їсти її, в дворі коло соборного намету.
Усе, що доторкнеться до мясива її, осьвятиться; і коли бризне крові її на одежу, те, на що бризнуло, мусиш випрати на сьвятому місцї.
І посудину глиняну, що в їй варено її, треба розбити, а коли в посудинї мідянїй варено її, так треба витерти й виполоскати водою.
Увесь музький пол у сьвященників їсти ме її: се велика сьвятощ.
Нїякої ж жертви за гріх, що кров з неї вносять у соборний намет, щоб спокутувати гріх у сьвятинї, не годиться їсти. На огнї палити її.
І сказав Господь до Мойсея, кажучи:
Скажи Ааронові і його синам, кажучи: Це закон цілопалення. Це цілопалення як спалюється його на жертівнику цілу ніч до ранку, і огонь жертівника горітиме на ньому, не згасне.
І священик вдягне лняну одіж і зодягне лняні штани на своє тіло, і винесе спалені останки з всепалення, які спалив вогонь, від жертівника і покладе його коло жертівника
і скине свою одіж і зодягнеться в іншу одіж, і винесе спалені рештки за табір на чисте місце.
І огонь на жертівнику горітиме на ньому і не погасне. І священик палитиме на ньому дрова рано вранці, і накладе на ньому цілопалення і покладе на ньому жир спасіння.
І огонь завжди горітиме, не згасне на жертівнику.
Це закон жертви, яку принесуть сини Аарона до жертівника перед Господом.
І він візьме з неї жменею пшеничної муки, жертви з її олією і з її ладаном, що є на жертві, і принесе на жертівник дар милий запах, память її Господеві.
А остале з неї їстиме Аарон і його сини. Прісним їстиметься в святім місці, в притворі шатра свідчення її їстимуть.
Не спечеться квашеним. Часть її дав Я їм з жертов господніх. Це святе святих, так як те, що за гріх і так як те, що за проступок.
Кожний чоловічого роду з священиків їстимуть його. Закон вічний в ваші роди від жертов господніх. Кожний, хто лиш доторкнеться до них, освятиться.
І сказав Господь до Мойсея, кажучи:
Це дар Аарона і його синів, який принесуть Господеві в дні, в якому помажеш його. Десяту часть ефи пшеничної муки в жертву постійно, половина її вранці, і половина її ввечорі.
Буде зроблена на скоровородці в олії, замісену принесе її закручену, жертву з кусків, жертву на милий запах Господеві.
Священик помазаний замість нього з його синів принесе її. Це закон вічний, завжди буде довершуватися.
І вся священича жертва цілопаленою буде і не їстиметься.
І сказав Господь до Мойсея, кажучи:
Скажи Ааронові і його синам, кажучи: Це закон гріха. В місці де ріжуть всепалення, заріжуть те, що за гріх, перед Господом. Це святе святих.
Священик, що приносить її, їстиме її. В святому місці їстиметься, в притворі шатра свідчення.
Кожний, хто доторкнеться до її мяса освятиться. І кому одіж буде покроплена її кровю, те, що буде покроплене нею, випереться в святім місці.
І глиняний посуд, в якому варитиметься в ньому, розібється. Якщо ж в мідяному посуді вареним буде вичистить його і вимиє водою.
Кожний чоловічого роду в священиках їстиме їх. Це святе святих Господеві.
І все, що за гріх з яких кров внесеться до шатра свідчення, щоб надолужити в святому, не їстиметься. Огнем спалиться.
(6-8)И сказал Господь Моисею, говоря:
(6-9)заповедай Аарону и сынам его: вот закон всесожжения: всесожжение пусть остается на месте сожигания на жертвеннике всю ночь до утра, и огонь жертвенника пусть горит на нем [и не угасает];
(6-10)и пусть священник оденется в льняную одежду свою, и наденет на тело свое льняное нижнее платье, и снимет пепел от всесожжения, которое сжег огонь на жертвеннике, и положит его подле жертвенника;
(6-11)и пусть снимет с себя одежды свои, и наденет другие одежды, и вынесет пепел вне стана на чистое место;
(6-12)а огонь на жертвеннике пусть горит [и] не угасает; и пусть священник зажигает на нем дрова каждое утро, и раскладывает на нем всесожжение, и сожигает на нем тук мирной жертвы;
(6-13)огонь непрестанно пусть горит на жертвеннике и не угасает.
(6-14)Вот закон о приношении хлебном: [священники] сыны Аароновы должны приносить его пред Господа к жертвеннику;
(6-15)и пусть возьмет [священник] горстью своею из приношения хлебного и пшеничной муки и елея и весь ливан, который на жертве, и сожжет на жертвеннике: это приятное благоухание, в память пред Господом;
(6-16)а остальное из него пусть едят Аарон и сыны его; пресным должно есть его на святом месте, на дворе скинии собрания пусть едят его;
(6-17)не должно печь его квасным. Сие даю Я им в долю из жертв Моих. Это великая святыня, подобно как жертва за грех и жертва повинности.
(6-18)Все потомки Аароновы мужеского пола могут есть ее. Это вечный участок в роды ваши из жертв Господних. Все, прикасающееся к ним, освятится.
(6-19)И сказал Господь Моисею, говоря:
(6-20)вот приношение от Аарона и сынов его, которое принесут они Господу в день помазания его: десятая часть ефы пшеничной муки в жертву постоянную, половина сего для утра и половина для вечера;
(6-21)на сковороде в елее она должна быть приготовлена; напитанную елеем приноси ее в кусках, как разламывается в куски приношение хлебное; приноси ее в приятное благоухание Господу;
(6-22)и священник, помазанный на место его из сынов его, должен совершать сие: это вечный устав Господа. Вся она должна быть сожжена;
(6-23)и всякое хлебное приношение от священника все да будет сожигаемо, а не съедаемо.
(6-24)И сказал Господь Моисею, говоря:
(6-25)скажи Аарону и сынам его: вот закон о жертве за грех: жертва за грех должна быть заколаема пред Господом на том месте, где заколается всесожжение; это великая святыня;
(6-26)священник, совершающий жертву за грех, должен есть ее; она должна быть съедаема на святом месте, на дворе скинии собрания;
(6-27)все, что прикоснется к мясу ее, освятится; и если кровью ее обрызгана будет одежда, то обрызганное омой на святом месте;
(6-28)глиняный сосуд, в котором она варилась, должно разбить; если же она варилась в медном сосуде, то должно его вычистить и вымыть водою;
(6-29)весь мужеский пол священнического рода может есть ее: это великая святыня [у Господа];
(6-30)а всякая жертва за грех, от которой кровь вносится в скинию собрания для очищения во святилище, не должна быть съедаема; ее должно сожигать на огне.