Отож Йосиф пішов і повідомив фараона: "Мій батько", каже, "і мої брати зо своїми вівцями й зо своїм товаром та зо всім, що мають, прибули з Ханаан-краю, і ось вони в Гошен-землі."
Та й узяв він п'ятьох чоловіків з-поміж своїх братів і появив їх фараонові.
А фараон спитав його братів: "Коло чого ж ви пораєтеся?" Вони й відповіли фараонові: "Скотарі - раби твої, так ми, як і наші батьки."
Далі вони кажуть до фараона: "Ми прийшли побути в цьому краю, бо немає пасовиська вівцям твоїх рабів, тяжкий бо голод у Ханаан-краю. Тож дозволь рабам твоїм оселитися в Гошен-землі."
На те сказав фараон до Йосифа: "Твій батько і твої брати прибули до тебе.
Єгипетська країна перед тобою. На найліпшій землі осели батька твого і твоїх братів. Нехай оселяться в Гошен-землі. А як знаєш, що між ними є які здібні люди, то настанови їх наглядачами над моїми стадами."
Тоді привів Йосиф Якова, свого батька, і появив його фараонові, та й Яків привітав фараона.
Фараон же спитав Якова: "Скільки років життя твого?"
А Яків відповів фараонові: "Час кочування мого - сто тридцять років. Мало їх і важкі були вони - роки мого життя; не досягли вони числа літ моїх батьків."
І знову благословив Яків фараона та й відійшов з-перед фараонового обличчя.
Та й так Йосиф оселив свого батька і своїх братів і дав їм посілість в Єгипетській країні, в найкращій околиці, в землі Рамсес, як повелів був фараон.
Наділив Йосиф і хлібом свого батька й своїх братів і всю родину свого батька, відповідно до числа людей.
В усій країні не було хліба, бо настав вельми тяжкий голод, так що й Єгипетська країна й Ханаан-край умлівали від голоднечі.
Йосиф же зібрав усі гроші, які були в Єгипетській країні та в Ханаан-краю за збіжжя, що його купували люди, й заніс ті гроші в палату фараона.
Коли гроші були вже витрачені в Єгипетській країні й у Ханаан-краю, тоді прийшли всі єгиптяни до Йосифа та й кажуть: "Дай нам хліба! Чого це ми маємо вмирати перед тобою? Скінчились бо наші гроші."
А Йосиф каже: "Приженіть вашу худобу, і я дам вам хліба за вашу худобу, коли не стало грошей."
І вони стали приганяти до Йосифа свою худобу, а він давав їм хліб за коней, овець, волів та за ослів, і так прохарчовував їх хлібом за всю їхню худобу в тому році.
Коли ж минув рік, вони прийшли до нього наступного року та й кажуть йому: "Не будемо таїти від нашого владики, що й грошам кінець і скотина наша в нашого володаря. Не зосталось для нашого владики вже аж нічого, як тільки наші тіла й наші землі.
Чого ж нам гинути перед очима в тебе, нам і землі нашій? Купуй нас і нашу землю за збіжжя, то й будемо ми й наша земля фараонові підневільними. Дай тільки нам насіння на засів, і будемо ми жити, не помремо, та й земля наша не спустошиться."
Тож закупив Йосиф для фараона всю Єгипетську землю, бо кожний з єгиптян продали своє поле фараонові, тому що притиснув їх голод. Отак уся земля стала фараоновою.
А людей переселив у міста від одного до другого кінця Єгипту.
Тільки землі жерців він не закупив, бо жерці мали приділ від фараона й живилися з того свого приділу, що його давав їм фараон; тому то вони й не продали своєї землі.
Тоді Йосиф сказав народові: "Оце купив я нині вас і вашу землю для фараона. Ось вам насіння: засівайте землю;
а під час збору п'ятину будете давати фараонові, чотири ж частини будуть для вас на засів поля та на прожиток, вам і родинам вашим."
А вони відповіли: "Ти врятував життя нам! Ми знайшли ласку в очах нашого владики; будемо рабами фараонові."
