33

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Господь сказав Мойсеєві: «Іди, вирушай звідси, сам ти і люди, що ти вивів з Єгипетської землі, в землю, що про неї я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову словами: Потомству твоєму оддам її.

Я пошлю перед тобою ангела й повиганяю ханаанян, аморіїв, хеттитів, перізіїв, хіввіїв та євусіїв;

в землю, що тече молоком і медом; я ж сам не піду серед вас, бо ви народ твердолобий, щоб, бува, не вигубив я вас у дорозі.»

Почув народ це гірке слово та й посумнішав, і не надягав ніхто своїх прикрас.

Тоді Господь сказав до Мойсея: «Скажи синам Ізраїля: Ви народ твердолобий; коли б я йшов одну лиш хвилю проміж вами, винищив би вас. Тож познімайте ваші прикраси з себе, а я вже знаю, що чинитиму з вами.»

І позривали сини Ізраїля свої прикраси з себе, почавши від Хорив-гори.

Узяв Мойсей намет та й нап'яв його за табором, оддалеки від нього; він назвав його наметом зібрання; кожен, хто шукав Господа, виходив до намета, що був за табором.

Як тільки виходив Мойсей до намету, всі люди вставали, і кожен стояв коло входу до свого намету й дивились у слід Мойсеєві, аж він увійде в намет.

Коли Мойсей входив у намет, спускався стовп хмари й зупинявся при вході в намет і (Господь) розмовляв з Мойсеєм.

Народ же ввесь, бачивши хмаровий стовп, що стояв при вході в намет, вставав і падав ниць, кожен при вході до свого намету.

Господь розмовляв з Мойсеєм віч-на-віч, так, як говорить людина з людиною. А потім Мойсей повертався до табору. Слуга ж його, Ісус Навин, ще хлопчина, не полишав намету.

Мойсей сказав Господеві: «Глянь, ти кажеш мені: Веди народ цей, та ти не сповістив мене, кого пошлеш зо мною. А ще й сказав був мені: Знаю тебе на ім'я, і ласку ти знайшов в очах моїх.

Тож коли я справді знайшов ласку в твоїх очах, дай мені взнати твої путі, щоб я пізнав тебе та й знайшов ласку в твоїх очах, та зглянься й на те, що це твої люди.»

(Господь) сказав: «Я сам піду з тобою і дам тобі спокій.»

І (Мойсей) відповів йому: «Коли не йтимеш ти сам особисто, то й не виводь нас звідси.

Та й по чім же буде пізнати, що я знайшов ласку в твоїх очах, я і народ твій, як не по тім, що ти йтимеш з нами? Тим і відрізнимось ми, я і твій народ, від усіх народів, що на лиці землі.»

Господь сказав Мойсеєві: «І те, що ти зараз бажаєш, зроблю; бо ти знайшов ласку в очах у мене, і я знаю тебе на ім'я.»

І говорив (Мойсей): «Покажи мені, благаю, твою славу!»

І (Господь) відповів: «Я появлю перед тобою всю мою доброту і виголошу перед тобою ім'я Господа; і милуватиму, кого милуватиму, і милосердуватимусь, над ким буду милосердуватись.»

І додав: «Лиця ж мого не можна тобі бачити, бо людина не може бачити мене і жити.»

Далі Господь сказав: «Ось місце коло мене, стань на цій скелі;

і як проходитиме моя слава, я поставлю тебе в щілині скелі й моєю долонею прикрию тебе, поки не перейду.

Потім я заберу мою руку, й ти побачиш мої плечі; лиця ж мого бачити не можна.»

Переклад Огієнка

І говорив Господь до Мойсея: Іди, вийди звідси ти та той народ, що ти вивів його з єгипетського краю до того Краю, що Я присяг був його Авраамові, Ісакові та Якову, говорячи: Нащадкам твоїм дам його,

і пошлю перед лицем твоїм Ангола, і попроганяю ханаанеянина, амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, хіввеянина, і євусеянина,

до Краю, що тече молоком та медом, бо Я не піду серед тебе, бо ти народ твердошиїй, щоб Я не вигубив тебе в дорозі.

І почув народ ту лиху вістку, та й засмутився, і ніхто не поклав на себе своєї оздоби.

Бо промовив Господь до Мойсея: Скажи Ізраїлевим синам: Ви народ твердошиїй, якщо одну хвилину піду серед тебе, то вигублю тебе! Тож тепер здійми оздобу свою з себе, Я знатиму, що вчиню тобі.

