Підвів же Яків свої очі й бачить - аж тут іде Ісав і з ним чотириста чоловік; тож розділив він дітей між Лією, Рахиллю та двома слугинями.
Отже, спереду поставив він слугинь з їхніми дітьми, далі Лію з її дітьми, а Рахиль і Йосифа останніми.
Сам же пройшов перед ними й поклонився до землі сім разів, поки приступив до свого брата.
Тоді Ісав прибіг йому назустріч, обійняв його і припав йому на шию та й поцілував його, і плакали обидва.
Підвівши свої очі, побачив він (Ісав) жінок з дітьми, й питає: "Хто ці в тебе?" А Яків відповів: "Це діти, що їх, з ласки, дарував Бог слузі твоєму."
Тоді приступили слугині - вони й їхні діти - і вклонились.
За ними Лія з дітьми та й теж поклонилися; наостанку ж підійшли Йосиф та Рахиль і вклонились.
Тоді Ісав спитав: "Навіщо в тебе ввесь отой табір, що його я зустрів?" А той відрік: "Щоб знайти ласку в очах мого пана."
Та Ісав мовив: "Є в мене багато, мій брате! Держи своє для себе."
Але Яків озвавсь: "Ні, благаю! Коли знайшов я ласку в твоїх очах, то прийми мій дарунок з руки моєї. Бож я побачив лице твоє, наче б хто бачив лице Боже, й ти прийняв мене приязно.
Прийми, будь ласкав, мій гостинець, що його я приніс тобі, бо Бог був ласкав до мене і є всього в мене." І наполягав на нього, поки той не прийняв.
Тоді Ісав сказав: "Рушаймо в дорогу. Я піду попереду."
Але Яків каже йому: "Мій пан знає, що в мене малі діти і що в мене вівці та корови, що дають ссати. Як гнати їх один день, то вигине вся худібка.
Нехай мій пан, прохаю, піде попереду свого слуги, а я йтиму поволі за худібкою, що передо мною, та за ходою дітей, аж поки не прийду до мого пана в Сеїр."
Тоді Ісав промовив: "Я лишу з тобою бодай кілька мужів, що при мені." Він же відповів: "Навіщо воно? Аби знайшов я ласку в очах мого пана."
І повернувся Ісав цього ще дня своєю дорогою в Сеїр,
а Яків вирушив у Суккот і збудував собі там дім, а для худоби поробив загорожі. Тому й названо це місце Суккот.
Якже прийшов Яків з Паддам-Араму, дійшов він щасливо до міста Сихему, що в Ханаан-краю, і отаборився перед містом.
Тут купив він у синів Хамора, Сихемового батька, за сто срібняків цю частину поля, де розташував свій намет,
і поставив там жертовник та й назвав його Ел, Бог Ізраїля.
І звів Яків очі свої, та й побачив, аж ось іде Ісав, а з ним чотири сотні людей. І він поділив своїх дітей на Лію, і на Рахіль, і на обох невільниць своїх.
І поставив він тих невільниць і дітей їх напереді, а Лію й дітей її передостанніми, а Рахіль та Йосипа останніми.
А сам пішов перед ними, і вклонився до землі сім раз, аж поки підійшов до брата свого.
І побіг Ісав назустріч йому, і обняв його, і впав на шию йому, і цілував його. І вони заплакали.
І звів свої очі Ісав, і побачив жінок та дітей. І сказав: Хто то такі? А той відказав: Діти, якими обдарував Бог твого раба.
І підійшли сюди невільниці, і їхні діти, та й вклонилися.
І підійшла також Лія та діти її, і вклонилися, а потім підійшов Йосип і Рахіль, та й вклонилися.
І сказав Ісав: А що це за цілий табір той, що я спіткав? А той відказав: Щоб знайти милість в очах мого пана.
А Ісав сказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.
А Яків сказав: Ні ж бо! Коли я знайшов милість в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож я побачив обличчя твоє, ніби побачив Боже лице, і ти собі уподобав мене.
Візьми ж благословення моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все. І благав він його, і той узяв.
І промовив Ісав: Рушаймо й ходім, а я піду обік тебе.
