21

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

«Оці судові закони ти покладеш перед ними.

Коли купиш раба, єврея, шість років служитиме тобі, а сьомого року вийде на волю, без відшкодування.

Коли він сам прийшов до тебе, сам і на волю вийде, коли з жінкою, то й жінка його вийде з ним.

Коли господар дав йому жінку, і вродила вона йому синів або дочок, жінка й діти її будуть господареві, він же вийде сам один.

Як же раб скаже: Люблю я господаря мого, жінку мою і дітей моїх, не хочу виходити на волю,

тоді нехай його господар приведе його перед Бога, підведе до дверей або до одвірка та й проколе йому господар вухо шилом, і той служитиме йому довіку.

А коли хто продасть дочку свою як рабиню, то нехай вона не виходить, як виходять раби.

Якщо вона не довподоби своєму господареві, що набув її був для себе, нехай дозволить викупити її; чужому ж народові продати її не має права, бо обманув її.

Коли ж синові своєму набув її, по праву дочок мусить поступати з нею.

Коли ж другу візьме собі, нехай не вменшує її харчу, плаття її і подружніх прав її.

А коли цих трьох речей не додержав, можна їй вийти безвідшкодовно, без викупу.

Хто вдарить чоловіка так, що той помре, скарати нещадно його смертю.

Коли ж би то сталось однак ненароком, а Бог допустив, щоб він упав у його руки, то я призначу тобі місце, кудою втікати йому.

Якби ж хто замислив підступно вбити ближнього свого, то навіть від жертовника мого відірвеш його, щоб смертю скарати.

Хто вдарить батька свого або матір, скарати його смертю.

Хто вхопить людину та продасть, або знайдеться вона в руках у нього, скарати його смертю.

Хто проклинатиме свого батька або матір, скарати того смертю.

Коли посваряться люди, і один вдарить другого каменем чи своїм кулаком, і той не вмре, але лежатиме в ліжку,

і згодом підведеться, і, хоч би й на палиці, а зможе вийти з хати, то той, хто вдарив, буде вільний, тільки дасть відшкодування за втрату часу, що пролежав, та вилікує його зовсім.

Коли хто вдарить раба чи рабиню своєю палицею так, що вмре під його рукою, мусить бути строго покараний.

Однак же, коли ще поживе день або два, залишити без покарання; бо він і його власність.

Коли б'ються чоловіки та поштовхнуть при тому вагітну жінку, і вона скине дитину, але без іншої шкоди, то той мусить заплатити відшкодування, яке накладе жінчин чоловік, і винний заплатить згідно з судовим присудом.

А коли буде яка шкода, то даси життя за життя,

око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.

Коли хто влучить в око раба свого або рабиню свою, і занапастить його, на волю нехай випустить його за йото око.

А коли виб'є рабові своєму або рабині своїй зуба, на волю випустить його за того зуба.

Коли віл вдарить рогами мужчину або жінку на смерть, укаменувати вола на смерть, і його м'яса не можна їсти; чий же віл, той неповинен.

Коли ж бик уже здавна битливий, і господаря остережено, а він не доглядав за ним, і бик заколе мужчину чи жінку, вола мусять убити камінням, а його господар буде скараний смертю.

Коли ж накладуть відшкодування на нього, він мусить дати викуп за своє життя усе те, що накладено на нього.

Чи візьме бик на роги сина чи дочку, по цьому присуду чинити з ним.

Коли ж бик заколе раба або рабиню, нехай дасть тридцять шеклів власникові, а бика вбити камінням.

Коли хтось розкриє копанку або викопає хтось копанку, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,

власник копанки мусить дати господареві відшкодування грішми, а мертве буде йому.

Коли чийсь віл проб'є вола когось іншого, і той здохне, нехай продадуть живого вола та й поділять по половині виторг, і убите теж нехай розділять по половині.

Або коли було знане раніше, що віл колеться, і не доглянув за ним господар, мусить віддати вола за вола, а мертве нехай йому буде.

Коли хто вкраде вола чи вівцю та й заріже її чи продасть її, п'ять волів мусить віддати за вола і чотири вівці за одну вівцю.»

Переклад Огієнка

А оце закони, що ти викладеш перед ними:

Коли купиш єврейського раба, нехай він працює шість років, а сьомого нехай вийде дармо на волю.

Якщо прийде він сам один, нехай сам один і вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.

Якщо пан його дасть йому жінку, і вона породить йому синів або дочок, та жінка та діти її нехай будуть для пана її, а він нехай вийде сам один.

А якщо раб той щиро скаже: Полюбив я пана свого, жінку свою та дітей своїх, не вийду на волю,

то нехай його пан приведе його до суддів, і підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, і він буде робити йому повіки!

А коли хто продасть дочку свою на невільницю, не вийде вона, як виходять раби.

