Узяв Авраам знову жінку, на ім'я Кетура.
Вона вродила йому Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Ішбака та Шуаха.
Йокшан породив Шеву й Дедана. Сини ж Дедана були: Ашшурії, Летушії та Левмінії.
А сини Мідіянові: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда й Елдаа. Ці всі - діти Кетури.
Авраам дав усе Ісаакові.
Синам же наложниць, які були в Авраама, дав Авраам дарунки й відіслав їх від Ісаака, сина свого, поки ще жив на сході, в східній країні.
Ось літа віку Авраама, що прожив він - 175 років.
І переставився, помер Авраам у старості щасливій, підтоптаним, поживши досхочу, і приєднався до свого роду.
Його поховали його сини, Ісаак і Ізмаїл у печері Махпела, на полі Ефрона, сина Цохара хеттита, проти Мамре,
на полі, що його купив був Авраам у синів Хета. Там поховали Авраама й Сару, його жінку.
І було - по смерті Авраама благословив Бог Ісаака, його сина. Ісаак оселився біля криниці Лахаї-Рої.
А ось історія роду Ізмаїла, Авраамового сина, якого вродила Авраамові Агар єгиптянка, слугиня Сари.
Імена ж синів Ізмаїла за їхніми назвами, за їхніми родами такі: первородний Ізмаїла Невайот; далі - Кедар, Адбеель і Мівсам,
Мішма, Дума, Масса,
Хадад, Тема, Єтур, Нафіш та Кедма.
Оці то є сини Ізмаїла й такі їхні імена за їхніми селами, та за їхніми таборами: дванадцять князів відповідно до їх племен.
Ось літа віку Ізмаїла - 137 років. І зжив зо світу та й помер і приєднався до свого роду.
Вони ж оселилися від Хавіли до Шуру, на схід від Єгипту, як іти в Ашшур. На схід від усіх своїх братів осівся.
А це історія Ісаака, Авраамового сина. Авраам породив Іссака.
Було ж Ісаакові сорок років, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуела арамія, з Паддан-Араму, сестру Лавана арамія.
І молив Ісаак Господа за свою жінку, бо була неплідна, і Господь вислухав його молитву й зачала Ревека, його жінка.
І билися дитятка одне об одне в її лоні. А вона сказала: "Коли так, навіщо мені жити?" і пішла спитати Господа.
Господь же сказав їй: "Два народи в твоїм лоні, два народи розділяться з твого лона. Один буде від другого сильніший. Старший буде молодшому служити."
Коли ж настав їй час родити, аж ось близнята в її лоні.
З'явився перший, рудий, наче кожух, косматий, і його названо Ісав.
А потім вийшов його брат; рука його держала за пяту Ісава, і дали йому ім'я Яків. Було ж Ісаакові 60 років, як вона породила.
Коли ж хлопці повиростали, Ісав став спритним ловцем, степовиком, а Яків був тихий, жив у наметах.
Ісаак любив Ісава, бо дичина була йому до смаку, Ревека ж Якова любила.
Раз Яків зварив юшки, а прийшов Ісав з поля, виснажений.
Ісав сказав до Якова: "Дай но та вихилю оту червону юшку, ось цю червону, бо я знемігся." Тому й названо його Едом.
А Яків відповів: "Продай мені найперше твоє первородство."
Ісав сказав: "Я ось вмираю! Навіщо воно мені оте первородство?"
І сказав Яків: "Клянися мені перше." Поклявся той і продав Якову своє первородство.
Тоді Яків дав йому хліба й юшки з сочевиці. З'їв той і напився, а потім устав і пішов геть. Так то Ісав зневажив первородство.
А Авраам іще взяв жінку, а ймення їй Кетура.
А вона породила йому Зімрана, і Йокшана, і Мадана, і Мідіяна, і Ішбака, і Шуаха.
А Йокшан породив був Шеву та Дедана. А сини Деданові були: ашшури, і летуші, і леуми.
А сини Мідіянові: Ефа, і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, усі вони сини Кетури.
І віддав Авраам усе, що мав, Ісакові.
А синам наложниць, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відіслав їх від Ісака, сина свого, коли сам ще живий був, на схід, до краю східнього.
А оце дні літ Авраамового життя, які він прожив: сто літ, і сімдесят літ, і п'ять літ.
І спочив та й умер Авраам у старощах добрих, старий і нажившись. І він прилучився до своєї рідні.
І поховали його Ісак та Ізмаїл, сини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, сина Цохара хіттеянина, що навпроти Мамре,
поле, що його Авраам був купив від синів Хетових, там був похований Авраам і Сарра, жінка його.
І сталося по Авраамовій смерті, і поблагословив Бог Ісака, сина його. І осів Ісак при криниці Лахай-Рої.