А той відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати їх один день, то вигине вся отара.
Нехай же піде пан мій перед очима свого раба, а я піду поволі за ногою скотини, що передо мною, і за ногою дітей, аж поки не прийду до пана свого до Сеїру.
І промовив Ісав: Позоставлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною. А той відказав: Пощо знаходжу я таку милість в очах свого пана?.
І вернувся того дня Ісав на дорогу свою до Сеїру.
А Яків подався до Суккоту, і збудував собі хату, а для худоби своєї поробив курені, тому назвав ім'я тому місцю: Суккот.
І Яків, коли він прийшов із Падану арамейського, прибув спокійно до міста Сихем у Краї ханаанському, і розтаборився перед містом.
І купив він кусок поля, де розклав намета свого, з руки синів Гамора, батька Сихема, за сто срібняків.
І поставив там жертівника, і назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.
Споглянувши ж Яков очима свої- ми, постеріг, се ж Езав, брат його, йде, і чотири ста чоловіка з ним. І роздїлив дїток Леї, Рахелї і двох рабинь.
І поставив обидві рабинї зпереду, Лею ж і дїти її позаду, а Рахелю з Йосифом, дальш усїх, на посьлїдку.
Сам же прийшов перше них, і вклонивсь до землї сїм раз, перше нїм приступив до брата свого.
І прибіг Езав зустріч йому, і обняв його, та й припав йому на шию, і поцїлував його; і плакали обидва.
І спогляне Езав, і побачив жени й дїти, й каже: Що ж сї в тебе? Він же каже: Дїти, що дарував Бог рабові твому.
І приступили рабинї й дїти їх, і вклонились.
І приступила Лея те ж із дїтьми своїми й уклонились; потім же приступив Йосиф і Рахеля й уклонились.
І каже Езав: Про що ж у тебе всї цї полки, що я з ними зустрівся? Він же каже: Щоб ізнайшов раб твій милість ув очах в мого пана.
Каже ж Езав: У мене доволї, брате, держи своє про себе самого.
І каже Яков: Коли знайшов я ласку в очах твоїх, прийми гостинцї з руки моєї тому, що побачив я лице твоє, як би хто побачив лице Боже, і що був єси прихилен до мене.
Прийми благословеннє моє, що я принїс тобі, бо мене Бог благословив, і всього доволї в мене. І присилував його, і взяв він.
І каже: Рушаймо в дорогу. Я пійду попереду.
Каже ж йому: Пан мій знає, що дїтки в мене маленькі, а вівцї й корови кітні й тїльні; як же пожену їх один день, занапащу всю скотину.
Нехай пан мій іде попереду раба свого, я ж пійду повагом, дивлячись по сназї худоби, що йти ме передо мною, і як пійде дїтвора, поки прийду до пана мого в Сеїр.
І каже Езав: Оставлю ж із тобою кілька людей моїх. Він же каже: Про що воно? Аби знайшов я ласку в очах пана мого.
Вернувся ж Езав того дня на свою путь у Сеїр.
А Яков мандрував далїй у Суккот і побудовав собі домівку, а скотинї своїй поробив кущі. Тим і проложено прізвище врочищу тому Суккот.
І дойшов щасливо Яков до городу Сихему, що в Канаан землї, вернувшись із Мезопотамиї, та й отаборився перед городом.
І купив частину поля, де отаборивсь, у синів Геммора, отця Сихемового, за сто срібняків.
І поставив там жертівника, та й призвав імя Господа Бога Ізраїлевого.
Поглянувши ж, Яків побачив, і ось приходить його брат Ісав і з ним чотириста мужів. І Яків розділив дітей між Лією і Рахилею і обома рабинями,
і зробив двох рабинь і їхніх синів першими, і Лію і її дітей позаду, і Рахиль і Йосифа останніми.
Він же ішов перед ними, і поклонився сім разів до землі доки не приблизився до свого брата.
І прибіг Ісав йому на зустріч, і обнявши, поцілував його і припав йому на шию, і оба заплакали.
І поглянувши, побачив жінок і дітей, і сказав: Ким ці тобі? Він же сказав: Діти, якими Бог помилував твого раба.
