32

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Коли народ побачив, що Мойсей забарився, не сходив з гори, збився він юрбою коло Арона та й каже до нього: «Ану, зроби нам бога, щоб він ішов поперед нас! Бо отой Мойсей, той чоловік, що вивів нас з Єгипетської землі, - не знаємо, що з ним сталося.»

Сказав же Арон до них: «Повиймайте золоті ковтки, що в ухах жінок ваших, синів та дочок ваших, та й принесіть до мене.»

І повиймали всі люди золоті ковтки, що були в них у вухах, і поприносили до Арона.

Позбирав він їх з їхніх рук, розтопив у формі та й виробив з них вилитого бичка. А вони загукали: «Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі!»

Арон, побачивши це, спорудив перед ним жертовник і проголосив: «Узавтра свято на честь Господа.»

Повставали вони рано-вранці й учинили всепалення й мирні жертви, а потім посідали люди їсти й пити, і знову встали забавлятися.

Господь сказав Мойсеєві: «Іди притьмом наділ, бо зіпсувався народ твій, що ти вивів з Єгипетської землі.

Занадто скоро звернули вони зо шляху, що я був вказав їм. Зробили собі литого тельця, поклонились перед ним, принесли йому жертву та й кажуть: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Єгипетської землі.»

І говорив далі Господь до Мойсея: «Дивлюсь я на цей народ і бачу, що народ цей твердолобий.

Тож тепер полиш мене; нехай запалає мій гнів на них та хай винищу їх. З тебе ж виведу народ великий.»

Та Мойсей благав Господа, Бога свого, кажучи: «Навіщо, Господи, палатиме гнів твій на народ твій, що ти вивів з землі Єгипетської потужною силою й міцною рукою?

Навіщо мали б єгиптяни говорити: На лихо вивів він їх, щоб повбивати їх у горах та вигубити їх з лиця землі? Відверни ярість обурення твого та зміни гнів на милість супроти твого народу.

Згадай Авраама, Ісаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся собою цими словами: Розмножу ваше потомство, як зорі небесні, і всю ту землю, що обіцяв, дам нащадкам вашим у віковічну посілість.»

І відвернув Господь те лихо, що надумав був навести на свій народ.

І повернувшися, став Мойсей сходити з гори з двома таблицями свідоцтва в руці, таблицями, записаними обабіч, були бо списані з одного й з другого боку.

Таблиці ж були ділом Божим, і письмо - Божим письмом, виритим на таблицях.

Почув Ісус голос людей, що гаморили, та й каже до Мойсея: «Воєнний сполох у таборі!»

Мойсей же відповів: «Не перемоги гомін, та й не поразки плач: голос пісень я чую.»

І як наблизився до табору, побачив бичка й танки, тож запалав гнівом Мойсей та й кинув таблиці з рук і розбив їх під горою.

Схопив він бичка, що вони були зробили, та й спалив його на вогні і розтовк його на порох, висипав у воду та й дав її пити синам Ізраїля.

Спитав Мойсей Арона: «Що тобі заподіяли ці люди, що ти навів на них такий великий гріх?»

Відповів Арон: «Нехай не палає гнівом мій пан; ти сам знаєш цих людей, як їх тягне до зла.

Сказали вони мені: Зроби нам бога, щоб ішов поперед нас; бо отой чоловік, Мойсей, що вивів нас із Єгипетської землі, - не знаємо, що з ним сталося.

Я відповів їм: У кого є золото, нехай здійме з себе. І вони пооддавали мені, а я вкинув його в огонь і вийшов цей бичок.»

Побачив Мойсей, що народ розгнузданий, а розгнуздав його Арон на сором перед його противниками,

і став Мойсей на воротях до табору та й каже: «Хто за Господа, до мене!» І зібрались коло нього всі сини Леві.

І сказав їм: «Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Підпережіть кожен меча свого при боці, перейдіть табором сюди й назад, від воріт до воріт, вбиваючи кожен своїх рідних братів, приятелів ваших і сусідів.»

Вчинили сини Леві по слову Мойсея; і полягло того дня з народу до трьох тисяч люду.