І поздіймали Ізраїлеві сини свої оздоби під горою Хорив.

А Мойсей узяв намета, та й нап'яв його поза табором, далеко від табору, і назвав його: скинія заповіту. І бувало, кожен, хто шукав Господа, входив до скинії заповіту, що поза табором.

І бувало, коли виходив Мойсей до скинії, то підводився ввесь народ, і ставали кожен при вході свого намету, і дивилися за Мойсеєм, аж поки він не входив до скинії.

І бувало, коли входив Мойсей до скинії, то сходив стовп хмари, і ставав при вході скинії, та й говорив Бог із Мойсеєм.

І ввесь народ бачив стовпа хмари, що стояв при вході скинії. І ввесь народ підводився, та й вклонялися, кожен при вході намету свого.

І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого. І вертався він до табору, а слуга його, юнак Ісус, син Навинів, не виходив із середини скинії.

І сказав Мойсей до Господа: Дивися, Ти говориш мені: Випровади цей народ, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. А Ти сказав був: Я знаю тебе на ім'я, а також знайшов ти милість в очах Моїх.

Тож тепер, коли знайшов я милість в очах Твоїх, об'яви ж мені дорогу Свою, і я пізнаю, як знайти милість в очах Твоїх. І побач, бо цей люд то народ Твій.

А Він відказав: Сам Я піду, і введу тебе до відпочинку.

І сказав він до Нього: Коли сам Ти не підеш, то не виводь нас ізвідси.

Бож чим тоді пізнається, що знайшов милість в очах Твоїх я та народ Твій? Чи ж не тим, що Ти підеш із нами? І будемо вирізнені я та народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі.

І промовив Господь до Мойсея: Також цю річ, про яку говорив ти, зроблю, бо ти знайшов милість в очах Моїх, і Я знаю на ім'я тебе.

А він відказав: Покажи мені славу Свою!

І Він промовив: Я переведу все добро Своє перед тобою, і покличу Господнім Ім'ям перед тобою. І Я помилую, до кого милостивий, і змилосерджуся, до кого милосердний.

І Він промовив: Ти не зможеш побачити лиця Мого, бо людина не може побачити Мене і жити.

І промовив Господь: Ось місце при Мені, і ти станеш на скелі.

І станеться, коли буде переходити слава Моя, то Я вміщу Тебе в щілині скелі, і закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду.

А здійму руку Свою, і ти побачиш Мене ззаду, а обличчя Моє не буде видиме.

Переклад Куліша

І рече Господь Мойсейові: Ійди, здіймайсь ізвідсї, ти й люде, що ведеш з Египецької землї в землю, що про неї я клявся Авраамові, Ізаакові і Яковові, глаголючи: Насїнню твойму оддам її.

І пошлю перед тобою ангела та й повиганяю Канааніїв, Аморіїв, і Хетіїв, і Ферезіїв і Гевіїв і Євузіїв.

Ійди в землю, де тече молоко і мід; сам бо не пійду серед вас, тим що ви запеклий народ, дак щоб не вигубити менї вас в дорозї.

І почули люде се гірке слово, та й засуміли, і нїхто не надївав своїх окрас.

Рече бо Господь Мойсейові: Промов до синів Ізрайлевих: Ви народ запеклий; коли б ійшов я одну тілько минуту проміж вами, дак вигубив би вас. Оце ж поздіймайте свої окраси з себе, я ж знаю, що чинити му з вами.

І позривали сини Ізрайлеві свої окраси з себе почавши від Гореб гори.

Мойсей же взяв намета й напяв його за кошем, оддалеки від коша, та й назвав його соборним наметом. І сталося, кожен, хто шукав Господа, виходив до намета, що був за кошем.

І сталось, як виходив Мойсей з намету, вставали всї люде, і стояло кожне коло входу у свій намет і дививсь всьлід Мойсейові, аж покіль увійде він у намет.

А як увіходив Мойсей у намет, дак спускався хмарний стовп, і зупинявсь коло входу в намет, і розмовляв Господь із Мойсейом.

І вбачаючи весь люд стовпа хмарного, що стояв коло входу в намет, вставав увесь люд і падали ниць, кожне коло входу в свій намет.