А оце нащадки Ізмаїла, Авраамового сина, що його породила Авраамові єгиптянка А?ар, невільниця Саррина.
І оце імена синів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками їх: перворідний Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам,
І Мішма, і Дума, і Масса,
Хадад, і Тема, Єтур, Нафіш, і Кедма.
Оце вони, сини Ізмаїлові, і їхні ймення за дворами їх і за їх кочовищами, дванадцять начальників для їхніх племен.
А оце літа життя Ізмаїлового: сто літ, і тридцять літ, і сім літ. І спочив та й умер він, і був узятий до своєї рідні.
І розложилися вони від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, як іти до Ашшуру. І він оселився перед усіма своїми братами.
А оце оповість про Ісака, Авраамового сина. Авраам породив Ісака.
І був Ісак віку сорока літ, як він узяв собі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеянина, з Падану арамейського, сестру арамеянина Лавана.
І молився Ісак до Господа про жінку свою, бо неплідна була. І Господь був ублаганий ним, і завагітніла Ревека, жінка його.
І кидалися діти в утробі її. І сказала вона: Коли так, то для чого я це переношу? І пішла запитатися Господа.
І промовив до неї Господь: Два племена в утробі твоїй, і два народи з твого нутра будуть виділені, і стане сильніший народ від народу, і старший молодшому буде служити.
І сповнились дні її, щоб родити, і ось близнюки в утробі її.
І вийшов перший червонуватий, увесь він немов плащ волосяний. І назвали ймення йому: Ісав.
А потім вийшов його брат, а рука його трималася п'яти Ісава. І назвав ім'я йому: Яків. А Ісак був віку шостидесяти літ, коли народились вони.
І виросли хлопці. І став Ісав чоловіком, що знався на вловах, чоловіком поля, а Яків чоловіком мирним, що в наметах сидів.
І полюбив Ісак Ісава, бо здобич мисливська його йому смакувала, а Ревека любила Якова.
І зварив був Ісак їжу, а з поля прибув Ісав, і змучений був.
І сказав Ісав до Якова: Нагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений я. Тому то назвали ймення йому: Едом.
А Яків сказав: Продай же нині мені своє перворідство.
І промовив Ісав: Ось я умираю, то нащо ж мені оте перворідство?
А Яків сказав: Присягни ж мені нині. І той присягнув йому, і продав перворідство своє Якову.
І Яків дав Ісавові хліба й сочевичного варива. А той з'їв, і випив, і встав та й пішов. І знехтував Ісав перворідство своє.
Узяв же Авраам ізнов жену, на імя Хеттура.
Вродила ж вона йому Зимрана, Йоксана, та Медана, та Мадияна, та Ішбака, та Шуаха.
Йоксан же появив Себу та Дедана. Сини ж Деданові були Ассурим, та Летусим, та Леюмим.
Сини ж Мадиянові були: Єфа, та Єфер, та Ганох, та Абида, та Єльдага. Всї цї були сини Хеттурині.
Оддав же Авраам усе, що мав Ізаакові.
Синам же наложниць своїх, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відпустив їх од Ізаака, сина свого, ще за живота свого, на схід соньця, у землю восточню.
Се ж лїта віку Авраамового, що прожив: сто і сїмдесять і пять років.
І ослабши вмер Авраам у старощах добрих, старим, повним лїт, і прилучився до людей своїх.
І поховали його Ізаак та Ізмаїль, два сини його, в печері Макпеловій, на полї Єфрона Зогаренка, Хетиянина, що проти Мамре,
На полї тому, що купив Авраам у синів Хетових. Там поховали Авраама й Сарру, жену його.
Сталося ж по смертї Авраамовій, благословив Бог Ізаака, і вселивсь Ізаак при колодязї Бейер-Лахай-Рої.
Се ж постань Ізмаїля, сина Авраамового, що вродила Агара Египтянка, рабиня Саррина, Авраамові.
І се ймення синів Ізмаїлевих по родоводам їх: первенець Ізмаїлів Набайот та Кедар, та Адбеєль, та Мивсам.
Та Мисма, та Дума, та Масса,
Та Хадад, та Тема, та Єтур, та Нафис, та Кедма.
Се сини Ізмаїлеві, а се ймення їх по шатрах їх, і селах їх: дванайцять князїв по колїнах їх.
А се лїта живота Ізмаїлевого: сто і трийцять і сїм лїт. І ослабши вмер, і прилучивсь до роду свого.
Вселився ж від Гавили до Сура, що проти Египту, як ідеш до Ассуру. Перед лицем усїх братїв своїх вселився.
А се постань Ізаака, сина Авраамового. Авраам появив Ізаака.