І сказав Мойсей: «Посвятіть себе сьогодні Господеві, кожен проти свого сина й проти свого брата, щоб на вас сьогодні зійшло благословення.»

Другого ж дня сказав Мойсей до народу: «Великого гріха допустились ви! Та я вийду оце до Господа; може спокутую ваш гріх.»

Повернувсь Мойсей до Господа та й каже: «Ой, величезним гріхом провинились ці люди; зробили собі бога із золота.

Ой, коли б ти простив їхній гріх! А ні, то викресли мене з твоєї книги, що ти написав.»

Сказав Господь Мойсеєві: «Хто згрішив проти мене, того викреслю з моєї книги.

Нині ж іди, веди людей туди, куди я заповідав тобі. Ось ангел мій ітиме поперед тебе, а як навідаюсь до них, я покараю їх за їхній гріх.»

І покарав Господь народ за те, що поклонявся бичкові, якого зробив Арон.

Переклад Огієнка

І побачив народ, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався народ проти Аарона, та й сказали до нього: Устань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.

І сказав їм Аарон: Поздіймайте золоті сережки, що в ушах ваших жінок, ваших синів та дочок ваших, і поприносьте до мене.

І ввесь народ поздіймав з себе золоті сережки, що в їхніх ушах, та й позносили до Аарона.

І взяв він це з їхньої руки, і вформував його в глині, і зробив із нього лите теля. А вони сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!

І побачив це Аарон, і збудував жертівника перед ним. І кликнув Аарон та й сказав: Завтра свято для Господа!

І повставали вони взавтра рано вранці, і принесли цілопалення, і привели мирну жертву. І засів народ до їди та до пиття, і встали бавитися.

А Господь промовляв до Мойсея: Іди, зійди, бо зіпсувся народ твій, якого ти вивів із єгипетського краю.

Зійшли вони скоро з дороги, що наказав був Я їм, зробили собі лите теля, і поклонились йому, і склали йому жертви, та й сказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетського краю!

І промовив Господь до Мойсея: Я бачив народ той, і ось народ твердошиїй він!

А тепер залиши Мене, і розпалиться гнів Мій на них, і Я винищу їх, а тебе зроблю великим народом.

І Мойсей став благати лице Господа, Бога свого, та й сказав: Нащо, Господи, розпалюється гнів Твій на народ Твій, якого Ти випровадив з єгипетського краю силою великою та міцною рукою?

Нащо будуть казати єгиптяни, говорячи: На зле ти їх вивів, щоб їх повбивати в горах, та щоб винищити їх з-поверхні землі?... Вернися з розпалу гніву Свого, та й відверни зло від Свого народу!

Згадай про Авраама, Ісака та Ізраїля, рабів Своїх, що Ти їм присягався був Собою, та говорив їм: Помножу ваших нащадків, немов зорі небесні, і всю оту землю, що про неї казав, дам вашим нащадкам, і вони посядуть навіки.

І відвернув Господь зло, про яке говорив, щоб зробити Своєму народові.

І повернувся, і зійшов Мойсей із гори, а в руці його дві таблиці свідоцтва, писані з обох їхніх сторін, звідси й звідти вони були писані.

А таблиці Божа робота вони, а письмо Боже письмо воно, вирізьблене на таблицях.

І почув Ісус голос народу, як кричав він, та й сказав до Мойсея: Крик бою в таборі!

А той відказав: Це не крик сили переможців і не крик слабости переможених, я чую голос співу!

І сталося, коли він наблизився до табору, то побачив теля те та танці... І розпалився гнів Мойсеїв, і він кинув таблиці із рук своїх, та й розторощив їх під горою!...

І схопив він теля, що зробили вони, та й спалив на огні, та змолов, аж став порох... І розсипав на поверхні води, і напоїв тим синів Ізраїлевих.

І сказав Мойсей Ааронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти гріх великий навів на нього?

А Аарон відказав: Нехай не запалиться гнів мого пана! Ти знаєш народ цей, що він у злому.

І вони сказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів нас із єгипетського краю, ми не знаємо, що сталось йому.

І сказав я до них: Хто має золото, поздіймайте з себе. І дали вони мені, а я кинув його в огонь, і вийшло те теля.

