22

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

«Коли впіймають злодія, як вломлюватиметься, і поб'ють так, що вмре, нема злочину крови.

Коли ж над ним уже зійшло сонце, тоді є кривавий злочин; злодій мусить відшкодувати; коли в нього нічого нема, так продадуть його самого за крадіж.

Коли ж украдене, чи то віл, чи осел, чи ягня, знайдеться у нього живим, поверне вдвоє.

Коли хто попасав би на полі, або на винограднику й пустив би худобину пустопаш, а вона повипасала б на сусідовім полі, то винагородить щонайкращим із свого поля або виноградика свого.

Коли вибухне вогонь і кинеться в тернину й перекинеться на копи або на хлібні поля, або й на поле, той, хто спричинив пожежу, мусить дати (повне) відшкодування.

Коли хтось передасть другому гроші чи якісь вартісні речі на переховок, і викрадуть їх у нього з хати, мусить злодій, як знайдеться, повернути вдвоє.

Як же злодія не знайдуть, мусить господар хати з'явитися перед Богом, щоб довести, що то не він присвоїв ближнього речі.

В кожнім порушенні власности, чи то буде віл, чи осел, чи вівця, чи одежа, чи всяка інша згуба, що про неї хтось (пошкоджений) скаже: Ось воно, - справа обох мусить іти перед Бога; і той, кого Бог визнає винним, зверне другому вдвоє.

Коли хтось передасть другому на переховування осла, чи вола, чи вівцю, словом, якубудь тварину, і воно здохне, скалічиться або його вкрадуть так, що ніхто не бачив,

нехай присяга перед Господом розв'яже між обома, чи він не присвоїв собі річ ближнього; господар мусить пристати (на це), і той не має платити нічого.

Коли ж насправді вкрадено в нього, мусить господареві за неї заплатити.

Коли ж (дикий звір) роздер, нехай принесе розшматоване на доказ, а за розшматоване не має платити нічого.

Коли хто визичить у другого скотину, і вона окалічіє чи здохне, власника ж не було при тому, -вповні заплатити.

Коли ж власник був при тому, не треба йому платити нічого. Якщо дана була (тварина) в винайм, то одержить він ціну винайму.

Коли хто зведе ще незаручену дівчину та й спізнає її, мусить дати їй посаг і взяти собі за жінку.

Коли ж батько рішуче відмовиться дати її йому за жінку, то звідник одважить стільки срібла, скільки дають у віно дівицям.

Не лишай відьми живою.

Кожного, що злігся зо скотиною, каратимеш смертю.

Хто приносить жертву божкам, а не одному тільки Господеві, на того впаде анатема.

Не будеш утискати чужинця і не гнобитимеш його, бо ви самі були чужинцями в Єгипетській землі.

Ані вдови, ані сироти не будеш утісняти.

Бо коли ти їх пригнічувати будеш, і вони голосінням заголосять до мене, то слухом почую зойк їх.

І запалає гнів мій, і мечем висічу вас так, що жінки ваші стануть вдовами, а діти сиротами.

Коли позичиш гроші комусь із мого народу, вбогому, що при тобі, то не станеш для нього лихварем, ані не накладатимеш на нього відсотків.

Коли візьмеш у заставу одежину ближнього твого, мусиш повернути її йому до заходу сонця;

бо стільки й прикриття його, що та одежинка на його тілі; у чім же лягти йому? Як заголосить до мене, я почую його, бо я милосердний.

Не хулитимеш Бога, і князя народу твого не проклинатимеш.

З надміру врожаю твого та з соків точила твого не гаятимешся з приносом. Первенця з дітей твоїх віддаватимеш мені.

Так робитимеш з волом і з дрібним скотом твоїм; сім днів буде воно при матері своїй, восьмого ж дня даси його мені.

Будьте ж мені людьми святими; м'яса, розшматованого звірюкою в полі, не їстимете; псам викинете його.»

Переклад Огієнка

Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив.

Але як засвітило сонце над ним, то є на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде проданий за свою крадіжку.

Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.

Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.

Коли вийде огонь і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, конче відшкодує той, хто запалив пожежу.

Коли хто дасть своєму ближньому срібло або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, якщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.

