9

Переклади Біблії

Переклад Хоменка

Сказав Господь Мойсеєві: "Піди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені;

бо, як не схочеш відпустити людей моїх і далі задержуватимеш їх,

то рука Господня вдарить вельми тяжким мором на твою скотину на полях, на коней, на ослів, на верблюдів, на волів і на овець.

Та Господь розрізнить ізраїльський скот від скоту єгипетського: зо всього, що належить синам Ізраїля, ніщо не згине."

І призначив Господь реченець, кажучи: "Узавтра Господь виконає на землі це слово."

Другого дня Господь сповнив слово, й згинув увесь єгипетський скот; між скотом же синів Ізраїля не впало ні одне.

Послав фараон (довідатись), та ось між скотом синів Ізраїля не впало ані однісіньке. Та закам'яніло серце фараона і не відпустив людей.

Господь сказав Мойсеєві й Аронові: "Понабирайте собі повні жмені сажі з печі, й нехай Мойсей сипле нею перед фараоном проти неба.

І вона стане тонким пилом по всій землі Єгипетській, і по всій землі Єгипетській на людях і на скотині понариває чиряки, що зопукляться гноїстими пухирями."

Набравши сажі з печі, стали вони перед фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба, і понаривали чиряки на людях і скоті та прорвались гнійними пухирями.

Чаклуни ж не могли з'явитись перед Мойсеем через чиряки; бо обкинуло чиряками і чаклунів і всіх єгиптян.

І закам'янив Господь серце у фараона, і він не послухав їх, як і передсказав був Господь Мойсеєві.

Господь сказав Мойсеєві: "Встань рано-вранці та й ставсь перед фараоном і скажи йому: Так каже Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені.

Бо цього разу пошлю всі мої кари на тебе, на слуг твоїх і на народ твій, щоб ти пізнав, що нема нікого, як я, на всій землі.

Бо вже тепер простягти б тільки руку мою, щоб вдарити тебе й народ твій мором, так і щез би ти з землі.

Та тільки на те й пощадив я тебе, щоб показати тобі потугу мою, і щоб ім'я моє проповідувано по всій землі.

Чи ж іще виноситимешся над моїм народом і не відпустиш його?

Ось узавтра в цю пору я спущу страшний град, якого ще в Єгипті не було з того дня, як він постав, аж посьогодні.

Тож скоренько пошли захистити твій скот і все, що в тебе в полі; бо на всяку людину та скотину, що знайдеться на дворі й не повернеться до дому, вдарить град, і воно погибне."

Хто зо слуг фараонових злякався слова Господнього, той звелів своїм рабам утікати зо скотом під піддашшя.

А хто не взяв собі до серця слова Господнього, той лишив рабів своїх і скот на полі.

Господь сказав Мойсеєві: "Простягни руку свою до неба, і нехай гряне град по всій землі Єгипетській, і на людей і на скот, і на всяку польову рослину в Єгипетській землі."

Простяг Мойсей палицю свою до неба, і спустив Господь громи та град, і впав огонь на землю, і сипав Господь градом по землі Єгипетській.

І вдарив град з блискавицями такий страшенний, що не було такого в цілім Єгипті з того часу, як люди замешкали в ньому.

І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, людину й скотину, і всю польову рослинність побив град, і всі дерева на полях град потрощив.

Тільки в Гошен-землі, де проживали сини Ізраїля, не було граду.

І послав фараон по Мойсея та Арона і промовив до них: "Цим разом я згрішив; Господь правий, я ж і народ мій винні.

Моліться до Господа; досить уже тієї страшної громовиці й градобою, я відпущу вас, не мусите вже довше зоставатись."

І відказав йому Мойсей: "Як тільки вийду з міста, здійму руки мої до Господа, і вщухне громовиця, і град перестане бити, щоб ти зрозумів, що Господня є земля.

Та знаю, що ні ти, ні слуги двірські твої, не боїтесь ще Господа Бога."

Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь колосився, а льон був у цвіті.

Пшениця ж і жито не були побиті, бо ще не посходили.

Вийшов Мойсей від фараона з міста й зняв руки свої до Господа; і вщухли громи та градобій, і дощова злива над землею.

Як же побачив фараон, що перестали і злива, і град, і громи, взяв і далі грішити, і закаменив своє серце, він і слуги його.

І стало твердим серце у фараона, і не відпустив він синів Ізраїля, як і був передсказав Господь Мойсеєві.