І побачив Мойсей народ, що незагнузданий він, бо Аарон розгнуздав його на ганьбу поміж їхніми ворогами.

І став Мойсей у брамі табору й сказав: Хто за Господа до мене! І зібралися до нього всі Левіїні сини.

І сказав він до них: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Припашіть кожен меча свого на стегно своє, перейдіть, і верніться від брами до брами в таборі, і повбивайте кожен брата свого, і кожен приятеля свого, і кожен ближнього свого.

І зробили Левіїні сини за словом Мойсеєвим. І впало з народу того дня близько трьох тисяч чоловіка.

І сказав Мойсей: Освятіть сьогодні себе для Господа, бо кожен мстився на сині своїм та на браті своїм, і щоб сьогодні Він дав вам благословення.

І сталося назавтра, і сказав Мойсей до народу: Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду я до Господа, може складу окуплення за ваш гріх.

І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: О, згрішив цей народ великим гріхом, вони зробили собі золотих богів!

А тепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! А як ні, витри мене з книги Своєї, яку Ти написав...

І промовив Господь до Мойсея: Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.

А тепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. Ось Мій Ангол піде перед лицем твоїм. А в день кари Моєї покараю їх за їхній гріх!

І Господь ударив той народ за те, що вони зробили теля, яке Аарон учинив був.

Переклад Куліша

І вбачили люде, що загаявся Мойсей зійти з гори, і згромадились люде до Арона, і мовляли до його: Заходись лишень та пороби нам боги, щоб вони йшли поперед нас! Бо ми не знаємо, що сталось Мойсейові, чоловікові сьому, що вивів нас із Египецької землї.

І рече їм Арон: Повиймайте ж сережки* золоті, що в ушу жінок ваших, у ваших синів і дочок, та й принесїть до мене.

І повиймали всї люде сережки золоті, що в ушу в їх, і поприносили до Арона.

І позабирав їх із рук їх, і виробив форму, і зробив із них литого бичка. І казали люде: Ось бог твій, Ізраїлю, що вивів тебе з Египецької землї.

І вбачаючи се Арон, вистроїв перед ним жертівника. І покликне Арон і каже: Завтра сьвято Господеві!

І повставали вони рано враньцї, та й вознесли жертви огняні і жертви мирні. І посїдали люде їсти й пити з ним, і вставши позаводили іграшки.

І рече Господь Мойсейові: Ійди боржій, спустись! Показились бо сї люде, що вивів єси з Египецької землї.

Хутко звернули з дороги, що я заповідав їм; зробили собі литого бичка та й поприпадали ниць перед ним, і принесли йому жертву, й мовляють: Ось, бог твій Ізраїлю, що вивів тебе з Египецької землї.

І рече Господь Мойсейові: Бачив я людей сих; се люде затвердїлого серця.

Іди ж від мене, щоб запалав я гнївом на їх, і щоб менї вигубити їх; тебе ж я зроблю народом великим.

І благав Мойсей Господа, Бога свого, і промовив: Про що, Господе, палати гнївом тобі на людей твоїх, що вивів єси з Египецької землї потугою великою й рукою міцною?

Чи то ж гаразд, як мовляти муть Египтїї: На лихо він вивів їх, аби повбивати в горах та повикорінювати з лиця земного? Одвернись від гнїва твого, да зжалься, що розлютувався на людей твоїх.

Спогадай Авраама, Ізаака й Ізраїля, слуг твоїх, що їм клявся єси собою самим, словами: Намножу насїння вашого, як зір небесних, і всю 'цю землю, що про неї я глаголав, дам я насїнню вашому і наслїдувати мете її віковічно.

І зжалївся Господь, що розлютувався та й хотїв заподїяти лихо людям своїм.

І повернувся Мойсей, і спустивсь з гори, а таблицї сьвідчення в руцї його, таблицї пописані з обох боків; з одного й з другого боку пописані.

А таблицї були дїло Боже і письмо - письмо Боже, вирізане на таблицях.

І почув Йосуа голос люду, що вигукував, і каже Мойсейові: Військовий погук у коші.

Та нї! каже, не так гукають подужники, і не так гукають подужані; голос пересьпівів я чую.