Якщо ж злодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу, що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.

У кожній справі провини, про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.

Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив,

присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.

А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власникові її.

Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай принесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.

А коли хто позичить від свого ближнього худобину, а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;

якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.

А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.

Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.

Чарівниці не зоставиш при житті.

Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.

Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю.

А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.

Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;

якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,

і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.

Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, не покладеш на нього лихви.

Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,

бо вона єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.

Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.

Не будеш спізнюватися, щодо жертов, із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.

Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона з своєю матір'ю, а восьмого дня даси її Мені.

І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м'яса, розшарпаного в полі, псові кинете його!

Переклад Куліша

(22-2)Коли захоплять злодїя, як вломився, і побють так, що вмре, то се не буде крівавою провиною.

(22-3)Коли ж тодї вже соньце сьвітило, дак се буде крівава провина. Злодїй мусить заплатити; коли ж нїчого нема в його, мусять його, за кражу його продати.

(22-4)Коли вкрадене, чи то буде віл, чи осел, чи мала скотина, живим у його знайдуть, мусить він за кожне ще другу животину дати.

(22-5)Коли хто чуже поле чи виноградник випасувати ме, а скотину свою пускати ме пустопаш, і воно на чужому полї що поїсть, дак мусить він віддати за се найлучче з поля свого чи з виноградника свого.

(22-6)Коли загориться багаттє й обійме тернину, а при тому погорять копи, чи на пни стояче колоссє, чи усе поле вигорить, дак мусить той, що через його сталась пожежа, за попалене заплатити.

(22-7)Коли хто другому передасть у схованку гроші, чи дорогі речі, і те буде вкрадене в його, мусить злодїй, коли знайдеться, заплатити удвоє за окражу;

(22-8)Коли ж злодїй не знайдеться, дак мусить власник дому того прийти перед суддїв та й заприсягти, що не загарбав чужої власностї.

(22-9)При кожному спроневіренню власностї, чи то буде віл, чи осел, чи малий скот, чи одежина, чи яка инша втрата, про котру хто скаже: "Ось воно", мусить прийти перед суддїв слово обох, і той, кого суддї узнають винним, мусить заплатити близьньому удвоє.

(22-10)Коли хто передасть другому на перехованнє осла, чи вола, чи малого скота, чи всяку иншу животину, і воно здохне, чи буде пошкоджене, або украдене і нїхто не бачив,

(22-11)Дак мусить присяга перед Господом розвязати справу, чи не посягнув він рукою на власність свого близьнього; коли власник се прийме, не мусить нїчого той платити.

(22-12)Коли справдї вкрадено йому, дак мусить заплатити власникові.

(22-13)Коли ж дикий зьвіряка роздер його, і він се явним доказом доведе, не треба йому нїчого за роздерте платити.

(22-14)Коли хто вижичить у другого скотину, і вона буде пошкоджена, чи здохне, так що власника його не було при тому, мусить він тому заплатити.

(22-15)Коли ж власник та був при тому, не треба йому платити нїчого. Коли дана була в найми, то нехай буде за умовлену цїну.

(22-16)Коли хто зведе з ума дївицю, що не була ще заручена, та й лежати ме з нею, мусить дати їй віно і взяти собі її за жінку.

(22-17) Коли ж отець її затнеться віддати йому за жінку, дак мусить він стільки срібла одважити, скільки дається як віно дївицї.

(22-18)Не зоставляй відьми живою.

(22-19)Кожного, що злїгсь із скотиною, смертю карати меш.

(22-20)Хто замість Господа приносить жертву ідолам, мусить бути прогнаний.

(22-21)Не тїснити меш чуженицї і не гнобити меш його; були бо ви чуженицями в Египецькій землї.

(22-22)Удови нїяким робом не тїснити меш, анї сироти.

(22-23)Бо коли їх тїснити меш, і вони заголосять до мене, дак я певно голос їх почую.

(22-24)І загориться гнїв мій і попущу побити вас мечем, так що жінки ваші будуть удовами, а дїти сиротами.

(22-25)Коли даси грошей кому з людей моїх убогому, що при тобі живе, не мусиш ти бути йому пожичальником, не наложиш на його чиншу.