Переклад Огієнка

І сказав Господь до Мойсея: Увійди до фараона, і говори до нього: Так сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

Бо коли ти відмовишся відпустити, і будеш держати їх ще,

то ось Господня рука буде на худобі твоїй, що на полі, на конях, на ослах, на верблюдах, на худобі великій і дрібній, моровиця дуже тяжка.

І відділить Господь між худобою Ізраїля й між худобою Єгипту, і не загине нічого зо всього, що належить Ізраїлевим синам.

І призначив Господь усталений час, кажучи: Узавтра Господь зробить цю річ у цім краї.

І зробив Господь ту річ назавтра, і вигинула вся єгипетська худоба, а з худоби Ізраїлевих синів не згинуло ані одне.

І послав фараон довідатись, а ось не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І стало фараонове серце запеклим, і не відпустив він народу того!

І сказав Господь до Мойсея й до Аарона: Візьміть собі повні ваші жмені сажі з печі, і нехай Мойсей кине її до неба на очах фараонових.

І стане вона курявою над усією єгипетською землею, а на людині й скотині стане гнояками, що кинуться прищами в усьому єгипетському краї.

І набрали вони сажі з печі, та й стали перед фараоновим лицем. І кинув її Мойсей до неба, і стали прищуваті гнояки, що кинулися на людині й на скотині.

А чарівники не могли стати перед Мойсеєм через гнояки, бо гнояк той був на чарівниках і на всіх єгиптянах.

І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не послухався їх, як говорив був Господь до Мойсея.

І сказав Господь до Мойсея: Устань рано вранці, і стань перед лицем фараоновим та й скажи йому: Отак сказав Господь, Бог євреїв: Відпусти Мій народ, і нехай вони служать Мені!

Бо цим разом Я пошлю всі урази Мої на серце твоє, і на рабів твоїх, і на народ твій, щоб ти знав, що немає на всій землі Такого, як Я!

Бо тепер, коли б Я простягнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, і ти був би вигублений із землі.

Але Я для того залишив тебе, щоб показати тобі Мою силу, і щоб оповідали про Ймення Моє по всій землі.

Ти ще опираєшся проти народу Мого, щоб їх не відпустити.

Ось Я взавтра, цього саме часу, зішлю дощем тяженний град, що такого, як він, не бувало в Єгипті від дня його заложення аж до сьогодні.

А тепер пошли, позаганяй худобу свою та все, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде застукана в полі, і не буде забрана додому, то зійде на них град, і вони повмирають!

Хто з фараонових рабів боявся Господнього слова, той зігнав своїх рабів та свою худобу до домів.

А хто не звернув свого серця до слова Господнього, той позалишав рабів своїх та худобу свою на полі.

І сказав Господь до Мойсея: Простягни свою руку до неба, і нехай буде град у всьому єгипетському краї на людину, і на худобу, і на всю польову траву в єгипетській землі!

І простяг Мойсей палицю свою до неба, і Господь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, і Господь дощив градом на єгипетську землю.

І був град, і огонь горів посеред тяженного граду, що не бувало такого, як він, у всім єгипетськім краї, відколи він став був народом.

І повибивав той град у всім єгипетськім краї все, що на полі, від людини аж до худоби! І всю польову рослинність побив той град, а кожне польове дерево поламав!

Тільки в землі Ґошен, де жили Ізраїлеві сини, не було граду.

І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: Згрішив я тим разом! Господь справедливий, а я та народ мій несправедливі!

Благайте Господа, і досить бути Божим громам та градові! А я відпущу вас, і ви більше не залишитеся...

І сказав до нього Мойсей: Як вийду я з міста, то простягну руки свої до Господа, громи перестануть, а граду вже не буде, щоб ти знав, що Господня ця земля!

А ти й раби твої, знаю я, що ви ще не боїтеся перед лицем Господа Бога!

А льон та ячмінь був побитий, бо ячмінь дозрівав, а льон цвів.

А пшениця та жито не були вибиті, бо пізні вони.

І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перестали громи та град, а дощ не лив на землю.

І побачив фараон, що перестав дощ, і град та громи, та й далі грішив. І чинив він запеклим своє серце, він та раби його.

І стало запеклим фараонове серце, і він не відпустив Ізраїлевих синів, як говорив був Господь через Мойсея.

Переклад Куліша

І рече Господь Мойсейові: Увійди до Фараона, та промов до його: Тако глаголе Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.