І сталось, що, наближившись до табору, побачив бичка і таньцї, і запалав Мойсей гнївом, та й кинув таблицї з рук, і розбив їх під горою.

І взяв бичка, що вони зробили, та й спалив його на вогнї, і розтовк його на прах; та й висипав у воду, та й дав її пити синам Ізрайлевим.

І рече Мойсей Аронові: Що тобі заподїяли сї люде? За що навів на їх великий гріх?

І рече Арон: Не палай гнївом на мене, добродїю. Ти сам знаєш сей люд, який він ледачий.

Кажуть вони менї: Зроби нам бога, щоб ійшов поперед нас, бо не знаємо, що сталось Мойсейові, чоловікові сьому, що вивів нас з Египецької землї.

Я й кажу їм: У кого є золото, здіймайте з себе. І пооддавали менї, і вкинув я в огонь його, і вийшов сей бичок.

І вбачав Мойсей, що розузданий се люд, а розуздав його Арон, на сором їх перед противниками їх.

І став Мойсей у кошових воротях, і покликнув: Хто за Господа, до мене! І скупились до його всї сини Левієві.

І каже їм: Так глаголе Господь, Бог Ізраїлїв: Підпережи кожен меча свого при бедрі, пройдїте сюди, і назад по табору од воріт і до воріт, і побивайте браттє ваше, і товариство ваше, і сусїд ваших.

І вчинили синове Ізрайлеві по слову Мойсейовому; і полягло того дня з люду до трох тисяч чоловіка.

І каже Мойсей: Присьвятїтеся Господеві сьогоднї проти синів своїх і проти братів своїх, щоб на вас послав сьогоднї благословеннє.

Другого ж дня промовив Мойсей до людей: Великим гріхом провинили ви! Оце ж підіймусь до Господа; може й спокутую ваші гріхи.

Вернувся Мойсей до Господа й рече: Ой, величезним гріхом провинили сї люде; зробили собі бога із золота.

Оце ж, коли б простив гріх їх! Коли ж нї, дак вичеркни мене з книги твоєї, що написав єси.

І рече Мойсейові Господь: Хто провинив менї, вичеркну з книги моєї.

Нинї ж ійди, веди люди туди, куди я заповідав тобі. Ангел мій йти ме поперед тебе; як же прийде година кари моєї, тодї й карати му їх за провини їх.

І послав Господь морову кару на людей за литого бичка, котрого виробив Арон.

Переклад УБТ Турконяка

І нарід, бачачи, що Мойсей забарився сходити з гори, повстав нарід проти Аарона і кажуть йому: Встань і зроби нам богів, які ітимуть перед нами. Бо цей чоловік Мойсей, що вивів нас з Єгипту, не знаємо, що йому сталося.

І каже їм Аарон: Зніміть золоті кульчики, що в ухах ваших жінок і дочок, і принесіть до мене.

І ввесь нарід взяв золоті кульчики, що в їхніх ухах, і принесли до Аарона.

І прийняв з їхніх рук і опрацював їх знарядями, і зробив з них вилите теля і сказав: Це твої боги, Ізраїлю, які вивели тебе з єгипетскої землі.

І побачивши, Аарон побудував перед ним жертівник, і проголосив Аарон, кажучи: Завтра господній празник.

І вставши, на другий день приніс всепалення, і приніс жертву спасіння, і нарід сів їсти і пити, і встали забавлятися.

І сказав Господь до Мойсея, кажучи: Поспішись, зійди скоро звідси. Бо твій нарід, який ти вивів з єгипетскої землі, вчинив беззаконня.

Швидко зійшли з дороги, яку ти їм заповів. Зробили собі теля і поклонилися йому і принесли йому жертву і сказали: Це твої боги, Ізраїлю, які тебе вивели з єгипетскої землі.

І тепер полиш мене, і розгнівавшись на них гнівом, вигублю їх, і зроблю тебе великим народом.

І Мойсей молився перед Господом Богом і сказав: Навіщо, Господи, розгнівався Ти гнівом на твій нарід, якого Ти вивів великою силою і сильною рукою з єгипетскої землі?