Отож установив Йосиф такий закон на землю в Єгипті, який має силу й досі: п'ятину прибутків давати фараонові, тільки земля жерців не стала фараоновою.
Отже ізраїльтяни осілися в Єгипетській країні, в землі Гошен. Вони придбали там посілості, були плідні і множилися вельми.
Яків прожив ще в Єгипетській країні сімнадцять років, віку ж його життя було сто сорок і сім років.
А коли прийшов час Ізраїлеві вмирати, то прикликав він свого сина Йосифа й каже до нього: "Як я знайшов ласку в твоїх очах, поклади, будь ласка, твою руку під моє стегно та приречи вчинити мені ласку й вірність: не ховай мене в Єгипті;
бо хочу лежати з моїми батьками. Ти винесеш мене з Єгипту й поховаєш у їхній гробниці." Він же відповів: "Зроблю по твоєму слову!"
Тоді Яків каже: "Клянись мені!" І той поклявся йому. Тоді приклонивсь Ізраїль до узголов'я свого ліжка.
І прийшов Йосип, і розповів фараонові та й сказав: Мій батько, і брати мої, і їхні отари, і худоба їх, і все їхнє прибули з ханаанського Краю. І ось вони в країні Гошен.
І взяв він із своїх братів п'ятеро чоловіка, та й поставив їх перед лицем фараоновим.
І сказав фараон до братів його: Яке ваше зайняття? А вони відказали фараонові: Пастухи отари раби твої, і ми, і наші батьки.
І сказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї цім, нема бо паші для отари, що є в рабів твоїх, бо в ханаанському Краї тяжкий голод. А тепер нехай же осядуть раби твої в країні Гошен.
І промовив фараон до Йосипа, говорячи: Батько твій та брати твої прибули до тебе.
Єгипетьський край він перед лицем твоїм. У найліпшім місці цього краю осади батька свого та братів своїх, нехай осядуть у країні ?ошен. А коли знаєш, і між ними є здатні люди, то зроби їх зверхниками моєї череди.
І привів Йосип батька свого Якова, та й поставив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагословив фараона.
І промовив фараон до Якова: Скільки днів часу життя твого?
А Яків сказав до фараона: Днів часу мандрівки моєї сто й тридцять літ. Короткі та лихі були дні часу життя мого, і не досягли вони днів часу життя батьків моїх у днях часу мандрівки їхньої.
І Яків поблагословив фараона, та й вийшов від обличчя фараонового.
І осадив Йосип батька свого та братів своїх, і дав їм володіння в єгипетській країні, у найкращім місці цієї землі у країні Рамесес, як наказав був фараон.
І постачав Йосип хліб для батька свого й братів своїх, та для всього дому свого батька відповідно до числа дітей.
А хліба не було в усім тім краї, бо голод став дуже тяжкий. І виснажився єгипетський край та Край ханаанський через той голод.
І зібрав Йосип усе срібло, що знаходилося в єгипетськім краї та в Краї ханаанськім, за поживу, що вони купували. І Йосип вніс те срібло до фараонового дому.
І вичерпалося срібло в краї єгипетськім та в Краї ханаанськім. І прибув увесь Єгипет до Йосипа, говорячи: Дай же нам хліба! Нащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалося срібло?
А Йосип сказав: Дайте свою худобу, а я дам вам за худобу вашу, коли вичерпалося срібло.
І вони припровадили худобу свою до Йосипа. І дав їм Йосип хліба за коні, і за отари, і за череди худоби, і за осли. І він того року постачав їм хліб за всю їхню худобу.
І скінчився той рік, і вони прибули до нього другого року, та й сказали йому: Не скажемо неправди перед паном своїм, що вичерпалося срібло, а череди здобутку в нашого пана. Нічого не зосталося перед нашим паном, хібащо наше тіло та наша земля!
Нащо ми маємо вмирати на очах твоїх, і ми, і наша земля? Купи нас та нашу землю за хліб, і будемо ми та наша земля рабами фараонові. А ти дай насіння, і будемо жити, і не помремо, а земля не опустіє...