Було ж Ізаакові сорок лїт, як узяв Ребеку, дочку Бетуїла, Арамянина з Мезопотамиї, сестру Лабана, Арамянина, собі за жінку.
Молився Ізаак Господеві про жену свою, бо неплідна була. Послухав же його Бог, і завагонїла Ребека, жінка його.
Борикалися ж младенцї в їй, і каже: Коли так менї має бути, про що менї се? І пїйшла поспитати Господа,
І рече їй Господь: Два народи в тебе в чреві; два народи будуть, як породиш, воюватись. Візьме гору старший, та підстаршому він буде послугом служити.
І сповнилися днї родити їй, аж се були близнята в утробї її.
Вийшов же син первенець червоний, увесь наче кожа косматий; і дала імя йому Езав.
А потім вийшов брат його; рука ж його держалась за пяту Езавову, і дала імя йому Яков. Ізаакові ж було шістьдесять лїт, як родила їх Ребека.
Повиростали ж молодоки, і був Езав чоловік умілий ловити, степовий. Яков же був чоловік тихий, що седїв у домівцї.
І влюбив Ізаак Езава; бо ловитва його була по смаку йому. Ребека ж любила Якова.
Зварив же Яков кулешику, і прийшов Езав з поля знеможений.
І каже Езав Якову: Нагодуй мене вареним сочивом сим червоним; бо я знемігся. Тим і дано прізвище йому Єдом*.
І каже Яков Езавові: Продай менї зараз первеньство своє.
Каже ж Езав: Ох! мушу вмерти; про що ж менї се первеньство?
І каже Яков йому: Кляннись менї зараз і клявсь йому. І продав Езав Якову первеньство своє.
Яков же дав Езавові хлїба й вариво сочевицї. Попоїв же й напивсь, і вставши пійшов геть. І зневажив Езав первеньство своє.
Додавши ж Авраам, взяв жінку, якій імя Хеттура.
Породила ж йому Земврана і Єксана і Мадана і Мадіама і Єсвока і Сове.
Єксан же породив Савана і Темана і Дедана. Сини ж Дедана були Раґуїл і Навдеїл і Ассуріїм і Латусіїм і Лооміїм.
Сини ж Мадіама: Гефар і Афер і Енох і Авіра і Елраґа. Всі ці були синами Хеттури.
Дав же Авраам всі свої маєтки Ісаакові своєму синові,
і синам своїх наложниць Авраам дав дари, і відіслав їх, ще як жив він, від свого сина Ісаака на схід до східної землі.
Це ж дні літ життя Авраама, які прожив, сто сімдесять пять літ.
І заслабши помер Авраам в гарній старості, старцем і повним днів, і додався до свого народу.
І поховали його Ісаак та Ізмаїл його сини в подвійній печері на полі Ефрона Саррського Хеттея, що є напроти Мамврії,
на полі і в печері, яку придбав Авраам у синів Хета, там поховали Авраама і його жінку Сарру.
Сталося ж, що після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. І поселився Ісаак при криниці видіння.
Це ж роди Ісмаїла сина Авраама, якого породила Авраамові Агар рабиня Сарри,
і це імена синів Ісмаїла за іменами його родів. Первородний Ісмаїла Навайот і Кидар і Навдеїл і Массам
і Масма й Ідума і Масси
і Ходдад і Теман і Єтур і Нафес і Кедма.
Це сини Ісмаїла, і це їх імена в їхніх шатрах і в їхніх поселеннях. Дванадцять володарів за своїми народами.
І це вік життя Ісмаїла: сто тридцять сім літ, і скінчивши, помер і додався до свого роду.
Поселився же від Евілату до Сур, який є напроти лиця Єгипту, як іти до Ассирійців; поселився напроти обличчя всіх своїх братів.
І це роди Ісаака сина Авраама. Авраам породив Ісаака.
Був же Ісаак сороклітним, коли взяв Ревекку дочку Ватуїла Сирійця з Месопотамії, сестру Лавана Сирійця собі за жінку.
Молився же Ісаак до Господа задля Ревекки своєї жінки, бо була неплідною. Вислухав же його Бог, і його жінка Ревекка зачала в лоні.
Скакали ж діти в ній. Сказала ж: Якщо так має бути зі мною, навіщо мені це? Пішла ж питатися в Господа,
і сказав їй Господь: Є два народи в твоїм лоні, і два народи розділяться з твого лона, і нарід нарід перевищить, і більший послужить меншому.
І сповнилися дні їй родити, і в неї були близнята в її лоні.
Вийшов же син первородний рудий, ввесь волохатий наче кожух. Назвала ж імя його Ісав.