Щоб часом не сказали єгиптяни, кажучи: З лукавством вивів їх, щоб вигубити в горах і знищити їх з землі. Спини гнів твоєї люті, і будь милосердним до злоби твого народу,

згадавши твоїх слуг Авраама й Ісаака і Якова, яким Tи поклявся собою і заговорив до них, кажучи: Дуже розмножу ваше насіння, як небесні звізди множеством, і всю цю землю, яку Tи сказав, що даси їхньому насінню, і одержать її на віки.

І умолений був Господь щодо зла, яке сказав, що зробить свому народові.

І Мойсей, повернувшись, зійшов з гори, і в його руках дві таблиці завіту, камяні таблиці написані з обох своїх боків, були записані звідси і звідти.

І таблиці були божим ділом, і письмо було божим письмом викарбованим на таблицях.

Й Ісус, почувши галас народу, що кричав, каже до Мойсея: Галас війни в таборі.

І каже: Це не галас тих, що починають перемагати, ані галас тих, що починають знемагати, але я чую галас тих, що починають упиватись.

Коли ж наблизився до табору, бачить теля і хороводи, і Мойсей, розлютившись гнівом, вкинув з своїх рук дві таблиці, і розбив їх під горою.

І взявши теля, яке зробили, спалив його огнем, і роздробив його на дрібно, і посипав його по воді, і напоїв нею синів Ізраїля.

І Мойсей сказав до Аарона: Що тобі зробив цей нарід, що ти навів на них великий гріх?

І сказав Аарон до Мойсея: Не злосться, пане. Бо ти знаєш наглість цього народу.

Бо кажуть мені: Зроби нам богів, які ітимуть перед нами. Бо цей чоловік Мойсей, що вивів нас з єгипетскої землі, не знаємо, що йому сталося.

І я їм сказав: Якщо хто має золоті речі, зніміть. І дали мені. І вкинув я в огонь, і вийшло це теля.

І Мойсей, побачивши, що нарід розділився, бо Аарон їх розділив на потіху їхнім ворогам,

встав же Мойсей у дверях табору і сказав: Хто за Господом? Хай приходить до мене. Прийшли, отже, до нього всі сини Леві.

І каже їм: Так каже Господь Бог ізраїльський: Підпережіть кожний свій меч на бедро, і ідіть і поверніться від дверей до дверей через табір, і убийте кожний свого брата і кожний свого ближнього і кожний свого сусіда.

І зробили сини Леві, так як сказав їм Мойсей, і того дня упало з народу до трьох тисяч чоловік.

І сказав їм Мойсей: Наповнили ви руки ваші сьогодні Господеві, кожний у синові чи у братові, щоб дано вам благословення.

І сталося на наступний ранок сказав Мойсей до народу: Ви згрішили великим гріхом. І тепер я піднімуся до Бога, щоб надолужити за ваш гріх.

Повернувся же Мойсей до Господа і сказав: Благаю, Господи, цей нарід згрішив великим гріхом, і зробили собі золотих богів.

І тепер, якщо відпускаєш їм гріх, відпусти. Якщо ж ні, викресли мене з твоєї книги, яку Tи написав.

І сказав Господь до Мойсея: Якщо хтось згрішив переді Mною, Я його викреслю з моєї книги.

Тепер же, поспішись і попровадь цей нарід до місця, про яке Я тобі сказав. Ось мій ангел ітиме перед твоїм лицем. В той же день, коли відвідаю, наведу на них їхній гріх.

І побив Господь нарід за зроблення теляти, яке зробив Аарон.

Російський синодальний переклад

Когда народ увидел, что Моисей долго не сходит с горы, то собрался к Аарону и сказал ему: встань и сделай нам бога, который бы шел перед нами, ибо с этим человеком, с Моисеем, который вывел нас из земли Египетской, не знаем, что сделалось.

И сказал им Аарон: выньте золотые серьги, которые в ушах ваших жен, ваших сыновей и ваших дочерей, и принесите ко мне.

И весь народ вынул золотые серьги из ушей своих и принесли к Аарону.

Он взял их из рук их, и сделал из них литого тельца, и обделал его резцом. И сказали они: вот бог твой, Израиль, который вывел тебя из земли Египетской!

Увидев сие, Аарон поставил пред ним жертвенник, и провозгласил Аарон, говоря: завтра праздник Господу.