Коли ж не схочеш одпустити людей моїх, і все таки вдержувати меш їх,

Се рука Господня вдарить на твою скотину в полях, на конї, на осли, на верблюди, на воли і на вівцї повітрєм тяжким вельми.

І сотворю я инше того часу між скотом Ізраїльським і скотом Египецьким, і не паде з усього скоту Ізраїльського нї одно.

І призначив Господь речінець, глаголючи: Завтра вчинить Господь сю річ в країні.

І вчинив Господь сю річ назавтра враньцї, і полїг увесь Египецький скот; між скотом же в синів Ізрайлевих не пало нї одно.

І послав Фараон, аж ось між усїм скотом у синів Ізрайлевих не пало нї одно. Та запекле було серце в Фараона, і не одпустив людей.

І рече Господь Мойсейові й Аронові: Понабирайте ви повні жменї сажі з печі, і нехай нею сипне проти неба Мойсей перед віччу Фараона й дворян його.

І постане вона по всїй землї Египецькій порохом і понариває на людях і на скотинї чираки, що від гною прорвуться по всїй землї Египецькій.

І набравши сажі з печі стали перед Фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба; і понаривало чиряки струпи на людинї й на скотинї.

І не здолїли чарівники стати перед Мойсейом через чиряки; обкинуло бо чиряками чарівників і всїх Египтян.

Та закаменив Господь серце в Фараона, і не послухав їх, як і глаголав Господь Мойсейові.

І рече Господь Мойсейові: Устань рано враньцї, та й стань перед Фараоном і промов до його: Так каже Господь, Бог Єврейський: Відпусти люде мої послужити менї.

Сего бо разу нашлю всї муки мої на серце твоє, і дворян твоїх, і людей твоїх, щоб ти знав, що нема нїкого як я на всїй землї.

Нинї бо простягти б тільки руку мою, щоб ударити й тебе й люде твої повітрєм, так і зник би єси з землї.

Та тільки про те щадив тебе, щоб на тобі показати потугу мою, і щоб імя моє проповідано по всїй землї.

Чи ще ж нести мешся високо проти людей моїх, що не відпустиш їх?

Се дощувати му сієї доби завтра страшенним грядом, що такого не було в Египтї з того дня, як сотворено його, та й по сей день.

Оце ж посилай, та позбирай увесь твій скот і все, що в тебе в полї. На всяку бо скотину й людину, що знайдеться в полї і не вернуться додому, вдарить гряд, і погинуть.

Хто злякався слова Господнього зміж дворян Фараонових, той звелїв своїм рабам втїкати з усїєю скотиною до домівок своїх.

А хто не нахилив серця свого до слова Господнього, той покинув свої раби й скотину на полях.

І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою до неба і вдарить гряд по всїй землї Египецькій і на людину, і на скотину, і на всяку траву на землї.

І простяг Мойсей жезло своє до неба, і дав Господь громи та гряд, і пійшов огонь по землї, і дощував Господь грядом по всїй землї Египецькій.

І вдарив гряд, і запалав огонь із грядом; гряд же був тяжко великий, що й не було такого в Египтї з того часу, як постали люде в йому.

І побило грядом по всїй землї Египецькій усе, що було в полї, й людину й скотину, й всяку траву в полї побило грядом, і всї дерева на полях потрощив гряд.

Тільки в Гозен землї, де були сини Ізрайлеві, не було гряду.

І послав Фараон по Мойсея та по Арона, та й промовив до них: Провинив тепер я. Господь праведен, я ж і люде мої ледачі.

Ублагайте Господа, щоб не було страшенного гуркотання та гряду; я ж відпущу вас, і більше не гаяти метесь тутеньки.

І каже йому Мойсей: Скоро вийду з городу, здійму руки мої до Господа, і громи втихнуть, і гряду з дощем не буде вже, щоб зрозумів єси, що земля Господня.

Ти ж і дворяне твої, знаю, що не вбоялись іще Господа.

А лен і ячмінь побиті, бо ячмінь колосився, а лен завязувався.

Пшениця ж і жито не побиті; бо ще не дорослї.

І вийшов Мойсей із городу і простяг руки свої до Господа; і перестали громи і гряд, і дощ вже не лив на землю.

Як же побачив Фараон, що перестав дощ і гряд і громи, став согрішати ще, та й закаменив запекле серце своє він і дворяне його.

І закаменїло запекле серце Фараонове, і не одпустив синів Ізрайлевих, як і глаголав Господь Мойсейові.