І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився бо був голод між ними. І стала земля фараоновою.
А народ він перепроваджував його до міст від кінця границі Єгипту й аж до кінця її.
Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали своєї землі.
І сказав Йосип до народу: Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, і засійте землю.
А настануть жнива, то дасте п'яту частину фараонові, а чотири частині будуть вам на насіння для поля й на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу для ваших дітей.
А вони відказали: Ти нас удержав при житті. Нехай же знайдемо милість в очах свого пана, і станемо рабами фараонові.
А Йосип поклав це за постанову на єгипетську землю аж до сьогоднішнього дня: на п'яту частину для фараона. Сама тільки земля жерців не стала фараоновою.
І осів Ізраїль в єгипетськім краї в країні Гошен, і набули в нім володіння. І вони розродилися й сильно розмножилися.
І жив Яків в єгипетськім краї сімнадцять літ. І були дні Якова, літа життя його, сто літ і сорок і сім літ.
І наблизилися дні Ізраїля до смерти. І кликнув він до сина свого до Йосипа, та й промовив йому: Коли знайшов я милість в очах твоїх, поклади руку свою під стегно моє, і вчини зо мною милість та правду: Не поховай мене в Єгипті!
І ляжу я з батьками своїми, і ти винесеш мене з Єгипту, і поховаєш мене в їхньому гробі. А той відказав: Я вчиню за словом твоїм.
А Яків сказав: Присягни ж мені! І він присягнув йому. І вклонився Ізраїль на зголов'я постелі.
І прибув Йосиф і спосвістив Фараона й каже: Панотець мій і браттє моє, з вівцями й товариною й з усїм статком своїм, прибули із Канаан землї, і се вони в Госен землї.
Та й із браття свого взяв пятеро чоловіка, та й поставив їх перед Фараоном.
І промовив Фараон до браття Йосифового: Яке ремество ваше? Вони ж відказали Фараонові: Чабани, раби твої, ми й батьки наші змалку та й по сей день.
Мовляли вони й надто Фараонові: Перебувати в землї поприганялись; нема бо пасовища вівцям у рабів твоїх; опанував бо голод Канаан землю. Тепереньки ж благаємо, дозволь оселитись у Госен землї.
І промовив Фараон Йосифові: Отець твій і браттє твоє прибули до тебе. Се земля Египецька перед тобою. На щонайлуччій землї осели отця твого і браттє твоє.
Нехай селяться в Госен землї; і коли знаєш яких людей спосібних між ними, так настанови їх доглядниками над скотиною моєю.
І привів Йосиф отця свого, та й поставив його перед Фараоном. І благословив Яков Фараона.
І промовив Фараон до Якова: Скільки років життя твого?
І каже Яков Фараонові: Життя мого на сьвітї сто і трийцять лїт. Малі й важкі були лїта життя мого, не досягли до лїт життя отцїв моїх на сьвітї.
І благословивши Яков Фараона, вийшов зперед Фараона.
І поселив Йосиф панотця свого й браттє своє, і дав їм державу в землї Египецькій, на луччій землї, в Раємзес землї, як повелїв Фараон.
І надїляв Йосиф отця свого й браттє своє й усю родину хлїбом, по лїчбі дїтей.
Хлїба ж не стало по всїй землї, голод бо тяжкій був; омлївала й Египецька земля й Канаан земля з голоднечі.
І позбирав Йосиф усї гроші, які знайшлись у землї Египецькій і в Канаан землї, за хлїб, що куповали люде; і повносив Йосиф усї гроші в палати Фараонові.
І як повитрачувано всї гроші в землї Египецькій і в Канаан землї, поприходили тодї всї Египтяне до Йосифа говорючи: Дай нам хлїба! Чому бо вмірати нам перед віччу в тебе? Кінець бо вже нашим грошам.
І каже їм Йосиф: Так пригоньте скотину вашу, я й давати му вам хлїба за скотину, коли кінець вашій грошві.