І приступили рабині і їх діти і поклонилися,
приступила і Лія і її діти, і поклонилися, і після цього приближилася Рахиль і Йосиф, і поклонилися.
І сказав: Чим це тобі є всі ці полки, які я зустрів? Він же сказав: Щоб раб твій знайшов ласку перед тобою, Господи.
Сказав же Ісав: Брате, маю я багато; тобі хай буде твоє.
Сказав же Яків: Якщо я знайшов ласку перед тобою, прийми дари з моїх рук. Задля цього я побачив твоє лице, наче хто бачить боже лице, і покажи мені любов.
Візьми моє благословення, яке я тобі приніс, бо мене помилував Бог і є в мене все. І змусив його, і взяв.
І сказав: Вставши підемо по простій.
Сказав же йому: Пан мій знає, що діти малі і вівці і корови у мене родять; отже, якщо пожену їх один день, вимре вся худоба.
Хай іде вперед мій пан перед рабом, я ж скріплюся в дорозі за можливістю подорожування переді мною і за ногами дітей, доки не прийду до мого пана до Сиір.
Сказав же Ісав: Оставлю з тобою з тих з народу, що зі мною. Він же сказав: Навіщо це? Досить, що я знайшов ласку перед тобою, пане.
Повернувся же Ісав того дня своєю дорогою до Сиіра.
І Яків відходить до шатер. І зробив собі там хату і розставив приміщення свому скотові. Тому назвав імя того місця Шатра.
І прийшов Яків до Салиму міста Сікімів, яке є в ханаанській землі, коли прийшов з Сирійської Месопотамії, і став перед лицем міста.
І купив часть поля в Еммора батька Сихема стома ягницями, де поставив своє шатро,
(33-19)і поставив там жертівник і прикликав Бога Ізраїля.
Взглянул Иаков и увидел, и вот, идет Исав, и с ним четыреста человек. И разделил детей Лии, Рахили и двух служанок.
И поставил служанок и детей их впереди, Лию и детей ее за ними, а Рахиль и Иосифа позади.
А сам пошел пред ними и поклонился до земли семь раз, подходя к брату своему.
И побежал Исав к нему навстречу и обнял его, и пал на шею его и целовал его, и плакали.
И взглянул и увидел жен и детей и сказал: кто это у тебя? Иаков сказал: дети, которых Бог даровал рабу твоему.
И подошли служанки и дети их и поклонились;
подошла и Лия и дети ее и поклонились; наконец подошли Иосиф и Рахиль и поклонились.
И сказал Исав: для чего у тебя это множество, которое я встретил? И сказал Иаков: дабы приобрести благоволение в очах господина моего.
Исав сказал: у меня много, брат мой; пусть будет твое у тебя.
Иаков сказал: нет, если я приобрел благоволение в очах твоих, прими дар мой от руки моей, ибо я увидел лице твое, как бы кто увидел лице Божие, и ты был благосклонен ко мне;
прими благословение мое, которое я принес тебе, потому что Бог даровал мне, и есть у меня все. И упросил его, и тот взял
и сказал: поднимемся и пойдем; и я пойду пред тобою.
Иаков сказал ему: господин мой знает, что дети нежны, а мелкий и крупный скот у меня дойный: если погнать его один день, то помрет весь скот;
пусть господин мой пойдет впереди раба своего, а я пойду медленно, как пойдет скот, который предо мною, и как пойдут дети, и приду к господину моему в Сеир.
Исав сказал: оставлю я с тобою несколько из людей, которые при мне. Иаков сказал: к чему это? только бы мне приобрести благоволение в очах господина моего!
И возвратился Исав в тот же день путем своим в Сеир.
А Иаков двинулся в Сокхоф, и построил себе дом, и для скота своего сделал шалаши. От сего он нарек имя месту: Сокхоф.
Иаков, возвратившись из Месопотамии, благополучно пришел в город Сихем, который в земле Ханаанской, и расположился пред городом.
И купил часть поля, на котором раскинул шатер свой, у сынов Еммора, отца Сихемова, за сто монет.
И поставил там жертвенник, и призвал имя Господа Бога Израилева.