Раз вийшла Діна, дочка Лії, що її породила вона Яковові, подивитися на дочок країни.
Побачив її Сихем, син Хамора хіввія, князя того краю, вхопив її, ліг з нею й знасилував її.
І серце його прив'язалося до Діни, дочки Якова, і він покохав дівчину та й утішав її.
Каже Сихем до Хамора, свого батька: "візьми мені це дівча за жінку."
Довідавсь Яків, що Сихем збезчестив Діну, його дочку, однак, через те що сини його були з худобою в полі, він мовчав, поки вони не повернулись.
Хамор, батько Сихема, прийшов до Якова поговорити з ним.
Тим часом надійшли Яковові сини з поля. Коли зачули, що сталося, досада пойняла їх і запалали вони великим гнівом, що Сихем заподіяв безчестя супроти Ізраїля, лігши з дочкою Якова, а того ж не можна чинити.
Хамор став говорити з ним, кажучи: "Сихем - мій син, серце ж його закохалося в вашу дочку. Віддайте, будь ласка, її йому за жінку.
Та й своячтесь з нами: дочок ваших віддавайте нам і беріть собі наших.
Тоді ви житимете з нами. Бо країна перед вами (відкрита): осідайте, промишляйте, набувайте майна в ній."
А Сихем каже до її батька та братів: "Якби ж то я знайшов ласку в очах ваших! Я дам, що забажаєте від мене.
Накладіть на мене хоч яку високу ціну (посагу) і дарунки, - дам скільки скажете мені, тільки дайте мені дівча за жінку."
Сини ж Якова відповіли Сихемові й Хаморові, його батькові, говоривши нещиро, - він бо збезчестив Діну, їхню сестру.
Сказали вони до них: "Не можна нам зробити того - віддати сестру нашу необрізаному; це для нас ганьба.
Ми лиш тоді пристанемо на ваше, коли ви будете, як ми: обріжете в себе всіх чоловічої статі.
Тоді будемо видавати за вас наших дочок, а брати собі ваших дочок, і житимемо з вами та й станемо одним народом.
Коли ж ви не послухаєте нас і не обріжетеся, то ми заберемо нашу дочку й підемо геть."
Сподобалися їхні слова Хаморові та Сихемові, синові Хамора,
і юнак не завагався зробити те, бо був закоханий у дочку Якова. Був же він найбільше поважаний з усього дому свого батька.
Оттоді Хамор і Сихем, його син, прийшли до воріт свого міста й промовили до громадян ось так:
"Ці люди - прихильні нам. Нехай оселюються в країні і промишляють у ній; країна бо широка перед ними доволі. Дочок їх братимемо собі за жінок, а наших дочок віддаватимем за них.
Однак ті люди згоджуються осісти з нами й зробитися одним народом лише тоді, коли кожне чоловічої статі між нами буде обрізане, як вони самі.
Стада їхні, майно їхнє та всяка їхня скотина - хіба ж не наші вони? Пристаньмо тільки на їхню умову, і вони осядуться з нами."
І послухали Хамора та Сихема, його сина, всі, що вийшли до воріт свого міста, й пообрізувалось кожне чоловічої статі (принаймні ті, що вийшли до брами міста).
Було ж то на третій день, як вони розхворілись, тоді два сини Якова, Симеон та Леві, брати Діни, взяли кожен свого меча та й увійшли непомітно в місто й повбивали всіх мужчин.
Хамора та Сихема, його сина, стяли мечем та й забрали з Сихемового дому Діну й пішли геть.
Інші сини Якова напали на ранених і розграбували місто, бо збезчещено сестру їхню.
Овець їхніх, товар їхній, ослів їхніх і те, що було в місті та що було на полі, позабирали.
А все майно їхнє, усіх їхніх дітей та жінок їхніх побрали у бран та й розграбували все, що було по домах.
Тоді сказав Яків до Симеона й до Леві: "Горе навели ви на мене, ви вчинили мене ненависним для мешканців цього краю, ханаанян і перізіїв. Людей у мене мало, вони ж зберуться проти мене, нападуть на мене, і я загину; я і дім мій."
На те вони відповіли: "Хіба смів він поводитися з нашою сестрою як з повією?"
І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того краю.
І побачив її Сихем, син Гамора хівеянина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.
І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.