Переклад УБТ Турконяка

Сказав же Господь до Мойсея: Ввійди до Фараона і скажеш йому: Так каже Господь Бог єврейський: Відішли мій нарід, щоб мені послужив;

якщо ж, отже, не хочеш відіслати мій нарід, але ще його задержиш,

ось господня рука буде на твоїй худобі що в рівнинах, і на конях і на ослах і на верблюдах і скоті і вівцях, дуже велика смерть.

І чудну різницю зроблю я в тім часі між скотиною єгиптян і між скотиною синів Ізраїля. Не згине з усіх згаданих (те, що належить) синам Ізраїля.

І назначив Бог час, кажучи: Вранці виконає Господь це слово на землі.

І зробив Господь це слово вранці, і вибив ввесь скот єгиптян, а з скота синів Ізраїля не згинуло нічого.

А як побачив Фараон, що з скотини синів Ізраїля не згинуло нічого, затвердло серце Фараона, і не відіслав нарід.

Сказав же Господь до Мойсея і Аарона, кажучи: Візьміть собі повні руки попелу з печі, і посипле Мойсей до неба перед Фараоном і перед його слугами,

і хай стане порохом по всій єгипетскій землі і будуть на людях і на худобі струпи, болячки, що виходять на людях і на слугах і в усій єгипетскій землі.

І він взяв попіл з печі перед Фараоном і висипав його Мойсей до неба, і став струпами, болячками, що виходять на людях і на скотині.

І не могли чародії стояти перед Мойсеєм через струпи. Були бо струпи на чародіях і в усій єгипетскій землі.

Твердим же зробив Господь серце Фараона, і не вислухав їх, так як приказав Господь. Мойсеєві.

Сказав же Господь до Мойсея: Встань вранці і стань перед Фараоном і скажеш до нього: Так говорить Господь Бог євреїв: Відішли мій нарід, щоб мені послужили.

Бо в цьому часі я посилаю всі мої кари в серце твоє і твоїх слуг і твого народу, щоб знав ти, що немає іншого як Я в усій землі.

Бо тепер, піднявши руку, вдарю тебе і твій нарід смертю, і знищений будеш з землі.

І задля цього збережений був ти, щоб виказав Я на тобі мою силу, і щоб розголошене було моє імя по всій землі.

Отже, ти ще намагаєшся не відіслати мій нарід.

Ось Я пошлю в цю годину завтра дуже великий град, такий якого не було в Єгипті від того дня, коли його створено, до цього дня.

Тепер, отже, поспішися зібрати твою скотину, і те з твого, що на рівнині. Бо всі люди і скотина, яка знайдеться на рівнині, і не ввійде до хати, а впаде на них град, помре.

Хто з рабів Фараона боявся господнього слова, ввів свою скотину до хат.

А хто не зважав умом на господнє слово, оставив скотину на рівнині.

Сказав же Господь до Мойсея: Простягни твою руку до неба, і буде град по всій єгипетській землі, на людей і скотину і на всю рослинність, що на землі.

Простягнув же Мойсей руку до неба, і Господь дав громи і град, і огонь пробігав по землі, і післав Господь град на всю єгипетську землю.

Був же град і горіючий огонь серед граду. А був дуже, дуже великий град, такий якого не було в Єгипті від коли був нарід у ньому.

Побив же град в усій єгипетській землі від людини до скотини, і побив град всю рослинність, що на рівнині, і всі дерева, що на рівнинах знищив град.

Граду не було тільки в землі Ґесем, де були сини Ізраїля.

Післaвши ж, Фараон покликав Мойсея й Аарона і сказав їм: Згрішив я тепер. Господь справедливий, я ж і мій нарід неправедні.

Помоліться, отже, за мене до Господа, і хай припиняться божі громи і град і огонь; і відішлю вас, і не останетесь.

Сказав же йому Мойсей: Як лиш вийду з міста, підніму мої руки до Господа, і громи перестануть, і більше не буде граду і дощу, щоб ти пізнав, що господня земля.

І ти і твої раби, знаю, що ще не побоялися ви Господа.

Льон же і ячмінь були побиті, бо ячмінь колосився а льон цвив.

Пшениця ж і жито не були побиті, бо були пізні.

Вийшов же Мойсей поза місто від Фараона, і підняв руки до Господа, і спинилися громи і град, і дощ більше не падав на землю.

Побачивши ж Фараон, що перестав дощ і град і громи, додав грішити, і твердим зробив серце своє і своїх слуг.