Якщо вона невгодна в очах свого пана, який призначив був її собі, то нехай позволить її викупити. Не вільно йому продати її до народу чужого, коли зрадить її.

А якщо призначить її для сина свого, то зробить їй за правом дочок.

Якщо візьме собі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй і подружнього пожиття їй.

А коли він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.

Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.

А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.

А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.

А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.

А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.

І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.

А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,

якщо встане й буде проходжуватися надворі з опертям своїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай дасть за прогаяння часу його та справді вилікує.

А коли хто вдарить раба свого або невільницю свою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.

Тільки якщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.

А коли будуть битися люди, і вдарять вагітну жінку, і скине вона дитину, а іншого нещастя не станеться, то конче буде покараний, як покладе на нього чоловік тієї жінки, і він дасть за присудом суддів.

А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,

око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,

опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.

А коли хто вдарить в око раба свого, або в око невільниці своєї, і знищить його, той на волю відпустить його за око його.

А якщо виб'є зуба раба свого, або зуба невільниці своєї, той на волю відпустить того за зуба його.

А коли віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, і м'ясо його не буде їджене, а власник того вола невинний.

А якщо віл був битливим і вчора, і третього дня, і було те засвідчене у власника його, а той його не пильнував, і заб'є той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також власник буде забитий.

Якщо на нього буде накладений викуп, то дасть викупа за душу свою, скільки буде на нього накладене.

Або вдарить віл сина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.

Коли вдарить той віл раба або невільницю, то власник дасть панові того тридцять шеклів срібла, а віл той буде вкаменований.

А коли хто розкриє яму, або викопає яму й не закриє її, і впаде туди віл або осел,

власник ями відшкодує, верне гроші власникові його, а загинуле буде йому.

А коли чийсь віл ударить вола його ближнього, і згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділять пополовині, і також загинулого поділять пополовині.

А коли буде відоме, що віл був битливим і вчора й третього дня, а власник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.

Коли хто вкраде вола або овечку, і заріже його або продасть його, то відшкодує п'ять штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.

Переклад Куліша

А се суди, що обявиш перед ними:

Коли купиш раба Єврея, шість год нехай прослужить, а на семий вийде на волю, дармо.

Коли сам прийде до тебе, сам і на волю вийде, коли ж він мав жінку, і жінка його вийде з ним.

Коли пан його дав йому жінку, та вродила вона йому сини й дочки, дак жінка і дїти її будуть панові, він же вийде сам один.

Коли ж казати ме раб: Люблю я пана, жінку мою і дїти мої, не хочу виходити сам на волю;

Тодї приведе його пан його до суддїв і поставить коло дверей або одвірка та й проколе пан його вухо йому шилом, і служити ме той йому до віку.

А коли хто продасть дочку свою як рабиню, дак не виходити ме вона, як виходять раби.

І коли не до вподоби вона панові свойму, що призначив її для себе, дак нехай дозволить її викупити: народові чужому не мати ме права продавати її, він бо ошукав її.

А коли синові свойму призначив її, дак по праву дочки мусить чинить із нею.

Коли ж другу візьме йому, не мати ме права поменьшити харч її, платтє її, і мужне життє її.

А коли б сї три речі не додержав, дак можна їй вийти дармо без окупу.

Хто вдарить чоловіка так, що той умре, скарати його смертю.

Коли ж він зробив се ненароком, а Бог підвів під його руку, дак я призначу тобі місто, куди втекти йому.

А хто задумав на близьного свого душогубство зрадливим робом, і від жертівника мого мусиш узяти його, щоб скарати смертю.

І хто вдарить батька свого, смертю скарати його.

І хто вкраде людину та продасть, або знайдеться вона в руках його, того скарати смертю.

І хто проклинати ме батька свого і матїр свою, того скарати смертю.

І коли посваряться люде, та й вдарить одно одного каменюкою чи кулаком, і той не вмре, а лежати ме в недузї:

Коли встане і ходити ме з палицею своєю, дак шкодника вивязати з сієї справи; тільки має за втрату часу заплатити і вигоїти його зовсїм.

Коли хто вдарить раба чи рабиню свою палицею, і вмре під його рукою, притьма треба відомстити за се.

Однакже, коли день або два проживе, дак не годиться мститись; бо він за його гроші.

І коли сваряться чоловіки, та потурбують вагітну молодицю, і скине дитину вона, та не буде шкоди, наложити на виноватого пеню, яку наложить жінчин чоловік, і заплатить по присудї суддїв.

А коли буде шкода, тодї мусить оддати душу за душу.

О ко за око, зуба за зуба.

Опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка.

І коли хто вдарить в око раба свого, чи в око рабиню свою, і зопсує, на волю мусить випустить його за око його.

І коли вибє зуба рабові свойму, або рабинї своїй, на волю випустить його за зуба його.