(22-26)Коли візьмеш у заклад свиту в близнього твого, мусиш вернути йому її до заходу соньця;

(22-27)Бо се одна, тільки й одежи його, свитка про шкіру його; у чому ж лягти йому? І як заголосить до мене, почую плач його; бо я милосерден.

(22-28)Не лаяти меш суддїв, і не проклинати меш князя народу твого.

(22-29)Від достатків збіжа твого і випливу точива твого не гаяти мешся приносити в жертву. Первенця з дїтей твоїх оддавати меш менї.

(22-30)Так робити меш з волом і з малим скотом; сїм день буде воно при матері своїй, а восьмого дня даси його менї.

(22-31)І люде сьвяті будете ви менї, і мясива в полї роздертого не їсти мете; собацї кидати мете його.

Переклад УБТ Турконяка

Якщо ж в розбої знайдеться злодій, і зранений помре, не має за ним вбивства;

Якщо ж на нього зійде сонце, винним є, щоб вмерти. Якщо ж він не має (нічого) хай буде проданий за вкраджене.

Якщо ж буде зловлений, і крадене знайдеться живим в його руці від осла до вівці, подвійне віддасть.

Якщо ж хто випасе поле чи виноградник, і пожене свою скотину випасати чуже поле, віддасть з свого поля, з свого плоду. Якщо ж усе поле випасе, віддасть найкраще свого поля, або найкраще свого виноградника.

Якщо ж огонь, вийшовши, знайде терня і запалить тік, чи колосся, чи поле, віддасть той, що запалив вогонь.

Якщо ж хто ближньому дасть срібло чи посуд на зберігання, і викрадене буде з хати людини, якщо знайдеться злодій, віддасть подвійно.

Якщо ж злодій не знайдеться, прийде пан дому перед Бога, і покленеться, що він не вчинив зла відносно всього даного на зберігання ближнім.

За кожний визначений злочин відносно теляти і осла і вівці і плаща і всякої оскарженої втрати, якою отже не була б, перед Богом буде суд обом, і винний перед Богом віддасть подійне ближньому.

Якщо ж хто дасть ближньому осла або теля чи вівцю чи будь яку скотину на зберігання, і буде побитою чи згине чи попаде в полон і ніхто не знає,

клятва буде до Бога між обома, що він не вчинив зло щодо всього повіреного ближнім. І так його пан прийме, і не віддасть.

Якщо ж украденим буде у нього, віддасть панові.

Якщо ж звірі розірвуть, попровадить його до розшматованого і не заплатить.

Якщо ж хтось позичить (щось) у ближнього і побитим буде чи згине, а пана не було з ним, віддасть.

Якщо ж пан був з ним, не віддасть. Якщо ж найманцем є, буде йому за його наєм.

Якщо ж хто обманить не заручену дівчину і переспить з нею, віном вивінує її собі за жінку.

Якщо ж, забороняючи, заборонить і не захоче її батько віддати її йому за жінку, дасть батькові гроші згідно з віном дівчат.

Чародіїв не оставите при житті.

Кожного, що зліг з скотиною, убєте їх смертю.

Хто приносить богам жертву, хіба що одному Господеві, буде вигублений.

І не скривдите приходька ані його не засмутите; бо ви були приходьками в єгипетскій землі.

Кожну вдову і сироту не кривдитимете.

Якщо ж злом скривдите їх, і кричучи, заволають до мене, слухом вислухаю їх голос,

і розгніваюся гнівом, і убю вас мечем, і ваші жінки стануть вдовами, і ваші діти сиротами.

Якщо ж позичиш гроші бідному братові, що з тобою, не спіши його, не накладеш на нього лихву.

А якщо в залог візьмеш одіж ближнього, перед заходом сонця віддаси йому;

бо це одяг його, це одинока одіж встиду його. В чому спатиме? Якщо, отже, закличе до мене, вислухаю його; бо я милосердний.

Не говоритимеш зла на богів, і старшинам твого народу не скажеш зла.

Первоплоди току і твого точила не задержиш. Первородних твоїх синів мені даси.

Так вчиниш з твоїм телям і твоєю вівцею і твоїм ослом. Сім днів буде при матері, а осьмого дня віддаси його мені.