І розмовляв Господь із Мойсейом лицем до лиця, так як говорить чоловік з чоловіком; і вертався він до коша. Слуга ж його Йосуа Нуненко, молодик, не виходив із середини намету.

І рече Мойсей Господеві: Дивись, глаголав єси менї: Веди люд сей, та не сповістив мене, кого посилаєш зо мною. Ти ж глаголав: Знаю тебе на імя, та ще й ласку знайшов єси в очах моїх.

Оце ж, коли знайшов я ласку в очах твоїх, дак дай менї взнати дороги твої, щоб пізнав тебе, та й знайшов ласку в очах твоїх, та зглянься й на те, що се люде твої!

І рече: Лице моє йти ме з тобою, і я дбати му про упокій твій.

І рече до його: Коли не йти ме лице твоє, так і не веди нас ізвідти.

Бо чим же впевняться, що знайшов я ласку в очах твоїх, я й люде твої? Чи не тим же, що пійдеш ти з нами, і відрізнимось ми, я й люде твої, від усякого народа, який є на земному лицї?

І рече Господь Мойсейові: І те, що промовив єси, сотворю; бо знайшов єси ласку в очу в мене, і знаю я на імя тебе.

І рече він: Покажи ж менї славу твою!

І рече: Проведу всю милость мою перед лицем твоїм і проголошу імя Господа перед тобою; і милувати му, кого милувати, і милосердувати мусь, над ким милосердуватись. І рече:

Не можна тобі бачити лице моє: бо не жити ме вже людина, що бачила лице моє.

І рече Господь: Ось місце коло мене, і будеш стояти на скелї:

І як проходити ме слава моя, поставлю тебе в щелинї скелї, та й затулю долонею моєю лице тобі, поки не перейду.

А як відтулю долоню мою, дак бачити меш мене ззаду, лиця ж мого не бачити меш.

Переклад УБТ Турконяка

І сказав Господь до Мойсея: Іди, відійди звідси ти і твій нарід, якого ти вивів з єгипетскої землі, до землі, якою Я клявся Авраамові і Ісааку і Якову, кажучи: Вашому насінню дам її.

І пішлю мого ангела перед тобою, і вижене Аморрея і Хеттея і Ферезея і Ґерґесея і Евея і Євусея.

І введе тебе до землі, що пливе молоком і медом. Бо не піду з тобою, томущо ти є народом твердошиєм, щоб Я не винищив тебе в дорозі.

І нарід, почувши це погане слово, засумував в одежі смутку.

І сказав Господь ізраїльським синам: Ви нарід твердошийний. Вважайте, щоб не навів Я на вас іншу пошесть і не винищив Я вас. Тепер, отже, зніміть одіж вашої слави і прикрасу, і покажу тобі, що зроблю тобі.

І зняли сини ізраїльські свою прикрасу і одіж на горі Хорив.

І Мойсей, взявши своє шатро, поставив поза табором, далеко від табору, і назване було шатром свідчення. І було, що кожний, хто шукав Господа, виходив до шатра поза табір.

Коли ж входив Мойсей до шатра, увесь нарід стояв, дивлячись, кожний при дверях свого шатра, і стежили як відходив Мойсей, доки не входив він до шатра.

Як же входив Мойсей до шатра, сходив стовп хмари і ставав при дверях шатра, і говорив з Мойсеєм.

І ввесь нарід бачив стовп хмари, що стояв при дверях шатра. І стоячи, ввесь нарід поклонився, кожний від дверей свого шатра.

І говорив Господь до Мойсея лицем до лиця, так як хтось говорить до свого приятеля. І він відходив до табору. А молодий слуга Ісус син Навина не виходив з шатра.

І сказав Мойсей до Господа: Ось Ти мені кажеш: Провадь цей нарід. Ти же не обявив мені кого пішлеш зі мною. Ти ж мені сказав: Знаю тебе понад всіх, і маєш ласку у мене.

Якщо, отже, я знайшов ласку перед тобою, покажи мені Себе, щоб я явно побачив Тебе, щоб знайшов я ласку перед Тобою, і щоб пізнав я, що цей нарід є твоїм народом.

І каже: Сам ітиму перед тобою і дам тобі спочинок.

І каже до нього: Якщо сам Ти не підеш, не виведи мене звідси.

І як знаним стане, що поправді я знайшов ласку перед Тобою, я ж і твій нарід, але хіба що разом ітимеш з нами? І прославимося я і нарід твій понад всякий нарід, який є на землі.