І по цьому вийшов його брат, і його рука держалася пяти Ісава. І назвала його імя Яків. Ісаак же мав шістьдесять літ коли їх породила Ревекка.
Виросли же молодці, і був Ісав пільним чоловіком, що вмів ловити, Яків же нелукавим чоловіком, що жив у хаті.
Полюбив же Ісаак Ісава, бо його лов його їжа. Ревекка ж полюбила Якова.
Зварив же Яків варене. Прийшов же Ісав з долини обезсилений,
і сказав Ісав Яковові: Дай мені їсти з цього червоного вареного, бо гину. Через це прозвано його імя Едом.
Сказав же Яків Ісаву: Віддай мені сьогодні твоє первородство.
Сказав же Ісав: Ось я іду вмерти, і навіщо мені це первородство?
І сказав йому Яків: Кленися мені сьогодні. І поклявся йому; віддав же Ісав Якову первородство.
Яків же дав Ісаву хліб і зупу з сочевиці, і зїв і випив, і вставши, відійшов, і зневажив Ісав первородство.
И взял Авраам еще жену, именем Хеттуру.
Она родила ему Зимрана, Иокшана, Медана, Мадиана, Ишбака и Шуаха.
Иокшан родил Шеву и Дедана. Сыны Дедана были: Ашурим, Летушим и Леюмим.
Сыны Мадиана: Ефа, Ефер, Ханох, Авида и Елдага. Все сии сыны Хеттуры.
И отдал Авраам все, что было у него, Исааку,
а сынам наложниц, которые были у Авраама, дал Авраам подарки и отослал их от Исаака, сына своего, еще при жизни своей, на восток, в землю восточную.
Дней жизни Авраамовой, которые он прожил, было сто семьдесят пять лет;
и скончался Авраам, и умер в старости доброй, престарелый и насыщенный жизнью, и приложился к народу своему.
И погребли его Исаак и Измаил, сыновья его, в пещере Махпеле, на поле Ефрона, сына Цохара, Хеттеянина, которое против Мамре,
на поле, которые Авраам приобрел от сынов Хетовых. Там погребены Авраам и Сарра, жена его.
По смерти Авраама Бог благословил Исаака, сына его. Исаак жил при Беэр-лахай-рои.
Вот родословие Измаила, сына Авраамова, которого родила Аврааму Агарь Египтянка, служанка Саррина;
и вот имена сынов Измаиловых, имена их по родословию их: первенец Измаилов Наваиоф, за ним Кедар, Адбеел, Мивсам,
Мишма, Дума, Масса,
Хадад, Фема, Иетур, Нафиш и Кедма.
Сии суть сыны Измаиловы, и сии имена их, в селениях их, в кочевьях их. Это двенадцать князей племен их.
Лет же жизни Измаиловой было сто тридцать семь лет; и скончался он, и умер, и приложился к народу своему.
Они жили от Хавилы до Сура, что пред Египтом, как идешь к Ассирии. Они поселились пред лицем всех братьев своих.
Вот родословие Исаака, сына Авраамова. Авраам родил Исаака.
Исаак был сорока лет, когда он взял себе в жену Ревекку, дочь Вафуила Арамеянина из Месопотамии, сестру Лавана Арамеянина.
И молился Исаак Господу о жене своей, потому что она была неплодна; и Господь услышал его, и зачала Ревекка, жена его.
Сыновья в утробе ее стали биться, и она сказала: если так будет, то для чего мне это? И пошла вопросить Господа.
Господь сказал ей: два племени во чреве твоем, и два различных народа произойдут из утробы твоей; один народ сделается сильнее другого, и больший будет служить меньшему.
И настало время родить ей: и вот близнецы в утробе ее.
Первый вышел красный, весь, как кожа, косматый; и нарекли ему имя Исав.
Потом вышел брат его, держась рукою своею за пяту Исава; и наречено ему имя Иаков. Исаак же был шестидесяти лет, когда они родились.
Дети выросли, и стал Исав человеком искусным в звероловстве, человеком полей; а Иаков человеком кротким, живущим в шатрах.
Исаак любил Исава, потому что дичь его была по вкусу его, а Ревекка любила Иакова.
И сварил Иаков кушанье; а Исав пришел с поля усталый.
И сказал Исав Иакову: дай мне поесть красного, красного этого, ибо я устал. От сего дано ему прозвание: Едом.
Но Иаков сказал: продай мне теперь же свое первородство.
Исав сказал: вот, я умираю, что мне в этом первородстве?
Иаков сказал: поклянись мне теперь же. Он поклялся ему, и продал первородство свое Иакову.
И дал Иаков Исаву хлеба и кушанья из чечевицы; и он ел и пил, и встал и пошел; и пренебрег Исав первородство.