На другой день они встали рано и принесли всесожжения и привели жертвы мирные: и сел народ есть и пить, а после встал играть.

И сказал Господь Моисею: поспеши сойти [отсюда], ибо развратился народ твой, который ты вывел из земли Египетской;

скоро уклонились они от пути, который Я заповедал им: сделали себе литого тельца и поклонились ему, и принесли ему жертвы и сказали: вот бог твой, Израиль, который вывел тебя из земли Египетской!

И сказал Господь Моисею: Я вижу народ сей, и вот, народ он -- жестоковыйный;

итак оставь Меня, да воспламенится гнев Мой на них, и истреблю их, и произведу многочисленный народ от тебя.

Но Моисей стал умолять Господа, Бога Своего, и сказал: да не воспламеняется, Господи, гнев Твой на народ Твой, который Ты вывел из земли Египетской силою великою и рукою крепкою,

чтобы Египтяне не говорили: на погибель Он вывел их, чтобы убить их в горах и истребить их с лица земли; отврати пламенный гнев Твой и отмени погубление народа Твоего;

вспомни Авраама, Исаака и Израиля [Иакова], рабов Твоих, которым клялся Ты Собою, говоря: умножая умножу семя ваше, как звезды небесные, и всю землю сию, о которой Я сказал, дам семени вашему, и будут владеть [ею] вечно.

И отменил Господь зло, о котором сказал, что наведет его на народ Свой.

И обратился и сошел Моисей с горы; в руке его были две скрижали откровения [каменные], на которых написано было с обеих сторон: и на той и на другой стороне написано было;

скрижали были дело Божие, и письмена, начертанные на скрижалях, были письмена Божии.

И услышал Иисус голос народа шумящего и сказал Моисею: военный крик в стане.

Но [Моисей] сказал: это не крик побеждающих и не вопль поражаемых; я слышу голос поющих.

Когда же он приблизился к стану и увидел тельца и пляски, тогда он воспламенился гневом и бросил из рук своих скрижали и разбил их под горою;

и взял тельца, которого они сделали, и сжег его в огне, и стер в прах, и рассыпал по воде, и дал ее пить сынам Израилевым.

И сказал Моисей Аарону: что сделал тебе народ сей, что ты ввел его в грех великий?

Но Аарон сказал [Моисею]: да не возгорается гнев господина моего; ты знаешь этот народ, что он буйный.

Они сказали мне: сделай нам бога, который шел бы перед нами; ибо с Моисеем, с этим человеком, который вывел нас из земли Египетской, не знаем, что сделалось.

И я сказал им: у кого есть золото, снимите с себя. [Они сняли] и отдали мне; я бросил его в огонь, и вышел этот телец.

Моисей увидел, что это народ необузданный, ибо Аарон допустил его до необузданности, к посрамлению пред врагами его.

И стал Моисей в воротах стана и сказал: кто Господень, [иди] ко мне! И собрались к нему все сыны Левиины.

И он сказал им: так говорит Господь Бог Израилев: возложите каждый свой меч на бедро свое, пройдите по стану от ворот до ворот и обратно, и убивайте каждый брата своего, каждый друга своего, каждый ближнего своего.

И сделали сыны Левиины по слову Моисея: и пало в тот день из народа около трех тысяч человек.

Ибо Моисей сказал [им]: сегодня посвятите руки ваши Господу, каждый в сыне своем и брате своем, да ниспошлет Он вам сегодня благословение.

На другой день сказал Моисей народу: вы сделали великий грех; итак я взойду к Господу, не заглажу ли греха вашего.

И возвратился Моисей к Господу и сказал: о, [Господи!] народ сей сделал великий грех: сделал себе золотого бога;

прости им грех их, а если нет, то изгладь и меня из книги Твоей, в которую Ты вписал.

Господь сказал Моисею: того, кто согрешил предо Мною, изглажу из книги Моей;

итак, иди, [сойди,] веди народ сей, куда Я сказал тебе; вот Ангел Мой пойдет пред тобою, и в день посещения Моего Я посещу их за грех их.

И поразил Господь народ за сделанного тельца, которого сделал Аарон.