І коли вколе скотина мужчину чи женщину й умре, каміннєм побити мусять скотину та й не їсти муть мясива її; чия ж скотина той неповинен.

А коли віл бився перше і осьвідчено було господареві його, та не вберіг він його, і вмер мужчина чи женщина, вола мусять побити каміннєм, і господарь його мусить згинути.

Коли наложять викуп на його, мусить він дати за визвол душі своєї, щоб нї положено на його.

Чи сина заколе він, чи дочку заколе, по сьому присуду чинити з ним.

Коли ж раба чи рабиню вбє скотина, мусить дати властитель срібла трийцять секлїв панові, а скотину вбити каміннєм.

А коли розкриє хто яму, або викопає хто яму, та й не закриє, і впаде туди віл чи осел,

Властитель ями заплатить за се; вернути мусить він грошима господареві його, а мертве буде йому.

А коли чия скотина поранить скотину другого, і та здохне, дак продадуть скотину живу, та й подїлять пополам гроші за її, та й здохлу пополам подїлять.

Коли ж було знаттє, що віл бився перше, і не вберіг його господарь його, дак мусить віддати вола за вола, мертвий же йому буде.

(22-1) Коли хто вкраде вола, чи дрібну скотину та й убє її, чи продасть її, пять волів мусить віддати за вола і чотири скотин за одну штуку.

Переклад УБТ Турконяка

І це оправдання, які покладеш перед ними.

Якщо вкупиш раба єврея, шість літ тобі працюватиме; а в сьомому році буде відпущений даром на свободу.

Якщо він сам ввійшов, і сам вийде. Якщо ж разом з ним ввійшла жінка, і жінка вийде з ним.

Якщо ж пан дасть йому жінку, і народить йому синів чи дочок, жінка і діти будуть (власність) його пана, а він сам вийде.

Якщо ж раб, відповівши, скаже: Я полюбив мого пана і жінку і дітей, не відходжу на свободу;

його пан приведе його до божого судилища, тоді і приведе його до дверей, до одвірка, і пан шилом проколе його ухо, і служитиме йому на віки.

Якщо ж хтось продасть свою дочку в рабиню, не відійде так як відходять рабині.

Якщо не догодить її панові за якого вийшла, відпустить її. А чужому народові не дозволяється йому продати її, бо погордив нею.

Якщо ж заручив її синові, вчинить з нею за правилами дочок.

Якщо ж візьме собі іншу, не позбавить її потрібного і одежі і спілкування.

Якщо ж цих трьох не вчинить її, вийде без грошей задармо.

А якщо хтось когось ударить і помре, хай помре смертю.

А тому, що не хотів, але Бог передав його в руки, дам тобі місце, куди втече вбивця туди.

Якщо ж хто стежить, щоб підступно убити свого ближнього, і прибіжить, заберуть його від мого жертівника, щоб убити.

Хто бє свого батька чи свою матір, хай помре смертю.

Хто проклинає свого батька чи свою матір хай помре смертю.

Якщо хтось украде когось з ізраїльських синів, і заволодівши ним, продасть, і знайдеться в нього, хай помре смертю.

Якщо ж сперечаються два чоловіки, і вдарить хто ближнього каменем чи пястуком і не помре, а ляже на ліжко,

якщо чоловік, вставши, вийде з палицею надвір, той, що вдарив буде невинним. Лише заплатить за втрату його праці і лікування.

Якщо ж хто вдарить свого раба чи свою рабиню палицею, і помре від його руки, хай буде покараний карою.

Якщо ж проживе один день чи два, не буде покараний, бо це його гроші.

Якщо ж бються два чоловіки і вдарять вагітну жінку, і втратить свою дитину, що не вповні сформована, заплатить кару, таку яку накладе чоловік жінки, дасть з оцінкою.

Якщо ж вповні сформована буде (дитина), дасть душу за душу,

око за око, руку за руку, зуб за зуб, ногу за ногу,

опік за опік, рану за рану, синець за синця.

Якщо ж хто вибє око свого раба чи око своєї рабині, і осліпне, свобідними відішле їх задля їхнього ока.

Якщо ж вибє зуб раба або зуб своєї рабині, свобідними відішле їх задля їхнього зуба.

Якщо ж віл рогами поколе чоловіка чи жінку, і помре, камінням закаменують вола, і не їстиметься його мясо; а пан вола буде невинним.

Якщо ж віл рогами коле перед учора і перед третим (днем), і засвідчать його панові, і не усунув його, а рогами поколе чоловіка чи жінку, хай віл буде побитий камінням, і його пан хай помре.

Якщо ж викуп накладуть на нього, дасть викуп за свою душу, що лиш на нього накладуть.

Якщо ж рогами поколе сина чи дочку, зроблять з ним за цим приписом.

Якщо ж віл поколе рогами раба чи рабиню, дасть їхньому панові тридцять дідрахм срібла, і закаменують вола.