І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: Візьми те дівча за жінку для мене!
А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули вони.
І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.
І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.
А Гамор говорив з ними, кажучи: Син мій Сихем, запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!
І посвоячтеся з нами, дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.
І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім.
І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду милість у ваших очах, і що ви скажете мені я дам.
Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а я дам, як мені скажете, та тільки дайте мені дівчину за жінку!
І відповіли сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.
І сказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.
Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.
І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним народом.
А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й підемо.
І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.
І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.
І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:
Ці люди вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмімо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.
Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, коли в нас буде обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.
Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.
І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.
І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.
Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.
Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.
Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,
і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що де в домі було.
І сказав Яків до Симеона й до Левія: Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеянина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знищений я та мій дім.
А вони відказали: Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?
Вийшла ж Дина, дочка Леїна, що вродила Яковові, спізнатись із дочками тієї країни.
І побачив її Сихем, син Геммора, Евеяненка, князя тієї країни, та й взяв її, і лїг із нею, і насилував.
І прихилилась душа його до Дини, дочки Якова, і влюбив дївицю, й промовляв до неї прихильно.
Каже ж Сихем до Геммора, батька свого, говорючи: Возьми менї дївицю сю за жену.
Яков же чув, що збезчестив Гемморенко Дину дочку його, сини ж його та були з його скотиною в полї, і мовчав Яков аж покіль прийшли вони.
Вийшов же Геммор, отець Сихемів до Якова на поговорку з ним.
Сини ж Яковові поприходили з поля, і, почувши про се, досадували вони і були в великому жалю, що він зробив безум ув Ізраїлї, лїгши з дочкою Якововою, чого не годилось чинити аж надто.
І розмовляв із ними Геммор говорючи: Сихемові, синові мойму, поривало душу до вашої дочки. Оддайте ж її за жену йому.
І своячтесь із нами; дочок своїх давайте нам, а дочок наших беріте собі.
І сїдайте осадами з нами, і наша країна буде перед вами. Сїдайте осадами й торгуйте і здобувайтесь на добро в їй.
Каже ж ото Сихем до батька й до братів її: Дайте менї знайти ласку в очах ваших, і що ви скажете менї, дам.
Вимагайте над звичай віно й подарунки; дам, скільки скажете менї, аби оддали дївицю заміж.
Відказали ж сини Яковові Сихемові та Гемморові, батькові його, зрадливо; а мовляли так тим, що він осоромив Дину, сестру їх.
От і кажуть їм: Неможлива се річ оддати сестру нашу такому, що необрізаний; се ж бо докір нам був би;
Тілько тодї поєднаємось і осядемось із вами, коли будете такі, як ми, і обріжете ввесь музький пол.
І оддавати мемо наші дочки вам, і брати мемо ваших дочок собі, і седіти мем осадами з вами, і зробимось одним народом.
Коли ж не послухаєте нас, тодї візьмемо дочку нашу та й пійдемо собі.
І вподобав слова їх Геммор та Сихем Гемморенко.
І не гаявсь молодик зробити се, закоханий бо був у Якововій дочцї, а поважали його над усю родину в отця його.
Прийшов же Геммор та Сихем Гемморенко до царини мїста їх, і розмовляли з мужами громадськими, говорючи:
Люде сї в ладу з нами, тим нехай сїдають осадами в нас на країнї, да й торгують у їй; бо наша країна простора геть про них. Берімо дочок їх собі і оддаваймо дочок наших їм.
Тілько тодї згоджуються з нами, щоб осїстись із нами і єдинитись із нами, коли все музьке між нами та буде обрізане, як вони обрізані.
І стада їх, і майно їх, всяка скотина їх хиба не наші? Оце ж поєднаймось із ними, дак і осядуться з нами.
І послухали Геммора та Сихема Гемморенка всї, що виходили за царину міську, і пообрізувалось усе музьке між ними.
Сталося ж на третїй день, як недугували вони, два сини Яковові, Симеон та Левій, брати Дининї, взяли кожен меча свого, та ввійшли в город, та й повбивали все музьке.
Геммора ж та Сихема Гемморенка постинали мечом, і взяли Дину з господи Сихемової, та й пійшли геть.
Сини ж Яковові ввійшли до побитих, та й розграбили город; бо в йому обезчещено Дину, сестру їх.