І стали приганятись із скотом до Йосифа, і давав їм хлїба Йосиф за конї, й за вівцї, й за воли, і за осли; і прохарчував хлїбом їх за всю скотину їх у тому роцї.
І минув той год, і поприходили до його на другий год і мовляли до його: Не таїти мемо від пана добродїя нашого, що наші гроші повитрачувались, а наша скотина в нашого пана добродїя. Не зісталось перед віччу в пана добродїя нашого вже нїчого, як тільки тїло наше та земля наша.
Чи то ж нам гинути перед очима в тебе, і нам, і нашій землї? Купуй нас і землю нашу за хлїб, і будемо самі й земля наша рабами Фараонові. Давай нам тільки насїння на засїв, та й живі будемо, не помремо, і земля не спустїє.
І поскуплював Йосиф землю Египецьку Фараонові; попродали бо Египтяне землю свою Фараонові через те, що голод опанував їх. І земля стала Фараоновою.
А людей попереселяв він у городи з одного кінця Египту та й до другого.
Тільки землї сьвященників не поскуплював, одержали бо сьвященники свій пай од Фараона і жили з того паю, що давав їм Фараон; тим і не попродали вони землї своєї.
І каже Йосиф усїм Египтянам: Оце купив я вас і землю вашу Фараонові. От вам насїннє, возьміте і засївайте землю.
А з урожаю давати мете пятину Фараонові, чотирі ж пятини будуть вам на засїв землї, та про малечу вашу.
І казали: Вирятував єси нас од смертї; дай же нам ізнайти ласку в очу в тебе, пане добродїю, щоб нам бути рабами Фараонові.
І поставив їм Йосиф устав аж по сей день, пятину з землї давати Фараонові. Тілько земля сьвященників не зробилась Фараоновою.
І пробував Ізраїль у землї Египецькій, у Госен землї, і мали вони в їй наслїдню державу, і були плодющі й намножувались велико.
І пожив Яков у землї Египецькій сїмнайцять років, а було днїв Якового життя сто і сорок і сїм років.
І прийшла година Ізраїлеві вмерти. І прикликав сина свого Йосифа і каже йому: Коли знайшов я ласку в очах твоїх, підложи руку твою під стегно моє, що сотвориш надо мною милость і правду. Не ховай мене в Египтї!
Нї! хочу лежати з отцями моїми, і винесеш мене з Египту, та й поховаєш мене в гробовищі їх. Він же каже: Сотворю по слову твойму.
І каже: Кленись менї! І поклявсь йому: І приклонився Ізраїль на підголовку постелї своєї.
Прийшовши ж Йосиф, сповістив Фараонові, кажучи: Мій батько і мої брати і скот і їхні воли і все їхнє прийшло з ханаанської землі, і ось є в землі Ґесем.
А з своїх братів взяв пятьох мужів і поставив їх перед Фараоном.
І сказав Фараон братам Йосифа: Яка ваша праця? Вони ж сказали Фараонові: Раби твої пастухи овець, і ми, і наші батьки.
Сказали ж Фараонові: Ми прийшли жити в землі, бо немає пасовиська худобі твоїх рабів, бо голод заволодів в ханаанській землі. Тепер, отже, твої раби поселимося в землі Ґесем.
Сказав же Фараон Йосифові: Хай живуть в землі Ґесем; якщо ж знаєш, що є між ними сильні мужі, постав їх старшинами мого скоту. Прийшли ж до Єгипту до Йосифа Яків і його сини, і почув Фараон цар Єгипету. І сказав Фараон до Йосифа, кажучи: Твій батько і твої брати прийшли до тебе;
ось єгипетська земля перед тобою; посели твого батька і твоїх братів в найгарнішій землі.
Ввів же Йосиф свого батька Якова і поставив його перед Фараоном, і поблагословив Яків Фараона.
Сказав же Фараон Якову: Скільки літ днів твого життя?
І сказав Яків Фараонові: Дні літ мого життя, які живу, сто тридцять літ. Малі і погані були дні літ мого життя, не досягли днів літ життя моїх батьків, ті дні, які вони жили.
І Яків, поблагословивши Фараона, вийшов від нього.