Сказав же Господь до Мойсея: І зроблю тобі це слово, яке ти сказав. Бо ти знайшов ласку переді Мною, і Я пізнав тебе понад всіх.

І каже: Покажи мені твою славу.

І сказав: Я пройду перед тобою з моєю славою, і покличу моїм іменем перед тобою Господь. І помилую кого помилую і змилосерджуся над ким змилосерджуся.

І сказав: Не зможеш побачити мого лиця. Бо людина не побачить моє лице і житиме.

І сказав Господь: Ось місце коло Мене, стань на камені.

Коли ж пройде слава моя, і покладу тебе до печери в скелі і покрию тебе моєю рукою, доки не мину.

І заберу руку, і тоді побачиш мене ззаду, а моє лице не буде тобі показане.

Російський синодальний переклад

И сказал Господь Моисею: пойди, иди отсюда ты и народ, который ты вывел из земли Египетской, в землю, о которой Я клялся Аврааму, Исааку и Иакову, говоря: потомству твоему дам ее;

и пошлю пред тобою Ангела [Моего], и прогоню Хананеев, Аморреев, Хеттеев, Ферезеев, [Гергесеев,] Евеев и Иевусеев,

[и введет он вас] в землю, где течет молоко и мед; ибо Сам не пойду среди вас, чтобы не погубить Мне вас на пути, потому что вы народ жестоковыйный.

Народ, услышав грозное слово сие, возрыдал, и никто не возложил на себя украшений своих.

Ибо Господь сказал Моисею: скажи сынам Израилевым: вы народ жестоковыйный; если Я пойду среди вас, то в одну минуту истреблю вас; итак снимите с себя украшения свои; Я посмотрю, что Мне делать с вами.

Сыны Израилевы сняли с себя украшения свои у горы Хорива.

Моисей же взял и поставил себе шатер вне стана, вдали от стана, и назвал его скиниею собрания; и каждый, ищущий Господа, приходил в скинию собрания, находившуюся вне стана.

И когда Моисей выходил к скинии, весь народ вставал, и становился каждый у входа в свой шатер и смотрел вслед Моисею, доколе он не входил в скинию.

Когда же Моисей входил в скинию, тогда спускался столп облачный и становился у входа в скинию, и [Господь] говорил с Моисеем.

И видел весь народ столп облачный, стоявший у входа в скинию; и вставал весь народ, и поклонялся каждый у входа в шатер свой.

И говорил Господь с Моисеем лицем к лицу, как бы говорил кто с другом своим; и он возвращался в стан; а служитель его Иисус, сын Навин, юноша, не отлучался от скинии.

Моисей сказал Господу: вот, Ты говоришь мне: веди народ сей, а не открыл мне, кого пошлешь со мною, хотя Ты сказал: "Я знаю тебя по имени, и ты приобрел благоволение в очах Моих";

итак, если я приобрел благоволение в очах Твоих, то молю: открой мне путь Твой, дабы я познал Тебя, чтобы приобрести благоволение в очах Твоих; и помысли, что сии люди Твой народ.

[Господь] сказал [ему]: Сам Я пойду [пред тобою] и введу тебя в покой.

[Моисей] сказал Ему: если не пойдешь Ты Сам [с нами], то и не выводи нас отсюда,

ибо по чему узнать, что я и народ Твой обрели благоволение в очах Твоих? не по тому ли, когда Ты пойдешь с нами? тогда я и народ Твой будем славнее всякого народа на земле.

И сказал Господь Моисею: и то, о чем ты говорил, Я сделаю, потому что ты приобрел благоволение в очах Моих, и Я знаю тебя по имени.

[Моисей] сказал: покажи мне славу Твою.

И сказал [Господь Моисею]: Я проведу пред тобою всю славу Мою и провозглашу имя Иеговы пред тобою, и кого помиловать -- помилую, кого пожалеть -- пожалею.

И потом сказал Он: лица Моего не можно тебе увидеть, потому что человек не может увидеть Меня и остаться в живых.

И сказал Господь: вот место у Меня, стань на этой скале;

когда же будет проходить слава Моя, Я поставлю тебя в расселине скалы и покрою тебя рукою Моею, доколе не пройду;

и когда сниму руку Мою, ты увидишь Меня сзади, а лице Мое не будет видимо [тебе].