І ствердло серце Фараона, і не відіслав синів Ізраїля, так як сказав Господь Мойсеєві.

Російський синодальний переклад

И сказал Господь Моисею: пойди к фараону и скажи ему: так говорит Господь, Бог Евреев: отпусти народ Мой, чтобы он совершил Мне служение;

ибо если ты не захочешь отпустить и еще будешь удерживать его,

то вот, рука Господня будет на скоте твоем, который в поле, на конях, на ослах, на верблюдах, на волах и овцах: будет моровая язва весьма тяжкая;

и разделит Господь между скотом Израильским и скотом Египетским, и из всего скота сынов Израилевых не умрет ничего.

И назначил Господь время, сказав: завтра сделает это Господь в земле сей.

И сделал это Господь на другой день, и вымер весь скот Египетский; из скота же сынов Израилевых не умерло ничего.

Фараон послал узнать, и вот, из скота Израилевых не умерло ничего. Но сердце фараоново ожесточилось, и он не отпустил народа.

И сказал Господь Моисею и Аарону: возьмите по полной горсти пепла из печи, и пусть бросит его Моисей к небу в глазах фараона;

и поднимется пыль по всей земле Египетской, и будет на людях и на скоте воспаление с нарывами, во всей земле Египетской.

Они взяли пепла из печи и предстали пред лице фараона. Моисей бросил его к небу, и сделалось воспаление с нарывами на людях и на скоте.

И не могли волхвы устоять пред Моисеем по причине воспаления, потому что воспаление было на волхвах и на всех Египтянах.

Но Господь ожесточил сердце фараона, и он не послушал их, как и говорил Господь Моисею.

И сказал Господь Моисею: завтра встань рано и явись пред лице фараона, и скажи ему: так говорит Господь, Бог Евреев: отпусти народ Мой, чтобы он совершил Мне служение;

ибо в этот раз Я пошлю все язвы Мои в сердце твое, и на рабов твоих, и на народ твой, дабы ты узнал, что нет подобного Мне на всей земле;

так как Я простер руку Мою, то поразил бы тебя и народ твой язвою, и ты истреблен был бы с земли:

но для того Я сохранил тебя, чтобы показать на тебе силу Мою, и чтобы возвещено было имя Мое по всей земле;

ты еще противостоишь народу Моему, чтобы не отпускать его, -

вот, Я пошлю завтра, в это самое время, град весьма сильный, которому подобного не было в Египте со дня основания его доныне;

итак пошли собрать стада твои и все, что есть у тебя в поле: на всех людей и скот, которые останутся в поле и не соберутся в домы, падет град, и они умрут.

Те из рабов фараоновых, которые убоялись слова Господня, поспешно собрали рабов своих и стада свои в домы;

а кто не обратил сердца своего к слову Господню, тот оставил рабов своих и стада свои в поле.

И сказал Господь Моисею: простри руку твою к небу, и падет град на всю землю Египетскую, на людей, на скот и на всю траву полевую в земле Египетской.

И простер Моисей жезл свой к небу, и Господь произвел гром и град, и огонь разливался по земле; и послал Господь град на землю Египетскую;

и был град и огонь между градом, град весьма сильный, какого не было во всей земле Египетской со времени населения ее.

И побил град по всей земле Египетской все, что было в поле, от человека до скота, и всю траву полевую побил град, и все деревья в поле поломал;

только в земле Гесем, где жили сыны Израилевы, не было града.

И послал фараон, и призвал Моисея и Аарона, и сказал им: на этот раз я согрешил; Господь праведен, а я и народ мой виновны;

помолитесь Господу: пусть перестанут громы Божии и град; и отпущу вас и не буду более удерживать.

Моисей сказал ему: как скоро я выйду из города, простру руки мои к Господу; громы перестанут, и града более не будет, дабы ты узнал, что Господня земля;

но я знаю, что ты и рабы твои еще не убоитесь Господа Бога.

Лен и ячмень были побиты, потому что ячмень выколосился, а лен осеменился;

а пшеница и полба не побиты, потому что они были поздние.

И вышел Моисей от фараона из города и простер руки свои к Господу, и прекратились гром и град, и дождь перестал литься на землю.

И увидел фараон, что перестал дождь и град и гром, и продолжал грешить, и отягчил сердце свое сам и рабы его.

И ожесточилось сердце фараона, и он не отпустил сынов Израилевых, как и говорил Господь чрез Моисея.