І поселив Йосиф батька і своїх братів і дав їм посілість в єгипетській землі в найкращій землі, в землі Рамесси, так як заповів Фараон.
І вимірював Йосиф пшеницю батькові і своїм братам і всьому домові свого батька, пшеницю за числом осіб.
Пшениці ж не було в усій землі, бо голод дуже запанував. Гинула ж від голоду єгипетська земля і ханаанська земля.
Зібрав же Йосиф всі гроші, що знаходилися в єгипетскій землі і в ханаанскій землі за пшеницю, яку купували і їм вимірював, і вніс Йосиф всі гроші до дому Фараона.
І забракло грошей в єгипетскій землі і в ханаанскій землі. Пішли ж всі єгиптяни до Йосифа, кажучи: Дай нам хліби, і навіщо вмираємо перед тобою? Бо кінчилися наші гроші.
Сказав же їм Йосиф: Приведіть вашу скотину, і дам вам хліби за вашу скотину, якщо нестало грошей.
Привели ж скотину до Йосифа, і Йосиф дав їм хліби за коней і за овець і за волів і за ослів, і прогодував їх хлібами за всю їхню скотину в тому році.
Скінчився же той рік, і прийшли до нього в наступному році і сказали йому: Чи маємо загинути перед нашим паном? Бо якщо не стало грошей і маєтку і скотини перед тобою пане, і не остається нам нічого перед нашим паном хіба лиш власне тіло і наша земля.
Щоб отже ми не померли перед тобою і не запустіла земля, купи нас і нашу землю за хліби, і будемо ми і наша земля рабами Фараона. Дай насіння, щоб ми посіяли і жили і не померли, і не запустіла земля.
І вкупив Йосиф усю єгипетську землю Фараонові. Бо віддавали єгиптяни свою землю Фараонові, бо заволодів над ними голод. І стала земля фараоновою,
і нарід поставив себе в раби від кінців границі Єгипту до кінців,
тільки за вийнятком землі жерців; її не вкупив Йосиф, бо даром дав Фараон дар жерцям, і їли дар, який дав їм Фараон. Задля цього не віддали своєї землі.
Сказав же Йосиф всім єгиптянам: Ось я купив вас і вашу землю Фараонові; сьогодні візьміть собі насіння і сійте землю,
і дасть вона врожай, (і) дасьте пяту часть Фараонові, а чотири часті будуть вам самим на насіння для землі і для їжі вам і всім, що в ваших хатах.
І сказали: Ти нас спас, ми знайшли ласку перед нашим паном і будемо рабами Фараона.
І поклав їм Йосиф заповіт до сьогоднішнього дня в єгипетській землі: дати пяту часть Фараонові, за вийнятком самої землі жерців, вона не була фараоновою.
Поселився же Ізраїль в єгипетскій землі в землі Ґесем, і успадкували на ній і побільшились і дуже розмножились.
Пожив же Яків у єгипетскій землі сімнадцять літ. Були дні Якова літ його життя сто сорок сім літ.
Приближились же дні Ізраїлю померти, і він покликав свого сина Йосифа і сказав йому: Якщо знайшов я ласку перед тобою, поклади твою руку під моє стегно, і зробиш мені милосердя і правду, щоб не поховати мене в Єгипті,
але лежатиму з моїми батьками, і візьмеш мене з Єгипту і поховаєш мене в їхньому гробі. Він же сказав: Я зроблю за твоїми словами.
Сказав же: Покленися мені. І поклявся йому. І поклонився Ізраїль на кінець своєї палиці.
И пришел Иосиф и известил фараона и сказал: отец мой и братья мои, с мелким и крупным скотом своим и со всем, что у них, пришли из земли Ханаанской; и вот, они в земле Гесем.
И из братьев своих он взял пять человек и представил их фараону.
И сказал фараон братьям его: какое ваше занятие? Они сказали фараону: пастухи овец рабы твои, и мы и отцы наши.