І вівцї їх, і товарину їх, і осли й усе, що було в містї, і все, що було на полї, позабирали.
А все майно їх, і всю малечу їх, і жінок їх позаймали в полонь, і пожакували все, що було в городї по господах.
Каже ж Яков до Симеона і Левія: Ненавидним зробили ви мене серед осадників сієї країни, серед Канаанїїв і Ферезіїв; я ж малий лїчбою, так вони скупляться до купи проти мене, та й убють мене, і я загину, і вся родина моя.
Вони ж кажуть: Хиба він за ледащицю вважав сестру нашу?
Вийшла же Діна дочка Лії, яку породила Якову, познайомитися з місцевими дочками.
І побачив її Сихем син Еммора Хоррей володар землі, і взявши її, спав з нею, і упокорив її.
І пристав до душі Діни дочки Якова, і полюбив дівицю, і говорив її за задумами дівиці.
Сказав же Сихем до Еммора свого батька кажучи: Візьми мені цю дівчину за жінку.
Яків же почув, що син Еммора збещестив його дочку Діну, сини ж його були з його скотом на рівнині, промовчав же Яків, доки вони не прийшли.
Пішов же Еммор батько Сихема до Якова, щоб говорити до нього.
Сини ж Якова прийшли з рівнини. Як же почули, мужі засмутилися, і дуже болісним їм було, бо безумство зробив в Ізраїлі з дочкою Якова, і так не буде.
І сказав їм Еммор, кажучи: Мій син Сихем вибрав душі вашу дочку. Дайте її йому за жінку.
Посватайтеся з нами; ваші дочки дайте нам і наших дочок беріть вашим синам.
І жийте в нас, і ось земля широка перед вами. Поселіться і придбайте на ній і обробляйте її.
Сихем же сказав її батькові і її братам: Хай знайду я ласку перед вами, і що лиш скажете, дамо.
Розможіть віно дуже і дам, як лиш скажете мені, і дайте мені цю дівчину за жінку.
Відповіли ж сини Якова з обманою Сихемові і його батькові Емморові, і заговорили до них, томущо обезчестив їх сестру Діну,
і сказали їм Симеон і Леві брати Діни сини Лії: Не зможемо вчинити цього слова, дати нашу сестру чоловікові, який має кінцеву скіру. Бо це для нас гидота.
Тоді уподібнимося до вас і поселимося у вас, якщо станете і ви як ми, коли обріжете кожного з вас, що є чоловічого роду,
і дамо наших дочок вам і візьмемо ваших дочок собі за жінок, і замешкаємо серед вас, і будемо як один нарід.
Коли ж не вислухаєте нас, щоб обрізатися, взявши наших дочок, відійдемо.
І сподобалися слова перед Еммором і перед Сихемом сином Еммора.
І не забарився молодець зробити це слово, бо любив дочку Якова. Він же був найславніший з усіх, що в домі його батька.
Пішов же Еммор і його син Сихем до брами їхнього міста, і сказали до мужів їхнього міста, кажучи:
Ці чоловіки мирні з нами. Поселяться на землі і закуплять її, земля ж широка ось перед ними. Візьмемо їхніх дочок собі за жінок і наших дочок дамо їм.
Лиш тоді уподібняться нам чоловіки, щоб жити з нами, щоб стати одним народом, коли ми обріжимо кожного, що з чоловічого роду, так як і вони обрізані.
І їх скотина і їх маєтки і чотириногі чи не наші будуть? Тільки тоді уподібнимося їм, і поселяться з нами.
І вислухали Еммора і його сина Сихема всі, що виходили брамою їхнього міста, і обрізали тіло своєї передньої скіри, кожний, що з чоловічого роду.
Сталося ж, третого дня коли були в болі, взяли два сини Якова Симеон і Леві, брати Діни, кожний свій меч, і безпечно ввійшли до міста і забили кожного, що з чоловічого роду
Еммора же і його сина Сихема забили вістрям меча, і взяли Діну з хати Сихема, і вийшли.
Сини ж Якова напали на побитих і розграбили місто, в якому збещестили їхню сестру Діну,
і взяли їхні вівці і їхні воли і їхні осли, і все, що було в місті, і все, що було в рівнині.
І всі їхні тіла і ввесь їхній посуд і їхніх жінок взяли в полон, і ограбили все, що було в місті і все, що було в хатах.