Чоловіками святими будете мені. І мяса з розірваного звірами не їстимете, псові вкинете його.

Російський синодальний переклад

(22-2)Если кто застанет вора подкапывающего и ударит его, так что он умрет, то кровь не вменится ему;

(22-3)но если взошло над ним солнце, то вменится ему кровь. Укравший должен заплатить; а если нечем, то пусть продадут его для уплаты за украденное им;

(22-4)если [он пойман будет и] украденное найдется у него в руках живым, вол ли то, или осел, или овца, пусть заплатит [за них] вдвое.

(22-5)Если кто потравит поле, или виноградник, пустив скот свой травить чужое поле, [смотря по плодам его пусть заплатит со своего поля; а если потравит всё поле,] пусть вознаградит лучшим из поля своего и лучшим из виноградника своего.

(22-6)Если появится огонь и охватит терн и выжжет копны, или жатву, или поле, то должен заплатить, кто произвел сей пожар.

(22-7)Если кто отдаст ближнему на сохранение серебро или вещи, и они украдены будут из дома его, то, если найдется вор, пусть он заплатит вдвое;

(22-8)а если не найдется вор, пусть хозяин дома придет пред судей [и поклянется], что не простер руки своей на собственность ближнего своего.

(22-9)О всякой вещи спорной, о воле, об осле, об овце, об одежде, о всякой вещи потерянной, о которой кто-нибудь скажет, что она его, дело обоих должно быть доведено до судей: кого обвинят судьи, тот заплатит ближнему своему вдвое.

(22-10)Если кто отдаст ближнему своему осла, или вола, или овцу, или какой другой скот на сбережение, а он умрет, или будет поврежден, или уведен, так что никто сего не увидит, --

(22-11)клятва пред Господом да будет между обоими в том, что взявший не простер руки своей на собственность ближнего своего; и хозяин должен принять, а тот не будет платить;

(22-12)а если украден будет у него, то должен заплатить хозяину его;

(22-13)если же будет зверем растерзан, то пусть в доказательство представит растерзанное: за растерзанное он не платит.

(22-14)Если кто займет у ближнего своего скот, и он будет поврежден, или умрет, а хозяина его не было при нем, то должен заплатить;

(22-15)если же хозяин его был при нем, то не должен платить; если он взят был в наймы за деньги, то пусть и пойдет за ту цену.

(22-16)Если обольстит кто девицу необрученную и переспит с нею, пусть даст ей вено [и возьмет ее] себе в жену;

(22-17)а если отец не согласится [и не захочет] выдать ее за него, пусть заплатит [отцу] столько серебра, сколько полагается на вено девицам.

(22-18)Ворожеи не оставляй в живых.

(22-19)Всякий скотоложник да будет предан смерти.

(22-20)Приносящий жертву богам, кроме одного Господа, да будет истреблен.

(22-21)Пришельца не притесняй и не угнетай его, ибо вы сами были пришельцами в земле Египетской.

(22-22)Ни вдовы, ни сироты не притесняйте;

(22-23)если же ты притеснишь их, то, когда они возопиют ко Мне, Я услышу вопль их,

(22-24)и воспламенится гнев Мой, и убью вас мечом, и будут жены ваши вдовами и дети ваши сиротами.

(22-25)Если дашь деньги взаймы бедному из народа Моего, то не притесняй его и не налагай на него роста.

(22-26)Если возьмешь в залог одежду ближнего твоего, до захождения солнца возврати ее,

(22-27)ибо она есть единственный покров у него, она -- одеяние тела его: в чем будет он спать? итак, когда он возопиет ко Мне, Я услышу, ибо Я милосерд.

(22-28)Судей не злословь и начальника в народе твоем не поноси.

(22-29)Не медли [приносить Мне] начатки от гумна твоего и от точила твоего; отдавай Мне первенца из сынов твоих;

(22-30)то же делай с волом твоим и с овцою твоею [и с ослом твоим]: семь дней пусть они будут при матери своей, а в восьмой день отдавай их Мне.

(22-31)И будете у Меня людьми святыми; и мяса, растерзанного зверем в поле, не ешьте, псам бросайте его.