И сказали они фараону: мы пришли пожить в этой земле, потому что нет пажити для скота рабов твоих, ибо в земле Ханаанской сильный голод; итак позволь поселиться рабам твоим в земле Гесем.
И сказал фараон Иосифу: отец твой и братья твои пришли к тебе;
земля Египетская пред тобою; на лучшем месте земли посели отца твоего и братьев твоих; пусть живут они в земле Гесем; и если знаешь, что между ними есть способные люди, поставь их смотрителями над моим скотом.
И привел Иосиф Иакова, отца своего, и представил его фараону; и благословил Иаков фараона.
Фараон сказал Иакову: сколько лет жизни твоей?
Иаков сказал фараону: дней странствования моего сто тридцать лет; малы и несчастны дни жизни моей и не достигли до лет жизни отцов моих во днях странствования их.
И благословил фараона Иаков и вышел от фараона.
И поселил Иосиф отца своего и братьев своих, и дал им владение в земле Египетской, в лучшей части земли, в земле Раамсес, как повелел фараон.
И снабжал Иосиф отца своего и братьев своих и весь дом отца своего хлебом, по потребностям каждого семейства.
И не было хлеба по всей земле, потому что голод весьма усилился, и изнурены были от голода земля Египетская и земля Ханаанская.
Иосиф собрал все серебро, какое было в земле Египетской и в земле Ханаанской, за хлеб, который покупали, и внес Иосиф серебро в дом фараонов.
И серебро истощилось в земле Египетской и в земле Ханаанской. Все Египтяне пришли к Иосифу и говорили: дай нам хлеба; зачем нам умирать пред тобою, потому что серебро вышло у нас?
Иосиф сказал: пригоняйте скот ваш, и я буду давать вам за скот ваш, если серебро вышло у вас.
И пригоняли они к Иосифу скот свой; и давал им Иосиф хлеб за лошадей, и за стада мелкого скота, и за стада крупного скота, и за ослов; и снабжал их хлебом в тот год за весь скот их.
И прошел этот год; и пришли к нему на другой год и сказали ему: не скроем от господина нашего, что серебро истощилось и стада скота нашего у господина нашего; ничего не осталось у нас пред господином нашим, кроме тел наших и земель наших;
для чего нам погибать в глазах твоих, и нам и землям нашим? купи нас и земли наши за хлеб, и мы с землями нашими будем рабами фараону, а ты дай нам семян, чтобы нам быть живыми и не умереть, и чтобы не опустела земля.
И купил Иосиф всю землю Египетскую для фараона, потому что продали Египтяне каждый свое поле, ибо голод одолевал их. И досталась земля фараону.
И народ сделал он рабами от одного конца Египта до другого.
Только земли жрецов не купил, ибо жрецам от фараона положен был участок, и они питались своим участком, который дал им фараон; посему и не продали земли своей.
И сказал Иосиф народу: вот, я купил теперь для фараона вас и землю вашу; вот вам семена, и засевайте землю;
когда будет жатва, давайте пятую часть фараону, а четыре части останутся вам на засеяние полей, на пропитание вам и тем, кто в домах ваших, и на пропитание детям вашим.
Они сказали: ты спас нам жизнь; да обретем милость в очах господина нашего и да будем рабами фараону.
И поставил Иосиф в закон земле Египетской, даже до сего дня: пятую часть давать фараону, исключая только землю жрецов, которая не принадлежала фараону.
И жил Израиль в земле Египетской, в земле Гесем, и владели они ею, и плодились, и весьма умножились.
И жил Иаков в земле Египетской семнадцать лет; и было дней Иакова, годов жизни его, сто сорок семь лет.
И пришло время Израилю умереть, и призвал он сына своего Иосифа и сказал ему: если я нашел благоволение в очах твоих, положи руку твою под стегно мое и клянись, что ты окажешь мне милость и правду, не похоронишь меня в Египте,
дабы мне лечь с отцами моими; вынесешь меня из Египта и похоронишь меня в их гробнице. Иосиф сказал: сделаю по слову твоему.
И сказал: клянись мне. И клялся ему. И поклонился Израиль на возглавие постели.