Сказав же Яків Симеонові і Левієві: Ви мене зробили зненавидженим, так що я є поганим для всіх, що живуть на землі, і в хананеїв і ферезеїв. Я ж є найменший числом, і зібравшись проти мене, вибють мене, і стертий буду я і мій дім.
Вони ж сказали: Але хіба за розпусницю вважатимуть нашу сестру?
Дина, дочь Лии, которую она родила Иакову, вышла посмотреть на дочерей земли той.
И увидел ее Сихем, сын Еммора Евеянина, князя земли той, и взял ее, и спал с нею, и сделал ей насилие.
И прилепилась душа его в Дине, дочери Иакова, и он полюбил девицу и говорил по сердцу девицы.
И сказал Сихем Еммору, отцу своему, говоря: возьми мне эту девицу в жену.
Иаков слышал, что сын Емморов обесчестил Дину, дочь его, но как сыновья его были со скотом его в поле, то Иаков молчал, пока не пришли они.
И вышел Еммор, отец Сихемов, к Иакову, поговорить с ним.
Сыновья же Иакова пришли с поля, и когда услышали, то огорчились мужи те и воспылали гневом, потому что бесчестие сделал он Израилю, переспав с дочерью Иакова, а так не надлежало делать.
Еммор стал говорить им, и сказал: Сихем, сын мой, прилепился душею к дочери вашей; дайте же ее в жену ему;
породнитесь с нами; отдавайте за нас дочерей ваших, а наших дочерей берите себе.
и живите с нами; земля сия пред вами, живите и промышляйте на ней и приобретайте ее во владение.
Сихем же сказал отцу ее и братьям ее: только бы мне найти благоволение в очах ваших, я дам, что ни скажете мне;
назначьте самое большое вено и дары; я дам, что ни скажете мне, только отдайте мне девицу в жену.
И отвечали сыновья Иакова Сихему и Еммору, отцу его, с лукавством; а говорили так потому, что он обесчестил Дину, сестру их;
и сказали им: не можем этого сделать, выдать сестру нашу за человека, который необрезан, ибо это бесчестно для нас;
только на том условии мы согласимся с вами, если вы будете как мы, чтобы и у вас весь мужеский пол был обрезан;
и будем отдавать за вас дочерей наших и брать за себя ваших дочерей, и будем жить с вами, и составим один народ;
а если не послушаетесь нас в том, чтобы обрезаться, то мы возьмем дочь нашу и удалимся.
И понравились слова сии Еммору и Сихему, сыну Емморову.
Юноша не умедлил исполнить это, потому что любил дочь Иакова. А он более всех уважаем был из дома отца своего.
И пришел Еммор и Сихем, сын его, к воротам города своего, и стали говорить жителям города своего и сказали:
сии люди мирны с нами; пусть они селятся на земле и промышляют на ней; земля же вот пространна пред ними. Станем брать дочерей их себе в жены и наших дочерей выдавать за них.
Только на том условии сии люди соглашаются жить с нами и быть одним народом, чтобы и у нас обрезан был весь мужеский пол, как они обрезаны.
Не для нас ли стада их, и имение их, и весь скот их? Только согласимся с ними, и будут жить с нами.
И послушались Еммора и Сихема, сына его, все выходящие из ворот города его: и обрезан был весь мужеский пол, - все выходящие из ворот города его.
На третий день, когда они были в болезни, два сына Иакова, Симеон и Левий, братья Динины, взяли каждый свой меч, и смело напали на город, и умертвили весь мужеский пол;
и самого Еммора и Сихема, сына его, убили мечом; и взяли Дину из дома Сихемова и вышли.
Сыновья Иакова пришли к убитым и разграбили город за то, что обесчестили сестру их.
Они взяли мелкий и крупный скот их, и ослов их, и что ни было в городе, и что ни было в поле;
и все богатство их, и всех детей их, и жен их взяли в плен, и разграбили все, что было в домах.
И сказал Иаков Симеону и Левию: вы возмутили меня, сделав меня ненавистным для жителей сей земли, для Хананеев и Ферезеев. У меня людей мало; соберутся против меня, поразят меня, и истреблен буду я и дом мой.
Они же сказали: а разве можно поступать с сестрою нашею, как с блудницею!