Якщо ж хто відкриє яму, чи викопає яму і її не закриє, і впаде туди теля чи осел,

пан ями заплатить. Дасть срібло їхньому панові, а те, що згинуло, його буде.

Якщо ж чийсь віл рогами поколе сусіднього вола, і помре, продадуть живого вола і розділять його ціну, і поділять вола, що згинув.

Якщо ж відомо, що віл коле рогами перед учора і перед третим днем, і засвідчили його панові і не усунув його, він віддасть вола за вола, а мертвий йому буде.

Якщо ж хто вкраде теля чи вівцю і їх заріже чи продасть, віддасть за теля пять телят і за вівцю чотири вівці.

Російський синодальний переклад

И вот законы, которые ты объявишь им:

если купишь раба Еврея, пусть он работает [тебе] шесть лет, а в седьмой [год] пусть выйдет на волю даром;

если он пришел один, пусть один и выйдет; а если он женатый, пусть выйдет с ним и жена его;

если же господин его дал ему жену и она родила ему сынов, или дочерей, то жена и дети ее пусть останутся у господина ее, а он выйдет один;

но если раб скажет: люблю господина моего, жену мою и детей моих, не пойду на волю, --

то пусть господин его приведет его пред богов и поставит его к двери, или к косяку, и проколет ему господин его ухо шилом, и он останется рабом его вечно.

Если кто продаст дочь свою в рабыни, то она не может выйти, как выходят рабы;

если она не угодна господину своему и он не обручит ее, пусть позволит выкупить ее; а чужому народу продать ее [господин] не властен, когда сам пренебрег ее;

если он обручит ее сыну своему, пусть поступит с нею по праву дочерей;

если же другую возьмет за него, то она не должна лишаться пищи, одежды и супружеского сожития;

а если он сих трех вещей не сделает для нее, пусть она отойдет даром, без выкупа.

Кто ударит человека так, что он умрет, да будет предан смерти;

но если кто не злоумышлял, а Бог попустил ему попасть под руки его, то Я назначу у тебя место, куда убежать [убийце];

а если кто с намерением умертвит ближнего коварно [и прибежит к жертвеннику], то и от жертвенника Моего бери его на смерть.

Кто ударит отца своего, или свою мать, того должно предать смерти.

Кто украдет человека [из сынов Израилевых] и [поработив его] продаст его, или найдется он в руках у него, то должно предать его смерти.

Кто злословит отца своего, или свою мать, того должно предать смерти.

Когда ссорятся [двое], и один человек ударит другого камнем, или кулаком, и тот не умрет, но сляжет в постель,

то, если он встанет и будет выходить из дома с помощью палки, ударивший [его] не будет повинен смерти; только пусть заплатит за остановку в его работе и даст на лечение его.

А если кто ударит раба своего, или служанку свою палкою, и они умрут под рукою его, то он должен быть наказан;

но если они день или два дня переживут, то не должно наказывать его, ибо это его серебро.

Когда дерутся люди, и ударят беременную женщину, и она выкинет, но не будет другого вреда, то взять с виновного пеню, какую наложит на него муж той женщины, и он должен заплатить оную при посредниках;

а если будет вред, то отдай душу за душу,

глаз за глаз, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу,

обожжение за обожжение, рану за рану, ушиб за ушиб.

Если кто раба своего ударит в глаз, или служанку свою в глаз, и повредит его, пусть отпустит их на волю за глаз;

и если выбьет зуб рабу своему, или рабе своей, пусть отпустит их на волю за зуб.

Если вол забодает мужчину или женщину до смерти, то вола побить камнями и мяса его не есть; а хозяин вола не виноват;

но если вол бодлив был и вчера и третьего дня, и хозяин его, быв извещен о сем, не стерег его, а он убил мужчину или женщину, то вола побить камнями, и хозяина его предать смерти;

если на него наложен будет выкуп, пусть даст выкуп за душу свою, какой наложен будет на него.

Сына ли забодает, дочь ли забодает, -- по сему же закону поступать с ним.

Если вол забодает раба или рабу, то господину их заплатить тридцать сиклей серебра, а вола побить камнями.

Если кто раскроет яму, или если выкопает яму и не покроет ее, и упадет в нее вол или осел,

то хозяин ямы должен заплатить, отдать серебро хозяину их, а труп будет его.

Если чей-нибудь вол забодает до смерти вола у соседа его, пусть продадут живого вола и разделят пополам цену его; также и убитого пусть разделят пополам;

а если известно было, что вол бодлив был и вчера и третьего дня, но хозяин его [быв извещен о сем] не стерег его, то должен он заплатить вола за вола, а убитый будет его.

(22-1) Если кто украдет вола или овцу и заколет или продаст, то пять волов заплатит за вола и четыре овцы за овцу.